Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/720/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано судом: 29.07.2016. Зареєстровано: 31.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2016.
Дата набрання законної сили: 26.07.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		Справа: №   810/720/16                                         Головуючий у 1-й інстанції:   Горобцова Я.В.                                                                                               Суддя-доповідач:  Мамчур Я.С 
		 
		У  Х  В  А  Л  А
		Іменем України
		 
		26 липня 2016 року                                                                                            м. Київ
		Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
		          Головуючого судді:                          Мамчура Я.С.
		          суддів:                                    Желтобрюх І.Л., Шостака О.О.
		          при секретарі                              Кривді В.І.,
		          розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ГУ Національної поліції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ГУ Національної поліції в Київській області, Апеляційної атестаційної комісії північного регіону, Атестаційної комісії ГУ Національної поліції в Київській області  про оскарження рішень, наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
		В С Т А Н О В ИВ :
		          Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ Національної поліції в Київській області, Апеляційної атестаційної комісії північного регіону, Атестаційної комісії ГУ Національної поліції в Київській області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області від 30.12.2015, про те, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність; визнати протиправним та скасувати рішення Апеляційної атестаційної комісії північного регіону від 20.01.2016 про відхилення скарги; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області №54 о/с від 09.02.2016 "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції у запас Збройних сил ( з постановою на військовий облік) за пп. 5, п.1, ст.77 Закону України "Про Національну поліцію"; поновити ОСОБА_2 на посаді інспектора Тетіївського відділення поліції Сквирського відділу ГУ НП в Київській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу; допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді інспектора Тетіївського відділення поліції Сквирського відділу ГУ НП в Київській області та стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		          Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року позов задоволено частково.
		Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав. 
		Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.   
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 у період з 1999 року по листопад 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області №1 о/с від 07.11.2015 року позивач був призначений на посаду інспектора Тетіївського відділення поліції Володарського відділу поліції.
		Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області №54 о/с від 09.02.2016 року "По особовому складу" відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції у запас Збройних сил (з постановкою на військовий облік) за статтею 77, п. 1 пп. 5 (через службову невідповідність) капітана поліції ОСОБА_2 (М-123111), інспектора Тетіївського відділення поліції Володарського відділу поліції, 10 лютого 2016 року (підстава атестаційний лист ОСОБА_2 від 20.01.2016).
		Не погоджуючись з таким рішенням Атестаційної комісії ГУ Національної поліції в Київській області, позивач оскаржив її висновок до Апеляційної атестаційної комісії північного регіону. 
		Так, у відповідності до Протоколу від 20.01.2016 року №20-01/01 засідання Апеляційної атестаційної комісії північного регіону позивача було включено до переліку осіб, які мали проходити співбесіду 20.01.2016. За результатами розгляду матеріалів та обговорення Головою Апеляційної атестаційної комісії північного регіону поставлено на голосування рішення, яким більшістю голосів відхилено скаргу поліцейського, виходячи с наступного: має низький рівень знань законодавчих та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність на займаній посаді, низька мотивація, не готовий до змін.
		Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
		Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що  позивача було протиправно звільнено зі служби в поліції, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
		02.07.2015 року прийнято Закон України "Про національну поліцію", який опубліковано 06.08.2015 та набрав чинності 07.11.2015 року.
		Відповідно до п.п.9,10 розд.11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закон України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
		Як вбачається з матеріалів справи, Наказом ГУ Національної поліції в Київській області від 07.11.2015 року № 1 о/с ОСОБА_2 було призначено інспектором інспектором Тетіївського відділення поліції Володарського відділу поліції ГУНП в Київській області, присвоївши йому в порядку переатестування спеціальне звання "капітан поліції". Отже, слід вважати, що питання про його відповідність вимогам до поліцейських було вирішено у момент видання даного наказу про прийняття на службу.
