Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/4308/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; проходження служби.
Надіслано для оприлюднення: 14.07.2016. Зареєстровано: 14.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2016.
Дата набрання законної сили: 05.07.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		05 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/4308/14
		Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Головуючого: судді Домусчі С.Д.
		                        суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
		за участю секретаря ся судового засіданні - Тутової Л.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до голови Господарського суду Одеської області Петрова Володимира Степановича, третя особа Державна судова адміністрація України, про визнання протиправними дій та бездіяльності щодо ненадання відпустки по догляду за дитиною до досягнення дитиною трьох років, зобов'язання надати відпустку, -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити його позов у повному обсязі. 
		Постановою від 24 лютого 2016 року, ухваленою в порядку письмового провадження, Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до голови Господарського суду Одеської області Петрова Володимира Степановича, третя особа Державна судова адміністрація України, про визнання протиправними дій та бездіяльності голови Господарського суду Одеської області Петрова Володимира Степановича з приводу ненадання судді Господарського суду Одеської області ОСОБА_2 відпустки по догляду за дитиною до трьох років, зобов'язання надати відпустку по догляду за дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2. 
		Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, не повно з'ясував обставини, які мають суттєве значення для вирішення спору, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
		Зокрема, апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції стосовно не надання позивачем доказів щодо припинення виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку матері дитини - ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_2 надана відповідачу довідка Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 03.07.2014р., в якій зазначено, що виплату ОСОБА_5 допомоги призначено з 31.03.2014р. до 30.06.2014р., що свідчить про те, що на час звернення до відповідача 03.07.2014р. щодо надання відпуски по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснення відповідних виплат його дружині припинено. 
		Також, апелянт посилається на необґрунтованість висновку суду щодо неможливості встановлення відповідачем чи дійсно заяви про надання відпустки підписано ОСОБА_2 з тих підстав, що вони надавались до Господарського суду Одеської області не ним особисто, а кур'єрською поштою. Апелянт зазначає, що при наданні йому відповіді про відмову у наданні відпустки у відповідача не виникало сумнівів в особистому зверненні саме позивача, який на той час перебував на лікарняному та не мав змоги особисто прибути за місцем роботи. 
		Апелянт вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на лист Генеральної прокуратури України від 01.07.2014р. про те, що місце перебування ОСОБА_2 не відоме, та зазначає, що вказана обставина не була підставою для відмови у наданні йому відпустки по догляду за дитиною, а також вона ґрунтується на припущеннях.
		Голова Господарського суду Одеської області Петров Володимир Степанович та Державна судова адміністрація України письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали.
		Ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що 03.07.2014р. до Господарського суду Одеської області кур'єрською поштою надійшла заява від імені судді ОСОБА_2, адресована голові Господарського суду Одеської області Петрову В.С., в якій позивач просив надати йому відпустку по догляду за донькою - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 07.07.2014р. до досягнення нею трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2. До заяви, згідно наявного у ній переліку, додано: копію свідоцтва про шлюб, копію свідоцтва про народження дитини, довідку Департаменту праці та соціальної політики від 02.07.2014р., довідку з місця роботи дружини - ОСОБА_5  
		          Суд першої інстанції встановив, що за результатами розгляду вказаної заяви на адресу позивача та ОСОБА_6, відповідач направив лист від 04.07.2014 року № 07-37/4320/14, в якому зазначив про відсутність підстав для її задоволення, оскільки заява оформлена неналежним чином, а саме: не державною мовою, що суперечить ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п.п. 1, 2 ст.6 Закону України «Про засади державної мовної політики», та не написана власноруч, що не відповідає ч.3 п.п. 5 п. 6.2. Ділового мовлення. У вказаному листі, також, зазначено, що відповідно до листа Генеральної прокуратури України від 01.07.2014р. №21/3-32809-14 з 20.05.2014р. позивача оголошено у розшук, а також роз'яснено, що йому необхідно з'явитися до організаційно-кадрового відділу Господарського суду Одеської області для отримання копії повідомлення про підозру.
