Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 819/256/15-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі; державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Надіслано судом: 18.07.2016. Зареєстровано: 19.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2016.
Дата набрання законної сили: 10.11.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа № 819/256/15-a
		11 липня 2016 р.м.Тернопіль
		ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого  судді Чепенюк О.В.,
		при секретарі судового засідання Кухар О.Л., 
		за участю представника позивачів ОСОБА_2,
		представника відповідача ОСОБА_3,
		представників третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_16, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача релігійна громада "Парафія святого Архістратига Михаїла" села Бутин Збаразького району Тернопільської області ОСОБА_1 єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату", управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей ОСОБА_1 обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 в особі представника ОСОБА_18 звернулися до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_16, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача релігійна громада "Парафія святого Архістратига Михаїла" села Бутин Збаразького району Тернопільської області ОСОБА_1 єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату (далі  УПЦ КП)", департамент культури, релігії та національностей ОСОБА_1 обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 25 вересня 2014 року № 399-од "Про статут релігійної громади УПЦ КП села Бутин Збаразького району у новій редакції".
		Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. Оскаржуваним розпорядженням ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 25 вересня 2014 року №399-од фактично було зареєстровано нову релігійну громаду і тим самим припинено діяльність "Парафії святого Архістратига Михаїла" села Бутин Збаразького району, як юридичної особи, позбавлено парафію статуту та правоздатності у зносинах з іншими юридичними особами, надано перевагу УПЦ КП у створенні її осередку (парафії) на базі осередку іншої релігійної організації, чим обмежено право парафії УПЦ на вільне віросповідування у спосіб, не заборонений законом, і крім того, відбулося втручання органів державної влади в діяльність УПЦ. 
		Також позивачі зазначають, що протокол загальних зборів від 28 лютого 2014 року не міг бути підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження, оскільки загальні збори проводилися прихильниками УПЦ КП, а не парафіянами релігійної громади святого Архістратига Михаїла УПЦ, присутність на зборах 330 осіб, які являються парафіянами Парафії святого Архістратига Михаїла УПЦ не підтверджується реєстром учасників, на зборах, про проведення яких не повідомлялося, не розглядалося питання про обрання голови зборів та секретаря, в зборах не брав участі настоятель парафії та її члени, що суперечить статуту про управління УПЦ. Крім того, при прийнятті статуту релігійної громади УПЦ КП, не вирішувалося питання про прийняття та затвердження статуту парафії святого Архістратига Михаїла УПЦ від 25 серпня 1991 року в новій редакції, протокол не був затверджений архієреєм УПЦ, що суперечить положенням статуту про управління УПЦ, який був прийнятий Собором УПЦ 25-27 листопада 1990 року. Згідно з протоколом загальних зборів питання про реорганізацію чи ліквідацію парафії святого Архістратига Михаїла УПЦ, як обєднання віруючих чи як юридичної особи, не розглядалося. Зареєструвавши статут в новій редакції, відповідач позбавив релігійну громаду права власності на майно, яким вона володіла та користувалася з 1991 року.
		В обґрунтування позовних вимог позивачі наводять положення Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".
		В поданих до суду письмових запереченнях проти адміністративного позову від 14 червня 2016 року відповідач ОСОБА_1 обласна державна адміністрація позовні вимоги не визнала з таких підстав (том 1 а. с. 197-201).
		Законність рішення релігійної громади УПЦ КП, ухваленого 28 лютого 2014 року на загальних зборах парафіян, щодо прийняття статуту релігійної громади "Парафія святого Архістратига Михаїла" села Бутин Збаразького району Тернопільської області ОСОБА_1 єпархії УПЦ КП" підтверджена судовим рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 27 січня 2016 року, що набрало законної сили 22 березня 2016 року згідно з ухвалою апеляційного суду Тернопільської області. Таке рішення загальних зборів парафіян було підставою ініціювати питання щодо реєстрації в новій редакції статуту релігійної громади, яку проводять обласні державні адміністрації. 
