Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/17813/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2016. Зареєстровано: 05.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2016.
Дата набрання законної сили: 17.11.2016
Результат оскарження 17.11.2016 Апеляційний суд Харківської області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		05.08.2016 
		 643/17813/15-к;
		 1-кп/643/579/16
		 
		 У Х В А Л А
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 05 серпня 2016 року м. Харків
		 
		 Московський районний суд м. Харкова в складі:
		 головуючого судді ОСОБА_1 , 
		 за участю секретаря ОСОБА_2 , 
		 прокурора ОСОБА_3 ,
		 адвокатів ОСОБА_4 ,
		 ОСОБА_5 ,
		 потерпілої ОСОБА_6 ,
		 представника потерпілої ОСОБА_7 ,
		 розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015220000000393 відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з середньою освітою, приватного підприємця, розлученої, маючої дитину 2009 року народження, раніше не судимою, зареєстрованою та проживаючою в АДРЕСА_1 
		 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 121 КК України, - 
		 в с т а н о в и в:
		 В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 121 КК України.
		 У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за недоцільне призначення вказаного обвинувального акту до судового розгляду, оскільки вважає судовий розгляд початим.
		 Потерпіла її представник погодились з думкою прокурора.
		 Захисником обвинуваченої ОСОБА_5 заявлено клопотання щодо повернення обвинувального акту прокурору, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 109 КПК України.
		 Обвинувачена, захисник ОСОБА_4 підтримали клопотання щодо повернення обвинувального акту прокурору, заперечували щодо призначення судового розгляду.
		 Суд, вивчивши доводи заявленого клопотання, позицію прокурора, потерпілої і її представника, думку інших учасників судового провадження, дослідивши зміст обвинувального акту, матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, виходячи із наступного.
		 Так, встановлено, вироком Московського районного суду м. Харкова від 18.12.2015 ОСОБА_8 визнано винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15. Ч.2 ст. 121 КК України та призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.
		 18.04.2016 ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області вирок Московського районного суду скасовано, призначено новий розгляд в суді 1-ї інстанції. Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою змінено на особисте зобов`язання, контроль за виконанням особистого зобов`язання та підстав ч. 3 ст. 179 КПК України покладено на прокурора, який приймав участь у кримінальному провадженні із звільненням ОСОБА_8 із-під варти.
		 Вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції звернено увагу на зміст обвинувального акту під час нового судового розгляду.
		 Так, як вбачається із обвинувального акту, досудовим розслідуванням встановлено, що «навесні 2015 ОСОБА_8 , маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , вирішила підшукати співучасника для заподіяння шкоди життю та здоров`ю особи.
		 Будучи замовником злочину проти життя та здоров`я особи, підшукала виконавця ОСОБА_9 , який зобов`язується спричинити тілесні ушкодження ОСОБА_6 за винагороду.
		 Діючи згідно досягнутої домовленості, ОСОБА_8 продовжуючи дії, спрямовані на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 передала ОСОБА_9 у якості задатку грошові кошти».
		 Викладені слідчим фактичні обставини вчинення злочину суперечливі, оскільки незрозуміло, який само умисел мала обвинувачена: на спричинення тілесних ушкоджень, і коли так, то саме,якого ступені тяжкості, або на позбавлення життя.
		 ОСОБА_8 обвинувачується у замаху на злочин, а відповідно до положень ст. 15 КК України, замах на злочин вчиняється виключно з прямим умислом, але із змісту обвинувального акту неможливо встановити, на що конкретно направлений умисел обвинуваченої: позбавлення життя або спричинення тілесних ушкоджень.
		 Крім того, як вбачається із витягу із ЄРДР слідчим 13.05.2015 внесено відомості про ознаки вчинення ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14,ч.1 ст. 115 КК України, тобто готування до вчинення умисного вбивства, і розпочате кримінальне провадження.
		 Але в обвинувальному акті і реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні данні, які б свідчили про те, що обвинувачена вчиняла будь-які дії, пов`язані з підготовкою до навмисного вбивства.