		          Суд першої інстанції встановив, що 04.07.2014р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява, адресована голові Господарського суду Одеської області Петрову В.С., в якій зазначено, що ця заява від судді ОСОБА_2 (через представника ОСОБА_4) подається в доповнення до заяви від 03.07.2014р. та викладено аналогічне прохання надати останньому відпустку для догляду за донькою - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 07.07.2014р. по ІНФОРМАЦІЯ_2. 
		          Суд першої інстанції встановив, що на вказану заяву, листом від 08.07.2014р. за №07-37/4432/14 відповідач повідомив ОСОБА_6 про те, що 04.07.2014р. їй за вих. № 07/37/4320/14 направлена копія листа до відома про результати розгляду заяви судді ОСОБА_2 про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Також в листі зазначено, що надана ОСОБА_6 довіреність на представлення інтересів ОСОБА_2, не передбачає повноваження на представництво його трудових правовідносин та повідомлено, що 07.07.2014р. до суду надійшла постанова Генеральної прокуратури України про оголошення судді Господарського суду Одеської області ОСОБА_2 з 20.05.2014р. у розшук.
		          Не погоджуючись з вказаною відмовою ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду.
		          Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції зазначив, що на законодавчому рівні чітко врегульований порядок надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визначено обставини, за якими надається така відпустка, а також перелік осіб, що мають на неї право, та визначений перелік документів, необхідних для отримання такої відпустки. 
		          Зокрема, з посиланням на ст.ст. 1, 2, 18, 20 Закону України «Про відпустки», ст.ст. 179, 181 Кодексу законів про працю України, суд першої інстанції зазначив, що для оформлення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку мати дитини або особа, яка фактично доглядає за дитиною, в тому числі, батько дитини, має подати відповідну письмову заяву на ім'я власника або уповноваженого ним органу та копію свідоцтва про народження дитини (для підтвердження віку дитини), остання, крім зазначених документів, повинна надати довідку з місця роботи (служби, навчання) матері дитини про те, що вона стала до роботи до закінчення цієї відпустки, а також довідку органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання матері про те, що їй виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку припинено (із зазначенням дати). Відсутність у своїй сукупності обставин визначених наведеними положеннями КЗпП України та Закону України «Про відпустки» та не надання особою, що звернулась із заявою про надання їй відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, документів, виключний перелік яких визначений ч.3, ч.4 ст.18 Закону України «Про відпустки», виключає можливість отримання такою особою зазначеної відпустки.
		          Суд першої інстанції встановив, що згідно довідки Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради №12-02-03-01/2715 від 17.07.2014р., ОСОБА_5 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Приморського району м. Одеси та їй, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми», з 01.01.2014р. до 31.01.2016р. призначена допомога при народженні дитини. Жодних відомостей про припинення ОСОБА_5 виплати допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вказана довідка не містить. Будь-яких інших довідок Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо дати припинення виплати ОСОБА_5 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивач не надав.
		          Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем надано суду недостовірні дані щодо документів, які подавались ОСОБА_2 для отримання відпустки, зокрема щодо подання довідки Департаменту праці та соціальної політики та довідки з місця роботи його дружини - ОСОБА_5 датованих 17.07.2014р. та 18.07.2014р., оскільки такі документи складені у часі пізніше, ніж сама заява про надання вказаної відпустки.
		          З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не виконав вимог ч.3, ч.4 ст.18 Закону України «Про відпустки» в частині обов'язку надання довідки органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання матері про те, що їй виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку припинено (із зазначенням дати).
		          Також, суд першої інстанції виходив з того, що заяви про надання позивачу відпустки по догляду за дитиною від 03.07.2014р. та від 04.07.2014р. подавались не ним особисто до Господарського суду Одеської області, а направлялись кур'єрською поштою ОСОБА_6, що унеможливлювало встановлення відповідачем чи дійсно ці заяви підписані/написані позивачем у справі. 
