Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/9768/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інтелектуальна власність; Товарні марки і розпорядження правами на них; Інший спір про товарні марки і розпорядження правами на них.
Надіслано для оприлюднення: 01.08.2016. Зареєстровано: 02.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2016.
Дата набрання законної сили: 21.09.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25.07.2016№910/9768/16
		Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., 
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		справу № 910/9768/16
		за позовом публічного акціонерного товариства «Сбербанк», м. Київ, 
		до Державної служби інтелектуальної власності України, м. Київ, та
		публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Київ,
		про дострокове припинення дії свідоцтва України №82116 на знак для товарів і послуг, 
		 
		за участю представників: 
		позивача - Столяренка О.В. (довіреність від 15.04.2016 № б/н);
		                   Сюсєля І.М. (довіреність  від 15.04.2016 № б/н);
		відповідача-1 - Запорожець Л.Г. (довіреність 21.11.2014 №1-8/8566);
		відповідача-2 - Дубинського М.І. (довіреність від 14.01.2016 № 19/3-02);
		                           Кочкарьова С.В. (довіреність від 14.01.2016 № 19/3-02).
		 
		Публічне акціонерне товариство «Сбербанк» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про:
		- дострокове припинення дії свідоцтва України № 82116 на знак для товарів і послуг «СБЕРБАНК», власником якого є публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - Банк), щодо усіх послуг 36 класу Міжнародної класифікації товарів та послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП);
		- зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України (далі - Служба) внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг, про що здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені - «Промислова власність».
		Позов мотивовано тим, що:
		- відповідач є володільцем свідоцтва України № 82116 на знак для товарів і послуг «СБЕРБАНК», зареєстрований для послуг 36 класу МКТП «страхування; фінансова діяльність; кредитно-грошові операції; операції з нерухомістю; всі послуги, що включені до 36 класу» (заявка від 24.05.2006 № m200607492; дата публікації відомостей про видачу свідоцтва - 10.09.2007);
		- спірне свідоцтво має бути припинено достроково за рішенням суду внаслідок невикористання знака для товарів і послуг власниками на території України щодо послуг 36 класу МКТП протягом трьох років до дати подання даного позову.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2016 порушено провадження у справі.
		21.06.2016 позивач подав суду письмові пояснення, в яких фактично виклав доводи, вказані у позовній заяві, та витяг з МКТП (102016) ІДС «Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків (Ніццька класифікація). Десята редакція, версія 2016 року».
		Товариство 21.06.2016 подало суду письмові пояснення, в яких зазначило про те, що представник материнської компанії позивача, а саме публічне акціонерне товариство «Сбєрбанк Росії», звернувся до нотаріуса міста Москви Казанової Єлени Юріївни для проведення огляду доказів у вигляді інтернет-сайту http://www.oschsdbank.ua; за результатами вказаного огляду нотаріусом встановлено, що позначення «СБЕРБАНК» за свідоцтвом України № 82116 на знак для товарів і послуг не використовується Банком.
		Банк 21.06.2016 подав суду відзив на позовну заяву, в якому вказав таке:
		- відповідно до свідоцтва України №82116 знак для товарів і послуг «СБЕРБАНК» зареєстровано для послуг 36 класу МКТП «страхування; фінансова діяльність; кредитно-грошові операції; операції з нерухомістю; всі послуги, що включені до 36 класу МКТП»;
		- знак для товарів і послуг «СБЕРБАНК» за свідоцтвом України №82116 використовується Банком шляхом: пропонування та надання послуг, рекламування, застосування його в діловій документації, в мережі Інтернет та в доменних іменах, а також іншими не забороненими законом способами;
		- Банк використовує позначення «СБЕРБАНК» на фасаді будівель, що знаходяться за адресами: м. Дзержинськ, вул. Дзержинського, 15, та м. Маріуполь, просп. Будівельників, 39, при вході до відділень Банку, де надаються фінансові послуги, а також на інформаційній дошці обміну валют, що є належним використанням торговельної марки  шляхом застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої зареєстровано знак;
		- з 2004 року Банк є активним користувачем інформаційно-дилінгової системи «Ukrdealing», що підтверджується листом держателя даної системи - товариства з обмеженою відповідальністю «Укрділінг» та висновком експерта від 04.01.2016 №302/15 за результатами експертного дослідження комп'ютерно-технічної експертизи та експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) і засобів щодо використання позначення «СБЕРБАНК» в міжбанківській інформаційно-дилінговій системі «Ukrdealing»;
		- позивач жодним чином не доводить і не вказує, у наданні яких саме послуг під торговельною маркою «СБЕРБАНК» він має інтерес; в матеріалах справи не міститься жодного належного доказу наявності у позивача охоронюваного законного інтересу на надання всіх та кожної окремо послуг, для яких зареєстрована торговельна марка позивача.
