Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 680/916/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність; Спори про самочинне будівництво.
Надіслано для оприлюднення: 15.07.2016. Зареєстровано: 15.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2016.
Дата набрання законної сили: 08.07.2020
Результат оскарження 08.07.2020 Касаційний цивільний суд Верховного Суду: залишено рішення апеляційної інстанції без змін, рішення першої інстанції набрало законну силу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                            Справа № 680/916/15-ц
		                                                      № 2/680/9/16 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И   
		"11" липня 2016 р.                              смт.Нова Ушиця
		Новоушицький районний суд Хмельницької області 
		в складі: головуючої - судді Шуригіної О.В.,
		при секретарі судового засідання  Фурман Г.,П., 
		з участю прокурора Яворського С.С., 
		представника відповідачів ОСОБА_1,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, Новоушицької районної державної адміністрації до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсною та скасування реєстрації декларації про готовність обєкта до експлуатації, скасування рішення державного реєстратора, договору купівлі-продажу та знесення нерухомого майна,-
		    ВСТАНОВИВ:
		Прокурор звернувся до суду із вказаним позовом, в  якому  вказав, що розпорядженням голови Новоушицької РДА № 355/07 від 17.05.2007 року Державному підприємству «Красилівський агрегатний завод» було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для облаштування пляжу за рахунок земель державної власності на території Вільховецької сільської ради. 
		Розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації №347/2012-р від 20 листопада 2012 року затверджено даний проект землеустрою та вирішено передати ДП «Красилівський агрегатний завод»  в оренду земельну ділянку загальною площею 1,1781 га земель водного фонду терміном на 49 років. На підставі цього розпорядження між Новоушицькою РДА та державним підприємством укладено договір оренди земельної ділянки №184/2012 від 24 грудня 2012 року. 
		На вказаній земельній ділянці відповідач ОСОБА_2 упродовж 2009-2010 років здійснила будівництво обєкту нерухомості (елінгу) на землях водного фонду.
		З метою узаконення самочинного будівництва  ОСОБА_2 укладено договір суборенди№ 06-205 земельної ділянки площею 0,0309 га з державним підприємством «Красилівський агрегатний завод»  , за умовами якого суборендарю надано право на встановлення споруд. 
		29 жовтня 2013 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю зареєстровано декларацію ХМ№202133010980, подану ОСОБА_2 про готовність обєкта до експлуатації (елінг з кімнатами відпочинку (А-ІІ)). На підставі декларації реєстраційною службою Новоушицького району управління юстиції за вказаною особою зареєстровано право власності на нерухоме майно. 
		Згідно договору купівлі-продажу №1188 від 08.09.2014р. ОСОБА_2 вказаний обєкт самочинного будівництва відчужено ОСОБА_3 
		Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 22.04.2015 року по справі № 680/727/14-ц залишено в силі рішення суду першої інстанції, яким визнано недійсним договір суборенди № 06-205 земельної ділянки площею 0,0309 га з кадастровим номером 6823386500:07:001:0584 та скасовано його державну реєстрацію. 
		Ухвалою суду касаційної інстанції рішення апеляційного суду залишено без змін.
		Прокурор також зазначає, що вказаними рішеннями судів встановлено факт незаконності укладення договору суборенди земельної ділянки, вчиненого з метою узаконення самочинного будівництва нерухомого майна, яке не є гідротехнічною спорудою і не може бути споруджене у прибережній захисній смузі. 
		З наведених підстав прокурор просить : 1) визнати недійсною декларацію №ХМ202133010980, подану ОСОБА_2 29.10.2013 року про готовність обєкта до експлуатації (елінг з кімнатами відпочинку (А-ІІ); 2)скасувати реєстрацію 29.10.2013 року декларації за №ХМ202133010980, поданої ОСОБА_2 про готовність обєкта до експлуатації; 3) визнати недійсним договір купівлі-продажу №1188, укладений 08.09.2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3; 4) скасувати рішення приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 08.09.2014 року, індексний номер 15649580, про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_3 на елінг з кімнатами відпочинку, що розташований по вул. Соснова, 15/1 в садово-городньому товаристві «Калюс» Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області; 5) зобовязати ОСОБА_2 знести самочинне будівництво за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, Вільховецька сільська рада, садово-городнє товариство «Калюс» вул. Соснова, 15/1.
