Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/4588/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань.
Надіслано для оприлюднення: 12.08.2016. Зареєстровано: 12.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2016.
Дата набрання законної сили: 22.08.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 185/4588/16-к
		Провадження № 1-кп/185/325/16
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		20 липня 2016 року м. Павлоград
		 Дніпропетровської області
		Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
		Головуючого - судді ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря - ОСОБА_2 
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		адвоката - ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження від 28.04.2016 року № 22014170000000067 за обвинуваченням 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Усть - Нера, Оймяконського району, Якутії, громадянина України, перебуваючого у цивільному шлюбі, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6 , 2007 р.н., працюючого за наймом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України, -
		 В С Т А Н О В И В :
		07 квітня 2014 року на території Донецької області України, невстановленими особами для насильницького підтримання влади незаконної самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки» (далі «ДНР») було створено непередбачене законом збройне формування, яке мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, учасники збройного формування були озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою а також мали тяжке військове озброєння та військову техніку. Крім того в зазначеному формуванні було визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставились завдання щоденної діяльності, яка полягала в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур «ДНР», придушення організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Донецької області, встановлення режиму військового стану, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєння інших тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень. Вказані формування дислокувались в різних населених пунктах та місцевостях Донецької області та мали загальну координацію керівництва.
		На початку березня 2015 року ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, перебуваючи в м. Донецьку, Донецької області, вступив до незаконного збройного формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки». 
		При цьому, ОСОБА_5 , вступаючи до незаконного збройного формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки», був достовірно обізнаним, що останнє не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу Безпеки України», «Про міліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України.
		Надалі, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою участі у діяльності непередбаченого законом збройного формування, ОСОБА_5 , увійшов до незаконного збройного формування, під командуванням невстановленої особи. 
		Ознайомившись з встановленими правилами поведінки, правами та обов`язками члена вказаного збройного формування, ОСОБА_5 , дав свою згоду на їх дотримання та виконання, тим самим, підтвердив свої наміри на участь у вищевказаному незаконному збройному формуванні та виконанню його цілей і завдань, при цьому проходив тренування в м. Донецьку з використанням вогнепальної зброї та вивчав прийому рукопашного бою. 
		Після цього, починаючи, з березня по кінець липня 2015 року, ОСОБА_5 , здійснюючи свої умисні протиправні дії у складі непередбаченого законом збройного формування, систематично виконував накази свого керівництва та будучи штатним розвідником розвідувального управління Республіканської гвардії (РУ РГ) «ДНР» з позивним «Якут», носив камуфляжний одяг, з атрибутикою «ДНР», будучи при цьому озброєним автоматом системи «Калашникова», з набоями до нього. 
		Так діючи у складі незаконного збройного формування «ДНР» ОСОБА_5 виконував наступні обов`язки:
		- охорона зайнятих НЗФ «ДНР» будівель та споруд у м. Донецьку;
		- підготовка для вчинення диверсійних дій на території підконтрольній владі Україні; 
		Таким чином, починаючи з березня по кінець липня 2015 року, ОСОБА_5 , здійснюючи свої умисні протиправні дії у складі непередбаченого законом збройного формування, систематично виконував накази свого безпосереднього командира, а також виконував інші протиправні накази направлені проти представників влади, які отримував від своїх керівників з числа незаконного збройного формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки».
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою провину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, заявив про щире каяття, висловив жаль з приводу вчиненого та дав показання про те, що в березні 2015 року, він, помилково поділяючи погляди та мету створення ДНР та ЛНР, за пропозицією знайомого свідомо прийняв рішення добровільно вступити до лав не передбаченого законом збройного формування ДНР.
		При цьому, вступаючи до незаконного збройного формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки», він був достовірно обізнаним та розумів, що останнє не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу Безпеки України», «Про міліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України.
		Надалі, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою участі у діяльності непередбаченого законом збройного формування, він увійшов до незаконного збройного формування, під командуванням чоловіка на прізвисько « ОСОБА_7 ». 
		Ознайомившись з встановленими правилами поведінки, правами та обов`язками члена вказаного збройного формування, він добровільно та свідомо дав свою згоду на їх дотримання та виконання. та проходив тренування в м. Донецьку з використанням вогнепальної зброї та вивчав прийому рукопашного бою. 
		Після цього, починаючи, з березня по кінець липня 2015 року, він у складі непередбаченого законом збройного формування, систематично виконував накази свого керівництва та будучи штатним розвідником розвідувального управління Республіканської гвардії (РУ РГ) «ДНР» з позивним «Якут», носив камуфляжний одяг, з атрибутикою «ДНР», був озброєним автоматом системи «Калашникова», з набоями до нього. Та виконував обов`язки з охорони зайнятих НЗФ «ДНР» будівель та споруд у м. Донецьку та підготовці вчинення диверсійних дій на території підконтрольній владі Україні; 
		За вказаний період часу він одного разу отримав зарплатню у розмірі 8000грн., отримав дозвіл на вихід за територію підрозділу та свідомо, з метою припинити свою участь у діяльності незаконного збройного формування втік на територію підконтрольну Україні, де згодом був затриманий правоохоронними органами, співпрацюючи з якими розповів про всі обставини вчинення вказаного злочину.
