Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/19342/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 18.07.2016. Зареєстровано: 18.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11.07.2016Справа №910/19342/14
		За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»  
		до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» 
		    2) Публічного акціонерного товариство «Харківська ТЕЦ-5»   
		    3) «ІТОНС Холдинг ГмбХ» (ITONS Holding GmbH) 
		про стягнення 8 415 672, 39 доларів США, що еквівалентно 110 364 070, 28 грн.
		                 Судді:  Пригунова А.Б. (головуюча)
		                            Босий В.П.
		                          Селівон А.М.
		Представники: 
		від позивача: Сидоренко Ю.А., Стоян М.М.
		від відповідача 1: Левченко В.І., Матвєєнко Г.М.
		від відповідача 2: Курінний Б.М.
		від відповідача 3: не з'явились 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» та Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5» про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 8 415 672, 39 доларів США, що еквівалентно 110 364 070, 28 грн. за кредитним договором № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» зобов'язань за договором № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р. щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2014 р. порушено провадження у справі № 910/19342/14, та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.10.2014 р. за участю повноважних представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.  
		У процесі провадження у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» подало відзив на позов, у якому вказує, що за розрахунком відповідача 1 його заборгованість за договором № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р. становить 7 750 000, 00 дол. США, прострочена заборгованість по нарахованим процентам - 463 666, 77 дол. США, сума пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за простроченим кредитом та процентами - 173 013, 70 дол. США.
		Публічне акціонерне товариство «Харківська ТЕЦ-5» подало відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечило, мотивуючи свої заперечення тим, що додатковий договір № 1 від 01.10.2013 р. до договору № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р., відповідно до якого збільшився обсяг відповідальності Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5», укладений без згоди останнього, а відтак - на думку відповідача 2 його порука перед Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» за належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» зобов'язань за договором № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р. припинилась з 01.10.2013 р. 
		Також відповідач 2 відзначає, що договір поруки № 1-0323/13/11-Р від 01.10.2013 р. є неукладеним, оскільки сторони не погодили строк його дії.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 р. призначено колегіальний розгляд даної справи.
		Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 р. визначено колегіальний склад суду для розгляду справи № 910/19342/14 - Пригунова А.Б. (головуюча), Гулевець О.В. та Бондаренко Г.П.
		03.11.2014 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5» надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/4725/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5» до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання недійсним договору поруки №1-0323/13/11-Р від 01.10.2013р. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2014р. зупинено провадження у даній справі до вирішення Господарським судом Харківської області пов'язаної справи №922/4725/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5» до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання недійсним договору поруки №1-0323/13/11-Р від 01.10.2013р. та набрання відповідним рішенням законної сили. 
		18.12.2015 р. Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» подало через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва клопотання про поновлення провадження у даній справі, в якому зазначає, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2015р. у справі № 922/4725/14 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2014р. у справі № 922/4725/14 залишено без змін. 
		Відповідно до повторного автоматизованого розподілу справу № 910/19342/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Пригунова А.Б. (головуюча), Курдельчук І.Д. та Босий В.П.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 р. поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.01.2016 р.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 р. залучено до участі у розгляді справи № 910/19342/14 іншим відповідачем - «ІТОНС Холдинг ГмбХ» (ITONS Holding GmbH), реєстраційний номер FN378140 (Австрія) (відповідач 3), призначено дану справу до розгляду у судовому засіданні на 08.06.2016 р. та зупинено провадження у даній справі в порядку ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
		Розгляд даної справи, призначений на 08.06.2016 р., не відбувся у зв'язку з перебуванням судів Босого В.П. та Курдельчука І.Д. у відпустці.  
		Відповідно до розпорядження керівника апарату № 04-23/1215 від 30.06.2016 р. призначено повторний автоматичний розподіл даної справи за результатами проведення якого, змінено колегіальний склад суду у справі № 910/19342/14 наступним чином: Пригунова А.Б. (головуюча) , Селівон А.М. та Босий В.П. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2016 р. колегією суддів у складі Пригунова А.Б. (головуюча) , Селівон А.М. та Босий В.П. справу № 910/19342/14 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.07.2016 р.
		11.07.2016  р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від «ІТОНС Холдинг ГмбХ» (ITONS Holding GmbH) надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
		У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов.
		Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» подав клопотання про розстрочення виконання рішення суду у даній справі на три роки щоквартально рівними частинами та зменшення розміру пені на 50 відсотків, яке обґрунтовано скрутним матеріальним становищем підприємства, у зв'язку з чим стягнення одночасно заявленої суми фактично призведе до зупинки діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» та його неплатоспроможності взагалі.
		Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» вказує, що заявлена до стягнення сума пені є зависокою, враховуючи матеріальне становище відповідача, та просить зменшити її розмір на 50 відсотків.
		Представник  Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5» обґрунтованих заперечень проти задоволення позовних вимог не навів та підтримав клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» про розстрочення виконання рішення у даній справі.
		Представник позивача заперечень проти розстрочення виконання рішення у даній справі не навів, однак зазначив, що виконання судового рішення може бути розстрочене лише до завершення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Форум».
		Стосовно заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» клопотання про зменшення в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України заявленої до стягнення суми пені на 50 %, представник позивача заперечень не навів та залишив вирішення даного питання на розсуд суду.
		Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.
		У судовому засіданні 11.07.2016 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  Господарський суд міста Києва, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		17.09.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз»  укладено кредитний договір № 2-0061/13/11-KL, за умовами якого позивач зобов'язався відкрити відповідачу не відновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надати відповідачу 1 кредитні кошти окремими частинами на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в межах визначеної договором граничної суми коштів, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» - вчасно погашати заборгованість за кредитом та сплачувати на користь позивача проценти та комісії в розмірі, строки та на умовах, визначених договором.
		Відповідно до п. 1.2. договору максимальна заборгованість відповідача 1 за договором не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 8 000 000, 00 дол. США та надається з метою поповнення обігових коштів, часткового рефінансування кредиту, отриманого від нерезидента  Компанії «ITONS Holding GmbH» (Австрія); придбання обладнання, матеріалів та виконання робіт по бурінню (спорудженню) та капітальному ремонту свердловин підрядними організаціями на ліцензійних площах відповідача 1, освоєння родовищ вуглеводнів та їх геологічного вивчення. 
		Відповідно до п. 1.4. договору кінцевий термін, до настання якого має бути погашена заборгованість за кредитом встановлюється 16.09.2014 р.
		При цьому, договором № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р. визначено періоди дії кредитного ліміту, а також дати та суми погашення заборгованості за кредитом.
		Відповідно до п. 4.2. договору сторони домовились, що з метою погашення вимог позивача за даним договором, відповідач 1 доручає позивачу здійснювати договірне списання коштів з поточного рахунку в гривнях, а також з будь-яких інших рахунків відповідача 1, що будуть відкриті у позивача. 
		01.10.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» укладено додатковий договір № 1, яким сторони внесли зміни до кредитного договору № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р. та встановили, що у строк до 01.11.2013 р. відповідач 1 зобов'язаний перевести на обслуговування у позивача кредит від нерезидента, отриманий від Компанії «ITONS Holding GmbH» (Австрія); відповідач 1 зобов'язаний сплатити позивачу комісію за обслуговування кредитного ліміту в розмірі 0, 5 % від суми кредитного ліміту, а саме: 40 000, 00 дол. США, що за курсом Національного банку України станом на 17.09.2013 р. становить 319 720, 00 грн. та сплачується в гривні одним платежем в повному розмірі до останнього робочого дня місяця, в якому укладений додатковий договір, але у будь-якому випадку не пізніше дня отримання вибірки.
		Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р. позивач надав відповідачу кредитні кошти на загальну суму 8 000 000, 00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 217759 від 11.10.2013 р., № 36622 від 02.10.2013 р., № 49783 від 04.11.2013 р. та № 338468  від 17.10.2013 р., засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.
		При цьому, суд відзначає, що факт отримання кредиту за договором № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р. підтверджено Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз».
		01.10.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та Публічним акціонерним товариством «Харківська ТЕЦ-5» укладено договір поруки № 1-0323/13/11-Р, за умовами якого відповідач 2 поручився перед позивачем за належне та своєчасне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» зобов'язань за кредитним договором № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р., а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої нустойки (пені, штрафу) у розмірі та випадках, передбачених кредитним договором.
