Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/5579/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 01.08.2016. Зареєстровано: 02.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2016.
Дата набрання законної сили: 02.09.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		29 липня 2016 року                      № 826/5579/16
		 
		Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу:
		за позовом ОСОБА_1до відповідача Головного управління Національної поліції у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування рішення атестаційної комісії, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернулася в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Головного управління Національної поліції у місті Києві, в якому просила:
		1. визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в м. Києві від 29.01.2016 р. про службову невідповідність капітана поліції ОСОБА_1, інспектора Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві, яке оформлене протоколом засідання цієї ж комісії від 29.01.2016 р.
		2. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві №158о/с від 19.02.2016 р. в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1, інспектора Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві згідно з п. 5 (через службову невідповідність) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
		3. поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві;
		4. зобов»язати Головне управління Національної поліції у місті Києві відшкодувати позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу;
		5. допустити негайне виконання постанови в частині поновлення позивача  на посаді.
		У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з наведених у позовній заяві підстав.
		Представник відповідача під час судового засідання позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволення з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність, надавши при цьому письмові заперечення.
		Так, відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що позивача було прийнято на службу в поліцію без проведення конкурсу або атестування, що було обумовлено відсутністю порядку його проведення. У зв'язку з цим позивача було призначено на посаду поліцейського в тимчасових штатах без надання оцінки його професійним якостям та визначення відповідності посаді, а тому і було прийнято рішення про проведення атестування стосовно позивача.
		Окрім цього, також відмічено, що зважаючи на те, що накази ГУНП у місті Києві №11 від 15.12.2015 р. «Про створення атестаційних комісій ГУНП у місті Києві», №226 від 18.03.2016 р. «Про продовження строку атестування поліцейських», №2 від 07.11.2015 р. «Про оголошення тимчасових штатів апарату, органів і підрозділів Головного управління Національної поліції у м. Києві» накази Національної поліції України №92 від 16.11.2015 р. «Про організацію тестування особового складу головних управлінь Національної поліції в Київській області та місті Києві», № 94 від 18.11.2015 р. «Про організацію атестування особового складу головних управлінь Національної поліції в Київській області та місті Києві» у встановленому законом порядку не визнані протиправними, тому атестування позивача, як поліцейського, після призначення його на посаду не суперечить положенням ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію».
		Під час судового засідання сторонами заявлено клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, з огляду на що, керуючись ч. 4 ст. 122 КАС України вирішив продовжити розгляд справи без участі представників сторін у порядку письмового провадження.
		Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		В силу ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також з'ясувавши позицію судів вищих інстанцій з приводу вирішення аналогічних спірних правовідносин, Окружний адміністративний суд міста Києва,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Як вбачається з наявного у справі витягу з наказу від 19.02.2016 р. №158 о/с «Щодо особового складу» (а.с. 11) згідно з п. 5 (через службову невідповідність) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» капітана поліції ОСОБА_1, інспектора Голосіївського управління поліції, звільнено зі служби в поліції.
		Стаж служби в поліції в календарному обчисленні складає 16 років 06 місяців 17 днів.
		Підстава: атестаційний лист ОСОБА_1 з висновком атестаційної комісії від 29.01.2016 р.
		Запис про звільнення згідно вказаного наказу занесено до трудової книжки позивача АГ №637555 (а.с. 13). 
		При цьому прийнято позивача на службу до Національної поліції України, як встановлено судом, згідно наказу від 07.11.2015 р. №31 о/с (а.с. 12) на підставі заяви ОСОБА_1 від 07.11.2015 р. та у відповідності до п. 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» призначено (тобто без проведення конкурсу) як таку, що прибула з Головного управління МВС України в місті Києві, з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестування 07.11.2015 р. (а.с 33). 
		 
		Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 07.11.2015 р. №2 оголошено тимчасові штати апарату, органів і підрозділів Головного управління Національної поліції у м. Києві (а.с. 153).
		Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 15.12.2015 р. №11 створено атестаційні комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, затверджено професійний склад цих комісій, проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у м. Києві призначено в період з 15 по 28 грудня 2015 р. (а.с 145).
		Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 18.03.2016 р. №226 (а.с. 152) атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у м. Києві продовжити по 31.03.2016 р. 
		Так, згідно відомості про результати проходження атестаційного тестування Національної академії внутрішніх справ (а.с. 131) ОСОБА_1 за результатами тестування загальних навичок набрала 27 балів, в той же час за результатом тестування знань основ законодавства про правоохоронну діяльність - 30 балів.
		У справі також наявний атестаційний лист щодо позивача (а.с. 132), у якому серед іншого зазначено про те, що за період служби в органах внутрішніх справ та на займаній посаді вона зарекомендувала себе позитивно, сумлінно відноситься до виконання службових обов»язків, проявляє ініціативу та наполегливість. Знає накази МВС, статути, нормативні документи, які регламентують діяльність ОВС і правильно їх застосовує в практичній роботі. Порушень законності не допускає. У спілкуванні з громадянами та колегами по службі проявляє культуру, ввічливість і тактовність. За характером спокійна, врівноважена та витримана. Користується авторитетом та повагою серед колег по роботі. Фізично розвинута добре, в стройовому відношенні підтягнута, зовні охайна. Табельною зброєю та засобами захисту володіє вміло. Державною мовою спілкується вільно. 
		За висновком прямого керівника позивач займаній посаді позивач відповідає.
		Разом з тим, у графі «Результати тестування» у атестаційному листі, підписаному 29.01.2016 р., містяться відомості: «тестування загальних навичок - 27», «професійне тестування - 30», у графі «результати атестування» - « 4 - зайнятій посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».
		Датою ознайомлення позивача із висновком атестаційної комісії є 04.02.2016 р., що підтверджується розпискою позивача у атестаційному листі (а.с. 133).
		Відповідно до наданої до суду копії протоколу Атестаційної комісії ГУНП в м. Києві від 14.01.2016 р. ОП №15.00000769.0010395 (а.с. 134) членами атестаційної комісії під час проведення атестування ОСОБА_1 було досліджено атестаційний лист та інші матеріали, які було зібрано на особу, яка проходить тестування, а саме: декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел.
		Так, за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення Головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення, а саме - «поліграф» (а.с. 134).
		Згідно направлення на проведення опитування (тестування) з використанням поліграфа (при підготовці та прийнятті кадрових рішень) від 14.01.2016 р. позивача направлено для проходження перевірки на поліграфі (а.с. 135).
		За результатами вказаної перевірки встановлено наявність у позивача наявність психологічної установки на приховування інформації відносно отримання неправомірної матеріальної вигоди (а.с. 136).
		Окрім цього, під час проходження перевірки на поліграфі, позивач повідомила, що у зв»язку із відсутністю належного фінансування, вимушена була просити у громадян, які оформлювали дозвільні документи по лінії дозвільної системи, надати матеріальну допомогу на потреби, пов»язані з роботою (придбання канцелярських товарів, паперу, паперу для факсу і т.п.), яку отримувала задарма і без яких-небудь зобов»язань взамін. Також були випадки, коли позивачу приносили у вигляді подяки за оформлені документи цукерки та каву. Дані слова перевірені тестовими питаннями в ході поліграфної перевірки і отримано реакції, підтверджуючі правдивість відповідей. 
		Разом з тим неправомірну вигоду для особистого збагачення, як встановлено в результат перевірки, позивач не отримувала. При цьому також існування психологічної установки на укриття фактів участі в корупційних схемах, скоєнні інших протиправних дій, в тому числі пов»язаних із подіями в період Революції Гідності, поліграфом виявлено не було (а.с. 136).
		Протоколом засідання від 27.01.2016 р. №16.00002419 Атестаційної комісії №5 ГУ НП в м. Києві (а.с. 137) позивача включено до затвердженого переліку осіб, які проходять співбесіду 29.01.2016 р.
		Відповідно до наданої до суду копії протоколу Атестаційної комісії ГУНП в м. Києві від 29.01.2016 р. ОП №15.00002419.0010395 (а.с. 139) членами атестаційної комісії під час проведення атестування ОСОБА_1 було досліджено атестаційний лист та інші матеріали, які було зібрано на особу, яка проходить тестування, а саме: декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел.
		Так, за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення Головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення, а саме - « 4 - зайнятій посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», дане рішення прийнято одноголосно.
		05.02.2016 р. позивачем подано скаргу на згаданий вище висновок атестаційної комісії на адресу Голови апеляційної атестаційної комісії північного регіону Національної поліції України. Про оскарження даного висновку позивач доповів Заступнику голови Національної поліції України - начальнику Головного управління Національної поліції у М. Києві (а.с. 142).
		У протоколі від 12.02.2016 р. Апеляційної атестаційної комісії північного регіону за результатами вивчення скарги позивача зазначено, що скаржником не набрано 60 і більше балів за професійний тест та тест на загальні здібності та навички, у зв»язку з чим подана скарга розгляду не підлягає.
		Доказів вручення позивачу копії оскаржуваного протоколу Атестаційної комісії ГУНП в м. Києві від 29.01.2016 р. ОП №15.00002419.0010395 матеріали справи не містять.
		Натомість у справі наявна розписка позивача від 10.03.2016 р. (а.с. 17) про отримання у відділі кадрів трудової книжки, виписки з наказу про звільнення та обхідного листа.
		В той же час позивач, не погодившись із рішеннями відповідача щодо її невідповідності займаній посаді та звільнення з ОВС, за захистом власних прав, свобод та інтересів звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.
		 
		Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства з приводу даного спору, а також заслухавши пояснення представника відповідача та оглянувши позицію судів вищих інстанцій з приводу аналогічних спорів, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, зважаючи на наступне.
		 
		Статтею 19 Конституції України  встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та Законами України.
		Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.07.2015 р. №580-VIII «Про Національну поліцію України» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №580), Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
		Верховною Радою України 02.07.2015 р. прийняла Закон України «Про Національну поліцію»  (далі - Закон № 580), який набрав чинності 07.11.2015 р.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього Закону  поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
		Частиною 1 ст. 48 Закону №580 визначено, що призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у ст. 47 цього Закону.
		Відповідно до вимог ст. 47 Закону №580 призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.
		Пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580 передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
		Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
		Згідно до п. 10 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580 працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
		Тобто, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або шляхом проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
		Статтею 58 Закону №580 передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.
		Разом з тим мету та підстави атестування поліцейських визначено у  ст. 57 Закону №580.
		Відповідно до ч. 1  ст. 57 Закону № 580 атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
		Частиною 2 цієї статті передбачено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
		Виходячи із аналізу наведених законодавчих положень, а також беручи до уваги встановлені під час судового розгляду обставини справи, суд приходить до висновку про правомірне включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.
		 
		Що ж до правомірності рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції м. Києва, оформленого протоколом ОП№15.00002419.0010395 від 29.01.2016 р. (а.с. 139), про невідповідність позивача займаній посаді, суд відзначає наступне.
		Порядок проведення атестування поліцейських визначено Інструкцією, затвердженою казом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 р. №1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 р. за № 1445/27890 (далі -  Інструкція №1465).
		Вказана Інструкція розроблена відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
		Пунктом 2 розділу І Інструкції №1465  визначено, що керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.
		Розділом ІV Інструкції №1465 визначений порядок організації, підготовки, проведення атестування.
		Згідно з п. 11 розділу IV Інструкції №1465  атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
		Відповідно до п. 3 розділу IV Інструкції №1465 атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники.
		За змістом п.п. 7-9 Розділу ІV Інструкції №1465 керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.
		В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.
		Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
		Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.
		Відповідно до пунктів 10, 11, 12 Розділу ІV Інструкції №1465  з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
		За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
		За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
		Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.
		Пунктом 15 Розділу ІV Інструкції №1465 передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
		При цьому, відповідно до п. 16 Розділу ІV Інструкції №1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
		Зміст викладених положень Інструкції №1465  свідчить, що атестування поліцейських включає два етапи: тестування та співбесіду. В той же час тестування передбачає професійний тест (тест на знання законодавчої бази) та тест на загальні здібності та навички.
		Разом з тим положеннями Інструкції №1465 не визначено конкретного порядку проведення співбесіди, у той же час, виходячи з її змісту та мети атестування, а також беручи до уваги зміст норми п. 16 Розділу ІV Інструкції №1465, можна дійти логічного висновку, що під час співбесіди Атестаційна комісія повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського, його освітній та кваліфікаційний рівень, а також з'ясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV     Інструкції №1465, для чого поліцейському, який проходить атестування, можуть ставитись питання.
		Згідно з п.п. 20-23 Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.
		Водночас, як встановлено судом, протоколом ОП №15.00002419.0010395 від 29.01.2016 р. Атестаційною комісією (а.с. 139) прийнято рішення про невідповідність позивача займаній посаді, зважаючи на встановлений під час тестування недостатній рівень теоретичних знань та/або професійних якостей позивача при її перебуванні на посаді інспектора Голосіївського управління поліції.
		Разом судом досліджено наявні у справі копії матеріалів особової справи позивача, з яких, в тому числі з атестаційного листа та інших матеріалів, які були предметом дослідження атестаційної комісії, в результаті чого підтверджено висновки Атестаційної комісії щодо службової невідповідності позивача.
		Виходячи із наведеного, суд зазначає, що зміст оскаржуваного протоколу та встановлені під час судового розгляду справи інші обставини свідчать, що атестаційною комісією рішення про службову невідповідність позивача приймалось на підставі аналізу та вивчення всіх матеріалів, наданих до атестування, при цьому за результатами розгляду цих матеріалів були встановлені обставини, що свідчать про невідповідність особи позивача критеріям, визначеним п. 16 Розділу ІV  Інструкції №1465.
		Матеріалами справи підтверджується, що за наслідками тестування позивач отримала 27 балів за результатами тестування на загальні навички та 30 балів з професійного тестування. Згідно п. 10 Розділу ІV Інструкції №1465 мінімальний бал за кожен тест складає 25 балів.
		При цьому згідно положень Інструкції №1465 результати тестування обов'язково враховуються Атестаційною комісією, проте вирішального значення вони не мають, адже повинні оцінюватися разом з іншими матеріалами, що були подані до атестування. Разом з тим, під час судового розгляду справи представником відповідача доведено, що отримана позивачем кількість балів за тести з точки зору комплексної оцінки усіх використаних під час атестування матеріалів, свідчить про професійну (службову) невідповідність позивача займаній нею посаді.
		 
