Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/7025/15 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 25.07.2016. Зареєстровано: 26.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2016.
Дата набрання законної сили: 14.07.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 461/7025/15                                        Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.  
		Провадження № 22-ц/783/2672/16                          Доповідач в 2-й інстанції:  Мельничук  О. Я. 
		Категорія: 55
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		14 липня 2016 року    колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
		головуючого- судді Мельничук О.Я., 
		суддів Крайник Н.П. і Штефаніци Ю.Г.
		при секретарі Куцик І.Б.
		з участю позивача ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_3-ОСОБА_4
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Футбольний Клуб "Говерла" на рішення Галицького районного суду міста Львова від 18 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Футбольний Клуб "Говерла" про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування за затримку розрахунку при звільненні,- 
		В С Т А Н О В И Л А :
		Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 18 лютого 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено.
		Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Футбольний клуб "Говерла" на користь ОСОБА_3, заборгованість по заробітній платі в сумі 228000 доларів США, що становить станом на день винесення рішення відповідно до курсу НБУ 6092160,00 грн. з 01.06.2014 року по 30.05.2015 року та відшкодування за затримку розрахунку при звільненні в сумі 104033 доларів США, що становить станом на день винесення рішення відповідно до курсу НБУ 2779761 грн. 80 коп., а всього 332033,00 доларів США, що становить станом на день винесення рішення відповідно до курсу НБУ 8871921 грн. 80 коп.
		Допущено до негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць в розмірі 19000 доларів США, що становить станом на день винесення рішення відповідно до курсу НБУ 507680,00 грн.
		Вирішено питання судових витрат.
		Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Футбольний Клуб "Говерла". Вважає рішення суду незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права при неповно встановлених обставинах, що мають значення для правильного вирішення справи. Вважає, що суд прийшов до помилкового висновку, що винагорода, що передбачена Додатковою угодою є заробітною платою. Також, звертає увагу, що внаслідок порушення положень Декрету Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" судом невірно застосовані валютні курси. В апеляційній скарзі апелянт просить рішення Галицького районного суду міста Львова від 18 лютого 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Футбольний Клуб "Говерла" задоволенню не підлягає із наступних підстав.
		Відповідно до вимог ст. ст. 11,59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов"язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування . 
		У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Колегія суддів вважає що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.
		Судом встановлено, що згідно з трудовим контрактом № 337 та додатковою угодою №1 до нього, укладеними між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Футбольний клуб "Говерла", позивач з 01.07.2013 року працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Футбольний клуб "Говерла" на посаді футболіста-професіонала та відповідно до п.6.1 контракту термін його дії до 30.05.2015 року. Цей контракт є строковим трудовим договором, укладеним на виконання вимог чинного законодавства про працю, про фізичну культуру та спорт, Постанови Кабінету Міністрів України "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору", Регламенту всеукраїнських змагань з футболу серед професіональних команд, Регламенту Федерації Футболу України зі статусу і трансферу футболістів.
		Одночасно із підписанням контракту між ОСОБА_3 та відповідачем було укладено додаткову угоду, згідно умов якої дана додаткова угода укладається на підставі п.4.1. контракту та визначає розмір, умови та порядок виплати додаткових та беззаперечних заохочувальних виплат футболісту клубом.
		Також, судом встановлено, що з червня 2014 року відповідачем припинено виплату ОСОБА_3, зазначені в угоді додаткові та беззаперечні заохочувальні виплати.
		Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3, суд виходив з тих обставин, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість із виплати заробітної плати.
		    З таким висновком колегія суддів погоджується з наступних підстав.
		    Згідно ч.3 ст.21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, у якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
		    Відповідно до п.4.1. контракту за виконання своїх трудових обов'язків, передбачених цим контрактом, футболісту сплачується заробітна плата у розмірі посадового окладу футболіста згідно штатного розкладу команди в національній валюти України.
		У відповідності до п.4.2 контракту за сумлінне виконання своїх обов'язків футболіст може отримувати додаткову виплату, розмір, умови і порядок виплати якої визначаються у додатковій угоді до даного контракту.
		Пунктом 1.1 додаткової угоди №1 до трудового контракту №337 передбачено, що дана додаткова угода укладається на підставі п. 4.1 Контракту.
		Так, згідно п.1.2 додаткової угоди до контракту, дана додаткова угода визначає розмір, умови та порядок виплати додаткових та беззаперечних заохочувальних виплат футболісту клубом.
		Згідно зі ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		Розмір заробітної плати залежить від складності, та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
		Відповідно до ст.1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
		Згідно ст.2 Закону України "Про оплату праці" в структуру заробітної плати входять:
		Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
		Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
		Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
		Додаткова виплата (винагорода), передбачена Додатковою угодою, є заробітною платою у розумінні ст. 2 Закону України "Про оплату праці".
