Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-0770/3163/12 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 01.08.2016. Зареєстровано: 03.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2016.
Дата набрання законної сили: 09.08.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		           26 липня 2016 року                                  м. Київ                              К/800/16476/15 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		Головуючого                                                  Моторного О.А.
		Суддів                                                            Островича С.Е.,
		           Пилипчук Н.Г.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Л.В.М.»
		на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015
		у справі № 2а-0770/3163/12
		за позовом Приватного підприємства «Л.В.М.»
		до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області Державної податкової служби 
		про визнання дій та рішень протиправними,-
		ВСТАНОВИВ:
		Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.11.2012 позов задоволено: визнано протиправними дії відповідача щодо прийняття наказу № 375 від 29.08.2012; визнано протиправним наказ Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області Державної податкової служби від 29.08.2012 № 375 та визнано протиправними дії відповідача щодо висновків про завищення позивачем податкового кредиту на суму 299 999,00 грн. та зобов'язань на зазначену суму, викладених в акті перевірки від 10.09.2012 № 1066-2232/32165097.
		Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 скасовано постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.11.2012 та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.
		В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем 29.08.2012 на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 ПК України прийнято Наказ, яким вирішено провести документальну невиїзну позапланову перевірку ПП з питань фінансово-господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Джілд» за період з 01.09.2011 по 30.09.2011.
		За результатами проведеної відповідачем документальної невиїзної позапланової перевірки позивача, складено акт перевірки від 10.09.2012 № 1066-2232/32165097, яким встановлені порушення позивачем: п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань на загальну суму 299999,00 грн.; п. 198. 1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 299999,00 грн.; ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України в частині нікчемності правочинів, укладених між постачальниками ТОВ «Джілд» та ПП «Л.В.М.» та покупцем ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України».
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що у податкового органу не було правових підстав для проведення перевірки ПП, а висновки викладені в акті перевірки позивача не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи. 
		Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
		Відповідно до пп.20.1.4, 20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом, а також для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.
		Згідно із п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
		Матеріали справи свідчать, що відповідачем на адресу ПП  «Л.В.М.» було надіслано запит від 23.07.2012 №3224/22-10 про надання інформації та копій документів, в якому податковий орган, з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства просив надати копії документів, що свідчать про взаєморозрахунки з ТОВ «Джілд» за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, зокрема, контракти, реєстри отриманих та виданих накладних, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення та виписки з банку, що підтверджують оплату товару, декларації з податку на додану вартість, дані про стан розрахунків, інші документи пов'язані зі здійсненням вказаних фінансово-господарських операцій.
		У відповідь на вказаний запит податкового органу, позивач надіслав на адресу ДПІ завірені копії документів по взаємовідносинах із ТОВ«Джілд»  за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, а саме: договір купівлі-продажу, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.
		Проте, відповідач, вважаючи, що позивачем не було надано всіх документів, на підтвердження реальності виконання фінансово-господарських зобов'язань із зазначеним контрагентом, на підставі положень пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України здійснив заходи щодо проведення документальної перевірки.
		Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статі 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
		Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
		Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
		Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
		При цьому, у відповідності із п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
		Пунктом 78.4 ст.78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
		Згідно із пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
		Відповідно до п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. 
		У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують. 
		Також, в абзаці 2 п.14 цього ж Порядку зазначено, що у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту. 
		Згідно вимог п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України та п.16 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на запит податкового органу у випадку, зокрема, не підписання такого керівником (заступником керівника) контролюючого органу, відсутності в ньому переліку інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстав для надіслання запиту.
		Як вірно встановлено апеляційним судом, запит відповідача складений ним із порушеннями, оскільки не містить підстав для його надіслання, проте, позивач не скористався наданим йому правом не надавати відповідь на нього.
		Щодо наявності підстав для проведення перевірки, визначених п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, суд апеляційної інстанції вказав, що податковим органом за результатами здійснення аналізу, поданої позивачем декларації з ПДВ та автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податковому кредиту в розрізі контрагентів, встановлено наявність розбіжностей по завищенню податкового кредиту з вказаним контрагентом.
		Також, згідно запиту ДПІ, контролюючий орган фактично просив надати усю інформацію та її документальне підтвердження з питань фінансово-господарських відносин позивача із ТОВ «Джілд» за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, однак, позивачем було надано таку інформацію без надання документів, які б підтверджували надходження на підприємство нафти та нафтопродуктів форми 5-НП, 6-НП, документів обліку нафтопродуктів в резервуарах форми 7-НП, паспортів якості форми 11-НК та інших документів, що на думку податкового органу свідчило про надання ПП неповної інформації на запит та певне порушення ним податкового законодавства.
		Таким чином, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, податковим органом було прийнято спірний Наказ у зв'язку із наданням неповної інформації на запит, що свідчить про правомірність його прийняття.
		Крім того, апеляційним судом вірно зазначено, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялася під час проведення позапланової перевірки. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявленні контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі і оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
		Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. 
		Тоді як висновки, викладені в акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. 
		З урахуванням того, що  на момент звернення до суду позовом було відсутнє порушення податковим органом прав та охоронюваним законом інтересів позивача, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову Приватного підприємства «Л.В.М.». 
		Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом апеляційної інстанції.
		Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення апеляційного суду не встановлено.
		Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу  Приватного підприємства «Л.В.М.» відхилити.
		Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236  238 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Головуючий суддя: (підпис)       О.А. МоторнийСудді(підпис)       С.Е. Острович    (підпис)       Н.Г. Пилипчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...