		У спірних правовідносинах ОСОБА_1 обласна державна адміністрація діяла в межах Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації". Поданий для реєстрації статут релігійної громади УПЦ КП села Бутин відповідав вимогам статті 12 даного Закону, підстави для відмови у його реєстрації у відповідача були відсутні. При цьому єдиною такою підставою для відмови в реєстрації статуту є суперечність чинному законодавству статуту або діяльності релігійної громади (стаття 15 цього ж Закону). В даному випадку відмова у реєстрації статуту релігійної громади (викладеного у новій редакції) не могла бути прийнята, оскільки це було б невиправданим втручанням держави у внутрішню діяльність релігійної громади, члени якої скористалися законним правом на внесення змін у статут.
		Крім того, представник відповідача зазначив, що розпорядження ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 25 вересня 2014 року № 399-од "Про статут релігійної громади УПЦ КП села Бутин Збаразького району у новій редакції" було предметом позовних вимог у справі № 819/2544/14-а за позовом ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви Московського патріархату до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року, яка набрала законної сили, в позові відмовлено. Дана постанова переглядалася в  апеляційному та касаційному порядку, а також Верховним Судом України  і залишена без змін. Таке судове рішення в силу статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) має преюдиційне значення.
		У судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у адміністративному позові, просив позов задовольнити.
		У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, та просив відмовити у його задоволенні.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_16 в судове засідання не прибув повторно, причини неприбуття до суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
		Представники третьої особи релігійної громади "Парафія святого Архістратига Михаїла" села Бутин Збаразького району Тернопільської області ОСОБА_1 єпархії УПЦ КП" ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проти позову заперечили через його безпідставність та необґрунтованість. Зауважили, що Збаразьким районним судом Тернопільської області розглядалася справа № 598/157/15-ц про визнання недійсним протоколу зборів релігійної громади від 28 лютого 2014 року № 1, на яких приймалося рішення про перехід релігійної громади святого Архістратига Михаїла села Бутин Збаразького району із УПЦ до УПЦ КП та про прийняття статуту релігійної громади "Парафія святого Архістратига Михаїла" села Бутин Збаразького району Тернопільської області ОСОБА_1 єпархії УПЦ КП" в новій редакції. Під час розгляду даної справи були встановлені обставини правомірності такого рішення парафіяльних зборів села Бутин, таке рішення виражало волю більшої частини громади села, яка висловилася про вихід із юрисдикції ОСОБА_1 єпархії УПЦ Московського патріархату та перехід до релігійної громади в УПЦ КП. Можливі технічні помилки в оформленні протоколу № 1 від 28 лютого 2014 року не впливають не зміст і суть прийнятих зборами парафіян рішень. Прийнятий на цих же зборах статут релігійної громади "Парафія святого Архістратига Михаїла" села Бутин Збаразького району Тернопільської області ОСОБА_1 єпархії УПЦ КП", викладений у новій редакції, був правомірно зареєстрований ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією. Представники третьої особи просили у задоволенні позову відмовити.
		Представник третьої особи управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей ОСОБА_1 обласної державної адміністрації ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та зазначив, що до прийняття ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією розпорядження від 25 вересня 2014 року № 399-од "Про статут релігійної громади УПЦ КП села Бутин Збаразького району у новій редакції" департаментом культури, релігій та національностей ОСОБА_1 обласної державної адміністрації вживались заходи для зясування обставин щодо волевиявлення жителів села Бутин про перехід від УПЦ до УПЦ КП. З цією метою направлялись запити до Бутинської сільської ради та Збаразької районної державної адміністрації. Зі змісту відповідей вбачалось, що   після неодноразового вивчення, опитування та обговорення питання з громадою підтверджено рішення більшої частини жителів населених пунктів села Бутин та села ОСОБА_6 (громада входила до релігійної громади села Бутин) щодо зміни канонічної підпорядкованості з УПЦ на УПЦ КП. Враховуючи думку територіальної громади та подання усіх необхідних документів для реєстрації статуту релігійної громади УПЦ КП села Бутин Збаразького району у новій редакції, було прийнято розпорядження від 25 вересня 2014 року № 399-од, що відповідає вимогам Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації". Представник третьої особи просив у задоволенні позову відмовити.
		Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року провадження у справі зупинялося до набрання законної сили судовим рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області у справі № 598/157/15-ц за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_19, ОСОБА_16 до релігійної громади "Парафія святого Архістратига Михаїла" села Бутин Збаразького району Тернопільської області ОСОБА_1 єпархії УПЦ КП" про визнання недійсним протоколу зборів релігійної громади від 28 лютого 2014 року № 1.
		Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року провадження у справі поновлено.
		Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з наступних мотивів та підстав.
		Судом встановлено, що розпорядженням голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації № 399-од від 25 вересня 2014 року "Про статут релігійної громади УПЦ КП села Бутин Збаразького району у новій редакції" за результатами розгляду документів, які були подані релігійною громадою, у звязку з переходом релігійної громади УПЦ області під юрисдикцію УПЦ КП, керуючись статтями 8, 12, 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", було зареєстровано статут релігійної громади "Парафія святого Архістратига Михаїла" села Бутин Збаразького району Тернопільської області ОСОБА_1 єпархії УПЦ КП", зареєстрований рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 обласної ради народних депутатів № 212 від 25 серпня 1991 року, у редакції згідно з додатком (том 1 а. с. 5).
		Рішення про перехід релігійної громади святого Архістратига Михаїла села Бутин Збаразького району із УПЦ до УПЦ КП було прийнято 28 лютого 2014 року релігійною громадою парафії святого Архістратига Михаїла села Бутин Збаразького району ОСОБА_1 єпархії УПЦ КП на загальних зборах. Одночасно на загальних зборах прийнято статут релігійної громади святого Архістратига Михаїла села Бутин Збаразького району ОСОБА_1 єпархії УПЦ КП (том 1 а. с. 11).
		З протоколу загальних зборів № 1 від 28 лютого 2014 року вбачається, що збори були проведені за участю голови зборів та секретаря, на зборах були присутні 330 чоловік. На загальних зборах парафіян села Бутин після прийняття рішення про статут релігійної громади святого Архістратига Михаїла села Бутин Збаразького району ОСОБА_1 єпархії УПЦ КП було визначено уповноважених осіб для подання до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації відповідної заяви для реєстрації нової редакції статуту .
		Також судом встановлено, що 28 лютого 2014 року мешканцями села Бутин Збаразького району ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_29 була подана заява до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації про реєстрацію статуту (змін до статуту) релігійної громади святого Архістратига Михаїла села Бутин Збаразького району УПЦ КП, прийнятого загальними зборами віруючих 28 лютого 2014 року, та статут (том 1 а. с. 54 зворот).
		З пояснень представника третьої особи ОСОБА_6 вбачається, що після прийняття такої заяви з доданими до неї документами департаментом культури, релігій та національностей ОСОБА_1 обласної державної адміністрації (правонаступником якого є управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей ОСОБА_1 обласної державної адміністрації) вживалися заходи щодо зясування дійсних обставин переходу парафіян села Бутин з УПЦ під юрисдикцію УПЦ КП, зокрема, щодо вільного волевиявлення мешканців села при прийнятті такого рішення. Департаментом культури, релігій та національностей ОСОБА_1 обласної державної адміністрації були направлені запити до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про надання висновку щодо реєстрації нової редакції статуту (у звязку зі зміною юрисдикції та підпорядкування парафіян з УПЦ на УПЦ КП)  та врахування при цьому інтересів усіх мешканців населеного пункту (том 1 а. с. 55, 57, 59, 61).  
		15 липня 2014 року Бутинська сільська рада Збаразького району Тернопільської області, розглянувши лист департаменту культури, релігій та національностей ОСОБА_1 обласної державної адміністрації щодо надання висновку про реєстрацію  статуту релігійної громади святого Архістратига Михаїла села Бутин Збаразького району ОСОБА_1 єпархії УПЦ КП, повідомила, що дане питання було обговорено із членами виконавчого комітету, за результатами якого вирішено, що на даний час доцільно зареєструвати статут, так як більшість громадян села бажає змінити підлеглість (том 1 а. с. 58).
