Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/9414/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; пов’язані з діяльністю органів управління товариства.
Надіслано для оприлюднення: 26.07.2016. Зареєстровано: 27.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19.07.2016Справа №910/9414/16
		За позовом Державної акціонерної компанії «Хліб України»
		до 1) Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація»
		2) Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Криворізьке хлібоприймальне підприємство»
		про зобовязання вчинити дії
		Суддя Демидов В.О. 
		 
		Представники сторін:
		від позивача - Дмитрук Н.М. (дов. №02-14/700 від 31.05.2016);
		від відповідача 1 - Половінкін О.В. (дов. №878 від 28.12.2015);
		від відповідача 2 - не з'явився;
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		24.05.2016 Державна акціонерна компанія «Хліб України» звернулась до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація», Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Криворізьке хлібоприймальне підприємство» про визнання незаконними дії ліквідаційної комісії, що створена на підставі наказу ДАК «Хліб України» від 16.09.2013 №65 «Про утворення комісії з ліквідації дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Криворізьке ХПП» та передачі цілісного майнового комплексу»; визнання недійсним з моменту вчинення правочин щодо приймання-передачі цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Криворізьке хлібоприймальне підприємство», який оформлений актом приймання-передачі від 22.01.2014 б/н між дочірнім підприємством ДАК «Хліб України» «Криворізьке ХПП» та Філією ПАТ «ДПЗКУ» «Криворізьке ХПП».
		На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час здійснення процедури передачі цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Криворізьке ХПП» до ПАТ «ДПЗКУ» ліквідаційною комісією було допущено ряд порушень, зокрема, невключення до акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП «Криворізьке ХПП» частини майна дочірнього підприємства; передача майна, що перебуває в податковій заставі; непроведення оцінки майна, у зв'язку із чим правочин щодо приймання-передачі цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Криворізьке ХПП», який оформлено актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 22.01.2014 на вимогу п.п. 3 наказу ДАК «Хліб України» від 16.09.2013 №65 «Про утворення комісії з ліквідації дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Криворізьке ХПП» та передачі цілісного майнового комплексу є недійсним.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2016 порушено провадження у справі №910/9414/16, розгляд справи призначено на 07.06.2016.
		Письмовим відзивом на позовну заяву Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація» заперечило проти задоволення позову та просило у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач хибно ототожнює поняття «підприємства як єдиного майнового комплексу» з поняттям «цілісний майновий комплекс», а посилання на ст. 191 ЦК України та визначення підприємства як єдиного майнового комплексу є безпідставним.
		07.06.2016 відповідач-1 через загальний відділ діловодства суду подав додаткові докази по справі.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.06.2016 у зв'язку із неявкою представника відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду від 25.05.2016, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 12.07.2016.
		12.07.2016 представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 07.06.2016 через загальний відділ суду подано письмові пояснення по суті обставин, наведених відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву.
		У судовому засіданні 12.07.2016 судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 19.07.2016.
		У судове засідання 21.07.2016 прибули повноважні представники позивача та відповідача-1, надали пояснення по суті справи.
		Представник відповідача-2 в судове засідання 21.07.2016 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
		Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
		З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
		В судовому засіданні 21.07.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.
		 
		22.08.1996 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1000 «Про утворення ДАК «Хліб України» з метою забезпечення держави та населення зерном і продуктами його переробки у процесі реформування системи закупівель і використання зерна державних ресурсів, створення сприятливих умов для інвестування елеваторної борошно-круп'яної та комбікормової промисловості прийнято рішення про створення ДАК «Хліб України».
		Відповідно до п. 29 Статуту позивача засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України. Повноваження щодо управління корпоративними правами держави стосовно Компанії здійснюються Міністерством аграрної політики та продовольства України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764.
		Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств» від 05.11.1997 №1218 Міністерству агропромислового комплексу доручено передати у двомісячний термін до статутного фонду позивача державне майно підприємств, зазначених у додатку №3, перетворивши їх у дочірні підприємства компанії.
		Відповідно до додатку №3 вказаної постанови до статутного капіталу позивача ввійшло майно ряду підприємств, серед яких і Криворізьке хлібоприймальне підприємство.
		Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.08.2004 №942015, виданого згідно рішення виконавчого комітету Гейківської сільської ради від 19.08.2004 №49 комплекс, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький р-н, с. Гейківка, вул. Вокзальна, буд. 6, належить ДАК «Хліб України» на праві колективної власності. Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький р-н, с. Гейківка, вул. Вокзальна, буд. 6, належить ДАК «Хліб України» на праві колективної власності.
		Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.08.2004 №942014, виданого згідно рішення виконавчого комітету Надеждівської сільської ради від 05.08.2004 №485, комплекс, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький р-н, с. Пичугіне, вул. Станційна, буд. 20, належить ДАК «Хліб України» на праві колективної власності. Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький р-н, с. Пичугіне, вул. Станційна, буд. 20, належить ДАК «Хліб України» на праві колективної власності.
		Таким чином вказане майно, що перебувало в користуванні відповідача-2, згідно вказаних вище нормативно-правових актів, а також акту оцінки наявності власності майна від 15.12.1998 належить ДАК «Хліб України».
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764 «Про заходи з утворення державного публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» прийнято рішення про передачу до статутного фонду господарської організації - публічної акціонерної компанії «Державна продовольчо-зернова корпорація України» цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств позивача, які є об'єктами державної власності, що не підлягають приватизації.
		Згідно з додатком до вказаної постанови серед підприємств, що підлягають ліквідації та подальшій передачі до статутного капіталу ПАТ «ДПЗКУ» є Криворізьке ХПП, яке відповідно до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» входить до вказаного переліку.
		Пунктом 3 вказаної постанови зобов'язано позивача здійснити заходи з ліквідації дочірніх підприємств та подати Міністерству аграрної політики та продовольства їх ліквідаційний баланс та акти приймання-передачі цілісних майнових комплексів відповідних підприємств.
		Згідно п. 5.2 статуту відповідача-2 Компанія приймає рішення про реорганізацію, припинення діяльності підприємства, призначає ліквідаційну комісію, затверджує ліквідаційний баланс.
		Так, наказом ДАК «Хліб України» від 16.09.2013 №65 «Про утворення комісії з ліквідації дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Криворізьке хлібоприймальне підприємство та передачі цілісного майнового комплексу» затверджено склад ліквідаційної комісії та зобов'язано голову комісії у встановленому порядку і терміни здійснити заходи з ліквідації відповідача-2 згідно вимог чинного законодавства, а також підготувати та підписати акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства від позивача до відповідача-1 та подати на затвердження Міністру аграрної політики та продовольства України.
		Відповідно до акту приймання-передачі від 22.01.2014 б/н, затвердженого Міністерством аграрної політики та продовольства України комісія з ліквідації ДП ДАК «Хліб України» «Криворізьке ХПП», в особі голови комісії Майзус Т.Г. передала, а філія ПАТ «ДПЗКУ» «Криворізьке ХПП» в особі Горбенко О.В. прийняла цілісний майновий комплекс підприємства на загальну суму 895 438,80 грн.
		Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач посилався на те, що згідно переліку об'єктів з попереднього акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу, що залишаються в ДАК «Хліб України» та акту приймання-передачі від 22.01.2014 б/н, встановлено, що частина майна не була включена до цілісного майнового комплексу, а відповідно до п. 7 наказу ФДМУ від 29.12.2010 №1954 на підставі матеріалів інвентаризації підприємство в п'ятиденний строк після затвердження результатів інвентаризації складає пооб'єктні переліки майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, проте ліквідаційною комісією не подавався до позивача, як до органу уповноваженому управляти таким майном, на затвердження перелік такого майна, що може призвести до відчуження державного майна. Таким чином, позивач зазначав, що з акту приймання-передачі від 22.01.2014 б/н вбачається, що проводилась передача виключно товарно-матеріальних цінностей, а борги не передавались. Крім того зазначав, що відбулась передача майна, що перебуває в податкові заставі та головою ліквідаційної комісії не було здійснено оцінки майна.
		З огляду на вказане позивач просив суд визнати незаконними дії ліквідаційної комісії, що створена на підставі наказу ДАК «Хліб України» від 16.09.2013 №65 «Про утворення комісії з ліквідації дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Криворізьке ХПП» та передачі цілісного майнового комплексу»; визнати недійсним з моменту вчинення правочин щодо приймання-передачі цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Криворізьке хлібоприймальне підприємство», який оформлений актом приймання-передачі від 22.01.2014 б/н між дочірнім підприємством ДАК «Хліб України» «Криворізьке ХПП» та Філією ПАТ «ДПЗКУ» «Криворізьке ХПП».
