Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1319/7298/2012 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 09.08.2016. Зареєстровано: 10.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2016.
Дата набрання законної сили: 22.11.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 1319/7298/2012
		пр.№ 1/464/5/16 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		04.08.2016 року
		Сихівського районного суду м.Львова 
		в складі колегії: головуючого ОСОБА_1 та суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		 при секретарі ОСОБА_4 
		 з участю прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 
		 захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9    
		 потерпілого ОСОБА_10 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення:
		О л ь ш а н е ц ь к и й ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , українець, гр-н України, з вищою освітою, невійськовозобов`язаний, одружений, пенсіонер, судимості не має, - 
		за п.6, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, -
		К о р о т к е в и ч ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець та мешканець АДРЕСА_2 , українець, гр-н України, з вищою освітою, військовозобов`язаний, неодружений, непрацюючий, судимості не має, -
		за п.6, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, -
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		підсудний ОСОБА_13  19 березня 2011 року у період між 21.30 та 22 годиною поблизу спортивної бази Тисовець у с.Тисовець Сколівського району Львівської області з корисливих мотивів - з метою заволодіння майном та грошовими коштами ОСОБА_14 , який займався обміном національної та іноземної валюти, під надуманим приводом, а саме проведення обміну іноземної валюти з вигаданою особою, вчинив умисне вбивство ОСОБА_14  за наступних обставин. 
		Так, 19.03.11. біля 20 год. на прохання ОСОБА_13 . ОСОБА_15 зустрів ОСОБА_16  у магазинi Сільпо, що по вул.Б.Хмельницького в м.Стрий. На автомобілі МERCEDES-BENZ E200 CDI д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_17 , приїхали до ОСОБА_13 на вул.Нестора Літописця у м.Стрий. В подальшому ОСОБА_15 за вказівкою ОСОБА_13 та за згодою ОСОБА_14 сів за кермо автомобіля останнього і попрямували до спортивної бази Тисовець у с.Тисовець Сколівського району Львівської області, де, нібито, мала відбутися операція з обміну валюти. По дорозі приблизно через 200-300 метрів ( за 700-800 м до вивіски бази «Тисовець»), за вказівкою ОСОБА_18 . ОСОБА_15 наказали вийти з автомобіля і залишитись чекати на їх приїзд.Коли підсудний ОСОБА_13 і ОСОБА_19 приїхали на перевал, що поблизу спортивної бази Тисовець, підсудний ОСОБА_13 здійснив два постріли у ОСОБА_14 з пістолета австрійського виробництва Штеєр мод.1911 калібру 9 мм переробленим саморобним способом для стрільби патронами калібру 9 мм «Парабеллум», після чого заволодів майном вбитого, а саме: золотим годинником із золотим браслетом марки Полет вартістю 20000 гривень, золотим ланцюжком з медальйоном із зображенням Матері Божої вартістю 30000 гривень, золотою печаткою з діамантом вартістю 25000 гривень, золотою обручкою вартістю 2400 гривень, мобільним телефоном марки NOKIA 6700 вартістю 2000 гривень, золотою печаткою вартістю 3000 гривень, спецзасобом для відстрілу патронів, спорядженим гумовими кулями ПМР ХК019162 калібру 9 мм вартістю 2500 гривень, сумкою чорного кольору, посвідченням водія НОМЕР_2 та талоном попередження ЯНС №167604 на прізвище ОСОБА_14 , свідоцтвом № НОМЕР_3 на право власності на транспортний засіб МERCEDES-BENZ E200 CDI д.н.з. НОМЕР_1 , дозволом № 437924 від 01.02.11. та дублікатом дозволу № 437924 від 01.02.11. на придбання однієї одиниці нарізної мисливської зброї, видані на прізвище ОСОБА_14 , дозволом № 437922 від 01.02.11. та дублікатом дозволу № 437922 від 01.02.11. на придбання однієї одиниці гладкоствольної рушниці, видані на прізвище ОСОБА_14 , дозволом на право носіння та зберігання спецзасобу для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями - ПМР НОМЕР_4 калібру 9 мм, дублікатом картки фізичної особи - платника податків на прізвище ОСОБА_14 , паспортом громадянина України № НОМЕР_5 на прізвище ОСОБА_14 , закордонним паспортом № НОМЕР_6 на прізвище ОСОБА_20 , а всього майном на загальну суму 85125 гривень. З метою приховати вказаний злочин підсудний затягнув тіло ОСОБА_14 в автомобіль останнього, облив його салон нафтопродуктом, підпалив автомобіль, ввімкнув автоматичну коробку передач і зіштовхнув автомобіль у провалля, внаслідок чого тіло потерпілого ОСОБА_18 та автомобіль згоріли. 
		Крім цього він же 19 березня 2011 року у період між 21.30 та 22 годиною поблизу спортивної бази Тисовець у с.Тисовець Сколівського району Львівської області під час вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 та заволодіння майном останнього з метою приховати вказаний злочин умисно облив салон автомобіля МERCEDES-BENZ E200 CDI д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_17 , нафтопродуктом (бензин, дизельне паливо), підпалив його, ввімкнув автоматичну коробку передач і зіштовхнув автомобіль у провалля, внаслідок чого знищив автомобіль  спалив, чим завдав власнику автомобіля матеріального збитку на суму 174368,61 грн.
		 
		    Крім того він же у 2003 році у невстановленому місці у невстановлених слідством осіб незаконно придбав при невстановлених обставинах перероблену саморобним способом для стрільби патронами калібру 9 мм Парабелум вогнепальну зброю  пістолет австрійського виробництва часів Першої світової війни марки Штеєр мод.1911 калібру 9 мм (STEYR Mod. 1911), а також в 2004 році боєприпаси до нарізної зброї  чотири патрони калібру 9 мм Парабелум, які зберігав без передбаченого на це законом дозволу в будинку АДРЕСА_3 , які незаконно 19 березня 2011 року носив без передбаченого на це законом дозволу, частину з яких разом із пістолетом австрійського виробництва часів Першої світової війни марки Штеєр мод.1911 калібру 9 мм (STEYR Mod. 1911) використав з метою вбивства ОСОБА_18 , про що свідчить вилучення з місця події 20 березня 2011 року вказаних пістолету і одного патрону, та один з яких 22 березня 2011 року працівниками міліції під час обшуку був вилучений з вказаного будинку.
		Підсудний ОСОБА_15 в період часу з 2010 року по 22 березня 2011 року за місцем свого проживання - у будинку АДРЕСА_2 незаконно зберігав без передбаченого на це законом дозволу три патрони до нарізної вогнепальної зброї калібру 9 мм пістолетів «Макарова» (ПМ), «Стєчкіна» (АПС) та ряду пістолет-кулеметів, які є заводського виготовлення та придатні до стрільби, а також тринадцять патронів до військової нарізної вогнепальної зброї калібру 9 мм до пістолетів «Макарова» (ПМ), придатні до стрільби. Вказані патрони 22.03.11. були вилучені працівниками міліції під час обшуку за вказаною адресою. 
		Крім цього він же 19 березня 2011 року приблизно о 22 годині поблизу спортивної бази Тисовець у с.Тисовець Сколівського району Львівської області вчинив заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину, вчиненного підсудним ОСОБА_13 .
		Так, ОСОБА_15 на прохання ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на транспортному засобі останнього довіз їх до місця вивіски спортивної бази Тисовець у с.Тисовець Сколівського району Львівської області (за 700-800 м до вивіски бази) і за вказівкою ОСОБА_18 вийшов з автомобіля, залишившись в низині чекати на приїзд останніх. Через деякий часпідсудний почув 2-3 постріли, а незабаром побачив підсудного ОСОБА_13 , який біг йому назустріч. Коли порівнялись, побачив занепокоєний вираз обличчя ОСОБА_13 , який на його запитання «Що сталося?» відповів, що краще ні йому, ні його рідним про це не знати. Підсудний, достовірно знаючи, що стався злочин і, не повідомивши про це правоохоронні органи, на прохання підсудного ОСОБА_13 з мобільного телефону останнього передзвонив свідку ОСОБА_21 і попросив забрати їх, тим самим транспортувавши підсудного ОСОБА_13 і допомігши втекти останньому з місця вчинення злочину. Свідок ОСОБА_21  приблизно через годину на своєму транспортному засобі забрала підсудних з підніжжя гори «Тисовець».
		Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_13 винним себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та дав суду показання наступного змісту. ОСОБА_22 знав з юнацького віку і останній до нього неодноразово звертався за вирішенням різних питань, а ОСОБА_15  біля десяти років. За декілька днів до 19.03.11. мав зустріч з ОСОБА_14 . Останній запитав, чи зможе він поїхати з ним на зустріч, що мала відбутись о 22 год., із впливовими людьми, де має вирішити якісь фінансові питання, та взяти з собою ще когось. Запропонував ОСОБА_14 взяти із собою ОСОБА_15 ОСОБА_19 сказав, що знає останнього і погодився на його присутність. На його прохання бути присутнім для кількості та в якості водія, без жодних пояснень, ОСОБА_23 також дав свою згоду. 19 березня 2011 року на його прохання ОСОБА_15 зустрівся з ОСОБА_14 біля магазину «Сільпо», і приїхали до нього на новобудову по вул.Нестора Літописця у м.Стрий. Після цього вони в трьох поїхали на турбазу «Тисовець» на автомобілі «МERCEDES-BENZ», що належав ОСОБА_24 *яку ОСОБА_25 . За кермо на прохання ОСОБА_18 , який випив 100 г спиртного, сів ОСОБА_15 , а вони  позаду нього. Під`їхавши до підніжжя гори «Тисовець», ОСОБА_14 запропонував ОСОБА_15 вийти з машини, нащо останній погодився. ОСОБА_14 пересів за кермо автомобіля, і вони рушили далі. Приблизно через метрів 200  300 (це було десь до вивіски бази «Тисовець» 700-800 м) ОСОБА_14 сказав, що поїде на зустріч один, а якщо буде потрібна його допомога, то він передзвонить, і висадив його з машини. Через 10-20 хвилин почув вибух і побіг на гору. Прибіг до вивіски «Тисовець», там побачив полум`я - внизу горіла машина. Пару разів кликав ОСОБА_26 , проте ніхто не відізвався. Тоді побіг вниз. На зустріч йому біг ОСОБА_15 , який запитав, що сталося. Він відповів, що там сталась біда, нічого не питай, сам нічого не знає. Після цього ОСОБА_15 передзвонив з його мобільного телефону до своєї знайомої ОСОБА_27 , яка приїхала за ними через годину і забрала з підніжжя гори. Він сів в машину ззаду, а ОСОБА_15  спереду біля водія. Потім вони поїхали в м.Стрий, де заїхали до нього на новобудову по вул.Нестора Літописця. Зазначив, що не викликав ні міліцію, ні швидку, бо був у шоковому стані. Крім того не став повідомляти про це працівникам міліції, т.я. здогадувався, що його звинуватять у всьому. Хто вбив ОСОБА_18 йому невідомо, але ствердив, що на місці злочину нікого, крім нього та ОСОБА_18 , в тому числі і ОСОБА_15 не було. Померлий будь-яких коштів при собі не мав. Вважає, що дана кримінальна справа є сфальсифікованою і базується на неправдивих показах. Припускає, що в машині свідка ОСОБА_21 , а саме на тому місці, де він сидів, виявлено сліди крові з місця події, т.я. можливо десь і наступив, а вилучений патрон, аналогічний знайденому на місці події, - йому підкинули працівники Стрийського МВ. Золоті прикраси, що були вилучені у нього, належать не ОСОБА_17 , а його дружині і дочці; золота обручка  йому, щодо золотого годинника, то це належить також саме йому, адже це подарунок тестя на 40-річчя, про що свідчить фото в матеріалах справи. Чому речі ОСОБА_14 знайшли у нього на новобудові, не знає, вважає, що їх підкинули працівники міліції, які розкривали даний злочин. На прохання слідчого він зізнався про зброю, тільки щоб відпустили. Ствердив, що показання з ОСОБА_15 досудове слідство одержало також незаконним шляхом. Останній не міг бачити, як і чим він вбиває ОСОБА_18 , знімає з нього речі, забирає сумку тощо, т.я. ОСОБА_15 був від місця події за кілометр. Навіть якщо припустити, що ОСОБА_15 , згідно з даними слідства знаходився за 100 м від місця події, то в нічний час і без освітлення, ще й коли падає сніг, він не міг цього бачити. Ствердив, що на досудовому слідстві жодних записок ОСОБА_15 не писав, а тим більше не передавав. Наголошує на тому, що ОСОБА_15 взяли із собою лише в якості водія, бо могли вживати з ОСОБА_28 спиртні напої. Ніякої змови на вчинення злочинів з ОСОБА_15 не було. Жодних коштів  2000 грн., як вигадав слідчий, він ОСОБА_15 після цих подій не давав. Просить його виправдати у пред`явленому обвинуваченні, а у задоволенні цивільних позовів відмовити.