		  В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, додатково додав, що згідно даних проекту водоохоронної зони лівого берега Дністровського водосховища, витребуваних ним у Новодністровського регіонального управління водних ресурсів та експлуатації Дністровських водосховищ, будівництво елінгу відповідачем здійснено в прибережній захисній смузі, яка установлюється відповідно до вимог Водного Кодексу України на відстані 100 метрів від нормального підпірного рівня Дністровського водосховища. Також зазначив, що висновок судової інженерно-технічної експертизи щодо технічних характеристик  елінгу ґрунтується лише на дослідженні даних словників та не може бути взятий до уваги.  
		  Представники Хмельницької обласної державної адміністрації, Новоушицької районної державної адміністрації направили до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, позов підтримали.
		Представник відповідача ОСОБА_2  - ОСОБА_1 позов не визнав та пояснив, що  відповідно до декларації про готовність обєкта до експлуатації від 29.10.2013 року декларації за №ХМ202133010980, зареєстрованої Інспекцією ДАБК, побудовано виключно елінг з кімнатами відпочинку, який має функціональне призначення нежитлового приміщення для ремонту, зберігання водного транспорту та відпочинку, обслуговування персоналу і є гідротехнічною спорудою, призначеною для використання водних ресурсів, облаштування причалів та стоянки суден, що також підтверджується висновком інженерно-технічного експертного дослідження за заявою ОСОБА_5, де експертом досліджувався аналогічний елінг. Згідно із декларацією про готовність обєкта до експлуатації, ОСОБА_2 побудувала саме гідротехнічну споруду, яка може бути розміщена на березі річки у відповідності до ст.61 Земельного кодексу України та ст.89 Водного кодексу України. Крім того, відповідач ОСОБА_2  надала інспекції ДАБК у Хмельницькій області усі необхідні документи для реєстрації декларації про готовність обєкта до експлуатації, тому позовні вимоги є повністю безпідставними, не ґрунтуються на діючому законодавстві і не підлягають до задоволення. 
		Крім того подав від імені  відповідача ОСОБА_2 заяву про застосування строку позовної давності, в якій, з посиланням на ст. 99 КАС України та ст. 267 ЦК України, зазначено, що вимога про скасування декларації підлягає розгляду в адміністративному судочинстві, тому шестимісячний строк звернення до суду починається від дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Заступник прокурора Хмельницької області та Хмельницька обласна адміністрація знали про подачу та реєстрацію оспорюваної декларації ще у 2013 році, а тому строк пропустили без поважних причин. Клопотання підтримав та просив застосувати строк позовної давності. 
		Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання не зявлявся, повідомлений належним чином. 
		Представник Державної архітектурно-будівельної інспекції України в судове засідання не зявився, повідомлений належним чином. 
		Приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 у судове засідання не зявилась, про час і місце слухання справи повідомлена належним чином.
		   Заслухавши прокурора та пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши фактичні обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
		Судом встановлено, що17 травня 2007 року Новоушицька районна державна адміністрація видала розпорядження № 355/07-р про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду державному підприємству «Красилівський агрегатний завод» земельної ділянки за рахунок земель державної власності на території Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області для рекреативних та туристичних цілей.
		Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 20 листопада 2012 року № 347/2012-р затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами с. Рудківці Новоушицького району Хмельницької області, в користування на умовах оренди ДП «Красилівський агрегатний завод» для рекреаційного призначення (облаштування пляжу і встановлення інших споруд), передано в оренду ДП «Красилівський агрегатний завод» земельну ділянку загальною площею 1,1781 га за рахунок земель водного фонду строком на 49 років і надано повноваження Новоушицькій районній державній адміністрації на укладення договору оренди вказаної земельної ділянки.
		24 грудня 2012 року Новоушицька районна державна адміністрація та ДП «Красилівський агрегатний завод» уклали договір оренди земельної ділянки № 184/2012, за умовами якого райдержадміністрація передала вказаному підприємству в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,1781 га, для рекреаційного призначення (облаштування пляжу). При цьому, орендар зобовязався виконувати обмеження щодо обєкту оренди, передбачені законом або договором, і дотримуватися режиму використання земель рекреаційного призначення. Договір оренди зареєстрований у відділі Держкомзему у Новоушицькому районі Хмельницької області за № 682330006003772.