		Служба 21.06.2016 подала суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що: Положенням про Державну службу інтелектуальної власності України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2014 №658, не передбачено здійснення Службою контролю за використанням знаків для товарів і послуг їх власниками; використання Банком знака «Ощадбанк», який одночасно є відрізняльною частиною його фірмового найменування, можна вважати використанням Банком знака «СБЕРБАНК» в розумінні абзацу четвертого пункту 4 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі - Закон).
		11.07.2016 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме аналітичного звіту щодо впізнаваності фірмової назви та торговельної марки «СБЕРБАНК».
		11.07.2016 Банк подав суду додаткові письмові пояснення до відзиву на позовну заяву, в яких зазначив, що: використання відповідачем-2 знака для товарів і послуг «СБЕРБАНК» за свідоцтвом України №82116, крім іншого, здійснюється в тому числі і шляхом використання позначення «ОЩАДБАНК», яке відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами; відповідач-2 використовує знак для товарів і послуг «СБЕРБАНК» за свідоцтвом України №82116 під час пропонування та надання послуг в умовах акції «Теплые объятия» в банківських установах, під час рекламування, в діловій документації, офіційних листах (на бланках), візитках, договорах, квитанціях, докази чого додані до матеріалів справи.
		Представник Служби у судовому засіданні 11.07.2016 подав суду матеріали заявки на реєстрацію знака для товарів і послуг за свідоцтвом України №82116 на ім'я Банку.
		25.07.2016 позивач подав суду:
		- письмові пояснення, в яких вказав таке: надані відповідачем-2 докази не є належними, оскільки складені зацікавленою особою; документи є суперечливими та такими, що не підтверджують використання знака для товарів і послуг «СБЕРБАНК» за свідоцтвом України № 82116; Банк не подав суду належних та допустимих доказів використання торговельної марки у діловій документації та рекламі; позначення «Ощадбанк» і «Сбербанк» не є схожими між собою або такими, що тільки окремими елементами відрізняються один від одного; Товариство вважає, що відповідач-2 не довів належним чином використання знака для товарів і послуг «СБЕРБАНК», а надані докази не є належними, були підготовлені для подання до суду з метою довести використання торговельної марки та не підтверджують добросовісне використання;
		- клопотання про витребування доказів, а саме:
		у приватного підприємства «Скай Солюшенс» (далі - ПП «Скай Солюшенс»): договір про надання послуг з виготовлення листівок для проведення акції «Теплі обійми», укладеного Банком та ПП «Скай Солюшенс»; акт приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг ПП «Скай Солюшенс» за даним договором; докази здійснення оплати за рахунком-фактури №СФ-0000505 за вказаним договором;
		у виконавчого комітету Торецької міської ради паспорт інформаційної вивіски за адресою відділення Банку ТВБВ № 10004/0415, а саме: 85200, вул. Дзержинського, 15, м. Дзержинськ Донецької області; 
		у виконавчого комітету Маріупольської міської ради паспорт штендера за адресою відділення Банку ТВБВ № 10004/0471, а саме: 87534, просп. Будівельників, 39, м. Маріуполь Донецької області.