		   Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_15 винним себе у вчиненні злочинів, передбачених п.6, 12 ч.2 ст.115 та ч.2 ст.194 КК України, не визнав; визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та дав суду наступні показання. З ОСОБА_13 , який є впливовою людиною, знайомий з 2005 року. Мав намір влаштуватися на роботу в СБУ, а оскільки ОСОБА_13 був досвідченим працівником правоохоронних органів, консультував його в деяких питаннях. З ОСОБА_14 був знайомий, але жодних відносин не підтримував, тільки обмінював гроші у його пунктах обміну валют. 18 березня 2011 року до нього зателефонував ОСОБА_13 , попросив допомогти у якійсь справі. 19 березня 2011 року близько 10 год. зателефонував ОСОБА_13 , однак той сказав, що зайнятий та попросив подзвонити пізніше. Потім ОСОБА_13 набрав його і сказав, щоб під`їхав до нього на будову. Він на своєму автомобілі «Мітсубісі» біля 19-19.30 год. під*їхав на будову ОСОБА_13 по вул.Н.Літописця в м.Стрий. Там останній повідомив, що треба буде з ним та ОСОБА_14 поїхати на базу «Тисовець». Сказав, що зараз необхідно буде під`їхати до «Сільпо», почекати там на ОСОБА_14 і забрати його. Він погодився. Вони сіли в його автомобіль «Мітсубісі» і поїхали на вул.Б.Хмельницького до «Сільпо». Коли туди під`їхали, то ОСОБА_13 був в брудній одежі. Йому сказав зайти в середину «Сільпо» та покликати ОСОБА_14 , на що він погодився. ОСОБА_13  сказав, що поїде на його автомобілі та чекатиме на них на будові. Він зайшов в магазин «Сільпо», побачив там ОСОБА_14 та заодно собі додому купив продукти. При зустрічі з ОСОБА_28 повідомив, що ОСОБА_13 сказав, щоб вони під`їхали до нього на будову. ОСОБА_19 погодився, попросив почекати на нього при виході. Коли останній прийшов, вони сіли в автомобіль ОСОБА_14 та поїхали до ОСОБА_13 . Останній вийшов з новобудови, про щось переговорив з ОСОБА_28 , а потім сказав йому пересісти за кермо, бо ОСОБА_14 має запах алкоголю. Він сів за кермо і спитав в ОСОБА_29 куди їхати. Останній відповів, що на ОСОБА_30 . Він запитав, чи довго там будуть, бо треба було додому. ОСОБА_19 відповів, що можуть трохи затриматися, бо там якась забава, баня тощо. Він повідомив, що не зможе бути так довго. ОСОБА_19 сказав подзвонити комусь, щоб його забрали. Він зателефонував своїй знайомій ОСОБА_31 і запитав, чи вона зможе забрати його з бази Тисовець десь за годину-півтори, як він їй подзвонить. Остання погодилась. ОСОБА_13 з ОСОБА_28 сиділи в автомобілі ззаду, про щось говорили і сміялися. Коли під`їжджали до бази, ОСОБА_19  сказав йому вийти з автомобіля і почекати тут, хвилин 10-15. Сказав, що довго не будуть, а потім повернуться по нього. Коли вони поїхали, він чекав на них внизу. Це була 22 година, падав сніг, був вітер, територія не освітлювалась, оглядовість погана. Коли чекав на них, то почув хлопки - два чи три. Подумав, що щось сталося, і став бігти вгору. Побачив, як йому назустріч біг ОСОБА_13 . По його вигляду побачив, що останній був перестрашений і знервований. Запитав, що сталося. Він відповів, що сам не знає і ні йому, ні його рідним краще не знати. Потім сказав, що хтось мав їх звідси забрати. Так як свого телефону не міг знайти (можливо загубив як біг), ОСОБА_13 дав свій телефон, з якого він передзвонив до ОСОБА_21 . Вона відповіла, що доїжджає до Тисовця. Він з ОСОБА_13 рухались вниз до дороги. В цей час над*їхала ОСОБА_21 на своєму автомобілі «Шкода Октавія». Він сів спереду біля водія, а ОСОБА_13 - позаду нього. В машині вони не розмовляли. Він помітив, що ОСОБА_13 був схвильований. Вони приїхали в м.Стрий, де ОСОБА_21  висадила їх біля новобудови ОСОБА_13 . Він ще раз запитав у останнього, що сталося, але почув таку саму відповідь. Йому стало страшно, що ж могло статися, що ОСОБА_13 , будучи працівником міліції та авторитетною людиною, був таким перестрашеним та схвильованим. Він сів в машину і поїхав додому. На другий день  20.03.11. разом з ОСОБА_21 поїхав до Львова по її справах. Коли верталися, до нього передзвонила мама і повідомила, що дзвонили працівники міліції і попросили, щоб заїхав в райвідділ. Приїхавши зі Львова, одразу заїхав в Стрийський міськвідділ. Це була 19 год. Його почали розпитувати, чи не знає ОСОБА_14 . Він про все, що було вчора, їм розповів. Спершу працівники райвідділу нічого не говорили, а потім стали його бити. Вони мінялися, виходили і заходили, були одягнуті в цивільний одяг. Як потім виявилося, це були працівники Стрийського міськвідділу та працівники з області. Йому повідомили, що їм непотрібний той «вісяк», що зараз напише те, що йому скажуть, а потім піде додому. Він думав, що пише повідомлення про злочин, а виявилось, що працівники райвідділу диктували йому явку з повинною. Це було десь о 1-2 год. Ствердив, що жодної змови з ОСОБА_13 на вчинення злочинів відносно ОСОБА_18 не мав і участі в цьому не приймав; йому невідомо було, чи мав останній при собі кошти; на місці злочину його 19.03.11. не було, потрапив туди лише при відтворенні; жодних коштів ОСОБА_13 йому не давав, а він відповідно такі і не отримував. Шкодує про те, що того ж дня не повідомив про те, що сталось, працівників правоохоронних органів через страх і слова ОСОБА_13 , які розцінив як залякування, та забрав останнього з місця злочину.Жодного наміру на вчинення протиправних дій не мав і це йому не було потрібно, т.я. сам збирався стати працівником правоохоронних органів, а такими б діями зіпсував кар*єру і все життя. Ствердив, що на досудовому слідстві у нього булизахисники ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , які приймали формальну участь у справі і співпрацювали зі слідчим, кажучи йому, що так буде краще і для слідства, і, в першу чергу, для нього  або інша стаття буде, або менше покарання. Правдиві показання став давати лише в суді, коли рідні уклали угоду з сумлінним адвокатом. Під час дослідження відеозапису відтворення обстановки та обставин події ствердив, що не міг бачити, що робить ОСОБА_13  з трупом та його майном, яким саме способом затягує померлого в машину, який був пістолет, чи забирав ОСОБА_13 сумочку у ОСОБА_18 , так як це було в нічний час, територія не освітлювалась; була значна відстань до транспортного засобу, чи то 10 м до машини, а потім 200-300 м до машини, як це йому наказав казати слідчий; і саме головне  по-перше, його не було на місці події, а по-друге, автомобіль не давав можливості взагалі щось бачити, т.я. машина стояла між ним та ОСОБА_13 і ОСОБА_28 під кутом, тобто була відсутня можливість огляду. Наголосив на тому, що показання на відтворенні давав під тиском слідчого. Його взагалі не було на місці злочину. Про невідповідність події і побаченого також говорить і те, що на запитання слідчого він відповів ствердно, що не бачив обличчя потерпілого. Зазначає, що коли слідчий запропонував йому показати місце, де зупинилась машина, його підвели і він вказав саме на те місце, яке було помічене  складена груда каміння, що було знаком; і ще також те, що саме слідчий показав куди ставити машину перед її з*їздом в кювет. Також ствердив, що при відтворенні сказав правду, що «сталось вбивство. Ольшанецький застрелив ОСОБА_24 *яка… Я це не бачив  я чув…» і це правда. Саме слідчий наказав йому відповідати на його запитання так, що за поїздку і обмін грошей йому буде 1 % від суми. ОСОБА_13 йому цього не казав, як і того, що загубив пістолет на місці події. Також за вказівкою слідчого оговорив ОСОБА_13 , що останній нібито забрав його одяг на будові з метою знищення. На запитання суду ствердив, що слідчий не оголошував, в якій годині закінчилось відтворення, і останній учасникам слідчої дії не демонстрував після відтворення відеозйомку. Щодо явки з повинною, то наголосив, що така писалась ним під тиском та під диктовку працівника міліції в нічний час (1-2 год.) Щодо записки, яку він нібито добровільно видав в приміщенні слідчої кімнати УДДУ з ПВП у Л/О (т.17 а.с.215), пояснив, що ні від кого нічого не отримував, його примусили розписатись в цьому для підкріплення справи доказами. Ствердив, що слідчий його зі всіма матеріалами досудового слідства, зокрема і матеріалами експертиз та іншими документами, не ознайомлював. Повністю з матеріалами кримінальної справи ознайомився вже в суді. Підписи про ознайомлення з матеріалами експертиз підроблені, так як протоколи про ознайомлення складались і оформлялись в службовому кабінеті, а він згідно з довідками на запит захисту перебував в СІЗО. На неправомірні дії по відношенню до нього з боку працівників правоохоронних органів та слідства під час розслідування даної кримінальної справи його захисники неодноразово з заявами та скаргами звертались в органи прокуратури та до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Натомість жодного розслідування не проводилось, а відписки на звернення дали формальні. Відтак жодних дій на позбавлення життя ОСОБА_18 та знищення майна останнього не вчиняв.     Щодо зброї, то мав зареєстрований пістолет «Макарова» на гумові кулі. При обшуку за місцем його проживання вилучили патрони калібру 9 мм до ПМ, що належали братові його діда, який був прапорщиком і служив в Збройних силах. Він проживав разом із ним. Розкаюється в тому, що після смерті останнього не перевірив свого помешкання і не здав ці патрони до райвідділу. Щодо незаконного ним, на думку досудового слідства, носіння та зберігання пістолету Штеєр калібру та трьох патронів калібру 9 мм Парабелум, то свою винуватість в цьому заперечує, т.я. жодну вогнепальну зброю та патрони ОСОБА_13 йому не передавав, що підтверджує і сам підсудний ОСОБА_13 . Визнає, що своїми протиправними діяннями заподіяв потерпілому ОСОБА_35 моральну шкоду, яку добровільно відшкодував в сумі 40000 грн., в решті цивільний позов, як і позови інших потерпілих не визнав.
		Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_13  у вчиненні злочинів, передбачених за п.6 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194 та ч.1 ст.263 КК України, та крім повного визнання своєї винуватості підсудним ОСОБА_15 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.396 та ч.1 ст.263 КК України, їх винуватість у вчиненні цих злочинів повністю та об`єктивно стверджується зібраними в ході судового слідства доказами:
		потерпілий ОСОБА_10 суду показав, що його син ОСОБА_19 з 2008 року почав займатися обміном валют, мав таких 4 пункти. На нього та його сина неодноразово здійснювався напад. Особисто допомагав сину в роботі в обмінному пункті, що по вул.Галицькій в м.Стрий, підміняв його. З сином мав хороші відносини. Підсудного ОСОБА_15 знав візуально, т.я. останній приходив обмінювати гроші. ОСОБА_13 також особисто не знав, тільки чув, що останній позичив в його сина на весілля своєї дочки гроші. 19 березня 2011 року син нікуди не мав наміру їхати, тільки скупитись. При собі грошей багато не мав  десь 1000-3000 грн., але точної суми не знає. В сейфі того дня були всі гроші, нестачі не було. Того вечора син на зв*язок по мобільному телефону не виходив. Після виклику його в міліцію здогадався, що трапилося щось погане. Його син постійно носив печатку, одну на руці, а іншу в чорній сумці, обручку, годинник, ланцюжок з кулоном. Після смерті сина було проведено перевірку обмінних пунктів, в результаті чого недостачі грошей не було виявлено. Працівники міліції йому пред`являли для впізнання годинник, печатки, кулон, які він впізнав, як речі свого сина. Ствердив, що того вечора син мав при собі пістолет, однак де подівся  йому невідомо. Заявлений цивільний позов підтримав в повному обсязі та просить його задоволити. 
		проголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями потерпілих: ОСОБА_36  дружина вбитого ОСОБА_14 та ОСОБА_37  його сестри, аналогічними за змістом з приводу цих обставин. Перша ствердила, що при пред`явленні речей для впізнання впізнала речі чоловіка, оскільки бачила їх кожний день і знає, як вони виглядають: годинник Польот із золотим браслетом, обручка, ланцюжок з кулоном Матінки божої, перстень з чорним камінцем, який він носив в сумочці, та перстень з діамантом, який він носив на руці, якого так і не знайшли. Зазначила, що в сумочці чоловіка завжди було не менше 1000 грн. та не більше 3000 грн., скільки саме грошей у нього було в день вбивства їй не відомо. 
		т.1 а.с.67; т.2 а.с.113-115; т.20 а.с.84
		свідок ОСОБА_38 суду показав, що працює стоматологом. ОСОБА_14 протягом 10 років був його пацієнтом. До нього приїжджав ОСОБА_10 , з яким він їздив в морг, де впізнав його покійного сина ОСОБА_14 , т.я. для впізнання йому пред`являвся зубний міст, який він робив. Матеріал, з якого зроблений зубний міст, це металокераміка. Ставив ОСОБА_14 нижній міст справа та передній верхній міст. Впізнав нижній міст по його величині та по залізній вкладці. 
		свідок ОСОБА_21 суду показала, що з підсудним ОСОБА_15 колись зустрічалась, а з підсудним ОСОБА_13 познайомилась, коли з ОСОБА_15 була на весіллі його дочки. 19.03.11. їй передзвонив ОСОБА_15 і попросив забрати його з підніжжя гори «Тисовець». Так як була на своєму транспортному засобі, то це складнощів не доставляло. У вказаному місці підсудні сіли в її автомобіль: ОСОБА_15  біля неї спереду, а ОСОБА_13  позаду нього. Запаху алкоголю чи бензину від них не було. Зазначила, що доки чекала на ОСОБА_15 , який прийшов до її машини з ОСОБА_13 , біля знаку «Тисовець» не бачила, щоб хтось заїжджав чи виїжджав або йшов. 20 березня 2011 року, коли разом з ОСОБА_15 їздили до Львова придбавати мобільні телефони, останньому подзвонила мама і сказала, що його шукають працівники міліції, і щоб він заїхав в міліцію. В м.Стрий ОСОБА_15 зайшов в міський відділ міліції, а вона чекала його в машині, однак за нею вийшов працівник і запросив її також. Працівники міліції згодом з її автомобіля вилучили коврик, повідомили, що на ньому знайшли сліди крові. Ствердила, що під час досудового слідства на неї чинився психологічний тиск, висловлювались підозри про її співучасть у вчиненні злочинів, слідчий записував в її показання, те чого вона не казала і щодо телефонів, і щодо поїздки в Тисовець разом з ОСОБА_15 тощо; сам точно вказував час, хоча цього пам*ятати точно не могла. Підписувала протоколи свого допиту, інколи не читаючи і не пишучи жодних зауважень, т.я. була психологічно подавлена і необізнана в правильності своєї поведінки. 
		   проголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_39 , яка показала, що 19.03.11. на мобільний телефон ОСОБА_21 передзвонив ОСОБА_15 , після чого остання, нічого не пояснюючи залишила її та кудись поїхала;
		т.1 а.с.109-110
		аналогічними з приводу цих обставин показаннями свідка ОСОБА_15 
		т.1 а.с.111-112 
		проголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_40 , який показав, що з підсудними знайомий. 19.03.11. о 21 год. в супермаркеті Сільпо зустрів підсудного ОСОБА_15 , протягом двох хвилин розмовляв з ним біля каси. ОСОБА_15 був такий як завжди, усміхнений, купував якісь молочні продукти, кудись поспішав. Він пропонував ОСОБА_15 підвезти його, але той відмовився, бо був, нібито, на своєму автомобілі. Вони вийшли з супермаркету, він пішов до машини, а ОСОБА_15 в сторону пожежної частини. ОСОБА_13 він там не бачив. Вбитого ОСОБА_14 він не знав.
		т.2 а.с.87-88
		показаннями свідка ОСОБА_41 , проголошеними та перевіреними в судовому засіданні, відповідно до яких показав, що працює командиром спортивного збору на навчально-спортивній базі зимових видів спорту Тисовець. 19 березня 2011 року перебував у наряді, був черговим по базі. Близько 22 год. солдат, що був у наряді по КПП, зателефонував у казарму та повідомив, що неподалік щось горить. Він одразу пішов на КПП, зателефонував черговому, викликав машину та разом з ОСОБА_42 та водієм автомобіля марки УАЗ ОСОБА_43 , поїхали туди, де горів вогонь. Якщо їхати автомобілем, то від спортивної бази Тисовець до місця події веде лише одна дорога. По дорозі вони нікого не зустрічали, ні людей, ні машин. Приїхавши до місця події, побачили, що горить автомобіль. Він разом з солдатом підійшов до обриву, а ОСОБА_44 був позаду них. Зрозумівши, що самостійно погасити автомобіль вони не зможуть, відразу повернулись на базу, зателефонували пожежникам та в міліцію. Після цього, знову повернулись на місце події, однак там вже було багато людей. Зазначив, що від місця події до бази Тисовець близько 1 км. Бачив на снігу сліди крові. ОСОБА_44 знайшов пістолет і підняв його, на що він наказав покласти його на місце і не рухати. Перед пожежею жодних звуків він не чув. Чув вибухи, лише, коли вперше під`їжджав до місця події. Думає, що це вибухнув бензобак автомобіля або колеса. Згідно з протоколом судового засідання та звукозаписом від 27.04.16., які також є доказом у справі, свідок зазначив, що видимість того дня була 3-4 м.
		т.1 а.с.78
		аналогічними за змістом з приводу цих обставин показаннями свідків: ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 та ОСОБА_51 
		                   т.1 а.с.80,77,75,76,79,88,93
		проголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_52 , яка показала, що ОСОБА_13 є її племінником. Приблизно в серпні-вересні 2011 року близько 2 год. до неї прийшов ОСОБА_13 з проханням пожити деякий час. Вона поселила його до сусідки, так як в її квартирі не було місця. Проживав він в неї близько 7 тижнів. Про те, що ОСОБА_13 розшукували працівники міліції вона не знала, а також ОСОБА_13 про це нічого їй не розповідав і не пояснював. В цей період ОСОБА_13 ні з ким не спілкувався, нікуди з квартири не виходив, а також до нього ніхто не приходив. Проживав ОСОБА_13 за її кошти, бо своїх не мав.
		т.17 а.с.4-5
		проголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідків: ОСОБА_53 та ОСОБА_54 про обставини проведення обшуку за місцем проживання підсудного ОСОБА_15 , що відповідає протоколу обшуку. Протокол обшуку був зачитаний та в подальшому ними підписаний.
		 т.5 а.с 20, 21-22
		проголошеними та перевіреними в судовому засіданні показання свідка ОСОБА_55 , який показав про обставини проведення обшуку на незавершеному будівництві в будинку ОСОБА_13 та вилучені речі, що відповідають протоколу обшуку. 
		т.4 а.с.15-16
		свідок ОСОБА_56 суду показав, що знає ОСОБА_13 з 1990 року, а ОСОБА_15 бачив лише декілька разів в присутності ОСОБА_13 . Характеризує ОСОБА_13 лише з позитивної сторони. Про обставини вчинення даних злочинів йому нічого не відомо.
		аналогічними за змістом з приводу цих обставин показаннями свідків: ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 та ОСОБА_60 , яким про обставини вчинення злочинів нічого невідомо
		           т.17 а.с.126-128; т.1 а.с.191-192, 200-201; т.4 а.с.15-16
		    проголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_61  дружина ОСОБА_13 , яка показала, що її чоловік ОСОБА_13 тільки по святах одягав годинник марки Польот, який йому подарували її батьки. В березні 2011 року у них проводився обшук по АДРЕСА_4 , а також по АДРЕСА_5 , в ході якого були вилучені золоті вироби, які належали їй та дочці. Вона була присутня під час проведення обшуку по АДРЕСА_4 , були також присутні поняті. Вона читала, однак не детально, а також підписувала протокол обшуку. Під час обшуку в будинку по АДРЕСА_5 , був присутній її батько, старий і хворий. Ключі від будинку по АДРЕСА_5 були у неї, батька та чоловіка - ОСОБА_13 . Про вбивство ОСОБА_18 дізналась від працівників міліції.
