Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-8/8046.1-08 (2-7/3693-2007) : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 04.08.2009. Забезпечено надання загального доступу: 05.12.2009.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			23 липня 2009 р. № 2-8/8046.1-08 (2-7/3693-2007) 
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			 
			головуючий суддя:Першиков Є.В. 
			суддіДанилова Т.Б., Ходаківська І.П. 
			розглянувши матеріали касаційних скаргСімеїзської селищної ради
			Міністерства охорони здоров'я України 
			на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2009р. 
			у справі
			господарського суду № 2-8/8046.1-2008
			Автономної Республіки Крим 
			за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Азалія" 
			до
			 
				 
					 
						 
							треті особи1) Сімеїзської селищної ради
							2) комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації"
							3) виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради
							1) Міністерство охорони здоров'я України
							2) санаторій "Червоний маяк" Міністерства охорони здоров'я України 
							про 
							за участю представників сторін:
							позивача 
							 
								відповідача 1
								відповідача 2
								відповідача 3
								третіх осіб  
									визнання права власності та спонукання до виконання певних дій
								
								 
									Єннанов А.Є. дов. № 10 від 01.07.2009
								
								Зіневич В.С. дов.№ 37/2009 від 22.06.2009
								Савопул Б.М. дов. № 02-14/3 від 08.01.2009
								не з'явився
								не з'явився 
								1) не з'явився
								2)Євенков С.В. дов. б/н від 22.05.2008

В С Т А Н О В И В:
								 
									У лютому 2007 року Приватна фірма "Азалія" звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сімеїзської селищної ради та Комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на об'єкт нерухомості кафе "Азалія", розташований у смт. Сімеїз, вул. Володимира Луговського (вул. Морська), 2 "Г", у складі: кліматопавільйон літ. А площею 423,33 м2; кафе літ. Б, площею 35,6 м2, а також спонукання Ялтинська БТІ здійснити державну реєстрацію справа власності на вказаний об'єкт.
									Рішенням від 12.03.07 господарський суд Автономної Республіки Крим позов задовольнив, визнавши за позивачем право власності на спірне майно, а також зобов'язав КП "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" здійснити державну реєстрацію права власності позивача на спірне майно. Рішення мотивовано посиланням на ч. 3 ст. 376 ЦК України та будівництво спірного майна позивачем за власні кошти, а також можливості надання в оренду позивачу відповідної земельної ділянки під збудованим нерухомим майном.
									Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2008 за касаційною скаргою Сімеізської селищної ради Рішення господарського суду від 12.03.07 скасоване, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
									Постанова Вищого господарського суду обґрунтована незалученням до участі у справі санаторію "Червоний маяк" та Міністерства охорони здоров'я, які передали майно в оренду, відсутністю підтвердження надання позивачеві земельної ділянки під будівництво у власність або в оренду та відсутністю дозволу на будівництво. Також Вищий господарський суд зазначив, що посилаючись на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-8/8994-2005, суд не встановив, що саме є предметом та підставами спору в зазначеній справі та чи не є він тотожним предмету даного спору.
									Під час нового розгляду справи Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.11.2008 залучено до участі у справі в якості третіх осіб Міністерство охорони здоров'я України, виконавчий комітет Сімеїзської селищної ради та санаторій "Красний маяк".
									Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.01.2009 за клопотанням позивача замінено приватну фірму "Азалія" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Азалія".
									Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.02.2009 замінено третю особу санаторій "Красний маяк" на його правонаступника державний заклад "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Червоний маяк" Міністерства охорони здоров'я України; третю особу виконавчий комітет Сімеізської селищної ради переведено в процесуальний статус відповідача.
									Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2009 ( суддя Чумаченко С.А.) в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна та зобов'язання БТІ здійснити його державну реєстрацію відмовлено повністю. 
									Рішення суду обґрунтоване відсутністю згоди власника Санаторію "Червоний маяк" на створення нової речі замість майна, переданого в оренду, відсутністю рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування на виділення землі в користування ПП "Азалія" для будівництва кліматопавільйону з кафе, відсутності дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на початок виконання будівельних робіт, а відтак збудоване позивачем нерухоме майно визнано судом як самочинне будівництво, право власності на яке у позивача не виникло.
									 
										Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 ( головуючого судді Волкова К.В., суддів Гоголя Ю.М., Голика В.С.) за апеляційною скаргою ТОВ "Приватна фірма "Азалія" рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2009 скасоване та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволені: визнано за ТОВ "Приватна фірма "Азалія" право власності на об'єкт нерухомості в цілому: кліматопавільйон та кафе і зобов'язано КП Ялтинська БТІ зареєструвати цей об'єкт, а також віднесено на Сімеізську селищну раду судові витрати.
										Постанова апеляційного суду вмотивована доведеністю факту будівництва кліматопавільйону та кафе за кошти приватної фірми "Азалія", наявністю дозволу Сімеізської селищної ради на виготовлення проектної документації для відведення 0,282 га земельної ділянки та відсутністю перешкод для передачі цієї земельної ділянки в оренду приватній фірмі "Азалія", недоведеністю права державної власності на переданий в оренду санаторієм "Червоний маяк" кліматопавільйон та загибеллю предмета оренди, що є підставою для припинення договору оренди майна.
										Судова колегія апеляційного суду дослідила матеріали справи № 2-8/8994-2005 господарського суду, предметом якої були схожі питання та відхилила висновок про тотожність предмету спору за вказаною справою із даним спором, оскільки іншим є спірне майно, питання про власність якого ставить позивач, та відрізняється склад учасників спору.
										Не погоджуючись із постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2009, Сімеізська селищна рада та Міністерство охорони здоров'я України звернулися до Вищого господарського суду України із касаційними скаргами, в яких заявники посилаються на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просять постанову апеляційного суду скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2009 залишити в силі.
										Касаційна скарга Сімеізської селищної ради вмотивована порушенням апеляційним судом ст.35 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою рішення по справі № 2-13/524.1-2007 ( 2-8/8994-2995) має преюдиціальне значення для даної справи, а також неправильним застосуванням до спірних відносин ст.376 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що визнання у судовому порядку права власності на самочинно збудоване майно можливе лише у тому випадку, коли відповідна земельна ділянка у встановленому законом порядку виділена особі, яка здійснила самочинне будівництво, а земельна ділянка Приватній фірмі "Азалія" під будівництво кліматопавільйону і кафе не виділялась.
										Касаційна скарга третьої особи Міністерства охорони здоров'я України вмотивована тим, що санаторій "Червоний маяк" як орендодавець майна не надавав приватній фірмі "Азалія" погодження на перебудову, реконструкцію або будівництво нового кліматопавільйону, зданий в оренду кліматопавільйон було зруйновано орендарем без згоди орендодавця та Міністерства охорони здоров'я України, натомість збудоване нерухоме майно є самочинним, право власності на яке у позивача не виникає, тому вважає застосування апеляційним судом ст.331 та 376 Цивільного кодексу України безпідставним.
										Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягає задоволенню. 
										Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
										Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 25 квітня 1994 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради за реєстрована як юридична особа Приватна Фірма "Азалія". 
										08 травня 2001 року між Санаторієм "Червоний маяк" Міністерства охорони здоров'я України (далі - Орендодавець) та Приватною фірмою "Азалія" (далі-Орендар) був укладений договір оренди за № 04/2001( далі Договір оренди), відповідно до якого орендода вець передає, а орендар приймає в оренду кліматопавільон літнього типу, розташо ваний навколо скелі "Дива" в смт. Сімеїз, загальною площею 326кв.м. Строк дії договору визначений до 8 травня 2021 року.
										Пунктом 3.3.1 Договору передбачено право орендаря за узгодженням з орендо давцем здійснювати поліпшення майна (включаючи переобладнання, переплануван ня, капітальний ремонт тощо).
										08 травня 2001 року сторонами був підписаний акт прийому-передачі до дого вору оренди, відповідно до якого Санаторій "Червоний маяк" здав, а Приватна фірма "Азалія" прийняла у користування орендоване майно. Відповідно до пункту 2.1 Договору оренди предметом договору є окремо визначене майно: кліматопавільон літнього типу на пляжі біля скелі „Дива" в смт. Сімеїз міста Ялти загальною площею 326 кв.м, балансова остаточна вар тість якого згідно з інвентарною карткою обліку основних засобів № 375 з урахуван ням довідки про балансову вартість на момент укладення договору становить 5608 грн.