		За умовами договору поруки № 1-0323/13/11-Р від 01.10.2013 р. відповідач 2 надав згоду на будь-яку зміну кредитного договору (як то: зміну ліміту кредитування, зміну розміру процентної ставки, та/або розміру комісій, зміну розміру штрафних санкцій, зміну порядку та строків виконання зобов'язань та ін.), внаслідок якої, в тому числі, може бути збільшено обсяг відповідальності відповідача 2, але за умови, що при такій зміні кредитного договору обсяг відповідальності Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5» не буде перевищувати двократного розміру відносно первинного обсягу відповідальності відповідача 2; відповідальність у збільшеному обсязі відповідач 2 приймає на себе в повному обсязі та на умовах солідарності з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз».
		Відповідно до п. 2.1. договору поруки № 1-0323/13/11-Р від 01.10.2013 р. порука з цим договором забезпечує в повному обсязі виконання всіх платіжних зобов'язань за кредитним договором, а саме: повернення кредиту в сумі 8 000 000, 00 грн., сплату процентів за користування кредитом у розмірі 12 % річних з можливим збільшенням їх розміру на 2 % річних без укладення відповідного договору про внесення змін у випадках, передбачених кредитним договором, зокрема, внаслідок порушення відповідачем 1 обов'язків за кредитним договором.
		Договір поруки № 1-0323/13/11-Р від 01.10.2013 р., відповідно до п. 5.9., набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до настання однієї з наступних обставин: виконання (в тому числі дострокового) відповідачем 1 забезпеченого порукою зобов'язання, погашення відповідачем 2 всієї заборгованості відповідача 1 за кредитним договором у порядку та у строки, визначені договором, якщо відповідач 1 в межах трирічного строку з дня настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого порукою, не пред'явить вимоги до відповідача 1 (п. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України).
		09.01.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» та «ІТОНС Холдинг ГмбХ» (ITONS Holding GmbH) укладено договір забезпечення зобов'язань субсидіарним боржником, за умовами якого відповідач 3 прийняв на себе обов'язок перед відповідачем 1 щодо виконання останнім зобов'язань перед Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» зі сплати суми кредиту та процентів за користування кредитом з договором № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р.
		Відповідно до п. 1.2. договору обов'язок відповідач 3 відповідно до умов даного договору виникає у нього перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» у разі невиконання останнім зобов'язання за договором № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р.
		30.07.2014 р. позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» та Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5» з вимогами про дострокове виконання порушених зобов'язань за кредитним договором № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р. та договором поруки № 1-0323/13/11-Р від 01.10.2013 р., у яких просив повернути прострочену суму кредиту у розмірі 1 000 000, 00 дол. США, повернути достроково суму кредиту у розмірі 6 750 000, 00 дол. США, сплатити заборгованість за простроченими процентами у розмірі 311 083, 33 дол. США, сплатити заборгованість за строковими процентами у розмірі 67 166, 67 дол. США та сплатити пеню за прострочення повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.
		Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» допущено прострочення виконання зобов'язань за договором № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р. щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» заявило про дострокове погашення кредитної заборгованості та дострокову сплату процентів за користування кредитними коштами.
		При цьому, враховуючи, що Публічне акціонерне товариство «Харківська ТЕЦ-5» поручилось за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» зобов'язань за кредитним договором № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р., позивачем заявлено вимоги про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» та Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5» заборгованості у розмірі 8 415 672, 39 доларів США, що еквівалентно 110 364 070, 28 грн. 
		Як вбачається зі змісту позову, заявлена до стягнення сума складається із заборгованості по кредиту у розмірі 7 750 000, 00 дол. США, простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 484 166, 66 дол. США та пені за простроченим кредитом та процентами у розмірі 181 505, 73 дол. США.
		Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
		Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору та встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, а також поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
		Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Згідно зі ст. 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
		Згідно зі ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
		У відповідності до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. 
		Договір позики, відповідно до ст. 1047 Цивільного кодексу України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа укладається у письмовій формі незалежно від суми.
		Як встановлено ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.
		За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.
		Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. 
		При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
		Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» заявлені до нього вимоги не спростовані та доказів належного виконання зобов'язань за договором № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р. не надано, в той час як відповідач 1 зазначає, що за його розрахунками заборгованість за договором № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р. становить 7 750 000, 00 дол. США, прострочена заборгованість по нарахованим процентам - 463 666, 77 дол. США, сума пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за простроченим кредитом та процентами - 173 013, 70 дол. США.