		т.2 а.с.82, т.4 а.с.21-25
		допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_62 (слідчий, який розслідував дану кримінальну справу) суду показав, що основна версія вбивства ОСОБА_14 була  вбивство з корисливих мотивів. Ствердив, що докази по даній справі збиралися відповідно до КПК 1960 року. Він проводив відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_15 , захисника і понятих, де ОСОБА_15 вказував на обставини, як вчиняв вбивство. Це все було за його бажанням без тиску. Всіх деталей проведення відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_15 не пригадує, але зазначає, що робив все в рамках закону. Не зміг пояснити суду: чому протокол відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_15 суттєво відрізняється від відеозапису до даного протоколу, як залучались захисники до участі в справі і скільки їх було; чому проводив допити в нічний час; як надавав ОСОБА_15 знайомитись з матеріалами справи; чому не роз`яснив ОСОБА_15 , що його підозрюють за ч.1 ст.115 КК України, натомість неправдиво пояснив йому, що це ч.1 ст.115 КПК України, тобто пояснив, що це його права; чому перекручував пояснення ОСОБА_15 , які той надавав під час відтворення, а саме, в контексті того, куди ОСОБА_13 запихав пістолет, за пояс чи в кишеню; чому давав вказівки учасникам слідчої дії  відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_15 , тобто, які дії кому з учасників виконувати тощо.
		допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_63 суду показав, що є лікарем та судово-медичним експертом токсиколог КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи». Проводив дослідження м`язу невідомої особи та давав висновок на підставі постанови слідчого та скерування судово-медичного експерта ОСОБА_64 за № 24/11. Дослідження проводилось на виявлення алкоголю та карбоксигемоглобіну. При токсикологічному дослідженні м`язу і кров`яної витяжки м`яза не виявлено етилового, метилового, пропілового, бутилового та алілового спиртів і карбоксигемоглобін не виявлено. Висновок про те, що потерпілий не вживав алкоголю є ймовірним, а не категоричним. Припущення, що, якщо потерпілий вжив 50 г алкоголю, то за 2-3 год. після вживання такий вийшов з організму. Даний ним висновок підтримав.
		даними висновку судово-імунологічної експертизи № 208/2011-ім від 18.04.11., згідно з яким при дослідженні чотирьох гумових килимків з-під передніх та задніх сидінь і одного килимка з багажника автомобіля марки Шкода-Октавія, д.н.з. НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_21 виявлено на гумовому килимку з-під заднього правого сидіння кров людини, що походить від потерпілого ОСОБА_14 (т.3 а.с.82-88). Крім цього, допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_65 суду показав, що є експертом-імунологом і давав висновок № 208/2011-Ім: у слідах на гумовому килимку з-під заднього правого сидіння автомашини, вилученому з автомобіля «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_7 , виявлено кров людини, антигени В і Н , що не виключає можливості походження крові від будь-якої особи з групою крові В з супутнім антигеном Н Ізосерологічної системи АВО, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_14 , який повністю підтримав. Ствердив, що докази на дослідження доставлялись опечатаними.
		даними висновку судово-імунологічної експертизи № 236/2011-ім від 07.04.11., згідно з яким при дослідженні трьох марлевих тампонів з речовиною бурого кольору вилучених під час огляду місця події виявлено кров людини, що походить від потерпілого ОСОБА_14 (т.3 а.с.110-116). Крім цього, допитаний в судовому засіданні експерт-імунолог КЗ ЛОР «Львівське обласне буро судово-медичної експертизи» ОСОБА_66 суду показала, що проводила судово-імунологічну експертизу на підставі постанови слідчого і досліджувала три марлеві тампони, які були доставлені з місця події - сліди бурого кольору, які були залишені біля пістолета. Слідчі вилучили їх разом зі снігом, який розтанув, а речовина бурого кольору була на тампонах. На одному із тампонів виявила повну групу крові, а на інших неповну, але у висновку встановлено, що вона теж може належати потерпілому ОСОБА_14 . Даний висновок підтримала.
		даними висновку комплексної дактилоскопічної балістичної експертизи № 4/159, 5/180 від 29.03.11., згідно з яким при дослідження пістолета, вилученого під час огляду місця події в с.Тисовець Сколівського району Львівської області було встановлено, що пістолет є австрійського виробництва часів Першої світової війни Штеєр мод.1911 калібру 9 мм (STEYR Mod. 1911) переробленим саморобним способом для стрільби патронами калібру 9 мм «Парабелум», придатний до стрільби. Конструкція патронника дозволяє проводити постріли патронами «Браунінга» калібру 9 мм. Дві гільзи вилучені з місця події є частинами патронів калібру 9 мм «Парабелум». Дані гільзи стріляні з пістолета Штеєр кал.9 мм, який був вилучений з місця події. Патрон вилучений з місця події є боєприпасом до нарізної вогнепальної зброї - патроном калібру 9 мм «Парабелум». Даний патрон заряджався в патронник ствола вилученого пістолета « Штеєр» (т.3 а.с.177-183). Даними висновку судово-балістичної експертизи № 206 від 12.04.11., відповідно до якого тринадцять патронів являються боєприпасами до військової нарізної вогнепальної зброї калібру 9 мм до пістолетів «Макарова» ПМ, придатні до стрільби; будь-яких змін в будову (розміри, форму та ін.) патронів чи їхніх елементів (гільз) з метою використання для стрільби зі зброї, для якої ці патрони не призначенні не має (т.5 а.с.44-47). Крім цього, допитаний в судовому засіданні старший інспектор сектору дослідження зброї Львівського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_67 суду показав, що проводив балістичну експертизу № 206 від 12.11.11. по патронах до ПМ. Також разом з ОСОБА_68 проводив експертизу пістолета «Штеєр 1911», двох стріляних гільз і не стріляного патрона, про що були дані висновки № 4/149 та 5/180 від 29.03.11., які підтримав. Ствердив, що пістолет «Штеєр» перероблявся з тою метою, щоб відстрілюватись патронами «Парабелум», які є доступнішими. Наголосив на тому, що на патроні, вилученому з помешкання ОСОБА_13  було виявлено п`ять слідів від відбивача, тобто, це свідчить про те, що його неодноразово досилали в патронник пістолета «Штеєр», але його викидало.
		допитаний в судовому засіданні завідувач сектору дослідження наркотичних засобів та прекурсорів та їх аналогів Львівського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_69 суду ствердив, що проводив експертизу нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів № 3/510 від 10.05.11. по фрагменту тканини, яка була вилучена з моргу Сколівської ЦРЛ.    Також давав висновок в частині комплексної пожежо-технічної експертизи на наявність нафтопродуктів та паливно-мастильних (разом з ОСОБА_70 та ОСОБА_71 ) у згорілому автомобілі «Мерседес». Висновки № 2/6Е та 3/419 від 28.04.11. підтримав.
		даними висновку комплексної судово-автотехнічної та судово-автотоварознавчої експертизи № 1/206, 9/160 від 23.06.11., згідно з якими вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля марки МERCEDES-BENZ E200 CDI чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , який належав потерпілому ОСОБА_14 , станом на 19.03.11. складає 174368,61 грн., а вартість ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля « МERCEDES-BENZ E200 CDI» чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , можливо, але економічно недоцільно, оскільки складає 740974,26 грн. (т.3 а.с.290-307). Крім цього, експерти: ОСОБА_72 , завідувач сектору дослідження економічних і товарознавчих досліджень Львівського НДЕКЦ МВС України, та ОСОБА_73 , головний експерт сектору дослідження економічних і товарознавчих досліджень Львівського НДЕКЦ МВС України, суду показали, що 23.06.11. проводили свою частину комплексної авто-технічної та автотоварознавчої експертизи разом з ОСОБА_74 стосовно матеріального збитку та вартості відновлювальних робіт автомобіля «Мерседес Бенц Е200 CDI» ВС 1777 СІ. , висновки в яких підтримали. Останній ствердив, що вартість проведення ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля становить 740974,26 грн., який економічно недоцільно проводити, а вартість автомобіля на час злочину становить 174368,61 грн., тобто матеріальний збиток прирівнюється до вартості автомобіля в такому ж стані.
		головний експерт Львівського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_75 суду показав, що 14.04.11. проводив балістичну експертизу № 5/211 по патрону «Парабелум» кал. 9 мм (9х19 мм), який був вилучений при обшуку у помешканні ОСОБА_13 . Даний ним висновок підтримав, зазначивши, що знайдені патрони на місці події і вилучений патрон в ОСОБА_13 на АДРЕСА_3 є такого самого призначення, тобто вони одинакові і маркувальні позначення теж збігаються.
		даними висновку судово-балістичної експертизи № 5/205 від 01.04.11., згідно з яким три патрони є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї калібру 9 мм пістолетів «Макарова» (ПМ), «Стєчкіна» (АПС) та ряду пістолет-кулеметів, патрони заводського виготовлення, придатні до стрільби; слідів переробки патронів, з метою зміни їх конструкції та призначення, немає (т.5 а.с.52-58). Крім цього, допитаний в судовому засіданні завідувач сектору трасологічних досліджень Львівського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_76 суду показав, що 01.04.11. проводив балістичну експертизу № 5/205 по 16-ти патронах, які 22.03.2011 р. були вилучені в АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_15 . Даний ним висновок підтримав. 
		проголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями експерта ОСОБА_64 , який суду показав, що проводив судово-медичну експертизу. Йому було надано рештки трупа невідомої особи. Тіло було піддане тривалій дії високої температури, що призвело до різкого вираженого обвуглення. Конкретно встановити причину смерті, час її настання, а також про наявність чи відсутність тілесних ушкоджень на трупі, не являлось можливим у зв`язку із обвугленням трупа. При дослідженні решток трупа було виявлено одне наскрізне ушкодження верхньої частини правої легені та м`яких тканин середостіння, котре має ознаки фрагменту раневого каналу від вогнепального ушкодження. А також при судово  гістологічній експертизі частин трупа, на шкірі лівої гомілки виявлено опік 3-4 ступеню, площу якого встановити не вдалось через обвуглення навколишніх тканин. Пояснив, що на кістках, що перед пошкодженою легенею не було виявлено уражень. Може лише припустити, що фрагмент раневого каналу був направлений з боку в бік, оскільки після такого обвуглення тіла, важко визначити напрямок ушкодження. Ознаки фрагменту раневого каналу від вогнепального ушкодження такі: дефект тканин, округла форма, вивернуті краї, а також наявність ушкодження легені вказує також виявлена кров у бронхах. Встановити вхід та вихід кулі не виявилось можливим. Можна зробити ймовірний висновок, що це було вогнепальне поранення. Зазначив, що зубні протези були пред`явлені для впізнання. На його думку тіло перебувало в осередку пожежі близько 30 хвилин. Пояснив, що можна припустити, що загиблий був лише поранений, коли машина горіла, про це свідчить наявність опіків. Загиблий міг бути живим під час горіння близько 1 години. На момент початку пожежі загиблий був живий, смерть настала не від поранення, а від пожежі. Пояснив, що необхідний різний час для відмирання певних частин тіла, 7 хвилин проходить від моменту смерті для відмирання головного мозку. Міг бути період, що смерть тканин ще не настала, а головний мозок вже помер. Для дачі висновку йому було достатньо тих матеріалів, що йому були надані;
		                       т.21 а.с.31-32
		проголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_77 , який показав, що працює старшим експертом НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області, консультував слідчого, щодо технічних запитань, які стосуються згорілого автомобіля. Пояснив, що автомобіль марки MERCEDES-BENZ E 200 CDI може рухатись на автомобільній коробці передач без водія за певних факторів, а саме: наявність горизонтальної ділянки дороги, попередньо повинен бути увімкнений двигун та важіль селектора коробки повинен бути переведений в положенні R- рух назад або D- рух вперед. Автомобіль може почати рух без натиску на педаль газу, але необхідна горизонтальна поверхня, у разі якщо буде кут нахилу вгору, автомобіль не поїде.
		т.17 а.с.132-134
		даними відеозапису з камер відеоспостереження приміщення магазину Сільпо, що по вул.Б.Хмельницького в м.Стрий, за 19.03.11. в період з 18 до 23 год., з якого вбачається зустріч підсудного ОСОБА_15 з ОСОБА_24 , - додаток
		даними постанови про порушення кримінальної справи від 20.03.2011 р. 
		т.1 а.с.1
		даними акту про пожежу від 24.03.2011 р.
		т.1 а.с.24
		даними довідки про погодні умови
		т.1 а.с.26
		даними протоколу пред`явлення рештків трупа для впізнання від 21.03.11., відповідно до якого потерпілий ОСОБА_10 впізнав серед пред`явлених рештків трупа, рештки які належать його сину ОСОБА_14 
		т.1 а.с.63
		даними протоколу пред`явлення предметів для впізнання від 01.04.11., відповідно до якого потерпілий ОСОБА_10 впізнав серед пред`явлених йому ювелірних виробів, ланцюжок з медальйоном Божої Матері, який належить його сину ОСОБА_14 
		т.2 а.с.100-102
		даними протоколу пред`явлення предметів для впізнання від 01.04.11., відповідно до якого потерпілий ОСОБА_10 впізнав серед пред`явлених йому колечок та печаток, печатку з чорним каменем у вигляді трикутника, яка належить його сину ОСОБА_14 
		т.2 а.с.107-109
		даними протоколу пред`явлення предметів для впізнання від 18.04.11., відповідно до якого потерпілий ОСОБА_10 впізнав серед пред`явлених йому годинників із браслетами жовтого кольору, годинник марки Полет із браслетом жовтого кольору, який належить його сину ОСОБА_14 
		т.2 а.с.153-155
		даними протоколу пред`явлення рештків трупа для впізнання від 21.03.11., відповідно до якого потерпіла ОСОБА_36 впізнала серед пред`явлених рештків трупа, рештки які належать її чоловіку ОСОБА_14 
		т.1 а.с.68
		даними протоколу пред`явлення предметів для впізнання від 04.04.11., відповідно до якого потерпіла ОСОБА_36 впізнала серед пред`явлених їй ювелірних виробів, ланцюжок з медальйоном Божої Матері, який належить її чоловіку ОСОБА_14 
		т.2 а.с.116-118
		даними протоколу пред`явлення предметів для впізнання від 04.04.11., відповідно до якого потерпіла ОСОБА_36 впізнала серед пред`явлених їй колечок та печаток, печатку з чорним каменем у вигляді трикутника, яка належить її чоловіку ОСОБА_14 
		т.2 а.с.123-125
		даними протоколу пред`явлення предметів для впізнання від 05.05.11., відповідно до якого потерпіла ОСОБА_36 впізнала серед пред`явлених їй годинників із браслетами жовтого кольору, годинник марки Полет із браслетом жовтого кольору, який належить її чоловіку ОСОБА_14 
		 т.2 а.с.159-161
		   даними протоколу пред`явлення рештків трупа для впізнання від 22.03.11., відповідно до якого свідок ОСОБА_38 впізнав металокерамічну конструкцію верхньої та нижньої щелепи зубів, які вставляв потерпілому ОСОБА_14 
		т.1 а.с.71
		даними протоколу пред`явлення фотознімків для впізнання від 21.03.11., відповідно до якого свідок ОСОБА_21 серед пред`явлених їй фотографій впізнала підсудного ОСОБА_13 , як такого, що був разом з підсудним ОСОБА_15 , та яких 19.03.11. о 22.15 год. забирала власним автомобілем із повороту на гору Тисовець у Сколівському районі Львівської області 
		т.1 а.с.127-129
		даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 21.03.11., відповідно до якого свідок ОСОБА_21 відтворила обставини при яких, 19.03.11. о 22 годині 15 хвилин забирала з повороту на гору Тисовець підсудних, зокрема детально описала події
		 т.1 а.с.159-165
		даними протоколу пред`явлення предметів для впізнання від 05.04.11., відповідно до якого підсудний ОСОБА_15 впізнав серед пред`явлених йому ювелірних виробів, ланцюжок з медальйоном Божої Матері, який належить потерпілому ОСОБА_14 
		т.2 а.с.136-138
		даними роздруківок телефонних дзвінків підсудних ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , свідка ОСОБА_21 та потерпілого ОСОБА_14 , відповідно до яких складено аналітичну довідку
		т.7 а.с.1-3
		даними рапорту від 25.03.2011 р.
