Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1004/1464/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 14.07.2016. Зареєстровано: 14.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2016.
Дата набрання законної сили: 30.11.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		Справа № 1004/1464/12
		 1/357/1/16 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		11.07.2016 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
		 
		 головуючий         суддя ОСОБА_1 ,
		 суддя - ОСОБА_2  
		 суддя - ОСОБА_3  
		при секретарях  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		за участю прокурорів  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		захисників  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 
		потерпілої  ОСОБА_11 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква кримінальну справу за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ружин Житомирської області, українця, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, який не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований: АДРЕСА_1 , раніше не судимий
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,
		 
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Ружин Житомирської області, українця, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, який не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого, проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
		у вчиненні злочинів, передбачених п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,
		 
		ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Тараща Київської області, українця, громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_3 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,- 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		У невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, за невстановлених обставин, ОСОБА_12 , без передбаченого законом дозволу, придбав обріз малокаліберної нарізної гвинтівки «ТОЗ» та невстановлену кількість патронів до нього калібру 5,6 мм, які незаконно переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_4 , де почав їх незаконно зберігати до 27.09.2009 р. з метою подальшого використання. Крім того, в серпні 2009 року в помічника прокурора Таращанського району ОСОБА_14 на ґрунті особистих неприязних відносин виник умисел вчинити вбивство прокурора Таращанського району ОСОБА_15 . При цьому не бажаючи безпосередньо здійснювати вбивство ОСОБА_15 , ОСОБА_16 вирішив організувати вчинення цього злочину. Таким чином, узявши на себе організацію вчинення умисного вбивства ОСОБА_15 , ОСОБА_16 розробив план вчинення злочину, відповідно якого вирішив залучити виконавцем свого брата ОСОБА_17 , який проживав в іншій області, а в якості пособника  свого товариша ОСОБА_13 , який у місті Тараща займався ремонтом автомобілів і мав змогу скористатися одним із них для забезпечення скоєння злочину. Для вбивства ОСОБА_16 вирішив використати наявний у нього обріз малокаліберної нарізної гвинтівки «ТОЗ» та зробити засоби маскування. Для реалізації свого плану, у невстановлений слідством день серпня-вересня 2009 року ОСОБА_16 запропонував ОСОБА_18 вчинити умисне вбивство прокурора Таращанського району ОСОБА_15 із використанням вогнепальної зброї, на що той погодився.
		 
		Також у вказаний період часу ОСОБА_16 запропонував прийняти участь у вчиненні даного злочину і своєму товаришу ОСОБА_19 , який виходячи із особистих дружніх відносин, які склалися між ними, на вказану пропозицію погодився. Одночасно ОСОБА_16 поінформував ОСОБА_13 про його роль у даному злочині, а саме що він має взяти один із автомобілів, які йому залишили власники для ремонту, доставити на ньому інших учасників до приміщення прокуратури Таращанського району, а після вбивства прокурора ОСОБА_15 забезпечити якнайскоріше зникнення всіх учасників злочину з місця події, а також прийняти участь у знищені засобів злочину та створенні умов для уникнення від кримінальної відповідальності.
		 
		Таким чином, у невстановлений слідством день серпня-вересня 2009 року ОСОБА_16 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 вступили між собою у попередню змову на вчинення умисного вбивства прокурора Таращанського району ОСОБА_15 . При цьому, ОСОБА_16 взяв на себе ще й керівництво діями усіх співучасників розподіливши всім ролі. 
		 
		Так, діючи згідно розробленого ним плану, ОСОБА_16 у вересні 2009 року, підготував міліцейський кітель, рукавички, вовняну шапку на якій власноручно вирізав отвори для очей, та які планував використати безпосередньо при вбивстві ОСОБА_15 щоб приховати обличчя нападника і забезпечити відсутність слідів рук на місці злочину та зберігав їх у себе за місцем проживання. В кінці вересня 2009 року, ОСОБА_16 дізнавшись, що ОСОБА_15 доручив йому вийти на роботу в неділю 27.09.2009 для чергування та складання спільно з ним квартального звіту, визначив цю дату днем скоєння злочину. Таким чином, впродовж серпня-вересня 2009 року ОСОБА_16 спланував і визначив спосіб, місце та час вчинення вбивства ОСОБА_15 . З цією метою ОСОБА_16 26.09.2009 зателефонував своєму брату ОСОБА_18 та повідомив, що вбивство прокурора Таращанського району ОСОБА_15 необхідно здійснити 27.09.2009 і запропонував йому в цей день приїхати до міста Тараща. Тоді ж дату вчинення злочину ОСОБА_16 довів до відома ОСОБА_13 попередивши при цьому, що 27.09.2009 він та його брат ОСОБА_20 зберуться за місцем проживання ОСОБА_13 для уточнення плану злочину.
		 
		Приблизно о 13 год. 27.09.2009 р. ОСОБА_20 , з метою вчинення вбивства ОСОБА_15 прибув до міста Біла Церква, де його зустрів ОСОБА_16 , який діючи відповідно до розробленого ним плану, на автомобілі таксі відвіз брата до міста Тараща в будинок ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_5 . Після цього ОСОБА_16 повернувся до себе додому де підготував обріз малокаліберної нарізної гвинтівки «ТОЗ» для здійснення пострілу, зарядивши його патроном і загорнувши у міліцейський кітель, після чого поклав його в пакет разом з шапкою, рукавицями і незаконно переніс до будинку ОСОБА_13 , де продовжив незаконно зберігати вогнепальну зброю без відома останнього. Після цього ОСОБА_16 повернувся на робоче місце до прокуратури Таращанського району, а ОСОБА_20 і ОСОБА_21 залишилися його чекати в будинку останнього.
		 
		Приблизно о 19 год. 27.09.2009 р. ОСОБА_16 прийшов до будинку ОСОБА_13 та довів до відома останнього і ОСОБА_17 у деталях розроблений ним план вчинення вбивства прокурора ОСОБА_15 , яким було визначено, що вони втрьох на автомобілі, який підшукав ОСОБА_21 і під керуванням останнього приїдуть до прокуратури Таращанського району, де ОСОБА_16 впевниться у тому, що прокурор ОСОБА_15 знаходиться на робочому місці, потім ОСОБА_20 з обрізом малокаліберної гвинтівки „ТОЗ зайде в приміщення прокуратури і здійснить постріл у ОСОБА_15 . Після вчинення злочину, з метою створення алібі, передбачалось відразу поїхати до кафе, розташоване в селі Довгалівське, начебто для святкування присвоєння ОСОБА_22 класного чину. Для наглядності, ОСОБА_16 на аркуші паперу намалював план розташування приміщень в будівлі прокуратури Таращанського району, де вказав для ОСОБА_17 місцезнаходження кабінету ОСОБА_15 і розповів як до нього можна дістатися. На зворотній стороні вказаного аркуша паперу ОСОБА_16 намалював план території біля приміщення прокуратури Таращанського району і вказав ОСОБА_19 місце, де той повинен буде зупинити автомобіль. Узгодивши таким чином між собою план дій та розподіливши ролі кожного, ОСОБА_16 дістав з-під ліжка принесений ним пакет, в якому знаходився споряджений патроном обріз малокаліберної нарізної гвинтівки «ТОЗ», шапка, рукавички та передав його ОСОБА_18 для використання під час вчинення злочину. Після цього вони втрьох вийшли з будинку, сіли в автомобіль ВАЗ-2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_23 та перебував на ремонті у ОСОБА_13 , на якому під керуванням останнього близько 20 год. 27.09.2009 р. прибули до приміщення прокуратури Таращанського району за адресою: місто Тараща, вулиця Шевченко, 29.
		 
		Діючи відповідно до визначеної йому ролі, ОСОБА_21 зупинив автомобіль в обумовленому раніше місці на проїзній частині дороги на відстані приблизно 20 метрів від входу до прокуратури. ОСОБА_16 , з метою уточнення знаходження ОСОБА_15 на робочому місці, вийшов з автомобіля, підійшов до приміщення прокуратури і оглянув вікна. Встановивши, що у вікнах кабінету прокурора горить світло і він знаходиться на робочому місці, ОСОБА_16 повернувся до автомобіля і повідомив про це ОСОБА_17 , який взяв із собою пакет, в якому знаходилися кітель, шапка, рукавички та споряджений патроном обріз малокаліберної нарізної гвинтівки «ТОЗ», який він незаконно переніс від будинку ОСОБА_13 і, вийшовши з автомобіля, зайшов до прокуратури. При цьому ОСОБА_21 та ОСОБА_16 , у відповідності до розробленого ним плану, залишилися чекати ОСОБА_17 в автомобілі для ведення спостереження за обстановкою біля місця злочину з метою забезпечення реалізації їх спільного умислу. Знаходячись в коридорі прокуратури Таращанського району, ОСОБА_20 одягнув маскувальну вовняну шапку, кітель і рукавички та привів у бойове положення вогнепальну зброю  обріз малокаліберної нарізної гвинтівки «ТОЗ», після чого зайшов до робочого кабінету ОСОБА_15 , який сидів за столом і працював з документами. Виконуючи свою роль, спрямовану на умисне вбивство ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , приблизно о 20 год. 05 хв., здійснив постріл з обрізу малокаліберної гвинтівки «ТОЗ» в ліву сторону грудей ОСОБА_15 , спричинивши йому вогнепальне поранення з ушкодженням внутрішніх органів, а саме верхівки верхньої долі лівої легені та м`яких тканин спини, з крововиливом в порожнину плеври та розвитком крововтрати і шоку, в результаті чого настала смерть останнього. 
		 
		Відразу після скоєння вбивства ОСОБА_15 . ОСОБА_20 вийшов з приміщення прокуратури та сів в автомобіль, в якому на нього чекали ОСОБА_16 та ОСОБА_21 , після чого вони зникли з місця пригоди. Надалі ОСОБА_16 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , діючи спільно відповідно до розробленого плану, створюючи умови для уникнення від кримінальної відповідальності, поїхали на вказаному автомобілі до кафе в село Довгалівське, де повинні були поспілкуватися з працівниками та відвідувачами кафе, тим самим створюючи собі алібі. Прибувши до вказаного кафе, ОСОБА_20 залишив обріз малокаліберної гвинтівки «ТОЗ», кітель, шапку та рукавички в автомобілі ОСОБА_13 і на автомобілі таксі, який завчасно викликав ОСОБА_16 , виїхав у Житомирську область до селища міського типу Попільня за місцем свого проживання. В той же час ОСОБА_16 та ОСОБА_21 зайшли до кафе, де знаходилися деякий час, спілкуючись зі знайомими, після чого, повертаючись до міста Тараща, діючи у відповідності до розробленого раніше плану, з метою знищення знарядь та засобів злочину, поїхали до лісосмуги на перехресті автодоріг Тараща-Біла Церква-Острів. Зупинившись близько 21 год. біля лісосмуги, ОСОБА_21 знищив маскувальну вовняну шапку з рукавичками та кітель, в які був одягнений ОСОБА_20 під час скоєння злочину, обливши їх бензином та підпаливши, а ОСОБА_16 сховав у лісосмузі обріз малокаліберної гвинтівки «ТОЗ». Наступного дня  28.09.2009 ОСОБА_16 , продовжуючи діяти з метою знищення знаряддя злочину, прибув до лісосмуги у вказаному вище місці, де розібрав обріз малокаліберної гвинтівки «ТОЗ», яку раніше приховав там, від`єднавши за допомогою викрутки приклад від цівка, після чого викинув їх в річку Рось.
		 
		Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 вину у вчиненні злочинів не визнав та суду показав, що у вересні 2008 року він познайомився з ОСОБА_24 і по вересень місяць 2009 року у них склалися дружні відносини. У вересні 2009 року він ( ОСОБА_12 ) отримав класний чин працівника органів прокуратури і запропонував своєму брату ОСОБА_18 , з яким вони тривалий час не бачилися, відсвяткувати дану подію. 27.09.09 року, під час обідньої перерви, до нього на мобільний телефон зателефонував його брат ОСОБА_25 та повідомив, що він перебуває в м. Біла Церква на зупинці «Роток». Після цього він ( ОСОБА_16 ) подзвонив ОСОБА_26 і запропонував йому поїхати до м. Біла Церква та забрати людину, на що він погодився. Забравши ОСОБА_27 з м. Біла Церква і приїхавши в м. Тараща, вони вийшли в центрі і пішли до будинку ОСОБА_28 , а ОСОБА_29 поїхав у своїх справах. ОСОБА_30 він ( ОСОБА_16 ) представив ОСОБА_27 як ОСОБА_31 , оскільки працюючи в органах прокуратури, з метою недопущення вчинення помсти відносно його родичів та близьких, категорично попереджував розголошення будь-яких відомостей про свою сім`ю. Залишивши ОСОБА_27 відпочивати у ОСОБА_32 , він повернувся на роботу, оскільки в той день чергував в прокуратурі. Повернувшись до прокуратури, він закінчив складання звіту роботи за дев`ять місяців та близько 19 години звільнився. Зайшовши до будинку ОСОБА_28 , поцікавився у останнього чому він не повернув власнику автомобіль, який стояв у нього в дворі. На що ОСОБА_33 сказав, що власник забере автомобіль завтра. Автомобілем він поцікавився, щоб поїхати до кафе, бо планував найняти таксі, а наявність автомобіля у ОСОБА_28 спрощувала поїздку. Ідучи до ОСОБА_28 він ( ОСОБА_16 ) приніс із собою з прокуратури пакет чорного кольору, в якому лежали паперові матеріали перевірок за минулий період роботи приблизно 2005-2007 років, які втратили свою актуальність, але в них була відображена специфіка роботи прокуратури і які він планував знищити. Також в нього був пакет синього кольору з частиною комп`ютерного блоку зі старого комп`ютера, який було замінено більш сучасним, але на старому «вінчестері» були записані матеріали кримінальних справ за минулі роки, які він також планував знищити, оскільки вироки вступили в законну силу і їх зберігання втратило будь-який сенс. ОСОБА_33 на його пропозицію погодився поїхати автомобілем, який він відремонтував, в с. Довгалівське Рокитнянського району, де розміщувалось кафе. Після цього він ( ОСОБА_34 ) поставив два пакети із вищевказаними предметами до автомобіля на заднє сидіння, після чого вони втрьох сіли до автомобіля ОСОБА_35 та поїхали до будівлі прокуратури. Під`їхавши до будівлі прокуратури, він попросив ОСОБА_28 зупинитись, а сам зайшов до прокуратури району та відпросився у ОСОБА_36 поїхати у с. Довгалівське, після чого повернувся та сів до автомобіля, а ОСОБА_33 завів мотор. В цей час ОСОБА_25 вийшов з автомобіля і куди пішов, він ( ОСОБА_16 ) не бачив. Через хвилину-дві ОСОБА_25 повернувся та поскаржився на біль у нозі. Він ( ОСОБА_16 ) запитав у ОСОБА_27 : «Ти що впав?», а ОСОБА_25 відповів: «Впав, як жаба». Після цього вони поїхали в с. Довгалівське, по дорозі з ОСОБА_37 обговорили меню. В ході поїздки йому подзвонив на мобільний телефон ОСОБА_38 та повідомив, що стріляли в прокурора району, що повністю перекреслювало його задуми про відпочинок та спілкування з братом. Він ( ОСОБА_16 ) не став нічого розповідати, лише сказав, що в районі надзвичайна подія, а подзвонив ОСОБА_29 і попросив його приїхати в с. Довгалівське. По дорозі він попросив ОСОБА_28 зупинитися та виніс з машини пакети, які планував знищити, однак новина повністю змінила його задуми. В с. Довгалівське він посадив ОСОБА_27 до автомобіля ОСОБА_39 та попросив останнього завести ОСОБА_27 в смт. Попільня, що він і зробив. Він ( ОСОБА_16 ) разом з ОСОБА_37 купив пляшку бензину та, повертаючись до м.Тараща, вони зупинились неподалік дороги, де він ( ОСОБА_16 ) лишив два пакети та спалив пакет з паперами, а із частинами комп`ютерного блоку лишив в буряні, щоб знищити його пізніше. Приїхавши до м.Тараща, він дізнався подробиці події по ОСОБА_40 та, на прохання працівників міліції, домовився із ОСОБА_41 щодо надання ним автомобіля, який йому було повернуто. Вказував також, що двічі проходив поліграф («детектор брехні»), відповідно до результатів якого він не має жодного відношення до злочину. 30.09.2009 року, повертаючись з села Копачівка Дережнянського району Хмельницької області разом з працівниками суду і прокуратури, його було затримано працівниками карного розшуку із застосуванням працівників спецпідрозділу МВС «Беркут» в м. Сквира Київської області та доставлено до Білоцерківського МВ, де із застосуванням фізичного та психологічного тиску його змушували визнати вину в інкримінованому злочині. Свої покази в ході судового слідства він був змушений надати внаслідок застосування до нього недозволених методів дізнання і слідства з боку працівників прокуратури і міліції. Покази в ході судового розгляду він вимушений був надати з метою спростування обвинувачення прокуратури, оскільки відповідно до норм КПК України прокурорам необхідно було їх підтвердити або спростувати, що в свою чергу повністю спростовувало пред`явлене обвинувачення, в ході перевірки його показів. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 не визнав.
		 
		Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 вину у вчиненні злочинів не визнав та суду показав, що в серпні 2009 року він перевівся із центру забезпечення навчального процесу Львівської академії сухопутних військ до військової частини НОМЕР_2 , що знаходиться в Житомирській області. У вересні 2009 року його брат ОСОБА_16 отримав класний чин і запропонував при можливості відсвяткувати дану подію. Така можливість в нього настала 27.09.2009 року. 27.09.2009 року він прибув до м. Біла Церква та зідзвонився з братом, щоб він до нього приїхав. Через годину-півтори його брат разом з ОСОБА_29 на автомобілі приїхали на станцію «Роток» м. Біла Церква, де він перебував і завезли його до м. Таращі. В м. ОСОБА_42 вони вийшли в центрі та направились до будинку ОСОБА_43 , оскільки ОСОБА_44 в цей день був черговим і йому потрібно було бути на роботі до вечора. Там він познайомився з ОСОБА_45 і лишився в його будинку. Втомившись з дороги він ( ОСОБА_20 ) ліг відпочити і заснув. Згодом прокинувся і ОСОБА_46 запропонував поїсти і подивитись DVD, на що він погодився. В процесі обіду та перегляду DVD вони з ОСОБА_45 спілкуватися на різноманітні теми. Ввечері до будинку прийшов ОСОБА_44 та сказав, що можемо їхати в кафе с. Довгалівське Рокитнянського району. Через хвилин 5-10 вони сіли до автомобіля, а саме: ОСОБА_46 сів за кермо, ОСОБА_44 на переднє пасажирське сидіння, коло водія, а він ( ОСОБА_20 ) сів позаду. Коло нього лежав пакет чорного кольору, що в ньому він не знав. Проїжджаючи повз будинок, як з часом йому стало відомо, що це була прокуратура, вони зупинились. ОСОБА_44 вийшов і пішов до прокуратури та через декілька хвилин повернувся, сказав заводити автомобіль і їхати в кафе. В цей час йому ( ОСОБА_18 ) захотілось до туалету і він вийшов з автомобіля, пішов до металевих воріт, де справив природні потреби. Повертаючись назад, він ( ОСОБА_20 ) поспішав, оскільки освітлення не було, він зачепився і впав. Вставши, пішов до автомобіля і сів до нього. Поскаржився, що нога болить, на що ОСОБА_44 запитав: «Ти що впав?» Він ( ОСОБА_20 ) сказав: «Впав, як жаба». Потім вони поїхали до кафе. По дорозі ОСОБА_47 хтось подзвонив на телефон і сказав, що в районі «ЧП», після цієї розмови ОСОБА_44 став схвильованим і почав комусь дзвонити. Брат сказав, що в кафе посидіти не вийде і що йому необхідно повертатися на роботу. Він ( ОСОБА_20 ) засмутився, бо тривалий час з ним не бачився і навіть в цей день не вийде поспілкуватись. Приїхавши до с. Довгалівське, вони зупинились коло кафе, але він ( ОСОБА_20 ) нікуди не виходив. Через деякий час приїхав ОСОБА_29 на автомобілі і на прохання ОСОБА_48 завіз його ( ОСОБА_17 ) до смт. Попільня. 30.09.2009 року, у вечірній час, він ( ОСОБА_20 ) приїхав з роботи до батьків в смт. Попільня. Через якийсь час до них в двері хтось подзвонив. Це були працівники правоохоронних органів, вони представились і попросили його бути понятим чи свідком, у зв`язку з тим, що його сусіда ОСОБА_49 затримали, а він ( ОСОБА_20 ) може йому допомогти і дати про його характеризуючи дані, на що він погодився. Швидко зібрався, вийшов на вулицю, вони сіли до автомобіля «Хюндай Таксон» чорного кольору. Там разом з ним було ще четверо працівників міліції, одним із них був «беркутівець». Його відвезли до Попільнянського РВ МВС, але з автомобіля вийшов лише один міліціонер. Він ( ОСОБА_20 ) також вирішив вийти, але його грубо штовхнули в автомобіль і почали погрожувати з невідомих йому причин. Він почав захищатись і звати на допомогу, на що один з них вдарив його в груди, інший затис голову між передніх сидінь, за спиною на руки одягли наручники, а на голову  мішок чорного кольору і кудись його повезли. Це фактично було його викрадення. Через деякий час його кудись привезли, коли його виводили попід руки з автомобіля і з голови зняли мішок, то він прочитав напис «Білоцерківський ГУ МВС» і тоді зрозумів де він знаходиться. Його завели до кабінету начальника і почали там з ним «спілкуватися». Його звинуватили у вбивстві прокурора ОСОБА_15 , хоча він казав, що до цього не має ніякого відношення і що його навіть не знає і не бачив. Але їх це не хвилювало. Та особа, яка з ним спілкувалася, дала наказ «беркутівцям» щоб вони з ним «поспілкувались». Його в наручниках на руках вивели в приймальню, де почали бити. Вони обступили, один з них збив його з ніг, а інший наступив ногою на його полові органи, стало боляче і він почав кричати і звати на допомогу. Один з тих, що стояв коло голови присів коло нього і натиснув коліном на шию так, що затріщала трахея. Він ( ОСОБА_20 ) благав їх, щоб вони не били його. Але зрозумів, що вони можуть зробити його інвалідом, або навіть вбити. Його визвали назад до кабінету, де їхній головний вказав на речі на столі, які були накриті носовою хустинкою. Він ( ОСОБА_20 ) впізнав ці речі, це були речі його брата ОСОБА_48 . Його повідомили, що з ОСОБА_50 зараз також «спілкуються». Тоді він ( ОСОБА_20 ) сказав, щоб його не били і що він все зробить, що вони скажуть. Після цього один з присутніх дав йому папір і ручку і почав диктувати «явку з повинною». Коли він ( ОСОБА_20 ) її написав, то зрозумів, що в цій явці він оговорює себе, свого брата, ОСОБА_43 . Проте він підписав її не своїм підписом, а лише зробив пародію на підпис, який взагалі не схожий при порівнянні на його оригінальний підпис. Він зробив це з метою, щоб суд при вивченні «явки» розібрався і виявив фіктивність явки і визнав її недопустимим доказом. Після цього йому кілька днів не давали їсти, пити, спати, ображали і погрожували йому. Він пережив в ті дні більше знущань та страждань ніж за все своє життя, був морально подавленим і фізично виснаженим. В цей час з ним проводили різноманітні слідчі дії, на яких він був як статист і робив все, що йому показували і казали. Звертав увагу суду, що свої покази в ході досудового розслідування він давав виключно під фізичним і психологічним примусом з боку працівників міліції та прокуратури. З метою спростування обвинувальної пародії прокуратури та її невідповідності фактичним обставинам справи він був змушений в ході досудового та судового слідства надавати покази та визнавати частково вину, оскільки відповідно до норм КПК України слідчим та прокурором необхідно було їх перевірити, тобто підтвердити чи спростувати, що повністю спростовувало пред`явлене обвинувачення в ході перевірки його показів. Цивільний позов не визнав.
		 
		Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_13 вину у вчиненні злочинів не визнав та суду показав, що з ОСОБА_51 він познайомився приблизно у вересні 2008 року. З вересня 2008 року по вересень 2009 року у них склалися дружні стосунки. Приблизно у другій половині вересня ОСОБА_44 повідомив його, що отримав чергове звання. Він ( ОСОБА_13 ) запропонував відсвяткувати цю подію, на що ОСОБА_44 погодився та сказав, що відмічати будуть в кафе в с. Довгалівське Рокитнянського району. Також ОСОБА_44 сказав, що зараз відмічати не будуть, так як він дуже зайнятий, готує квартальний звіт, а коли звільниться, то скаже. 27 вересня 2009 року було релігійне свято «Воздвиження». Він ( ОСОБА_13 ) купив свіжої риби і запросив по телефону ОСОБА_48 пообідати, на що останній погодився. Приблизно через півгодини до нього додому зайшов ОСОБА_44 з невідомим хлопцем, якого ОСОБА_44 представив як свого товариша на ім`я ОСОБА_52 . ОСОБА_44 сказав, що сьогодні завершує роботу, що в нього накопичилась, що він на чергуванні, але є можливість поїхати в с. Довгалівське в кафе, щоб відмітити присвоєння йому чергового звання. Він ( ОСОБА_13 ) запросив ОСОБА_31 та ОСОБА_48 зайти в будинок, щоб попити чаю, на що вони погодились, зайшли в будинок та пройшли до дальньої кімнати будинку. Він ( ОСОБА_13 ) на кухні став мити посуд, а ОСОБА_44 і ОСОБА_52 залишились в дальній кімнаті. Через деякий час він ( ОСОБА_13 ) зайшов в дальню кімнату, де були ОСОБА_52 і ОСОБА_44 , щоб взяти сигарети. Вони про щось розмовляли, але він не прислухався до їхньої розмови і не придав цьому значення. Коли він був на кухні, також не чув їхньої розмови. Через деякий час на кухню зайшов ОСОБА_44 і сказав, що у нього закінчується обід і що він не встигне провести свого товариша ОСОБА_31 до себе додому і попросив, щоб ОСОБА_52 залишився у нього ( ОСОБА_13 ) вдома до вечора, на що він ( ОСОБА_13 ) погодився. ОСОБА_44 також попросив не турбувати і не будить ОСОБА_31 , якщо той засне, бо він з дороги і сильно втомився. Він ( ОСОБА_13 ) займався ремонтом автомобілів і тоді у нього на ремонті був автомобіль Шрамка Василя. В суботу 26 вересня 2009 року він ( ОСОБА_13 ) брав з бака автомобіля ОСОБА_53 приблизно три літри бензину. ОСОБА_54 у суботу 26 вересня 2009 року не забрав свій автомобіль і міг його забрати 27 вересня, то він ( ОСОБА_13 ) вирішив поїхати на заправку, щоб купити бензину. Про свій намір їхати на заправку він сказав ОСОБА_22 . В свою чергу ОСОБА_16 попросив його підвезти його до магазину «Абсолют». Під час їзди, в розмові з ОСОБА_50 він ( ОСОБА_13 ) сказав, що до вечора буде вдома, буде прибирати в хаті і готувати рибу та чекати ОСОБА_55 , щоб віддати автомобіль. Коли він ( ОСОБА_13 ) повернувся додому, то ОСОБА_52 спав. Він почав займатися хатньою роботою. Коли він ( ОСОБА_13 ) подивився на годинник, було 17 годин 30 хвилин і він вирішив розбудити ОСОБА_31 , щоб запропонувати йому поїсти. Вони поїли, після цього дивились фотографії по DVD. Близько 19 години зайшов ОСОБА_44 і сказав, що він вільний. ОСОБА_44 побачив, що той автомобіль, яким вони їздили ще стояв і запитав, чому його не забрав власник. Він ( ОСОБА_13 ) сказав, що не знає, якщо не забере сьогодні, то забере завтра. Тоді ОСОБА_44 спитав чи можна цим автомобілем поїхати в с. Довгалівське у кафе, на що він ( ОСОБА_13 ) погодився і сказав, що якщо подзвоне ОСОБА_54 за машину, то віддамо йому машину. Тоді він ( ОСОБА_13 ) пішов до колонки набрати води, разом з ним пішов і ОСОБА_44 , який сказав, що йому потрібно сходити до прокуратури, щоб переконатись, що прокурор ОСОБА_15 пішов додому, аби не відпрошуватись у прокурора. Коли вони йшли по воду, то ОСОБА_44 сказав: «Дивись, у вікні світло, свято, вихідний день, всі люди відпочивають, а ОСОБА_15 на роботі, бо горить світло у вікні його кабінету». Потім він ( ОСОБА_13 ) набрав воду і вони повернулися до нього додому, сіли в машину втрьох і зібрались їхати в кафе в с. Довгалівське. З двору виїжджали заднім ходом. При цьому він керував автомобілем таким чином, щоб після виїзду поїхати вниз по вул. Червоноармійській до вул. Богдана Хмельницького, на якій мав намір повернути ліворуч та їхати в с. Довгалівське. Але в останню мить коли вирулював заднім ходом із двору на вул. Червоноармійську, ОСОБА_16 сказав: «Та ні, поїхали через прокуратуру». Він ( ОСОБА_13 ) подумав, що можливо ОСОБА_44 хоче відпроситись у ОСОБА_15 , чи щось забув на роботі, тому погодився з ОСОБА_51 і заїхав назад у подвір`я після чого розвернув автомобіль і поїхав до приміщення прокуратури без наміру там зупинятись, якщо про це не попросить ОСОБА_44 . Проїжджаючи повз приміщення прокуратури, з вікон якого пробивалось світло, раптово для нього ОСОБА_34 попросив зупинитись. Він зупинився приблизно в метрах 15-20 далі від вхідних дверей в приміщення прокуратури. Після чого ОСОБА_44 вийшов з машини. На дворі було дуже темно і він ( ОСОБА_13 ) не бачив, чи ОСОБА_44 просто вийшов з машини, чи стояв, чи кудись пішов. Але точно може сказати, що вперед по напрямку руху автомобіля він не йшов. Через хвилину ОСОБА_44 сів в машину і сказав заводити автомобіль і їхати в кафе. Але раптом ОСОБА_44 сказав: «Дивись, ось загорілось світло у вікні кабінету. Мабуть Мрук захотів чаю». Він ( ОСОБА_13 ) побачив, що дійсно у вікні, в якому було відсутнє світло, зараз воно горить, але через декілька секунд світло погасло. Раптом відкрилися задні двері і вийшов ОСОБА_52 . Було дуже темно і він ( ОСОБА_13 ) не бачив стояв ОСОБА_52 чи кудись пішов. Але точно ствердив, що вперед по напрямку руху він не йшов. В салоні автомобіля світло не горіло і він не бачив, в чому був одягнутий ОСОБА_52 . Він ( ОСОБА_13 ) не бачив як ОСОБА_52 одягався і де він взяв обріз. Коли ОСОБА_52 пішов, то він ( ОСОБА_13 ) не чув, що ОСОБА_52 пішов в прокуратуру. Ні скрипу дверей в прокуратурі, ні звуку, схожого на постріл він не чув. Повернувся ОСОБА_52 буквально через хвилину-дві, ойкаючи. Почав скаржитися на біль в нозі. ОСОБА_44 запитав: «Ти що впав?» ОСОБА_52 відповів: «Впав, як жаба». Автомобіль він ( ОСОБА_13 ) так і не глушив. ОСОБА_44 наказав їхати і вони поїхали в кафе в с. Довгалівське. Коли вони їхали саме через залізничний переїзд, то на мобільний телефон ОСОБА_48 хтось зателефонував. Розмова була короткою, зв`язок обірвався. По цій короткій розмові було зрозуміло, що ОСОБА_44 розмовляв з якимось ОСОБА_56 . При цьому ОСОБА_44 якось зразу дещо затих. Судячи з розмови стало зрозуміло, що в Таращанському районі якесь «ЧП». Після цієї розмови ОСОБА_44 став дуже схвильований і взагалі перестав розмовляти. Після цього ОСОБА_44 декілька разів дзвонив якомусь ОСОБА_57 , дуже просив негайно його приїхати в кафе в с. Довгалевське. Під`їжджаючи до повороту на село Острів, ОСОБА_44 попросив повернути і зупинитись. ОСОБА_44 вийшов з машини, відчинив задні двері, взяв щось у ОСОБА_31 , бо був шелест схожий на целофан. Через хвилину ОСОБА_44 повернувся і сказав, що можуть їхати в с. Довгалівське. По дорозі ОСОБА_44 запитав у нього ( ОСОБА_13 ), чи є в машині каністра з бензином, чи шланг. Він ( ОСОБА_13 ) відповів, що немає. Тоді він запитав, чи є пластикова пляшка. На що він ( ОСОБА_13 ) відповів, що є. Під`їжджаючи до заправки в с. Довгалівське, ОСОБА_44 сказав заїхати на заправку, щоб заправить автомобіль. На заправці ОСОБА_44 сказав заправити автомобіль і під час заправки трохи набрати бензину в пластикову пляшку, а сам пішов платити за бензин. Він ( ОСОБА_13 ) налив приблизно 500-600 грам бензину в пляшку, не питаючи у ОСОБА_48 , навіщо бензин, і ні про що не здогадувався і нічого підозрілого не думав в той час. Вони їхали в кафе на заправці. ОСОБА_44 знову зателефонував до ОСОБА_58 і спитав, скільки він його може чекати. ОСОБА_47 знову зателефонували і він сказав, що він в с. Довгалівське і зараз буде їхати в м. Таращу. ОСОБА_44 сказав, що не доведеться святкувати, так як в районі щось трапилось. Вони вийшли з ОСОБА_50 з машини та пішли в кафе купить щось попити. Біля входу в кафе вони зустріли його однокласника ОСОБА_59 та його батька ОСОБА_60 . Потім зайшли в кафе, купили гранатовий сік. ОСОБА_52 з машини не виходив взагалі, в кафе не ходив, сказав, що у нього прихватили нирки. Він відмовився і від соку, який вони купили в кафе. ОСОБА_44 знову зателефонував до ОСОБА_58 і в цей момент зі сторони м. Тараща на стоянку заїхав автомобіль темного кольору, ззовні схожий на «Форд Мондео». ОСОБА_44 пішов в сторону цієї машини. Потім ОСОБА_44 повернувся до машини, сказав ОСОБА_61 пересісти в іншу машину. ОСОБА_52 сказав, що у нього дуже сильно болить нога, схопили нирки і він себе дуже погано почуває, але він ( ОСОБА_52 ) вийшов з машини і пішов до автомобіля схожого на «Форд Мондео». Після цього ОСОБА_44 сказав йому ( ОСОБА_13 ) якомога швидше їхати в м. Таращу. По дорозі назад ОСОБА_44 нічого не пояснюючи, попросив його під`їхати до того місця, де вони по дорозі в с. Довгалівське зупинялися. ОСОБА_44 сказав взяти пляшку з бензином та іти за ним, після чого вони пішли до лісосмуги. На початку лісосмуги ОСОБА_44 взяв якісь два темні кульки, що шелестіли. Один кульок невеликого розміру він поклав на землю і сказав облити його бензином, при цьому також сказав, що не хоче, щоб від нього пахло бензином і що в нього може бути подразнення шкіри . Інший кульок, в якому був якийсь продовгуватий предмет довжиною приблизно 60 см, ОСОБА_44 відніс в сторону лісосмуги і залишив там. На що був схожий той предмет сказати не може, так як він був у кульку і було дуже темно. По дорозі в місто Таращу він ( ОСОБА_13 ) запитав у ОСОБА_48 , що за «ЧП» в ОСОБА_62 . ОСОБА_44 відповів, що сам не знає, але терміново там потрібно бути. Вони приїхали до нього ( ОСОБА_13 ) додому і ОСОБА_44 пішов, невідомо куди. Близько 21 години 20 хвилин до нього ( ОСОБА_13 ) подзвонив ОСОБА_63 , щоб забрати свою машину. Через деякий час, приблизно через 15-20 хвилин, ОСОБА_64 прийшов та сказав йому, що біля прокуратури багато міліції та «круті» іномарки, мабуть в ОСОБА_62 щось трапилось. Близько 22 години він ( ОСОБА_13 ) подзвонив ОСОБА_47 на мобільний телефон і запитав, що сталося в м. Таращі. Він відповів, що зараз знаходиться в лікарні і розмовляти не може. Близько 23 години до нього додому прийшов ОСОБА_44 і сказав, що велике «ЧП» хтось стріляв в прокурора. ОСОБА_44 подзвонив до ОСОБА_58 , попросив у нього машину для оперативних цілей, так як був напад на прокурора. Коли ОСОБА_65 дав ОСОБА_47 машину, то ОСОБА_44 попросив його ( ОСОБА_13 ) кермувати цим автомобілем. Він відвіз ОСОБА_48 до ОСОБА_66 , де чекав його. Коли він чекав ОСОБА_48 біля ОСОБА_67 РВ то до нього в автомобіль сів ОСОБА_65 , який запитав, де ОСОБА_44 , на що він ( ОСОБА_13 ) відповів, що ОСОБА_44 пішов у ОСОБА_68 , а він його чекає в машині. Після чого ОСОБА_65 вийшов з автомобіля, сів у свій автомобіль і поїхав. Приблизно через дві години він ( ОСОБА_13 ) заснув в автомобілі. Близько п`ятої години ранку він проснувся від холоду. Прийшов ОСОБА_44 , сів в машину і наказав відігнати автомобіль до офісу таксі. Але по дорозі мабуть закінчився газ і він залишив автомобіль навпроти автостанції. Також показав, що близько 21 години 29 вересня 2009 року до нього зателефонував ОСОБА_44 і сказав, що його викликають в райвідділ міліції, що з ним хоче порозмовляти ОСОБА_69 . Коли він прийшов до міліції, то побачив на другому поверсі слідчого прокуратури ОСОБА_70 , який сказав, що ОСОБА_14 допитують із застосуванням детектора брехні. На другому поверсі райвідділу до нього підійшов працівник, який назвався ОСОБА_71 і сказав зайти в кабінет начальника ОСОБА_66 . В кабінеті було близько п`яти чоловік, серед яких був і прокурор Київської області ОСОБА_72 . В цей вечір до нього зайшов ОСОБА_16 і розказав, що всіх працівників прокуратури допитували на «детекторі брехні» і що завтра з самого ранку працівники прокуратури і представники державних служб м. Тараща будуть їхати на похорони ОСОБА_15 в Хмельницьку область. Вранці 30 вересня 2009 року близько 9 години ранку хтось постукав у вікно. Коли він ( ОСОБА_13 ) вийшов, то побачив двох чоловіків в цивільному одязі, які звернулися до нього під приводом ремонту автомобіля. На службовому автомобілі «Шкода» його доставили до ОСОБА_66 . Це були працівники міліції, які сказали віддати йому мобільний телефон, якого йому не повернули до цього часу. В кабінеті начальника РВ ОСОБА_73 та ОСОБА_72 вчинили на нього психологічний та фізичний тиск, казали, що це він вбив ОСОБА_15 , що методів, які будуть до нього застосовані за вбивство прокурора ОСОБА_15 він не витримає. Його побили, наділи наручники, перевели в інший кабінет і приставили охорону з «Беркуту». Там його знову побив ОСОБА_73 , який вимагав і сказати, де купляв зброю і патрони. Потім працівники міліції вирішили перевести його в інший кабінет. Під час його переводу з кабінету в кабінет працівник підрозділу «Беркут» завів його в наручниках до службового кабінету, в якому працівники міліції допитували ОСОБА_29 , після чого його завели до іншого кабінету. В службовому кабінеті його допитали як свідка, він дав детальні показання чим займався з 26 по 30 вересня 2009 року і особливо за 27 вересня 2009 року. Проте цього протоколу допиту в матеріалах справи немає. Близько 21 години 30 хвилин його перевели в кабінет дільничних інспекторів міліції, в якому дільничний інспектор міліції ОСОБА_74 склав відносно нього фіктивний протокол про адміністративне правопорушення, про нібито вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Після чого пояснив, що він змушений це зробить за вказівкою керівництва, щоб була підстава помістить в камеру ізолятора тимчасового тримання. Він ( ОСОБА_13 ) був змушений підписати протокол та визнав свою вину. Близько 22 години 45 хвилин голова Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_75 дала йому 15 діб адміністративного арешту. Близько 23 години 15 хвилин його завели в кабінет заступника начальника Таращанського РВ, де його побили працівники міліції, що забирали його з дому. В цей час зайшов начальник цих працівників міліції і сказав, що вбивцю вже затримано і той дає показання. Цей начальник повідомив йому, що ОСОБА_52 - це ОСОБА_20 , рідний брат ОСОБА_14 , що ОСОБА_25 зізнався у вбивстві ОСОБА_15 . Він ( ОСОБА_13 ) розповів все, що йому було відомо. Йому ( ОСОБА_13 ) не було що приховувати, він ні в чому не вважав себе винуватим, тому все показав  де стояла машина, як під`їхали до прокуратури і де зупинялись. Коли повернулися, то йому сказали, що ОСОБА_25 дав на нього показання, що він співучасник вбивства ОСОБА_15 . Тоді йому запропонували, щоб він став тільки свідком, написати явку з повинною і як все. Після цього його до ранку допитував як свідка начальник СВ Таращанського РВ ОСОБА_76 , який не вказав в протоколі допиту його як свідка часу нічного допиту. І цього протоколу в матеріалах досудового слідства немає. Але у нього є ксерокопія, яка була надана старшим слідчим в ОВС ГПУ ОСОБА_77 у березні 2010 року. Слідчий обласної прокуратури ОСОБА_78 1 жовтня 2009 року пообіцяв йому, що порушить відносно нього кримінальну справу лише за приховування злочину за ч. 1 ст. 396 КК України, яку потім закриє за п. 2 ст. 6 КПК України і він буде у справі свідком. Перед проведенням відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_78 нагадав йому про домовленість стосовно ч. 1 ст. 396 КК України та п. 2 ст. 6 КК України. І на цій слідчій дії він ( ОСОБА_13 ) вказав на те, що йому сказав ОСОБА_78 , чим оговорив ОСОБА_79 і ОСОБА_27 . Згодом він підписав декілька протоколів не читаючи їх змісту. 02 жовтня 2009 року відносно нього порушили кримінальну справу за ч. 1 ст. 396 КК України. Коли 08 жовтня 2009 року між ним і ОСОБА_80 була проведена очна ставка і ОСОБА_20 сказав правду, що він ( ОСОБА_13 ) ні до чого не причетний і нічого не знав про їх наміри. Потім справу передали в Генеральну прокуратуру України слідчому ОСОБА_81 , який перекваліфікував його дії на вчинення злочину передбаченого ст. 384 КК України. Лише 12 жовтня 2009 року йому було призначено Державного захисника ОСОБА_82 . Із призначеним захисником він взагалі не мав побачень один на один, крім судових засідань 12 жовтня та 30 листопада 2009 року під час обрання та продовження строків тримання його під вартою. Цивільний позов, заявлений потерпілою, не визнав.
		 
		Незважаючи на невизнання вини підсудними, їх вина у вчиненні інкримінованих слідством злочинів стверджується дослідженими судом доказами: показами потерпілої, свідків, матеріалами справи.
		 
		Потерпіла ОСОБА_11 в суді показала, що загиблий ОСОБА_15  її чоловік, одружені вони з 1995 року. У них є син 17 років. ОСОБА_15 працював з 2002 року до 27.09.2009 року прокурором в м. Тараща. Жили вони сім`єю на службовій квартирі. О 21 годині 27.09.2009 року їй повідомив по телефону про вбивство її чоловіка ОСОБА_83  нотаріус з м. Тараща. На той час вона знаходилась в м. Бориспіль у хрещеника, поверталась з Євпаторії, куди возила сина на оздоровлення до санаторію, це було за чотири дні до вбивства. Потім до неї приїхав прокурор м. Борисполя, вона з ним поїхала в приміщення прокуратури на допит, який тривав до 02 години ночі. Потім приїхали друзі, забрали її, бо керувати своїм автомобілем вона не могла і завезли її до м. Таращі. Там її знову допитували в понеділок до 05 години. Також показала, що десь за пів року до вбивства її чоловіка їм на стаціонарний телефон почали телефонувати і мовчати. Ці дзвінки починалися о 22-23 годині, були досить часто. З тих пір вона почала забирати на автомобілі чоловіка з роботи. Вказувала, що її чоловік міг працювати до 22-23 години, проте залишатися працювати він нікого не примушував, часто працював на вихідних. Про своїх співробітників чоловік казав, що хлопці толкові. Колег чоловіка вона знала, бачила на дні народженні чоловіка, пам`ятає, що ОСОБА_16 говорив ще тост на його честь. Люди казали про її чоловіка, що він був трудоголіком, відповідальним, завжди доводив справи до кінця. Прояви агресії ОСОБА_15 не були притаманні. Зараз його учні говорять, що найкращої школи вони не отримували ніде. Її чоловік у вільний час їздив на полювання або на рибалку, це не було хобі, а був відпочинок. Відпочивав він сам, без колег. Також зазначила, що колектив прокуратури м. Тараща складався з п`яти чоловік: прокурора, водія, двох помічників прокурора, секретаря і слідчого. Прокуратура була розташована в одноповерховій будівлі в центрі міста Тараща. Вхід до приміщення прокуратури з центральної вулиці. Ні охорони, ні решіток в прокуратурі не було. Від входу до кабінету її чоловіка ОСОБА_15 приблизно метрів шість. Одного разу вона була свідком того, як ОСОБА_15 повертав ОСОБА_22 документи на доопрацювання, ОСОБА_16 їх переробив, але чоловік знову повернув їх ОСОБА_84 , оскільки щось було зроблено не так. ОСОБА_44 сприймав ці зауваження спокійно. Про конфлікти на роботі їй чоловік не розповідав. Вказувала, що ОСОБА_15 похований в с. Копачівка, його поховали на 4-й день після вбивства.
		 