		Клопотання мотивовані тим, що: в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо здійснення Банком замовлення на виготовлення листівок з написом «Сбербанк», оплати відповідачем-2 рахунку-фактури за надання послуг з виготовлення даних листівок, фактично виконання такого замовлення ПП «Скай Солюшенс», та зокрема тиражу даних листівок; докази надані відповідачем-2, є неналежними та не доводять використання знака для товарів і послуг «СБЕРБАНК» за свідоцтвом України №82116.
		Товариство подало суду докази звернення до ПП «Скай Солюшенс», виконавчого комітету Торецької міської ради, виконавчого комітету Маріупольської міської ради з відповідними адвокатськими запитами, які були надіслані 13.07.2016 та 18.07.2016.
		Представники Товариства у судовому засіданні 25.07.2016 підтримали дані клопотання та просили суд їх задовольнити.
		Представники Банку та Служби у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотань позивача про витребування доказів.
		Заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотань позивача про витребування доказів з огляду на таке:
		- відповідно до частин першої та другої статті 38 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів;
		- у клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ;
		- позивач документально не підтвердив неможливість подання необхідних доказів; 
		- так, Товариство подало докази звернення із відповідними адвокатськими запитами, проте суду не подано документального підтвердження відмови ПП «Скай Солюшенс», виконавчого комітету Торецької міської ради та виконавчого комітету Маріупольської міської ради щодо надання відомостей позивачу; 
		- крім того, Товариством не обґрунтовано необхідність витребування вказаних доказів. 
		25.07.2016 Банк подав суду клопотання про призначення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності та зупинення провадження у справі.
		На вирішення судового експерта відповідач-2 просив поставити таке питання:
		«Чи є позначення «ОЩАДБАНК», яке використовується Публічними акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» таким, що відрізняється від зареєстрованого знака за свідоцтвом України № 82116 лише окремими елементами, що не змінює в цілому відмінності знака?».
		Представники відповідача-2 підтримали заявлене клопотання про призначення судової експертизи; представник відповідача-1 підтримав вказане клопотання; позивач проти задоволення клопотання заперечив та просив суд відкласти розгляд справи для надання можливості підготувати письмові заперечення.
		Суд відмовив у відкладенні розгляду справи та у призначенні судової експертизи, виходячи з такого.
		Представники Товариства мають право надати усні заперечення на клопотання Банку, а тому відкладення судового розгляду для оформлення письмових заперечень є недоцільним.
		Що ж до клопотання про призначення судової експертизи, то слід вказати таке.
		Відповідно до частини першої статті 42 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. 
		Згідно з пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
		Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
		Предметом розгляду даного господарського спору є вимога про дострокове припинення дії свідоцтва України № 82116 на знак для товарів і послуг «СБЕРБАНК» внаслідок невикористання знака для товарів і послуг власником на території України щодо послуг 36 класу МКТП протягом трьох років до дати подання даного позову.
		Таким чином, при розгляді справи такої категорії встановлюються обставини використання чи невикористання торговельної марки протягом трьох років, що не потребує спеціальних знань та відноситься до повноважень суду.
		Господарському суду міста Києва не подано документального підтвердження дійсної потреб у проведенні судової експертизи.
		Слід зазначити, що відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
		Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
		З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
		Отже, призначення судової експертизи в даній справі з визначеним відповідачем-2 питанням, є недоцільним і таким, що суперечить принципу розумності строку вирішення спору.
		Представники позивача у судовому засіданні 25.07.2016 надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
		Представники відповідачів-1,2 надали пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечили.
		Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		Банку 10.09.2007 було видано свідоцтво України № 82116 на знак для товарів і послуг «СБЕРБАНК» (словесний), зареєстрований для послуг 36 класу МКТП «страхування; фінансова діяльність; кредитно-грошові операції; операції з нерухомістю; всі послуги, що включені до 36 класу» (заявка від 24.05.2006 № m200607492; дата публікації відомостей про видачу свідоцтва - 10.09.2007).
		За приписами статті 494 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і пункту 4 статті 5 Закону набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.