		Обґрунтовуючи свої заперечення, Публічне акціонерне товариство «Харківська ТЕЦ-5» вказує про збільшення його відповідальності перед позивачем за кредитним договором № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р. шляхом укладення додаткового договору № 1 від 01.10.2013 р. без згоди відповідача 2, у зв'язку з чим, на його думку, порука перед Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» за належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» зобов'язань за договором фактично припинилась з 01.10.2013 р. 
		Також Публічне акціонерне товариство «Харківська ТЕЦ-5» відзначає, що договір поруки № 1-0323/13/11-Р від 01.10.2013 р. є неукладеним, оскільки сторони не погодили строк його дії.
		З приводу наведеного суд відзначає, що відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
		Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
		За приписами ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
		При цьому, суд відзначає, що зміна умов зобов'язання, забезпеченого порукою, без згоди поручителя може припинити поруку лише у випадку, коли зазначене призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя за забезпеченим порукою зобов'язанням. 
		Збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни забезпеченого порукою зобов'язання необхідно розуміти як: підвищення розміру процентів або встановлення нових умов щодо порядку зміни розміру процентної ставки, що призведе до її збільшення; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти; установлення або збільшення розміру неустойки; розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним тощо.
		В той же час, якщо поручитель під час укладення договору поруки погодив встановлення у майбутньому розміру процентної ставки за кредитним договором на підставі додаткових договорів, то таке встановлення процентної ставки за додатковими договорами не є збільшенням обсягу відповідальності поручителя і не може бути підставою для припинення договору поруки згідно із ст. 559 Цивільного кодексу України.
		Наведене відповідає позиції Вищого господарського суду України. викладеній у постанові Пленуму від 24.11.2014 р. № 1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів».
		Відтак, у даному випадку, викладені в додатковому договорі № 1 від 01.10.2013 р. умови не є збільшенням основного зобов'язання, визначеного кредитним договором № 2-0061-13/11-KL від 17.09.2013 р., оскільки у вказаному додатковому договорі не йдеться про збільшення відповідальності ані боржника, ані поручителя та, при цьому, умови кредитного договору договором № 2-0061-13/11-KL від 17.09.2013 р. щодо суми комісії з обслуговування кредитного ліміту у розмірі 0, 5 %, суми комісії у розмірі 40 000, 00 доларів США та її еквівалент у гривні у розмірі 319 720, 00 грн. залишились незмінними.
		Крім того, умовами договору поруки № 1-0323/13/11-Р від 01.10.2013 р.  передбачено, що з його підписанням поручитель надає згоду на будь-яку зміну кредитного договору внаслідок якої, в тому числі може бути збільшено обсяг відповідальності поручителя, але за умови, що при такій зміні кредитного договору обсяг відповідальності поручителя не буде перевищувати двократного розміру відносно первинного обсягу відповідальності поручителя.
		Стосовно тверджень відповідача 2 про те, що договір поруки № 1-0323/13/11-Р від 01.10.2013 р. є неукладеним, оскільки сторони не погодили строк його дії, суд відзначає, що розділом Цивільного кодексу України, яким врегульовано порядок забезпечення виконання зобов'язань, встановлено підстави припинення поруки.
		Так, відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
		За договором поруки № 1-0323/13/11-Р від 01.10.2013 р. останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до настання однієї з наступних обставин: виконання (в тому числі дострокового) відповідачем 1 забезпеченого порукою зобов'язання, погашення відповідачем 2 всієї заборгованості відповідача 1 за кредитним договором у порядку та у строки, визначені договором, якщо відповідач 1 в межах трирічного строку з дня настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого порукою, не пред'явить вимоги до відповідача 1 (п. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. 
		Строк, відповідно до ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України, визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
		Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
		Статтею 212 Цивільного кодексу України передбачено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
		За приписами ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов та можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
		Відтак, наведені відповідачем 2 доводи про те, що договір поруки не відповідає вимогам ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, оскільки в ньому відсутня така істотна умова, як строк його дії, є безпідставними та такими, що спростовуються вищевикладеним.
		Вищенаведені обставини встановлені також у рішенні Господарського суду Харківської області від 22.12.2014 р. у справі № 922/4725/14 (залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 р.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрістгаз" про визнання недійсним договору поруки 
		За приписами ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Тож, з огляду на вищенаведене, заперечення Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеними обставинами, у зв'язку з чим не приймаюся судом до уваги при розгляді даного спору по суті.
		Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрістгаз" зобов'язань за договором № 2-0061-13/11-KL від 17.09.2013 р. щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим у позивача виникло право вимоги дострокового повернення суми кредиту та сплати процентів, а також звернення до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5", як поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрістгаз", з вимогою про виконання зобов'язання відповідача 1 за договором № 2-0061-13/11-KL від 17.09.2013 р
		Звертаючись до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» та Публічного акціонерного товариство «Харківська ТЕЦ-5» про стягнення 8 415 672, 39 дол. США, що включає заборгованість по кредиту у розмірі 7 750 000, 00 дол. США, прострочену заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 484 166, 66 дол. США та пеню за простроченим кредитом та процентами у розмірі 181 505, 73 дол. США, Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" визначено гривневий заявлених до стягнення сум станом на 01.09.2014 р. 
		В той же час суд відзначає, що за правилами ст. 533 Цивільного кодексу якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 198 Господарського кодексу України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.
		Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. Банк здійснює діяльність, надає банківські та інші фінансові послуги в національній валюті, а за наявності відповідної ліцензії Національного банку України - в іноземній валюті.
		Відповідно до п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 р. суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Згідно з п. 3.3 ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.
		Відповідно до частини першої статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. № 15-93 валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.
		У відповідності до п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 р. № 483 використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій).
		Як встановлено судом, відповідно до постанови Правління Національного банку України № 355 від 13.06.2014 р. відкликано банківську ліцензію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум".
		16.06.2014 р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 49 про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Форум".
		Умовами договору № 2-0061-13/11-KL від 17.09.2013 р. визначено відповідні дати погашення кредиту, а відтак - з урахуванням приписів ст. 533 Цивільного кодексу України, гривневий еквівалент суми заборгованості за кредитом визначається станом на відповідну дату платежу, визначену кредитним договором.
		Наведене стосується також визначення гривневого еквіваленту заявлених до стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені.
		За таких обставин, судом здійснено власний розрахунок заявленої до стягнення суми та встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» за договором № 2-0061-13/11-KL від 17.09.2013 р. станом на дату виконання грошового зобов'язання, визначену договором, становить 98 935 550, 00 грн., прострочена сума заборгованості за нарахованими процентами - 6 113 407, 39 грн., пеня за прострочення повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами - 2 210 846, 65 грн.
		В той же час, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» надійшло клопотання про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 19342/14 на три роки щоквартально рівними частинами та зменшення пені на 50 відсотків в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.
		В обґрунтування заявленого клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» посилається, зокрема, на коливання валютного ринку та зростання курсу дол. США по відношенню до української гривні, у зв'язку з чим борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» в гривневому еквіваленті фактично збільшився в три рази, що суттєво порушило його фінансову стабільність та призвело до неможливості виконання своїх договірних зобов'язань перед Публічним акціонерним товариством «Банк Форум».
		Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» вказує про його скрутне матеріальне становище, замолене тим, що на даний час останнє практично не здійснює господарську діяльність, яка б приносила прибуток, за рахунок якого відповідач 1 мав би можливість погасити заборгованість за договором № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р., а тому стягнення одночасно заявленої до стягнення суми фактично призведе до зупинки діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» та його неплатоспроможності взагалі.
		При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» зазначає про необхідність врахувати, що припинення діяльності призведе до неможливості виплачувати заробітну плату працівникам, виконання соціальних гарантій та можливих звільнень, що також потягне зростання безробіття загалом в Україні, рівень якого у 2016 році перевищує показники за всі роки незалежності України.
		Крім того, відповідач 1 відзначає, що в умовах військового конфлікту на Сході України, фактичної анексії Криму та значного погіршення економічної ситуації в країні, відбувається дестабілізація роботи підприємства, а також наявні додаткові труднощі та ризики господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз», яке наразі фактично є збитковим.
		Також за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» варто врахувати ситуацію, яка наразі склалась в банківський сфері, оскільки виведення Національним банком України з ринку найбільших та, задавалося б, надійних банків України, призвело до втрати коштів, які зберігались на відповідних рахунках та спричинення збитків підприємствам - вкладникам.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» також посилається на наявність ризику передачі на виконання органів державної виконавчої служби виконавчих документи про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» значних грошових сум відповідно до укладених мирових угод з іншими контрагентами, одночасне виконання яких потягне наслідком повну паралізацію діяльності товариства, яке і так знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому стані.
