Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 174/382/16-п : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 08.08.2016. Зареєстровано: 08.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2016.
Дата набрання законної сили: 13.09.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                  
		                                                      
		Справа № 174/382/16-п
		          п/с № 3/174/60/2016
		Постанова
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 серпня 2016 року м. Вільногірськ
		   
		Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Данилюк Т.М., розглянувши матеріал, який надійшов з Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровськї області, про притягнення до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 172-7 КУпАП та по ч.2 ст. 172-7 КУпАП відносно:
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася у м. Жовті Води Дніпропетровської області, проживає та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, працює директором комунального підприємства «Теплові мережі м.Вільногірськ», РНОКПП-2044606084  
		якій згідно ст.268 КУпАП розяснені її права та обовязки,-
		В С Т А Н О В И В :
		11 липня 2016 року на розгляд до Вільногірського міського суду надійшла справа про адміністративне корупційне правопорушення № 174/382/16-п (п/с № 3/174/60/2016), відносно ОСОБА_1 по ч.1 ст. 172-7  КУпАП.
		Також, 11 липня 2016 року на розгляд до Вільногірського міського суду надійшла справа про адміністративне корупційне правопорушення № 174/382/16-п (п/с № 3/174/59/2016), відносно ОСОБА_1 по ч.2 ст. 172-7  КУпАП.
		    Постановою від 20 липня 2016 року, дані справи були обєднанні в одну та        присвоїно № 174/382/16-п (п/с № 3/174/60/2016).
		    Так з протоколу №5 від 04 липня 2016 року вбачається, що комунальне підприємство «Теплові мережі м. Вільногірськ» є правонаступником обласного комунального підприємства «Вільногірськтепломережа» створене відповідно до рішення Вільногірської міської ради від 01.04.2004р. № 582-25/XXIV на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади м. Вільногірська. Вказане підприємство відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦК України є юридичною особою публічного права.
		Відповідно до розпорядження міського голови м. Вільногірська від 12.03.2015р. № 70/0/3-15 директором комунального підприємства «Теплові мережі м. Вільногірськ» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області призначено ОСОБА_1.  
		У подальшому, 16.07.2015р. Вільногірською міською радою Дніпропетровської області, в особі т.в.о. міського голови ОСОБА_2, з ОСОБА_1 укладено контракт, відповідно до якого вона як керівник  зобовязується безпосередньо здійснювати поточне керівництво комунальним підприємством «Теплові мережі м. Вільногірськ» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, забезпечувати найбільш ефективне виконання функцій для яких призначене підприємство, ефективну діяльність усіх підрозділів підприємства, належне використання і зберігання закріпленого за підприємством комунального майна.
		Таким чином, на підставі підпункту «а» пункту 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права та відповідно субєктом, на якого поширюється дія вказаного закону.
		В своїй діяльності ОСОБА_1, як директор комунального підприємства «Теплові мережі м. Вільногірськ» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, керується Конституцією та Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
		Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено поняття: реального конфлікту інтересів, зокрема, це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у звязку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Відповідно до ст.ст. 3, 28 Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування зобовязані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Разом з тим, ОСОБА_1, порушуючи вимоги, передбачені Законом України «Про запобігання корупції», будучи керівником комунального підприємства «Теплові мережі м. Вільногірськ» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області та являючись згідно з  підпунктом «а» пункту «2» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» субєктом відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією, вчинила адміністративне правопорушення, повязане з корупцією за наступних обставин:
		     З 16.03.2015р.по теперішній час ОСОБА_1 працює на посаді директора комунального підприємства «Теплові мережі м. Вільногірськ» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області. Відповідно до статуту комунального підприємства «Теплові мережі м. Вільногірськ», затвердженого рішенням Вільногірської міської ради № 1325-77/V від 11.09.2009р., директор здійснює оперативне керівництво всією поточною діяльністю підприємства та несе повну відповідальність за неї.