		Товариством позов подано у зв'язку з тим, що, на його думку, дія свідоцтва України № 82116 на знак для товарів і послуг повинна бути достроково припинена у зв'язку з тим, що відповідач-2 не використовує спірне позначення для послуг 36 класу МКТП протягом більше трьох років до дня подання позовної заяви - 27.05.2016.
		Відповідно до статті 1 Закону знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
		Статтею 17 (обов'язки, що випливають із свідоцтва) Закону встановлено, що власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.
		У пункті 4 статті 18 Закону зазначено, що якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково. 
		Відповідач-2 заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що ним використовується позначення «СБЕРБАНК», а тому підстав для припинення дії свідоцтва України № 82116 немає.
		Слід зазначити, що відповідно до пункту 4 статті 18 Закону правове значення в даному випадку мають лише: факт використання (кожним з власників та/або іншою особою під їх контролем) чи невикористання торговельної марки для товарів та/або послуг, стосовно яких її було зареєстровано; тривалість невикористання знака (має бути більше трьох років); причини невикористання. При цьому обов'язок доказування наявності поважних причин невикористання покладається на власника свідоцтва. 
		Аналогічної правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 13.09.2013 зі справи № 58/441.
		Разом з тим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з такого.
		Згідно з пунктом 4 статті 16 Закону використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет; застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
		Отже, визначальним для вирішення порушеного питання щодо належного використання зареєстрованої торговельної марки є факт наявності відповідного товару та/або послуги. 
		У пункті 71 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» зазначено, що якщо знак для товарів і послуг без поважних причин безперервно не використовується щодо частини або всіх товарів та/або послуг, внесених до реєстру, протягом трьох років від дати публікації про видачу свідоцтва або від іншої дати, то це є достатньою підставою для дострокового припинення за рішенням суду дії свідоцтва на такий знак повністю або частково щодо відповідних товарів та/або послуг. Не підлягає достроковому припиненню дія свідоцтва у випадку коли використання знака розпочалося або відновилося до подання позову.
		На підтвердження факту використання знака власник свідоцтва має подати суду докази вчинення принаймні деяких дій з числа зазначених у частині четвертій статті 16 Закону; такими доказами можуть бути, зокрема, примірники товарів, на яких нанесено відповідний знак для товарів і послуг, документи із зображенням знака (каталоги, прайс-листи з пропозиціями щодо надання послуг чи поставки товарів тощо). 
		Поширення на території України товарів із зображенням знака може бути підтверджено касовими чеками, квитанціями, накладними, іншими документами, що містять інформацію про найменування товару й місце його придбання, а в разі коли власником знака є нерезидент, підтвердженням ввезення товарів в Україну можуть бути митні декларації та інші митні документи. 
		При цьому докази, які можуть підтвердити використання знака для товарів і послуг, повинні бути, як правило, обмежені трирічним строком до дати звернення позивача до суду. 
