Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-295/10/1370 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; валютного регулювання і валютного контролю, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 18.07.2016. Зареєстровано: 20.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2016.
Дата набрання законної сили: 13.07.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		13 липня 2016 року          м. Київ                              К/800/23435/13 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
		Головуючого Бившевої Л.І.,
		суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М., 
		секретар судового засідання Шевчук П.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби
		на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року       
		та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду  від 03 квітня 2013 року
		у справі № 2а-295/10/1370 (№ 30472/10/9104)
		за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 
		до Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова 
		про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування рішення, - 
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова (далі - відповідач) про: визнання протиправними дій ДПІ у Залізничному районі м. Львова щодо нарахування штрафних санкцій на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 жовтня 2009 року № 0000492200/0/29347; визнання незаконним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 жовтня 2009 року № 0000492200/0/29347. 
		Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року позов був задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 30 жовтня 2009 року № 0000492200/0/29347 в частині застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій за порушення валютного законодавства в сумі 380975,43 грн. В іншій частині у задоволенні позову було відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_2 з Державного бюджету України 3,31 грн. судових витрат.
		Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року було залишено без змін.
		В касаційній скарзі ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду  від 03 квітня 2013 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
		У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача - ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС його правонаступником -  ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 921597 від 24 грудня 2014 року. 
		З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.
		Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
		ДПІ у Залізничному районі м. Львова була проведена виїзна планова документальна перевірка за дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2009 року, за результатами якої складений акт № 2609/17-323/НОМЕР_1 від 21 жовтня 2009 року.
		За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», які полягали у тому, що у період з 01 квітня 2007 року по 30 березня 2009 року підприємець здійснював розрахунки у межах торгівельного обороту з нерезидентами по укладених зовнішньоекономічних контрактах, перелік та реквізити яких наведені на 22-23 аркушах акту перевірки, без участі уповноваженого банку.
		30 жовтня 2009 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0000492200/0/29347, яким відповідно до статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», статті 3 Указу Президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» застосувала до ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції у сумі 391768,62 грн.
		Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт проведення позивачем розрахунків з нерезидентами без участі уповноваженого банку знайшов своє підтвердження в процесі розгляду справи, проте податковим органом був пропущений строк застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій, визначений статтею 250 Господарського кодексу України, за порушення, які мали місце у період з 02 квітня 2007 року по 31 жовтня 2008 року. Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що: податковий орган правомірно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 10593,19 грн. за порушення, які мали місце 21 та 28 січня 2009 року; самі по собі дії перевіряючих щодо прийняття оспорюваного рішення не призвели до порушення прав позивача.
		Однак, повністю погодитись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне. 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, факт порушення позивачем вимог статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» у період з 02 квітня 2007 року по 31 березня 2009 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не заперечувались.
		У зв'язку з цим, 30 жовтня 2009 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийняла рішення № 0000492200/0/29347 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». 
		Згідно з абзацом 6 пункту 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції), зокрема: за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, - штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків.
		Разом з цим, абзацом 9 пункту 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.
		З огляду на викладене, колегія суддів вказує, що відповідно до положень Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби не наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету, відповідні санкції застосовуються Національним банком України.
		За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли неправомірного висновку про відсутність підстав для скасування рішення № 0000492200/0/29347 від 30 жовтня 2009 року в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10793,19 грн., а також про наявність підстав для скасування цього ж рішення в іншій частині у зв'язку з порушенням органом державної податкової служби строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 250 Господарського кодексу України.
		Відповідно до частини 1 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
		З урахуванням вищевикладеного, а також зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення в частині позовної вимоги щодо скасування оспорюваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року в частині позовної вимоги про скасування рішення № 0000492200/0/29347 від 30 жовтня 2009 року і ухвалення в цій частині нового судового рішення про скасування рішення №0000492200/0/29347 від 30 жовтня 2009 року у повному обсязі. 
		З огляду на те, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині позовної вимоги про визнання протиправними дій ДПІ у Залізничному районі м. Львова щодо нарахування штрафних санкцій на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 жовтня 2009 року № 0000492200/0/29347, а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення судів попередніх інстанцій в цій частині підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
		Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
		Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року скасувати в частині позовної вимоги щодо скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 жовтня 2009 року № 0000492200/0/29347 і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000492200/0/29347 від 30 жовтня 2009 року у повному обсязі.
		В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		                            Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
		 
		                                Судді:          _____________________ А.М. Лосєв
		 
		                                                     _____________________ Т.М. Шипуліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...