		Також ОСОБА_1 з 16.06.2014р. до теперішнього часу є керівником та одноосібним засновником ТОВ «ВІВОС-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34672147). 
		Відповідно до листа т.в.о. міського голови м. Вільногірська від 17.06.2016р. № 7-1152/0/2-16 встановлено, що ОСОБА_1 при призначенні на посаду директора комунального підприємства «Теплові мережі м. Вільногірськ», а також у процесі діяльності підприємства упродовж 2015-2016 років про наявність або виникнення конфлікту інтересів, як передбачено положеннями Законів України «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про запобігання корупції», не повідомляла.
		Так, ОСОБА_1, працюючі на посаді директора КП «Теплові мережі  м. Вільногірськ» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, 10.07.2015р. перебуваючи на своєму робочому місці в кабінеті КП «Теплові мережі м. Вільногірськ» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, розташованому за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 17, в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи наявну суперечність між своїм приватним інтересом та її службовими повноваженнями, порушивши вимоги, передбачені ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомила коли вона дізналась про наявність у неї потенційного та реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника  Вільногірського міську раду (в особі Вільногірського міського голови) про наявність реального конфлікту інтересів під час виконання нею службових обовязків як директора КП «Теплові мережі м.Вільногірська» в частині поточного керівництва комунальним підприємством, належного використання і зберігання закріпленого за підприємством комунального майна, при реалізації ТОВ «ВІВОС-СЕРВІС», в якому вона є керівником та засновником, дизельного палива в кількості 700 літрів, за ціною 8,5088 грн. за літр, загальною вартістю 5956,16 грн. 
		Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне корупційне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
		Окрім того, з протоколу № 6 від 01.07.2016 року вбачається, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора КП «Теплові мережі м. Вільногірськ» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» - субєктом відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією, усвідомлюючи про наявну суперечність між приватним інтересом, що зумовлений особистим інтересом, який полягає у засновництві та керівництві юридичної особи приватного права - ТОВ «ВІВОС-СЕРВІС», та її службовими повноваженнями як керівника КП «Теплові мережі м. Вільногірськ» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, наявність яких впливає на обєктивність та неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, у порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: реалізувала ТОВ «ВІВОС-СЕРВІС», в якому вона є керівником та одноосібним засновником, дизельне паливо в кількості 700 літрів, за ціною 8,5088 грн. за літр, загальною вартістю 5956,16 грн. Зокрема, доручила головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_3, виписати рахунок фактуру № 2 від 10.07.2015р. на постачання 700 л дизпалива вартістю 5956,16 грн., виготовила, підписала як керівник ТОВ «ВІВОС-СЕРВІС» та видала головному інженеру ТОВ «ВІВОС-СЕРВІС» ОСОБА_4 доручення № 45 від 10.07.2015р. на отримання від КП «Теплові мережі м. Вільногірськ» матеріальних цінностей за рахунком № 2 від 10.07.2015р. В подальшому відповідно до накладної № 2 від 10.07.2015р. головний інженер ТОВ «ВІВОС-СЕРВІС» ОСОБА_4, на підставі виданого йому доручення № 45 від 10.07.2015р. отримав від головного бухгалтера КП «Теплові мережі м. Вільногірськ» ОСОБА_3 вищезазначене дизельне паливо.    
		Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, повязане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та полягає у вчиненні дій в умовах реального конфлікту інтересів.
		ОСОБА_1, в судовому засіданні не визнавала себе винною у вчиненні даних адміністративних правопорушень, заявила клопотання про закриття провадження по справі, через те, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч.1 та ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як вона не є субєктом корупційних правопорушень, оскільки КП «Теплові мережі м. Вільногірськ» не є юридичною особою публічного права, а є комерційним підприємством, відповідно до Статуту та надала суду пояснення, аналогічні тим, що викладені в її письмовому клопотанні про закриття провадження по справі.
