Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 636/2276/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Ухилення від військової служби (усі види), з них; Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 21.07.2016. Зареєстровано: 21.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2016.
Дата набрання законної сили: 22.08.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 Справа №636/2276/16-к
		 Провадження №1-кп/636/317/16
		 ВИРОК
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 21 липня 2016 року Чугуївський міський суд Харьківскої області у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 , 
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участю військового прокурора ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду в місті Чугуєві кримінальне провадження №42015220750000616 від 25.06.2015 року про обвинувачення:
		 ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Хорошево Харківського району Харківської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, працюючого неофіційно по найму, проживаючого та зареєстрованого в якості жильця в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.407 КК України, -
		 ВСТАНОВИВ:
		 01 серпня 2014 року ОСОБА_4 на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №607/2014 від 21.07.2014 року був призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 у лави Збройних Сил України та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини польова пошта НОМЕР_1 . За наказом командира військової частини він був зарахований до списків особового складу частини на посаду номера обслуги 2 мінометного взводу мінометної батареї 1 механізованого батальйону.
		 В період військової служби на солдата ОСОБА_4 розповсюджувалася дія Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положення Статуту внутрішній служби Збройних Сил України» та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, і він повинен був непорушно дотримуватися Військової присяги, Конституції України та її законів, сумлінно і чесно виконувати військові обов`язки та завдання пов`язані із захистом Вітчизни, її незалежності і територіальної цілісності, що є по суті конституційним обов`язком громадянина України.
		 Солдат ОСОБА_4 в порушення вказаних норм чинного законодавства вирішив стати на злочинний шлях і 06.03.2015 року самовільно залишив місце служби. Повернувся до військової частини тільки 24.03.2016 року, використавши отриманий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби. Так реалізуючи свої наміри і діючи навмисно, він без поважних причин і дозволу відповідних командирів та начальників самовільно покинув військову частину і не повертався до військової частини польова пошта НОМЕР_1 з 06.03.2015 року по 24.03.2016 року, використавши отриманий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби. Цими діями солдат ОСОБА_4 вчинив самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто скоїв кримінальний злочин передбачений ч.4 ст.407 КК України. 
		 ОСОБА_4 у судовому засіданні свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, він погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, виказав щире каяття у скоєному кримінальному правопорушенні і виклав суду обставини події як вказано вище.
		 Прокурор і обвинувачений не висловили жодних заперечень, щодо встановлених обставин.
		 У відповідності до положень ч.3 ст.349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у його вчинені.
		 У судовому засіданні суд з`ясував, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст вказаних обставин, добровільно визнає себе винним в самовільному залишенні військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, і роз`яснив йому, що погодившись на визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, він і прокурор будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		 Досліджена у судовому засіданні правова кваліфікація кримінального правопорушення відповідає дійсним обставинам скоєного діяння.
		 На підставі викладеного, суд визнає доведеним винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення і кваліфікує його дії за ч.4 ст.407 КК України, як самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем.
		 При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує те, що ОСОБА_4 в цілому позитивно характеризується за місцем служби, є учасником бойових дій, проживає разом з матір`ю похилого віку, яку за станом здоров`я він фактично доглядає, оскільки його рідний брат, що проживає разом з ними, також є інвалідом за вадами зору. 
		 Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає повне визнання своєї провини та щире каяття у скоєному. Обставин, що обтяжують його покарання, суд не знаходить. 
		 Дослідивши наведені обставини у сукупності, приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , обставини, що пом`якшують його покарання, те що він скоїв тяжкий кримінальний злочин, вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також виключні обставини що склалися у його родині в період військової служби, суд призначити йому покарання в межах санкції частини статті кримінального закону за якою кваліфіковані його дії у виді позбавлення волі, приходить до висновку доцільності застосування звільнення від відбуття покарання з випробуванням, оскільки його виправлення та перевиховування ще можливе без ізолювання від суспільства. 
		 Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
		 Керуючись ст.ст.373,374 КПК України, суд 
		 УХВАЛИВ:
		 Визнати ОСОБА_4 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.407 КК України та призначити покарання у виді 3(трьох) років позбавлення волі.
		 На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку в 1(один) рік, зобов`язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
		 Запобіжний захід до набрання вироком законної сили стосовно засудженого ОСОБА_4 - не обирати.
		 Вирок може бути оскаржений, з підстав передбачених ст.ст.394,395 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...