Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 332/2220/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: 28.07.2016. Зареєстровано: 28.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2016.
Дата набрання законної сили: 13.12.2016 (частково)
Результат оскарження 13.12.2016 Апеляційний суд Запорізької області: змінено рішення місцевого суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Заводський районний суд м. Запоріжжя 
		69009  Україна  м. Запоріжжя   вул. Лізи Чайкіної  65  тел.(061) 236-59-98
		                         
		                                          Справа № 332/2220/16-ц
		                                    Провадження №: 2/332/1071/16 
		                              РІШЕННЯ 
		                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 липня 2016 р.
		Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі 
		Головуючого судді:       Марченко Н.В.
		при секретарі           Фурдак В.Й.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» про відшкодування завданих збитків,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» про відшкодування завданих збитків, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між ним та Відповідачем було укладено договори позики №980-015-000166735 від 23.12.2015 року на умовах: розмір позики 100 000, 00 гривень, строк користування позикою 182 дні (з 23.12.2015 р. по 22.06.2016 р.), розмір процентів за користування позикою 33,13 % річних; та договір N 980-015-000215208 від 04.04.2016 року на умовах: розмір позики 200 000, 00 гривень, строк користування позикою 183 дні (з 04.04.2016 р. по 04.10.2016 р.), розмір процентів за користування позикою 33,54 % річних. У звязку з істотним порушенням умов договорів з боку Відповідача та неможливістю отримання коштів Позивачем, що були повернені Відповідачем на поточний рахунок, відкритий в Банку, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію, позивач просить стягнути з відповідача реальні збитки у розмірі 300000,00 гривень, завдані збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 22839,29 гривень та витрати по сплаті судового збору.
		В судове засідання позивач не зявився, надав суду заяву, в якій просить позовні вимоги задовольнити, справу розглянути без його участі.
		Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду заперечення проти позовної заяви, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
		У звязку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2ст. 197 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
		Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:
		Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Частина 3 ст. 1049 ЦК України передбачає, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
		Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Згідно п. 5.4.3. Договору №980-015-000215208 від 04.04.2016 року , що був укладений між Позивачем та Відповідачем, Сторона-2 має право з власної ініціативи достроково повернути Кошти Стороні-1 у будь-який момент дії Договору, в тому числі, але не виключно, у випадку, якщо Сторона-1 звернеться із вимогою про дострокове розірвання Договору добровільного страхування фінансових ризиків «КАПІТАЛ».
		Відповідно до п.4.4. Договору №980-015-000166735 ВІД 23.12.2015 року , що був укладений між Позивачем та Відповідачем, дострокове повернення коштів за ініціативою Сторони-2 допускається у будь-який момент дії Договору.
		Керуючись вищезазначеним правом, 19 травня 2016 року Відповідач достроково повернув грошові кошти, що були отримані в позику від Позивача по вищевказаним договорам, шляхом їх перерахування у відповідності до підп. 7 п. 1.2. Договору на поточний рахунок Позивача №26206527408201, що відкритий в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ». Переказ коштів підтверджується платіжним дорученням № 19761 від 19.05.2016 та №19764 від 19.05.2016року (з відміткою ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» - «проведено банком».)
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що Відповідач не порушував умови договорів, а навпаки слідував належному їх виконанню. В звязку з чим, Відповідач використовуючи своє право дострокового повернення коштів, яке передбачене договорами, здійснив правомірне повернення позик шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача № 26206527408201, що відкритий в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та як наслідок не завдав Позивачу такими діями будь-якої шкоди.
		За таких обставин, зобовязання Відповідача за Договором №980-015-000215208 від 04.04.2016 року та Договором №980-015-000166735 від 23.12.2015 року припинились в звязку з його виконанням, проведеним належним чином (а.с.13).
		Що стосується тверджень Позивача про неможливість отримання коштів, які повернуті Відповідачем на рахунок Позивача, що відкритий в ПАТ «ОСОБА_2, судом встановлено.
		На підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд) 23.05.2016 року було прийнято рішення №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» на один місяць з 23 травня 2016 року по 22 червня 2016 року. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» призначено працівника Фонду ОСОБА_3.
		В подальшому, рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 13 червня 2016 р. № 991 продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року включно (а.с.18). 
		Згодом, відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 р. №124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 липня 2016 р. №1213, про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з 13 липня 2016 року та делегування повноважень ліквідатора банку ОСОБА_3 (а.с.20).
		Надаючи правову оцінку відносинам, що стосуються порядку отримання Позивачем коштів з рахунку відкритого в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», суд виходить з наступного.
		Правові, фінансові та організаційні засади виведення неплатоспроможних банків з ринку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами регулюються та визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 23.02.2012 №4452- VI (далі-Закон №4452- VI), Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860 (далі-Положення №14)
		Згідно пункту 3 статті 2 Закону № 4452-VI, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.     
		Вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п.4 ч.1 ст. 2 Закону № 4452-VI)
		Відповідно до ч.1 ст.26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. 
		При цьому, порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону № 4452-VІ.
		Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Згідно ч.2 ст.27 Закону № 4452-VІ Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
		Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.(ч.3 ст.27 Закону № 4452-VІ ).
		Окрім цього, відповідно до п.2 розділу ІІІ Положення №14, Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду , із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі-Перелік);
		Згідно з п.3 Положення №14 Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
		Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах суми граничного розміру відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації, така сума відшкодування включається до Переліку. 
		Пунктом 2 розділу ІV Положення №14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
		Пунктом 5 розділу ІV Положення №14 передбачено, що на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України (здійснює перерахування гарантованої суми відповідно до умов договорів із банками-агентами, передачу Загального Реєстру (частин Загального Реєстру) банкам-агентам) з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.
		Виходячи з системного аналізу вказаних нормативно-правових актів, суд дійшов до висновку, що кошти, які надійшли Позивачу від Відповідача на рахунок, відкритий в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», є вкладом, а тому у Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_3 є всі підстави для включення Позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в повному обсязі. У ч. 2 цієї статті зазначається, що збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Таким чином, стаття 22 ЦК України визначає загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками. При наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків. Однак, з досліджених судом матеріалів справи вбачається, що відповідач жодним чином не порушував цивільного права позивача, а навпаки виконав свої зобовязання перед позивачем відповідно до норм чинного законодавства України та змісту укладених між сторонами договорів. За таких обставин, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування завданих збитків не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні й задоволенню не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 215, 218, 222 ЦПК України, ст.6, 16, 22, 526, 610, 611, 1049 ЦК України суд, - 
		ВИРІШИВ:
		В позові ОСОБА_1 до ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» про відшкодування завданих збитків - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.
		 
		     Суддя:                              Н.В.Марченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...