		З листа Бутинської сільської ради № 324-01/02-17 від 25 вересня 2014 року вбачається, що в процесі опитування жителів села Бутин Збаразького району Тернопільської області рішення щодо переходу церкви у підпорядкування УПЦ КП підтримали 232 особи, проти - 11, утрималось - 16 осіб, 20 осіб належать до протестантської громади, 30 осіб прописані, але не проживають в селі, 65 осіб відмовилися від опитування. Опитування проводилось і серед жителів села ОСОБА_6, яке не належить до Бутинської сільської ради, але їх громада завжди входила до релігійної громади Бутина і спільно вирішувала усі церковні питання. Переважна більшість фактично проживаючих у селі ОСОБА_6 жителів (50 осіб) підтвердили згоду щодо зміни юрисдикції  (том 1 а. с. 56, 71-91).
		Такі висновки Бутинської сільської ради Збаразького району підтримала і Збаразька районна державна адміністрація, враховуючи право релігійної громади на вільну зміну конфесійної приналежності, про що свідчать листи від 21 липня 2014 року та 16 вересня 2014 року, адресовані департаменту культури, релігій та національностей ОСОБА_1 обласної державної адміністрації (том 1 а. с. 60, 62).
		Отже, матеріали справи підтверджують, що питання про перехід віруючих релігійної громади села Бутин "Парафія святого Архістратига Михаїла" з УПЦ під юрисдикцію ОСОБА_1 єпархії УПЦ КП вирішувалось з урахуванням думки та волевиявлення громади села Бутин та села ОСОБА_6.
		Як вбачається з пояснень представника третьої особи ОСОБА_6 лише після отримання описаних вище висновків Бутинської сільської ради Збаразького району Тернопільської області та Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області, які підтвердили рішення територіальної громади (значної більшості) про зміну канонічного підпорядкування та перехід до юрисдикції УПЦ КП, головою ОСОБА_1 обласної державної адміністрації прийнято розпорядження № 399-од від 25 вересня 2014 року "Про статут релігійної громади УПЦ КП села Бутин Збаразького району у новій редакції".
		Предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження ОСОБА_1 обласної державної адміністрації № 399-од від 25 вересня 2014 року "Про статут релігійної громади УПЦ КП села Бутин Збаразького району у новій редакції".
		До спірних правовідносин суд застосовує такі правові норми.
		Статтею 35 Конституції України передбачено, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоровя і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
		В Україні усі правовідносини, повязані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій, регулюються законодавством України, яке складається із Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та інших законодавчих актів України, виданих відповідно до нього.
		Відповідно до статті 1 цього Закону його завданнями є: гарантування права на свободу совісті громадянам України та здійснення цього права; забезпечення відповідно до Конституції України, Декларації про державний суверенітет України та норм міжнародного права, визнаних Україною, соціальної справедливості, рівності, захисту прав і законних інтересів громадян незалежно від ставлення до релігії; визначення обовязків держави щодо релігійних організацій; визначення обовязків релігійних організацій перед державою і суспільством; подолання негативних наслідків державної політики щодо релігії і церкви; гарантування сприятливих умов для розвитку суспільної моралі і гуманізму, громадянської злагоди і співробітництва людей незалежно від їх світогляду чи віровизнання. 
		Частинами першою та другою статті 7 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" передбачено, що релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також обєднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні обєднання представляються своїми центрами (управліннями).
		Згідно з частиною першою статті 8 Закону релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно обєдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. 
		Відповідно до статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних зїздах, конференціях. Статут (положення) релігійної організації повинен містити відомості про : 1) вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження; 2) місце релігійної організації в організаційній структурі релігійного обєднання; 3) майновий стан релігійної організації; 4) права релігійної організації на заснування підприємств, засобів масової інформації, інших релігійних організацій, створення навчальних закладів; 5) порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації; 6) порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації. Статут (положення) релігійної організації не повинен суперечити чинному законодавству.
		Для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до ОСОБА_23 міністрів Автономної Республіки Крим (частина перша статті 14 Закону).
		Тобто, для реєстрації змін та доповнень до Статуту релігійної організації реєструючому органу (обласній державній адміністрації) необхідно подати заяву про реєстрацію статуту (змін до статуту) та сам статут (зміни до статуту).
		Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам. У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, може зажадати висновок місцевої державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, а також спеціалістів. У цьому разі рішення про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій приймається у тримісячний термін (частини третя, четверта статті 14 Закону). 
		Частиною шостою статті 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" передбачено, що зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).
