Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/8531/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано судом: 11.08.2016. Зареєстровано: 11.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2016.
Дата набрання законної сили: 26.08.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                  Справа №  752/8531/16-ц 
		                                   Провадження № 2/752/4017/16 
		 
		         РІШЕННЯ           
		Іменем        України
		заочне 
		          08.08.2016 року Голосіївський суд м. Києва 
		в складі головуючого судді       Чередніченко Н.П. 
		з участю секретаря                     Литвиненко Ю.С.   
		  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - Перша Київська державна нотаріальна контора про усунення перешкод у здійсненні прав власності, -
		                                                                встановив :
		Позивач ОСОБА_1звернувся  до суду з позовом  до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа - Перша Київська державна нотаріальна контора про усунення перешкод у здійсненні прав власності, в якому просить  скасувати арешт з будинку по АДРЕСА_1 який зареєстровано 28.10.2014 року реєстратором Першою Київською державною нотаріальною конторою на підставі повідомленням № 099/1538 від 11 грудня 2000 року державної адміністрації Московського району м. Києва.
		В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько - ОСОБА_3. Згідно договору від 26 лютого 1987 року посвідченого 2-ю державною нотконторою 26.02.1987р., №4-1065, зареєстрованого КП «КМБТІ та РПВ на ОНМ» 09.03.1987р., в книзі д.53-148 за реєстровим №5845, ОСОБА_3, станом на день смерті, належала ? будинку АДРЕСА_1. Отже, після смерті батька, відкрилась спадщина на ? житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1 Позивач своєчасно та в належний строк прийняв спадщину шляхом подачі заяви в Дев'яту Київську державну нотаріальну контору про прийняття спадщини і отримав свідоцтво про право на спадщину за законом 10 березня 1994 року за № 6дн-531. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 березня 1994 року, позивач є власником частини будинку АДРЕСА_1, право власності на який було зареєстроване за Савіловим В.М на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 2-ю державною нотконторою 26.02.1987р., №4-1065, зареєстрованого КП «КМБТІ та РПВ на ОНМ» 09.03.1987р., в книзі д.53-148 за реєстровим №5845. При підготовці  документів для оформлення прав власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про спадщину за законом, позивач дізнався про те, що згідно повідомлення Держадміністрації Московського району м. Києва 099/1538 від 11.12.2000р. Першою Київською державною нотаріальною конторою накладено 28.10.2004р. заборону на відчуження будинку за адресою: АДРЕСА_1. Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна зареєстровано обтяження, а саме: Тип обтяження: арешт (архівний запис); реєстраційний номер обтяження: 1420647, зареєстровано: 28.10.2004 14:26:58 за № 1420647 реєстратором: Перша київська державна нотаріальна контора, 01135, м. Київ, пр.-т Перемоги, 11, 234-65-63, 234-99-96, 235-30-35. Підстава обтяження: повідомлення, 099/1538, 11.12.2000, Держадміністрація Московського району. Обєкт обтяження: будинок, состав: ціле, стан: добудоване, статус: жиле, адреса : АДРЕСА_1. Додаткові дані: Архівний номер: 2962123KIEV1, Архівна дата: 15.12.2000, Дата виникнення: 15.12.2000, № реєстра: 89337-845, внутр. № 86014D302DF138324439, комментарий: вх.9992.
		При зверненні до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, яка на даний час виконує повноваження держадміністрації Московського району м. Києва, з метою зняття арешту з будинку та отримання документу, що є підставою накладання арешту, 14.12.2015 року отримав відмову. 
		Позивач посилається на те, що у зв'язку з наявністю заборони накладеної на підставі повідомлення Держадміністрації Московського району м. Києва 099/1538 від 11.12.2000р. на відчуження будинку за адресою: АДРЕСА_1, він як спадкоємець майна Савілова В.М, обмежений у можливості реалізації прав власності нерухомим майном (не може зареєструвати належним чином своє право власності на належну йому частини будинку), добросовісним набувачем якого він є, змушений  звернутися до суду з вимогами скасувати арешт.
		В порядку підгтовки справи до розгляду від представник позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		Відповідач та третя особа до суду не з"явилися. Судом про дату судового розгляду повідомлялися належним чином . Представник нотаріальної контори подав до суду клопотання про розгялд справи за їх відсутності .
		Відповідно до вимог ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, Який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів,якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст.ст.224,225 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
		Дослідтвши матеріали справи судом встановлено наступне .