		 
		Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав. 
		 
		Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми.
		Дво- та багатосторонні правочини є договорами і водночас угодами, які засвідчують домовленість сторін, мають вольову спрямованість, яка характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання осіб, що реалізується через відповідну об'єктивно виражену форму волевиявлення у вигляді вчинення юридичних дій, направлених на свідоме створення конкретного цивільного правового результату (наслідку), тому не можуть розглядатись як правочини ті фактичні дії (вчинки) осіб, які не призводять безпосередньо до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків.
		Таким чином оскільки акт складено саме на виконання Постанови КМ України №764 і розпорядчих актів ДАК «Хліб України», які є чинними та обов'язковими для цих суб'єктів. 
		Оформлення актом № б/н від 22.01.2014 дій сторін з приймання-передачі цілісного майнового комплексу до статного капіталу, спрямованих на припинення відповідачем-2 прав і обов'язків власника і набуття ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» прав і обов'язків власника майна, підпадає під ознаки правочину, адже, являє собою більш широке поняття, ніж власне фіксація виконання будь-якого правочину відповідним актом.
		Вказану правову позицію виклав у своїй постанові від 13.09.2012 і Вищий господарський суд України у справі № 5019/556/12.
		Як зазначалося вище, Державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» створено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. № 764 «Про заходи з утворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України».
		Відповідно до п. 5 Постанови № 764 статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств ДАК «Хліб України», що ліквідуються. 
		Пунктом 3 вказаної Постанови зобов'язано компанію - ДАК «Хліб України» здійснити заходи з ліквідації дочірніх підприємств та подати Міністерству аграрної політики та продовольства їх ліквідаційний баланс та акти приймання-передачі цілісних майнових комплексів відповідних підприємств.
		Перелік дочірніх підприємств Державної акціонерної компанії «Хліб України», які припиняються шляхом ліквідації, приведено в Додатку до Постанови № 764.
		Так, наказом ДАК «Хліб України» від 16.09.2013 №65 «Про утворення комісії з ліквідації дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Криворізьке хлібоприймальне підприємство та передачі цілісного майнового комплексу» затверджено склад ліквідаційної комісії та зобов'язано голову комісії у встановленому порядку і терміни здійснити заходи з ліквідації відповідача-2 згідно вимог чинного законодавства, а також підготувати та підписати акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства від позивача до відповідача-1 та подати на затвердження Міністру аграрної політики та продовольства України.
		Відповідно до акту приймання-передачі від 22.01.2014 б/н, затвердженого Міністерством аграрної політики та продовольства України комісія з ліквідації ДП ДАК «Хліб України» «Криворізьке ХПП», в особі голови комісії Майзус Т.Г. передала, а філія ПАТ «ДПЗКУ» «Криворізьке ХПП» в особі Горбенко О.В. прийняла цілісний майновий комплекс підприємства на загальну суму 895 438,80 грн.
		Відповідно до ч. 2 ст. 191 Цивільного кодексу України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Як вбачається з оскаржуваного акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 22.01.2014, проводилася передача виключно товарно-матеріальних цінностей, а борги не передавалися.
		Зазначене є порушенням п. 5 Постанови № 764, яким передбачено передачу цілісного майнового комплексу підприємства без будь-яких виключень, тобто у відповідності до діючого законодавства і з боргами в тому числі.
		З огляду на викладене, вибірковість відповідача-1 щодо включення тільки частини майна до складу цілісного майнового комплексу підприємства суперечить нормам чинного законодавства України, а саме Наказу Фонду державного майна від 29.12.2010 №1954 та постанови КМУ від 05.11.1997 №1218 та від 11.08.2010 №764, та непередача іншої частини майна до відповідача-1 і залишення вказаного майна на балансі відповідача-2 ускладнюють процедуру ліквідації відповідача-2, оскільки відповідно до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 07.07.1999 майно Криворізького хлібоприймального підприємства включено до переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації.
		Крім того постанова Кабінету Міністрів України № 764 від 11.08.2010р не містить положень, що забороняють передачу боргів підприємства під час процедури ліквідації. Тобто, передача лише майна на баланс новоствореного суб'єкта господарювання є вільним тлумаченням членами ліквідаційної комісії тексту вказаної Постанови, оскільки п. 5 вказаної постанови передбачено передачу цілісного майнового комплексу підприємства без будь-яких виключень, тобто у відповідності до чинного законодавства. 
		ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» у відзиві на позов посилається на визначення ч. 1 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» терміну «цілісний майновий комплекс», згідно якого цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс. 
		Проте даний Закон, у відповідності до преамбули, забезпечує підвищення ефективності використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам. 
		Як вбачається з оскаржуваного акту приймання-передачі, цілісний майновий комплекс не передавався в оренду ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». Відповідно до п. 5 Постанови № 764 статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств ДАК «Хліб України», що ліквідуються. Таким чином, цілісний майновий комплекс не передавався в оренду, та використання положень цього Закону у даних правовідносинах є безпідставним.
		Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що до складу цілісного майнового комплексу обов'язково мають входити борги, пов'язані з діяльністю підприємства, оскільки заборгованість є наслідком та складовою частиною   здійснення суб'єктом господарювання статутних завдань.
		Крім того, відповідно до п. 7 «Порядку віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства», затвердженого наказом ФДМУ від 29.12.2010 №1954 на підставі матеріалів інвентаризації підприємство в п'ятиденний строк після затвердження результатів інвентаризації складає пооб'єктні переліки майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом погашення  податкового боргу.
		Таким чином, законодавством встановлена тільки одна підстава коли майно не включається до цілісного майнового комплексу підприємства, яке не підлягає приватизації, якщо майно може бути джерелом погашення податкового боргу.
		Пунктом 3.2. наказу ДАК від 16.09.2013 №65 «Про утворення комісії з ліквідації ДП ДАК «Хліб України» «Криворізьке ХПП та передачі цілісного майнового комплексу» зобов'язано голову ліквідаційної комісії здійснити оцінку цілісного майнового комплексу, враховуючи вимоги законодавства про оціночну діяльність.
		Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності.
		Проте головою ліквідаційної комісії не було здійснено оцінки майна, як того вимагає законодавство України.
		Крім того, згідно з абз. 2 ст. 92.1 Податкового кодексу України платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж 10 днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.
		Проте, ліквідаційна комісія підприємства, на яку покладено обов'язок передачі майна, не зверталася до контролюючого органу щодо отримання згоди на відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі.
		Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину передбачені статтею 203 ЦК України, а саме :
		1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
		3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
		4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
		5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. 
		Вирішуючи спори про визнання договору недійсним, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним.
		Зважаючи на вищевикладені порушення у діях ліквідаційної комісії ДП «Криворізьке ХПП», правочин щодо прийняття-передачі цілісного майнового комплексу ДП ДАК «Хліб України» «Криворізьке ХПП», який оформлено актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 22.01.2014 б/н на вимогу п.п. 3 наказу ДАК «Хліб України» від 16.09.2013 №65 «Про утворення комісії з ліквідації ДП ДАК «Хліб України» «Криворізьке ХПП» та передачі цілісного майнового комплексу», суперечить вимогам п. п.  1, 4 ст. 203 ЦК України, у зв'язку із чим позов ДАК «Хліб України» підлягає задоволенню у повному обсязі.
		Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідачів.
		Керуючись ст. ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Визнати незаконними дії ліквідаційної комісії, що створена на підставі наказу Державної акціонерної компанії «Хліб України» від 16.09.2013 №65 «Про утворення комісії з ліквідації дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Криворізьке хлібоприймальне підприємство» та передачі цілісного майнового комплексу».
		3. Визнати недійсним з моменту вчинення правочин щодо приймання-передачі цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Криворізьке хлібоприймальне підприємство», який оформлений актом приймання-передачі від 22.01.2014 б/н між дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Криворізьке хлібоприймальне підприємство» та Філією Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Криворізьке хлібоприймальне підприємство».
		3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація» (01033,м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код 37243279) на користь Державної акціонерної компанії «Хліб України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код 20047943) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили. 
		4. Стягнути з дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Криворізьке хлібоприймальне підприємство» (53042, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Пичугине, вул. Станційна, 20, код 31788973) на користь Державної акціонерної компанії «Хліб України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код 20047943) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили. 
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повне рішення складене та підписане 25.07.2016.
		 
		 
		Суддя                                                                                                              В.О. Демидов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...