		Як визначає стаття 15 Закону, у реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству. Рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації із зазначенням підстав відмови повідомляється заявникам письмово в десятиденний термін. 
		З аналізу зазначеної вище норми слід дійти висновку, що відмова у реєстрації статуту релігійної організації, відповідно й змін і доповнень до нього, можлива виключно у таких випадках: статут такої релігійної організації суперечить чинному законодавству або діяльність релігійної організації суперечить чинному законодавству.
		Пунктом 10 Статуту релігійної громади села Бутин "Парафія святого Архістратига Михаїла" села Бутин Збаразького району ОСОБА_1 єпархії УПЦ, прийнятого парафіяльними зборами 19 червня 2011 року, зареєстрованого 12 вересня 2011 року, передбачено, що органами парафіяльного управління є парафіяльні збори, які відповідно до пункту 12 статуту можуть скликатися членами релігійної громади. Пунктом 37 цього статуту визначено, що зміни і доповнення до цього статуту реєструються в тому ж порядку, що й статут.
		Термін "парафіяльні збори", який використовується у статуті релігійної громади села Бутин "Парафія святого Архістратига Михаїла" села Бутин Збаразького району ОСОБА_1 єпархії УПЦ та термін «загальні збори віруючих громадян», який міститься у частині першій статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", є тотожними, тому суд не бере до уваги пояснення представника позивачів, що у спірному випадку рішення прийняте не уповноваженим органом - загальними зборами, а не парафіяльними зборами. Рішення про зміну канонічної підпорядкованості та прийняття статуту (внесення змін до статуту) прийнято належним органом парафіяльного управління  загальними зборами релігійної громади.
		Таким чином, зміна статусу релігійної громади села Бутин шляхом прийняття статуту в новій редакції проведена уповноваженим на те органом, а саме: загальними зборами релігійної громади, а перехід релігійної громади під каніночне підпорядкування УПЦ КП повністю відповідає вимогам статті 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".
		Крім того, Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» та статутом релігійної громади "Парафія святого Архістратига Михаїла" села Бутин Збаразького району ОСОБА_1 єпархії УПЦ не передбачено згоди єпархіального архієрея на внесення змін до статуту.
		Статут релігійної громади "Парафія святого Архістратига Михаїла" села Бутин Збаразького району Тернопільської області ОСОБА_1 єпархії УПЦ КП" відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".
		У даному випадку встановлені судом обставини справи свідчать, що оскаржуване розпорядження було прийняте з дотриманням процедури та законодавства, яке регулює порядок прийняття та реєстрації статуту релігійної громади, за наявності усіх необхідних документів: заяви про реєстрацію статуту (змін до статуту), рішення парафіяльних зборів про перехід релігійної громади в канонічне підпорядкування УПЦ КП, нової редакції статуту релігійної громади "Парафія святого Архістратига Михаїла" села Бутин Збаразького району Тернопільської області ОСОБА_1 єпархії УПЦ КП". 
		Крім того, департаментом культури, релігій та національностей ОСОБА_1 обласної державної адміністрації відповідно до статті 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" було отримано висновки Бутинської сільської ради Збаразького району Тернопільської області і Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області щодо реєстрації нової редакції статуту релігійної громади у звязку зі зміною канонічного підпорядкування з урахуванням думки та волевиявлення мешканців населеного пункту.
		Зміна канонічної належності територіальної громади з урахування думки більшості членів цієї громади, що мало місце за обставин даної справи, свідчить про дотримання визначених Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" принципів на спільне задоволення релігійних потреб і на вільну зміну підлеглості у канонічних питаннях.
		Внесення змін до статуту шляхом реєстрації його у новій редакції відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".   
		Позивачами не наведено, а судом не встановлено, що статут або діяльність "Парафія святого Архістратига Михаїла" села Бутин Збаразького району Тернопільської області ОСОБА_1 єпархії УПЦ КП" суперечить чинному законодавству, а відтак реєстрація ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією статуту цієї релігійної громади є правомірною.
		При цьому суд не приймає до уваги посилання представника позивачів на те, що реєстрацією статуту третьої особи порушені право власності на майна, яким релігійна громада володіла та користувалась з 1991 року, оскільки право володіння, користування та розпорядження будівлею лежить в площині цивільного права та не є предметом дослідження при розгляді даної адміністративної справи.
