Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/1342/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; інші (СК5: п.53).
Надіслано для оприлюднення: 21.07.2016. Зареєстровано: 22.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"12" липня 2016 р.           Справа№ 925/1342/14
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Шипка  В.В.
		суддів:            Доманської М.Л. 
		          Сотнікова С.В. 
		при секретарі       Романової Ю.М.
		 
		розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003"
		на ухвалу       господарського суду Черкаської області від 23.03.2016р.
		у справі          № 925/1342/14 (суддя Гура І.І.)
		за заявою публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" 
		до           приватного виробничого підприємства "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" 
		про     визнання банкрутом
		 
		за участю представників:
		від заявника: не з»явились
		від боржника: не з»явились
		від ТОВ «Фаворит-2003»: Святченко Н.А. - дов. № 1 від 04.01.2016р.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.03.2016 у справі          № 925/1342/14 відмовлено повністю у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю  "Фаворит-2003", відмовлено у визнанні недійсним договору інформаційно-консультаційних послуг  від  20.01.2014 № 20012014 та у застосуванні наслідків недійсності правочину - скасуванні акту зарахування зустрічних однорідних вимог.
		Не погоджуючись з винесеною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву конкурсного кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003".
		Ухвалою Київського апеляційного господарського  суду від 19.05.2016р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003" було прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 925/1342/14 на 01.06.2016р.
		Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 01.06.2016р. представником ТОВ «Укр Євро Трейд» було подано заперечення на апеляційну скаргу.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 01.06.2016р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003" у справі № 925/1342/14 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Шипко В.В., судді: Сотніков С.В., Разіна Т.І.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського  суду від 02.0562016р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003" було прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 925/1342/14 на 14.06.2016р.
		Встановлено, що в судове засідання 14.06.2016р. представник заявника та боржника не з»явилися, причини неявки суду не повідомили.
		У межах строків, передбачених ст.102 ГПК України, на підставі п.1 ст.77 ГПК України господарський суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.
		У зв'язку з тим, що строк розгляду спору по даній справі закінчується представником ТОВ "Фаворит-2003"  в судовому засіданні 14.06.2016р. подано клопотання про продовження строку розгляду справи на підставі ст.69 ГПК України. 
		Відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. 
		Враховуючи викладене, строк розгляду справи підлягає продовженню на 15 днів та розгляд справи підлягає відкладенню.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016р. продовжено строк вирішення спору у справі № 925/1342/14 на п'ятнадцять днів та відкладено на 30.06.2016р. Зобов»язано боржника надати оригінал договору від 20.01.2014р. № 20012014 (для огляду) та завірену копію у матеріали справи. Зобво»язано апелянта письмово повідомити яким чином договір від 20.01.2014р. № 20012014 порушує його права.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 29.06.2016р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003" у справі № 925/1342/14 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Шипко В.В., судді: Сотніков С.В., Доманська М.Л.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського  суду від 29.06.2016р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003" було прийнято до провадження.
		Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 30.06.2016р.представником ТОВ «Фаворит-2003» було подано письмові пояснення до апеляційної скарги.
		Встановлено, що в судове засідання 30.06.2016р. представник заявника та боржника не з»явилися, причини неявки суду не повідомили.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016р. розгляд справи № 925/1342/14 було відкладено на 12.07.2016р.  та зобов»язано апелянта надати оригінал договору від 20.01.2014р. № 20012014 (для огляду) та завірену копію у матеріали справи.
		Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 12.07.2016р. представником ТОВ «Фаворит-2003» було подано пояснення до апеляційної скарги.
		Встановлено, що в судове засідання 12.07.2016р. представник заявника та боржника не з»явилися, причини неявки суду не повідомили. Хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
		Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
		Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутності представників заявника та боржника.
		Апелянт в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
		Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника  ТОВ «Фаворит-2003» , дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		До господарського суду Черкаської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003" (конкурсний кредитор боржника) з заявою про визнання недійсними правочинів згідно ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом", у якій він просить суд визнати недійсними правочини: 1. Акт зарахування зустрічних однорідних вимог по договору поставки від 01.07.2013 року №01072013, по договору інформаційно-консультаційних послуг від 20.01.2014 р. та по договору відступлення права вимоги від 06.03.2014 р., укладеному 10.04.2014; 2. договір поставки від 01.07.2013 року №01072013; 3. договір інформаційно-консультаційних послуг від 20.01.2014 року № 20012014 - як такі, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами (фіктивні правочини).
		          Заява мотивована наступним:                              
		          -заявник подав заяву до суду про визнання договору між боржником та ТОВ "УКР ЄВРО ТРЕЙД" про відступлення  права вимоги незаконним, під час розгляду  заяви, відповідач надав акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.04.2014, як вбачається із його тексту підставою для його складання було невиконання боржником умов договору  поставки від 01.07.2013 №01072013 та договору "Про надання інформаційно-консультаційних послуг" від 20.01.2014 №20012014. Але первинні бухгалтерські документи, підтверджуючі що договір поставки виконаний на суму, вказану у  акті зарахування зустрічних однорідних  вимог від 10.04.2014 , суду надані не були          . Суд неодноразово витребовував у ТОВ  "УКР ЄВРО ТРЕЙД" як самі правочини, на підставі яких складено акт зарахування зустрічних однорідних позовних вимог, так і документи, підтверджуючі їх виконання  (ухвали суду у цій справі від 19.03.2015, та від 17.04.2015). Вимоги суду виконані не були. Аналогічну вимогу ставив Київський апеляційний господарський суд в своїй ухвалі від 16.07.2015 у цій справі, яка теж виконана не була. Акти звірок розрахунків є лише документами  по яким підприємства звіряють бухгалтерський облік операцій, а не первинними  документами, що підтверджують той чи інший факт;
		          - поза правовим полем було укладено  договір інформаційно-консультаційних послуг. Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "УКР ЄВРО ТРЕЙД" основним видом його діяльності є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Крім того, суб'єкт господарювання може здійснювати і інші види діяльності, але серед них відсутній КВЕД 63.99 - надання інших інформаційних послуг н.в.і.у. та 70.22- консультування з питань комерційної діяльності. Отже, товариство не планувало здійснювати ці види діяльності, вони є позастатутними і укладення договору  інформаційно-консультаційних послуг не мало на меті набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків і не створювало цивільно-правових наслідків, тобто є фіктивним;
		          - ДПІ у м. Черкаси ГУ ДФС у Черкаській області, яка входить до комітету кредиторів боржника, посилаючись на ст. 198 Податкового кодексу України а закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ставить під сумнів наявність операцій по придбанню та реалізації товарів/послуг ТОВ "УКР ЄВРО ТРЕЙД" за період з 01.11.2012 по 31.05.2014 , що відображено в акті від 18.08.2014 №342/23-01-22-04/37307782 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "УкрЄвроТрейд", код ЄДРПОУ 37307782 щодо підтвердження господарських відносин із покупцями за період з 01.11.2012по 31.05.2014". ТОВ "УКР ЄВРО ТРЕЙД" не виконало письмову вимогу ДПІ у м. Черкасах надати підтверджуючі первинні документи ведення бухгалтерського обліку, які в свою чергу є підставою для податкового обліку";
		          - викладене  свідчить, що укладені  ТОВ "УКР ЄВРО ТРЕЙД" правочини є фіктивними правочинами, тобто такими, що вчинені  без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами; 
		          - судом не досліджено первинні бухгалтерські документи, якими було оформлено взаємозалік;
		          - аналогічну позицію зайняв Київський апеляційний господарський суд, ухвалою від 11.08.2015 у цій справі ухвалу господарського суду Черкаської області від 12.05.2015 скасовано і постановлено нове рішення, яким визнано недійсним договір про відступлення права вимоги, укладений  06.03.2014 між боржником та ТОВ "УКР ЄВРО ТРЕЙД";
		          - у зв'язку з ненаданням ТОВ "УКР ЄВРО ТРЕЙД" підтверджуючих документів на письмовий запит ДПІ у м. Черкасах  неможливо підтвердити  операції придбання та реалізації товарів/послуг ТОВ "УКР ЄВРО ТРЕЙД" за період з 01.11.2012 по 31.05.2014;
		          - ТОВ "УКР ЄВРО ТРЕЙД" не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу. оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного;
		          - оспорювані правочини, підтверджуючі повне виконання договору  відступлення права вимоги від 06.03.2014 не були надані судам і не досліджувалися ними.
		18.01.2016 до суду надійшли від ТОВ "Фаворит-2003" уточнення до заяви про визнання недійсними правочинів згідно ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , у яких вона просить суд визнати недійсним договір інформаційно-консультаційних послуг від 20.01.2014 року № 20012014 в порядку  ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та застосувати наслідки недійсності правочину - скасувати акт зарахування зустрічних однорідних вимог та залишити без розгляду вимогу про визнання недійсним договору поставки від 01.07.2013 року №01072013, оскільки він був укладений більше як за рік до порушення провадження у справі про банкрутство.
