Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 805/1568/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 25.07.2016. Зареєстровано: 26.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 28.07.2016.

Результат оскарження 21.09.2016 Донецький апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Україна
		 Донецький окружний адміністративний суд 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		   
		           20 липня 2016 р.                                                   Справа № 805/1568/16-а 
		 
		приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського,  1
		 
		 Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого   судді - Голошивця І.О., суддів: Кравченко Т.О., Крилової М.М., розглянув  в порядку письмового провадження  в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про зобов'язання надати достовірну, точну та повну інформацію за запитом на отримання публічної інформації.
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України про зобов'язання надати достовірну, точну та повну інформацію за запитом на отримання публічної інформації від 21 березня 2016 року від запитувача ОСОБА_1
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року було задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі по тексту - Уповноважений ВРУ,  третя особа).
		В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що   09 березня 2016 року він направив відповідачу електронний запит на отримання публічної інформації щодо виконання Міністерством юстиції України вимог Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", однак відповідь на цей запит не отримав. Тому, 21 березня 2016 року  позивач надіслав аналогічний письмовий запит на адресу відповідача поштовим відправленням. Листом від 25 квітня 2016 року № 14207/ПІ-Т-547/9 відповідач відмовив позивачеві у наданні інформації, пославшись на те, що Міністерством юстиції України витребовувана інформація не задокументована та не створена в розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації". 
		На думку позивача, запитувана ним інформація акумулюється у відповідача відповідно до вимог чинного законодавства та необхідна останньому для виконання покладених на нього повноважень. Більш того, аналогічна інформація щодо виконання вимог Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" була надана відповідачем на запит іншої особи  - ОСОБА_3 у 2013 році. Тому, позивач вважає відмову у наданні йому інформації протиправною.
		Позивач до судового засідання не прибув, але надав суду письмове клопотання про розгляд справи в його відсутності та наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. 
		Представник відповідача  до судового засідання не прибув, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заперечення по суті спору суду не надав, причини своєї відсутності не повідомив.
		Від третьої особи на адресу суду надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких зазначено, що позивач звертався до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у зв'язку з ненаданням Міністерством юстиції України відповідей на запити  про отримання публічної інформації від 09 березня 2016 року та від 21 березня 2016 року. За результатами звернення позивача було відкрито провадження та викликані представники Міністерства юстиції України з метою повного та всебічного з'ясування обставин відмови у наданні інформації. Проте, явка представників Міністерства юстиції України до Секретаріату  Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини під час розгляду звернення позивача забезпечена не була, ніяких пояснень щодо порушення строків надання відповіді та відмови у наданні інформації  також не було надано. Крім того, Уповноважений ВРУ повідомила суд, що  зазначене провадження по скарзі позивача зупинено до розгляду судом по суті даної справи. 
		При цьому, у поясненнях наданих суду по суті спору, Уповноважений ВРУ зазначила, що з аналізу норм чинного законодавства України вбачається, що відповідач повинен володіти інформацією, запит на яку надійшов йому від позивача.
		Відповідно до ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження, та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
		 
