Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/10442/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; визнання незаконним акта, що порушує право власності.
Надіслано для оприлюднення: 03.08.2016. Зареєстровано: 04.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2016.
Дата набрання законної сили: 06.12.2016
Результат оскарження 06.12.2016 Київський апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27.07.2016  Справа №910/10442/16
		За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ"
		про визнання договору про задоволення вимог іпотекодержателя недійсним.
		 
		Суддя  Нечай О.В.
		 
		Представники сторін:
		від позивача: Гребеник Ю.В., за довіреністю
		від відповідача: не з'явився.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ" (далі - відповідач) про визнання договору про задоволення вимог іпотекодержателя недійсним.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.06.2016 було порушено провадження у справі № 910/10442/16, розгляд справи призначено на 13.07.2016. 
		07.07.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Ханіної А.В. було подано документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/10442/16 від 09.06.2016.
		12.07.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
		13.07.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про витребування доказів.
		13.07.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/10442/16 від 09.06.2016.
		13.07.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
		13.07.2016 представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/10442/16 від 09.06.2016 позивач виконав.
		Представник відповідача 13.07.2016 у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/10442/16 від 09.06.2016 відповідач не виконав.
		13.07.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником Корпорації "Соналі Інвест С.А." (SONALI INVEST S.A.) було подано клопотання про залучення Корпорації "Соналі Інвест С.А." (SONALI INVEST S.A.) до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.
		Розглянувши клопотання Корпорації "Соналі Інвест С.А." (SONALI INVEST S.A.) про залучення її до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, суд у задоволенні вищезазначеного клопотання відмовив, оскільки рішення у цій справі не вплине на права та обов'язки вказаної особи.
		Враховуючи не з'явлення в судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем, а також приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Ханіною А.В. витребуваних документів, розгляд справи було відкладено на 27.07.2016.
		19.07.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В. були надані витребувані судом документи.
		20.07.2016 представник відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
		21.07.2016 представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
		21.07.2016 представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано клопотання про фіксування судового процесу.
		26.07.2016 представником позивача було подано клопотання про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності.
		27.07.2016 представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані письмові заперечення проти клопотання Корпорації «Соналі Інвест С.А.» щодо залучення вказаної особи до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні у зв'язку із необхідністю подання додаткових документів, додаткові письмові пояснення по суті спору та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
		27.07.2016 представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано письмовий відзив на позов, заява про відвід судді Нечая О.В. та клопотання про колегіальний розгляд справи.
		У судове засідання 27.07.2016 представник позивача з'явився.
		Представник відповідача у судове засідання 27.07.2016 не з'явився.
		Розглянувши у судовому засіданні 27.07.2016 заяву відповідача про відвід судді Нечая О.В., суд відмовив у його задоволенні, у зв'язку із його необґрунтованістю та безпідставністю.
		Розглянувши у судовому засіданні 27.07.2016 клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи, суд відмовив у його задоволенні, у зв'язку із його необґрунтованістю та безпідставністю.
		У судовому засіданні 27.07.2016 керівник позивача відмовився від клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні, надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
		          
		ВСТАНОВИВ: 
		          
		          Позивач зазначає суду про те, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що 19.03.2013 між позивачем та ТОВ «БУД-ВВВ» (далі - відповідач) було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною Анною Василівною, зареєстрований в реєстрі за №2280 (далі - Договір), на підставі якого відповідач набув право власності на об'єкт нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Літ. А).
		          Позивач також зазначає суду про те, що як одноособовий власник вказаного вище об'єкта нерухомості він не знав та не мав наміру відчужувати вказане приміщення, а також звертає увагу на ту обставину, що особи, які вчинили вказаний Договір від імені позивача, не мали на це відповідних повноважень та діяли всупереч інтересам позивача, внаслідок чого позивач просить суд визнати Договір недійсним.