		т.7 а.с.7
		даними протоколу виїмки від 04.07.2011 р. роздруківок абонентів мобільного зв`язку 
		т.7 а.с.13-17, 27-38
		   даними роздруківок телефонних дзвінків
		т.7 а.с.21-23, 41-49, 53-134
		   
		даними протоколу огляду місця події від 20.03.11., відповідно до якого оглянуто прилеглу територію поблизу спортивної бази Тисовець у с.Тисовець Сколівського району Львівської області, де вчинено вбивство ОСОБА_14 та виявлено згорілий автомобіль, в результаті проведення вилучено: пістолет, гільзу, змиви речовини бурого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , пакувальну стрічку білого кольору, гільзу, патрон, змиви з поверхні згорілого автомобіля, рештки згорілого трупа з салону автомобіля, фрагмент ноги біля згорілого автомобіля, згорілий автомобіль
		т.1 а.с.4-20
		даними протоколу додаткового огляду місця події від 30.03.11., відповідно до якого додатково оглянуто прилеглу територію поблизу спортивної бази Тисовець у с.Тисовець Сколівського району Львівської області, де було вчинено вбивство ОСОБА_14 , в результаті чого вилучено: гільзу, сумку Гарасимяка О.І. чорного кольору, у якій знаходились посвідчення водія НОМЕР_2 та талон попередження ЯНС №167604 на прізвище ОСОБА_14 , дозвіл № НОМЕР_8 від 01.02.2011 року та дублікат дозволу № НОМЕР_8 від 01.02.2011 року на придбання однієї одиниці нарізної мисливської зброї, видані на прізвище ОСОБА_14 , дозвіл № НОМЕР_9 від 01.02.2011 року та дублікат дозволу № НОМЕР_9 від 01.02.2011 року на придбання однієї одиниці гладкоствольної рушниці, видані на прізвище ОСОБА_14 ,, дублікат картки фізичної особи - платника податків на прізвище ОСОБА_14 , паспорт громадянина України № НОМЕР_5 на прізвище ОСОБА_14 , закордонний паспортом № НОМЕР_6 на прізвище ОСОБА_20 , чотири квитанції, гарантійний корінець, п`ять гумок для грошей 
		т.1 а.с.27-34
		даними протоколу додаткового огляду автомобіля від 13.04.11., відповідно до якого додатково оглянуто рештки згорілого автомобіля
		т.1 а.с.35-41
		   даними висновку судово-медичної експертизи, з якої вбачається, що у ОСОБА_15 виявлено тілесне ушкодження  синець лівого ліктя, що відноситься до легкого тілесного ушкодження.
		т.3 а.с.19
		даними протоколу огляду автомобіля від 21.03.11., відповідно до якого оглянуто автомобіль марки Шкода Октавія, який належить ОСОБА_21 , в результаті чого вилучено гумові килимки з-під сидінь 
		т.3 а.с.26-39
		даними протоколу виїмки від 21.03.11., відповідно до якого із судово-медичного моргу Сколівської ЦРЛ вилучено: фрагмент тканини від рештків обгорілого трупа
		т.3 а.с.22
		даними протоколу виїмки від 21.03.11., відповідно до якого із судово-медичного моргу Сколівської ЦРЛ вилучено: два фрагменти з текстовим написом
		т.3 а.с.24
		   даними протоколу виїмки від 21.03.11., відповідно до якого з приміщення магазину Сільпо по вул.Б.Хмельницького в м.Стрий вилучено відеозаписи з камер відеоспостереження за 19.03.11. в період з 18 до 23 години 
		т.2 а.с.4-5
		даними протоколу обшуку від 22.03.11., згідно з яким з приміщення будинку по АДРЕСА_3 , вилучено: ланцюжок з медальйоном Божої Матері, печатку з чорним каменем у вигляді трикутника, мобільний телефон марки Нокіа 6300, один патрон
		т.4 а.с.3-4
		даними протоколу обшуку від 22.03.2011 року, згідно з яким з приміщення квартири АДРЕСА_6 , де зареєстрований підсудний ОСОБА_13 , вилучено: годинник марки Польот з браслетом жовтого кольору, записник темно-зеленого кольору
		т.4 а.с.155-156
		даними висновку судово-медичної експертизи № 24 від 20.04.11., згідно з яким тіло ОСОБА_14 було піддане тривалій дії високої температури, що призвело до різко вираженого обвуглення черепа, особливо лицевої його частини та склепіння, згорання власних зубів, грудини, тазу, стегнових кісток, що не дає конкретно висловитись про причину смерті та час її настання, а також про наявність чи відсутність тілесних ушкоджень на трупі. При дослідженні решток трупа ОСОБА_14 виявлено одне наскрізне ушкодження правої легені та м`яких тканин середостіння, котре має ознаки фрагменту раневого каналу від вогнепального ушкодження: дефект тканин, округла форма, вивернуті краї, на наявність ушкодження легені вказує виявлена при судово-гістологічній експертизі кров у бронхах
		т.3 а.с.3-5
		даними протоколу виїмки телефону «Нокіа 2610» у ОСОБА_15 
		т.3 а.с.43-44
		даними протоколу виїмки фрагментів кістки загиблого ОСОБА_14 та зразки крові 
		т.3 а.с.49-50
		даними висновку молекулярно-генетичної експертизи ДНК-експертизи № 20-372 від 01.06.11., відповідно до якого в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження були встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) зразка крові ОСОБА_10 , зразка крові невстановленої особи, генетичні ознаки суглобової рідини, фрагмента кістки. Генетичні ознаки зразка крові невстановленої особи, суглобової кістки збігаються між собою та містяться серед генетичних ознак (алелей), які визначені в ДНК-профілі зразка крові ОСОБА_10 . ОСОБА_10 може бути біологічним батьком особи, труп якої виявлено 20.03.11. в с.Тисовець Сколівського району Львівської області. Ймовірність даної події складає 99,99%
		т.3 а.с.156-161
		   даними висновку судово-балістичної експертизи № 5/211 від 14.04.11., згідно з яким при дослідженні патрону вилученого під час санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , встановлено, що пістолетний патрон калібру 9 мм є «Парабелум», придатний до стрільби, а також є боєприпасом до нарізної зброї, змін в конструкції патрону не має
		т.4 а.с.52-55
		даними висновку комплексної пожежно-технічної та судово-хімічної експертизи № 2/6 Е, 3/419 від 28.04.11., згідно з яким автомобіль пошкоджено внаслідок пожежі, осередок пожежі знаходився у салоні автомобіля. Причиною пожежі є занесення стороннього джерела вогню з ознаками спеціальної підготовки події, поширення вогню з салону автомобіля проходило в двох напрямках, в моторний та в багажний відсік автомобіля, пожежа тривала приблизно 4-5 годин 
		т.3 а.с.204-214
		даними висновку експертизи нафтопродуктів та паливно мастильних матеріалів № 3/510 від 10.05.11., згідно з яким на фрагменті тканини темно-синього кольору, який вилучено з моргу Сколівської ЦРЛ, виявлено видозмінений нафтопродукт (бензин, дизельне паливо)
		т.3 а.с.273-275
		даними висновку комп`ютерно-технічної експертизи № 1630 від 02.06.11., згідно з яким при дослідженні мобільного телефону вилученого за адресою: АДРЕСА_3 встановлено, що мобільний телефон належить ОСОБА_13 . У телефонному записнику абонент ОСОБА_15 записаний, як  ОСОБА_78  номер НОМЕР_10 
		т.4 а.с.130-132
		   даними додаткового огляду автомобіля «Мітсубісі Паджеро»
		т.4 а.с.209-214
		   даними протоколів огляду предметів та постановами про накладення арешту на майно
		т.4 а.с.263-265, 268-270, 279-280, 284, 285-286, 291-292, 297-298
		даними протоколу огляду від 20.03.11., відповідно до якого оглянуто: пістолет марки «Штаєр» кал. 9 мм та один патрон кал.9 мм Парабелум, які прилучено до кримінальної справи як речові докази
		т.3 а.с.172-173
		даними протоколу додаткового огляду автомобіля від 13.04.11., відповідно до якого оглянуто: рештки обгорілого автомобіля марки МERCEDES-BENZ E200 CDI, що визнано речовим доказом
		т.1 а.с.35-41, т.8 а.с.16
		даними протоколу огляду від 12.05.2011 року, відповідно до якого оглянуто: печатку жовтого кольору з чорним каменем у вигляді трикутника, ланцюжок з медальйоном із зображенням Божої Матері, годинник із браслетом жовтого кольору марки Полет, які визнан речовими доказами
		т.2 а.с.162-163
		   даними розписки, з якої вбачається, що золоті вироби повернуті потерпілій ОСОБА_36 
		т.25 а.с.320
		даними протоколу огляду від 02.05.11., відповідно до якого оглянуто: гумовий килимок з-під заднього правого сидіння автомобіля Шкода-Октавія, що визнано речовим доказом
		т.6 а.с.93-96
		даними протоколу огляду від 16.06.11., відповідно до якого оглянуто: гільзу від патрону марки Парабелум, що визнано речовим доказом
		т.6 а.с.172-174
		   даними протоколу огляду від 20.06.11., відповідно до якого оглянуто: цифровий носій компакт-диск, що визнано речовим доказом
		т.8 а.с.1-3
		даними протоколу огляду від 27.06.11., відповідно до якого оглянуто: реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , змиви речовини бурого кольору; два фрагменти полімерного матеріалу та фрагменти тканини із решток обгорілого трупа ОСОБА_14 ; змиви з руків`я пістолета на двох марлевих тампонах та змиви з двох гільз і патрона, сумку чорного кольору; паспорт громадянина України НОМЕР_5 на прізвище ОСОБА_14 ; закордонний паспорт НОМЕР_6 на прізвище ОСОБА_20 ; посвідчення водія НОМЕР_11 на прізвище ОСОБА_14 ; талон попередження ЯНС № 167604 на прізвище ОСОБА_14 ; дублікат картки фізичної особи  платника податків на прізвище ОСОБА_14 ; дозвіл № НОМЕР_8 від 01.02.11. та дублікат дозволу № НОМЕР_8 від 01.02.11. на придбання однієї одиниці нарізної мисливської зброї виданих на прізвище ОСОБА_14 ; дозвіл № НОМЕР_12 від 01.02.11. та дублікат дозволу № НОМЕР_9 від 01.02.11. на придбання однієї одиниці гладкоствольної рушниці виданих на прізвище ОСОБА_14 ; чотири квитанції; полімерний герметичний пакет в якому є гарантійний корінець; п`ять гумок для грошей, змиви з рук, змиви з вух та очей ОСОБА_15 , записну книжку темно-зеленого кольору, зола, гільзу, змиви з автомобіля марки Шкода-Октавія ОСОБА_21 , що визнано речовими доказами
		т.8 а.с.6-11
		   даними постанови про накладення арешту на майно
		т.8 а.с.12-13
		даними протоколу огляду від 23.07.11., відповідно до якого оглянуто: фрагмент полімерної стрічки білого кольору, зразки крові ОСОБА_10 та невстановленої особи, зразок суглобової рідини, кістку, що визнано речовим доказами
		т.8 а.с.21-23
		даними протоколу обшуку від 22.03.11., відповідно до якого за місцем проживання ОСОБА_15 - АДРЕСА_2 , вилучено: шістнадцять патронів
		т.5 а.с.3-14
		   даними протоколу огляду місця події від 22.03.2011 р.
		т.5 а.с.131-142
		даними протоколів огляду предметів та постанов про накладення арешту на майно
		т.5 а.с.202-203, 211, 212-213, 
		даними протоколу огляду від 23.07.11., відповідно до якого оглянуто: 5 гільз, 8 патронів, 2 патрони та 1 гільзу, що визнано речовими доказами
		 т.5 а.с.199-201
		згідно з даними висновку комплексної стаціонарної судової психолого-психіатрично-наркологічної експертизи № 311 від 21.12.11. ОСОБА_13 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих дій, ОСОБА_13 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, не перебував у стані фізіологічного афекту, не перебував у іншому емоційному стані, який суттєво вплинув на його свідомість та діяльність. ОСОБА_13 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Клінічних ознак хронічного алкоголізму або наркоманії у ОСОБА_13 не виявлено. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує
		т.17 а.с.41-42
		згідно з даними висновку комплексної стаціонарної судової психолого-психіатрично-наркологічної експертизи № 121 від 18.05.11. ОСОБА_15 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих дій, ОСОБА_15 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, не перебував у стані фізіологічного афекту, не перебував у іншому емоційному стані, який суттєво вплинув на його свідомість та діяльність. ОСОБА_15 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Клінічних ознак хронічного алкоголізму або наркоманії у ОСОБА_15 не виявлено. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує
		т.3 а.с.232-233    
		Аналізуючи показання підсудного ОСОБА_13 щодо заперечення своєї винуватості у вчиненні: умисного вбивства з корисливих мотивів, умисного знищення майна, вчиненого шляхом підпалу, та незаконного придбання, зберігання і носіння вогнепальної зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу, суд дійшов висновку, що такі є неправдивими і не відповідають зібраним об`єктивним доказам по справі в їх сукупності.
		Так винуватість останнього об*єктивно, повно і всебічно відображають наступні докази:
		- сам підсудний неодноразово стверджував, що 19.03.11. біля місця вчинення злочину крім нього та самого ОСОБА_18 нікого не було і він нікого не бачив, що в сукупності підтверджується показаннями: підсудного ОСОБА_15 , який зазначив, що назустріч йому ніхто з гори, крім ОСОБА_13 , не спускався і до того часу доки їх не забрала свідок ОСОБА_21 ; свідків: ОСОБА_21 , ОСОБА_45 ОСОБА_41 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 та ОСОБА_51 , частина з яких ствердила, що на місце події після вибуху прибули негайно, і нікого звідти ні від*їжджаючим, ні відходячим не бачили, т.я. дорога до бази пролягає лише одна і іншого шляху немає;
		- даними протоколу огляду місця події, під час якого були вилучені пістолет «Штеєр» та патрон «Парабеллум» до нього; даними протоколу обшуку за місцем новобудови, де мешкав ОСОБА_13 , відповідно до якого були вилучені: патрон «Парабеллум» до пістолета «Штеєр» з тими самими родовими ознаками і насічками, що і вилучений з місця події патрон, що підтверджується висновками експертиз та показаннями експертів; золоті вироби, що належали померлому та були впізнані його рідними;
		- даними протоколу огляду транспортного засобу «Шкода Октавія», на якій свідок ОСОБА_21 забирала з підніжжя гори «Тисовець» ОСОБА_13 і ОСОБА_15 , внаслідок чого були вилучені килимки, на одному з яких (з місця, де сидів підсудний ОСОБА_13 ) були виявлені сліди крові ОСОБА_18 . Пояснити суду, як, не підходячи до місця злочину, можна було вступити в сліди крові померлого, підсудний не зміг.    
		   Суд не може прийняти до уваги заперечення підсудного ОСОБА_13  щодо його непричетності до вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 і підпалу автомобіля з тілом останнього з метою приховання вбивства з урахуванням наведених доказів, як голослівні і нічим не підтверджені, як і те, що вилучені з місця проживання останнього речові докази йому були підкинуті працівниками міліції, на дії яких він, будучи працівником правоохоронних органів і маючи захисників, жодних скарг чи заяв нікуди не писав і переховувався від правоохоронних органів, внаслідок чого перебував в розшуку протягом восьми місяців; та те, що вилучений золотий годинник, фото якого міститься в матеріалах кримінальної справи, належить саме йому  подарунок тестя, ні за родовими ознаками ні ним, ні його тестем, який не з*явився на виклик суду, не доведено. 
		    Оцінюючи перелічені вище докази в їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними і такими, що об*єктивно і повно доводять винуватість підсудного у вчиненні даних злочинів.
		   Натомість суд надає віри показанням підсудного ОСОБА_13 в частині того, що ОСОБА_15 19.03.11. під час їх поїздки з ОСОБА_28  на турбазу «Тисовець» був присутній лише в якості водія, був висаджений за вказівкою останнього далеко від місця злочину, а тому і не міг бачити жодної дії ні його, ні того, що сталося з померлим та його транспортним засобом, з урахуванням погодніх і часових умов та жодного умислу на змову з ОСОБА_15 на вбивство ОСОБА_18 не мав. Це підтверджується і показаннями самого підсудного ОСОБА_15 в судовому засіданні, згідно з якими жодних домовленостей про вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 з ОСОБА_13 не мав, як і єдиного умислу, спрямованого на позбавлення потерпілого життя. Жодних доказів досудове слідство у підтвердження кваліфікації умисного вбивства за п.12 ч.2 ст.115 КК України в діях ОСОБА_13 суду не надало, а відтак обвинувачення відповідно до вимог КПК України не може базуватись на припущеннях. Це відповідає і постанові Пленуму ВС України № 2 від 07.02.03. «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров*я особи». 
		Суд звертає увагу на те, що такі особи, як ОСОБА_56 , ОСОБА_79 , ОСОБА_57 , ОСОБА_80 , заявлені досудовим слідством в якості свідків, жодних показань з приводу інкримінованих злочинів не дали, їх показаннями жодних доказів не здобуто, т.я. ці особи не були очевидцями тих подій.
		Також органом державного обвинувачення не здобуто жодних доказів, що спростовується і показаннями самих підсудних, щодо того, що 19.03.11. в період часу з 19.20 год. підсудний ОСОБА_13 забрав з будинку вищевказаний пістолет «Штеєр» та три патрони калібру 9 мм Парабелум і передав такі підсудному ОСОБА_15 , який незаконно носив їх без передбаченого на це законом дозволу, а в подальшому були використані ОСОБА_13 з метою вбивства ОСОБА_18 . Тому і в цій частині показань суд надає віри твердженням підсудного ОСОБА_13 як таким, що нічим не спростовані.