		Судом встановлено, що Банк використовує спірну торговельну марку під час пропонування та надання послуг 36 класу МКТП, зокрема, кредитно-грошових операцій, для яких знак зареєстровано, в діловій документації, в рекламі та в мережі Інтернет, що підтверджується таким:
		- нотаріально засвідчена заява начальника філії Донецького обласного управління Банку Астапова Олега Вікторовича, в якій вказана особа підтверджує використання на фасаді будівель (м. Дзержинськ, вул. Дзержинського, 15; м. Маріуполь, просп. Будівельників, 39), в яких розташовані відділення ТВБВ № 10004/0415 та ТВБВ 10004/0471, фасадної таблички та зовнішньої реклами курсів валют, на яких використано позначення «СБЕРБАНК»;
		- використання спірного позначення вказаними відділеннями здійснюється з 03.03.2012 (дати відкриття відділення після реорганізації у м. Дзержинськ) та з 17.11.2011 (дата ремонту ділення у м. Маріуполь) по даний час з метою пропозиції банківських послуг, що надаються відповідачнм-2 населенню, та ідентифікації установ Банку серед інших банківських установ і орієнтування потенційних та вже існуючих клієнтів при намірі скористатись банківськими послугами (а.с. 191 том І);
		- використання позначення «СБЕРБАНК» на фасаді будівель також підтверджується фотографіями, які долучені до матеріалів справи (а.с. 192-195 том І), з яких чітко вбачається, що спірна торговельна марка використовується для ідентифікації банківської установи, яка знаходиться у будівлі, та з метою пропонування банківських послуг;
		- у свою чергу, нанесення торговельної марки «СБЕРБАНК» на інформаційні дошки обміну валют є по суті використанням знака під час пропонування послуги з обміну валют, купівлі-продажу іноземних валют, тощо;
		- використання торговельної марки у діловій документації, а саме в інформаційно-дилінговій системі «Ukrdealing», підтверджується реєстрацією та використанням у вказаній системі таких логінів: «Сбербанк»; «Сбербанк-1»; «Сбербанк-2»; «Сбербанк-3»; «Сбербанк-4»; «Сбербанк-5»; «Сбербанк-6»; «Сбербанк-7»;
		- так, товариство з обмеженою відповідальністю «Укрділінг» у листі від 29.12.2015 № 3 зазначило, що: Банк є активним користувачем «Ukrdealing» з 2004 року; відповідач-2 здійснює ділову кореспонденцію та діловий документообіг в системі «Ukrdealing» виключно під логіном «Сбербанк»; станом на грудень 1015 року Банк використовує 8 логінів для входу до інформаційно-дилінгової системи «Ukrdealing» та здійснення в ній відповідної активності;
		- крім того, користуючись «Ukrdealing» Банк також здійснює діяльність з пропонування банківських послуг, використовуючи при цьому позначення «СБЕРБАНК» як основну частину логіна;
		- використання спірного знака на товари і послуги у рекламі підтверджується листівками, в яких рекламувалася акція «Теплые объятия», якою фізичним особам надавалися особливі умови вкладів у визначений період часу, а саме з 01.12.2015 по 29.02.2016; вказана листівка містить використання позначення «СБЕРБАНК»;
		- факт виготовлення та передачі вказаних рекламних листівок підтверджується видатковою накладною від 23.12.2015 № РН-0000431 та рахунком-фактурою від 18.12.2015 № СФ-0000505;
		- відповідач-2 використовує у мережі Інтернет торговельну марку шляхом реєстрації доменних імен sberbank.net.ua та cбepбaнк.net, за якими пропонуються до продажу та рекламуються послуги Банку, що підтверджується роздруківкою із сайта Whois.
		З огляду на наведе Банк належними доказами підтвердив факт використання знака для товарів і послуг «СБЕРБАНК» для пропонування послуг шляхом розміщення на фасаді філій; у діловій документації шляхом використання логіна у інформаційно-дилінговій системі «Ukrdealing»; у рекламі шляхом нанесення позначення на листівки. 
		Отже, господарський суд міста Києва, беручи до уваги перелік послуг, для яких зареєстровано знак для товарів і послуг (свідоцтво України № 82116 на знак для товарів і послуг), з огляду на призначення торговельної марки, межі її правової охорони, зміст прав власника свідоцтва та його обов'язок добросовісно користуватися правами, а також правові наслідки початку використання знака в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг до подання позову, у даному випадку не вважає необхідним достроково припинити дію свідоцтва України № 82116 на знак для товарів і послуг.
		Оскільки позовні вимоги до Служби є похідними від вимоги до відповідача-2, то вони також не підлягають задоволенню.
		Саме на позивачеві лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається, заявляючи позовні вимоги.
		Позивач не надав суду доказів (у розумінні статті 32 ГПК України), які б підтверджували наявність підстав для дострокового припинення дії свідоцтва України № 82116 на знак для товарів і послуг та зобов'язання Служби внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.
		З огляду на наведене у позові слід відмовити.
		За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.
		Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову відмовити.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повне рішення складено 01.08.2016.
		 
		 
		Суддя                                                                                                    О. Марченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...