		          Судом встановлено, що 05.08.2011 Святошинським районним судом міста Києва було ухвалено Рішення у справі № 2-4127/10, яким за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця» було визнано право власності на нежитлові приміщення підвального та першого поверху, загальною площею 2 862,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (літ. А), як на окремий об'єкт нерухомого майна та на нежитлові приміщення другого поверху та надбудови з прибудовою, загальною площею 5 972,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (літ. А), як на окремий об'єкт нерухомого майна.
		          Крім того, судом встановлено, що Компанія "Феліндако ЛТД" Thelintako LTD, 22 травня 2015 року звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" про зобов'язання вчинити дії, а саме:
		1. Визнати недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця», що оформлені Протоколом № 38 від 29.01.2013 року;
		2. Визнати недійсним Договір купівлі - продажу від 29.01.2013 року, що укладений між Компанією «Феліндако ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф»;
		3. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф» на користь Компанії «Феліндако ЛТД» частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця» розміром 100 % Статутного капіталу Товариства, що у грошовому виразі складає 119 510, 00 грн;
		4. Визнати недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця», що оформлені протоколом №39 від 05.03.2013 року;
		5. Визнати недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця», що оформлені протоколом №43 від 01.04.2013року;
		6. Визнати недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Дарниця», державну реєстрацію яких проведено 30.01.2013 року, запис № 10651050009002260;
		7. Визнати недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Дарниця», державну реєстрацію яких проведено 06.03.2013 року, запис № 10651070010002260;
		8. Визнати недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Дарниця», державну реєстрацію яких проведено 05.04.2013 року, запис № 10651070012002260;
		9. Визнати недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Дарниця», державну реєстрацію яких проведено 08.04.2013 року, запис № 10651050013002260;
		10. Визнати недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Дарниця», державну реєстрацію яких проведено 27.08.2013 року, запис № 10651070014002260;
		11. Визнати відсутнім право Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Дарниця», учасником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф» згідно державної реєстрації змін до установчих документів Товариства (запис 10651050013002260) здійснювати дії, направлені на відчуження майна товариства, а саме, але не виключно: нежитлових приміщень (в літ. А), загальною площею 2862,40 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, б. 144 б.          Як вбачається з рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2015 у справі № 910/13186/15 за вищезазначеним позовом, судом було встановлено наступне.
		Компанія «Феліндако ЛТД», був єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця» (далі - Товариство), який володів часткою розміром 100% Статутного капіталу Товариства, що у грошовому еквіваленті складало 119 510,00 грн, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 06.04.2012, рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ТД "Дарниця" від 09.09.2011 року, що оформлено відповідним протоколом № 35/1 від 09.09.2011 року, яким (питання 6 та 7 порядку денного) було вирішено прийняти до складу учасників Товариства позивача з визначенням частки у статутному капіталі Товариства, що належить позивачу, розміром 100%;
		- статутом Товариства, затвердженим загальними зборами учасників Товариства, рішення яких оформлено протоком № 36 від 12.03.2012 р. (як свідчить розділ 4 Статуту, позивач володіє часткою у Статутному капіталі Товариства загальним розміром 100%, що у грошовому еквіваленті складає 119 510,00 грн.);
		- договорами купівлі - продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Дарниця" від 14.12.2011р., укладеними між ОСОБА_4 та Компанією "Феліндако ЛТД", та ОСОБА_5 та Компанією "Феліндако ЛТД".
		Рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом № 38 від 29.01.2013 року, було затверджено вихід Компанії "Феліндако ЛТД" зі складу учасників Товариства та передачу частки Компанії "Феліндако ЛТД" загальним розміром 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Дарниця" Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" шляхом укладення договору купівлі - продажу.