		   Крім того, обвинувачення ОСОБА_13 в частині заволодіння грошима в сумі 3000 грн. досудовим слідством також базується на припущенні з урахуванням відсутності будь-яких доказів наявності при собі в ОСОБА_18 19.03.11. даної суми, що підтверджується показаннями родичів останнього, згідно з якими померлий при собі носив суму від 1000 до 3000 грн., нестачі в обмінному пункті не було, натомість ствердити, яка сума грошей була при ньому в день загибелі, не змогли. Відтак з обвинувачення підсудного слід виключити заволодіння грошима ОСОБА_18 в сумі 3000 грн. 
		   Відтак дії підсудного ОСОБА_13 слід кваліфікувати за п.6 ч.2 ст.115 КК України, т.я. він вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, виключивши з обвинувачення кваліфікований вид умисного вбивства  вчинення за попередньою змовою групою осіб, та заволодіння грошима в сумі 3000 грн.
		   Щодо кваліфікації діянь підсудного ОСОБА_13 за ч.2 ст.194 КК України органами досудового слідства, як вчинення умисного знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, то з обвинувачення підсудного слід виключити кваліфікуючу ознаку умисного знищення майна  заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах. 
		   Так, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням останнього фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу. У разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи №1/206, 9/160 від 23.06.11. вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Мерседес-Бенц Е200 СДІ» 2003 р.в. з р.н. НОМЕР_1 , станом на 19.03.11. складає 174368,61 грн. Згідно з тим же висновком провести ремонтно-відновлювальні роботи пошкодженого автомобіля можливо, але економічно недоцільно, оскільки вартість відновлювального ремонту КТЗ, без вартості прихованих пошкоджень складових КТЗ, які не можливо було виявити при візуальному огляді, складає 740974,26 грн. Відтак для визначення розміру заподіяної шкоди досудовим слідством помилково визначена сума 740974,26 грн. Належним розміром заподіяної шкоди є вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Мерседес-Бенц Е200 СДІ» 2003 р.в. з р.н. НОМЕР_1 , станом на 19.03.11. - 174368,61 грн. як реальні матеріальні збитки. Враховуючи, що майнова шкода в особливо великих розмірах у складі умисного знищення майна має місце лише у разі, коли такими діями заподіяно майнову шкоду на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум громадян, яким є податкова соціальна пільга, яка станом на 1 січня 2011 року становила 470,50 грн., відтак для кваліфікованої ознаки даного злочину майнова шкода в особливо великих розмірах має сягати від 282300 грн. і більше. Тому потерпілому була заподіяна матеріальна шкода лише у великому розмірі - 174368,61 грн. (що перевищує в 250 разів  від 117625 грн.). 
		   З урахуванням викладеного, діяння підсудного ОСОБА_13 слід кваліфікувати за ч.2 ст.194 КК України, т.я. він вчинив умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу, що заподіяло шкоду у великих розмірах. 
		Як аналізувалось вище, в ході досудового та судового слідства знайшла своє підтвердження кваліфікація діянь підсудного за ч.1 ст.263 КПК України, як вчинення ним незаконного придбання, зберігання, носіння вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		 
		   Досліджуючи обвинувачення, пред*явлене підсудному ОСОБА_15 , суд дійшов наступного висновку. Досудовим слідством підсудному інкримінується вчинення умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_13 , та умисного знищення чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, що заподіяло шкоду в особливо великих розмірах, - то таке не знайшло свого підтвердження під час судового слідства. Своє обвинувачення досудове слідство грунтувало на наступних доказах: явці з повинною, протоколах допиту в якості свідка, підозрюваного і обвинуваченого ОСОБА_15 , протоколі відтворення обстановки та обставин події та відеозаписі до нього з підсудним. Натомість вказані докази під час їх дослідження в суді виявились неналежними, недопустимими і недостовірними. 
		   Так, в матеріалах кримінальної справи (т.1 а.с.115-119) наявна явка з повинною ОСОБА_15 від 21.03.11., в якій підсудний ОСОБА_15 зазначив, що «в 2010 році познайомився з ОСОБА_13 , який на той час працював начальником лінійного відділу міліції на станції Стрий. Протягом року підтримував з ОСОБА_13 дружні відносини. В березні 2011 року ОСОБА_13 запропонував йому вставити на обміні грошей валютчика по кличці Банан - ОСОБА_14 . В ОСОБА_13 запитав, у чому буде полягати його роль, останній відповів слідкувати за переміщенням ОСОБА_14 . З даною пропозицією погодився. 19.03.2011 року до нього зателефонував ОСОБА_13 і запропонував з ним зустрітися. ОСОБА_13 показав йому пістолет темного кольору старого виробництва та сказав, що в його обов`язки входить зустрітись з ОСОБА_14 під приводом обміну грошей та запросити його проїхати до його новобудови. Близько 20.00 год. він разом з ОСОБА_13 під`їхали до магазину Сільпо, де в цей час мав знаходитись ОСОБА_14 . Він зайшов в магазин Сільпо, побачив там ОСОБА_14 та сказав йому, що для обміну грошей його на будові чекає ОСОБА_81 . По приїзді на місце ОСОБА_13 підійшов до ОСОБА_14 та запропонував йому гроші на обмін. ОСОБА_14 погодився. Тоді ОСОБА_13 запропонував проїхатись до одного високопоставленого чоловіка в гори, в сауну. Також ОСОБА_13 сказав йому сісти за кермо автомобіля марки Мерседес, який належав ОСОБА_14 . По дорозі до Тисовця, до закінчення підйому, до оглядової площадки ніякого конфлікту не виникало. Приїхавши на площадку ОСОБА_13 сказав йому зупинитись, так як ніби від бази мають приїхати люди. Коли він зупинився, ОСОБА_13 сказав йому відійти до дороги. Коли він відійшов, то не бачив, що там сталося, однак почув постріл. Тоді ОСОБА_13 покликав його до себе, коли він підійшов, то побачив, що біля машини на землі лежав ОСОБА_14 в калюжі крові. В цей час сильно йшов сніг та сліди крові швидко накривало снігом. Він бачив, як з вбитого ОСОБА_14 . ОСОБА_13 зняв перстень, ланцюжок та годинник і поклав собі в кишеню. ОСОБА_13 попросив його допомогти затягнути тіло в машину, однак він відмовився. Тоді ОСОБА_13 сам затягнув його на переднє сидіння автомобіля, дістав з чемоданчика якусь рідину, якою полив в середині автомобіля і підпалив. ОСОБА_13 поставив машину на передачу автомат і направив її в сторону обриву. Коли вже все було закінчено, то він подзвонив своїй знайомій ОСОБА_82 , сказав, що в нього виникли деякі проблеми і попросив забрати його з гори Тисовця, на початку траси. Про події, що мали місце він ОСОБА_82 нічого не розповідав. Пройшовши вниз по дорозі біля 2 км, вони з ОСОБА_13 побачили автомобіль, яким за ним приїхала ОСОБА_83 . Вони поїхали в м.Стрий, завезли ОСОБА_13 на будову, де він забрав свою машину. ОСОБА_13 йому казав, що забрав в Банана - ОСОБА_84 4 тис. грн., з них 2 віддав йому, а решту залишив собі. Вказав, що постріли з пістолета робив не він».
		   Як вбачається з показань підсудного та свідка ОСОБА_21 , до Стрийського міськвідділу міліції вони прибули 20 березня 2011 року о 19 год. Підсудний ствердив, що з того часу його працівники міліції не відпускали, що підтверджується складеним протоколом допиту ОСОБА_15 в якості свідка від 20.03.11. о 22 год. та відібраною явкою з повинною, яка завізована 21.03.11., як зазначив підсудний, відібраною у нього в період між 1 та 2 год. ночі 21 березня 2011 року. В ході відібрання явки з повинною та допиту в якості свідка до нього застосовувалися недозволені методи слідства, які полягали у заподіянні йому тілесних ушкоджень та чиненні на нього психологічного тиску шляхом погроз застосування фізичного насильства тощо. Такі твердження підсудного щодо здійснення психологічного тиску працівниками правоохоронних органів у судовому засіданні підтвердила і свідок ОСОБА_21 , яка наголосила на тому, що і її допитували під тим же тиском. Про наявність у підсудного тілесних ушкоджень свідчить і наявний у матеріалах кримінальної справи висновок експерта № 145 від 21.03.11. 
		   Відповідно до протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_15 його було складено 20.03.11. у період часу з 22 до 23.50 год. Де перебував ОСОБА_15 у період з 20 березня 2011 року з 19 до 22 год. та з 23.50 год. до часу оформлення явки з повинною  21 березня 2011 року між 1-2 год., яку, як зазначає ОСОБА_15 , у нього відбирали із застосуванням фізичного та психологічного тиску, прокурором не перевірено, незважаючи на неодноразові звернення в подальшому підсудного та його захисників. Слід зазначити, що протокол затримання підсудного оформлений 21.03.11. о 12.20 год. Отже, твердження затриманого про застосування до нього недозволених методів слідства під час відібрання явки з повинною та у ході допиту як свідка повно й усебічно не перевірялися. Так само залишилися поза увагою прокурора посилання підсудного та захисників на застосування до нього незаконних методів слідства у період його перебування у райвідділі 20.03.11. з 19 до 22 год. і з 23.50 год. до 1-2 год. 21.03.11. та ним не перевірено і не встановлено обставини їх виникнення та не прийняті відповідні процесуальні рішення.
		   Суд звертає увагу і на те, що звернення захисників підсудного з приводу незаконних дій працівників правоохоронних органів щодо ОСОБА_15 залишились без належної оцінки та проведення службового розслідування, так як суду прокурором не наданий відповідний висновок. Захист підсудного надав лише відповіді формального змісту із зазначенням, що: 1/ в разі встановлення фактів порушення прав і законних інтересів громадян буде ужито заходів до їх негайного поновлення, а до осіб, які їх допустили, - заходів дисциплінарного впливу; 2/ зазначену кримінальну справу з обвинувальним висновком направлено до прокуратури Львівської обл., а звідти за підсудністю до Сихівського районного суду м.Львова, та втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, а також втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом; 3/ оцінку здобутим досудовим слідством доказам та законності їх отримання дано судом при прийнятті рішення. 
		   За змістомст.22 ч.3 КПК України забороняється домагатися показань обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у справі, шляхом насильства, погроз та інших незаконних дій.
		Під час дослідження явки з повинною   ОСОБА_15 судом встановлено, що вона була прийнята та оформлена з порушеннями вимог кримінального процесуального законодавства України. Так, відповідно до ст.96 КПК України, явка з повинною - це особиста, добровільна, зроблена з власної ініціативи заява особи про вчинений нею злочин органу дізнання або попереднього слідства, прокурору або суду. Усна заява заноситься до протоколу, в якому зазначаються відомості про особу заявника і викладений зміст заяви від першої особи. Протокол підписують заявник і посадова особа, яка склала протокол. Письмова заява про явку з повинною має бути підписана заявником і посадовою особою органу дізнання, дізнавачем, слідчим або прокурором, якими прийнята заява, із зазначенням на заяві дати прийняття. При цьому в явці з повинною з`ясовується і викладається причини з`явлення з повинною, виясняються дані про співучасників злочину і коло осіб, які можуть підтвердити обставини злочину. Докладне з`ясування обставин з`явлення з повинною необхідне тому, що з`явлення може бути намаганням взяти на себе чужу провину. Натомість явка з повинною ОСОБА_15 не викладена та не оформлена ні в протокольній формі, а ні у формі заяви, як того вимагає ст.96 КПК України. Крім того, явка ОСОБА_15 не підписана жодною посадовою особою, яка її склала чи прийняла, чим також порушено вимоги ч.2, 4 ст.96 КПК України. Як вбачається з даного документа, при викладенні обставин ОСОБА_15 було попереджено по ст.383 КК України, що передбачає кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, що не передбачено ст.96 КПК України. В тексті явки не з`ясовано і не викладено причин та обставин з`явлення ОСОБА_15 з повинною, а також не визначено, коло осіб, які можуть підтвердити обставини злочину.
		Після написання ОСОБА_15 так званої явки з повинною, на підставі викладених в ній відомостей старшим слідчим відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_85 відносно останнього 21.03.11. було порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Але, виходячи зі змісту явки з повинною ОСОБА_15 , що міститься в матеріалах кримінальної справи, було встановлено відсутність викладених фактичних обставин та даних, які б підтверджували чи вказували на наявність в діях останнього складу злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, тобто умисному протиправному заподіянню смерті іншій людині - ОСОБА_14 . Викладені дані в явці з повинною не вказують та не підтверджують на наявність в діях ОСОБА_15 ознак складу злочину передбачених ч.1 ст.115 КК України, а саме в його діях відсутня така ознака об`єктивної сторони злочину, як діяння спрямоване на посягання на життя іншої особи, також відсутня суб`єктивна сторона злочину, яка характеризується виною у формі умислу, та не з`ясовано мотив і мету вчинення ОСОБА_15 даного злочину, які підлягають обов`язковому з`ясуванні при зазначеному злочині.    
		Суд звертає увагу і на те, що явка з повинною була відібрана у ОСОБА_15 21.03.11. без повідомлення захисника останнього та без його присутності (хоча постановою ст.слідчого ОСОБА_86 від 21.03.11. ОСОБА_15 вже був призначений захисник ОСОБА_32 в порядку ст.47 КПК України), а також без участі останнього ОСОБА_15 було допитано в якості свідка про факти викладені в явці, при цьому його було попереджено про, те що він несене кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів та за відмову давати покази за ст.ст.384,385 КК України (т.1 а.с.120), і таким чином був поставлений в такі рамки, за якими повинен був самовикрити себе та свідчити проти себе. При цьому підсудний неодноразово наголошував на тому, що явка була ним написана під тиском працівників міліції, і що він себе обмовив. Крім того, підсудний вважав, що пише повідомлення про злочин. У зв`язку із цим відомості викладені в явці викликають сумнів в законності їх отримання, оскільки підсудний як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні заявляв про застосування до нього фізичного та психологічного тиску з боку працівників міліції.
		Також відповідно до протоколу допиту обвинуваченого від 12.01.12. (т.17 а.с.110) встановлено, що ОСОБА_15 старшому слідчому відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, СУ ГУМВС України в Львівській області ОСОБА_87 , пояснив про наступне: "Показання слідчому я дав 20.03.2011 р. з 19 години до 4 годин ранку 21.03.2011 року, а тому показання свої не читав, оскільки повністю довіряв працівникам міліції. З Стрийського МВ працівники міліції мене не відпускали та водили по службових кабінетах. Я ніде не спав. 21.03.2011 року о 10 годині мені один чоловік у цивільній формі, який не представився, сказав ще раз написати власноручно про вбивство, яке вчинив ОСОБА_13 . Цей чоловік мені погрожував та сказав, що мене будуть бити, якщо я не напишу як вони вимагають. Мене допитували без адвоката і заставили написати явку з повинною. Про явку з повинною незнайомці у цивільній формі сказали, що це заява про скоєний злочин ОСОБА_13 і повідомили, що свідком злочину був тільки я один. Про різницю між явкою з повинною і заявою про злочин я не знав і мене ніхто не попереджував та не роз`яснював та на запитання слідчого: "чому ви поміняли свої показання, а також кожного разу під час допитів змінюєте свої показання, вводите досудове слідство в оману?" Короткевич пояснив: "під час досудового слідства мої показання були відібрані зі застосуванням психологічного і морального тиску це підтверджується матеріалами кримінальної справи, а саме неправильним оформленням заяви про злочин з метою фальсифікації явки з повинною. Допит як свідка проведений за відсутності захисника та надання юридичної допомоги відбулося в нічний час з метою психологічного тиску залякування мене." При допиті обвинуваченого від 20.01.12. ОСОБА_15 (а.с.160 того ж тому) повідомив старшому слідчому ОСОБА_87 , що свідчення, надані ним 12.01.12., підтримує повністю, а всі інші покази, які в нього були прийняті раніше він надавав під застосуванням психологічного і морального тиску та були отримані без участі захисника. Крім цього, слідчий ОСОБА_62 свідомо не роз`яснив ОСОБА_15 зміст ст.115 КК України, а натомість роз`яснив зміст ст.115 КПК України, яка стосується прав слідчого, а не підозрюваного, що вбачається з переглянутого судом відео з допитом ОСОБА_15 , побоюючись поведінки останнього у випадку зміни своєї позиції.
		За наведених обставин і з урахуванням, що підсудний ОСОБА_15 відмовляється від явки з повинною, яка відповідно до ст.65 ч.2 КПК України не входить у перелік доказів, і підстав стверджувати про добровільність такої явки немає, така визнається судом недопустимим доказом та підлягає виключенню. Таке відображення знайшло в собі і рішення Європейського суду з захисту прав людини «Яременко проти України» від 12.06.08., що констатувало порушення Україною прав заявника, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції. 