		16 серпня 2013 року ДП «Красилівський агрегатний завод» і ОСОБА_2 уклали договір суборенди земельної ділянки № 06-205, за умовами якого підприємство передало останній  в строкове платне користування частину орендованої ним земельної ділянки площею 0,0309 га  для рекреаційного призначення (облаштування пляжу і встановлення інших споруд) строком на 48 років з моменту державної реєстрації цього договору. 19 вересня 2013 року реєстраційна служба зареєструвала договір суборенди земельної ділянки.
		Хмельницька обласна державна адміністрація своїм листом № 99/68-26-4450/2013 від 13 серпня 2013 року погодила укладення відповідачем ОСОБА_2 договору суборенди земельної ділянки.
		Протягом 2009-2010 років ОСОБА_2 побудувала елінг з кімнатами відпочинку (А-ІІ) загальною площею 189,5 кв.м. на земельній ділянці за межами с. Рудківці, Новоушицького району, Хмельницької області, що не була відведена їй для цієї мети, без належного дозволу.
		29 жовтня 2013 року Інспекція державного архітектурного-будівельного контролю у Хмельницькій області зареєструвала її декларацію про готовність вказаного обєкта до експлуатації. 
		21 листопада 2013 року реєстраційна служба прийняла рішення про державну реєстрацію прав і видала ОСОБА_2 23.11.2013 року свідоцтво про право власності серії САВ № 508936 на елінг з кімнатами відпочинку. При цьому була здійснена державна реєстрація права власності останньої на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Хмельницька область Новоушицький район, Вільховецька сільська рада, садово-городнє товариство «Калюс», вул. Соснова 15/1 (запис № 3516259). 
		Дані обставини встановленні рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 22 квітня 2015 року по справі №№680/727/14-ц , яке набрало законної сили та відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.
		Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 24 грудня 2016 року по справі №№680/727/14-ц, залишеним в цій частині без змін рішенням апеляційного суду Хмельницької області, визнано недійсним договір №06-205 суборенди земельної ділянки площею 0,0309 га, кадастровий номер: 6823386500:07:001:0584, що розташована на території Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, укладений 16 серпня 2013 року між ДП «Красилівський агрегатний завод» та ОСОБА_2 та скасовано його державну реєстрацію.
		Судами встановлено, що передана в оренду земельна ділянка віднесена до земель рекреаційного призначення.
		Відповідно до ст. ст. 50, 51ЗК Українидо земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
		Відповідно до ч. 1, п. „в ч. 2, ч. 3 ст. 60 цього Кодексу вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних обєктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною для великих річок, водосховищ на них та озер  100 метрів. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.
		Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів (ч. 1, п. „г ч. 2 ст. 61 ЗК України). Такі ж положення містяться у ст.ст. 88, 89 ВК України.
		Із листа Новодністровського регіонального управління водних ресурсів та експлуатації Дністровських водосховищ від 4 липня 2016 року встановлено, що нормальний підпірний рівень Дністровського водосховища становить 121 мБС, який являється внутрішньою межею прибережної захисної смуги Дністровського водосховища; зовнішня межа прибережної захисної смуги Дністровського водосховища установлюється згідно ст.ст.88,89 Водного Кодексу України на відстані 100 метрів від відмітки 121 мБС, або на основі розробленої проектної документації; якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. 
		Із даних проектної документації водоохоронної зони лівого берега Дністровського водосховища на території Новоушицького району, яка розроблена в 1986 році, вбачається, що земельна ділянка, на якій побудований елінг, знаходиться в прибережній захисній смузі. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації,право власності виникає з моменту державної реєстрації.
		Отже, новостворене нерухоме майно стає обєктом цивільних правовідносин з моменту завершення будівництва, прийняття до експлуатації або державної реєстрації без урахування того, яким субєктом правовідносин здійснено такі дії та на якого субєкта цивільних правовідносин або сторону договору зареєстроване новостворене майно.
		Згідно з п. 3 Порядком прийняття в експлуатацію обєктів, що належать до I - III категорії складності, та обєктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність обєкта до експлуатації.
		Порядок внесення змін до декларації та її скасування встановлений п. 22 Порядку.
		Так, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації,які є підставою вважати обєкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта,реєстрація такої декларації підлягає скасуваннюорганом державного архітектурно-будівельного контролю.
		Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.
		Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.
		Суд враховує, що декларація не є дозвільним документом, не є обовязковим до виконання ненормативним актом, не визначає права чи обовязки громадян, у тому числі й відповідача ОСОБА_2, тому визнання цього документа недійсним не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту порушеного права, а вимога про визнання декларації недійсною не підлягає до задоволення. 