		При цьому, вирішуючи справу по суті, суд зауважує, що доводи представника відповідача щодо обізнаності позивача про результати проведеної атестації 29.01.2016 р., а саме з протоколом ОП №15.00002419.0010395 від 29.01.2016 р., зважаючи на оскарження нею висновку Атестаційної комісії від 29.01.2016 р., беруться судом до уваги в сукупності з іншими наявними у справі доказами.
		Так, зокрема, положеннями ч. 3 ст. 99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
		Як уже встановлено судом, у справі наявна розписка позивача від 10.03.2016 р. (а.с. 17) про отримання у відділі кадрів трудової книжки, виписки з наказу про звільнення та обхідного листа. Разом з тим, доказів вручення позивачу оскаржуваного висновку представником відповідача до суду не надано.
		В той же час, в ракурсі наведеного, суд вважає за доцільне скористатись висновками Пленуму Вищого адміністративного суду України, наведеними у постанові від 06.03.2008 р.  №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».
		Так, у постанові зазначено, що при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
		Адміністративний позов у даній справі через канцелярію суду подано 05.04.2016 р. (а.с.4), тобто місячний строк, визначений ч. 3 ст. 99 КАС України, в частині позовних вимог, що стосуються протиправності звільнення позивача, є дотриманим.
		Підставою для припинення трудових відносин роботодавця з працівником за загальним правилом є наказ про його звільнення. Однак, заявлені позивачем позовні вимоги, як вбачається стосуються не лише протиправності звільнення позивача згідно до оскаржуваного наказу, а й висновку атестаційної комісії про службову невідповідність позивача, тому норма ч. 3 ст. 99 КАС України застосуванню до позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Атестаційної комісії ГУ НП у м. Києві від 29.01.2016 р., на переконання суду, не підлягає, а доводи відповідача в цій частині є помилковими.
		А відтак, з огляду на наведене, до цих позовних вимог слід застосовувати по ч. 2 ст. 99 КАС України, згідно якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		При цьому в даному випадку суд враховує також позицію Європейського суду з прав людини (Суд). Так, Суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, серія A №18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. рішення у справі Guйrin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37).
		Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (див. рішення у справі Pйrez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, p. 3255, § 45). Суд підкреслює, що, оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист (див., mutatis mutandis, рішення у справі Miragall Escolano and others v. Spain, заява № 38366/97, § 37, ECHR 2001-I; та у справі «Звольський та Звольська проти Чеської Республіки» (Zvolskэ and Zvolskб v. the Czech Republic), заява № 46129/99, § 51, ECHR 2002-IX).
		Отже, враховуючи наведене у сукупності, а також виходячи з наявних у справі доказів, беручи до уваги пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Відповідно до вимог ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Також згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Водночас якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз (ч. 2).
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору. 
		Враховуючи вищенаведене в сукупності та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163, п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		           Відмовити у задоволенні позовних вимог.
		 
		Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України. 
		 
		Суддя                                                                                      Я.І. Добрянська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...