		Прокурор в судовому засіданні, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-7 КУпАП та ч.2 ст. 172-7 КУпАП України, оскільки її вина у вчиненні даних адмінправопорушень повністю доведена зібраними у справі доказами.
		Заслухавши думку прокурора, ОСОБА_1 та дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, про наявність складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 КУпАП та ч.2 ст. 172-7 КУпАП України в діях ОСОБА_1, виходячи з наступного:
		Статтею252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено поняття: реального конфлікту інтересів, зокрема, це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у звязку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Зокрема, уст. 22 ЗУ «Про запобігання корупції», передбачено, що особам, на яких поширюється дія цьогозакону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
		Отже, саме наявність чи відсутність приватного інтересу до вирішення певного питання і буде свідчити про наявність чи відсутність конфлікту інтересів.
		Ізст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції» вбачається, що законом передбачено два способи врегулювання конфлікту інтересів: зовнішній та самостійний. При цьому самостійне врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих про це документів безпосередньому керівнику, у іншому випадку врегулювання конфлікту інтересу має здійснюватися заходами зовнішнього врегулювання, із дотриманням вимог ч. 2ст. 35 ЗУ «Про запобігання корупції».
		    Відповідно ч.1 п.2) а) ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції», до субєктів, на яких поширюється дія цього Закону відносяться посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в п.1 частини першої цієї статті.
		    Стаття 81 ЦК України зазначає, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
		    Ч. 2 ст. 169 ЦК України передбачає, що територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.
		Так, відповідно до статуту комунального підприємства «Теплові мережі м.Вільногірськ», затвердженого рішенням Вільногірської міської ради від 11.09.2009 року № 1325-771, Комунальне підприємство «Теплові мережі м.Вільногірськ» є правонаступником обласного комунального підприємства «Вільногірськтепломережа», створено відповідно до рішення Вільногірської міської ради від 01.04.2004 року № 582-25/XXIV на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади м. Вільногірська. Власником підприємства є територіальна громада міста Вільногірська, в особі Вільногірської міської ради (т.1 а.с.12-15), даний факт знайшов своє підтвердження і у відповіді на судовий запит,який надано Вільногірською міською радою від 29.07.2016року (т.1 а.с. 70-71).
		З копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.06.2016 року вбачається, що засновником комунального підприємства «Теплові мережі м.Вільногірськ» є Вільногірська міська рада Дніпропетровської області, розмір внеску до статутного фонду  3453764,87 грн. Керівник КП «Теплові мережі м.Вільногірськ» з 15.03.2015 - ОСОБА_1 ( відповідно до стату КП «Теплові мережі м. Вільногірськ» (т.1 а.с.26-32).
		В свою чергу, відповідно до розпорядження міського голови м.Вільногірська Дніпропетровської області від 12.03.2015 р. № Р-70/0/3-15 «Про призначення директором комунального підприємства «Теплові мережі м. Вільногірськ» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1Б.», ОСОБА_1 призначена директором комунального підприємства «Теплові мережі м.Вільногірськ» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області терміном на 1 (один) рік з 16 березня 2015 року по 15 березня 2016 року ( т.1 а.с.7).
		Як вбачається з її заяви від 11.03.2015 р., вона звернулася до в.о. міського голови ОСОБА_2 з проханням прийняти її на посаду директора КП «Теплові мережі м.Вільногірськ» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області з 16.03.2015 року (т.1 а.с.8).
		Відповідно до контракту з керівником підприємства, що є у комунальній власності Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 16 березня 2015 року, ОСОБА_1, призначена на посаду директора комунального підприємства «Теплові мережі м.Вільногірськ» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області з 16 березня 2015 року по 16 червня 2015 року (т.1 а.с.9-11), в подальшому даний контракт було продовжено, що не заперечувала ОСОБА_5, в судовому засіданні.
		З огляду на вищенаведене ОСОБА_1 є субєктом корупційного правопорушення, як посадова особа юридичної особи публічного права.