		Цивільний позов в суді підтримує. Вказувала, що пройшло шість років, батьки її чоловіка померли після його смерті, не переживши таке горе. Їхній син залишився без батька, до сьогоднішнього дня син на тему вбивства батька не говорить. Він навіть не ходить на цвинтар, тому що біль в нього ще не пройшов. На сьогоднішній день в неї діагноз гіпертонія в 37 років, тиск 170 х 100 дуже часто, такий тиск буває в 70 років. Вона лікується в інституті Філатова від катаракти. Стан здоров`я, який вона має на сьогоднішній день, пов`язує із трагедією, яка сталася з її чоловіком. 
		 
		Свідок ОСОБА_85 в суді показав, що з 2009 року він навчався в Таращанському агротехнічному коледжі на відділенні «правознавство», згодом був направлений на практику до прокуратури Таращанського району. На той час прокурором Таращанського району був ОСОБА_15 , помічником прокурора був ОСОБА_12 . З ОСОБА_15 до цього не він, ні його батьки знайомі не були. Своєю усною вказівкою прокурор ОСОБА_15 закріпив його куратором ОСОБА_12 . Практику він ( ОСОБА_85 ) проходив майже до червня місяця. В період з другої половини травня до червня 2009 року він ( ОСОБА_85 ) поступав в Харківську юридичну академію та проходив оглядову практику. 28 вересня 2009 року він їхав з Таращанської лікарні, де провідував свого родича. Проїжджаючи по дорозі, яка пролягала від приміщення прокуратури Таращанського району, він побачив, що територія прокуратури огороджена стрічкою і там багато працівників міліції. У нього виникла думка про те, що там щось трапилось. Так як у нього був номер телефону помічника прокурора ОСОБА_12 , він ( ОСОБА_85 ) написав йому смс-повідомлення: «Що у вас трапилось?» Десь приблизно через дві години, коли він ( ОСОБА_85 ) повертався назад, ОСОБА_12 зателефонував і сказав, що вбили прокурора ОСОБА_15 . Він ( ОСОБА_85 ) запитав чи потрібна якась допомога в організації похорону, оскільки в нього був автомобіль, можливо потрібно якісь продукти перевезти. Олесь сказав, що ніякої допомоги не потрібно і він ( ОСОБА_85 ) поїхав додому. Того ж дня, 28 вересня 2009 року, ввечері йому зателефонував ОСОБА_16 близько 22-00 і сказав, що наступного дня необхідно завезти якусь почту в смт. Рокитно. Вказував, що він, перебуваючи на практиці, возив ОСОБА_14 два рази в смт. Попільня (за проханням останнього). Для чого він ( ОСОБА_16 ) туди їздив він не говорив, говорив лише, що їде до знайомих. Про себе ОСОБА_16 також нічого не розповідав, казав лише, що він навчався в ОСОБА_86 юридичній академії, що в нього є рідний брат ОСОБА_87 . Вже 29 вересня вони домовились, що він ( ОСОБА_85 ) під`їде до ОСОБА_48 на квартиру, він знав, де вона знаходиться в м. Таращі. Зранку 29 вересня він ( ОСОБА_85 ) одягнувся, надягнув костюм так як ОСОБА_12 казав, що вони їдуть в прокуратуру Рокитнянського району та поїхав до нього на квартиру. Перед цим ОСОБА_44 ще завчасно передзвонив і запитував чи буде він ( ОСОБА_85 ) о 06-30 ранку. Коли він приїхав на квартиру, де проживав ОСОБА_44 , то останній вийшов одягнутий в спортивний костюм чорного (темного) кольору, кросівки світлого кольору здається, а також в руках він тримав звичайну спортивну сумку. Потім ОСОБА_44 сів до його автомобіля ВАЗ 21063 білого кольору (який належить його батькові) на переднє сидіння, а сумку поклав на заднє сидіння і вони поїхали. По дорозі заправились бензином за кошти ОСОБА_14 і поїхали в сторону траси Біла Церква- ОСОБА_42 . На той час як доїхати до смт. Рокитне він ( ОСОБА_85 ) не знав. Дорогу показував ОСОБА_16 . Доїжджаючи він ( ОСОБА_85 ) ледве не проскочив поворот, тоді ОСОБА_44 сказав йому повернути на с. Острів. Вони повернули на с. Острів, з`їхали з траси, проїхали близько 0,5 км, точно не пам`ятає, можливо метрів 700 від даного повороту була лісосмуги. По дорозі ОСОБА_16 говорив, що рокитняни вирішили пограти в шпигунські ігри, на кшталт того, що мають передати таємну пошту. Він ( ОСОБА_85 ) йому повірив. Вони доїхали до другої лісосмуги, зупинилися на узбіччі дороги і ОСОБА_44 пішов дивитися на пошту. Сумка була в автомобілі на задньому сидінні. ОСОБА_44 пішов в лісосмугу і щось там дивився, і повернувся до автомобіля і сказав щоб він ( ОСОБА_85 ) розвертався. При дорозі було дві лісосмуги. Лісосмуга була напевно метрів 500. ОСОБА_44 попросив розвернутись і він ( ОСОБА_85 ) розвернув автомобіль. Вони поїхали до лісосмуги, яка знаходилась при дорозі. Тоді ОСОБА_44 сказав зупинити напроти неї. Потім ОСОБА_44 вийшов з машини, взяв сумку із заднього сидіння. Обійшовши автомобіль, ОСОБА_44 пішов в сторону лісосмуги, яку було видно, вона проглядалась. Він ( ОСОБА_85 ) бачив, як ОСОБА_44 там ходив, присідав, і потім він повернувся назад з тією ж сумкою, яку поклав в автомобіль на заднє сидіння і вони поїхали в м. Таращу. Коли вони їхали в м. Таращу до прокуратури Таращанського району, тоді ОСОБА_44 почав говорити за рибу, і сказав, що потрібно поїхати на р. Рось, він ( ОСОБА_85 ) для себе зрозумів що риба потрібна на похорони. Вони заїхали в ОСОБА_88 і поїхали в сторону р. Рось. Вони звернули до с. Острів, але не знали як проїхати до р. Рось. Коли зупинили автомобіль, то ОСОБА_44 запитав у хлопця, який чекав на зупинці як проїхати до р. Рось. Потім вони поїхали в сторону р. Рось, там рибаки вже ловили рибу, це був ранок. ОСОБА_89 ще ОСОБА_44 говорив, що ту пошту, яку отримав він потрібно знищити. Потім вони рухались по дорозі, ОСОБА_44 сказав зупинить автомобіль, вийшов, взяв сумку із заднього сидіння і пішов вздовж р. Рось. По праву сторону від них була р. Рось, вони стояли в напрямку проти течії. Потім ОСОБА_44 ходив біля р. Рось, заходив то в одне, то в друге місце, він ( ОСОБА_85 ) бачив, що ОСОБА_44 ходив з палкою метрів двох. Потім ОСОБА_44 запитав чи є викрутка і він ( ОСОБА_85 ) достав з багажника викрутку, ОСОБА_44 взяв викрутку і пішов. Ходив хвилин 10-15, потім прийшов, сів у автомобіль і наказав їхати в м. Таращу. Він ( ОСОБА_85 ) розвернув автомобіль і вони поїхали в ОСОБА_88 . В подальшому працівники міліції знайшли біля р. Рось планшетку від набоїв малокаліберної зброї. Вони домовились, що зустрінуться в прокуратурі десь о 9 годині. Після цього він ( ОСОБА_85 ) поїхав додому. Потім ввечері, о 19.30 годині він ( ОСОБА_85 ) з новин ТСН дізнався, що затримано помічника Таращанського прокурора. В нього ( ОСОБА_90 ) в голові склалася картина, що міг перевозити ОСОБА_44 в автомобілі. Він ( ОСОБА_85 ) відразу розповів ситуацію батькові і сказав, що треба їхати до прокуратури і все розповісти. Вони з батьком поїхали до Таращанської прокуратури, там вже нікого не було. Повернулися додому, домовились з батьком, що з самого ранку поїдуть знову туди. 30 вересня вони з батьком поїхали до прокуратури, він ( ОСОБА_85 ) шукав саме того слідчого, який займався саме вбивством ОСОБА_15 , поїхав у Таращанський райввіділ міліції і знайомому слідчому розповів інформацію, якою він володію. Потім його допитали. Після того з ним було проведено відтворення, на якому він показував, де вони ставали, що находили, куди ОСОБА_44 ходив. Також зазначив, що під час його практики він ( ОСОБА_85 ) сидів у одному кабінеті з ОСОБА_51 , формував провадження, готував запити та інколи проекти доповідних. ОСОБА_16 свою роботу виконував нормально, показував, як правильно оформлювати документи, неприязних стосунків між ним та ОСОБА_15 він не помітив, ОСОБА_15 на ОСОБА_48 не кричав і не сварився. Коли він ( ОСОБА_85 ) йшов з прокуратури, то працівники ще залишалися на робочих місцях. ОСОБА_13 бачив декілька разів у прокуратурі, він заходив до ОСОБА_12 . ОСОБА_17 раніше не бачив, побачив вперше під час розгляду справи в суді. Вказував, що приміщення прокуратури м. Тараща має таке розташування: зліва від входу коридор, кабінет слідчого, кабінет помічника ОСОБА_91 , вікна виходять до дороги, далі приймальня прокурора, де сидить секретар і кабінет прокурора.
		 
		Свідок ОСОБА_92 в суду показав, що в 2009 році він закінчив Одеську національну юридичну академію і 15 вересня 2009 року він був призначеним помічником прокурора Таращанського району з терміном стажування до одного року і був закріплений як стажист за керівником ОСОБА_15 . Атмосфера в колективі була нормальна, були наради, ставились задачі, потім запитувалися виконання задач, загалом робочі моменти, сварок не пам`ятає. Претензій з боку керівника до його роботи не було. Робочий графік у нього був з 08.30 годин до 18.30 годин. До цього ні з ким з підсудних знайомий не був. Пропрацював там два тижні до вбивства прокурора ОСОБА_15 . Про вбивство прокурора йому повідомив слідчий ОСОБА_93 по мобільному телефону, це було в неділю у вересні 2009 року. Він ( ОСОБА_92 ) тоді саме був в м. Біла Церква. Лола сказав, що потрібно приїхати до м. Тараща. Того ж дня він ( ОСОБА_92 ) приїхав до м. Тараща, в нього відібрали пояснення, зрізи нігтів, забрали пиджак. Наступними днями з Генеральної прокуратури із внутрішньої безпеки також його допитували, проводили бесіди. На детекторі брехні його не перевіряли, оскільки він не дочекався і поїхав до м. Біла Церква. В подальшому затримали ОСОБА_14 , коли їхали з похорону ОСОБА_15 . Знає, що ОСОБА_15 залишався працювати після закінчення робочого часу, чув зі слів, що його після роботи забирала дружина. Він може охарактеризувати ОСОБА_15 як спокійну людину, відношення до колег та роботи у нього було звичайне, зауваження ОСОБА_15 на нараді мав до всіх, особливо нікого не виділяв. ОСОБА_14 нічого не відрізняло від інших працівників. Кабінет прокурора був за п`ять метрів від входу ліворуч, вікна виходили у двір;
		 
		Свідок ОСОБА_94 в суді показала, що в прокуратурі Таращанського району працює з 2005 року на посаді спеціаліста першої категорії. В 2009 році в прокуратурі працювали: ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_93 , вона, прокурор. ЇЇ робоче місце знаходилось біля прокурора. ОСОБА_16 працював в окремому кабінеті. Прокурора ОСОБА_97 може охарактеризувати як вимогливого в вставлені до підлеглих і до роботи, він не був деспотичною людиною, як керівник був хороший, ставився з повагою до своїх працівників. ОСОБА_16 був звичайним працівником. Ставлення прокурора до ОСОБА_98 нічим не відрізнялося від ставлення до інших працівників, чи були між ними позаробочі стосунки їй не відомо. Про те, що вбили прокурора ОСОБА_15 їй повідомив ОСОБА_16 та повідомив їй офіційно, що потрібно з`явитися до відділку. Тоді ОСОБА_44 мав тривожний вигляд. Знає, що ОСОБА_46 приходив до ОСОБА_14 , про що вони спілкувалися їй не відомо;
		 
		Свідок ОСОБА_99 в суді показала, що вона на той час працювала в територіальній державній інспекції і їй давали доручення проводити перевірки, вона співпрацювала з прокуратурою. Найчастіше спілкувалася з ОСОБА_100 , бо він був куратором перевірок. Вони разом перевіряли пилорами підприємця ОСОБА_101 , ще з ними був дільничний інспектор. Про результати перевірок вона не пам`ятає, оскільки пройшло вже багато часу. Безпосередньо з прокурором ОСОБА_15 вона спілкувалась, може його охарактеризувати як трудоголіка, вимогливого керівника. Свідком спілкування між ОСОБА_15 та ОСОБА_51 вона не була.
		 
		Свідок ОСОБА_102 , яка в суді показала, що 27.09.2009 року вона гуляла з дитиною та своєю матір`ю по проїжджій частині з АДРЕСА_6 . Це було близько 19 години 40 хвилин. Коли вони проходили мимо прокуратури, то бачила, що там, по праву сторону до неї, стояла машина. Спочатку вона стояла коло прокуратури, а коли вони поверталися назад, то машина стояла ближче до ресторану. ОСОБА_103 в автомобілі вона не бачила, бачила лише силуети двох людей на передніх сидіннях. Коло самої прокуратури було темно, а далі автомобіль освітлювався світлом із ресторану. Колір та номера автомобіля вона не запам`ятала. В машинах не дуже розбирається, машина була з тонованими вікнами, ще їздили мотоциклісти. Ще кілька разів їздила біла машина, вона проїжджала туди і назад. Вони пройшлись до кінця вулиці, потім повернулись назад, цей автомобіль ще стояв, коли вони завернули за угол музичної школи, то побачили як приїхала міліція та «швидка допомога». Наступного дня вона показувала де був розташований автомобіль, з її участю складалася схема розташування автомобіля.
		 