		                                                       В С Т А Н О В И В:
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) 09 березня 2016 року звернувся з електронним запитом на отримання публічної інформації (а.с. 8) до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач, Мін'юст) в якому просив повідомити наступні  відомості з розбивкою окремо по роках: 
		-          кількість позовів та загальна сума позовів про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, які пред'явлені Мін'юстом протягом 2006-2015 років відповідно до Закону  України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини";
		-          кількість судових рішень та загальна сума грошових коштів відповідно до судових рішень, якими задоволені вищезазначені позови Мін'юсту протягом 2006-2015 років;
		-          сума грошових коштів фактично стягнутих з відповідачів до Державного бюджету України (тобто сума коштів, що надійшла до Державного бюджету України ) за позовами Мін'юсту про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України  внаслідок виплати відшкодування відповідно до рішень Європейського суду з прав людини протягом 2006-2015 років;
		-          кількість звернень Мін'юсту  до Генеральної прокуратури України із заявою про кримінальне правопорушення стосовно осіб, з вини яких Європейським судом було прийнято рішення проти України протягом 2006-2015 років. 
		Оскільки на цей запит Мін'юстом не була надана відповідь, позивач повторно 21 березня 2016 року звернувся з письмовим запитом про надання вищезазначеної інформації (а.с. 9-10).
		На повторний запит позивача відповідачем була надана відповідь від 25 квітня 2016 року № 14207/ПІ-Т-547/9 (а.с. 11-12) в якій зазначено, що запровадженою у Мін'юсті звітністю не передбачено ведення обліку кількості та загальної суми поданих позовів про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування стягувачам за рішеннями Європейського суду з прав людини, а також поданих до Генеральної прокуратури України заяв про проведення перевірок і встановлення осіб, винних у заподіянні збитків Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, та притягнення їх до відповідальності. Крім того, зазначено, що узагальнення відомостей щодо стягнутих коштів у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, зазначеною формою звітності не передбачено. Враховуючи зазначені обставини, а також те, що запитувана позивачем інформація Мін'юстом не задокументована та не створена в розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації", відповідач розглянув звернення позивача в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян" та, по суті, не надав запитувану інформацію.
		Незгода позивача з зазначеною відповіддю на запит про надання інформації, а також відсутність будь-якої відповіді на електронний запит, стали підставами звернення ОСОБА_1 з заявами до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (а.с. 22, 23-24) в яких він просив вжити заходи реагування у зв'язку з протиправними діями відповідача щодо ненадання доступу до публічної інформації. 
		За результатами попереднього розгляду заяв позивача Представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини його було повідомлено листом від 04 липня 2016 року № 11-15-ПІ 263990, 265681 16-1/26-168 про те, що за поданими заявами відкрито провадження та викликані на 18 липня 2016 року до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини представники Мін'юсту для надання відповідних пояснень (а.с. 65-67). Крім того, у відповідному листі від 04 липня 2016 року № 11/15-ПІ 263990, 265681, 267978, 268410 16/26-168 позивача також повідомлено, що провадження за його заявами було зупинено у зв'язку зі зверненням останнього до суду з даним адміністративним позовом (а.с. 68-69). При цьому, як зазначив у письмових поясненнях наданих адміністративному суду Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (а.с. 40-44), ніяких пояснень від Мін'юсту  щодо відмови у наданні доступу до публічної інформації на адресу третьої особи не надходило.
		Оскільки позивач вважає ненадання доступу до публічної інформації протиправним, він звернувся за захистом свого порушеного права до адміністративного суду з відповідним позовом.
		Приймаючи рішення по справі суд керується наступним.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації"  від 13 січня 2011 року  № 2939-VI (з відповідними змінами та доповненнями), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		Згідно частини 5 ст. 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV (з відповідними змінами та доповненнями) Позивачем  у  справах про відшкодування збитків, завданих Державному   бюджету   України  внаслідок  виплати  відшкодування, виступає Орган представництва,  який зобов'язаний  протягом  шести місяців з моменту,  визначеного в частині четвертій статті 8 цього Закону,  звернутися до суду з відповідним позовом. Загальний строк позовної  давності  для  звернення  з такими позовами визначається відповідно до Цивільного кодексу України.
		Нормами  п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 31 травня 2006 року № 784 (далі по тексту - ПКМУ № 784) встановлено, що Органом представництва є саме Міністерство юстиції України.  