		Поряд з тим, зі змісту атестаційного листа позивача вбачається наступне: за період служби останній характеризується позитивно, дисциплінований, принциповий у вирішенні службових питань. Вміє будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі. Здатний працювати над усуненням особистих недоліків. Користується авторитетом серед працівників та населення. Прагне до вдосконалення службової діяльності. Має почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів. Сміливий, рішучий працівник. Здатний контролювати власні емоції поведінку поза службою. Крім того, в атестаційному листі вказано, що ОСОБА_2 вільно володіє державною мовою. Постійно працює над підвищенням свого освітнього та культурного рівня. В стройовому відношенні підтягнутий, фізично розвинутий добре. Уміло володіє табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони. Здатний переносити психофізичні навантаження та труднощі служби. До проявів корупційних діянь ставиться негативно. Приймав участь в антитерористичній операції на Сході України. 
		Як встановлено судом першої інстанції, Присягу поліцейського позивач не складав, посадова інструкція інспектора Тетіївського відділення поліції Володарського відділу поліції ГУ НП в Київській області не розроблена і не затверджена в установленому порядку, жоден документ, який би визначав коло обов'язків до відома позивача не доводився.
		Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що під час розгляду скарги позивача члени Атестаційної комісії північного регіону досліджували атестаційний лист та інші надіслані документи, перелічених у самій формі бланку, а саме: декларацію про доходи, послужний список (форма1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" та інформацію з відкритих джерел.
		Будь-які інші документи, такі як заяви чи скарги на дії позивача, акти службових розслідувань, відомості про притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо апеляційною комісією не досліджувалось.
		Будь-які відомості про те, яким саме вимогам, що пред'являються до позивача, він не відповідає, у чому саме проявляється така невідповідність, протокол засідання Апеляційної атестаційної комісії північного регіону та висновок (рішення) комісії не містять.
		Крім того, комісія також не досліджувала можливість або неможливість переведення позивача за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направлення його на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією.
		Так, розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів звертає увагу на наступне.
		Відповідно до статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
		Згідно ст. 58 Закону, призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
		У відповідності до ст. 57 Закону, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри. Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
		Отже, атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду. Крім того, атестування поліцейського проводиться в разі вирішення питання щодо звільнення поліцейського через службову невідповідність.
		Згідно з вимогами пункту 16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 № 1465, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 р. за № 1445/27890 (далі Інструкція №1465), атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); показники службової діяльності; рівень теоретичних знань та професійних якостей; оцінки з професійної і фізичної підготовки; наявність заохочень; наявність дисциплінарних стягнень; результати тестування; результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
		Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України від 12.01.2012 № 4312-VI "Про професійний розвиток працівників" атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.
		Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 13 Закону України "Про професійний розвиток працівників" передбачено, що атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі. В разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Рекомендації комісії з відповідним обґрунтуванням доводяться до відома працівника у письмовій формі.
		Так, судом першої інстанції було встановлено, що позивач пропрацював на посаді інспектора Тетіївського відділення поліції Володарського відділу поліції ГУ НП в Київській області менше одного року (1 місяць), питання про призначення його на вищу посаду або переведення на нижчу посаду, притягнення його до відповідальності в межах дисциплінарної процедури відповідачем не вирішувалось. Отже, рішення призначення атестації працівника одразу ж після прийняття його на службу до поліції, безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення позивача на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження є незаконним.
		Що стосується посилання в Наказі від 07.11.2015 року № 1 о/с на призначення позивача на посаду в порядку переатестування згідно пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VІІІ видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України та не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.
		Натомість, як вбачається з норм ст. 57 Закону № 580-VІІІ, атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
		Так, підстави для проведення атестування є вичерпними. Метою проведення атестування із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
		З огляду на вищевикладене та дослідивши зміст Наказу ГУ Національної поліції в Київській області від 23.11.2015 року № 16 «Про проведення атестування та створення атестаційний комісій» судом першої інстанції правомірно встановлено, що цей наказ не містить посилань на підстави для атестування поліцейських, передбачених частиною 2   статті 57 Закону № 580-VІІІ.
