Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 707/2193/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 15.07.2016. Зареєстровано: 15.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2016.
Дата набрання законної сили: 14.07.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Справа № 22-ц/793/1446/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : ОСОБА_1  Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2   
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		    14 липня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
		головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 25 квітня 2016 року у справі за позовом заступника прокурора Черкаської області до Черкаської районної державної адміністрації, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції, треті особи без самостійних вимог на предмет спору  Державне підприємство «Черкаське лісове господарство», Управління Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області, приватне підприємство «Гарант» про визнання розпорядження недійсним та скасування рішення, - 
		в с т а н о в и л а :
		В вересні 2015 року заступник прокурора Черкаської області звернувся до суду з позовом до Черкаської районної державної адміністрації, ОСОБА_7, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції, третя особа без самостійних вимог на предмет спору  Державне підприємство «Черкаське лісове господарство» про визнання розпорядження недійсним та скасування рішення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що розпорядженням голови Черкаської районної державної адміністрації № 242 від 11 вересня 2014 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 1,4176 га у власність 15 громадян для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташовані в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, у тому числі ОСОБА_7 
		Цим же розпорядженням цільове призначення земель змінено на землі рекреаційного призначення. 
		На виконання указаного розпорядження реєстраційною службою Черкаського міського управління юстиції зареєстровано право приватної власності за відповідачем ОСОБА_7 та видано свідоцтво про право власності. 
		Прокурор вважає, що указане розпорядження підлягає визнанню недійсним, оскільки зміна цільового призначення земельних ділянок з лісогосподарського на рекреаційне відбулася з порушенням встановленого земельним та містобудівним законодавством порядку. 
		Так, віднесення земель до рекреаційного призначення відбулося без розроблення відповідної містобудівної документації, планувальних рішень, котрі передбачають здійснення індивідуального дачного будівництва, детального плану територій. 
		Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення відбулась без погодження Кабінетом Міністрів України, хоч спірна земельна ділянка обліковувалась за ДП «Черкаське лісове господарство». 
		З наведеного прокурор вбачає порушення інтересів держави у сфері раціонального використання, охорони та розпорядження землями державної власності, що полягає у протиправній зміні цільового призначення земель лісогосподарського призначення на землі рекреаційного призначення під будівництво дач та передачі цієї земельної ділянки у приватну власність громадянам.
		На підставі викладених обставин прокурор просив визнати недійсним розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 11 вересня 2014 року №242 з усіма його додатками в частині, що стосуються ОСОБА_7.
		Скасувати рішення реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції про державну реєстрацію за ОСОБА_7 права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:002:0014.
		Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 18 грудня 2015 року залучено до участі в справі в якості третьої особи Держгеокадастр у Черкаському районі.
		В вересні 2015 року з тих самих підстав заступник прокурора Черкаської області звернувся до суду з позовними заявами до ОСОБА_8 та ОСОБА_6.
		Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 11 січня 2016 року вказані справи були обєднані в одне провадження.
		Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 9 лютого 2016 року до участі у справі в якості третьої особи залучено ПП «Гарант».
		Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 25 квітня 2016 року позовні вимоги задоволено.
		Визнано недійсним розпорядження голови Черкаської районної державної адміністрації від 11 вересня 2014 року №242 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» з усіма його додатками, в частині, що стосується ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6.
		Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції про державну реєстрацію за ОСОБА_7 права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:002:0014, ОСОБА_8 права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:002:0028, ОСОБА_6 за кадастровим номером 7124986000:01:002:0022.
		Вирішено питання судових витрат.
		Не погоджуючись з вказаним рішення суду, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив з того, що право на земельні ділянки було набуто з порушенням законодавства та на підставі незаконного рішення.
		В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації №242 від 11 вересня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення індивідуального дачного будівництва в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту. Передано у власність земельні ділянки громадянам, згідно з додатком, для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташовані в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради за межами населеного пункту. Земельні ділянки віднесено до категорії земель рекреаційного призначення.(т.1 а.с.10)
		З доданого до вказаного розпорядження списку вбачається, що такі земельні ділянки надані ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6. 
		На підставі зазначеного рішення вказаним громадянам були видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно та зареєстровано право власності, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.(т.1 а.с.21-22, 133-134, 205-206)
		Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення    (стаття 19 ЗК України).
		Відповідно до частини 1, 7 статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
		Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
		Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 ЗК України).
		Частиною 1 статті 55 ЗК України встановлено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. 