		Позивач Савілов О.В є спадкоємцем власника однієї другої частини житлового будинку по АДРЕСА_1 що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 березня 1994 року. Право власності на частину житлового будинку було зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 2-ю державною нотконторою 26.02.1987р., №4-1065, зареєстрованого КП «КМБТІ та РПВ на ОНМ» 09.03.1987р., в книзі д.53-148 за реєстровим №5845. 
		Рішенням  виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 22.10.1985 року №  842 «Про встановлення санітарно-захисної зони міського крематорію»  будинок за адресою: АДРЕСА_1, віднесено до санітарно-захисної зони міського крематорію  та визнано, як такий, що підлягає відселенню, яке повинен був виконати виконком Московської районної ради народних депутатів.
		На підставі повідомлення № 099/1538 від 11 грудня 2000 року Держадміністрації Московського району м. Києва Першою Київською державною  нотаріальною конторою накладено заборону на відчуження будинку.
		Позивач звернувася з письмовим зверненням   до  Голосіївської районної державної адміністрації про зняття арешту з будинку однак,  листом від 08.07.2015 року  Голови Голосіївської районної державної адміністрації повідомлено про не можливість задоволення  даного звернення, посилаючись на те, що відповідно проведеної Державною реформи  управління в м. Києві у 2010 році, що реалізувалося рішенням Київської міської ради від 09.09.2010 року № 7/4819 «Про питання організації управління районами в м. Києві» та розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.09.2010 року № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві» Голосіївська районна у м. Києві рада та її виконавчий орган - Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація припинили свою діяльність шляхом ліквідації та була створена нова, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація.
		При зверненні до Державного архіву м. Києва позивач отримав копію рішення виконавчого комітету Київської  міської ради народних депутатів від 22.10.1985 року № 842 «Про встановлення санітарно-захисної зони міського крематорію» в якому зазначається про заплановане відселення жителів вказаних будинків, в тому числі будинок за адресою: АДРЕСА_1, до визначених місцевими органами влади помешкань виключно на протязі 1986-1988 років з наданням іншого житла, яке повинен був виконати виконком Московської районної ради народних депутатів. Проте по закінченню визначеного строку переселення не відбулось. (а.с. 18) 
		Згідно п. 1 рішення Президії Київської міської ради народних депутатів № 8 від 24.07.1990 року «Про вдосконалення порядку використання території районів малоповерхової садибної забудови в м. Києві» Міськвиконкому  було доручено припинити суцільне знесення забудови в місті, скасувати прийняті по даному питанню рішення.(а.с.19)
		 Згідно п.п. 1, 2 рішення Київської міської ради народних депутатів (VII сесія XXI скликання № 35 від 05.03.1992 року) «Про збереження малоповерхової садибної забудови в м. Києві та вдосконалення порядку використання її території» було прийнято рішення  про спрямування містобудівною політики на збереження та реконструкцію районів малоповерхової садибної забудови. Затверджено перелік районів збереження і реконструкції малоповерхової садибної забудови і умови використання цих територій  відповідно до додатку № 1. З додатку № 1 до цього рішення вбачається, що умови використання малоповерхової садибної забудови по вул. Кіровоградській, Профінтерній, Байковій, Волзькій, пров. Волзькому визначені, як реконструкція, збереження з ущільненням. (а.с.21-25)
		Згідно п. 6 зазначеного рішення затверджено перелік земельних ділянок, які підлягають вилучення для державних і суспільних потреб та знесення на цих ділянках житлових будинків, будівель та зелених насаджень (додаток 3), відповідно до якого до даного  переліку вул. Профінтерна в м. Києві не входить. (а.с. 17)
		Враховуючи вище та те, що відселення виконкомом Московської районної ради народних депутатів на протязі 1986-1988 років не проводилось - обставина якою обумовлено накладення арешту відпала, право власності не припинено, в установленому законом порядку, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав і свобод, оскільки діюча заборона перешкоджає йому як спадкоємцю власника здійснити реєстрацію права власності та володіти, користуватись і розпоряджатись своїм майном для здійснення прав гарантованих Конституцією України.
		Відповідно до вимог ст. 321 Цивільного процесуального кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Відповідно до статті 41 Конституції України та п.2, ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений  у його здійсненні, крім випадків, встановлених  Конституцією та законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 316  ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Як встановлено  у судовому засіданні та підтвердженнями матеріалами справи, позивач у встановленому законом порядку набув права власності на частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
		Згідно до ст. 217, 319 ЦК України власникові належить право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
		Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) закріплені основні принципи здійснення права власності та його обмеження: по-перше, встановлено право безперешкодно і в повному обсязі здійснювати правомочності власника щодо свого майна, по-друге, визначено межі допустимого розумного втручання повинно бути законним і має здійснюватися з дотриманням принципу справедливого балансу між публічними і приватними інтересами.
