Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 814/1043/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:; оскарження рішень, дій чи бездіяльності Державної митної служби та її органів щодо визначення митної вартості товару.
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2016. Зареєстровано: 07.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2016.
Дата набрання законної сили: 01.11.2016
Результат оскарження 01.11.2016 Одеський апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Миколаїв
		 25 липня 2016 року                                                                        Справа № 814/1043/16
		 
		   Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
		 
		за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", вул. Набережна, 64,Галицинове,Жовтневий район, Миколаївська область,57286 
		доМиколаївської митниці ДФС України, в.Московська, 57-А,Миколаїв,54017 
		провизнання протиправним та скасування рішення від 24.02.2016р. № 504000006/2016/000007/2, картку відмови від 24.02.2016р. №504010000/2016/00007, ВСТАНОВИВ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" звернувся до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення від 24.02.2016 року №50400000/2016/000007/2, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації № 504010000/2016/00007 від 24.02.2016 року.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що митний орган не навів обґрунтованих доводів, що декларантом заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, висновок щодо ненадання в повному обсязі витребуваних документів не відповідає дійсності. Позивач надав всі документи для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ст.53 МК України та додаткові документи, які були у позивача в наявності.
		Відповідач надав заперечення проти позову, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки при проведенні перевірки правильності визначення митної вартості у митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо прийнятності заявленої декларантом ціни товару, а саме: товаросупровідні документи не містять необхідних складових митної вартості , тобто витрат на страхування товару, відсутнє обґрунтування зниження ціни товару на 60 дол. США відносно світових цін, наявність у митниці інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів, яка значно відрізняється від заявленої декларантом митної вартості,  тому митницею  правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості та картка відмови від 24.02.2016 року.
		Позивач надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідача поклав розгляд цього клопотання на розсуд суду. На підставі ст.122,128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
		Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд  встановив наступне.
		01 квітня 2013 року між позивачем та ВАТ "Єдіная торговая компанія" РФ було укладено зовнішньоекономічний контракт № RF/RD/79-13/11-M, в межах якого з урахуванням Додатку №2 (Специфікації №2) від 27.01.2016 року, ВАТ "Єдіная торговая компанія" зобов'язалося здійснити поставку позивачу товару - натр їдкий (гідроксид натрію) в обсязі 4000,0 т. за ціною 205 доларів США за тонну на загальну суму 820000,00 доларів США.
		З метою переміщення через митний кордон товару позивачем 22.02.2016 року була подана електронна митна декларація №504010000/2016/000451 щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товару гідроксид натрію із заявленою митною вартістю за основним методом оцінки за ціною контракту. Для підтвердження митної вартості товару були надані: контракт від 01.04.2013 року, специфікація № 2 від 27.01.2016 р., інвойс № sk-01 від 04.02.2016 року, накладні СМГС №21052589, 21052614, 21052485, 21052328, 21052536, 21052555, 21052573, 21052589, 21052614, 21052621, 21052631, 21052637, 21052701, 21052712, 21052722, 21052734, 21052746 від 04.02.2016., підтвердження позитивного проходження радіологічного та екологічного контролю, сертифікат походження товару, сертифікати якості.
		В повідомленні від 22.02.2016 року №21354 митний орган зазначив, що подані позивачем документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару (відсутня інформація щодо страхування товару), неподання повних відомостей щодо ціни товару, зазначеної у п. 2.2. Контракту, відповідно до ч.3 ст.53 МК України для підтвердження митної вартості товару та її складових частин необхідно позивачу надати додаткові документи: 1) бухгалтерську документацію: щодо оплати складових митної вартості (страхування), страховий поліс, щодо формування ціни товару з документальним обґрунтуванням зниження ціни товару на 39,33 дол. США, 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, 3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.
		Листом від 24.02.2016 р. №291/101-10-153, на вимогу митниці позивачем було надано додаткові документи, зокрема: 1) біржові котирування Caustic Soda (Europe) міжнародної біржової організації ICIS pricing за останні 4 тижня, що формували цінову політику на каустичну соду згідно умов контракту та специфікації № 2 від 2, датовані 25.12.2015 р., 08.01.2016 р., 15.01.2016 р. платіжні доручення на оплату товару, копію митної декларації країни відправлення. Також повідомила: що товар сода каустична не страхувався, що інших договорів із третіми особами, пов'язаних з контрактом про поставку товару, не укладалось, тому що позивач є кінцевим споживачем продукції. 
		Таким чином, позивач  надав усі наявні у нього документи.
