Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/8331/14-к : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 липня 2016 року  м. Київ
		 
		Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
		Вищого спеціалізованого суду України
		з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		головуючогоОСОБА_1 , суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,при секретарі судового засідання за участю прокурора захисника засудженого  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження №22014101110000010 за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року щодо ОСОБА_7 , 
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		За вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2015року 
		  ОСОБА_7 ,
		  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		 громадянина України, не судимого, 
		засуджено:
		 - за ч. 4 ст. 368 КК України (в ред. Закону від 18.04.2013 р.) допокарання у виді позбавлення волі настрок 5 років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані звиконанням організаційно-розпорядчих функцій ворганах державної влади, на строк 2роки;
		 - за ч. 2 ст. 369-2 КК України (в ред. Закону від 18.04.2013 р.) допокарання у виді позбавлення волі настрок 2 роки.
		 На підставі ст. 70 зазначеного Кодексу за сукупністю злочинів ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах державної влади, на строк 2роки.
		 На підставі ст. 75 цього ж Кодексу ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки і покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
		 Ухвалено стягнути із засудженого ОСОБА_7 суму процесуальних витрат.
		 Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.
		 Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він за обставин, викладених у вироку, обіймаючи посаду головного спеціаліста  державного інспектора ветеринарної медицини відділу державної інспекції Управління державного контролю Головного управління ветеринарної медицини в м. Києві Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, тобто будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, близько 12.30 год. 29 січня 2014 року у службовому кабінеті навул. Волинській, 12 у м. Києві за підписання з позитивним висновком актів ветеринарно-санітарного обстеження холодильної камери для зберігання м`яса та напівфабрикатів з м`яса, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Білецького, 34, яка орендується ТОВ «Колорсейл» та ТОВ «Албат Інвест» у ПП «Рось», одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у розмірі 6 000 грн.
		 Також  ОСОБА_7 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, того ж дня усвоєму службовому кабінеті згідно з попередньою домовленістю одержав від директора ПП «Бєкєт» ОСОБА_8 неправомірну вигоду у розмірі 3800 доларів США за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме за прискорення та сприяння у видачі ПП «Бєкєт» дозволу наввезення на митну територію України продуктів тваринного походження.
		 У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду тапризначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Зазначає, що місцевий суд не повною мірою врахував те, що протягом короткого проміжку часу засуджений скоїв тяжкий та середньої тяжкості злочини, які підривають авторитет та престиж органів державної влади й місцевого самоврядування, внаслідок чого ОСОБА_7 необґрунтовано на підставі ст. 75 КК України було звільнено від відбування основного покарання звипробуванням.
		У запереченнях на касаційну скаргу прокурора, який брав участь урозгляді провадження судом апеляційної інстанції, засуджений ОСОБА_7 просить залишити судові рішення без зміни, а касаційну скаргу  беззадоволення.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, думки засудженого ОСОБА_7 та захисника  ОСОБА_6 , які заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягаєзадоволеннюна таких підставах.
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України (в ред. Закону від 18.04.2013 р.), та кваліфікація його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.
		Посилання прокурора на неправильне застосування закону України прокримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого є необґрунтованими.
		Так, за ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		Згідно зі ст. 75 КК України в разі, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку проможливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Призначаючи покарання ОСОБА_7 , суд із достатньою повнотою врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів (середньої тяжкості й тяжкий), конкретні обставини провадження, особу винного (не судимий, позитивно характеризується, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, хворіє), обставини, які пом`якшують покарання (визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів), та відсутність обставин, які обтяжують покарання. За таких умов місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання в межах санкцій частин статей, за якими його визнано винним.
		Також суд правильно призначив засудженому  ОСОБА_7 покарання напідставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів і звільнив його відвідбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 цього Кодексу. Отже, вимоги статей 50, 65 КК України дотримано.
		Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім дляйого виправлення й попередження вчинення ним нових злочинів.
		Апеляційний суд переглянув це кримінальне провадження і виніс мотивовану ухвалу, якою визнав вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 законним та обґрунтованим, а призначене йому покарання таким, що повною мірою відповідає вимогам ст. 65 КК України. При цьому доводи, наведені в апеляційній скарзі прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, належним чином перевірив апеляційний суд та мотивовано відхилив їх.
		Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та повною мірою відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
		Оскільки в касаційній скарзі прокурора не наведено переконливих доводів на обґрунтування твердження про невиправдану м`якість призначеного   ОСОБА_9 покарання, скарга задоволенню не підлягає.
		 Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для зміни чи скасування судових рішень, у провадженні невстановлено.
		Керуючись статтями 433, 434, 436438 КПК України, колегія суддів
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції,  без задоволення.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню непідлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		 ОСОБА_1      ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...