		 Саме в рамках цього кримінального провадження,за ч.1 ст.14, ч. 1 ст. 115 КК України, прокурор виніс постанову про контроль за вчиненням злочину, а суд задовольнив клопотання слідчого про проведення негласних слідчих дій.
		 Відомості про вчинення ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 1 ст.15, ч.2 ст. 121 КК України внесені в ЄРДР тільки у вересні 2015.
		 Крім того, із обвинувального акту вбачається, що про вагітність ОСОБА_6 обвинуваченій стало відомо 3 червня 2015, тобто майже через місяць після того, як в реєстр внесені відомості про ознаки вчинення нею злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч.1 ст. 115 КК України.
		 Далі, в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про призначення процесуальних керівників по кримінальному провадженні та процесуальний документ, на підставі якого проводився контроль за вчиненням злочину.
		 Крім того, як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_8 була не виконавцем злочину, а замовником його вчинення, але її дії всупереч ч. 2 ст. 29 КК України, слідчим кваліфіковані як виконавця злочину без посилання на відповідну частину ст.. 27 КК України та без наведення дій, які б давали можливість визначити вид співучасника злочину.
		 Із обвинувального акту також не вбачається, яке процесуальне рішення прийнято щодо ОСОБА_9 .
		 Окрім того, ОСОБА_10 обвинувачується у замаху на злочин, тобто повинні бути встановлені та наведені в обвинувальному акті причини, що не залежали від волі обвинуваченої, з яких злочин не було доведено до кінця, але ці данні у обвинувальному акті відсутні. 
		 Неконкретність обвинувачення є порушенням права на захист обвинуваченої.
		 Від результатів дослідження зазначених обставин залежить вирішення питання про належність та допустимість доказів, наданих суду, а також кваліфікації дій обвинуваченої та наявності в її діях складу певного кримінального правопорушення.
		 Відповідно до правил ч. 3 ст. 415 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді. 
		 Відповідно до правил ч.4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчинені кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
		 Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення. 
		 Таким чином, приймаючи до уваги висновки і мотиви, з яких скасований вирок суду від 18.12.2015, що є обов`язковим для суду першої інстанції, відсутність конкретизації дій ОСОБА_8 , що приводить до порушення права останньої на захист, у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у суду є підстави для повернення обвинувального акту прокурору, який не відповідає вимогам цього Кодексу, відповідно клопотання захисника ОСОБА_5 , підлягає задоволенню.
		 Далі, суд вважає позицію обвинувачення, потерпілої та її захисника щодо необґрунтованості призначення та проведення підготовчого судового засідання по вказаному обвинувальному акту, хибною, т.я. суперечить правилам ч. 1 ст. 416 КПК України.
		 Відповідно до ч. 1 ст. 416 КПК України після скасування судом апеляційної інстанції вироку або ухвали суд про закриття кримінального провадження чи при застосування, відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу ІУ цього Кодексу в іншому складі суду.
		 Так, Розділ ІУ визначає судове провадження у першій інстанції, який включає Глави «Підготовче провадження», «Загальні положення судового розгляду» тощо.
		 Відповідно до положень ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення,зокрема, повернути обвинувальний акт…прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу…або призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта….
		 Отже, при таких вищезазначених вимогах КПК України, у суду є правові підставі для проведення підготовчого судового засідання і вирішення питань, що виникли до і під час його проведення.
		 Далі, прокурор звернувся до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу ОСОБА_8 у вигляді особистого зобов`язання на тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань (27) УДПС України в Харківській області строком на 60 діб без визначення розміру застави.
		 Обґрунтовуючи доводи заявленого клопотання прокурор вважає, що визначений відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляд особистого зобов`язання є таким, що не може запобігти наявним ризикам, встановленим слідчим суддею та судом і додатковим ризикам, які з`явились після зміни відносно неї запобіжного заходу.