		Відповідно до ст.ст. 3, 28 Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування зобовязані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Аналіз зазначених норм законодавчих актів, дає підстави зробити висновок, що посадові особи юридичних осіб публічного права, незважаючи на особисті інтереси, вживають вичерпних заходів щодо недопущення будь-якого конфлікту інтересів, а також не допускають вчинення дій чи бездіяльності, що можуть спричинити виникнення конфлікту інтересів або навіть створити враження у будь-кого про його наявність.
		Крім цього, саме по собі приховування чи не повідомлення особою про наявний конфлікт інтересів вжерозцінюється, як порушенняслужбової дисципліниіпотребує вжиття відповідних заходів щодо запобігання корупції.
		В свою чергу, як вбачається з копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.06.2016 року, засновником ТОВ «ВІВОС-СЕРВІС», являється ОСОБА_1, дане підприємство зареєстроване 01.02.2007року, розмір внеску статутного фонду  945000,00 грн. Керівник ТОВ «ВІВОС-СЕРВІС» - ОСОБА_1, з 16.06.2014 року (т.1 а.с.33-44).
		Відповідно до листа т.в.о. міського голови ОСОБА_6 (вих. № 7-1152/0/2-16 від 17.06.2016 року, ОСОБА_1 при призначенні на посаду директора комунального підприємства «Теплові мережі м.Вільногірськ», а також у процесі діяльності підприємства упродовж 2015-2016 років про наявність або виникнення конфлікту інтересів, як передбачено положеннями Законів України «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про запобігання корупції», не повідомляла ( т.1 а.с. 22).
		Однак як вбачається з вимог Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1, працюючи на посаді директора комунального підприємства «Теплові мережі м.Вільногірськ», яке є юридичною особою публічного права, тобто будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, та будучи одночасно засновником та керівником ТОВ «ВІВОС-СЕРВІС», зобов`язна була повідомити не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Чим порушила вимоги ч. 1 ст.172-7 КУпАП, а саме неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
		Не зважаючи на це, працюючи на посаді директора комунального підприємства «Теплові мережі м.Вільногірськ» та будучи одночасно директором та засновником ТОВ «ВІВОС-СЕРВІС», ОСОБА_1, вчинила дії передбачені ч.2 ст.172-7КУпАП, а саме вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Так відповідно до рахунку фактури № 2 від 10 липня 2015 року, постачальник КП «Теплові мережі м.Вільногірськ» надав платнику ТОВ «ВІВОС-СЕРВІС» дизпаливо в кількості 700 л., за ціною 8,5088 грн. - всього на суму 5956,16 грн.(т.1 а.с.23), що підтверджується і копією накладної № 2 від 10 липня 2015 року, відповідно до якої Постачальник КП «Теплові мережі м.Вільногірськ» в особі ОСОБА_3 відпустив дизпаливо в кількості 700 л. за ціною 8,5088 грн. за літр, на суму 5956, 16 грн. Отримав представник ТОВ «ВІВОС-СЕРВІС» ОСОБА_4 (т.1 а.с.24).
		Повноваження ОСОБА_4, на отримання від КП «Теплові мережі м.Вільногірськ» цінностей за Рахунком № 2 від 10.07.2015 року, підтверджується копією доручення ТОВ «ВІВОС-СЕРВІС» (м.Вільногірськ, вул. Промислова, 21) № 45 від 10 липня 2015 року, підписаного ОСОБА_1 (т.1 а.с.25).
		Факт передачі матеріальних цінностей, а саме диспалива у зазначений період, між КП «Теплові мережі м.Вільногірськ» та ТОВ «ВІВОС-СЕРВІС» та підписання нею довіреності, не заперечувала і сама ОСОБА_1, в судовому засіданні, однак наполягала на тому, що це була безоплатна передача, а саме договір позички.