		Крім того, п.п. 60 п. 4 Положення "Про Міністерство юстиції України", затвердженого  Постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228 (далі по тексту - Положення № 228) визначено, що Мін'юст звертається до суду з позовами про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування за рішеннями Європейського суду з прав людини.
		Наказом Міністерства юстиції України  від 08 листопада 2011 року № 3280 затверджено Порядок організації роботи щодо відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини (далі Порядок № 3280), який регламентує діяльність Мін'юсту під час здійснення функціональних обов'язків щодо відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини.
		Так, п.п. 2.1., 2.2. зазначеного Порядку № 3280 встановлено, що Державна виконавча служба України протягом 3 днів після повного фактичного виконання рішення Європейського суду в частині здійснення грошових стягнень, підтвердженого платіжними дорученнями, виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Протягом 3 днів з моменту винесення цієї постанови Державна виконавча служба України надсилає до Департаменту міжнародного права та співробітництва засвідчені копії постанов про відкриття та закінчення виконавчого провадження, платіжних доручень. Державна виконавча служба України щомісячно у строк до 25 числа звітує перед Департаментом взаємодії з органами влади про результати виконання рішень Європейського суду.
		За умов п. 3 Порядку № 3280, Департамент міжнародного права та співробітництва протягом 60 днів з моменту отримання від Державної виконавчої служби України документів, зазначених у пункті 2.1 цього Порядку, передає їх до Департаменту судової роботи разом із автентичним перекладом рішення українською мовою та матеріалами справи Європейського суду.
		Пунктом 4 та підпунктами 4.1., 4.2 Порядку № 3280 визначено, що Департамент судової роботи протягом 15 днів з дня отримання матеріалів, визначених пунктом 3 цього Порядку, опрацьовує їх на предмет необхідності збору додаткової інформації, складу осіб, з вини яких Європейським судом було прийнято рішення проти України, готує та подає позови в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішення Європейського суду (надалі - позови). У випадку якщо для подання позову Департаменту судової роботи необхідна додаткова інформація, він звертається з відповідними запитами до органів влади, підприємств, установ та організацій. При цьому позов повинен бути поданий протягом 15 днів з моменту отримання запитуваної інформації. Про звернення до суду з відповідним позовом Департамент судової роботи інформує Департамент міжнародного права та співробітництва.
		Положеннями  п. 5., п.п 5.1. Порядку № 3280 передбачено, що у тому випадку, коли додаткова інформація засвідчила про ліквідацію юридичної особи, з вини якої Європейським судом було прийнято рішення проти України, без правонаступництва, Департамент судової роботи протягом 15 днів з дня отримання документів, визначених пунктом 3 цього Порядку, готує та подає на підпис керівництву Міністерства юстиції заяву до Генеральної прокуратури України про здійснення перевірки діяльності осіб, внаслідок дій або бездіяльності яких на час існування підприємств були ухвалені рішення Європейського суду проти України. Якщо особами, з вини яких Європейським судом було прийнято рішення проти України, є органи державної влади, органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, Департамент судової роботи протягом 15 днів з дня отримання документів, визначених пунктом 3 цього Порядку, готує та подає на підпис керівництва Міністерства юстиції України заяву до Генеральної прокуратури України про проведення перевірки та встановлення осіб, винних у заподіянні збитків Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду, та притягнення їх до відповідальності.
		У відповідності до п.п 7.1., п. 8.  Порядку № 3280,  Департамент взаємодії з органами влади у строк до 25 числа останнього місяця кожного кварталу надає Департаменту судової роботи інформацію про стан виконання рішень, прийнятих на користь держави в особі Міністерства юстиції України. Департамент судової роботи у строк до 30 числа останнього місяця кожного кварталу надає інформацію керівництву Міністерства юстиції України про вжиті заходи щодо відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини.
		Таким чином, аналіз норм чинного законодавства України доводить те, що підпорядкованими Міністерству юстиції департаментами (структурними підрозділами)  в межах їх повноважень повинні систематично вживатись заходи по відшкодуванню збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, а також   проводитись робота  з опрацювання інформації щодо стану виконання  зазначених рішень.  
		Як вбачається з змісту запитів на отримання публічної інформації позивач звертався до Міністерства юстиції України з питаннями: щодо кількості позовів та загальної суми позовів про відшкодування шкоди, завданої Державному бюджету України в результаті здійснення виплат відшкодування згідно до рішень Європейського суду з прав людини, які подані Міністерством юстиції України до винних осіб протягом 2006-2015 років відповідно до Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"; інформації щодо задоволення даних позовів; кількості звернень Міністерства юстиції України до Генеральної прокуратур України із заявою про кримінальне правопорушення стосовно осіб, з вини яких Європейським судом з прав людини було прийнято рішення проти України протягом 2006-2015 років.
