Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/6424/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2016.
Дата набрання законної сили: 26.07.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		1[1]
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
		Апеляційного суду міста Києва в складі:
		 
		головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів   при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні 26 липня 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 в інтересах третьої особи  ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2016 року, 
		 
		за участі: 
		прокурора ОСОБА_9 ,
		представника  ОСОБА_7 ,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Вказаною ухвалою суду задоволено частково клопотання старшого слідчої групи - заступника начальника третього слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , та накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, що належать на праві приватної власності брату підозрюваного ОСОБА_11 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
		- земельну ділянку кадастровий номер 3222484401:01:002:5002, площею 0,1199 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового цинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), належить на підставі договору Купівлі-продажу серія та номер: 170, виданий 07 лютого 2014 року);
		- житловий будинок загальною площею 313,3 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (частка власності: 1, належить на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 174, виданий 07 лютого 2014року);
		- земельну ділянку кадастровий номер 3222484401:01:002:0084, площею 0,1365 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового цинку, господарських будівель і споруд, належить на підставі договору купівлі-продажу серія та мер: 1784, виданий 17 грудня 2013 року);
		- двокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 45,10 кв.м (частка власності: 1/1, належить з 02 березня 2012 року на підставі договору купівлі-продажу № 536);
		- підвальне приміщення загальною площею 124,8 кв.м у житловому будинку літ. А-4, що за адресою:      АДРЕСА_3 (частка власності: 1/1, належить з 13 травня 2009 року на підставі договору купівлі-продажу № 5622);
		- нежитлове вбудоване приміщення площею 396,4 кв.м у житловому будинку літ. A-3, що за адресою:     АДРЕСА_4 (частка власності: 1/1, належить з 18 травня 2009 року на підставі договору купівлі-продажу № 813);
		- житловий будинок з надвірними побудовами загальною площею 272,5 кв.м, що розташований адресою: АДРЕСА_5 (частка власності: 1/1, належить з 17 лютого 2011 року на підставі свідоцтва пр. право власності (б/н));
		- вбудоване приміщення площею 91,4 кв.м на 1-му поверсі житлового будинку літ. А-2, що розташоване за адресою:     АДРЕСА_6 (форма власності: приватна, належить з 12 лютого 2008 року на підставі договору дарування № 5).
		Разом з тим, заборонено особам, у володінні, користуванні яких перебуває вказане нерухоме майно, розпоряджатися ним будь-яким чином.
		В іншій частині в задоволенні клопотання відмовлено.
		В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначає, що в клопотанні слідчого наявні достатні підстави для арешту зазначеного майна, з метою забезпечення кримінального провадження, забезпечення конфіскації у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_8 підпадає під ознаки третіх осіб, майно яких може бути арештовано, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, і під час розгляду клопотання встановлено наявність сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що належне йому на праві приватної власності майно набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого кримінального правопорушення, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.
		 
		Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_7 в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати повністю ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчої групи.
		Зокрема, апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, такою, що прийнята без достатніх на те правових підстав, та яка порушує права та законні інтереси ОСОБА_11 . 
		Так, апелянт зазначає, що в порушення п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, ані органами досудового розслідування, ані слідчим суддею не встановлено, що належне ОСОБА_8 майно, яке арештоване вказаною ухвалою, було отримано від ОСОБА_11 . 
		Крім того, представник вважає, що накладення арешту на майно його довірителя в рамках кримінального провадження № 42015000000000915 від 18 травня 2015 року є неприпустимим та протиправним з огляду на те, що досудовим розслідуванням не встановлено, що ОСОБА_11 було присвоєно чи якимось іншим чином виведено з володіння Держави грошові кошти на загальну суму 220000000 грн.
		Також, апелянт звертає увагу і на те, що ОСОБА_8 не має жодного відношення до кримінального провадження, в якому було подано клопотання про арешт майна Генеральною прокуратурою, оскільки не є ні підозрюваним, ні обвинуваченим, ні будь-яким іншим учасником, який в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями перелічених осіб.
		Одночасно, представник ОСОБА_7 наголошує на тому, що оскаржувану ухвалу він отримав під час ознайомлення з матеріалами судового провадження лише 06 липня 2016 року, так як ні він, ні ОСОБА_8 не приймали участі при розгляді даної справи в судді першої інстанції та не отримували жодних процесуальних документів. 
		 
		Заслухавши доповідь судді, думку представника ОСОБА_7 , в інтересах третьої особи ОСОБА_8 , на підтримку доводів апеляційної скарги і необхідності задоволення її в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
		 
		Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		З апеляційної скарги, доданих до неї документів та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання старшого слідчого про накладення арешту на майно було розглянуто судом у відсутність власника майна та його представника, рішення слідчого судді ОСОБА_8 та його представнику не надсилалось, а тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження не пропущений.
		 
		Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 18 травня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42015000000000915, виділеного з кримінального провадження № 42014000000000359, за підозрою колишнього Голови Національного банку України ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		Органом досудового розслідування також встановлено, що Голова НБУ  ОСОБА_11 , використовуючи своє службове становище у власних інтересах, в порушення вимог ст. 19 Закону України "Про Національний банк України", розтратив кошти Національного банку України, через незаконне створення ТОВ "Банківське телебачення"(код ЄДРПОУ 37739261), афілійованим власником якого він являвся, та фінансування упродовж 2011 - 2013 років господарської діяльності цього підприємства з метою отримання прибутку від його діяльності та привласнення коштів, на загальну суму 220 млн. грн.
		19 травня 2014 року у межах здійснення розслідування кримінального провадження № 42014000000000359 від 07 травня 2014 року ОСОБА_11 повідомлено про підозру у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		18 травня 2015 року у межах виділеного з нього кримінального провадження № 42015000000000915 ОСОБА_11 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри - у вчиненні розтрати чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		У зв`язку із не встановленням місця знаходження підозрюваного ОСОБА_11 та його переховуванням за межами України, 22 травня 2014 року він оголошений в розшук, а з червня 2014 року - перебуває у міжнародному розшуку Інтерполу.
		Відповідно до інформаційної довідки з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно брату підозрюваного ОСОБА_11 - ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності належить вищенаведене нерухоме майно.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що рідним братом   ОСОБА_11 є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки це підтверджується даними, які містяться в складеній 23 грудня 2013 року власноруч ОСОБА_11 автобіографії.
		У зв`язку з чим 15 лютого 2016 року старший слідчої групи - заступник начальника третього слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , за погодженням прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на перелічене вище майно, яке належить  ОСОБА_8 на прав приватної власності. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна, майно самого підозрюваного та членів його сім`ї, яке належить їм на праві приватної власності, є предметом, доказом злочину, набуте злочинним шляхом за рахунок доходів від вчиненого злочину, а також з мотивів забезпечення кримінального провадження та можливої конфіскації майна.
		 
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року було задоволено вищевказане клопотання.
		З ухвали слідчого судді від 15 лютого 2016 року та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про необхідність накладення арешту на згадане майно, перевірялися судом першої інстанції, при цьому було заслухано доводи слідчого, досліджені матеріали провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна. Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання слідчого, оскільки для цього було достатньо правових підстав.
		 
		З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, так як слідчим надано достатньо доказів на даній стадії кримінального провадження для висновку, що вказане нерухоме майно набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого кримінального правопорушення, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину, а завданням арешту майна є запобігання можливості його відчужувати.
		 
		З урахуванням викладеного та з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою забезпечення кримінального провадження та можливої конфіскації, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України наклав арешт на об`єкти нерухомого майна, що належить на праві приватної власності брату підозрюваного ОСОБА_12  ОСОБА_8 ..
		 
		За таких обставин посилання представника ОСОБА_7  на те, що ОСОБА_8 не має жодного відношення до кримінального провадження, в якому було подано клопотання про арешт майна Генеральною прокуратурою, оскільки не є ні підозрюваним, ні обвинуваченим, ні будь-яким іншим учасником, який в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями ОСОБА_11 - не можуть бути підставою, в даному конкретному випадку, для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки слідчому судді були відомі та враховані ці обставини і арешт слідчим суддею районного суду накладено з правових підстав, передбачених ч. 1-3, 7 ст. 170 КПК України.
		 
		Посилання апелянта на порушення органами досудового розслідування та слідчим суддею п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, з урахуванням зазначеного, є безпідставними. При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
		 
		Інші доводи апеляційної скарги також не можуть бути достатніми підставами для скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту, оскільки не відповідають дійсним обставинам провадження, встановленим слідчим суддею.
		 
		Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
		 
		З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, слідчий суддя місцевого суду при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, що належить на праві приватної власності брату підозрюваного ОСОБА_11  ОСОБА_8 , а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		 
		Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів  
		УХВАЛИЛА:
		 
		Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2016 року, якою задоволено частково клопотання старшого слідчої групи - заступника начальника третього слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , та накладено арешт, зокрема, на об`єкти нерухомого майна, які зазначені у клопотанні і належать на праві приватної власності брату підозрюваного ОСОБА_11 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 в інтересах третьої особи ОСОБА_8 - без задоволення.
		 
		 Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		 
		 
		 ОСОБА_4  ОСОБА_5 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		  
		 
		 
		 
		 
		Справа №11-сс/796/2387/2016 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції  ОСОБА_13  Доповідач: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...