		В уточненнях ТОВ "Фаворит-2003"  вказує, що боржник ігноруючи рішення суду і незважаючи на можливість стягнення із нього за рішенням суду на користь ТОВ "Фаворит-2003" 473620,44 грн., укладає протягом одного року, що передував порушення провадження у справі про його банкрутство,  20.01.2014, із ТОВ "Укр Євро Трейд", договір інформаційно-консультаційних послуг за №20012014 на суму 391000 грн. і, таким чином, він стає неплатоспроможним і виконання його грошового зобов'язання стає неможливим. Крім того, на час укладення спірного договору стосовно боржника вже були відкриті виконавчі провадження (зведене виконавче провадження), і існувала велика заборгованість перед державою. За приписами ч. 1 ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. Звертає увагу на п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського  суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними) № 11 від 29.05.2013, де вказано як приклад, що тяжка обставина - під загрозою банкрутства. Укладення оспорюваного договору  не мало на меті набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків і не створювало наслідків, оскільки згідно ч. 1 ст. 259 ГК України вид господарської діяльності має місце тоді, коли об'єднуються ресурси для здійснення процесу виробництва продукції чи надання послуг, однак із Витягу з ЄДР на ТОВ "Укр Євро Трейд" вбачається, що серед видів діяльності відсутній КВЕД 63.99 - надання інформаційних послуг н.в. і.у. та 70.22 - консультування з питань комерційної діяльності. Отже, ця діяльність є позастатутною. Ненадання суду оспорюваного договору свідчить про те, що правочин не укладався.
		Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.03.2016р. у справі          № 925/1342/14 відмовлено повністю у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю  "Фаворит-2003", відмовлено у визнанні недійсним договору інформаційно-консультаційних послуг  від  20.01.2014 № 20012014 та у застосуванні наслідків недійсності правочину - скасуванні акту зарахування зустрічних однорідних вимог.
		          Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку,  про відмову у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю  "Фаворит-2003", враховуючи наступне.
		Згідно ч. 1  ст. 20 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на яку посилається заявник,  правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:
		боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
		боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;
		боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
		боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
		боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;
		боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
		Заявник, посилаючись  на те, що боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим, не довів, що саме від оспорюваного правочину боржник  став неплатоспроможним  або виконання  його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами стало неможливим.
		Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України 1. підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). 
		У ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено: 1. зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. 
		          Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016р. та 30.06.2016р. було зобов»язано боржника та ТОВ «Фаворит-2003» надати суду оспорюваний договір та договір щодо якого заявник просить застосувати наслідки недійсності правочину  - договір інформаційно-консультаційних послуг від 20.01.2014 року № 20012014, але  апелянтом суду не надано вказані  договори.
		Цивільним законодавством України не передбачено підстави для визнання договору недійсним у випадку не надання його суду.
		 
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання  недійсним договору інформаційно-консультаційних послуг від 20.01.2014 року № 20012014 та відповідно  застосування наслідків недійсності правочину - скасування акт зарахування зустрічних однорідних вимог.
		  
		Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
		 
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		 
		Виходячи з вищевказаного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї  апеляційної скарги, належних доказів на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою господарського суду  Черкаської області  від 23.03.2016р. у справі № 925/1342/14, отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.
		 
		Керуючись ст. 99 ст. ст. 101- 106  Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд -
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Черкаської області у справі  № 925/1342/14 від 23.03.2016р. залишити без змін.
		2. Матеріали справи №   925/1342/14 повернути до господарського суду Черкаської області.
		3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
		 
		Головуючий суддя                                                             В.В. Шипко 
		 
		Судді                                                                                М.Л. Доманська
		 
		                                                                                С.В. Сотніков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...