		В той же час, будівництво елінгу ОСОБА_2 було здійснене на земельній ділянці, яка не була для цього відведена, без належних дозволів на будівництво, без належним чином затвердженого проекту, у прибережній захисній смузі, на якійзаборонено будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, тому суд дійшов до висновку про необхідність скасування Декларації про готовність обєкта до експлуатації.
		Що стосується доводів представника відповідача про те, що елінг є гідротехнічною спорудою , яка може бути споруджена у прибережній захисній смузі ,  слід зазначити наступне .
		Згідно із ч. 6 ст. 147 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не є обовязковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 цього Кодексу, згідно якої жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.
		Матеріалами справи встановлено та частково підтверджується даними висновку судової інженерно-технічної експертизи № 8585 від 21.03.2016 року , що спірне нерухоме майно - елінг - являє собою деревяну будівлю, загальною площею 189,5 кв.м., допоміжною площею  95,0 кв.м, група капітальності - IV, та складається з наступних приміщень: сауна, коридор, два санвузла, кімната для приймання їжі, дві кімнати для персоналу, два балкони, сходова клітка, кімната відпочинку; з інженерним забезпеченням електропостачанням, водопостачанням, каналізацією; приміщення елінгу обладнано підйомно-спусковим пристроєм для маломірних суден; відсутнє опалення та кімната для приготування їжі.
		Разом з тим експерт у висновку не наводить технічних характеристик самого приміщення для зберігання маломірних суден, не зазначає, що будівля фактично є двоповерховою з підвалом, побудована із каміня природного та дерева, про що зазначено у декларації про готовність обєкту до експлуатації, та обмежується лише розкриттям поняття «Елінг», посилаючись на енциклопедичні та інші словники різних видавництв, і лише з підстав відсутності   опалення та кімнати для приготування їжі, вважає елінг не придатним для постійного проживання та приходить до висновку, що він є гідротехнічною спорудою. 
		Правилами технічної експлуатації річкових портових гідротехнічних споруд, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 29 березня 2004 року № 251 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 липня 2004 року № 932/9531), Правилами безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 3 квітня 2012 року № 661 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2012 року за № 633/20946), Методикою обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженою наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 19 грудня 1995 року № 252 (у редакції наказу Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 10 вересня 1996 року № 165; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1995 року за № 466/1002), установлено, що гідротехнічна споруда  це інженерна споруда, призначена для використання водних ресурсів і керування водним режимом або для боротьби зі шкідливою дією води, зокрема, до гідротехнічних споруд відносяться: греблі, дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.
		З наведених підстав висновок експерта не може бути взятий судом до уваги. 
		Не заслуговують на увагу і твердження представника відповідача щодо відсутності до цього часу жодної документації щодо встановлення меж прибережної захисної смуги Дністровського водосховища та невиконання Указу Президента України від 12.03.2012 року №187/2012 про доручення Міністерствам агрополітики України та природи України забезпечити встановлення водоохоронних зон, прибережних захисних смуг вздовж річок, морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм і невнесення такої інформації до Державного земельного кадастру. 
		Так, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.
		Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (ст. 60 ЗК України, ст. 88 ВК України). Отже, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.
		Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 р. № 486). Тобто сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги. Зазначене викладене у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22 квітня 2015 р. у справі № 6-52цс15).
		Отже , капітальна будівля елінгу самовільно побудована на земельній ділянці, яка сформована якземельна ділянкаводного фонду, доводи представника відповідачів  ОСОБА_1, що елінг з кімнатами відпочинку є гідротехнічною спорудою, яка могла бути споруджена у прибережній захисній смузі, не відповідають фактичним обставинам справи.
		Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		Згідно із розясненнями викладеними в п.5 Постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого обєкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.
		В судовому засіданні знайшло своє підтвердження те, що відповідач ОСОБА_2 побудувала елінг з кімнатами відпочинку без належного дозволу, зі зміною цільового призначення земельної ділянки, яка під це будівництво не відводилася, а тому суд визнає цей обєкт самочинно збудованим.
		В пункті 4 вказаної Постанови судам розяснено, що будівництвом обєкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, вважається спорудження таких обєктів на земельній ділянці, що не віднесена до земель житлової й громадської забудови, зокрема, наданій для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби тощо, цільове призначення або вид використання якої не змінено в установленому законом порядку.
