Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 128/2489/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Ухилення від військової служби (усі види), з них; Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 01.08.2016. Зареєстровано: 01.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 04.08.2016.
Дата набрання законної сили: 01.09.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 128/2489/16-к 
		 
		 ВИРОК
		 Іменем України
		 
		01 серпня 2016 року                 Вінницький районний суд Вінницької області
		в складі: головуючого судді         ОСОБА_1 
		при секретарі:                 ОСОБА_2 
		з участю прокурора:             ОСОБА_3 
		адвоката:                     ОСОБА_4 
		обвинуваченого:                 ОСОБА_5 
		 
		розглянувши в підготовчому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження № 42016020420000135 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Антонівка, Вільнянського району Запорізької області, українця, громадянина України, неодруженого, освіта середня спеціальна, жителя АДРЕСА_1 , раніше несудимого
		 
		   обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		Солдат ОСОБА_5 призваний на строкову військову службу 25 червня 2015 року ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ). 27 липня 2015 року згідно наказу ТВО командира військової частини НОМЕР_1 №187 його направлено в розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ). Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 190 від 30 липня 2015 року ОСОБА_5 призначений на посаду стрільця військової частини НОМЕР_2 та поставлений на всі види забезпечення, де проходить військову службу по даний час. 17 березня 2014 року Указом в. о. Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію» на території України оголошено часткову мобілізацію та, після його затвердження 17 березня 2014 року Верховною Радою України, цей Указ набрав чинності, у зв`язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» розпочався особливий період, який діє по даний час. 28 квітня 2016 року в приміщенні штабу військової частини НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_3 до солдата ОСОБА_5 в присутності військовослужбовців особового складу військової частини НОМЕР_2 був доведений усно наказ командиром роти охорони військової частини НОМЕР_2 капітаном ОСОБА_6 , на виконання Директиви Генерального штабу Збройних Сил України від 06.04.2016 № Д-15 «Про організацію комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями за контрактом у 2016 році», про вибуття до військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 ) для подальшого проходження військової служби за контрактом. Вручений припис № 21 від 28 квітня 2016 року, відповідно до якого солдат ОСОБА_5 мав прибути до нового місця служби 29 квітня 2016 року та видані належні атестати, військово-перевізні документи (Форма 1) від ст. Вінниця до ст. Дніпро і зібрані всі документи для подальшого проходження служби останнім у військовій частині НОМЕР_3 . 29 квітня 2016 року близько 08 год. 00 хв. солдат ОСОБА_5 прибув на залізничний вокзал м. Вінниці та відправився на потязі №70 сполученням «м. Львів  м. Маріуполь» для подальшого місця проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 . Проте, у солдата ОСОБА_5 під час слідування потягом №70 сполученням «м. Львів  м. Маріуполь», виник злочинний умисел, направлений на тимчасове ухилення від військової служби, тому 29 квітня 2016 року, реалізуючи задумане, він не прибув до військової частини НОМЕР_3 , нехтуючи вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України умисно, без поважних причин вчасно не з`явився на службу у військову частину НОМЕР_3 , що дислокується в АДРЕСА_4 . Знаходячись за межами військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_5 проводив час на власний розсуд, проживаючи за адресою своєї матері: АДРЕСА_3 , чим протизаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. 17 травня 2016 року солдат ОСОБА_5 самостійно повернувся до військової частини НОМЕР_2 , що дислокується в АДРЕСА_3 . Таким чином, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем строкової військової служби під час особливого періоду військової частини НОМЕР_2 , в порушення ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 29 квітня 2016 року діючи з прямим умислом та з метою тимчасово ухилитися від військової служби, знаючи про те, що він повинен проходити строкову військову службу під час особливого періоду, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України  без поважних причин вчасно не з`явився на службу у військову частину НОМЕР_3 , що дислокується в АДРЕСА_4 та в подальшому проводив час на власний розсуд, проживаючи за адресою: АДРЕСА_3 і лише 17 травня 2016 року повернувся до військової частини НОМЕР_2 , що дислокується в АДРЕСА_3 , тобто, був відсутній на службі 17 діб.
		   Дії ОСОБА_5  кваліфіковані за ч. 4 ст. 407 КК України, як нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду військовослужбовцем строкової служби.
		   29.07.2016 року між підозрюваним ОСОБА_5 та заступником військового прокурора Вінницького гарнізону капітаном юстиції ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
		   Згідно даної угоди заступник військового прокурора Вінницького гарнізону, підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник  адвокат ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_5  за ч. 4 ст. 407 КК України, підозрюваний ОСОБА_5 в повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено погоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: за ч.4 ст. 407 КК України, з застосуванням положень ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  5100 грн. в прибуток держави. 
		Підозрюваному ОСОБА_5 роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.ст. 473, 474 КПК України та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості, які йому зрозумілі.
		В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред`явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини справи, встановлені слідством. Крім того, зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
		Прокурор та захисник в підготовчому судовому засіданні вважають, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України, КК України, просили угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому, узгоджене в угоді покарання.
		Заслухавши сторони кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та заслухавши обвинуваченого про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь  яких обставин, які примусили ОСОБА_5 погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що в даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
		Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу. 
		Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. 
		Згідно обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, яке враховуючи положення ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
		Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд встановив: щире каяття, активне сприяння розкриттю правопорушенню.
		Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не виявлено.
		Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.
		Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що взяті обвинуваченим на себе за угодою про визнання винуватості обов`язки, очевидно можливі для виконання.
		Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК та КК України, суд дійшов до переконання про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 29.07.2016 року в кримінальному провадженні № 42016020420000135 між заступником військового прокурора Вінницького гарнізону капітаном юстиції ОСОБА_3 , підозрюваним ОСОБА_5 та його захисником  адвокатом ОСОБА_4 .
		З огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_5 щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, даний злочин вчинив вперше, позитивно характеризується за місцем постійного проживання, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, враховуючи його молодий вік та наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що за вчинене правопорушення обвинувачений ОСОБА_5 підлягає покаранню, з застосуванням положень ч.1 ст. 69 КК України, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.
		Керуючись ст. ст. 314, 374, 375, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд 
		ЗАСУДИВ:
		Затвердити угоду від 29.07.2016 року про визнання винуватості, укладену між заступником військового прокурора Вінницького гарнізону капітаном юстиції ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та його захисником  адвокатом ОСОБА_4  та призначити покарання, узгоджене сторонами угоди.
		Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  5100 грн. в прибуток держави.
		Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...