		Натомість, відповідач вказує на мету атестування, як оцінку ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив службової кар'єри, що відповідає частині 1 статті 57 Закону № 580-VІІІ.
		Однак, наведені підстави для призначення атестування колегія суддів оцінює критично, оскільки мета атестування, закріплена у частині першій згаданої статті, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій статті 57 Закону № 580-VІІІ. Закон № 580-VІІІ не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених частиною 2 статті 57 Закону № 580-VІІІ.
		Також, слід звернути увагу, що відповідно до пунктів 10, 11, 12 Розділу ІV Інструкції №1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу. За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією. Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.
		Пунктом 15 Розділу ІV Інструкції №1465 передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. 
		При цьому, відповідно до пункту 16 Розділу ІV        Інструкції №1465,        атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
		Зміст викладених положень Інструкції №1465 свідчить, що атестування поліцейських включає два етапи: тестування та співбесіду. Тестування передбачає професійний тест (тест на знання законодавчої бази) та тест на загальні здібності та навички.
		Інструкція №1465 не містить конкретного порядку проведення співбесіди, у той же час, виходячи з її змісту та мети атестування можна стверджувати, що під час співбесіди Атестаційна комісія повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського, його освітній та кваліфікаційний рівень, а також з'ясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV       Інструкції №1465, для чого поліцейському, який проходить атестування, можуть ставитись питання.
		Згідно з пунктами 20-23 Інструкції, усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.
		Що стосується складу атестаційної комісії та її повноважень судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Київській області від 21.12.2015 № 68 атестаційна комісія ГУ НП у Київській області № 5, яка приймала висновок (рішення) про невідповідність позивача займаній посаді та його звільнення через службову невідповідність, утворена у кількості 6 осіб. Персональний склад атестаційної комісії, всупереч вимогам пункту 2 Інструкції №1465, з Національною поліцією України не погоджувався.
		Що стосується висновків атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Так, з Протоколу засідання атестаційної комісії вбачається, що атестаційна комісія діяла з порушенням вимог статті 57 Закону України Про Національну поліцію та пункту 16 розділу IV Інструкції №1465, не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноту виконання позивачем функціональних обовязків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо. Висновок (рішення) комісії є абсолютно немотивованим і не підтверджується жодними матеріалами чи доказами, відомості про те, в чому саме проявляється невідповідність позивача займаній посаді, у висновку відсутні та не встановлені в судовому засіданні.
		Крім того, атестаційна комісія також не обговорювала питань можливості переведення позивача за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направлення його на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією, чим порушила вимоги статті 13 Закону України Про професійний розвиток працівників. Протокол атестаційної комісії не містить мотивів, якими комісія керувалась під час прийняття такого рішення, зокрема, посилань на обставини, що свідчать про недостатній рівень теоретичних знань та професійних якостей позивача, чи інші дані, які б свідчили про його низький професійний потенціал; невідповідність позивача оновленим вимогам суспільства до професії поліцейського, інших обставин, що свідчать про несумісність особи позивача посаді, яку він займає.
		Отже, колегія суддів дійшла висновку, що зміст Протоколу ОП№20-01/01-14 від 20 січня 2016 року не дає підставу вважати, що апеляційною атестаційною комісією північного регіону рішення про службову невідповідність позивача приймалось на підставі повного та всебічного розгляду всіх матеріалів, що були надані до атестування, і що за результатами розгляду цих матеріалів були встановлені обставини, що свідчать про невідповідність особи позивача критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465. 
