Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1794/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договори перевезення, у тому числі при:; Інші договори перевезення:.
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2016. Зареєстровано: 07.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2016.
Дата набрання законної сили: 09.08.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"25" липня 2016 р.Справа № 922/1794/16
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Ольшанченка В.І.        
		при секретарі судового засідання Черновій В.О.
		 
		розглянувши справу 
		за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал ОСОБА_1 Логістик" (Київська обл., м. Яготин)     до  Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" (м. Харків)   про  стягнення 236622,22 грн., за участю представників:
		позивача - не з'явився,
		відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 22.02.2016 р.), 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 201300,00 грн., пеню у розмірі 24835,17 грн., інфляційні втрати у розмірі 8703,50 грн. та 3% річних у розмірі 1783,55 грн., а всього 236622,22 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем своїх зобовязань по оплаті отриманих послуг за договором транспортного перевезення вантажів №30/10/2015-1 від 30.10.2015 р.
		Відповідач, у відзиві на позовну заяву, визнає позовні вимоги стосовно основного боргу в сумі 201300,00 грн., не визнає у повному обсязі та заперечує проти позовних вимог відносно стягнення пені у розмірі 24835,17 грн., посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2011 р. по справі №5023/2756/11 було порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Харківський завод шампанських вин", якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також заборонено нарахування неустойки (штраф, пеня), заборонено застосування інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Також, відповідач вказує, що у розумінні ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" 3% річних та індекс інфляції належать до інших санкцій за неналежне виконання грошових зобов'язань, у зв'язку з чим, він не визнає позовні вимоги в частині витрат по сплаті судового збору у сумі 3549,33 грн., проценти за користування коштами (3% річних) у розмірі 1783,55 грн. та пеню - 24835,17 грн.
		13.07.2016 р. розгляд справи був відкладений на 25.07.2016 р. о 12:00 год.
		Позивач не надав витребувані судом документи.
		Представник позивача у призначене судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, хоча позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.
		Відповідач надав клопотання про долучення до матеріалів справи акту звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2016 р.  18.07.2016 р. та оригіналу квитанції про відправку акту рекомендованим листом.
		Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.
		Також, відповідач надав клопотання про долучення до матеріалів справи копій ухвал господарського суду Харківської області від 16.11.2015 р. та від 12.07.2016 р. по справі №5023/2756/11.
		Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.
		Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.
		30.10.2015 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №30/10/2015-1 транспортного перевезення вантажів (надалі  договір), за яким відповідно до умов цього договору перевізник (позивач) зобовязується здійснювати перевезення вантажів автомобільним транспортом територією України та надавати інші допоміжні послуги, повязані із перевезеннями (надалі - послуги), а замовник (відповідач) зобовязується приймати та сплачувати послуги перевізника на умовах, визначених цим договором.
		Відповідно до п. 1.2 договору перевізник зобовязується на умовах визначених цим договором приймати, а замовник передавати для перевезення вантажі. Сторони досягли згоди не встановлювати мінімальний чи максимальний обсяг перевезень.
		Згідно з п. 2.14 договору здача-приймання послуг за цим договором підтверджується актом виконаних робіт, який підписується сторонами у двох примірниках.
		Пунктом 4.1 зазначеного договору сторони узгодили, що вартість послуг за конкретне перевезення є договірною і визначається в заявці, рахунку-фактурі та акті виконаних робіт.
		Відповідно до п. 4.2 договору замовник здійснює оплату за цим договором протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання від перевізника наступного комплекту належним чином оформлених документів: рахунок-фактура, податкова накладна, акт виконаних робіт, товарно-транспортна накладна з відмітками (підписом уповноваженої особи, засвідченої печаткою або штампом) про прийняття вантажу вантажоодержувачем. Вказані документи повинні буди надані перевізником замовнику не пізніше 10 (десяти) календарних днів від дня надання послуги по перевезенню в пункт призначення.
		Позивач повністю виконав свої зобовязання за договором транспортного перевезення вантажів №30/10/2015-1 від 30.10.2015 р., надавши відповідачу транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу, що підтверджується копіями актів з надання транспортно-експедиційних послуг та актів здачі-прийому робіт (надання послуг): №ОУ-00000274 від 10.11.2015 р. на суму 6600,00 грн., №ОУ-00000819 від 17.12.2015 р. на суму 13800,00 грн., №ОУ-00001264 від 21.12.2015 р. на суму 1500,00 грн., №ОУ-00001261 від 22.12.2015 р. на суму 14400,00 грн., №ОУ-00001263 від 22.12.2015 р. на суму 6600,00 грн., №ОУ-00001589 від 22.12.2015 р. на суму 9600,00 грн., №ОУ-00001618 від 29.12.2015 р. на суму 12600,00 грн., №ОУ-00001512 від 30.12.2015 р. на суму 9000,00 грн., №ОУ-00001854 від 30.12.2015 р. на суму 9000,00 грн., №ОУ-00001855 від 30.12.2015 р. на суму 9000,00 грн., №ОУ-00001856 від 30.12.2015 р. на суму 9000,00 грн., №ОУ-00001853 від 31.12.2015 р. на суму 9500,00 грн., №ОУ-00000528 від 12.01.2016 р. на суму 10800,00 грн., №ОУ-00000459 від 14.01.2016 р. на суму 6600,00 грн., №ОУ-00001103 від 14.01.2016 р. на суму 9000,00 грн., №ОУ-00001379 від 25.01.2016 р. на суму 10200,00 грн., №ОУ-00001381 від 25.01.2016 р. на суму 10200,00 грн., №ОУ-00001272 від 26.01.2016 р. на суму 9600,00 грн., №ОУ-00001388 від 16.02.2016 р. на суму 12600,00 грн., №ОУ-00001659 від 18.02.2016 р. на суму 13200,00 грн. та №ОУ-00001556 від 23.02.2016 р. на суму 8500,00 грн., підписаних без заперечень уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печатками.