		В продовження аналізу протоколу допиту ОСОБА_15 як свідка від 20.03.11. судом також встановлено, що останнього перед початком допиту не було повідомлено по якій справі його викликано, про що свідчить відсутність відповідної відмітки в протоколі, тим самим було порушено вимоги ч.4 ст.167, п.3 ч.1 ст.69-1 КПК України, відсутня відмітка про те, що останньому було повідомлено та роз`яснено зміст ст.69 КПК, а саме ч.2 п.2 відмовитися давати показання як свідок має право, особа, яка своїми показаннями викривала б себе у вчиненні злочину, дане право закріплене і в п.6 ч.1 ст.69-1 КПК України. Відповідно до ст.143 КПК, слідчий зобов*язаний допитати обвинуваченого негайно після його явки або приводу і в усякому разі не пізніше доби після пред*явлення йому обвинувачення; допит обвинуваченого, крім виняткових випадків, повинен проводитися вдень. Тим більше, дана вимога повинна стосуватися допиту свідка. Разом з тим, відповідно до протоколу допиту свідка від 20.03.2011 p., допит ОСОБА_15 розпочато о 22 год. та закінчено о 23.50 год., - в нічний час, хоча негайної потреби в цьому не було. Крім цього, ОСОБА_15 не було роз`яснено його право на запрошення адвоката, чим були порушені вимоги п.4-1 ч.1 ст.69 КПК України, тим самим позбавлено права захисника оскаржити дії слідчого в порядку, встановленому КПК України, у разі якщо з характеру та змісту питань випливає, що свідок має допитуватися як підозрюваний, що закріплено в ч.5 ст.167 КПК України. Також обов`язок щодо роз`яснення вищевказаних прав ч.4 ст.69 КПК України покладено на дізнавача, слідчого, прокурора і суд, перед початком допиту. В даному випадку вищевказаний обов`язок був покладений на слідчого СВ Стрийського МВ ГУ МВС України в Львівській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_88 , який знехтував своїми обов`язками, що призвело до порушення вимог кримінального процесуального законодавства України. Крім того роз`яснення даних прав, згода на допит або відмова від допиту мають бути відображені в протоколі допиту, але у вищевказаному протоколі, дані відмітки відсутні. Відтак відомості, що були отримані в ході допиту свідка ОСОБА_15 від 20.03.11., не можуть бути визнані судом допустимими і використані як доказ.
		Також ст.слідчим ОСОБА_85 в протоколі допиту ОСОБА_15 в якості підозрюваного (т.1 а.с.146) було зазначено, що дану слідчу дію було проведено з дотриманням на ст.76 КПК України, яка, свою чергу, передбачає випадки обов`язкового призначення експертиз, тобто в жодному випадку не стосується проведеної слідчої дії, а відтак не відповідає вимогам КПК України. 
		Під час судового слідства судом було встановлено і порушення права ОСОБА_15  на захист. Так,  ОСОБА_15 спочатку був допитаний в якості свідка та попереджений про кримінальну відповідальність за давання неправдивих показань та за відмову давати показання. Про забезпечення свідку ОСОБА_15 права на захист та ознайомлення його з таким правом слідчим СВ Стрийського МВ ГУ МВС України в Львівській області зроблено не було. Проте, Законом України «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо права свідка на захисника та іншу правову допомогу» від 01.07.10. було внесено зміни та доповнення до КПК України щодо забезпечення свідку права на правову допомогу шляхом участі у справі захисника свідка. Таким чином, слідчим було порушено положення ст.167 КПК України, а саме захисник має право бути присутнім при допиті; надавати у присутності слідчого консультації свідку, якщо фактичні обставини у справі можуть бути використані для кримінального переслідування особисто самого свідка або членів його сім`ї чи близьких родичів; ставити з дозволу слідчого запитання, що підлягають занесенню до протоколу допиту свідка, для уточнення і доповнення його відповідей; заперечувати проти незаконних дій слідчого щодо порядку проведення ним допиту з посиланням на норму закону, яка порушується, що підлягає занесенню до протоколу допиту; оскаржувати дії слідчого в порядку, встановленому цим Кодексом, у разі якщо з характеру і змісту питань випливає, що свідок має допитуватися як підозрюваний. При цьому ОСОБА_15 не були роз`яснені положення ст.63 Конституції України, відповідно до яких особа не несе відповідальності за відмову від дачі показань щодо себе, членів сім`ї, близьких родичів, коло яких визначене законом (п.11 ст.32 КПК України). В подальшому 21.03.11. слідчим було запрошено через АО «Тернопільська обласна колегія адвокатів» адвоката ОСОБА_89 . Під час здійснення захисту ОСОБА_15 адвокатом ОСОБА_32 належним чином не виконувались покладені на неї обов`язки. Як зазначив підсудний та як підтверджується відповіддю Львівського слідчого ізолятору № 2380 від 16.04.14. захисник ОСОБА_32 жодного разу не відвідала Короткевича в ЛСІ для надання кваліфікованої допомоги і така носила формальний характер з вмовляннями ОСОБА_15 співпрацювати зі слідством. Відтак на явні порушення при проведенні досудового слідства адвокатом не заявлялись відповідні заперечення, не подавались клопотання чи скарги. Фактично захисник ОСОБА_32 за мовчазною згодою лише ставила власний підпис на процесуальних документах. У зв`язку з цим 25 березня 2011 року ОСОБА_15 відмовився від участі захисника ОСОБА_89 . Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» № 8 від 24.10.03. судам необхідно перевіряти додержання органами досудового слідства вимог ст.48 КПК України, виходячи з того, що захисник, допущений до участі у справі, має право бути присутнім не тільки на допитах підозрюваного чи обвинуваченого, а й при виконанні інших слідчих дій, що провадяться за участю підозрюваного чи обвинуваченого або за його клопотанням чи клопотанням захисника. Особа, яка провадить дізнання, слідчий зобов`язані своєчасно повідомляти захисника про час і місце провадження таких слідчих дій. Натомість, як вбачається з матеріалів кримінальної справи при проведенні виїмки 21.03.11. (т.3 а.с.43), при відібранні зразків для експертного дослідження (т.3 а.с.51, 52, 54, 59, 60) захисник ОСОБА_32 не залучалась. В подальшому з 25 березня 2011 року на підставі постанови про допуск захисника в участі у справі захист ОСОБА_15 здійснювала ОСОБА_90 . Згідно з вимогами ч.3 ст.143 КПК України при допиті обвинуваченого у випадках, передбачених ч.1 ст.45 КПК України присутність захисника є обов`язковою. При цьому, як вбачається з протоколу додаткового допиту ОСОБА_15 в якості обвинуваченого від 12.04.11. захисник ОСОБА_91 не залучалась, про що свідчить відсутність її підпису на даному протоколі. Починаючи з 04.11.2011 року, захист ОСОБА_15 здійснював ОСОБА_92 . Відповідно до тої ж Постанови під час відтворення обстановки та обставин події з метою перевірки та уточнення показань ОСОБА_15 його адвокат не залучався, з протоколом відтворення від 17.12.12. (т.17 а.с.139-144) не ознайомлювався як і сам ОСОБА_15 , про що свідчать відсутність їх підписів. За час надання ОСОБА_15 правової допомоги, починаючи з 04.11.11. до травня 2012 року, ОСОБА_34 в якості захисника ОСОБА_15 був присутнім при пред`явленні обвинувачення (т.17 а.с.152-158), при проведенні допитів в якості обвинуваченого (т.17 а.с.110-115, 160-161), при наданні для ознайомлення матеріалів справи. Натомість листом Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури стверджується, що ОСОБА_34 іспити до ДО КДКА на отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не складав, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю не отримував, присягу адвоката не приймав, в реєстрі адвокатів Дніпропетровської області та в Єдиному реєстрі адвокатів України не значиться; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1441 ДО КДКА видано іншій особі. У зв`язку з цим ОСОБА_34 використовував підроблене свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і адвокатом не являється. Відповідно до ст.85 КПК України, протокол підписують: особа, яка провадила слідчу дію, допитана особа, а також перекладач, поняті, якщо вони були присутні, та інші особи, які були присутні або брали участь у проведенні цієї дії. Під час додаткового допиту обвинуваченого від 12.04.11. (т.5 а.с.179-182) відсутній підпис захисника (т.5 а.с.182), але рукою вписано «Захисник». Вказаною статтею передбачено: «коли особа, що брала участь у проведенні слідчої дії, відмовиться підписати протокол, то це зазначається в протоколі і стверджується підписом особи, яка провадила слідчу дію». Однак відповідного запису у зазначеному протоколі старшим слідчим не зроблено. Відтак в порушення вимог ст.ст.45, 85 КПК України, що передбачають обов`язкову участь захисника, у суду виникають сумніви щодо присутності останнього під час проведення допиту. Слідчий не ознайомив ОСОБА_15 та захисника з постановою про відмову в задоволенні клопотання від 02.02.12., що підтверджується відсутністю підписів (т.18 а.с.10).
		В сукупності з вищенаведеним, суд не може взяти до уваги як докази оголошені на клопотання державного обвинувачення наступні документи: постанови про залучення захисника від 21.03.2011 р. та від 25.03.2011 р. (т.1 а.с.134, т.2 а.с.65), ордери на ведення кримінальної справи (т.1 а.с.135, т.2 а.с.64), постанову про допуск захисника до участі в справі (т.1 а.с.136), пам`ятка про права та обов`язки підозрюваного (т.1 а.с.140-145), протокол відмови від захисника (т.2 а.с.59); протокол про забезпечення обвинуваченому права на захист (т.2 а.с.61-63); протоколи про роз`яснення прав обвинуваченому (т.2 а.с.66, т.5 а.с.178, т.8 а.с.35), протоколи пред`явлення предметів для впізнання, де ні потерпіла ОСОБА_36 , ні обвинувачений ОСОБА_15 не впізнали пред`явлених їм речей (т.2 а.с.130-135, 143-147), так як такі жодним чином не доводять винуватість у вчиненні злочинів ОСОБА_15 ; протокол про затримання підозрюваного у вчиненні злочину (т.1 а.с.138) та корінець до протоколу про затримання підозрюваного, так вони обидва складені 21.03.2011 р. о 12.20 год., проте в різних містах  перший в м.Львові, а другий в м.Стрий, що викликає сумнів в їх достовірності; рапорт від 28.03.2011 р., який є неналежним доказом, так як такий не містить достатніх даних про те, за який час свідок ОСОБА_21 здолала відстань в 62 км на своєму автомобілі. Слідчим не зазначено, яким автомобілем він здійснював перевірку цих даних, в яку пору доби він рухався  вдень чи вночі і т.д.; протоколи огляду предметів (т.5 а.с.193, 218), так як постановами слідчого відмовлено у визнанні речовими доказами цих предметів (т.5 а.с.194, 219). Відтак, суд вважає, що перелічені процесуальні документи є неналежними та недопустимими доказами в справі. Крім цього, викликає сумнів у достовірності виконання слідчим вимог ст.ст.218-220 КПК України, оскільки аркуші томів, з якими він нібито знайомив ОСОБА_15 та захисника ОСОБА_93 , проставлені олівцем, а не кульковою ручкою. Дивує і те, що обвинувачений ОСОБА_15 та захисник ОСОБА_91 за короткий час - за 4 год. 10 хв. ознайомились з усіма матеріалами справи (8 томів), та ще й ОСОБА_15 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких особливо тяжким, висловив бажання про слухання справи судом о д н о о с о б о в о, що наштовхує суд на думку про формальну участь як захисника, так і слідчого у даній процесуальній дії. Відтак, протокол про пред`явлення обвинуваченому і його захиснику матеріалів справи суд не приймає до уваги, так як такий є не належним та недостовірним доказом.
		Крім того, обвинувачення підсудного ОСОБА_15 органами досудового слідства базується на відтворенні обстановки та обставин події від 21.03.11. З відеозйомки видно, що слідчий особисто керує процесом відтворення, вказує як поставити машину, де вона стояла і куди лягти статисту тощо. Такі дії слідчого є неприпустимими з огляду на методику та тактику проведення такої слідчої дії. Крім того, з відповіді директора астрономічної обсерваторії від 30.07.14. за № 79-428/8 вбачається, що за даними "Астрономічного календаря" за 2011 р. було встановлено, що у с. Тисовець Сколівського р-ну Львівської області 19 березня 2011 року сонце зійшло 6.33 год. за київським часом; сонце зайшло о 18.37 год. за київським часом. У м.Стрий Львівської обл. 21 березня 2011 року сонце зійшло о 6.26 год. за київським літнім часом, сонце зайшло о 18.37 год. за київським літнім часом. У зв`язку із цим відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_15 від 21.03.11. було проведено з грубим порушенням вимог ст.194 КПК України, а тому не може бути прийнятим до уваги. Так як під час здійсненні даної слідчої дії ст.слідчим ОСОБА_62 не було дотримано умов і обстановки, яка повинна бути максимально наближеною до тих, у яких відбувалась подія вбивства ОСОБА_14 , а саме: відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_15 було розпочато 15.15 год. 21.03.11., яка була проведена на протязі декількох годин в денний час при ясній погоді, при цьому слідчий не зазначив час закінчення проведення такої слідчої дії, що підтверджується відсутністю даної інформації на відеозаписі, що був створений в ході вказаної слідчої дії. Натомість вбивство ОСОБА_14 відповідно до матеріалів кримінальної справи було вчинено в нічний час - з 21.30 по 22.50 год., при цьому точної години вбивства слідчим встановлено не було. У зв*язку з тим, що відтворення обстановки та обставин події за своєю суттю має бути максимально наближеним до реальних події, то з огляду на дані довідки, таке відтворення мало бути проведено після заходу сонця, тобто після 18.37 год. Таким чином, відповідно до умов, за яких було вчинено вбивство ОСОБА_18 , а саме в нічний час, та відносно велику відстань, на якій знаходився ОСОБА_15 від місця скоєння злочину, що підтвердив не тільки сам підсудний, але й ОСОБА_13 , який зазначив, що на місці події ОСОБА_15 не було, а відтак він не міг нічого бачити, та решта свідків: ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , які прибули на місце події одразу після вибуху і ствердили про оглядовість на місці за погодніх умов не більше 3-4 м, останній не міг спостерігати за обставинами вчинення злочину, а тим більше за його деталями, на які вказував ОСОБА_15 при відтворені обстановки та обставин події, в ході якої останньому неодноразово надавав допомогу слідчий ОСОБА_97 . Як ствердив в судовому засіданні підсудний ОСОБА_15 під час дослідження відеозапису відтворення обстановки та обставин події, він не міг бачити, що робить ОСОБА_13  з трупом та його майном, яким саме способом затягує померлого в машину, який був пістолет, чи забирав ОСОБА_13 сумочку у ОСОБА_18 , так як це було в нічний час, територія не освітлювалась; була значна відстань до транспортного засобу, чи то 10 м до машини, а потім 200-300 м до машини, як це йому наказав казати слідчий; і саме головне  по-перше, його не було на місці події, а по-друге, автомобіль не давав можливості взагалі щось бачити, т.я. машина стояла між ним та ОСОБА_13 і ОСОБА_28 під кутом, тобто була відсутня можливість огляду. Наголосив на тому, що показання на відтворенні давав під тиском слідчого. Його взагалі не було на місці злочину. Про невідповідність події і побаченого також говорить і те, що на запитання слідчого він відповів ствердно, що не бачив обличчя потерпілого. Зазначає, що коли слідчий запропонував йому показати місце, де зупинилась машина, його підвели і він вказав саме на те місце, яке було помічене  складена груда каміння, що було знаком; і ще саме сам слідчий показав куди ставити машину перед її з*їздом в кювет. Також ствердив, що при відтворенні сказав правду, що «сталось вбивство. Ольшанецький застрелив ОСОБА_24 *яка… Я це не бачив  я чув…» і це правда. Саме слідчий наказав йому відповідати на його запитання так, що за поїздку і обмін грошей йому буде 1 % від суми. ОСОБА_13 йому цього не казав, як і того, що загубив пістолет на місці події. Також за вказівкою слідчого оговорив ОСОБА_13 , що останній нібито забрав його одяг на будові з метою знищення. Наголосив на тому, що слідчий не оголошував, в якій годині закінчилось відтворення, і останнім учасникам слідчої дії не проводилась після демонстрації відеозйомки. Складений ст.слідчим ОСОБА_85 протокол відтворення обстановки та обставин події від 21.03.11. з застосуванням відеозвукозапису не відповідає тому, що зафіксовано на відео, т.я. відповіді ОСОБА_15 є перекрученими, зазначено навіть те, чого останній не говорив, більша частина запитань і відповідей не зафіксовані, внаслідок чого очевидна невідповідність сказаного ОСОБА_15 через суперечливість. Так (т.1 а.с.154) слідчим зазначено, що ОСОБА_15 повідомив учасникам відтворення, що біля спортивної бази «Тисовець» Сколівського району вчинено вбивство, а саме ОСОБА_13 застрелив ОСОБА_18 , при цьому ОСОБА_15 повідомив, що при цьому був присутній. Натомість з відеозвукозапису відтворення обстановки та обставин події вбачається, що підсудний дав наступну відповідь: «Сталось вбивство. ОСОБА_98 застрелив ОСОБА_24 *яка…Я це не бачив  я чув…». Підсудний не казав, що ОСОБА_13 знімав з ОСОБА_18 золотий перстень (а.с.156 того ж тому) тощо. Так за даними протоколу відтворення обстановки та обставин події нараховується 27 розбіжностей з відеозйомкою даної слідчої дії. Допитаний в судовому засіданні ст.слідчий ОСОБА_62 не зміг пояснити всіх виявлених неточностей, перекручувань та розбіжностей з його боку, а також і того, чому ним не проводилось замірювання відстаней. Аналогічне стосується і протоколу відтворення обстановки та обставин події від 17.01.12. з підсудним ОСОБА_15 . Таким чином, вказані докази є неналежними і недопустимими. 
