Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/5747/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 14.07.2016. Зареєстровано: 14.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2016.
Дата набрання законної сили: 21.07.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		Справа № 810/5747/15          Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.
		Суддя-доповідач: Межевич М.В.
		 
		У Х В А Л А
		Іменем України
		 
		13 липня 2016 року          м. Київ
		 
		Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича про зобов'язання вчинити певні дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року провадження у справі закрито.
		Позивач в апеляційній скарзі просить суд скасувати ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив: 
		- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича включити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладників фізичних осіб.
		- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_2, виданий 31 жовтня 1997 року Чабанським СВМ ГУМВС України в Київській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1. місце проживання: АДРЕСА_1 як вкладника, який мас право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Стандарт» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
		Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дану справу не слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.
		Колегія суддів апеляційного суду з таким рішенням погодитись не може з огляду на таке.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.  
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
		Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		Частиною 3 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
		У свою чергу, ст. 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-III від 07.12.2000 № 2121-ІІІ передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.
		Відповідно до п. 6 ст. 2 Закону № 4452-VІ, ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
		Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
		Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 16 лютого 2016 року по справі № 826/2043/15.
		Однак, апеляційний суд звертає увагу на те, що спір, який має місце у даній справі, не стосується процедури ліквідації банку, правовідносини, що виникли у даній справі є відмінними від тих, які мають місце у справі, за якою Верховний Суд України прийняв згадане рішення, а тому посилання на нього суду першої інстанції є необґрунтованим.
		Так, розглядаючи вимоги, що стосуються включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів, які мали місце у згаданій справі, яку розглянув Верховний Суд України, суд має встановити наявність відповідного боргу банку перед позивачем як підстави для включення відповідної суми до певної черги реєстру акцептованих вимог кредиторів. Тобто фактично підлягає перевірці правомірність майнових вимог особи до суб'єкта господарювання - банку, що не характерно для адміністративного суду. Подальше відшкодування цих коштів відбуватиметься за рахунок реалізації майна банку-боржника. З огляду на це, у даному випадку, уповноважена особа Фонду виступає як ліквідатор банку, особа, яка діє від імені банку, а тому такий спір, дійсно, не підсудний адміністративному суду.
		Однак, у даній справі мають місце інші відносини, що стосуються включення до реєстру вкладників, який є підставою для відшкодування гарантованої суми вкладу Фондом. У даному випадку уповноважена особа Фонду, формуючи відповідний реєстр та передаючи його до Фонду, виконує процедурні, публічні функції держави, що стосуються гарантованої державою суми банківського вкладу, яка відшкодовуватиметься незалежно від перебігу процедури ліквідації банку (продажу його майна) за рахунок наявних у державного органу - Фонду коштів. У даному випадку у фізичних осіб виникають майнові вимоги не до банку-боржника, що ліквідується, а до держави в особі Фонду. 
		За таких обставин, даний спір щодо включення до реєстру вкладників, який є підставою для відшкодування гарантованої суми вкладу Фондом підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		Про юрисдикційну належність цього спору вже зазначав Київський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 05 квітня 2016 року, однак суд першої інстанції висновки, викладені у рішенні суду вищої інстанції, проігнорував, що призвело до повторного ухвалення незаконного рішення з питання юрисдикційної належності справи.
		Київський апеляційний адміністративний суд наголошує на недопустимості зловживання правом позивача на розгляд його справи повноважним судом, а також повазі до принципу юридичної визначеності, про що неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях.
		Що стосується вимоги апеляційної скарги в частині розгляду справи новим складом суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що апеляційний суд в межах своєї компетенції, направляючи справу на продовження розгляду, не наділений правом визначати склад суду, який розглядатиме справу у суді першої інстанції.
		Згідно з ч. 1 ст. 202 КАС підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
		Таким чином, встановивши, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини в справі, порушено норми матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. 
		Керуючись ст.ст. 41, 160, 197, 198, 204, 205, 207, 212, 254 КАС, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
		Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Рішення набирає законної сили з моменту постановлення є остаточним та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий суддя          М.В. Межевич
		 
		Суддя          Г.В. Земляна
		 
		Суддя          Є.О. Сорочко
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                 Межевич М.В.            
		 
		Судді:                                                                                           Земляна Г.В. 
		 
		                                                                                                                    Сорочко Є.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...