Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 918/169/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано для оприлюднення: 12.08.2016. Зареєстровано: 14.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2016.
Дата набрання законної сили: 09.08.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		33013 , м. Рівне,  вул. Набережна, 26А
		 
		 УХВАЛА       
		"09" серпня 2016 р.                                                                   Справа  № 918/169/16 
		 
		Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання В"юненко І.І. за участю представника ініціюючого кредитора ОСОБА_1, представника ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_2, представника ТОВ "Акріс Агро" ОСОБА_3, представника боржника ОСОБА_4 та розпорядника майна ОСОБА_5 розглянувши матеріали за заявою кредитора ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Агро XXI" (вул. Заводська, буд.1,Бабин,Гощанський район, Рівненська область,35431) до боржника ОСОБА_7 підприємство, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" (вул. Заводська 1,Бабин,Гощанський район, Рівненська область,35431) про банкрутство,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Агро XXI"  звернулося до господарського суду Рівненської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_8 підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС".
		Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.03.2016р. прийнято до розгляду заяву ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Агро XXI" про порушення справи про банкрутство ОСОБА_8 підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС".
		Ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.03.2016р. порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_8 підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС". Визнано вимоги ТОВ "Агро XXI" до боржника в сумі                            4 350 542 грн.83 коп. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника         ОСОБА_5 Проведення попереднього засідання суду  призначено  на "24" травня 2016 р.
		Офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі здійснене на веб-сайті Вищого господарського суду України за№29721 від 28.03.2016р.
		24.05.2016р. та 21.06.2016р. розгляд справи судом відкладався з підстав зазначених в ухвалах.
		09.08.2016р. в судовому засіданні встановлено, що від ТОВ "Акріс Агро", ОСОБА_8 підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" та ТОВ "Агро XXI" на адресу суду надійшли повідомлення про скасування довіреностей, які були видані вищезазначеними підприємствами до 02.08.2016р.
		Крім того, 09.08.2016р. від ініціюючого кредитора  ТОВ "Агро XXI" на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що керівництвом заявника прийнято рішення про заміну всіх представників, які представляли інтереси кредитора у даній справі до 02.08.2016р. та на підставі викладеного представник ТОВ "Агро XXI" просив відкласти розгляд справи для подання додаткових доказів.
		Господарський суд, розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, заслухавши думку учасників провадження у даній справі, прийшов до висновку про відмову у задоволенні останнього виходячи з наступного.
		Ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.03.2016р. визнано вимоги ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Агро XXI"  до боржника у сумі                                           4 350 542 грн.83 коп.
		Ухвалою господарського суду Рівненської області від 27.04.2016р. призначено заяву        ТОВ "Агро ХХІ" з додатковими грошовими вимогами до боржника в розмірі                                                3 822 543 грн. 34 коп. на        "24" травня 2016 р. 
		24.05.2016р. в судовому засіданні, судом надано оцінку заявленим додатковим вимогам ТОВ  "Агро XXI", які боржником визнанні в повному обсязі у зв'язку з чим, у господарського суду не виникало додаткових питань щодо заявлених вимог ТОВ "Агро XXI" та не витребовувалось додаткових доказів.
		У відповідності до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 
		Крім того, суд звертає увагу учасників провадження у справі, що господарський суд обмежений строком для розгляду заявлених кредиторських вимог до боржника. Так,  у відповідності до ч. 2 ст. 22  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п'ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.
		Строк процедури розпорядження майном боржника ОСОБА_8 підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" сплинув 18.07.2016р. під час перебування судді Заголдної Я.В. у щорічній відпустці, у зв'язку з чим розгляд справи призначено на                09 серпня 2016 р. 
		Водночас, клопотання про продовження строку процедури розпорядження майном ОСОБА_8 підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" від розпорядника майна та боржника на адресу суду не надходило.
		Отже, з урахуванням викладеного, у господарського суду відсутні підстави для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.
		У відповідності із ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон України про банкрутство) протягом тридцятиденного терміну з дня опублікування на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_8 підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" до господарського суду та розпорядника майна надійшли письмові заяви з вимогами до боржника та документи, що їх підтверджують від наступних кредиторів:
		- ТОВ "Агро ХХІ" про визнання додаткових грошових вимог кредитора до боржника на суму  3 822 543 грн. 34 коп.
		- ТОВ "Акріс Агро" про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму                  1 662 567грн. 12 коп.
		-  ПАТ "Дельта Банк" про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму    830 031 907 грн. 27 коп.
		 У судовому засіданні 09.08.2016 року розпорядник майна надала пояснення, навела доводи та міркування, висловила свою думку з питань, які виникли під час розгляду справи.
		Також, у судовому засіданні розпорядник майна надала суду пояснення про проведені     нею заходи в процедурі розпорядження майном за останній час у справі, повідомивши про результати розгляду ним грошових вимог всіх кредиторів, які звернулись з вимогами до боржника та про те, що нею на виконання вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" надіслано всім кредиторам повідомлення про результати розгляду їхніх вимог до боржника.
		Розпорядником майна боржника долучено до матеріалів справи уточнений реєстр вимог кредиторів, який вона просила затвердити та повідомлення на заяви з кредиторськими вимогами. До поданого на затвердження судом реєстру вимог кредиторів розпорядником майна включено вимоги кредиторів у наступному складі та сумах:
		 