										З урахуванням того, що переданий в оренду кліматопавільон відповідно до пункту 2.1 договору потребував реконструкції при капітальному ремонті, сторони договору в підпункті 3.3.1 договору визначили, що Приватна фірма „Азалія" як орендар має право за згодою санаторію "Червоний маяк" як орендодавця, здійсню вати поліпшення майна (включаючи переобладнання, перепланування, капітальний ремонт та інше). Також, відповідно до пункту 5.8 договору всі поліпшення, здійснені орендарем, повинні бути узгодженні з орендодавцем.
										08 травня 2001 року на 37-ій сесії 23-го скликання Сімеїзської селищної ради було прийнято рішення "Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього пого дження земельної ділянки на землях комунальної форми власності Сімеїзської се лищної ради" за № 16, яким дозволено збір попередніх погоджень, вибору та складання проекту відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) Приватною фірмою "Азалія" орієнтовною площею 0,282 га під кліматопавільон в районі пляжної зони біля скелі "Дива".
										05 червня 2001 року на 38-ій сесії 23-го скликання Сімеїзської селищної ради було прийнято рішення № 24 "Про надання дозволу на складення проектів відведен ня земельних ділянок організаціям, підприємствам, установам з земель комунальної власності Сімеїзської селищної ради", яким було вирішено затвердити ма теріали попереднього узгодження вибору і обстеження земельної ділянки ПФ "Аза лія" для обслуговування кліматопавільону за адресою смт Сімеїз, Набережна та надано дозвіл на узгодження проекту відводу земельної ділянки орієнтовною площею О,282га ПФ "Азалія" для обслуговування кліматопавільону за адресою смт. Сімеїз, набережна.
										14 червня 2002 року між Приватною фірмою "Азалія" (замовник) та Малим підприємством "Моноліт" (підрядник) був укладений договір підряду, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується здійснити будівництво клімато павільону в смт. Сімеїз біля скелі "Дива". Після закінчення будівництва був складений акт прийому виконаних робот, відповідно до якого МП "Моноліт" були виконані підрядні роботи за кошти ПФ "Азалія" на суму 103088,40грн.
										Отже, позивачем був створений новий капітальний об'єкт нерухомості - кліма топавільон площею 423,33кв.м., зі стінами та бетонним майданчиком та підклю ченням до інженерних мереж і комунікацій. Крім того, на території земельної ділянки, відносно якої Сімеїзською селищною радою було прийнято рішення про дозвіл збору матеріалів попереднього узгодження місця розташування та складення проек ту відводу, ПФ "Азалія" було збудоване кафе літ. Б, площею 35,6 кв.м., яке разом з кліматопавільйоном становить собою неподільну річ - кафе "Азалія".
										В подальшому створеному Приватною фірмою "Азалія" об'єкту нерухомості було привласне но поштову адресу м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. В. Луговського (вул. Морська), 2 «Г», що підтверджується технічним паспортом Ялтинського бюро технічної інвентариза ції станом на 10.07.02р.
										Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із ст.24 Закону України "Про планування і забудову територій", згідно з якою дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок ви конання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
										Відповідно до ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій" до звіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектур но-будівельного контролю на підставі проектної документації, документа, що за свідчує право власності чи користування (в тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, угоди про право забудови земельної ділянки, рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об' єкта містобудування, комплексного висновку державної інвестиційної експертизи, документа про призначення відповідальних виконавців робіт. У разі здійснення ре конструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування для отри мання дозволу на виконання зазначених робіт додається копія документа, що посві дчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт.
										Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на вико нання будівельних робіт, а також здійснення незазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згі дно з законодавством.
										Таким чином, підтвердженням правомірності проведення відповідачем будіве льних робіт стосовно об'єкта оренди за Договором оренди може бути наявність дозволу Державного архітектур но-будівельного контролю на виконання будівельних робіт. Позивачем не надано доказів отримання ним такого дозволу або залученим ним до будівництва підрядником МП "Моноліт" за умовами дого вору підряду від 04.06.2002.
										 