		Що стосується посилання відповідача на той факт, що позивачем було незадовільно складено тестування, а отже це є підставою для службовою невідповідності, то колегія суддів звертає увагу, що матеріалами справи підтверджується, що за наслідками тестування позивач отримав 31 бали з тесту на загальні здібності та навички та 40 бали з тесту на знання законодавчої бази. При цьому, згідно пункту 10 Розділу ІV Інструкції №1465, мінімальний бал за кожен тест складає 25 балів. Крім того, слід зазначити, що згідно положень Інструкції №1465 результати тестування обов'язково враховуються Атестаційною комісією, однак вони не мають вирішального значення та мають оцінюватись разом з іншими матеріалами, що були подані до атестування.
		Що стосується повноважень атестаційної комісії колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Положеннями частини третьої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
		У відповідності до пункту 2 розділу ІІ Інструкції № 1465, атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України.
		Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, атестаційна комісія, яка здійснювала атестацію позивача, утворена згідно з наказом Головного управління Національної поліції України від 23.11.2015 року № 16, а її персональний склад визначений наказом Головного управління Національної поліції України від 21.12.2015 року № 68. 
		Однак, всупереч вимогам пункту 2 розділу ІІ Інструкції, персональний склад атестаційної комісії не погоджувався з Національною поліцією України, таким чином, склад комісії сформований з порушенням вимог законодавства і є неповноважним.
		З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивача було протиправно звільнено зі служби в поліції, а отже рішення Атестаційної комісії №5 ГУ Національної поліції в Київській області є протиправним та підлягає скасуванню. Як наслідок, ОСОБА_2 підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме посаді інспектора Тетіївського відділення поліції Володарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
		Що стосується вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що грошове забезпечення, яке необхідно стягнути на користь позивача складає: 14 222,70 грн. (чотирнадцять тисяч двісті двадцять дві гривні 70 копійок), з огляду на наступне:
		Згідно ч. 2     ст. 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100   затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.
		Так, відповідно до пункту 2 Порядку №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
		За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку №100, усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
		Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
		Як вбачається з довідки Головного управління Національної поліції в Київській області від 8 квітня 2016 року №26/109/1006/01-16, загальна сума нарахованого грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по січень 2016 року становить 11340,00 грн., у тому числі за грудень 2015 року 5670,00 грн., за січень 2016 року 5670,00 грн. 
		Відповідно до вказаної довідки середньоденне грошове забезпечення складає 177,78грн. 
		Кількість днів вимушеного прогулу станом на 11.05.2016 року становить 91 календарний день, у зв'язку з чим сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу становить: 177,78грн. * 91 календарних днів =       16 177грн. 98коп. (шістнадцять тисяч сто сімдесят сім гривень 98 копійок).
		Як встановлено судом першої інстанції, позивач перебував на обліку у центрі зайнятості та отримав допомогу у розмірі 506,16грн. та 71,12грн. Також, ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з фізичною особою та отримав заробітну плату у розмірі однієї мінімальної заробітної плати (1378грн.), з огляду на що вказані суми не підлягають стягненню на користь позивача.
		Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що грошове забезпечення, яке необхідно стягнути на користь позивача складає: 16 177,98грн. - 506,16грн. - 71,12грн. -1378грн. = 14 222,70грн. (чотирнадцять тисяч двісті двадцять дві гривні 70 копійок). 
		Таким чином, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає їх такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а отже, апелянт, не надав суду належних та допустимих доказів, у розумінні ст. 70 КАС України, які б підтверджували правомірність оскаржуваного наказу про звільнення позивача.
		З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
		Керуючись ст.ст.  160, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України суд,-
		У Х В А Л И В:
		          Апеляційну скаргу ГУ Національної поліції в Київській області - залишити без задоволення.      
		          Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року - залишити без змін.      
		               Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
		Головуючий                                                                                                         Я.С. Мамчур 
		            Судді            І.Л. Желтобрюх 
		          О.О. Шостак 
		 
		 
		 
		Повний текст виготовлено 29.07.2016 р.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                 Мамчур Я.С            
		 
		Судді:                                                                                           Шостак О.О. 
		 
		                                                                                                                    Желтобрюх І.Л.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...