		В даному випадку земельна ділянка надавалася для рекреаційного призначення та її цільове призначення не змінювалося.
		Згідно з ч.7 ст.376 ЦК України у разі порушення прав інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобовязати особу, яка здійснила це будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила це будівництво відмовляється від її проведення таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок цієї особи.
		Матеріалами справи встановлено, що будівництво елінгу з кімнатами відпочинку здійснено в прибережній захисній смузі, останній не відноситься до гідротехнічних споруд, відтак суд вважає, що будь-яка перебудова є неможливою, тому необхідно зобовязати відповідача ОСОБА_2 знести самочинно побудований елінг з кімнатами відпочинку.
		Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Фактично ж реєстрація покликана надати відповідну силу правовстановлюючим документам і виступає формальною умовою подальшого захисту (у тому числі і судового) прав особи, що виникають з правовідносин, предметом яких є нерухоме майно.
		Право власності на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним особам, підлягає       обов'язковій державній реєстрації, що випливає зі ст.4 Закону.
		Відповідно до положень зазначеного Закону  державна  реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень з 01.01.2013 проводиться державним реєстратором прав на нерухоме майно органу державної реєстрації, а також нотаріусами як спеціальними суб'єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора.
		Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставіінших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно (ст. 27 Закону ).
		Згідно даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності відповідача ОСОБА_2 на елінг з кімнатами відпочинку припинено 08.09.2014 року у звязку із укладенням договору купівлі-продажу серії №1188, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4
		Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.
		Обєкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані обєкти не є обєктами права власності, а тому не можуть бути відчужені у подальшому.
		Враховуючи викладене слід визнати недійсним договір купівлі-продажу №1188, укладений 08.09.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та скасувати рішення про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_3 на елінг з кімнатами відпочинку.
		Що стосується заяви відповідача ОСОБА_2  щодо застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.
		Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 21 постанови від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» розяснив, що, ураховуючи положення статті 1 ЦПК та статті 2 КАС, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (субєктом владних повноважень) як субєктом публічного права та субєктом приватного права  фізичною особою, в якому управлінські дії субєкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь субєкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
		Інспекція державного архітектурного-будівельного контролю у Хмельницькій області здійснила реєстрацію декларації про готовність обєкта до експлуатації (елінг з кімнатами відпочинку (А-ІІ), яка в подальшому стала підставою для оформлення ОСОБА_2 права власності на це нерухоме майно, в подальшому реєстраційна служба провела державну реєстрацію цього права, права власності ОСОБА_3 на спірний елінг. Отже, між сторонами виник спір про право цивільне, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Відповідач ОСОБА_2 у заяві вказала, що позивачу стало відомо про подачу та реєстрацію декларації ще у 2013 році, а до суду прокурор звернувся 31 серпня 2015 року, тобто в межах строку позовної давності, тому заява про застосування строку позовної давності не підлягає до задоволення.
		В силу ст. 88 ЦПК України та положень Закону України «Про судовий збір» з відповідачів підлягає стягненню судовий збір зі спору немайнового характеру.
		Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.203, 215, 376 ЦК України, ст.ст.58, 60, 61 Земельного кодексу України, ст.ст.88, 89 Водного кодексу України, ст.ст.2, 9 Закону України «Про реєстрацію речових прав», Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», Постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012№ 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», п.10 п.27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703, ст.ст. 3, 10, 57, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд,
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити частково.
		Скасувати реєстрацію декларації № ХМ 202133010980 від 29.10.2013 року про готовність обєкта  елінгу з кімнатами відпочину (А-ІІ) - до експлуатації, яка подана ОСОБА_2.
		Визнати недійсним договір купівлі-продажу елінгу з кімнатами відпочинку №1188, виданий 08.09.2014 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
		Скасувати рішення приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 08.09.2014 року, індексний номер 15649580, про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_3 на елінг з кімнатами відпочинку, що розташований по вул.Соснова 15/1 в садово-городньому товаристві «Калюс» Вільховецької сільської ради Новоушицького району. 
		Зобовязати ОСОБА_2 знести самочинне будівництво за адресою: вул. Соснова 15/1, садово-городнє товариство «Калюс», Вільховецька сільська рада Новоушицького району. 
		В решті вимог відмовити. 
		Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір по 487,20 грн. з кожного. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Хмельницької області через районний суд. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення, мають право подати апеляційну скаргу на рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
		 Суддя: ОСОБА_6

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...