		          Як встановлено судом, на виконання зазначеного вище рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом № 38 від 29.01.2013 року, між Компанією «Феліндако ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф» 29.01.2013 року було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця» (копія якого наявна в матеріалах справи) відповідно до якого право власності на частку в розмірі 100 % у статутному капіталі Товариства було передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф». Від Компанії «Феліндако ЛТД» цей договір підписано особою, яку також зазначено як «Романюк Ігор». Проте Компанією «Феліндако ЛТД» зазначалось, що вказаний договір також не підписувався ОСОБА_6 у зв'язку з відсутністю його в період підписання на території України. 
		          Як зазначено Компанією «Феліндако ЛТД», ним були отримані витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відомостей стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця» та встановлені наступні реєстраційні дії, проведені щодо Товариства:
		- 30.01.2013 року - була проведена державна реєстрація змін до установчих документів Товариства (запис № 10651050009002260) - єдиним учасником Товариства стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф».
		- 06.03.2013 року - була проведена державна реєстрація змін до установчих документів Товариства (запис № 10651070010002260) - єдиним учасником Товариства став ОСОБА_7, він же призначений директором Товариства.
		- 05.04.2013 року - змінений директор Товариства на ОСОБА_8, (запис № 10651070012002260).
		- 08.04.2013 року - була проведена державна реєстрація змін до установчих документів Товариства (запис № 10651050013002260) - єдиним учасником Товариства стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф».
		- 27.08.2013 року - змінений директор Товариства на ОСОБА_9, (запис № 10651070014002260).
		Таким чином, станом на 16.04.2014 року єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця» стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф»,  директор - ОСОБА_9            В подальшому загальними зборами учасників Товариства було прийнято декілька рішень стосовно зміни складу учасників Товариства, відступлення частки у статутному капіталі Товариства. На виконання зазначених рішень вищого органу Товариства було укладено низку договорів купівлі-продажу зазначеної частки.
		Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця», оформленим протоколом № 39 від 28.02.2013 року, змінено склад учасників Товариства: затверджено вихід Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф» зі складу учасників Товариства у зв'язку з відступленням своєї частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 100 % статутного капіталу ОСОБА_7 шляхом укладення з ОСОБА_7 договору купівлі-продажу зазначеної частки, прийнято ОСОБА_7 до складу учасників Товариства, затверджено зміни до статуту Товариства. 
		На виконання рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом № 39 від 28.02.2013 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф» та ОСОБА_7 05.03.2013 року було укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця» (копія якого наявна в матеріалах справи), відповідно до якого право власності на частку в розмірі 100 % у статутному капіталі Товариства було передано ОСОБА_7
		Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця», оформленим протоколом № 43 від 01.04.2013 року, змінено склад учасників Товариства: затверджено вихід ОСОБА_7 зі складу учасників Товариства у зв'язку з відступленням своєї частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 100 % статутного капіталу Товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф» шляхом укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф» договору купівлі-продажу зазначеної частки, прийнято Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф» до складу учасників Товариства, затверджено зміни до статуту Товариства. 
		На виконання рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом № 43 від 01.04.2013 року, між ОСОБА_7 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф» 01.04.2013 року було укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця» (копія якого наявна в матеріалах справи), відповідно до якого право власності на частку в розмірі 100 % у статутному капіталі Товариства було передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф».
		Як встановлено судом, підставою для проведення державної реєстрації зазначених  вище змін до статуту були рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлені протоколами № 38 від 29.01.2013 року, № 39 від 28.02.2013 року, № 43 від 01.04.2013 року, вказані вище договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця» від 29.01.2013 року, від 05.03.2013 року, від 01.04.2013 року.               
		Під час розгляду справи № 910/13186/15 господарським судом міста Києва було також встановлено, що 06.06.2015 року загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця», оформленим протоколом № 46 від 06.06.2015 року, змінено склад учасників Товариства: затверджено вихід Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф» зі складу учасників Товариства у зв'язку з відступленням своєї частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 100 % статутного капіталу ОСОБА_10 шляхом укладення з ОСОБА_10 договору купівлі-продажу зазначеної частки, прийнято ОСОБА_10 до складу учасників Товариства, затверджено нову редакцію статуту Товариства. 