		Суд вважає, що  Міністерство юстиції України наділено повноваженнями та обов'язками щодо збору та систематизації інформації, яка стосується виконання рішень Європейського суду з прав людини, і є розпорядником цієї інформації, яка акумулюється у структурних підрозділах відповідача.
		Також, суд вважає за необхідне зазначити, що інформація, яка була запитана позивачем за своєю правовою природою відноситься саме до публічної інформації, яка є відображеною та задокументованою будь-якими засобами та на будь-яких носіях. Проте, відповідач у останньому абзаці відповіді на запит позивача (а.с. 11-12) помилково класифікував зміст звернення та безпідставно зазначив, що  розгляд звернень   ОСОБА_1 здійснений в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян" .
		Вищезазначений висновок відповідача суперечить правовій позиції Вищого адміністративного суду України, яка викладена у відповідній Постанові Пленуму ВАСУ від 30 вересня 2013 року № 11.
		Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року  № 2939-VI ( далі по тексту - Закон № 2939-VI) гарантує як  доступ до публічної інформації, так і до документів на яких вона зафіксована. В той же час, механічний добір такої інформації для надання її запитувачу не є створенням нової інформації, оскільки її суть залишається незмінною.
		Відповідно до ст. 13 Закону № 2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону, зокрема,  визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
		Тобто, Міністерство юстиції України, як розпорядник публічної інформації, повинен надати її на запит позивача.
		Суд також приймає до уваги посилання позивача на те, що аналогічна інформація щодо виконання вимог Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" була надана відповідачем на запит іншої особи  - ОСОБА_3 у 2013 році у відповідності до норм Закону України "Про доступ до публічної інформації" (а.с. 14).
		Як вважає колегія суддів, позивачем обрано належний захист порушеного права та доведений факт  його порушення відповідними доказами. Нормами чинного законодавства також підтверджується правомірність вимог позивача. Проте, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що надання достовірної, точної та повної інформації є обов'язком відповідача згідно до Закону.
		Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI, розпорядники інформації зобов'язані: надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
		Визначені в адміністративному позові якісні показники запитуваної публічної інформації за своєю суттю є властивостями, які притаманні публічній інформації в силу Закону та не потребують додаткового визначення судом. Тому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач повинен надати позивачу інформацію за запитом на отримання публічної інформації, та вона в силу Закону повинна бути за своєю суттю повною, достовірною та точною.
		Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Частиною 3 зазначеної статті  передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що судовий збір  сплачується у відповідності до кількості та обсягу заявлених вимог, що передбачено Законом України "Про судовий збір", тому, суд вважає, що судовий збір повинен бути повністю відшкодований відповідачем позивачу, оскільки останнім була заявлена одна позовна вимога, яка задоволена судом в належній інтерпретації.
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку про застосування ч. 1 ст. 94 КАС України та вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп., сплачений ОСОБА_1 відповідно до квитанції  від 27 травня 2016 року № 48735 при подачі адміністративного позову. 
		Керуючись ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-124, 126-128, 130, 133-135,  138-140, 143,  150- 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - 
		                                                П О С Т А Н О В И В:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про зобов'язання надати достовірну, точну та повну інформацію за запитом на отримання публічної інформації -  задовольнити частково.
		Зобов'язати Міністерство юстиції України надати ОСОБА_1 інформацію за запитом на отримання публічної інформації  від 21 березня 2016 року.  
		В решті  позовних вимог - відмовити. 
		Стягнути з Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ: 00015622, адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) на користь ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_1, адреса реєстрації: 86149, АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 коп., сплачений на підставі квитанції  від 27 травня 2016 року № 48735.
		Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному  ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом  десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3  ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом  десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі. 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		 
		 
		           
		Головуючий  суддя                                                            Голошивець І.О.             
		       
		          Судді                                                                               Кравченко Т.О. 
		 
		                                                                                         Крилова М.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...