		Зауважив, що під час зазначених подій він не застосовував вогнепальну зброю проти будь-кого, у тому числі і проти військовослужбовців Збройних Сил України та мирного населення.
		Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5  звернувся до суду з клопотанням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки він повністю визнає свою провину в скоєнні зазначеного кримінального правопорушення, та вважає зібрані в справі докази його провини достовірними, допустимими та достатніми, в зв`язку з чим досліджувати їх, а також допитувати інших учасників судового розгляду немає ніякої необхідності.
		З`ясувавши думку прокурора та захисника, які не заперечували проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснивши обвинуваченому у присутності його захисника правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останній погодився, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та застосував при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Аналізуючи показання обвинуваченого в судовому засіданні, співставляючи ці показання з обвинуваченням, що інкримінується ОСОБА_5 , суд робить обґрунтований висновок про те, що показання обвинуваченого мають характер логічних, послідовних та об`єктивних, а відтак, з урахуванням застосування при розгляді справи положень ч.3 ст.349 КПК України, винність обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України - доведена повністю.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно правильно кваліфікувати за ч.2 ст.260 КК України, як участь у діяльності не передбачених законами України збройних формувань.
		При призначенні виду і розміру покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5  раніше не був судимий, підлягає покаранню за вчинене тяжке кримінальне правопорушення, має позитивну характеристику.
		В якості пом`якшувальних обставин суд враховує що обвинувачений повністю визнав свою провину, щиро розкаявся у вчиненому, активно співпрацював з досудовим розслідуванням та сприяв швидкому судовому розгляду справи, має на утриманні малолітнього сина та батька цивільної дружини, який знаходиться у похилому віці, вперше притягається до кримінальної відповідальності.
		Обтяжливих обставин судом не встановлено.
		Однак, суд бере до уваги, що обвинуваченим ОСОБА_5 вчинено тяжкий злочин проти громадської безпеки, суспільна небезпечність якого полягає в тому, що створення, існування та участь у неконтрольованих суспільством і державною владою воєнізованих та збройних формувань є джерелами підвищеної небезпеки для суспільства, створює можливість їх використання для вчинення злочинів, протистояння з органами влади, веде до необхідності приборкання їх силою з усіма випливаючими з цього наслідками й т.і.
		Разом з тим, сукупність наведених вище пом`якшувальних обставин, що пом`якшують покарання та суттєво знижують ступень тяжкості вчинених злочинів, висловлені обвинуваченим дієві наміри змінити життя та відмовитися від учинення в майбутньому будь-яких злочинних дій, а також враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_5  за власною ініціативою припинив свою участь у триваючому злочині, не застосовував вогнепальну зброю проти громадян та військовослужбовців України, визнаються судом виключними обставинами та приводять суд до висновку про можливість, з урахуванням відсутності обтяжуючих обставин у справі, призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за ч.2 ст.260 КК України у вигляді позбавлення волі, але нижче від найнижчої межі, визначеної санкцією вказаної статті, із застосуванням до основного покарання положень ст.69 КК України, без конфіскації належного йому майна. 
		Доля речових доказів необхідно вирішити на підставі ст.100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд - 
		 
		 У Х В А Л И В :
		ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.260 КК України.
		ОСОБА_5  призначити покарання за ч.2 ст.260 КК України, із застосуванням до основного покарання положень ст.69 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк один рік, без конфіскації належного йому майна.
		До набрання вироком чинності запобіжний захід відносно ОСОБА_5 залишити незмінним - у вигляді тримання під вартою.
		Строк відбування покарання для ОСОБА_5 обчислювати з 14.10 год. 28 квітня 2016 року.
		Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати строк попереднього ув`язнення ОСОБА_5 , засудженому до позбавлення волі, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, період його попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження з дня його затримання  з 14.10год 28 квітня 2016 року до набрання вироком законної сили.
		Речові докази  мобільний телефон Самсунг С 3530, з сім картою НОМЕР_1 , мобільний телефон Самсунг С 3010, планшет фірми «Хуавей», з сім картою НОМЕР_2 , два блокноти , дві кредитні картки Приват банку № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , кредитну картку НОМЕР_5 , сим картку Лайф без номеру, сим картки № НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , передані на зберігання ОСОБА_8  залишити останній за належністю.
		Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк тридцять днів з дня його проголошення, а особою під вартою в той же строк  з дня отримання копії вироку.
		 
		 Суддя          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...