		В рішенні про коригування митної вартості товарів від 24.02.2016 року                                                        №504000006/2016/000007/2 відповідачем було зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) не застосовується згідно ч.2 ст.58 МК України у зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, відсутнє документальне підтвердження формування вартості відповідно до п 2.2. колнтакту, не надано в повному обсязі витребувані митним органом документи. Митна вартість ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі на рівні 431,60 США/т ( МД № 807010001/2015/11124  від 27.12.2015).
		Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №5504010000/2016/00007 від 24.02.2016 позивачу повідомлено про відмову у митному оформлені (випуску) товарів.
		Згідно зі ст. 49 Митного Кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Стаття 53 МК України передбачає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій        статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
		Згідно з п.2 ч. 6 ст. 54 вказаного Кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій      статті 53 цього Кодексу або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 Митного кодексу України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
		Позивачем у відповідності до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та додаткові документи, які у нього були в наявності. 
		Але відповідач у своєму рішенні про коригування митної вартості товару зазначив, що позивачем не всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості ( щодо страхування), документального обґрунтування зниження ціни, хоча позивач у своєму листі зазначив на відсутність договору страхування, оскільки товар не страхувався,  а ціна договору встановлена в результаті комерційних переговорів між сторонами контракту.
		Обґрунтовуючи свій сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості, митниця послалася на те, що позивач не надав запитуваних документів, позивачем не підтверджено заявлену митну вартість товару, а тому митниця не мала підстав здійснити митне оформлення товару за першим методом. Відповідач наполягав на тому, що позивач не обґрунтував формування ціни товару з обґрунтуванням зниження ціни товару на 60 дол. США відповідно до п.2.2 контракту (специфікація 2 від 27.01.2016).
		Сторони контракту ТОВ "МГЗ" та ВАТ "ЄТК" у п.2.1 контракту домовились, що ціна товару за 1 тонну буде визначатись за формулою: FOB MED Low мінус 60 дол. США, де FOB MED Low середня котировка FOB MED Low, що публікується агентством ICIS за попередні періоди відвантаження два місці з 21 числа першого місяця по 20 число другого місяця.
		Відповідно до ст.ст.189,190 Господарського Кодексу ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
		        Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.
		Згідно зі ст.11 Закону України "Про ціни та ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
		Таким чином суб'єкти господарювання є вільними у визначенні умов договору, у т.ч. визначенні ціни договору, за виключенням цін на товар, ціни на який підлягають державному регулюванню. Жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов'язки сторін зовнішньоекономічного контракту зазначати у договорі відомості про знижку та обґрунтовувати їх розмір. Розбіжностей у документах, наданих позивачем для митного оформлення, щодо вартості товарів немає. Розмір ціни за одиницю товару до контракту відповідає розміру цін у інвойсах.
		Відповідно до ст.64 МК України у разі, якщо митна вартість товарів  не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі  (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених)    органами доходів і зборів митних вартостях.
		Митниця прийняла рішення, в якому скоригувала ціну товару за другорядним методом - резервного методу визначення ціни товару на підставі декларації МД №  80701001/2015/11124 від 27.12.2015 р., яким скоригувала ціну товару на рівні 0,4316 дол./кг.
		Наявність в базі даних інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару( його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.
		Позивач надав митниці всі документи, що містять митну вартість товару: контракт від 01.04.2013 року, специфікація №2 від 27.01.2016, інвойс  від 04.02.2016 року. Надані позивачем документи не містять розбіжностей, наявних ознаки підробки, містять всі відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме обсяг поставки - 4000 тн., загальну суму поставки - 820000 дол. США та вартість товару  205 дол. США за тонну. 
		Оскільки переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною контракту відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено, то суд дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів.
		Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та  свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 11 КАС України).
		Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись статтями 11, 71, 94,  158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Позов задовольнити.
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці ДФС України про корегування митної вартості товарів від 24.02.2016  року №504000006/2016/000007/2.
		3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 24.02.2016 №504010000/2016/00007.
		4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС сплачений судовий збір згідно платіжного доручення №02513 від 17.05.2016 р. в сумі 2756 грн., платіжного доручення №02818 від 03.06.2016 р., платіжного доручення №02819 від 03.06.2016 року в сумі 1378 грн.
		 
		Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги. 
		У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
		Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України. 
		 
		          Суддя                                                                                                                    Є.В. Марич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...