		На виконання рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом № 46 від 06.06.2015 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф» та ОСОБА_10 06.06.2015 року було укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця» (копія якого наявна в матеріалах справи), відповідно до якого право власності на частку в розмірі 100 % у статутному капіталі Товариства було передано ОСОБА_10.
		08.06.2015 року було проведено державну реєстрацію статуту Товариства в новій редакції, в якому єдиним учасником Товариства зазначено ОСОБА_10             
		Як вже встановлено судом та зазначалось вище, рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця», оформлене протоколом № 38 від 29.01.2013 року, приймалось 29.01.2013 року. Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця», укладений між Компанією «Феліндако ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф» було укладено також 29.01.2013 року. 
		Від імені Компанії «Феліндако ЛТД» вказане рішення загальних зборів,  а також договір підписано особою, яку також зазначено як «Романюк Ігор». 
		Проте, судом встановлено, що вказані рішення загальних зборів, оформлені протоколом № 38 від 29.01.2013 року, а також зазначений договір від 29.01.2013 року не могли бути підписані ОСОБА_6 у зв'язку з відсутністю його в період підписання на території України, що встановлено рішенням суду у справі № 910/13186/15. 
		Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця», що оформлені Протоколом № 38 від 29.01.2013 р., якими було затверджено передачу частки Компанії «Феліндако ЛТД» загальним розміром 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Дарниця» Товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф» шляхом укладання договору купівлі - продажу; затверджений Статут Товариства в новій редакції, прийняті за відсутністю єдиного учасника Товариства (його уповноваженого представника), а також без будь-яких доказів волевиявлення позивача на відчуження власної частки у статутному капіталі Товариства, що є прямим порушенням приписів ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», а також ст. 148 Цивільного кодексу України, статей 237, 238, 244, 245 Цивільного кодексу України.               Крім того, як встановлено судом, на виконання зазначеного вище рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом № 38 від 29.01.2013 року, між Компанією «Феліндако ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф» 29.01.2013 року було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця» (копія якого наявна в матеріалах справи) відповідно до якого право власності на частку в розмірі 100 % у статутному капіталі Товариства було передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф».
		Враховуючи те, що судом вже було встановлено факт неможливості підписання укладеного 29.01.2013 року між Компанією «Феліндако ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф» договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця» від імені позивача її повноважним представником ОСОБА_6 у зв'язку з зазначенням в договорі місця укладення - «місто Київ», проте фактичним перебуванням зазначеної особи в період підписання договору за межами України, суд дійшов висновку про порушення норми ст. 207 Цивільного кодексу України під час укладення договору.
		Крім того, як було встановлено судом під час розгляду справи № 910/13186/15, рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця», оформленим протоколом № 39 від 28.02.2013 року, змінено склад учасників Товариства: затверджено вихід Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф» зі складу учасників Товариства у зв'язку з відступленням своєї частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 100 % статутного капіталу ОСОБА_7 шляхом укладення з ОСОБА_7 договору купівлі-продажу зазначеної частки, прийнято ОСОБА_7 до складу учасників Товариства, затверджено зміни до статуту Товариства. 
		На виконання рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом № 39 від 28.02.2013 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф» та ОСОБА_7 05.03.2013 року було укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця» (копія якого наявна в матеріалах справи), відповідно до якого право власності на частку в розмірі 100 % у статутному капіталі Товариства було передано ОСОБА_7
		 06.03.2013 року була проведена державна реєстрація змін до установчих документів Товариства (запис № 10651070010002260) - єдиним учасником Товариства став ОСОБА_7, він же призначений директором Товариства, що було також встановлено судом.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           
		Рішенням господарського суду міста Києва від 16.09.2015 у справі № 910/13186/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 було, зокрема, визнано недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця», що оформлені Протоколом № 38 від 29.01.2013 року, Договір купівлі - продажу від 29.01.2013 року, що укладений між Компанією «Феліндако ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф» та визнано недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця», що оформлені протоколом № 39 від 28.02.2013 року.
		Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. 
		Згідно з ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
		Як вбачається з частин 1, 2 та 3 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
		Згідно з п. 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29 травня 2013 року N 11 (далі - Постанова) у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами. Вирішуючи спори, пов'язані з представництвом юридичної особи у вчиненні правочинів, господарські суди повинні враховувати таке. Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності.
		Враховуючи те, що вищевказаним рішенням господарського суду міста Києва від 16.09.2015, яке набрало законної сили 24.12.2015, було встановлено факт недійсності передачі частки Компанії «Феліндако ЛТД» загальним розміром 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Дарниця» Товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф» шляхом укладання договору купівлі - продажу та визнано недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця», що оформлені протоколом № 39 від 28.02.2013 року, відповідно до якого право власності на частку в розмірі 100 % у статутному капіталі Товариства було передано ОСОБА_7, у суду відсутні підстави вважати, що державна реєстрація змін до установчих документів Товариства (запис № 10651070010002260), вчинена 06.03.2013 року якою засвідчено те, що єдиним учасником Товариства став ОСОБА_7, він же призначений директором Товариства, є дійсною.
		          Оспорюваний Договір було підписано з боку позивача саме ОСОБА_7, що, враховуючи вищезазначені факти, встановлені господарським судом міста Києва у справі № 910/13186/15, свідчить про відсутність повноважень у громадянина ОСОБА_7 на його укладення від імені позивача, що, в свою чергу, є підставою для визнання Договору недійсним.
		          Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.            
		Зі змісту оспорюваного Договору вбачається, що сторони уклали його про те, що іпотекодавець (позивач) передає у власність, а іпотекодержатель (відповідач) приймає від іпотекодавця і набуває права власності на предмет іпотеки за Іпотечним договором 12/Zкіп-06, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан В.І. 30.03.2006 за реєстровим № 1119, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, а саме: нежитлові приміщення підвального приміщення підвального та першого поверху (в літ. А), які знаходяться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144 «Б», загальною площею 2 862,4 кв.м. (далі - предмет іпотеки), в рахунок виконання зобов'язань іпотекодавця за Кредитним договором № 12/КВ-06 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії від 30.03.2006 з урахуванням всіх змін і доповнень до нього, укладеним між Іпотекодавцем та ТОВ «Укрпромбанк».
		Таким чином, правовідносини, які виникли між сторонами даного Договору, регулюються Законом України «Про іпотеку», згідно зі ст. 1 якого нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом;  іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно з частинами 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		Основним зобов'язанням є зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою (ст. 1 Закону України «Про іпотеку»).
		Згідно з частинами 1, 3 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		В матеріалах справи відсутній будь-який доказ на підтвердження факту направлення відповідачем позивачу письмової вимоги про усунення порушень за основним зобов'язанням перед укладенням оспорюваного Договору, а також наявності обставин, зазначених в ч. 3 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», з якими Закон пов'язує відсутність обов'язку у іпотекодержателя направляти вказану письмову вимогу іпотекодавцю.
		З огляду на вищенаведене, Договір суперечить приписам частини 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», враховуючи не направлення відповідачем позивачу письмової вимоги про усунення порушення, що повинно передувати його укладенню, а відтак позовна вимога про недійсність оспорюваного Договору з вищевказаної підстави також є обґрунтованою.
		Крім того, позивач зазначає про безпосередню зацікавленість відповідача у незаконному позбавленні позивача права власності на об'єкт нерухомості та його обізнаність про наявність корпоративного конфлікту щодо позивача та, відповідно, про відсутність повноважень у керівника на укладення оспорюваного Договору, про що свідчать наступні обставини.