		Спірні земельні ділянки розташовані на території лісового фонду Свидівоцького лісництва, що підтверджується листами ДП «Черкаське лісове господарство», результатами інструментальної зйомки, планшетом лісовпорядкування, проектом організації та розвитку лісового господарства (т.1 а.с.12-17) , і вказані земельні ділянки вкриті лісовою рослинністю, що вбачається з публічної кадастрової карти України.(т.2 а.с.137-139)
		     Про те, що зазначені документи є доказом при встановленні цільового призначення землі вказав і Верховний Суду України в постанові від 21 січня 2015 року в справі №6-224цс14.
		     Окрім цього відповідно до висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи від 30 травня 2016 року, проведеної в межах розслідування кримінального провадження №42015250290000003 (т.3 а.с.9-58) земельні ділянки кадастрові номери 7124986000:01:002:0014, 7124986000:01:002:0028, 7124986000:01:002:0022 знаходяться на земельній ділянці ДП «Черкаське лісове господарство» в повному обсязі, розміщені в лісі, відповідно до матеріалів лісовпорядкування (т.3 а.с.16). Вказаний висновок, в судовому засіданні, також підтвердив спеціаліст ОСОБА_9
		     Таким чином зміна цільового призначення спірних земельних ділянок проведена без погодження з Кабінетом Міністрів України, а тому був порушений порядок зміни цільового призначення землі, що тягне за собою наслідки передбачені статтею 21 ЗК України, а передачею у власність було порушено п.5 частини 1 статті 27 ЛК України, відповідно до якої Кабінету Міністрів України належить таке право як передача у власність, надання у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності.
		Відповідно до частин 2,3 статті 186-1 ЗК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства;
		Доказів того, що проект землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок були погоджені Черкаським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації надано не було, тому висновок суду в цій частині не спростований.
		Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про основи містобудування» визначення територій для містобудівних потреб здійснюється відповідно до затвердженої містобудівної документації з урахуванням планів земельно-господарського устрою.
		Виходячи з вказаних норм права та головних напрямків містобудівної діяльності встановлених статтею 2 Закону України «Про основи містобудування» , забудова територій має відбуватись не хаотично, а згідно з планами.
		Як вбачається з листа відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації від 14 липня 2014 року (т.1 а.с.18) планувальних рішень, котрі передбачають здійснення індивідуального дачного будівництва в тому числі Свидівоцької сільської ради за межами населеного пункту (в розумінні п.6 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ніколи не існувало і не існує. Існуючі генеральні плани населених пунктів району розроблені 1973-1987 роках.
		Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що до 1 січня 2015 року рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку. 
		Доказів того, що відведені земельні ділянки були заплановані під індивідуальне дачне будівництво суду надано не було.
		Доводи апеляційної скарги, що судом порушено ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо мирного володіння своїм майном, оскільки порушення були допущені з боку публічного органу, є необґрунтованими.
		Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави. У контексті цієї норми під майном розуміється ціла низка інтересів економічного характеру. 
		У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті             1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. 
		Критерій «пропорційності», використаний судом у справі, яка переглядається, передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), повязаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому в питаннях оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і в питаннях наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах. 
		ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося у звязку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або щодо якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року, «Філліпс проти Сполученого Королівства» від 5 липня 2001 року, «Аркурі та інші проти Італії» від 5 липня 2001 року, «Ріела та інші проти Італії» від 4 вересня 2001 року, «Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 6 листопада 2008 року). 
		Отже, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.(Постанова Верховного Суду України в справі №6-2902цс15 від 3 лютого 2016 року)
		В даній справі встановлено, що, право власності набуто без законних підстав, крім того предмет такого права є національним багатством (ст.. 1 ЛК України), а тому таке право підлягає відновленню.
		Апелянти посилаючись на рішення суду в адміністративній справі №823/3558/14, вказаного рішення суду не надали, як не надали технічну документацію щодо земельних ділянок, хоч обовязок доводити законність отримання земельних ділянок лежить на відповідачах. (ч.1 ст.60 ЦПК України)
		Про відсутність технічної документації також підтвердила в судовому засіданні представник управління Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_10
		Помилковим є посилання суду на інвентаризацію земельної ділянки, оскільки в матеріалах справи відсутнє відповідне розпорядження Черкаської районної адміністрації, а тому не було предметом дослідження суду, але вказана обставина не може вплину на суть правильного по суті і справедливого рішення суду, а відтак не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення. (ч.2 ст.308 ЦПК України)
		За таких обставин, колегія суддів, не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
		Керуючись ст..ст.303,307,308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів, - 
		у х в а л и л а :
		Апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7  відхилити, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 25 квітня 2016 року  залишити без змін.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів.
		 
		Головуючий :
		Судді :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...