		Свідок ОСОБА_104 в суді показав, що на той час займався таксуванням. Із підсудних він знайомий з ОСОБА_50 , більш нікого не знає. Того дня він відпочивав вдома, до нього подзвонив ОСОБА_44 , попросив підвезти знайомих, він ( ОСОБА_104 ) під`їхав в с. Довгалівське, точного часу не пам`ятає коли, до нього в автомобіль сів брат ОСОБА_48 і він ( ОСОБА_104 ) завіз його в ОСОБА_105 . Коли він ( ОСОБА_104 ) повернувся з Попільні, то бачив у ОСОБА_106 . Також вказував, що забирав ОСОБА_27 з м. Біла Церква. До цього вони з ОСОБА_50 були знайомі приблизно пів року, відносини на той час у них були нормальні. Після цих подій йому зателефонували з райвідділу міліції, коли він туди приїхав, то піднявся на другий поверх. Там на нього наділи наручники, забрали одяг, телефон, ключі і затримали його на добу. Перші свої покази він давав ОСОБА_107 , говорив правду. Дані покази підтримує і зараз. 30 вересня 2009 року в приміщені ОСОБА_67 райвідділу міліції, коли його виводили до туалету, він ( ОСОБА_104 ) бачив ОСОБА_13 , його вели в наручниках. Вказував, що в ніч з 30.09.2009 року на 01.10.2009 року його не допитували працівники міліції, а допит проводили 30 вересня двічі: вдень з 12 години до 12 години 40 хвилин, другий раз під вечір. Вказував, що до нього тиску і погроз, а також заборонених методів допиту працівники міліції та прокуратури не застосовували.
		Свідок ОСОБА_108 суду показав, що 27 вересня 2009 року близько 20 години 30 хвилин вони з батьком повертались із семінару, подзвонили брату і попросили, щоб він їх забрав. Вони з батьком чекали на брата біля кафе на автозаправочній станції в с. Довгалівське, де і зустріли його ( ОСОБА_109 ) однокласника ОСОБА_110 . Він ( ОСОБА_108 ) підійшов до ОСОБА_32 , вони розмовляли хвилин пять. Самої розмови він не пам`ятає. Вони з батьком дочекалася своєї машини і поїхали до м. Тараща. Вказував, що його викликали в прокуратуру, якого саме числа не пам`ятає, але це було на день другий чи третій після події. Його допитував слідчий з м. Києва.
		 
		Свідок ОСОБА_23 в суді показав, що підтримує покази, які давав під час досудового слідства. 
		 
		Допитаний під час досудового слідства свідок ОСОБА_23 (т. 3, а.с. 254-256) вказував, що літку 2009 року він познайомився із ОСОБА_24 , який працював на СТО в гаражах при виїзді з м. Тараща. В середині вересня 2009 року у нього зламався автомобіль ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить його батькові ОСОБА_111 23.09.2009 року даний автомобіль він передав ОСОБА_30 для проведення ремонтних робіт. За роботу заплатив приблизно 600-700 гривень. 26.09.2009 року до нього ( ОСОБА_23 ) на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_33 та повідомив, що можна забрати автомобіль наступного дня. 27.09.2009 року приблизно о 22.00 годині він ( ОСОБА_23 ) зустрівся із ОСОБА_37 у Бурлія вдома. По дорозі до ОСОБА_28 він проходив мимо прокуратури Таращанського району і побачив, що там стояла загорожа з працівників міліції. По приходу до ОСОБА_32 він запитав останнього чи не знає він, що трапилося біля прокуратури, на що ОСОБА_46 відповів, що він весь день був на роботі, втомився та хоче спати. Він ( ОСОБА_23 ) запропонував ОСОБА_112 проїхатися до АЗС заправити автомобіль, на що ОСОБА_46 відмовився. Тоді він ( ОСОБА_23 ) сам поїхав на АЗС, де від заправника дізнався про вбивство прокурора. Повертаючись назад він відчув, що карбюратор не полагоджений і повернувся до ОСОБА_13 . Бурлій сказав, що це буде коштувати 200 гривень, гроші на перед не взяв, автомобіль залишився у Бурлія. Автомобіль ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_3 він ( ОСОБА_23 ) забрав на початку жовтня біля будинку, де проживав ОСОБА_21 . Автомобіль був відчинений, а ключі лежали на сидінні водія. Вказував, що не давав дозволу ОСОБА_19 їздити на його автомобілі. Про те, що ОСОБА_46 їздив з ОСОБА_51 до с. Довгалівське йому невідомо. З ОСОБА_51 він знайомий по роботі, оскільки він ( ОСОБА_23 ) працював в управлінні земельних ресурсів Таращанського району.
		 
		Свідок ОСОБА_113 в суді показав, що у 2009 році працював водієм у Таращанській районній прокуратурі вже близько трьох років. Вказував, що відносини з ОСОБА_51 у нього були нормальні, може охарактеризувати останнього як нормальну, спокійну людину. ОСОБА_13 він знає також. Прокурора ОСОБА_97 може охарактеризувати як людину хорошу, він словесно принизити своїх підлеглих на очах у інших не міг. Вказував, що в той час вікна в приміщенні прокуратури були пластикові, а у прокурора в кабінеті  дерев`яні. Підтримав свої покази, які надавав під час досудового слідства.
		 
		Допитаний під час досудового слідства свідок ОСОБА_113 показав, що прокурором Таращанського району був ОСОБА_15 , який 27.09.2009 року зателефонував близько 08 години 30 хвилин і запитав чи справний автомобіль для поїздки у м. Київ у вівторок, на що він ( ОСОБА_114 ) відповів, що автомобіль справний. Голос у прокурора був спокійний та врівноважений, настрій був нормальний. 27.09.2009 року близько 14 години він, ОСОБА_115 та його товариш ОСОБА_116 їздили до м. Переяслав-Хмельницький, завозили його дружину на навчання до університету. Повернулися до м. Тараща о 20 годині та пішли до ОСОБА_117 потім ОСОБА_93 повідомив йому, що їх терміново викликають до міліції, де він від працівників міліції та ОСОБА_118 дізнався, що прокурора намагалися вбити (т. 3, а.с. 74-75).
		 
		Свідки ОСОБА_115 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, до суд не з`явилися через поважну причину.
		 
		Допитаний на досудовому слідстві свідок ОСОБА_115 , покази якого оголошено і перепровірено в судовому засіданні, показав, що працював слідчим прокуратури Таращанського району 27.09.2009 року о 4 годині зустрічав з автобусної зупинки свою дружину, яка поверталася від батьків. Близько 12 години він зідзвонився зі своїм товаришем ОСОБА_123 , з яким за день до того вони домовилися, що він ( ОСОБА_115 ) відвезе дружину ОСОБА_124 до ОСОБА_125 -Хмельницького. О 14 годині 10 хвилин він підїхав до будинку ОСОБА_124 , туди ж під`їхав і ОСОБА_126 , друг ОСОБА_124 і вони поїхали. По дорозі забрали подруг дружини ОСОБА_124 та його самого, заправили автомобіль та поїхали до м. Переяслав-Хмельницький, куди приїхали о 17 годині. В м. Тараща вони повернулися о 20 годині, пішли з ОСОБА_127 до магазину, де купили продуктів і пішли вечеряти до нього ( ОСОБА_118 ) додому. Десь о 21 годин до ОСОБА_124 на телефон подзвонила його дружина та повідомила, що в прокуратурі Таращанського району якась надзвичайна подія. Після цього він ( ОСОБА_93 ) зателефонував до начальника ВДАІ Таращанського району, який повідомив, що застрелили прокурора району. Вказував, що не знає чи мав останнім часом прокурор з кимось конфліктів, чи погрожував хтось прокурору йому також невідомо. Зазначав, що прокурор часто допізна затримувався на роботі, повертався звідти пішки в темну пору доби (т. 3, а.с. 69-73).
		 
		Допитаний на досудовому слідстві свідок ОСОБА_119 (т. 3, а.с. 113-116) покази якого оголошено і перепровірено в судовому засіданні, показував, що працював дільничним інспектором з 2006 року. В середині вересня 2009 року він разом з помічником прокурора Таращанського району ОСОБА_12 проводив перевірку діяльності приватного підприємця ОСОБА_101 в с. Чернин, разом з ними були також двоє інспекторів з охорони праці. В ході перевірки було встановлено, що у ОСОБА_101 працювали двоє не оформлених працівників та ще деякі порушення, за що на підприємця був складений протокол. Про рішення прийняте за результатами перевірки йому не відомо. Вказував, що йому не відомо, чи звертався з даного приводу ОСОБА_128 до прокурора ОСОБА_15 . Він ( ОСОБА_119 ) з приводу даної перевірки з ОСОБА_12 не розмовляв. Орельський йому розповідав, що був притягнутий до відповідальності та сплатив штраф. 
		 
		Допитаний на досудовому слідстві як свідок ОСОБА_120 (т. 3, а.с. 108-112) покази якого оголошено і перепровірено в судовому засіданні, показував, що працює приватним підприємцем з 2002 року. В середині вересня 2009 року в нього проводилася перевірка прокуратурою Таращанського району, яку проводив помічник прокурора ОСОБА_12 , інспектор по охороні праці та дільничний інспектор. За результатами цієї перевірки був складений акт, матеріали були передані до суду і він сплатив штраф. До прокуратури Таращанського району він приходив за викликом ОСОБА_12 , який сказав йому зайти до прокурора ОСОБА_15 . Того дня він ( ОСОБА_120 ) побачив прокурора ОСОБА_97 , який сказав, що потрібно буде сплатити штраф і усунути недоліки. В кабінеті прокурора вони були з ним вдвох, ОСОБА_12 присутній не був. До прокурора з проханням не притягувати його до відповідальності не звертався, оскільки бачив його вперше.
		 
		Допитана на досудовому слідстві свідок ОСОБА_121 (т. 3, а.с. 121-123) покази якої оголошено і перепровірено в судовому засіданні, показала, що працює кур`єром прокуратури Таращанського району. Вказувала, що ОСОБА_16 серед співробітників ні з ким дружніх відносин не підтримував, був замкнутим, відрізнявся скритністю. Інколи казав, що йому все набридло, надоїв прокурор і він буде переходити до іншої прокуратури. Прокурор ОСОБА_15 був вимогливим до роботи, засиджувався на роботі до пізньої ночі. Ставлення прокурора до ОСОБА_14 від інших працівників не відрізнялося. ОСОБА_16 йшов з роботи у 18-19 годин, у вихідні працював тоді, коли був черговим по прокуратурі. Вказувала, що практично відразу по приходу на роботу до ОСОБА_14 став заходити хлопець на ім`я ОСОБА_129 . 
		 
		Допитана на досудовому слідстві свідок ОСОБА_122 (т. 3, а.с. 25-26) покази якої оголошено і перепровірено в судовому засіданні, показала, що 27.09.2009 року близько 19 годині 30 хвилин вони разом із дочкою ОСОБА_130 та внуком ОСОБА_131 , якому 1 рік, вийшли на вулицю. Вони йшли по вул. Шевченка до перехрестя з АДРЕСА_6 . У ресторані на другому поверсі горіло. Поряд з рестораном людей та автомобілів не було. Дійшовши до вул. Леніна, вони повернули назад. На вулиці було досить темно. Коли вони дійшли до приміщення прокуратури, то біля прокуратури стояв легковий автомобіль темного кольору, фари якого були виключені. Чи був хтось в салоні автомобіля вона не бачила, ніякого шуму в приміщенні прокуратури не чула. Коли вони зрівнялися з автомобілем, то їх обігнали три скутера, які рухалися в сторону ЗОШ № 1. Вслід за скутерами поїхав легковий автомобіль іноземного виробництва, який доїхав до аптеки та різко поїхав в сторону вул. Р.Люксембург. Про вбивство прокурора вона дізналася наступного дня.
		 
		Вина підсудних підтверджується також письмовими матеріалами справи:
		 