		Також суд звертає увагу, що оскаржуване розпорядження ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 25 вересня 2014 року № 399-од "Про статут релігійної громади УПЦ КП села Бутин Збаразького району у новій редакції" було предметом позовних вимог у справі № 819/2544/14-а за позовом ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви Московського патріархату до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, треті особи  департамент культури, релігії та національностей ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, Бутинська сільська рада Збаразького району Тернопільської області, релігійна громада "Парафія святого Архістратига Михаїла" села Бутин Збаразького району Тернопільської області ОСОБА_1 єпархії УПЦ КП". Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року в позові відмовлено. Дана постанова залишена в силі згідно з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 вересня 2015 року (том 1 а. с. 238-244). Ухвалою Верховного Суду України від 13 січня 2016 року відмовлено у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви Московського патріархату до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації про скасування  розпорядження ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 25 вересня 2014 року № 399-од для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 вересня 2015 року (том 1 а. с. 245).
		Предметом судового розгляду був і протокол загальних зборів релігійної громади від 28 лютого 2014 року № 1, який на даний час не скасований. Так, постановою Збаразького районного суду Тернопільської області у справі № 598/157/15-ц за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_19, ОСОБА_16 до релігійної громади "Парафія святого Архістратига Михаїла" села Бутин Збаразького району Тернопільської області ОСОБА_1 єпархії УПЦ КП" відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним протоколу зборів релігійної громади від 28 лютого 2014 року № 1 (том 1 а. с. 144-145). Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 22 березня 2016 року таке судове рішення залишено без змін (том 1 а. с. 206-209).
		Згідно зі статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоровя чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
		Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 14 червня 2007 року у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" зазначив, що в той час, як свобода віросповідання - це, перш за все, особиста справа кожного, вона також означає, серед іншого, свободу "сповідувати релігію" самому або в обєднанні з іншими, публічно та в колі тих, хто поділяє цю віру. Оскільки релігійні громади традиційно існують у вигляді організованих структур, стаття 9 має тлумачитися в світлі статті 11 Конвенції, яка захищає обєднання від невиправданого втручання з боку держави. З цієї точки зору право віруючих на свободу віросповідання, яке включає право кожного сповідувати релігію разом з іншими, передбачає очікування, що віруючі матимуть змогу вільно обєднуватися без жодного свавільного втручання з боку держави. Будь-які повноваження держави оцінювати легітимність релігійних поглядів є несумісними з її обовязком, визначеним у практиці Суду, бути нейтральною та безсторонньою. 
		Враховуючи рішення більшої частини жителів села Бутин перебувати під канонічним підпорядкуванням УПЦ КП та подання усіх необхідних документів для реєстрації нової редакції статуту, у відповідача були відсутні підстави для відмови зареєструвати статут чи зміни до нього, і відмова у такому випадку могла бути розцінена саме як протиправне втручання держави у справи релігійної організації.
		Меншість жителів села, які виявили бажання залишитися в УПЦ, в тому числі позивачі не обмежені правом на свободу віросповідання, оскаржуваним розпорядженням ніяким чином не порушуються їх права.
		Відповідно до положень статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Частинами першою, другою статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Належних і достатніх доказів, які б підтверджували протиправність оскаржуваного  розпорядження представник позивачів суду не надав, натомість, відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність прийняття розпорядження від 25 вересня 2014 року № 399-од "Про статут релігійної громади УПЦ КП села Бутин Збаразького району у новій редакції".
		Відтак, позовні вимоги про скасування розпорядження ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 25 вересня 2014 року № 399-од "Про статут релігійної громади УПЦ КП села Бутин Збаразького району у новій редакції" задоволенню не підлягають.
		Керуючись статтями 2, 11, 71, 86, 160-163 КАС України,  суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_16, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача релігійна громада "Парафія святого Архістратига Михаїла" села Бутин Збаразького району Тернопільської області ОСОБА_1 єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату", управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей ОСОБА_1 обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження  відмовити.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		Повний текст постанови виготовлено 15 липня 2016 року.
		 
		Головуючий суддяЧепенюк О.В.
		копія вірна
		          СуддяЧепенюк О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...