		При оформленні слідчим протоколу демонстрації відеозйомки (т.1 а.с.153) було вказано, що дану дію було проведено з дотриманням вимог ст.ст. 89, 194, 195 КПК України, які передбачають порядок обчислення строків, відтворення обстановки та обставин події, протокол огляду, освідування і відтворення обстановки та обставин події. Хоча, відповідно до норм КПК України, дану дію потрібно було виконати відповідно до ст.ст.85, 85-2 КПК України, та скласти відповідний протокол з посиланням на вказані статті. Крім цього, слідчим не належним чином було оформлено протокол ознайомлення із відеозаписом проведеної слідчої дії (т.1 а.с.158), а саме не було зазначено час проведення та час закінчення слідчої дії, учасникам не роз`яснено їх права та обов`язки, не зазначено прізвища всіх осіб, які приймали участь в даній слідчій дії, та адреса цих осіб, чим порушено вимоги ст.85 КПК України. Крім того, як ствердив підсудний ОСОБА_15 слідчим взагалі не проводилась демонстрація зйомки відтворення обстановки та обставин події.
		Суд не може не звернути увагу і на те, що в протоколі ознайомлення обвинуваченого з матеріалами експертизи 15.06.11., ст.слідчий ОСОБА_62  вніс неправдиві відомості про те, що надав обвинуваченому ОСОБА_15 матеріали експертизи на ознайомлення в приміщені службового кабінету № 55 ЛМУ ГУМВС України в Львівській області (а.с.16, 66, 78, 89, 98, 106, 117, 125, 133, 142, 184, 192, 200, 215, 223 т.3; а.с.222, 229 т.4, а.с.8 т.6), т.я. відповідно до довідки Львівського слідчого ізолятору № 2380 від 16.04.14. в цей день старший слідчий ОСОБА_62 разом з адвокатом ОСОБА_99 відвідував підсудного в слідчому ізоляторі, а відтак межі даного приміщення не залишав. Аналогічне міститься і в протоколі ознайомлення обвинуваченого з матеріалами експертизи від 16.06.11.; у протоколі про пред`явлення обвинуваченому ОСОБА_15 матеріалів експертизи від 31.05.11. (а.с.32, 48, 56, 66, 76, 85, 93, 109, 117, 186, 196, 205, 237 т.4; т.5 а.с.40, 48, 59, 67, 85, 93, 130, 151, 169). Також в протоколі про вручення обвинуваченому ОСОБА_15 та його адвокату ОСОБА_100  постанови про порушення кримінальної справи (т.5 а.с.18) слідчий також вніс неправдиві відомості про те, що дану слідчу дію він провів 01.07.11., хоча насправді ОСОБА_15 в цей день знаходиться в приміщені слідчого ізолятору, його ніхто не відвідує та він межі даної території не покидає, що стверджується довідкою Львівського слідчого ізолятору № 2380 від 16.04.14. Ще ОСОБА_15 не було вручено копії постанови про порушення кримінальної справи в зазначений термін, чим було допущено порушення стосовно останнього права на захист. В суді підсудний ствердив, що слідчий його зі всіма матеріалами досудового слідства, зокрема і матеріалами експертиз та іншими документами, не ознайомлював; повністю з матеріалами кримінальної справи ознайомився вже в суді. І знову ж на запитання суду при допиті слідчого ОСОБА_86 останній не зміг дати відповіді, як таке сталося.
		Щодо записки, наявної в матеріалах справи, яку ОСОБА_15 , нібито, добровільно видав в приміщенні слідчої кімнати УДДУ з ПВП у Л/О (т.17 а.с.215), то суд не може її врахувати як доказ у справі, т.я. сам підсудний пояснив, що ні від кого нічого не отримував, його примусили розписатись в цьому для підкріплення справи доказами, а органами досудового слідства, в тому числі і прокурором не досліджено походження цієї записки, її автора, й з урахуванням того, що сам підсудний ОСОБА_13 заперечив передачу такої ОСОБА_15 .
		Таким чином відповідно до вимог ст.62 Конституції України ніхто не зобов*язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно зі ст.16-1 КПК України здійснення обвинувачення в суді покладається на прокурора, а в окремих передбачених у КПК випадках це вправі робити потерпілий чи його представник. Суд, залишаючись об*єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов*язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальну справу і постановити відповідне рішення. З огляду на ці вимоги закону суд при розгляді кримінальної справи не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту. Однак в процесі розгляду справи не здобуто доказів, які б підтверджували винуватість підсудного за інкримінованими йому злочинами за п.6, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194 КК України, а тому вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування № 2 від 11.02.05. неприпустимим є повернення справи на додаткове розслідування у випадках, коли немає доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх, належних, допустимих і достовірних доказів у підтвердження винуватості підсудного ОСОБА_15 щодо вчинення зазначених інкримінованих злочинів, а за таких обставин суд витлумачує усі ці сумніви на користь підсудного. Крім того підсудний зазначає, що йому соромно за те, що транспортував підсудного ОСОБА_13 з місця вчинення злочину, т.я. відчув, що сталось щось непоправне, про що не повідомив одразу ж і правоохоронні органи. Натомість всі діяння підсудного ОСОБА_15 вказують на те, що останній за описаних і проаналізованих умов вчинив заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину. Відтак його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.396 КК України.
		   Натомість винуватість підсудного ОСОБА_15 у вчиненні незаконного зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу повністю підтверджується як показаннями самого підсудного, так і протоколом вилучення у останнього 16 патронів. Щодо епізоду, інкримінованого досудовим слідством, відносно того, що 19.03.11. в період часу з 19.20 год. підсудний ОСОБА_13 забрав з будинку пістолет «Штеєр» та три патрони калібру 9 мм Парабелум і передав такі підсудному ОСОБА_15 , який незаконно носив їх без передбаченого на це законом дозволу, то такий не знайшов свого підтвердження ні на досудовому, ні під час судового слідства. Як підсудний ОСОБА_15 , так і сам підсудний ОСОБА_13 ствердили, що останній не передавав ОСОБА_15 , а він, в свою чергу, не зберігав і не носив вказаної вогнепальної зброї та боєприпасів до неї. Крім припущень, на яких не може ґрунтуватись обвинувачення, державне обвинувачення жодних доказів не надало. Відтак вказаний епізод з обвинувачення підсудного ОСОБА_15 підлягає виключенню, а дії підсудного слід кваліфікувати за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, з виключенням з обвинувачення незаконного придбання та носіння вогнепальної зброї «Штеєр» та бойових припасів  трьох патронів «Парабелум».
		З урахуванням вимог ст.ст.65, 66-68 КК України, призначаючи покарання підсудному ОСОБА_13 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, вчинення підсудним середньої тяжкості, тяжкого та особливо тяжкого злочинів; особу підсудного, який судимості немає, є пенсіонером, ветераном органів внутрішніх справ, має ряд захворювань: гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, прогресуюча стенокардія та атеросклероз аорти, позитивно характеризується, проте суд вважає необхідним призначити ОСОБА_13 покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна, що передбачено п.6 ч.2 ст.115 КК України, т.я. виправлення останнього неможливе без ізоляції від суспільства.
		Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Відтак, суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_13 в строк покарання термін попереднього ув`язнення з моменту взяття під варту  з 25.11.2011 р. до 22.12.2014 р. (вступу вироку Сихівського районного суду м.Львова від 17.07.2013 р. в законну силу) та з 22.10.2015 р. (дати скасування Вищим спеціалізованим судом України ухвали Апеляційного суду Л/о) по 04.08.2016 р. (дати постановлення даного вироку) з розрахунку  один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_15 , суд з дотриманням вимог ст.ст.65, 66-68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, вчинення підсудним злочинів середньої тяжкості; особу підсудного, який судимості немає, його молодий вік, щире каяття у вчиненні даних злочинів, позитивну характеристику, частково відшкодував заподіяну моральну шкоду, заявленої у цивільному позові, та вважає необхідним призначити ОСОБА_15 покарання у виді позбавлення волі, т.я. виправлення останнього неможливе без ізоляції від суспільства.
		Вирішуючи заявлені у справі цивільні позови, суд приходить до наступного.
		ОСОБА_101 заявила цивільний позов в інтересах малолітньої ОСОБА_102 до ОСОБА_13  та ОСОБА_15 про солідарне стягнення з останніх 206768,61 грн. матеріальної шкоди та 500000 грн. моральної шкоди. Натомість ОСОБА_101 на неодноразові виклики в судове засідання не з*явилась, подала письмове клопотання про розгляд справи без її присутності, не покликаючись на підтримку цивільного позову та його розгляду в її відсутності. З урахуванням наведеного, та того, що підсудні не визнають цивільний позов, суд залишає позов без розгляду з роз*ясненням ОСОБА_101 права звернення з таким в порядку цивільного судочинства. 
		Щодо цивільного позову, заявленого ОСОБА_103 до підсудних, згідно з яким просить стягнути з останніх солідарно матеріальну шкоду в розмірі 828099,26 грн. та моральну шкоду в розмірі 1000000 грн., то такий на думку суду підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Потерпілим-цивільним позивачем у справі не доведено факту спадкування після смерті сина ОСОБА_18 , через що у суду відсутні підстави для стягнення матеріальної шкоди. Відтак в цій частині цивільний позов підлягає залишенню без розгляду з роз*ясненням ОСОБА_35 права звернення з таким в порядку цивільного судочинства. Що стосується відшкодування моральної шкоди, суд з урахуванням суті позовних вимог, глибини фізичних та душевних страждань, а також з урахуванням вимог розумності, необхідності дотримання норм чинного законодавства щодо їх меж, вважає, що заявлений потерпілим розмір є непомірно високим, з урахуванням майнового стану підсудних та ролі кожного за вчиненими злочинами. Тому, на думку суду, вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню: з підсудного ОСОБА_13  стягненню 150000 грн., а з підсудного ОСОБА_15  40000 грн. Проте під час судового слідства у справі підсудним ОСОБА_15 добровільно сплачено потерпілому 40000 грн. у відшкодування моральної шкоди, з урахуванням чого в частині стягнення з підсудного в користь потерпілого вказаного розміру моральної шкоди слід відмовити. 
		 При вирішенні стягнення з підсудних судових витрат суд враховує вчинені підсудними злочини, а відтак:
		- з підсудного ОСОБА_13 підлягають стягненню судові витрати за проведення експертиз на користь:
		?НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області - в загальній сумі 14202,12 грн.;
		?ЛНДІСЕ - в сумі 2227 грн.; 
		?ДНДКЦ МВС України  8121,60 грн.
		- з підсудного ОСОБА_15 підлягають стягненню судові витрати за проведення експертизи на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області в сумі 450,24 грн.
		    Речові докази: 
		- пістолет марки Штеєр, кал.9 мм, один патрон, які передано в камеру зберігання зброї та боєприпасів Сколівського РВ ГУ МВС України у Львівській області, слід з н и щ и т и (т.8 а.с.20);
		-    дві гільзи, які передано в камеру зберігання зброї та боєприпасів Сколівського РВ ГУ МВС України у Львівській області, слід з н и щ и т и (т.8 а.с.20)
		- рештки обгорілого автомобіля марки МERCEDES-BENZ E200 CDI, які передано на зберігання у автогосподарство при ГУМВС України у Львівській області, слід з н и щ и т и (т.8 а.с.17);
		- печатку жовтого кольору з чорним каменем у вигляді трикутника, ланцюжок з медальйоном із зображенням Божої Матері, які повернуті потерпілій під розписку, слід з а л и ш и т и потерпілій ОСОБА_36 ( т.25 а.с.320);
		- годинник із браслетом жовтого кольору марки Полет, який належав загиблому ОСОБА_14 , який зберігається в бухгалтерії Стрийського МВ ГУ МВС України у Львівській області, слід п о в е р н у т и потерпілому ОСОБА_10 ( т.2 а.с.167);
		-    реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , оглянутий під судового слідства, передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого слід п е р е д а т и органу, що його видав;
		- гумовий килимок з-під заднього правого сидіння автомобіля марки Шкода-Октавія, р.н.з. НОМЕР_7 , належного ОСОБА_21 , оглянутий під час судового слідства передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого слід п о в е р н у т и по-приналежності ОСОБА_21 (т.8 а.с.18-19, 25);
		- змиви речовини бурого кольору; два фрагменти полімерного матеріалу та фрагменти тканини із решток обгорілого трупа ОСОБА_14 ; змиви з руків`я пістолета на двох марлевих тампонах та змиви з двох гільз і патрона; п`ять гумок для грошей; змиви з рук, змиви з вух та очей ОСОБА_15 ; змиви з автомобіля марки Шкода-Октавія; зола, оглянутих під час судового слідства передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого слід з н и щ и т и;
		- сумку чорного кольору; паспорт громадянина України НОМЕР_5 на прізвище ОСОБА_14 ; посвідчення водія НОМЕР_2 на прізвище ОСОБА_14 ; талон попередження ЯНС №167604 на прізвище ОСОБА_14 ; дублікат картки фізичної особи  платника податків на прізвище ОСОБА_14 ; дозвіл № НОМЕР_8 від 01.02.2011 року та дублікат дозволу № НОМЕР_8 від 01.02.2011 року на придбання однієї одиниці нарізної мисливської зброї виданих на прізвище ОСОБА_14 ; дозвіл № НОМЕР_9 від 01.02.2011 року та дублікат дозволу № НОМЕР_9 від 01.02.2011 року на придбання однієї одиниці гладкоствольної рушниці виданих на прізвище ОСОБА_14 ; чотири квитанції; полімерний герметичний пакет в якому є гарантійний корінець; записну книжку темно-зеленого кольору, оглянутих під час судового слідства, передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого слід з н и щ и т и ;
		закордонний паспорт НОМЕР_6 на прізвище ОСОБА_20 , оглянутий під час судового слідства, передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого слід п о в е р н у т и органу, що його видав;
		- 5 гільз та 8 патронів, 4 гільзи, 2 патрони та 1 гільза до ПМ кал.9 мм, 8 патронів, 5 гільз до Р.А. кал.9 мм, 8 патронів та 7 гільз, кайданки для пальців, оглянутих під час судового слідства, передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого слід з н и щ и т и;
		- мобільний телефон марки Нокіа 6300 вилучений під час обшуку від 22.03.2011 року, за адресою: АДРЕСА_3 , що належить підсудному ОСОБА_13 , оглянутий під час судового слідства, передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого слід к о н ф і с к у в а т и в дохід держави (т.4 а.с.299, т.8 а.с.18-19);
		- мобільний телефон марки Нокіа вилучений протоколом виїмки від 21.03.11. у ОСОБА_15 , оглянутий під час судового слідства, передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого слід п о в е р н у т и ОСОБА_15 (т.4 а.с.299, т.8 а.с.18-19);
		- мобільний телефон марки Панасонік, вилучений під час обшуку від 22.03.11., за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_13 та який оглянутий під час судового слідства, передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого слід к о н ф і с к у в а т и в дохід держави (т.4 а.с.299, т.8 а.с.18-19);
		- два жезли чорно-білих кольорів та кобуру з ремінцем вилучених під час обшуку від 22.03.11. в ОСОБА_15 , за адресою: АДРЕСА_2 , оглянутих під час судового слідства, передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого слід з н и щ и т и (т.5 а.с.201, т.8 а.с.18-19);
		- одну гільзу до мисливської зброї вилучену під час обшуку від 22.03.2011 року, за адресою: АДРЕСА_1 , яку передано в камеру зберігання зброї та боєприпасів Сколівського РВ, слід з н и щ и т и (т.6 а.с.177, т.8 а.с.20);
		- приклад до мисливської рушниці вилучений під час санкціонованого обшуку від 22.03.11., за адресою: АДРЕСА_3 , який передано в камеру зберігання зброї та боєприпасів Сколівського РВ, слід з н и щ и т и (т.6 а.с.177, т.8 а.с.20);
		- металеву каністру, пластмасову каністру, вилучених під час санкціонованого обшуку від 22.03.11., за адресою: АДРЕСА_3 , які передані в камеру зберігання речових доказів Сколівського РВ, слід з н и щ и т и (т.6 а.с.177);
		- диктофон марки Панасонік з аудіо касетою вилучених під час огляду автомобіля марки Mitsubishi Pajero Sport, д.н.з. НОМЕР_13 , який належить ОСОБА_13 та який оглянутий під час судового слідства, передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого слід к о н ф і с к у в а т и в дохід держави (т.6 а.с.177, т.8 а.с.18-19);
		- компакт-диск з відеозаписом з магазину Сільпо, що по вул.Б.Хмельницького в м.Стрий Львівської області вилучений протоколом виїмки від 21.03.11., слід з а л и ш и т и при матеріалах справи (т.8 а.с.3); 
		- паспорт громадянина України та закордонний паспорт на прізвище ОСОБА_15 , 1984 року народження, слід п о в е р н у т и ОСОБА_15 .
