Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/1129/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 02.08.2016. Зареєстровано: 04.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 04.08.2016.
Дата набрання законної сили: 26.07.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		15 червня 2016 року                                                   м. Київ                              К/800/39084/13 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		головуючого судді-доповідача:                              Усенко Є.А.,
		суддів:                                        Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,
		розглянувши в порядку письмового провадження
		касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод" 
		на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 
		та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 
		у справі № 820/1129/13-а Харківського окружного адміністративного суду
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод" (далі - ПАТ "Вовчанський агрегатний завод")
		до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківської області Державної податкової служби (далі - МДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі - орган державного казначейства)
		про зобов'язання вчинити певні дії, 
		В С Т А Н О В И В:
		У лютому 2013 року ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" звернулося із адміністративним позовом  про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених податкових зобов'язань  у сумі 4 692 645,43 грн. та зарахування цієї суми в рахунок сплати податку на прибуток. Одночасно товариство просило стягнути з Державного бюджету України на його користь  судовий збір у сумі 2 294,00 грн., сплачений за подання позову.
		Заявою про уточнення позовних вимог від 14.03.2013 позивач просив: зобов'язати МДПІ надати висновок на суму 4 692 645,00 грн. надміру сплачених грошових зобов'язань на користь ПАТ "Вовчанський агрегатний завод", погоджений місцевим фінансовим органом, передати його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевим бюджетами, територіальному органу Державної казначейської служби України; зобов'язати Головне управління  Державної казначейської служби України в Харківській області  здійснити повернення з Державного бюджету України на користь ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" надмірно сплачені грошові зобов'язання в рахунок сплати податку на прибуток в сумі 4 692 645,00 грн.; зобов'язати  Головне управління  Державної казначейської служби України в Харківській області  здійснити повернення з Державного бюджету України на користь ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" судовий збір в сумі 2 294,00 грн.
		В апеляційному провадженні позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути з Державного бюджету України на його користь надмірно сплачені грошові зобов'язання в рахунок сплати податку на прибуток у сумі 4 026 271,43 грн. та судовий збір у сумі 3 411,00 грн., сплачений  за подання позову та апеляційної скарги.
		Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013, позов ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" задоволено частково: зобов'язано МДПІ підготувати висновок на суму 4 692 645,00 грн. надміру сплаченого грошового зобов'язання ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" та передати його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевим бюджетами, територіальному органу Державної казначейської служби України; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
		У касаційній скарзі ПАТ "Вовчанський агрегатний завод", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в позові та прийняти нове судове рішення, яким стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" надмірно сплачені грошові зобов'язання в рахунок сплати податку на прибуток в сумі 4 026 271,43 грн. та судовий збір у сумі 5 046,00 грн., сплачений за подання позову, апеляційної та касаційної скарг.
		Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не застосували належний спосіб захисту його права на повернення надмірно сплаченої суми податку на прибуток, яким є стягнення на його банківський рахунок 4 692 645,00 грн., а також не вирішили питання про розподіл судових витрат між сторонами у справі за результатами розгляду його адміністративного позову.  
		Відповідачі не реалізували процесуальне право подати заперечення на касаційну скаргу.
		Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що між сторонами відсутній спір стосовно суми надміру сплачених позивачем грошових зобов'язань, на повернення якої ( на зарахування в рахунок  платежів за інші податкові звітні періоди) позивач має право і яка складає 4 692 645,00 грн. Це право виникло у позивача внаслідок сплати до Державного бюджету України авансових платежів з податку на прибуток підприємств та за рахунок сплати 70 % відшкодованої суми податку на додану вартість. МДПІ листом від 04.02.2013 №204/10/20-039, з посиланням на середньомісячний розмір надходжень до загального фонду державного бюджету по Вовчанському району за 2012 рік (814,6 тис. грн.) та на те, що питання про повернення переплати з податків вирішується на рівні ДПС України, відмовила у задоволенні заяви ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" від 04.02.2013 №204/10/20-039 про повернення надміру сплачених сум податку (а.с. 117, т. 1-й).
		Порядок дій державних органів та їх взаємовідносини в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань регламентовано статтею 43 Податкового кодексу України (далі - ПК), а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджений, зокрема, відповідно до статті 43 ПК, спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21.12.2010 № 974/1597/499 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1386/18681; був чинний на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків сторін у справі стосується спір; далі - Порядок).
		Відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПК обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
		За правилами пункту 43.5 цієї статті та пункту 7 Порядку, положення яких є однаковими, контролюючий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
		Повернення з Державного бюджету України помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.
		Аналогічний правовий висновок Верховний Суду України висловив у постановах від 24.11.2015 у справі № 21-3669а15 та від 01.03.2016 у справі № 826/4860/13-а (№ 21-4564а15).
		Відповідно до частини 1 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. 
		Частиною 1 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується. 
		Відповідно до статей 194, 219 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право відмовитися від адміністративного позову в суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду.
		Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави стверджувати, що позивач розпоряджається своїми правами відносно предмета спору, підстав позову та розміру позовних вимог на власний розсуд, але це право обмежене певними "стадійними вимогами". 
		Заявою про уточнення позовних вимог від 14.03.2013 позивач фактично змінив предмет позову - із вимоги про стягнення надмірно сплаченої суми податкових зобов'язань на вимогу про зобов'язання надати висновок та перерахувати вказану суму на його розрахунковий рахунок. 
		Тому суди першої та апеляційної інстанцій розглянули позов ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" в межах цих позовних вимог, що відповідає частині 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому висновок судів попередньої інстанції щодо способу захисту порушеного права позивача відповідає правильному застосуванню норм пунктів 43.3 та 43.5 статті 43 ПК, пункту 7 Положення та узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України щодо застосування цих норм.
		Щодо доводу в касаційній скарзі, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили статті 87, 88 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не вирішили питання про розподіл судових витрат, то слід зазначити наступне.
		Види, розмір судових витрат, порядок їх розподілу судом та оскарження судових рішень щодо судових витрат в адміністративному судочинстві врегульовано нормами глави 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, згідно з частиною 1 ст. 94 цього Кодексу якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (в редакції до внесення змін Законом України від 22.05.2015 № 484-УІІІ).
		Відповідно до частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. 
		За змістом положень пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
		Позивач сплатив судовий збір як за позов майнового характеру. До початку судового розгляду справи по суті ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" змінив позовні вимоги на немайнового характеру (просив зобов'язати вчинити дії).
		Враховуючи ці норми, суд повинен розглянути питання щодо розподілу судових витрат, виходячи з предмету спору, а надмірно сплачену суму судового збору повернути позивачу за наявності його відповідного клопотання. 
		Порушення судами норм статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України  внаслідок не вирішення питання про розподіл судових витрат не призвело, однак, до неправильного вирішення спору по суті. Право позивача на відшкодування витрат зі сплати судового збору може бути поновлено в порядку, встановленому частиною 1 статті 168 цього Кодексу.  Відповідно до частини 2 статті 224 цього Кодексу не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.  
		Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
		У Х В А Л И В :
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод" залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та в порядку, визначені статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий суддя                                                            Є.А. Усенко
		 
		Судді                                                            О.А. Веденяпін 
		 
		                                                            М.П. Зайцев

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...