		= рапортом чергового Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області від 27.09.2009 року за № 932, відповідно до якого 27.09.2009 року по телефону від прокурора Таращанського району ОСОБА_15 надійшло повідомлення про те, що в нього стріляли (т. 1, а.с. 59);
		= копією спецповідомлення начальника Головного Управління МВС України в Київській області ОСОБА_132 про те, що 27.09.2009 року до ЧЧ ГУ МВС України в Київській області з Таращанського РВ ГУ МВС України надійшло повідомлення про те, що близько 20 години до ЧЧ вказаного РВ надійшло повідомлення по спецлінії «102» від прокурора ОСОБА_15 , про те, що у приміщенні прокуратури на вул. Шевченка м. Тараща у службовому кабінеті йому спричинено вогнепальне поранення. В ході візуального огляду трупа ОСОБА_15 виявлено сліпе вогнепальне поранення лівої частини грудної клітини (т. 1, а.с. 57);
		= протоколом огляду місця події від 27.09.2009 року приміщення прокуратури Таращанського району та кабінету прокурора Таращанського району та ілюстративною таблицею до нього. В ході огляду встановлено, що крісло в кабінеті прокурора перевернуте, а столі виявлено вимкнений мобільний телефон, гербову печатку прокуратури, шкіряний портфель, перевернутий настільний годинник. Слідів бурого кольору, схожих на кров, не виявлено (т. 1, а.с. 60-76);
		= протоколом огляду місця події коридору приймального відділення Таращанської ЦРЛ від 27-28 вересня 2009 року, згідно якого оглянуто труп ОСОБА_15 , на якому виявлено наступні пошкодження: на грудній клітині зліва, в проекції третього ребра, на передній складці пахвової ямки розташована рана округлої форми з поясом осадження з дефектом «мінус-тканина», з просвіту якої виділяється кров. При перевертанні тіла отвору не виявлено. Очі трупа закриті. Кості носа, черепа, кінцівок, грудної клітини на дотик цілі. Інших тілесних ушкоджень при зовнішньому огляді трупа не виявлено (т. 1, а.с. 77-79);
		= висновком експерта № 175/2934 від 16.10.2009 року(т. 4, а.с. 3-9), відповідно до висновку якого при дослідженні трупа ОСОБА_15 виявлено:
		 вхідна вогнепальна кульова рана на лівій передньобоковій поверхні грудної клітини (рана округлої форми з нерівними, кровопідтьочними краями, з дефектом «мінус-тканина» в центрі та пасочком осадження навколо нього), від якої в напрямку спереду назад, зліва направо та дещо зверху вниз відходить раневий канал, який проникає в ліву плевральну порожнину та проходить з ушкодженням м`яких тканин даної анатомічної ділянки, верхівки верхньої долі лівої легені, м`яких тканин спини та сліпо закінчується під шкірою в ділянці спини свинцевою кулею  сліпе вогнепальне кульове проникаюче поранення грудей. Виявлене сліпе вогнепальне кульове проникаюче поранення грудей має ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя). Сліпе вогнепальне кульове проникаюче поранення грудей виникло в результаті пострілу з вогнепальної зброї, снарядом до складу якого входили сполуки свинцю; 
		 смерть ОСОБА_15 настала від сліпого вогнепального кульового проникаючого поранення грудей з ушкодженням внутрішніх органів, з крововиливом в порожнину плеври та розвитком крововтрати і шоку, на що вказує викладене в п. 1а висновку експерта, а також наявність у лівій плевральній порожнині 2700 мл крові (лівосторонній гемоторакс), нерівномірно знижене кровонаповнення внутрішніх органів, шунтування кровоточу в нирці із фокусами некротичного нефрозу, клітини Краєвського у печінці, переваскулярний набряк головного мозку з діапедез ними субепендімарними крововиливами в стовбурному відділенні мозку, крововиливи під внутрішню оболонку серця  плями Мінакова при крововтраті. Враховуючи ступінь прояву трупних змін, на момент огляду трупа на місці події (27-28 вересня 2009 року о 0 годині 04 хвилини), смерть ОСОБА_15 настала приблизно за 3-4 години до огляду трупа;
		 в результаті судово-токсикологічного дослідження крові та жовчі від трупа ОСОБА_15 , похідні барбітурової кислоти, фенотіазіну, 1-4-бенздіазепіну, пірозолону, амфетаміну, морфін, кодеїн, героїн, промедол,ефедрин, ефедрон, трамадол, димедрол не знайдено, а також не знайдено: метиловий та етиловий спирти, пропіловий, бутиловий, аліловий спирти та їх ізомери;
		= актом судово-медичного дослідження клаптя шкіри від трупа ОСОБА_15 № 236-МК від 14.10.2009 року, відповідно до висновку якого на контактограмах в ділянці вхідної рани на клапті шкіри виявлено темно-коричневе забарвлення, що вказувало на наявність свинцю. При дослідженні наданого клаптя шкіри з лівої з ділянки грудей виявлена дна наскрізна вогнепальна рана, що утворилася від дії снаряду (кулі) при вистрілі, ймовірно, з вогнепальної зброї. При стереомікроскопічному дослідженні слідів порошинок, часток металів, дії температури та сторонніх нашарувань не убачається (т. 4, а.с. 10-14);
		= актом судово-медичного дослідження шматочків тканини з трупа ОСОБА_15 № 1932 від 14.10.2009 року, відповідно до якого великовогнищевий крововилив у паренхімі легень із деструкцією між альвеолярних перетинок та дрібно вогнищевою лейкоцитарною реакцією у зоні геморагії. Шунтування кровоточі в нирці із фокусами некротичного нефрозу. Клітини Краєвського у печінці. Вогнищевий жировий гепатоз. Морфологічні ознаки спазму інтрамуральних артерій міокарду із фрагментацією окремих м`язових волокон. Періваскулярний набряк головного мозку з діапедозними субепендімарними крововиливами в стовбурному відділі мозку. Вогнищеві крововиливи в м`яких тканинах із ділянки рани на грудної клітини без видимої клітинної реакції (т. 4, а.с. 15-16);
		= актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 1964 від 02.10.2009 року, відповідно до висновку якого в результаті судово-токсикологічного дослідження крові та жовчі від трупа ОСОБА_15 , похідні барбітурової кислоти, фенотіазіну, 1-4-бенздіазепіну, пірозолону, амфетаміну, морфін, кодеїн, героїн, промедол,ефедрин, ефедрон, трамадол, димедрол не знайдено (т. 4, а.с. 17-18);
		= актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 1964 від 02.10.2009 року, відповідно до висновку якого в результаті судово-токсикологічного дослідження крові від трупа ОСОБА_15 , не знайдео: метиловий та етиловий спирти, а також пропілів, бутиловий, аліловий спирти та їх ізомери (т. 4, а.с. 19);
		= висновком експерта № ов35-МК від 15.10.2009 року, відповідно до якого:
		 при досліджені на передній поверхні сорочки ОСОБА_15 було виявлено три наскрізних пошкодження, які утворилися від однократної дії (проходження травмую чого предмету через складку одягу) тупого твердого предмету, округлої форми, що діяв з великою кінетичною енергією, контактуюча поверхня якого містила сполуки свинцю. Вказане пошкодження могло бути утворене в результаті пострілу із зброї снарядом, до складу якого входили сполуки свинцю. Медико-криміналістичних даних, які свідчили про можливість утворення рани на тілі та пошкоджень на сорочці ОСОБА_15 від дії дробового заряду на сорочці потерпілого не виявлено;
		 ознак близького пострілу при проведенні експертизи наданого одягу потерпілого ОСОБА_15 не виявлено (т. 4, а.с. 22-25);
		= актом комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_12 № 1166 від 28.12.2009 року, відповідно до висновку якої ОСОБА_12 під час скоєння інкримінованих дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасово хворобливому стані. Тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання у нього також не виявлено, він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру він не потребує. Клінічних ознак хронічного алкоголізму та наркоманії у ОСОБА_12 під час проведеного обстеження не виявлено. ОСОБА_12 під час інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту та іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність не перебував. Про це свідчить відсутність характерної для цих станів динаміки розвитку емоційної реакції. ОСОБА_12 притаманна завищена самооцінка, настирливість у відстоюванні своєї позиції, схильність до застрявання на суб`єктивно-знаначущих переживаннях, особистісний егоцентризм, високий рівень домагань, потрібність в самоствердженні, які знайшли своє відображення в його поведінці в досліджуваній ситуації, але суттєвого впливу на його свідомість та діяльність вони не здійснили. Схильність до фантазування ОСОБА_12 не притаманна. ОСОБА_12 не потребує проведення стаціонарного психолого-психіатричного дослідження (т. 4, а.с. 29-32);
		= актом комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_12 № 1165 від 28.12.2009 року, відповідно до висновку якої ОСОБА_12 під час скоєння інкримінованих дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасово хворобливому стані. Тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання у нього також не виявлено, він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру він не потребує. Клінічних ознак хронічного алкоголізму та наркоманії у ОСОБА_12 під час проведеного обстеження не виявлено. ОСОБА_12 під час інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту та іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність не перебував. Про це свідчить відсутність характерної для цих станів динаміки розвитку емоційної реакції. ОСОБА_12 притаманна залежність від думки емоційно значущого оточення, острах втратити любов близької людини, деяка імпульсивність при прийнятті рішень, які знайшли своє відображення в його поведінці в досліджуваній ситуації, але суттєвого впливу на його свідомість та діяльність вони не здійснили. Схильність до фантазування ОСОБА_12 не притаманна. ОСОБА_12 не потребує проведення стаціонарного психолого-психіатричного дослідження (т. 4, а.с. 36-39);
		= висновком експерта № 634ВКД від 30.09.2009 року з ілюстративною таблицею (т.4, а.с. 42-47), відповідно до якого:
		 на чотирьох аркушах паперу з 13 відрізками липкої прозорої стрічки зі слідами папілярних узорів, виявленими та вилученими в ході огляду місця події 27.09.2009 року по факту вбивства прокурора ОСОБА_15 наявні чотири сліди пальців рук придатні для ідентифікації по ним особи. Сім слідів папілярних узорів не придатні для ідентифікації по ним особи, 
		 чотири сліди пальців рук залишені не ОСОБА_15 , а іншою особою (особами);
		= висновком експерта № 624ВКД від 28.09.2009 року з ілюстративною таблицею (т.4, а.с. 51-54), відповідно до якого:
		 наданий на дослідження предмет (куля, вилучена під час розтину трупа ОСОБА_15 ) являється кулею від спортивно-мисливських патронів кільцевого запалення калібром 5,6 мм, які використовуються в спортивно-мисливській зброї відповідного калібру,
		 надана на дослідження куля калібром 5,6 мм могла бути відстріляна з спортивно-мисливської зброї: гвинтівках ТОЗ-8, ТОЗ-8М, ТОЗ-12, ТОЗ-11, ТОЗ-16, ТОЗ-17, ТОЗ-18, ТОЗ-21-1, ТОЗ-29, карабіні «Спорт» та інших екземплярах зброї відповідного калібру,
		 на наданій на дослідження кулі є сліди полів нарізів каналу ствола, придатні для ідентифікаційного дослідження по ним зброї,
		 виходячи з того, що бойові та холості грані слідів нарізів виражені в слідах не чітко, можна зробити висновок, що ствол каналу ствола, з якого було стріляно надану на дослідження кулю, має середній ступінь зношеності:
		= висновком експерта № 746ВКД від 25.11.2009 року (т. 4, а.с. 69-96), згідно якого проводилася балістична експертиза зброї, вилученої під час обшуку 01.10.2009 року в АДРЕСА_7 в помешканні ОСОБА_133 (т. 3, а.с. 157-158) та оглянутої відповідно до протоколу огляду від 27.10.2009 року (т. 3, а.с. 159-228), за результатами якої: із наданих на дослідження предметів: один предмет, виготовлений саморобним способом по типу кастета довільного виконання спрощеної конструкції і являється не клинковою ударно-роздроблюючою холодною зброєю; 36 предметів являються стандартними мисливськими набоями 12-го калібру, які застосовуються в гладкоствольній мисливській зброї 12-го калібру, являються боєприпасами, придатними до стрільби; один предмет являється вогнепальною зброєю, гладкоствольною мисливською помповою рушницею моделі «WINCHESTER MODEL 1300», № НОМЕР_4 американського виготовлення 12-го калібру, виготовлена заводським способом, яка переробці не піддавалася та придатна для стрільби, знаходиться у справному стані; один предмет, схожий на штик-ніж, являється штик-ножем від 7.62 мм автомата Калашникова (АКМ і АКМС), є холодною зброєю та виготовлений заводським способом; три предмети є ножами, які вироблені саморобним способом по типу мисливських ножів і являються холодною зброєю колючо-ріжучої дії; два предмети є ножами, які вироблені заводським способом по типу ножа морських піхотинців (США), являються холодною зброєю; 105 предметів являються стандартними мисливськими набоями 12-го калібру, які застосовуються в гладкоствольній мисливській зброї 12-го калібру, являються боєприпасами, придатними до стрільби; пістолет являється гладкоствольною короткоствольною вогнепальною зброєю (заглушка відсутня) «ZORAKI-MOD.914» № НОМЕР_5 калібром 9 мм, виготовлений заводським способом, придатний для стрільби;
		= протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_12 (т. 4, а.с. 166-167), згідно якого ОСОБА_12 був затриманий 01.10.2009 року о 07 год. 57 хв.;
		= протоколом допиту ОСОБА_12 як підозрюваного від 01.10.2009 року (т. 4, а.с. 177-182), відповідно до якого ОСОБА_12 в присутності захисника ОСОБА_134 показав, що за декілька місяців до цього в нього склалися напружені відносини з ОСОБА_15 . Це полягало в тому, що ОСОБА_15 постійно виправляв йому документи, в результаті чого між ними виникали сварки. Вказував, що думка про вбивство ОСОБА_15 виникла в нього в день убивства, проте над цим він замислювався і раніше. Восени 2008 року він придбав на Таращанському ринку мілкокаліберну гвинтівку, яку зберігав у шафі в м. Тараща, вул. Будьоного, 50. Також купив набої до неї. Він ( ОСОБА_12 ) розповідав своєму брату ОСОБА_18 , що прокурор з нього знущається і, маючи деспотичний характер, підштовхнув брата до здійснення вбивства. Він ( ОСОБА_16 ) мав зайти у прокуратуру і здійснити постріл, але злякався і заставив брата це зробити. Про це вони домовилися цього ж дня близько 14-15 години. В день вбивства ОСОБА_135 був вдягнений у чорну шапку, яку він ( ОСОБА_16 ) виготовив, цю шапочку він вдягнув одразу, а рукавички в автомобілі. Близько 19 години він ( ОСОБА_16 ) прийшов до ОСОБА_28 додому і вони поїхали в кафе, що по трасі с. Довгалівське-Біла Церква-Тараща. Коли вони втрьох (він, ОСОБА_46 та ОСОБА_25 ) сіли в автомобіль, то він ( ОСОБА_16 ) підняв питання про вбивство ОСОБА_15 . Приїхавши до прокуратури, ОСОБА_25 зайшов у приміщення та здійснив постріл у прокурора ОСОБА_97 . Бурлій був присутній при їхній розмові про вбивство прокурора та знав, про що йде мова. По дорозі до кафе ОСОБА_46 викинув гвинтівку у кущі, а пакет, шапочку і печатки ОСОБА_46 спалив. В кафе вони намагалися поїсти, а ОСОБА_25 навіть не виходив з автомобіля. Потім ОСОБА_136 за його проханням завіз ОСОБА_27 додому. Потім він ( ОСОБА_16 ) знайшов викинуту гвинтівку, заховав її у ОСОБА_32 вдома, а наступного дня переховав її в с. Степок, розібравши ствол і приклад та викинувши їх у р. Рось;
		= протоколом відтворення обстановки і обставин події за участі ОСОБА_14 від 01.10.2009 року з додатками до нього  схемами розташування місця події (т. 4, а.с. 184-190), під час проведення якого ОСОБА_12 , за участі захисника ОСОБА_134 , вказав на місце, де знаходився 28.09.2009 році під час знищення обрізу мілкокаліберної гвинтівки «ТОЗ» та місце, де вони з ОСОБА_37 знищили шапку-маску, гумові рукавички і китель синього кольору. Також вказував на точне місце, де в цей час перебував автомобіль, на якому вони приїхали;
		= протоколом допиту обвинуваченого ОСОБА_12 від 02.10.2009 року (т. 4, а.с. 198-200), проведеного за участі захисника ОСОБА_134 , під час якого ОСОБА_12 ствердив свої покази, які надавав раніше та доповнив їх показами про обставини знищення знаряддя злочину - обрізу гвинтівки;
		= протоколами додаткових допитів обвинуваченого ОСОБА_12 від 02.10.2009 року за участі захисника ОСОБА_134 (т. 4, а.с. 212-216) та від 15.10.2009 року за участі захисника ОСОБА_134 (т. 4, а.с. 218-232), під час яких він змінив свої покази і показав, що його брат ОСОБА_20 з власної ініціативи вчинив вбивство прокурора, через те, що ОСОБА_15 прискіпливо відносився до нього ( ОСОБА_14 ). 27 вересня 2009 року, коли вони проїжджали біля прокуратури, ОСОБА_15 був в приміщенні прокуратури один після закінчення робочого дня і в машині був обріз, який вони взяли із собою, щоб перевірити, бо починався сезон полювання. Він відмовляв брата від такого вчинку, але той не став його слухати. Брат вийшов з машини і пішов в прокуратуру, де застрелив прокурора;
		= явкою з повинною ОСОБА_12 (т. 5, а.с. 2-7), з якої вбачається, що ОСОБА_20 під час її написання визнав себе винним у вчиненні вбивства прокурора ОСОБА_15 та детально описав мотив та спосіб вчинення вбивства;
		= протоколом затримання ОСОБА_12 (т. 5, а.с. 9-10), з якого вбачається, що ОСОБА_12 був затриманий 01.10.2009 року;
		= протоколом допиту як підозрюваного ОСОБА_12 (т. 5, а.с. 19-28) із схемами, проведеного за участі захисника ОСОБА_137 , під час якого останній визнав себе винним у вбивстві прокурора ОСОБА_15 та вказував, що десь за місяць до вбивства його брат ОСОБА_16 почав обговорювати з ним спосіб фізичного усунення прокурора, мотивуючи це тим, що останнім часом прокурор почав притисняти його в роботі. 27.09.2009 року він прибув до м. Біла Церква, звідки брат забрав його до м. Тараща. Близько 19 години вони разом із братом та ОСОБА_24 почали обговорювати план дій. ОСОБА_44 намалював план приміщень прокуратури та місце, де буде знаходитися автомобіль, коли він ( ОСОБА_20 ) піде до прокуратури. Потім ОСОБА_16 видав йому зброю, яку витягнув з-під ліжка в кімнаті ОСОБА_32 . Це був обріз мілкокаліберної гвинтівки, який був завернутий в китель, шапку-маску та рукавички. Коли вони під`їхали до прокуратури, то він ( ОСОБА_20 ) вийшов, на сходах надягнув маску, рукавиці та достав обріз, зайшов до кабінету прокурора та здійснив вистріл. Вибігаючи з прокуратури він впав. Потім вони поїхали в кафе, що в с. Довгалівське. По дорозі з`їхали на грунтову дорогу, ОСОБА_44 пішов в чагарники він викинув пакет зі зброєю та маскою. Олесь з ОСОБА_138 пішли до кафе обідати, а він залишився в автомобілі. Потім за ним приїхав автомобіль, який завіз його додому. ОСОБА_44 сказав, що має їхати до прокуратури, бо йому вже зателефонували і про подію вже знають в міліції; 
		= протоколом відтворення обстановки і обставин події від 01.10.2009 року за участі ОСОБА_17 (т. 5, а.с. 29-33), під час проведення якого ОСОБА_12 , за участі захисника ОСОБА_137 детально та послідовно показав як заходив в приміщення прокуратури, як здійснював постріл, як повертався назад та вказав на точне місце в с. Довгалівське, куди вони із ОСОБА_24 та його братом ОСОБА_51 прибули;
		= протоколом допиту як обвинуваченого ОСОБА_12 від 02.10.2009 року (т. 5, а.с. 41-43), в ході якого ОСОБА_20 , за участі захисника ОСОБА_137 , винним у вчиненні вбивства прокурора Таращанського району ОСОБА_15 визнав себе повністю та підтвердив покази, які давав при допиті в якості підозрюваного;
		= протоколом додаткового допиту обвинуваченого ОСОБА_12 від 21.12.2009 року (т. 5, а.с. 60-64), під час якого ОСОБА_20 надав покази, аналогічні показам, які надавав як підозрюваний;
		= протоколом відтворення обстановки та обставин події від 09.12.2009 року в будинку ОСОБА_28 (т. 5, а.с. 66-69) за участі обвинуваченого ОСОБА_12 , який в присутності захисника ОСОБА_134 за адресою: м. Тараща, вул. Червоноармійська, 10 розповів як вони з ОСОБА_51 в цьому будинку обговорювали вчинення вбивства прокурора. На місці вказував, що на той момент обстановка в кімнаті була інша, за допомогою статиста показував де саме стояв його брат, коли вони розмовляли. Далі провів учасників слідчої дії в другу кімнату і пояснив, що в цій кімнаті вони з ОСОБА_37 обідали;
		= протоколом допиту обвинуваченого ОСОБА_12 від 30.12.2009 року (т. 5, а.с. 153-160) за участі захисника ОСОБА_139 , під час якого ОСОБА_20 покази змінив та вказував, що винним себе визнає частково, бо не вступав у зговір з братом про вбивство прокурора, а вирішив сам це зробити. Щодо плану розташування кабінетів у приміщенні прокуратури Таращанського району, наданого його братом ОСОБА_50 пояснив, що ОСОБА_44 на цьому плані вказав, де знаходиться його кабінет на той випадок, якщо він ( ОСОБА_20 ) приїде до нього ( ОСОБА_48 ) і не зможе додзвонитися. Також зазначив, що оговорив свого брата ОСОБА_48 та ОСОБА_98 в зв`язку з психологічним тиском на нього з боку працівників правоохоронних органів
		= письмовою заявою ОСОБА_12 (т. 5, а.с. 161-164) про те, що вбивство ОСОБА_15 він скоїв з власної ініціативи. Його брат не причетний до цього. Свої попередні свідчення при допитах в якості підозрюваного, обвинуваченого, під час відтворення обставин та обстановки події про те, що його брат ОСОБА_16 має відношення до вбивства прокурора він давав під тиском зі сторони оперативних працівників, котрі його затримали та брали участь в його допитах. Умисел вбити прокурора у нього виник, коли вони проїжджали біля прокуратури по дорозі в с. Довгалівське та змінив свої покази в частині причетності до злочину ОСОБА_13 ;
		= заявами ОСОБА_17 (т. 6, а.с. 7, 75, 89-91), в яких він вказує, що вбив прокурора ОСОБА_15 тому, що йому було шкода брата, без змови із братом та ОСОБА_45 , а останніх оговорив під тиском з боку працівників правоохонних органів; 
		= протоколом відтворення обстановки та обставин події з підсудним ОСОБА_80 від 31.01.2013 року (т. 11, а.с. 193-228) з фототаблицею до нього. Під час проведення даної слідчої дії ОСОБА_20 (за участі захисника ОСОБА_140 ) вказав на місце зупинки автомобіля, на якому вони з ОСОБА_51 та ОСОБА_24 під`їхали до Таращанської прокуратури 27.09.2009 року, як він заходив в приміщення прокуратури, позу потерпілого перед пострілом, яким чином він здійснював постріл, механізм нанесення пострілу та як, тікаючи з приміщення прокуратури, перечепився через урну та впав; 
		= явкою з повинною ОСОБА_13 (т. 5, а.с. 77-78) від 01.10.2009 року, в якій він повідомляє, що став свідком вбивства прокурора ОСОБА_15 . Вказував, що замовником вбивства був ОСОБА_12 , а виконавцем  його ( ОСОБА_98 ) знайомий. Детально та послідовно виклав обставини скоєння злочину;
		= протоколом допиту як свідка ОСОБА_13 (т. 5, а.с. 79-86) від 01.10.2009 року, під час якого ОСОБА_13 детально повідомив за яких обставин познайомився із ОСОБА_51 та дав покази про події 27.09.2009 року, при цьому вказував, що про наміри вбивства прокурора Таращанського району з боку ОСОБА_14 та хлопця на ім`я ОСОБА_52 він не знав. Вказував, що про вбивство прокурора повідомив, бо боявся розправи з боку ОСОБА_141 чи його спільників. Зазначив, що до нього незаконні методи слідства не застосовувалися, його не били і не залякували;
		= протоколом відтворення обстановки і обставин події зі свідком ОСОБА_13 від 01.10.2009 року (т. 5, а.с. 87-95), під час проведення якого ОСОБА_13 розповів про події, які відбулися 27.09.2009 року в м. Тараща та с. Довгалівське;
		= протоколом затримання ОСОБА_13 (т. 5, а.с. 97), з якого вбачається, що ОСОБА_13 був затриманий 02.10.2009 року;
		= протоколом допиту ОСОБА_13 як підозрюваного (т. 5, а.с. 103-109), під час якого ОСОБА_46 дав покази аналогічні тим, які давав під час допиту його як свідка;
		= протоколом додаткового допиту ОСОБА_13 в якості обвинуваченого від 12.10.2009 року (т. 5, а.с. 125-127) за участі захисника ОСОБА_142 , під час якого він вказував, що не знав про те, що готується вбивство прокурора. Йому про це стало зрозуміло лише тоді, коли ОСОБА_52 вийшов з прокуратури і на запитання ОСОБА_14 чи попав він відповів: «Впав, як жаба». Вказав, що коли ОСОБА_52 поїхав додому, то вони з ОСОБА_50 поїхали в лісосмугу, де ОСОБА_44 забрав пакет, в якому знаходився обріз, а йому дав пакети з шапкою і перчатками та наказав їх спалити, що від нього ( ОСОБА_48 ) не пахло бензином;
		= протоколом додаткового допиту ОСОБА_13 в якості обвинуваченого від 12.10.2009 року (т. 5, а.с. 178-180) за участі захисника ОСОБА_143 , в якому ОСОБА_13 вказував, що винним себе не визнає, ніякої змови на вбивство прокурора у нього з братами ОСОБА_144 не було;
		= висновком експерта № 178/13-4942/4943/13-33 від 21.01.2014 року (т. 13, а.с. 145-179), відповідно до якого:
		 «проекцію напрямку раневого каналу по лінії руху кулі до найбільш ймовірної точки її виходу із ствола гвинтівки в продовження проекції лінії напрямку» можливо визначити лише під час проведення відтворення обстановки і обставин події з конкретним зразком зброї. Для створення тривимірної графічної моделі, окрім лінійних розмірів розташування вхідної і вихадної ран та раневого каналу, необхідно мати параметри тіла ОСОБА_15 (розміри площинних зразків грудної клітини в ділянці вхідної рани та закінчення раневого каналу, об`єм грудної клітини, розміри шиї тощо). В звязку з відсутністю даної інформації створення тривимірної графічної моделі є неможливим;
		 відсутність анатомічних дефектів рук у ОСОБА_12 та відсутність будь-яких реальних перешкод в оточуючій обстановці вказують на можливість здійснення пострілу ОСОБА_12 ;
		 зважаючи на особливості розташування раневого каналу в тілі ОСОБА_15 та взаємне розташування зброї і тіла ОСОБА_15 , про які повідомив ОСОБА_12 під час відтворення обстановки і обставин подій від 01.10.2009 року та 21.01.2013 року, утворення вогнепального ушкодження у ОСОБА_15 за таких обставин виключається, оскільки напрям вогнепального раневого каналу та траєкторія польоту кулі не співпадають;
		 будь-яких даних, які б дозволили об`єктивно визначити «розташування ОСОБА_145 відносно потерпілого ОСОБА_15 в момент здійснення пострілу» або «вірогідне розташування ОСОБА_15 , відносно ОСОБА_12 в момент здійснення пострілу» не існує;
		 згідно з даними спеціальної медичної літератури сліди пострілу з малокаліберної гвинтівки «ТОЗ» виявляються на тканинах при пострілах з відстані до 120-200 см. Для визначення слідів пострілу з обрізу малокаліберної гвинтівки «ТОЗ» необхідно проведення експериментального дослідження, що включає серії пострілів з конкретної зброї з набоями з тими самими характеристиками, що і при пострілі в потерпілого, з послідуючим вивченням отриманих слідів;
		 об`єктивних відомостей про швидкість руху кулі, швидкість вставання тощо не існує;
		 якщо виходити з даних «акта судово-медичного дослідження» № 2934 від 02.09-19.10.09 р., то відстань від вхідної рани до найвищої точки голови буде складати 26,0 см;
		 визначити кути (у градусах) між лінією, проведеною через прямолінійний вогнепальний раневий канал, виявлений в тілі ОСОБА_15 та площинами тіла неможливо;
		 на наданій на експертизу сорочці ОСОБА_15 слідів близького пострілу не виявлено. Виходячи з цього встановити мінімальну та максимальну відстань, з якої здійснено постріл неможливо;
		 вогнепальний раневий канал, виявлений при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_15 проходить через ліву легеню, яку можна віднести до «життєво важливих органів»;
		 оскільки в матеріалах справи відсутні дані про модель малокаліберної гвинтівки «ТОЗ», експерти використовували найпоширенішу малокаліберну однозарядну гвинтівку «ТОЗ 8», «ТОЗ-8м». Гвинтівка складається з наступних частин і механізмів: ствола, ствольної коробки, прицілу, мушки з намушником, затвора, спускового механізму і ложі. Ствол циліндричної форми. Прицільні застосування складаються з циліндричної мушки з намушником і відкритого прицілу. Затвор, що ковзає, з поворотом його рукоятки з попередженням. Викидач двоплечий, хитний; розташовується праворуч. Гільзоутримувач, розташований зліва, такий же як і викидач. Відбивачем стріляної гільзи служить віддзеркалю вальний виступ вкладиша ствольної коробки. Ложа напівпістолетної форми, цівка розширена. Основні характеристики гвинтівки: довжина гвинтівки  1113,0 мм; довжина ствола  640,0 мм; початкова швидкість польоту кулі  280-350 м/с (в залежності від патронів); дальність польоту кулі  1200-1600 м; убойна дальність  до 800 м;
		 малокаліберні кулі швидко «в`язнуть» у повітрі і не летять далеко, яку б початкову швидкість вони не малию на відстані 3 м швидкість суттєво не змінюється;
		= висновком експерта № 27-мк від 12.09.2013 року з таблицями (т. 13, а.с. 180-198), відповідно до якого на наданій на експертизу сорочці ОСОБА_15 , слідів близького пострілу (незгорілих часточок пороху, кіптяви та нашарувань зброярського мастила) не виявлено, в тому числі додатковими дослідженнями. Виходячи з цього, а також враховуючи, що при заподіянні поранення ОСОБА_15 застосовувалася атипічна зброя  обріз малокаліберної гвинтівки, дослідити який неможливо, встановити мінімальну відстань, з якої здійснено постріл неможливо. Максимальна відстань здійснення пострілу обмежується розмірами приміщення службового кабінету та приймальні, де відбулася подія.
		 