		Пунктом 2.1 додаткової угоди до контракту передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Футбольний Клуб "Говерла" зобов'язаний виплачувати ОСОБА_3 щомісячно додаткові та беззаперечні заохочувальні виплати у розмірі 15000 доларів США протягом футбольного сезону 2013/2014 років в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день підписання угоди, а також згідно п.2.2.1 додаткової угоди в розмірі 19000 доларів США протягом сезону 2014/2015 років.
		Пунктом 2.3 додаткової угоди до контракту передбачено, що винагорода виплачується у доларах США або у національній валюті України.
		Пунктом 3.2 додаткової угоди до контракту передбачено, що винагорода виплачується щомісячно до 25 числа, протягом строку дії Контракту.
		Трудові відносини по Контракту між сторонами припинилися 31.05.2015 року - у зв'язку з завершенням терміну дії Контракту.
		Судом встановлено, що з червня 2014 року відповідачем припинено виплату ОСОБА_3, зазначені в угоді додаткові та беззаперечні заохочувальні виплати, в зв"язку з чим, станом на 13.11.2015 року у відповідача існує заборгованість перед ОСОБА_3 по виплаті заробітної плати в сумі 228000 доларів США (19000 х 12 = 228000), що станом на день винесення рішення в еквіваленті до гривні за офіційним курсом НБУ становить 6082160 грн. (з розрахунку 228000,00 х 26,72 = 6092162,00) за період 01.06.2014 року по 30.05.2015 року. 
		Згідно зі ст.116 КЗпП України в день звільнення працівнику мають бути виплачені всі належні йому суми.
		Відповідно до п.8 "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.
		Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі 6-144ц13 непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме: виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
		Про існування заборгованості перед ОСОБА_3 відповідач заперечує і стверджує, що додаткові виплати не входять до складу заробітної плати, проте, колегія суддів не погоджуюється з таким твердження апелянта та вважає, що такі виплати на підставі Закону України "Про оплату праці" та п. 1.1 Додаткової угоди №1 до Трудового контракту, входять до структури заробітної плати.
		ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції пояснив, що по факту його середньомісячна заробітна плата за сезон 2013/2014 року становила 15000 доларів США, яку він отримував згідно умов Трудового контракту №337 від 01.07.2013 року та додаткової угоди №1 до трудового контракту.
		Пунктом 2 розділом 4 регламенту федерації футболу України зі статусу і трансферу футболістів передбачено, що Контракт визначає умови трудових відносин між клубом і футболістом. Контракт повинен обов"язково відповідати "Мінімальним вимогам до стандартного контракту футболіста-професіонала, визначені угодою між УЄФА, ЄПФЛ, АЄК і Європейського дивізіону ФІФПро від 19 квітня 2012 року" (Додаток №2), містити положення типової форми контракту (Додаток №3) та чітку фіксовану суму заробітної плати.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заробітна плата ОСОБА_3 за сезон 2014/2015 року становить 19000 доларів США.
		Після закінчення строку дії контракту із ОСОБА_3 у відповідності до вимог законодавства у сфері трудових правовідносин не проведено розрахунку по вищезгаданій сумі, в зв"язку з чим з відповідача підлягає також стягнення середнього заробітку  за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 104033 доларів США (19000 доларів США х 2/61 х 167 = 104033,00), що станом на день постановлення оскаржуваного рішення в еквіваленті до гривні за офіційним курсом НБУ становить 2779761,80 грн.(з розрахунку 104033,00 х 26,72 = 2779761,80) за період з 31.05.2015 року по 13.11.2015 року.
		Окрім цього, слід зазначити, що Додаткова угода №1 до трудового контракту не містить жодних застережень, що винагорода виплачується з врахуванням прийнятого рішення 12 червня 2013 року Радою Клубу (у формі протоколу), яким було затверджено завдання футбольної команди на сезон 2013/2014 року, яким затверджено порядок мотивації для всіх футболістів футбольної команди Клубу в залежності від спортивних показників (потрапляння футболіста в протокол на гру за спортивним принципом). 
		Покликання апелянта на п.2.1 додаткової угоди про те, що заборгованість позивачу необхідно сплачувати за курсом НБУ станом на момент підписання додаткової угоди, тобто з розрахунку 7,99 грн. за 1 долар США є безпідставним та таким, що не заслуговують на увагу, оскільки у пункті 2.1. додаткової угоди №1 до контракту №337 від 01.07.2013 року зазначено, що сторони погодили, що розмір винагороди на сезон 2013/2014 років становить 15000 доларів США в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день підписання даної додаткової угоди, в той момент, як пунктом 2.2.1 встановлено, що розмір винагороди у сезоні 2014/2015 років становитиме 19000 доларів США та не зазначено, за яким саме курсом НБУ, та на який день такий встановлюється.
		    З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не спростовано того факту, що сума передбачена в п.2.2.1 додаткової угоди №1 до трудового контракту №377 від 01.07.2013 року не є визначеною заробітною платою ОСОБА_3.
		    За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі є обґрунтованими та в силу положення ст.115 КЗпП України підлягають задоволенню.
		Оцінюючи докази у їх сукупності, оскільки у відповідача перед позивачем існує заборгованість із виплати заробітної плати, суд прийшов до вірного висновку, що позов в цій частині необхідно задоволити.
		З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
		Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Футбольний Клуб "Говерла" жодним чином правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення Галицького районного суду міста Львова від 18 лютого 2016 року слід залишити без змін.
		Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст. ст.315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів,-
		У Х В А Л И Л А :
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Футбольний Клуб "Говерла" - відхилити. 
		Рішення Галицького районного суду міста Львова від 18 лютого 2016 року - залишити без  змін. 
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвали законної сили.
		 
		          Головуючий:                                                      О.Я. Мельничук
		          Судді:                                                                   Н.П. Крайник
		                                                                                                     
		                                                                                                       Ю.Г. Штефаніца

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...