		          Суд першої інстанції визнав обґрунтованим врахування відповідачем листа Генеральної прокуратури України від 01.07.2014р. за вх. № 16917/14, що з 20.05.2014р. стосовно того, що ОСОБА_2 оголошений у розшук, у зв'язку із тим, що під час досудового слідства місце його фактичного перебування не відомо, що за висновками суду першої інстанції, унеможливлює здійснення позивачем фактичного догляду за дитиною, як це передбачено вимогами Закону України «Про відпустки», КЗпП України, для надання, зокрема, батькові дитини, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. 
		          З врахуванням зазначених обставин в сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що головою Господарського суду Одеської області Петровим В.С. правомірно відмовлено ОСОБА_2 у наданні йому відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а доводи позивача щодо протилежного є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
		          Заслухавши суддю доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
		Предметом позову є оскарження позивачем дій та бездіяльності голови Господарського суду Одеської області Петрова Володимира Степановича з приводу ненадання судді Господарського суду Одеської області ОСОБА_2 відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2., та зобов'язання надати вказану відпустку на підставі заяви від 03.07.2014р., з урахуванням додаткової заяви від 04.07.2014р.
		При цьому, ОСОБА_2 посилається на те, що таке право гарантовано йому ст.18 Закону України «Про відпустки» та ст.179 Кодексу законів про працю України. 
		Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про відпустки» після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. 
		Згідно ч.3 ст.18 Закону України «Про відпустки» ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів. 
		Відповідно до ст.179 КЗпП України відпустки для догляду за дитиною, передбачені частинами третьою, четвертою та шостою цієї статті, можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною. 
		Статтею 20 Закону України «Про відпустки» передбачено, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою жінки або осіб, зазначених у частині третій статті 18 цього Закону, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Особам, зазначеним у частині третій статті 18 цього Закону (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків і батьків-вихователів), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати). 
		Таким чином, ключовим у наданні відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зазначеним у ч.2 ст.18 Закону України «Про відпустки» особам є здійснення такими особами фактичного догляду за дитиною за умови надання ними довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати). 
		Матеріалами справи підтверджено та  доводами апеляційної скарги не спростовано те, що листом Генеральної прокуратури України від 01.07.2014р. голову Господарського суду Одеської області Петрова Володимира Степановича повідомлено, що 29.04.2014р. заступником Генерального прокурора України складено повідомлення про підозру стосовно судді господарського суду Одеської області ОСОБА_2, під час досудового слідства місце фактичного перебування ОСОБА_2 не встановлено, у зв'язку з чим він оголошений у розшук (т.1 а.с.79-87).
		Також відповідно до матеріалів справи, а саме копії постанови Генеральної прокуратури України від 20.05.2014р. про оголошення у розшук ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.368 КК України, - ОСОБА_2 переховується від органів досудового слідства і місце фактичного перебування його не встановлено (т.1 а.с.108-109).
		З урахуванням вказаних матеріалів, які надійшли з Генеральної прокуратури України щодо неможливості встановити місцезнаходження позивача, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що ОСОБА_2 не доведено здійснення (можливість здійснення) ним фактичного догляду за дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що є обов'язковою умовою, визначеною ст.18 Закону України «Про відпустки» та ст.179 КЗпП України, для надання іншим особам, крім матері, відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. 
		Апеляційний суд вважає, що надання відпустки по догляду за дитиною особі, місце перебування якої не встановлено, ставить під сумнів можливість здійснення цією особою фактичного догляду за дитиною і суперечитиме ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року. У протилежному випадку це свідчитиме про неможливість встановлення фактичного перебування не тільки батька дитини, а й самої дитини.
		Також, ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 не доведено виконання ним, при поданні відповідних заяв до відповідача від 03.07.2014р. та від 04.07.2014р., умов ст. 20 Закону України «Про відпустки» щодо надання довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати). 