		Всі вищевказані матеріали приймаються судом як допустимі та належні докази, оскільки вони складені слідчими відповідно до вимог КПК України, підписані всіма учасниками слідчих дій без зауважень.
		 
		Тобто, судом беззаперечно встановлено, що 27.09.2009 року близько 20 год. 05 хв., ОСОБА_12 , перебуваючи в приміщенні прокуратури Таращанського району із застосуванням вогнепальної зброї  обрізу малокаліберної нарізної гвинтівки «ТОЗ», заздалегідь придбаної ОСОБА_51 за попередньою змовою із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , здійснив постріл в прокурора Таращанської районної прокуратури ОСОБА_15 , від чого останній помер.
		 
		Твердження підсудних про те, що вони не вчиняли вбивство прокурора ОСОБА_15 , судом не приймаються до уваги і розцінюються як спосіб захисту підсудних, оскільки вказане спростовується показами свідка ОСОБА_90 , який детально та послідовно вказав про обставини 28 та 29 вересня 2009 року, детально розповів куди саме вони їздили із ОСОБА_51 по проханню останнього. Свідок ОСОБА_102 та ОСОБА_122 , ствердили про факт перебування автомобіля біля приміщення прокуратури саме в той момент, коли був вчинений злочин. Покази даних свідків є логічні, послідовні та такі, які узгоджуються із матеріалами справи, дослідженими судом. У суду немає будь-яких підстав не вірити показам даних свідків які не є зацікавленими у справі. 
		 
		Неодноразово допитані в якості обвинувачених в різний час та в різних місцях, ОСОБА_12 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 добровільно давали логічні та послідовні покази, які узгоджуються між собою, з показами свідків та з іншими матеріалами справи та про відсутність тиску на них з боку працівників правоохоронних органів, що засвідчується відеозаписами вказаних слідчих дій, які переглянуті судом. При цьому підозрювані поводили себе спокійно, без будь-якого тиску, давали покази в присутності захисників. Доводи про їх непричетність до вчинення злочинів свідчать лише про намір уникнути покарання за скоєне.
		 
		Використання при скоєнні злочину вогнепальної зброї - обрізу гвинтівки свідчить про наявність в діях підсудних умислу на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_15 , а використання автотранспорту і засобів маскування для полегшення його скоєння і подальшого приховання - про наявність в їх діях попередньої змови. Покази підсудних про те, що вони зібралися втрьох не для скоєння злочину, а для поїздки в кафе в сусідній район суд розцінює критично. Дані покази свідчать про їх попередню домовленість з метою створення алібі про непричетність до вбивства прокурора у разі їх викриття. Узгодженість дій ОСОБА_14 , ОСОБА_17 і ОСОБА_13 при підготовці і безпосередньо при скоєнні вбивства ОСОБА_15 та після нього свідчать про наявність попередньої змови між ними.
		 