		Відповідно до положень ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним користування та розпорядження своїм майном.
		02.09.2015р. Київським МБТІ та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна на замовлення позивача виготовлено технічний паспорт на будинок за адресою: АДРЕСА_1(а.с. 35 -37)
		Листом Київське МБТІ та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна № ПБ -2015 № 1696 від 09.09.2015 року, повідомило, що відповідно до проведеної інвентаризації від 02.09.2015 року житловий будинок за адресою по АДРЕСА_1 має такі показники : загальна площа 94,9 кв.м., житлова 56,7 кв.м.(а.с. 33)
		Згідно листа Київського МБТІ та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна № ПБ -2015 № 1832 від 22.09.2015 року, адресованим 9-ій Київській державній нотаріальній конторі, реєстрація права власності на ? будинку АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 2-ю державною нотконторою 26.02.1987р., №4-1065, зареєстрована КП «КМБТІ та РПВ на ОНМ» 09.03.1987р., в книзі д.53-148 за реєстровим №5845 не скасована, отже у позивача наявне право на зазначену частину будинку і право звернення до суду з даним позовом про усунення перешкод у користуванні майном.(а.с.34)
		Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.
		Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.
		Стаття 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає правомірне очікування настання певних обставин.
		В практиці Європейського суду з прав людини (наприклад, справа «Пайн Веллі Девелопмент та інші проти Ірландії»(Pine Valley Development Ltd and Others vs. Ireland, № 12742/87, рішення від 29 листопада 1991 року), «Стретч проти Об'єднаного Королівства»(Stretch vs. United Kingdom, № 44277/98, рішення від 24 червня 2003 року), «Федоренко проти України»(Fedorenko vs. Ukraine, № 25921/02, рішення від 1 червня 2006 року) концепція власності трактується досить широко та має на увазі, зокрема, рухоме та нерухоме майно, акції та інші цінні папери, патенти, право на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, ліцензії на проведення діяльності, економічні інтереси, пов'язані з веденням бізнесу, право продовження оренди нерухомості, доменні імена, право на податкові кредити, правомірні очікування настання певних обставин.
		Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		В силу ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.  
		З огляду на наведене вище, оскаржувана заборона накладена Першою київською державною нотаріальною конторою 28.10.2004р. згідно повідомлення Держадміністрації Московського району м. Києва 099/1538 від 11.12.2000р. на відчуження будинку за адресою: АДРЕСА_1, порушує право позивача на володіння, користування та розпорядження належним йому спадковим майном, добросовісним набувачем якого він є.
		У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосудді, а відповідно до статті 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право предявити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.
		Суть статті 13 Конвенції зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові (суду) розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
		Через наявність заборони на відчуження майна, яка була накладена 28.10.2004 р. Першою київською державною нотаріальною конторою, позивач, як спадкоємець майна ОСОБА_3, не може зареєструвати належним чином своє право власності на належну йому частини будинку по АДРЕСА_1 у зв'язку із продовженням перебування спадкового майна під арештом, чим порушуються його права згідно ст. 1297 ЦК України щодо законного набуття права власності на нерухоме майно і його наступної державної реєстрації, у зв'язку з чим, такі порушені права позивача підлягають захисту шляхом скасування накладеного арешту: реєстраційний номер обтяження - 1420647, накладений на об'єкт обтяження - будинок по АДРЕСА_1 на підставі повідомлення Держадміністрація Московського району 099/1538 від 11.12.2000, який зареєстрований Першою київською державною нотаріальною конторою 28 жовтня 2004 року.
		На підставі викладеного ст.ст. 316, 317 , 319 , 321, 387 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88,169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
		                                                   вирішив :
		                                               
		     Позов ОСОБА_1 до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, третіх осіб - Перша Київська державна нотаріальна контора про усунення перешкод у здійсненні права власності задовольнити.
		     Скасувати арешт (архівний запис, реєстраційний номер обтяження - 1420647, накладений на об'єкт обтяження - будинок по АДРЕСА_1 на підставі повідомлення Держадміністрація Московського району 099/1538 від 11.12.2000, який зареєстрований Першою київською державною нотаріальною конторою 28 жовтня 2004 року; додаткові дані: Архівний номер: 2962123KIEV1, Архівна дата: 15.12.2000, Дата виникнення: 15.12.2000, № реєстра: 89337-845, внутр. № 86014D302DF138324439, комментарий: вх.9992.
		     Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
		     Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
		   
		     Суддя :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...