		Так, на підтвердження наведених обставин Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» надано суду копії ухвал Господарського суду міста Києва від 29.06.2016 р. у справі № 910/22360/15 та від 21.03.2016 р. у справі № 910/22354, якими затверджені мирові угоди між Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз».
		За змістом вказаних ухвал Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» зобов'язане сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» заборгованість понад 250 000 000, 00 грн. 
		Також відповідачем 1 надано суду довідку № 01-08/2081 від 07.07.2016 р. з рахунку. Відкритому у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Кліринговий дім», за змістом якої залишок грошових коштів на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» становить 250, 00 грн. 
		З наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» звіту про фінансові результати за 1-й квартал 2016 року вбачається відсутність прибутку підприємства за звітний період та наявність збитків від його господарської діяльності. 
		Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
		За змістом ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
		Частиною 2 статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
		Згідно з п. 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 р. розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду.
		При цьому, суд відзначає, що Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» не надано доказів наявності у нього збитків, пов'язаних із неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» зобов'язань за договором № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р., в той час як присутній у судовому засіданні представник позивача заперечень проти розстрочення виконання рішення та зменшення пені не навів.
		Тож, приймаючи до уваги вищенаведене, зважаючи на часткове виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» зобов'язань за договором № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р., враховуючи надані відповідачем 1 докази його скрутного становища, приймаючи до уваги значний розмір заявленої до стягнення пені та відсутність у матеріалах справи доказів щодо наявності у Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» збитків, пов'язаних із порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» договірних зобов'язань, суд дійшов висновку про задоволення клопотання та зменшення розміру пені на 50 відсотків, у зв'язку з чим належний до стягнення розмір пені становить 1 105 423, 32 грн.
		Стосовно заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» клопотання про розстрочення виконання рішення у даній справі, суд відзначає, що за приписами ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
		Відповідно до п. 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 р. № 9 розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
		Згідно з п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 р. № 9 підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 Господарського процесуального кодексу України ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
		Відповідно до п.п. 1.2., 4.2. договору № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р. максимальний розмір кредиту за даним договором становить 8 000 000, 00 дол. США. З метою погашення вимог кредитора Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» здійснює договірне списання коштів з поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» в гривнях.
		При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначення "винятковий випадок", тому це поняття є оціночним.
		Процесуальний закон не наводить переліку обставин, за наявності яких може бути надано розстрочку   виконання судового рішення, і покладає розв'язання цього питання безпосередньо на суд, який розглядає відповідну заяву.
		Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
		При цьому, судом враховується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» не заперечує факту наявності у нього заборгованості перед банком, однак враховуючи його скрутне матеріальне становище вказує про відсутність можливості одночасної сплати заявлену до стягнення суми.
		У даному випадку суд вважає за необхідне врахувати, що з наданих документів вбачається імовірність зупинки діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» та його неплатоспроможності взагалі внаслідок одночасного стягнення суми боргу, що є предметом спору у даній справі.
		Також суд враховує, що припинення діяльності призведе до неможливості виплачувати заробітну плату працівникам, виконання соціальних гарантій та можливих звільнень, що також потягне зростання безробіття загалом в Україні, рівень якого у 2016 році перевищує показники за всі роки незалежності України.
		Крім того, на даний час наявні судові рішення, якими встановлено значну заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» перед його контрагентами та у разі звернення їх до виконання та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» відповідних грошових сум може призвести до зупинки діяльності товариства.
		За висновками Вищого господарського суду України, викладеними у постанові від 17.02.2015 р. у справі № 910/22285/14 свідченням складного фінансового стану підприємства можуть бути судові рішення про стягнення з останнього грошових коштів.
		При цьому, суд вказав про допустимість встановлення судами факту такого складаного  становища на підставі копій судових рішень, роздрукованих з Єдиного державного реєстру судових рішень,
		Як вбачається з наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» документів, у останнього на даний час відсутні грошові кошти або активи, за рахунок яких можливо було б одночасно задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум».