		Речі, що не є речовими доказами, вилучені під час проведення обшуків, оглядів та на які накладено арешт, а саме:
		- ювелірні вироби: колечка  5 шт., жовтого кольору, кулончики  3 шт., жовтого кольору; сережки  5 шт., жовтого кольору; ланцюжки  2 шт., жовтого кольору; печатки  2 шт, жовтого кольору; обручки  2 шт., жовтого кольору; колечка  5 шт., жовтого кольору; набори (колечка, сережки)  2 шт., жовтого кольору; браслет  2 шт., жовтого кольору; ланцюжки  3 шт., один з яких із кулончиком жовтого кольору; відривок від ланцюжка  1 шт. жовтого кольору, одна пара сережок жовтого кольору; кулон  2 шт., жовтого кольору; запонка  1 шт. жовтого кольору, червоний пенал, в якому знаходиться: ланцюжок жовтого кольору, довжиною 43 см, ланцюжок жовтого кольору довжиною 19 см; сірий пенал, в якому знаходиться годинник жовтого кольору Ракета із браслетом жовтого металу, вилучені під час обшуку від 22.03.2011 року, за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_61 та які передано на зберігання у бухгалтерію Стрийського МВ ГУ МВС України у Львівській області, слід п о в е р н у т и ОСОБА_104 (т.4 а.с.264-265,274). 
		- гроші в сумі 104 долари США, гроші в сумі 20 доларів США, 2 долари канадські, 2 450 гривень, 40 доларів США, 60 Євро, вилучені під час обшуку від 22.03.11. за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_61 та які передані на зберігання у бухгалтерію Стрийського МВ ГУМВС України у Львівській області, слід п о в е р н у т и ОСОБА_104 (т.4 а.с.269-270, 274, 285-286).
		- кобуру чорного кольору з пістолетом ПМ-РФ 9 мм Р.А. № НОМЕР_14 , магазин до пістолета та дозвіл на зброю, які вилучені під час санкціонованого обшуку від 22.03.11. у ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_2 , оглянуті під час судового слідства, передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого слід п о в е р н у т и ОСОБА_15 (т.5 а.с.202-203, а.с.205);
		- гроші в сумі 700 доларів США та 311 гривень, вилучені під час огляду автомобіля марки Mitsubishi-Carisma від 22.03.11., які належать ОСОБА_15 та які передано на зберігання у бухгалтерію Стрийського МВ ГУМВС України у Львівській області, слід п о в е р н у т и ОСОБА_15 (т.5 а.с.212-213; т.4 а.с.274);
		- револьвер Корнет-С, № ПО018200 та один патрон кал.9 мм Р.А., вилучені під час огляду автомобіля Mitsubishi Pajero Sport, д.н.з. НОМЕР_13 , які належать ОСОБА_13 та які передано в камеру зберігання зброї та боєприпасів Сколівського РВ ГУМВС України у Львівській області, слід к о н ф і с к у в а т и в дохід держави (т.8 а.с.12-13, 20);
		- дозвіл на зброю на прізвище ОСОБА_13 , вилучений під час огляду автомобіля Mitsubishi Pajero Sport, д.н.з. НОМЕР_13 , який передано в камеру зберігання зброї та боєприпасів Сколівського РВ ГУМВС України у Львівській області, слід п е р е д а т и органу, що його видав (т.8 а.с.12-13, 20); 
		- п`ять гільз кал.9 мм вилучених під час огляду автомобіля Mitsubishi Pajero Sport, д.н.з. НОМЕР_13 , які передано в камеру зберігання зброї та боєприпасів Сколівського РВ ГУМВС України у Львівській області, слід з н и щ и т и (т.8 а.с.12-13, 20).
		 
		Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, с у д , - 
		з а с у д и в :
		ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання:
		- за п.6 ч.2 ст.115 КК України - п`ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна;
		- за ч.2 ст.194 КК України  п`ять років позбавлення волі;
		- за ч.1 ст.263 КК України  чотири роки позбавлення волі;
		На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_13 визначити покарання п`ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна.
		Строк відбування покарання ОСОБА_13 рахувати з часу його фактичного затримання -    часу оформлення протоколу затримання - з 25 листопада 2011 року.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_13 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного даним вироком, строк попереднього ув`язнення з 25 листопада 2011 року по 17 липня 2013 року та з 22 жовтня 2015 року по 04 серпня 2016 року, а всього  3 роки 9 місяців 40 днів з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		ОСОБА_15 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.396КК України, та призначити йому покарання:
		- за ч.1 ст.263 КК України  п`ять років позбавлення волі;
		- за ч.1 ст.396 КК України  три роки позбавлення волі;
		На підставі ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_15 визначити покарання п`ять років чотири місяці позбавлення волі.
		Строк відбування покарання ОСОБА_15 рахувати з часу його фактичного затримання - 20 березня 2011 року. 
		З урахуванням, що на момент постановлення вироку ОСОБА_15 відбув призначене судом покарання, обмежитись відбутим. 
		   Цивільний позов ОСОБА_10 задоволити частково. 
		   Стягнути з ОСОБА_13  в користь ОСОБА_10 сто п`ятдесят тисяч (150000) грн. моральної шкоди.
		   Відмовити ОСОБА_105 в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_15 моральної шкоди в сумі 40000 грн. у зв*язку із добровільною сплатою останнім вказаної суми.
		   Позовні вимоги ОСОБА_106 в частині солідарного стягнення з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 матеріальної шкоди в розмірі 828099,26 грн. залишити без розгляду, роз*яснивши ОСОБА_35 право звернення з такими в порядку цивільного судочинства.
		   Цивільний позов ОСОБА_36  в інтересах малолітньої ОСОБА_102 до ОСОБА_13  та ОСОБА_15 про солідарне стягнення з останніх 206768,61 грн. матеріальної шкоди та 500000 грн. моральної шкоди залишити без розгляду, роз*яснивши ОСОБА_101 право звернення з таким в порядку цивільного судочинства.
		 
		   Стягнути з ОСОБА_13 судові витрати за проведення експертиз на користь:
		?НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області - в загальній сумі 14202,12 грн.;
		?ЛНДІСЕ - в сумі 2227 грн.; 
		?ДНДКЦ МВС України  8121,60 грн.
		   Стягнути ОСОБА_15 судові витрати за проведення експертизи на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області в сумі 450,24 грн.
		     
		Речові докази: 
		- пістолет марки Штеєр, кал.9 мм, один патрон, які передано в камеру зберігання зброї та боєприпасів Сколівського РВ ГУ МВС України у Львівській області, - з н и щ и т и (т.8 а.с.20);
		-    дві гільзи, які передано в камеру зберігання зброї та боєприпасів Сколівського РВ ГУ МВС України у Львівській області, - з н и щ и т и (т.8 а.с.20)
		- рештки обгорілого автомобіля марки МERCEDES-BENZ E200 CDI, які передано на зберігання у автогосподарство при ГУМВС України у Львівській області, - з н и щ и т и (т.8 а.с.17);
		- печатку жовтого кольору з чорним каменем у вигляді трикутника, ланцюжок з медальйоном із зображенням Божої Матері, які повернуті потерпілій під розписку, - з а л и ш и т и потерпілій ОСОБА_36 ( т.25 а.с.320);
		- годинник із браслетом жовтого кольору марки Полет, який належав загиблому ОСОБА_14 , який зберігається в бухгалтерії Стрийського МВ ГУ МВС України у Львівській області, - п о в е р н у т и потерпілому ОСОБА_10 ( т.2 а.с.167);
		-    реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , оглянутий під судового слідства, передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого - п е р е д а т и органу, що його видав;
		- гумовий килимок з-під заднього правого сидіння автомобіля марки Шкода-Октавія, р.н.з. НОМЕР_7 , належного ОСОБА_21 , оглянутий під час судового слідства передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого - п о в е р н у т и по-приналежності ОСОБА_21 (т.8 а.с.18-19, 25);
		- змиви речовини бурого кольору; два фрагменти полімерного матеріалу та фрагменти тканини із решток обгорілого трупа ОСОБА_14 ; змиви з руків`я пістолета на двох марлевих тампонах та змиви з двох гільз і патрона; п`ять гумок для грошей; змиви з рук, змиви з вух та очей ОСОБА_15 ; змиви з автомобіля марки Шкода-Октавія; зола, оглянутих під час судового слідства передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого - з н и щ и т и;
		- сумку чорного кольору; паспорт громадянина України НОМЕР_5 на прізвище ОСОБА_14 ; посвідчення водія НОМЕР_2 на прізвище ОСОБА_14 ; талон попередження ЯНС №167604 на прізвище ОСОБА_14 ; дублікат картки фізичної особи  платника податків на прізвище ОСОБА_14 ; дозвіл № НОМЕР_8 від 01.02.2011 року та дублікат дозволу № НОМЕР_8 від 01.02.2011 року на придбання однієї одиниці нарізної мисливської зброї виданих на прізвище ОСОБА_14 ; дозвіл № НОМЕР_9 від 01.02.2011 року та дублікат дозволу № НОМЕР_9 від 01.02.2011 року на придбання однієї одиниці гладкоствольної рушниці виданих на прізвище ОСОБА_14 ; чотири квитанції; полімерний герметичний пакет в якому є гарантійний корінець; записну книжку темно-зеленого кольору, оглянутих під час судового слідства, передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого - з н и щ и т и ;
		закордонний паспорт НОМЕР_6 на прізвище ОСОБА_20 , оглянутий під час судового слідства, передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого - п о в е р н у т и органу, що його видав;
		- 5 гільз та 8 патронів, 4 гільзи, 2 патрони та 1 гільза до ПМ кал.9 мм, 8 патронів, 5 гільз до Р.А. кал.9 мм, 8 патронів та 7 гільз, кайданки для пальців, оглянутих під час судового слідства, передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого - з н и щ и т и;
		- мобільний телефон марки Нокіа 6300 вилучений під час обшуку від 22.03.2011 року, за адресою: АДРЕСА_3 , що належить підсудному ОСОБА_13 , оглянутий під час судового слідства, передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого - к о н ф і с к у в а т и в дохід держави (т.4 а.с.299, т.8 а.с.18-19);
		- мобільний телефон марки Нокіа вилучений протоколом виїмки від 21.03.11. у ОСОБА_15 , оглянутий під час судового слідства, передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого - п о в е р н у т и ОСОБА_15 (т.4 а.с.299, т.8 а.с.18-19);
		- мобільний телефон марки Панасонік, вилучений під час обшуку від 22.03.11., за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_13 та який оглянутий під час судового слідства, передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого - к о н ф і с к у в а т и в дохід держави (т.4 а.с.299, т.8 а.с.18-19);
		- два жезли чорно-білих кольорів та кобуру з ремінцем вилучених під час обшуку від 22.03.11. в ОСОБА_15 , за адресою: АДРЕСА_2 , оглянутих під час судового слідства, передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого - з н и щ и т и (т.5 а.с.201, т.8 а.с.18-19);
		- одну гільзу до мисливської зброї вилучену під час обшуку від 22.03.2011 року, за адресою: АДРЕСА_1 , яку передано в камеру зберігання зброї та боєприпасів Сколівського РВ, - з н и щ и т и (т.6 а.с.177, т.8 а.с.20);
		- приклад до мисливської рушниці вилучений під час санкціонованого обшуку від 22.03.11., за адресою: АДРЕСА_3 , який передано в камеру зберігання зброї та боєприпасів Сколівського РВ, - з н и щ и т и (т.6 а.с.177, т.8 а.с.20);
		- металеву каністру, пластмасову каністру, вилучених під час санкціонованого обшуку від 22.03.11., за адресою: АДРЕСА_3 , які передані в камеру зберігання речових доказів Сколівського РВ, - з н и щ и т и (т.6 а.с.177);
		- диктофон марки Панасонік з аудіо касетою вилучених під час огляду автомобіля марки Mitsubishi Pajero Sport, д.н.з. НОМЕР_13 , який належить ОСОБА_13 та який оглянутий під час судового слідства, передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого - к о н ф і с к у в а т и в дохід держави (т.6 а.с.177, т.8 а.с.18-19);
		- компакт-диск з відеозаписом з магазину Сільпо, що по вул.Б.Хмельницького в м.Стрий Львівської області вилучений протоколом виїмки від 21.03.11., - з а л и ш и т и при матеріалах справи (т.8 а.с.3); 
		- паспорт громадянина України та закордонний паспорт на прізвище ОСОБА_15 , 1984 року народження, - п о в е р н у т и ОСОБА_15 .
		Речі, що не є речовими доказами, вилучені під час проведення обшуків, оглядів та на які накладено арешт, а саме:
		- ювелірні вироби: колечка  5 шт., жовтого кольору, кулончики  3 шт., жовтого кольору; сережки  5 шт., жовтого кольору; ланцюжки  2 шт., жовтого кольору; печатки  2 шт, жовтого кольору; обручки  2 шт., жовтого кольору; колечка  5 шт., жовтого кольору; набори (колечка, сережки)  2 шт., жовтого кольору; браслет  2 шт., жовтого кольору; ланцюжки  3 шт., один з яких із кулончиком жовтого кольору; відривок від ланцюжка  1 шт. жовтого кольору, одна пара сережок жовтого кольору; кулон  2 шт., жовтого кольору; запонка  1 шт. жовтого кольору, червоний пенал, в якому знаходиться: ланцюжок жовтого кольору, довжиною 43 см, ланцюжок жовтого кольору довжиною 19 см; сірий пенал, в якому знаходиться годинник жовтого кольору Ракета із браслетом жовтого металу, вилучені під час обшуку від 22.03.2011 року, за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_61 та які передано на зберігання у бухгалтерію Стрийського МВ ГУ МВС України у Львівській області, - п о в е р н у т и ОСОБА_104 (т.4 а.с.264-265,274). 
		- гроші в сумі 104 долари США, гроші в сумі 20 доларів США, 2 долари канадські, 2 450 гривень, 40 доларів США, 60 Євро, вилучені під час обшуку від 22.03.11. за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_61 та які передані на зберігання у бухгалтерію Стрийського МВ ГУМВС України у Львівській області, - п о в е р н у т и ОСОБА_104 (т.4 а.с.269-270, 274, 285-286).
		- кобуру чорного кольору з пістолетом ПМ-РФ 9 мм Р.А. № НОМЕР_14 , магазин до пістолета та дозвіл на зброю, які вилучені під час санкціонованого обшуку від 22.03.11. у ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_2 , оглянуті під час судового слідства, передати в камеру зберігання речових доказів Сихівського ВП ГУНП у Л/о та зберігати там до вступу вироку в законну силу, після чого - п о в е р н у т и ОСОБА_15 (т.5 а.с.202-203, а.с.205);
		- гроші в сумі 700 доларів США та 311 гривень, вилучені під час огляду автомобіля марки Mitsubishi-Carisma від 22.03.11., які належать ОСОБА_15 та які передано на зберігання у бухгалтерію Стрийського МВ ГУМВС України у Львівській області, - п о в е р н у т и ОСОБА_15 (т.5 а.с.212-213; т.4 а.с.274);
		- револьвер Корнет-С, № ПО018200 та один патрон кал.9 мм Р.А., вилучені під час огляду автомобіля Mitsubishi Pajero Sport, д.н.з. НОМЕР_13 , які належать ОСОБА_13 та які передано в камеру зберігання зброї та боєприпасів Сколівського РВ ГУМВС України у Львівській області, - к о н ф і с к у в а т и в дохід держави (т.8 а.с.12-13, 20);
		- дозвіл на зброю на прізвище ОСОБА_13 , вилучений під час огляду автомобіля Mitsubishi Pajero Sport, д.н.з. НОМЕР_13 , який передано в камеру зберігання зброї та боєприпасів Сколівського РВ ГУМВС України у Львівській області, - п е р е д а т и органу, що його видав (т.8 а.с.12-13, 20); 
		- п`ять гільз кал.9 мм вилучених під час огляду автомобіля Mitsubishi Pajero Sport, д.н.з. НОМЕР_13 , які передано в камеру зберігання зброї та боєприпасів Сколівського РВ ГУМВС України у Львівській області, - з н и щ и т и (т.8 а.с.12-13, 20).
		 
		Запобіжні заходи ОСОБА_13  залишити взяття під варту, ОСОБА_15 змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши з-під варти з зали суду. 
		Апеляція на вирок суду може бути подана протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії вироку. 
		 
		Головуючий 
		 
		Судді    :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...