		Посилання підсудних в судовому засіданні на те, що деякі слідчі дії проводилися без участі захисника, вони не мали можливості поспілкуватися із захисником тощо спростовується протоколами проведених із ними слідчих дій за участі захисників. Так, під час допиту ОСОБА_14 як підозрюваного (т. 4, а.с. 179) слідчий оголошував перерву на прохання підозрюваного для спілкування із захисником, яка тривала 10 хвилин. 
		 
		Посилання підсудних на те, що під час їх допиту та затримання до них застосовувався фізичний тиск та недозволені методи дізнання і слідства з боку працівників прокуратури і міліції, спростовуються висновками експертів. Так, при проведенні судово-медичної експертизи № 170 від 01.10.2009 року встановлено, що у ОСОБА_12 тілесних ушкоджень не виявлено (т. 4, а.с. 56). Проведена судово-медична експертиза ОСОБА_12 № 171 від 01.10.2009 року встановила, що у останнього виявлені тілесні ушкодження: крововилив на внутрішній поверхні правого стегна; садна на передній поверхні лівого колінного суглобу, ділянка осаднень на основі лівої долоні та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Під час проведення відтворення обстановки та обставин події з підсудним ОСОБА_80 від 31.01.2013 року, останній ретельно показав як після здійснення пострілу у прокурора, вибігаючи з приміщення прокуратури, перечепився через урну та впав. Наведений факт ОСОБА_20 ствердив і в даному судовому засіданні. Тому дані ушкодження утворилися у ОСОБА_17 внаслідок падіння 27.09.2009 року. 
		 
		Посилання підсудного ОСОБА_13 про застосування щодо нього недозволених методів слідства, фізичного тиску та заподіяння працівниками правоохоронних органів йому тілесних ушкоджень спростовується висновком судово-медичної експертизи № 172 (т. 4, а.с. 60), відповідно до якого у ОСОБА_13 виявлені тілесні ушкодження: крововилив на внутрішній поверхні лівого колінного суглобу. Вищеописаний крововилив утворився від дії тупого предмету (предметів), по часу не співпадає 27.09.2009 року, а виник раніше. 
		 
		В судовому засіданні ОСОБА_13 вказував на те, що раніше мав травму колінного суглобу, проте саме це тілесне ушкодження утворилося внаслідок того, що до нього застосовували фізичну силу працівники правоохоронних органів. 
		 
		Також в матеріалах справи є постанова, винесена старшим прокурором відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України ОСОБА_146 про відмову в порушенні кримінальної справи за заявами ОСОБА_13 щодо працівників правоохоронних органів, які входили до складу слідчо-оперативної групи Генеральної прокуратури України по даній справі та проводили затримання ОСОБА_13 від 31.03.2010 року (т. 11, а.с. 139-141). Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03.11.2010 року вищевказана постанова залишена в силі. Відповідно до постанови, винесеної прокурором відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України ОСОБА_147 від 15.11.2010 року, ОСОБА_13 , ОСОБА_22 та ОСОБА_18 відмовлено в порушенні кримінальної справи за їх заявами про застосування до них недозволених методів дізнання і досудового слідства працівниками органів внутрішніх справ та прокуратури (т. 4, а.с. 146-148).
		 
		Надаючи оцінку протоколу відтворення обстановки і обставин події за участі ОСОБА_17 01.10.2009 року, суд приходить до наступного. Даний протокол (в оригіналі) складений за участі усіх учасників слідчої дії та підписаний ними. Надана ОСОБА_13 копія даного протоколу відтворення, яка є при матеріалах справи, не містить підпису понятого, що не свідчить про відсутність підпису понятого в оригіналі документу. Суд визнає даний доказ, а саме оригінал протоколу відтворення обстановки і обставин події за участі ОСОБА_17 01.10.2009 року за належний та допустимий. 
		Переглянуті в судовому засіданні відеозаписи, які містяться на DVD-дисках таких слідчих дій, як відтворення обстановки та обставин подій, допит ОСОБА_14 , ОСОБА_17 та ОСОБА_13 в якості підозрюваних та свідків, суд приймає як належні та допустимі докази.
		 
		Твердження підсудних про те, що смерть ОСОБА_97 настала внаслідок неналежної медичної допомоги, нічим не стверджується і суд розцінює це твердження критично, оскільки проведення пострілу з вогнепальної зброї у життєво важливу частину тіла потерпілого та інші дії в сукупності свідчать саме про намір заподіяння смерті потерпілому.
		 
		Таким чином, ОСОБА_16 , ОСОБА_148 і ОСОБА_21 , поєднані єдиним умислом, спрямованим на вбивство ОСОБА_15 за попередньою змовою групою осіб, виконали весь обсяг дій, який група вважала необхідним для реалізації спільного умислу, розподіливши між собою ролі співучасті у злочині. А саме, ОСОБА_12 є організатором даного злочину, оскільки саме він організував вчинення вбивства прокурора Таращанського району ОСОБА_15 та керував його вчиненням. Він був ініціатором даного вбивства та керував підготовкою до нього. Він підшукав співучасників даного злочину ( ОСОБА_17 та ОСОБА_28 ). Віднайшов знаряддя вчинення злочину (придбав обріз малокаліберної нарізної гвинтівки «ТОЗ» та невстановлену кількість патронів, власноручно виготовив шапочку та маску, придбав китель), провів організацію змови на вчинення злочину, а також розподілив обов`язки між співучасниками, розробив план їхніх дій (про що свідчить заздалегідь намальований план розташування кабінетів приміщення Таращанської районної прокуратури та приховування зброї у помешканні ОСОБА_28 ). Також ним було знищено знаряддя злочину з метою приховування вбивства. Також він розробив план створення алібі після вчинення злочину, а саме поїздку в людне місце  до кафе на заправці в с. Довгалівське Рокитнянського району. Таким чином можна ствердити, що ОСОБА_12 є особою, яка організувала вчинення вбивства прокурора ОСОБА_15 та яка керувала підготовкою до вчинення злочину.
		 
		Умислом ОСОБА_14 , як організатора, охоплюється вбивство, яке вчинив виконавець  його брат ОСОБА_20 , який у співучасті з ОСОБА_51 та ОСОБА_37 здійснив постріл у прокурора ОСОБА_15 .
		 
		ОСОБА_13 являється пособником даного злочину, який бажаючи допомогти ОСОБА_22 , взяв один із автомобілів, які йому залишив власник для ремонту та доставив на ньому ОСОБА_14 та ОСОБА_27 до приміщення прокуратури Таращанського району, а після вбивства прокурора ОСОБА_15 забезпечив їх зникнення з місця події, а також прийняв участь у знищені знаряддя злочину та створенні умов для уникнення від кримінальної відповідальності, створивши алібі учасникам злочину, доставивши їх до кафе на заправці в с. Довгалівське. Також ОСОБА_13 ставив свої дії у причинний зв`язок із злочином, він усвідомлював, що сприяє вчиненню злочину і свідомо це допускав.
		 
		Об`єктивною стороною вчинення підсудними злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України є діяння у вигляді посягання на життя прокурора ОСОБА_15 , наслідком  у вигляді смерті ОСОБА_15 та причинним зв`язком між посяганням на життя та наслідком  смертю ОСОБА_15 . Смерть потерпілого ОСОБА_15 перебуває у прямому причинному зв`язку з діями підсудних. Умисне поранення життєво важливого органу потерпілого ОСОБА_15 , внаслідок якого настала смерть, розцінюється судом як свідчення умислу обвинувачених на позбавлення життя потерпілого. 
		 
		Мотивом вчинення вбивства ОСОБА_15 для обвинуваченого ОСОБА_12 є вбивство з помсти на грунті особистих неприязних стосунків з ОСОБА_15 . Як зазначав під час допитів в якості обвинуваченого та підсудного ОСОБА_12 , прокурор ОСОБА_15 прискіпливо відносився до нього, як до працівника, примушував переписувати декілька разів одні й ті самі документи, що ображало його. Мотивом вчинення вбивства для його брата  ОСОБА_12 стала помста за брата, який неодноразово скаржився, що його принижує прокурор Мрук. ОСОБА_13 вчинив злочин, виходячи із особистих дружніх відносин, які склалися між ним та ОСОБА_12 та на прохання останнього.
		 
		Об`єктивною стороною вчинення підсудними ОСОБА_51 та ОСОБА_80 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України є придбання, носіння, зберігання та передача вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Суб`єктивною стороною є вчинення даного злочину виключно з прямим умислом. 
		 
		Таким чином, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_12 у вчиненні злочинів за встановлених судом обставин та кваліфікує їх дії за ч. 3 ст. 27, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України як організацію умисного вбивства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, носіння, зберігання та передача вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		 
		Також суд вважає доведеним вину ОСОБА_12 у вчиненні злочинів за встановлених судом обставин та кваліфікує його дії за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб та за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, носіння, зберігання та передача вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		 
		Вина ОСОБА_13 доведена в суді за встановлених обставин та суд кваліфікує його дії за ч. 5 ст.27, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України як пособництво умисного вбивства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. 
		 
		При призначенні покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого злочину, наслідки, які настали, думку потерпілої стосовно виду покарання для підсудних, дані, що характеризують особу підсудних, стан їх здоров`я, їх ставлення до вчиненого злочину, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		 
		Підсудний ОСОБА_12 як особа за місцем роботи та попереднього ув`язнення характеризується позитивно, має вищу освіту, не одружений, раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має батьків пенсіонерів.
		 
		Підсудний ОСОБА_12 як особа також за місцем роботи та попереднього ув`язнення характеризується позитивно, має вищу освіту, не одружений, раніше не судимий і вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має батьків-пенсіонерів, відповідно до довідок з СІЗО, де він утримується, він має ряд захворювань та стан його здоров`я погіршився.
		 
		Підсудний ОСОБА_13 як особа має позитивні характеристики з місць роботи та з місць попереднього ув`язнення, з вищою освіту, не одружений, раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
		 
		Пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин щодо підсудних судом не встановлено.
		 
		З врахуванням наведених обставин та даних про осіб підсудних, суд вважає, що виправлення та запобігання вчинення нових злочинів можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і останнім слід призначити покарання в межах санкції статті, за якою їх визнано винними, у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчинення нових злочинів.
		 
		Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину минуло п`ять років  у разі вчинення злочину середньої тяжкості. На підставі цього суд вважає за необхідне звільнити підсудних ОСОБА_12 , ОСОБА_12 від покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості у зв`язку із закінченням строків давності.
		 
		Під час досудового слідства потерпілою ОСОБА_11 було заявлено цивільний позов до підсудних про стягнення з них 13 699 грн. завданих матеріальних збитків та 500 000 грн. моральної шкоди. 
		 
		У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України матеріальна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала. 
		 
		Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її права, має право на їх відшкодування. Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		 
		Судом беззаперечно встановлено, що внаслідок неправомірних дій підсудних настала смерть чоловіка потерпілої, яка понесла витрати на його поховання в сумі 13 699 грн., які підтверджуються відповідними рахунками.
		 
		Вирішуючи позов в частині стягнення моральної шкоди, суд виходить з того, що діями підсудних, які вчинили умисне вбивство ОСОБА_15 заподіяна значна моральна шкода його дружині, яка перенесла стрес в зв`язку з цією подією, залишилася в молодому віці після смерті чоловіка з неповнолітнім сином, якого виховує сама, перенесла значні душевні страждання, порушився нормальний ритм її життя, погіршився стан здоров`я. Враховуючи наведені обставини та глибину страждань потерпілої, суд вважає справедливою та розмірною компенсацією за моральну шкоду, спричинену потерпілій вбивством близької людини  чоловіка, є сума 500 000 грн. на її відшкодування. 
		 
		Таким чином, цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_11 , обґрунтований як в частині стягнення матеріальної так і моральної шкоди, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі в частині стягнення з підсудних 13 699 грн. завданих матеріальних збитків та 500 000 грн. моральної шкоди.
		 
		Також підлягають стягненню витрати за проведення судових експертиз в сумі 3 936 грн. 37 коп.
		Питання про речові докази вирішити відповідно до положень ст. 81 КПК України.
		 
		Керуючись ст.ст. 323 - 324 КПК України суд, - 
		З А С У Д И В :
		ОСОБА_12 визнати винним за п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання:
		 
		= за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України із застосуванням ст. 54 КК України - 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з позбавленням військового звання  старший лейтенант;
		 
		= за ч. 1 ст. 263 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі.
		 
		Застосувати до ОСОБА_12 ст. 49 КК України та звільнити останнього від призначеного судом покарання за ч. 1 ст. 263 КК України в зв`язку із закінченням строків давності.
		 
		Запобіжний захід ОСОБА_12 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрання  тримання під вартою та утримуючи в СІЗО Державної пенітенціарної служби України в м. Київ та Київській області. 
		 
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_12 рахувати з 01.10.2009 р., зарахувавши у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку: один день попереднього ув`язнення за два дні за період з 01.10.2009 р. до 11.07.2016 р., тобто 6 років 9 місяців і 11 днів.
		 
		ОСОБА_12 визнати винним за ч. 3 ст. 27, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання:
		 
		= за ч. 3 ст. 27, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України - 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі;
		 
		= за ч. 1 ст. 263 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі.
		 
		Застосувати до ОСОБА_12 ст. 49 КК України та звільнити останнього від призначеного судом покарання за ч. 1 ст. 263 КК України в зв`язку із закінченням строків давності.
		 
		Запобіжний захід ОСОБА_12 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрання  тримання під вартою та утримуючи в СІЗО Державної пенітенціарної служби України в м. Київ та Київській області. 
		 
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_12 рахувати з 01.10.2009 р., зарахувавши у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку: один день попереднього ув`язнення за два дні за період з 01.10.2009 р. до 11.07.2016 р., тобто 6 років 9 місяців і 11 днів.
		 
		ОСОБА_13 визнати винним за ч. 5 ст. 27, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити покарання:
		 
		= за ч. 5 ст. 27, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі;
		 
		Строк відбування покарання ОСОБА_13 рахувати з моменту фактичного затримання - з 02 жовтня 2009 року, зарахувавши у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку: один день попереднього ув`язнення за два дні за період з 02.10.2009 р. до 11.07.2016 р., тобто 6 років 9 місяців і 10 днів та вважати таким, що відбув покарання повністю.
		 
		Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_13 залишити попередню  підписку про невиїзд.
		 
		Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_12 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 про стягнення матеріальної та моральної шкоди  задовольнити.
		 
		Стягнути солідарно із засуджених ОСОБА_12 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 на користь ОСОБА_11 - 13 669 грн. матеріальної і 500 000 грн. моральної шкоди, а всього - 513 669 грн.
		 
		Судові витрати за проведення експертиз в сумі 3 936 грн. 37 коп. стягнути із засуджених в дольовому порядку по 1 312 грн. 12 коп. з кожного.
		 
		Речові докази: 
		= автомобіль ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_3 вважати повернутим власнику ОСОБА_111 ;
		= кулю, вилучену під час судово-медичного дослідження ОСОБА_15  знищити;
		= сорочку та туфлі ОСОБА_15   знищити;
		= технічні носії з записами слідчих дій зберігати при справі.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом п`ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку, а засудженими - в той же строк з моменту вручення їм копії вироку. 
		    
		Головуючий ОСОБА_1 
		   Суддя                             ОСОБА_2   
		   Суддя                             ОСОБА_149 Закаблук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...