		Досліджуючи подану 03.07.2014р. на ім'я голови Господарського суду Одеської області Петрова В.С. заяву про надання відпуски по догляду за дитиною в порядку ст.18 Закону України «Про відпустки» та ст.179 КЗпП України, апеляційний суд встановив, що позивач в цій заяві зазначив про надання, у якості додатків, серед іншого, довідки Департаменту праці та соціальної політики від 02.07.2014р. та довідки з місця роботи його дружини ОСОБА_5 (т.1 а.с.20).
		Однак, в матеріалах справи відсутні вказані довідки, у зв'язку з чим, як у суду першої так і у суду апеляційної інстанції відсутня можливість перевірити виконання ОСОБА_7 вимог ст.20 Закону України «Про відпустки» при зверненні з відповідною заявою до відповідача. 
		Апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на довідки Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради №12-02-03-01/2715 від 17.07.2014р. та Адвокатського об'єднання «Одеська обласна колегія адвокатів» «Адвокатська контора Суворовського району м. Одеси» №10 від 18.07.2014р., оскільки вказані довідки видано після надання головою Господарського суду Одеської області Петровим В.С. відповіді на заяви позивача про надання відпустки (т.1 а.с.23-24, 14-15).
		Крім цього, у наявній в матеріалах справі довідці Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради №12-02-03-01/2715 від 17.07.2014р. зазначено, що ОСОБА_5 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Приморського району м. Одеси та їй у відповідності до Закону України «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми» з 01.01.2014р. по 31.01.2016р. призначено допомогу.
		Матеріали справи не містять жодного документального підтвердження того, що ОСОБА_5 припинено виплату допомоги по догляду за дитиною із зазначенням дати такого припинення. 
		Апеляційний суд також відхиляє посилання апелянта на наявність довідки Департаменту праці та соціальної політики від 02.07.2014р. про те, що ОСОБА_5 перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Приморського району м. Одеси на отримувала допомогу з 31.03.2014р. по 30.06.2014р., а також про надання її відповідачу разом із заявою від 03.07.2014р., оскільки зазначене не підтверджено жодним доказом.
		При цьому апеляційний суд зазначає, що в апеляційній скарзі апелянт вказує різні дати довідки Департаменту праці та соціальної політики, які він надавав до відповідача, а саме вказує на наявність довідок від 02.07.2014р. та від 03.07.2014р. (т.2 а.с.201-202).
		Апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на те, що вказані обставини не були підставою для відмови йому у наданні відпустки, яка викладена у листах відповідача від 04.07.2014р. та від 08.07.2014р., оскільки принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах, серед іншого, є офіційне з'ясування всіх обставин справи та верховенство права, а при вирішенні спору щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративний суд перевіряє чи прийнятті (вчиненні) вони з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. (п.3 ч.3 ст.2, ст.7 КАС України).
		          Також апеляційний суд не приймає у якості належного доказу на підтвердження доводів апеляційної скарги, надану у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 05.07.2016 р. представником апелянта довідку Департаменту праці та соціальної політико Одеської міської ради № 02-27/1139 від 16 червня 2016 року, оскільки ця довідка не додавалась ні до заяви апелянта  від 03.07.2014 р. (т. 1 а.с. 20), ні до заяві від 04.07.2014 р. (т. 1 а.с. 21), а тому не враховувалась відповідачем при відмові позивачу у наданні відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
		Оскільки апелянт не довів дотримання ним вимог ст.ст. 18, 20 Закону України «Про відпустки» та ст.179 КЗпП України при зверненні з відповідними заявами до відповідача, з урахуванням всіх обставин справи у сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення поданого ОСОБА_2 позову. 
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.
		Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.
		Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 11, 69-71, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч.5 ст.254 КАС України, - 
		УХВАЛИВ:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року залишити без змін.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення  в повному обсязі.
		Повний текст судового рішення складений 11.07.2016 р.
		 
		 
		Головуючий: суддя                                                                  С.Д.Домусчі
		                      суддя                                                                  М.П.Коваль
		                      суддя                                                                  О.О.Кравець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...