											Пунктами 3.3.1 та 5.8 Договору оренди встановлено обов'язковість згоди Санаторію "Червоний маяк" як орендодавця на здійснення орендарем по ліпшення орендованого майна, включаючи переобладнання, перепланування, капі тальний ремонт та інше. Однак, Приватною фірмою "Азалія" не представлено доказів наявності надання Санаторі єм "Червоний маяк" дозволу орендарю на вчинення поліпшення орендованого майна шляхом проведення будівельних робіт щодо його реконструкції, перебудови шляхом знесення існуючого кліматопавільйону та будівництва нового об'єкта.
											Відповідно до ст.778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості. 
											Таким чином, чинне цивільне законодавство передбачає можливість набуття орендарем права спільної власності на нову річ, створену в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця.
											Проте, в даному випадку судом першої інстанції встановлено відсутність відповідної згоди най модавця.
											Забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, у відповідності із ст.22 За кону України "Про основи містобудування", здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, корис тувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому за коном, будівництво об'єктів містобудування.
											Підстави виникнення права користування земельною ділянкою та перелік документів, які підтверджують таке право, визначалися статтями 19, 22 і 23 Зе мельного кодексу України (в редакції від 13.03.1992р.), який діяв на час прийняття Сімеїзською селищною радою рішень № 16 от 08.05.2001 та № 24 від 05.06.2001.
											Ст. 22 Зе мельного кодексу України (в редакції від 13.03.1992р.) встановлює, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, втому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі ( на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
											Порядок надання у користування земельних ділянок, виникнення права корис тування ними і перелік документів, що підтверджують таке право, визначені також у статтях 123,124,125,126 чинного Земельного кодексу України (в редакції від 25.10.2001 року).
											Таким чином, дозволи Сімеїзської селищної ради на складання проекту відве дення земельної ділянки в натурі (на місцевості), надані Сімеїзською селищною радою рішеннями № 16 от 08.05.2001 та № 24 від 05.06.2001 не давали Приватній фірмі "Азалія" права землекористування та права на виконання будівельних робіт, а рішення місцевого органу самоврядування - Сімеїзською селищною радою про надання Приватній фірмі "Азалія" земельної ділянки для розміщення об'єкту будівництва, у порядку, передбаченому статтями 19 та 22 Земельного кодексу України (в редакції від 13.03.1992р.), не приймалося.
											Судом першої інстанції встановлено, що спірний об'єкт нерухомості побудовано без розробленого та погодженого проекту, без дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт, і на земельній ділянці, яка не була виділена Сімеізською селищною радою у встановленому порядку Приватній фірмі "Азалія" під будівництво кліматопавільйону з кафе, а відтак, спірний об'єкт нерухомості визнано самочинним будівництвом.
											Відповідно до ст. 376 Цивільного Кодексу України, житловий будинок, бу дівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, як що вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
											Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
											Відповідно до ст. 124 чинного Земельного кодексу України передача в оренду земель них ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійсню ється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місце вого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної діля нки.
											Відповідно до ст. 126 Земельного Кодексу України, право власності на земе льну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструєть ся відповідно до закону.
											Оскільки позивач не надав доказів права власності чи права постійно го користування земельною ділянкою, або укладення договору оренди земельної ді лянки, на якій знаходиться спірне майно, та не представив дозвіл на буді вництво спірного об'єкту, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання права власності на самочинне будівництво, а відтак, і обов'язку БТІ зареєструвати право власності на самочинно збудований об'єкт.
											Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив із доведеності факту будівництва кліматопавільйону та кафе за кошти приватної фірми "Азалія", наявністю дозволу Сімеізської селищної ради на виготовлення проектної документації для відведення 0,282 га земельної ділянки та відсутністю перешкод для передачі цієї земельної ділянки в оренду приватній фірмі "Азалія", недоведеністю права державної власності на переданий в оренду санаторієм "Червоний маяк" кліматопавільйон та загибеллю предмета оренди, що є підставою для припинення Договору оренди майна.
											Однак, у відповідності із ст.331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, в тому числі за власні кошти, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
											Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття в експлуатацію.
											Оскільки Законами "Про основи містобудування", "Про планування та забудову територій", Земельним кодексом України встановлено умови здійснення будівництва нерухомого майна: на земельній ділянці, що відведена для цієї мети, із належним дозволом на будівництво та належно затвердженим проектом, без порушенням будівельних норм і правил, то набуття права власності на новостворене будівництво можливо лише за умови дотримання цих вимог.
											Щодо оцінки апеляційним судом наявного дозволу Сімеізської селищної ради на виготовлення проектної документації для відведення 0,282 га земельної ділянки та відсутністю перешкод для передачі цієї земельної ділянки в оренду приватній фірмі "Азалія", які визначені апеляційним судом як підстави для використання земельної ділянки, то колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з таким висновком апеляційного суду, оскільки він суперечить приписам ст. 19 та 23 Земельного кодексу України (в редакції від 13.03.1992р.), статті 123 Земельного кодексу України, чинного з 01.01.2002, згідно з якими надання земельної ділянки в користування можливе лише за наявності рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.
											Щодо висновку апеляційного суду про недоведеність права державної власності на переданий в оренду санаторієм "Червоний маяк" кліматопавільйон та загибеллю предмета оренди, що є підставою для припинення договору оренди майна, то ці обставини не позбавляють позивача Приватну фірму "Азалія" від обов'язку отримати у встановленому порядку акт про відведення земельної ділянки( договір оренди), належно затвердити та погодити проект та отримати від інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на будівництво, тим паче, що до загибелі предмета оренди призвели неправомірні дії самого позивача.
											Суди дослідили матеріали справи № 2-8/8994-2005 господарського суду, предметом якої були схожі питання та відхилили висновок про тотожність предмету спору за вказаною справою із даним спором, оскільки іншим є спірне майно, питання про власність якого ставить позивач, та відрізняється склад учасників спору.
											Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
											Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
											З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційних скарг Сімеїзської селищної ради та Міністерства охорони здоров'я України, оскільки судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити рішення в силі, а суд апеляційної інстанції помилково застосував норму права, яка не повинна застосовуватись до спірних правовідносин, тому постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню.
											 
												Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
												 
													П О С Т А Н О В И В:
													 
														Касаційну скаргу Сімеїзської селищної ради задовольнити.
														 
															Касаційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України задовольнити.
															 
																Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2009р. у справі № 2-8/8046.1-2008 скасувати.
																 
																	Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2009 у справі № 2-8/8046.1-2008 залишити в силі.
																	 
																		Головуючий Є. Першиков
																		 
																			Судді Т. Данилова
																			 
																				І. Ходаківська

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...