		Тож, приймаючи до уваги вищенаведені обставини, керуючись наявними у справі доказами, зважаючи на приписи чинного законодавства України, суд вважає, що у даному випадку розстрочення виконання рішення забезпечить дотримання балансу майнових інтересів всіх сторін, оскільки банк у підсумку поверне надані за договором № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 р. кредитні кошти, з урахуванням процентів та пені, нарахованої за прострочення виконання грошового зобов'язання, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» - розрахувавшись перед Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» шляхом сплати періодичних платежів, зможе продовжити свою господарську діяльність, що, в свою чергу, також забезпечить збереження робочих місць та дотримання соціальних гарантій перед працівниками.
		В той же час, суд вважає за доцільне відзначити, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950   року   і   протоколи    до неї,   згоду на обов'язковість яких   надано   Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини   та Європейської комісії з прав людини як джерело права, слід також враховувати, що ефективний доступ до суду, захищене ст. 6 Конвенції, означає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).
		У п. 40 рішення від 17.05.2005 року у справі «Чіжов проти України» суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.
		Відтак, враховуючи необхідність дотримання принципу обов'язковості виконання судового рішення, зважаючи, що  тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою дотримання справедливого балансу між інтересами сторін у даній справі, суд вважає за доцільне розстрочити виконання рішення у даній справі на 12 місяців.
		Стосовно відповідача «ІТОНС Холдинг ГмбХ» (ITONS Holding GmbH), суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
		Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права саме - заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.
		Відповідачами, за визначенням ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
		В той же час, у даному випадку вимог до «ІТОНС Холдинг ГмбХ» (ITONS Holding GmbH) позивачем не пред'явлено та не наведено обставин, щодо порушення прав та охоронюваних законом інтересів Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» саме «ІТОНС Холдинг ГмбХ» (ITONS Holding GmbH).
		Як зазначає Вищий господарський суд України у постанові Пленуму № 18 від від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
		Тож, враховуючи, що позивачем не наведено обґрунтувань щодо порушення його прав та інтересів «ІТОНС Холдинг ГмбХ» (ITONS Holding GmbH), з огляду на відсутність заявлених до нього вимог, суд дійшов висновку про відмову у позові в частині «ІТОНС Холдинг ГмбХ» (ITONS Holding GmbH).
		Підсумовуючи вищенаведене, здійснивши оцінку наявних у справі доказів за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених ним обґрунтувань, зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у даній справі та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» та Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5» солідарно заборгованості у розмірі 98 935 550, 00 грн., простроченої суми заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 6 113 407, 39 грн. та 1 105 423, 32 грн. - пені, розстрочивши виконання рішення у даній справі на 12 місяців, шляхом сплати присудженої до стягнення суми щоквартально рівними частинами.
		Враховуючи наведене, керуючись   ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1.          Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» задовольнити частково.
		2.           Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 49-б, код ЄДРПОУ 37994284) та Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5» (62371, Харківська обл., Дергачівський район, с. Подвірки, код ЄДРПОУ 05471230) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, код ЄДРПОУ 21574573) солідарно заборгованість за кредитом у розмірі 98 935 550, 00 (дев'яносто вісім мільйонів дев'ятсот тридцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.) грн., прострочену суми заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 6 113 407, 39 (шість мільйонів сто тринадцять тисяч чотириста сім грн. 39 коп.) грн. та  1 105 423, 32 (один мільйон сто п'ять тисяч чотириста двадцять три грн. 32 коп.) грн. - пені.
		3.           В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
		4.           Розстрочити виконання рішення у даній справі по сплаті заборгованості за кредитом у розмірі 98 935 550, 00 (дев'яносто вісім мільйонів дев'ятсот тридцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.) грн., прострочену суми заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 6 113 407, 39 (шість мільйонів сто тринадцять тисяч чотириста сім грн. 39 коп.) грн. та  1 105 423, 32 (один мільйон сто п'ять тисяч чотириста двадцять три грн. 32 коп.) грн. - пені на 12 місяців шляхом сплати присудженої до стягнення суми щоквартально рівними частинами, що становить 26 538 595, 18 (двадцять шість мільйонів п'ятсот тридцять вісім тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять грн. 18 коп.) грн. 
		5.           Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		                    
		                                                                                    
		Повне рішення складено:  13.07.2016 р. .
		                                
		                        Судді                                                          Пригунова А.Б. (головуюча)
		 
		                                                                                
		Селівон А.М.
		 
		                                                                                
		Босий В.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...