		Позивач зазначає суду про те, що згідно даних Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одноособовим учасником та директором ТОВ «БУД-ВВВ» (відповідача) є ОСОБА_13. При цьому, його батько, ОСОБА_4, та його мати, ОСОБА_14, раніше були учасниками позивача. Зокрема, згідно Витягу з ЄДР станом на 09.09.2005 ОСОБА_4 був учасником ТОВ «ТД «Дарниця» із розміром частки в статутному капіталі товариства 95,575%. Згідно Витягу з ЄДР станом на 14.02.2006 до складу учасників ТОВ «ТД «Дарниця» увійшла ОСОБА_14, в результаті чого було здійснено перерозподіл часток в статутному капіталі товариства: ОСОБА_4 - 47,788%, ОСОБА_14 - 47,788%. Згідно Витягу з ЄДР станом на 28.11.2011 єдиним учасником ТОВ «ТД «Дарниця» вказано Компанію «Феліндако ЛТД», у зв'язку з відчуженням учасниками товариства, в т.ч. ОСОБА_4 та ОСОБА_5, належних їм часток в статутному капіталі ТОВ «ТД «Дарниця» на користь Компанії «Феліндако ЛТД», яка з цього часу стала єдиним учасником товариства із часткою в розмірі 100% статутного капіталу. Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, батько та мати учасника відповідача - ОСОБА_13, були учасниками позивача, які відступили свої частки на користь Компанії «Феліндако ЛТД», а отже знали одноособового учасника позивача і не могли не знати про корпоративний конфлікт, що виник навколо нього.
		При перевірці вищевказаних обставин, судом було встановлено, що факт родинних зв'язків між вказаними особами підтверджується листом - відповіддю Начальника Печерського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві Капішон А.В. № 02/06-101 від 27.07.2016 на запит Адвоката Круторогової С.І. щодо надання інформації про реєстрацію народження в Печерському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у місті Києві, з якого вбачається, що в ході перевірки за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис від 19.12.1991 року, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому Хмельницького міськрайонного управління юстиції на ОСОБА_13, який містить інформацію про те, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, є батьками ОСОБА_13.
		Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 Цивільного Кодексу України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 Цивільного Кодексу України).
		Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 Цивільного Кодексу України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.
		Крім того, управління товариством також здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 Цивільного Кодексу України). За системним аналізом норм Цивільного Кодексу України (статті 99, 145, 147), Господарського кодексу України (стаття 89), Закону України "Про господарські товариства" (статті 58, 59, 62, 63) виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов'язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав.
		Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися в межах корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним (пункт 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року N 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України).
		З огляду на вищезазначене, дефекти в компетенції, обсязі повноважень виконавчого органу товариства, коли цей орган вступає в правовідносини із третіми особами, можуть залежати від дефектів реалізації учасниками товариства корпоративних прав. У такому випадку дефекти волі товариства, обмеження повноважень його виконавчого органу можуть перебувати поза межами розумного контролю з боку третьої особи, не викликаючи в третьої особи обґрунтованих сумнівів у правомірності дій виконавчого органу товариства.
		З огляду на таке, на захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі й укладають із юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 Цивільного Кодексу України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
		При цьому частиною четвертою статті 92 Цивільного Кодексу України передбачено, що якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
		Таким чином, закон вимагає, щоб виконавчий орган товариства діяв добросовісно і розумно, керуючись інтересами товариства, а не власними. За порушення цієї вимоги на виконавчий орган може бути покладений обов'язок відшкодувати завдані товариству збитки.
		Однак закон ураховує, що питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій є внутрішніми взаємовідносинами юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.
		Частина третя статті 92 Цивільного Кодексу України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником із перевищенням повноважень (статті 203, 241 Цивільного Кодексу України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.
		Разом із тим, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.
		Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 Цивільного Кодексу України.
		Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а правочин - бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (стаття 203, частина перша статті 215 Цивільного Кодексу України).
		За таких обставин, з урахуванням статті 98 ЦК України та з огляду на приписи статей 92, 203, 215, 241 Цивільного Кодексу України рішення загальних зборів учасників товариства є актами, що зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання відносин у різних питаннях діяльності товариства, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Таким чином, у разі визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, воно є недійсним з моменту його прийняття. Проте для визнання недійсним договору, укладеного виконавчим органом товариства (директором) з третьою особою, з підстав порушення цим органом установленого обмеження повноважень щодо представництва, не має самостійного юридичного значення сам по собі той факт, що згодом визнано недійсним у судовому порядку рішення загальних зборів учасників товариства про обрання (призначення) виконавчого органу, згідно якого виконавчий орган діяв на момент укладення договору. Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства. Закон не установлює виключного переліку обставин, які свідчать про недобросовісність чи нерозумність дій третьої особи у відносинах із юридичною особою. Тому з огляду на загальні засади здійснення цивільних прав (стаття 12 Цивільного Кодексу України) висновок про добросовісність поведінки третьої особи залежить від того, чи відповідало укладення договору її внутрішній волі, чи бажала третя особа реального настання правових наслідків, що обумовлені договором, і чи настали такі наслідки насправді. Таким чином, підлягає оцінці не лише поведінка третьої особи до та в момент укладення оспорюваного договору, але й після його укладення, зокрема чи виконала третя особа свої обов'язки за договором, у який спосіб, як у подальшому третя особа розпорядилася одержаним за оспорюваним договором, чи не було залучення третьої особи до участі в укладенні договору формальною дією, спрямованою на подальше відчуження предмета договору з метою протиправного позбавлення юридичної особи права власності на майно.
		Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-62цс15.
		Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
		          Заперечення, викладені відповідачем у відзиві, не спростовують доводів позивача щодо недійсності Договору. Крім того, відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача, викладених у позовній заяві.
		          Згідно з пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 згідно з частиною другою статті 4 3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		          Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.
		          Якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
		          Крім того, відповідачем заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності при зверненні до господарського суду міста Києва із даною позовною заявою.
		Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до п. 2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29 травня 2013 року N 11 (далі - Постанова) щодо вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 ЦК України, з урахуванням водночас наведеного в підпунктах 2 і 3 пункту 5 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011 N 4176-VI).
		Перебіг позовної давності починається, за загальним правилом, від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України), за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
		У постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 3-59гс14 зазначено про те, що для юридичної особи (суб'єкта підприємницької діяльності) як сторони правочину (договору) днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
		Однак, як було встановлено судом, оспорюваний Договір був укладений після рішень Загальних зборів учасників позивача, які були визнані недійсними рішенням господарського суду міста Києва від 16.09.2015 у справі № 910/13186/15, яке набрало законної сили.
		Відповідно до ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
		Згідно з п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29 травня 2013 року N 10 позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
		Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
		Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів.
		Враховуючи тривалий корпоративний конфлікт у позивача та неможливість встановлення факту укладення Договору не уповноваженою особою, яка на момент його укладення була призначена на посаду Генерального директора позивача, до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва від 16.09.2015 у справі № 910/13186/15, яким було безпосередньо встановлено вищезазначені обставини, суд визнає поважними причини пропуску позивачем строку позовної давності при зверненні до господарського суду міста Києва з позовною заявою, за якою було порушено провадження у цій справі.
		Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про визнання Договору недійсним підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
		Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд   
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		           1. Позов задовольнити повністю.
		          
		           2. Визнати недійсним Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.03.2013, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ" (02091, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код: НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" (02091, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код: НОМЕР_2), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В., зареєстрований в реєстрі за номером 2280. 
		 
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ" (02091, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" (02091, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код: НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.
		              
		 
		         Повне рішення складено 02.08.2016.
		  
		 
		 
		      Суддя                                                                                                         О.В. Нечай

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...