		Аналізуючи всі докази, які були досліджені в судовому засіданні, в їх сукупності, повно та всебічно вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора КП «Теплові мережі м. Вільногірськ» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» - субєктом відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією, усвідомлюючи про наявну суперечність між приватним інтересом, що зумовлений особистим інтересом, який полягає у засновництві та керівництві юридичної особи приватного права - ТОВ «ВІВОС-СЕРВІС», та її службовими повноваженнями як керівника КП «Теплові мережі м. Вільногірськ» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, наявність яких впливає на обєктивність та неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, у порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила у визначений законом строк про наявність у неї конфлікту інтересів безпосереднього керівника, окрім того вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: реалізувала ТОВ «ВІВОС-СЕРВІС», в якому вона є керівником та одноосібним засновником, дизельне паливо в кількості 700 літрів, за ціною 8,5088 грн. за літр, загальною вартістю 5956,16 грн. Зокрема, доручила головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_3, виписати рахунок фактуру № 2 віл 10.07.2015р. на постачання 700 л дизпалива вартістю 5956,16 грн., виготовила, підписала як керівник ТОВ «ВІВОС-СЕРВІС» та видала головному інженеру ТОВ «ВІВОС-СЕРВІС» ОСОБА_4 доручення № 45 від 10.07.2015р. на отримання від КП «Теплові мережі м. Вільногірськ» матеріальних цінностей за рахунком № 2 від 10.07.2015р. В подальшому відповідно до накладної № 2 від 10.07.2015р. головний інженер ТОВ «ВІВОС-СЕРВІС» ОСОБА_4, на підставі виданого йому доручення № 45 від 10.07.2015р. отримав від головного бухгалтера КП «Теплові мережі м. Вільногірськ» ОСОБА_3 вищезазначене дизельне паливо, цим самим вчинила адміністративні правопорушення передбачені ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Отже, обставини викладені в протоколі № 5 та № 6 від 04.07.2016 року про адміністративне правопорушення, знайшли своє підтвердження в суді, дії ОСОБА_1, вірно кваліфіковано по ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, враховуючи характер і обставини скоєних правопорушень, особу правопорушника ОСОБА_1, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності суд вважає, що її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення у вигляді мнімального штрафу, в межах санкції ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП.    .
		В свою чергу, суд не приймає до уваги, заперечення ОСОБА_1, в частині того, що вона не є субєктом корупційного правопорушення, так як КП «ТМ м. Вільногірськ» не є юридичною особою публічного права, а є комерційним підприємством, оскільки її діяльність не спрямована на виконання публічних послуг виходячи з того, що відповідно до ч. 2 ст. 169 ЦК України, - територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом, в свою чергу як встановлено судом КП «Теплові мережі м. Вільногірськ» є правонаступником обласного комунального підприємства «Вільногірськтепломережа», створено відповідно до рішення Вільногірської міської ради від 01.04.2004 року № 582-25/XXXIV на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади м. Вільногірська. Власником підприємства є територіальна громада міста Вільногірська, в особі Вільногірської міської ради, тобто дана юридична особа є юридичною особою публічного права, а працюючи на посаді керівника даного підприємства, ОСОБА_1  є субєктом корупційних правопорушень, у звязку з цим підстав для закриття провадження у справі суд не вбачає.
		    Судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп. підлягає стягненню з правопорушника на користь держави. 
		           Керуючись ст. ст.36, 40-1, 283-285 КУпАП, суддя,-
		                П О С Т А Н О В И В:
		        ОСОБА_1 визнати винною по ч. 1 ст. 172-7, ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти адміністративне стягнення:
		-по ч. 1 ст. 172-7 КУпАП - у вигляді  штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень,
		-по ч.2 ст.172-7 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень, відповідно до ст.36 КУпАП, ОСОБА_1, остаточно піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
		Перерахування провести на користь держави.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп .
		Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
		Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 цього Кодексу, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.
		 
		 
		Суддя Вільногірського міського суду
		Дніпропетровської області                                                      ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...