		Загальна вартість транспортно-експедиційних послуг за вищевказаними актами з надання транспортно-експедиційних послуг та актами здачі-прийому робіт (надання послуг) складає 201300,00 грн.
		Як свідчать матеріали справи, відповідач не оплатив отримані послуги з перевезення вантажів за зазначеними вище актами на загальну суму 201300,00 грн.
		У відповіді №188 від 26.04.2016 р. на претензію позивача вих.№15/04/2016-4 від 15.04.2016 р. про сплату суми заборгованості за надані транспортні послуги у розмірі 201300,00 грн. за договором транспортного перевезення вантажів №30/10/2015-1 від 30.10.2015 р., відповідач підтвердив заборгованість в сумі 201300,00 грн. та запропонував графік погашення заборгованості, але заборгованість не сплатив.
		Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
		Згідно з ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
		Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Стаття 629 ЦК України встановлює обовязковість договору для виконання сторонами.
		Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
		Пунктом 5.10 договору сторони визначили, що за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за цим договором, згідно п. 4.3 цього договору, замовник сплачує на користь перевізника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки.
		На підставі п. 5.10 договору позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення оплати послуг з перевезення вантажу за договором за період з 19.01.2016 р. по 31.05.2016 р. в сумі 24835,17 грн.
		Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 19.01.2016 р. по 31.05.2016 р. в сумі 1783,55 грн. та інфляційні за період лютий - квітень 2016 р. в сумі 8703,50 грн.
		Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, пені, інфляційних та 3% річних.
		У відзиві на позов, відповідач визнає позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 201300,00 грн. та підтверджує її наявність, про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2016 р. - 18.07.2016 р., підписаний уповноваженим представником відповідача станом на 18.07.2016 р.
		Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
		Встановивши, що дії відповідача по визнанню позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 201300,00 грн. не суперечать законодавству і не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд вважає позовні вимоги в цій частині підлягаючими задоволенню повністю.
		Посилання відповідача у відзиві на позов на те, що у розумінні ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" 3% річних та індекс інфляції належать до інших санкцій за неналежне виконання грошових зобов'язань, суд вважає помилковими, оскільки, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобовязання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних  це не санкції, а спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора внаслідок знецінення грошових коштів у звязку з інфляційними процесами та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобовязання.
		Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 30.05.2006 р. у справі №37/400-05, від 04.02.2015 р. у справі №33/234-10 та у постановах Верховного Суду України від 08.11.2010 р. у справі №4/719 і від 15.11.2010 р. у справі №4/270д.
		Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобовязання чітко визначені у статті 617 ЦК України.
		Так особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
		Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
		За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню повністю.
		Згідно з ч. 4 ст. 12 редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діяла на момент винесення господарським судом Харківської області ухвали про порушення провадження у справі №5023/2756/11 про банкрутство відповідача, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
		Зазначеної правової позиції також дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду рішень у справах даної категорії (постанова ВСУ від 17.01.2006 у справі N 11/690).
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2011 р. про порушення провадження у справі №5023/2756/11 про банкрутство відповідача введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, ухвалою господарського суду Харківської області від 16.11.2015 р. у справі №5023/2756/11 затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів ДП "Харківський завод шампанських вин".
		Виходячи з вищевикладеного та враховуючи, що мораторій не скасовано, суд вважає за необхідне відмовити в позові, в частині стягнення з відповідача пені повністю.
		Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 617, 625, 629, 909 ЦК України, ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 33-35, 43, 49, 78, 82-85 ГПК України,   
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В позові відмовити частково.
		Стягнути з Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" (61017, м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20. Код ЄДРПОУ 30590422) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал ОСОБА_1 Логістик" (07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Філатова, буд. 112. Код ЄДРПОУ 39174532) заборгованість за договором транспортного перевезення вантажів №30/10/2015-1 від 30.10.2015 р. в сумі 201300,00 грн., 3% річних за період з 19.01.2016 р. по 31.05.2016 р. в сумі 1783,55 грн., інфляційні за період лютий - квітень 2016 р. в сумі 8703,50 грн. та судовий збір в сумі 3176,80 грн.
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Повне рішення складено 29.07.2016 р.   
		 
		Суддя ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...