		 Так, на думку прокурора ОСОБА_8 має закордонний паспорт, вироком суду від 18.12.2015 визнана винною і неї призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі, тобто остання має мету уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від суду як на території України, так і за її межами; інкримінований тяжкий злочин свідчить про підвищену суспільну небезпеку; є достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_8 буде мати можливість здійснювати незаконний вплив на потерпілу, свідків, а аткож те, що слідчим відділом слідчого управління прокуратури області здійснюється досудове раслідування у кримінальному провадженні від 25.05.2016 за ч. 2 ст. 365 КК України за фактом перевищення службових повноважень працівниками Московського ВП ГУНП в Харківської області щодо застосування заходів фізичного та психологічного впливу працівниками поліції за вказівкою ОСОБА_8 , за зверненням чоловіка потерпілої ОСОБА_11 .
		 Прокурор, потерпіла, представник останньої підтримали заявлене клопотання.
		 Обвинувачена, її захисники заперечували щодо зміни запобіжного заходу.
		 Суд, вивчивши доводи заявленого клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, надійшов до наступного.
		 Так, ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18.04.2016 запобіжний захід щодо ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою змінено на особисте зобов`язання, контроль за виконанням особистого зобов`язання га підстав ч. 3 ст. 179 КПК України покладено на прокурора, який приймав участь у кримінальному провадженні із звільненням ОСОБА_8 із-під варти.
		 Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому ст.. 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладання додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чти про зміну способу їх виконання.
		 Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:- наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; - наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; - недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		 Якщо при розгляді клопотання про обрання (зміну) прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1. 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
		 Отже, суд вважає, що сторона обвинувачення не довела недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
		 Далі, суд також не може погодитися з наявністю таких ризиків, що передбачені у клопотанні та визначені у ст.. 177 КПК України, як спроби: - переховуватися від суду; - незаконно впливати на потерпілу, свідків у даному кримінальному провадженні, а також продовжити кримінальне правопорушення.
		 Так, єдиними доказами переховування від суду, на думку прокурора, є наявність у ОСОБА_8 закордонного паспорту та вироку суду, який скасовано, суд вважає недостатніми доказами, які б свідчили про наміри останньої переховатися від суду тощо, а є лише припущенням.
		 Доказами незаконного впливу обвинуваченої на потерпілого, свідків, як зазначено у клопотанні та надано суду, є заява ОСОБА_11 щодо неправомірних дій окремих працівників Московського ВП ГУНП в Харківської області, що мали місця 16.05.2016, у зв`язку з чим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 365 КК України за фактом привішення службових повноважень працівниками Московського ВП ГУНП в Харківській області.
		 Між тим, суду надано відповідь Московського ВП ГУНП в Харківської області від 22.07.2016, яз якої вбачається, що за фактом заяви ОСОБА_11 на нібито неправомірні дії працівників поліції проводиться розслідування. Будь-якого зв`язку між фактом доставляння ОСОБА_11 до Московського ВП ГУНП в Харківській області та громадянкою ОСОБА_8 , не виявлено. ОСОБА_11 доставлений до відділу виключно внаслідок скоєння ним низки правопорушень.
		 Вказані заява, витяг з кримінального провадження, рапорт без ретельної перевірки органами досудового слідства не можуть бути належними доказами того, що ОСОБА_8 незаконно впливає не потерпілу, свідків.
		 Інших доказів, на які посилається сторона обвинувачення суду не надано. 
		 Також суд відмічає, що в таких випадках слідчий, прокурор мають право застосувати до потерпілого, свідків заходи безпеки, до яких тримання під вартою не відноситься.
		 Таким чином, суд аналізуючи вищевикладене у сукупності наданих доказів в обґрунтуванні заявленого прокурором клопотання щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_8 на тримання під вартою, на даній стадії судового процесу належним чином не доведено, а тому задоволенню не підлягає.
		 На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 110, 111, 177, 184, 194, 200, 291, 314, 415, 416 КПК України, суд, -      
		 у х в а л и в:
		 Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1201520000000393 від 29.10.2015 відносно ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 121 КК України повернути прокурору ОСОБА_12 .
		 У задоволенні клопотання прокурора щодо зміни запобіжного заходу відмовити.
		 Обраний ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання від 18.04.2016  залишити без зміни.
		 Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом 7 днів з дня її проголошення через Московський районний суд м. Харкова.
		 
		 Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...