		- ТОВ "Агро ХХІ" ініціюючий кредитор (ухвалою суду  від 25.03.2016р. визнано вимоги до боржника у сумі 4 350 542 грн.83 коп. ) та з врахуванням додаткових грошових  вимог до боржника в розмірі    3 822 543 грн. 34 коп. та судові витрати в розмірі 16 536,00 грн.  з яких основний борг - 7 480 638, 62 грн., штраф, пеня 638 756,38 грн., судові витрати 16 536, 00 грн. ( додаткові вимоги підтверджуються договором поставки №1905 від 30.05.2014р., договором поставки паливо-мастильних матеріалів №930 від 31.05.2013р., видатковими накладними, договором позики №1922 від 31.07.2014р., виписками по особовим рахункам.
		Згідно повідомлення боржника та розпорядника майна від 04.05.2016р. (т.1 а.с. 133) додаткові вимоги  ТОВ "Агро ХХІ" до боржника визнанні в повному обсязі та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в повному обсязі.
		- ТОВ "Акріс Агро" з грошовими вимогами до боржника в розмірі - основний борг                        1 662 567, 12 грн., (підтверджено договором поворотної фінансової допомоги №30/03/2015-1 від 30.03.2015р., додатковою угодою №1 від 30.03.2015р. до  договору  поворотної фінансової допомоги №30/03/2015-1 від 30.03.2015р., платіжними дорученнями); 2 756 грн. 00 коп. - судові витрати.
		Згідно повідомлення боржника та розпорядника майна від 04.05.2016р. (т.1 а.с. 135-136) вимоги заявника  ТОВ "Акріс Агро" визнаються частково, а саме в розмірі                                               1 633 027,00 коп. та 2 756,00 грн. судового збору, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.
		Господарський суд, розглянувши в судовому засіданні заявлені вимоги   ТОВ "Акріс Агро", заслухавши пояснення учасників провадження у справі, прийшов до висновку про часткове визнання вимог, виходячи з наступного.
		Згідно ч. 1 ст. 23  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
		Як вбачається із заяви ТОВ "Акріс Агро" з грошовими вимогами до ОСОБА_8 підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" підтверджуються договором поворотної фінансової допомоги №30/03/2015-1 від 30.03.2015р., додатковою угодою №1 від 30.03.2015р. до  договору  поворотної фінансової допомоги №30/03/2015-1 від 30.03.2015р., платіжними дорученнями (т. К. -  ТОВ "Акріс Агро", а.с. 20-30), а саме: №2793 від 13.11.2015 року, №2448 від 02.11.2015 року, №2548 від  02.11.2015 року, №2673 від 05.11.2015 року, №2476 від 29.10.2015 року, №2540 від 30.10.2015 року, №2145 від 19.10.2015 року, №2197 від 20.10.2015 року, №2000 від 07.10.2015 року, №2001 від 07.10.2015 року, №1865 від 29.09.2015 року, №1891 від 30.09.2015 року, №792 від 16.07.2015 року, №1468 від 27.08.2015 року, №683 від 01.07.2015 року, №725 від 07.07.2015 року, №636 від 26.06.2015 року, №682 від 01.07.2015 року, №170 від 22.04.2015 року, №234 від 23.04.2015 року, №3902 від 05.01.2016 року. В даних платіжних дорученнях в розділі "призначення платежу" зазначено: поворотна фінансова допомога згідно договору №30/03/2015-1 від 30.03.2015 року. на загальну суму 1 633 027,00 грн.
		При цьому, згідно платіжного доручення  №3683 від 18.12.2015 р. (т. К. -  ТОВ "Акріс Агро", а.с. 20) на суму 29 540,12 грн., призначення платежу зазначено: "оплата за оренду рухомого майна згідно договору №22/04/2015-2  від 22.04.2015 року".
		Таким чином, заборгованість на суму 29 540,12 грн. не підтверджена належним чином, а тому включенню до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_8 підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" підлягають вимоги ТОВ "Акріс Агро" в розмірі                  1 633 027,00 грн. - основного боргу та 2 756,00 грн. - судових витрат. В решті заявлених вимог в розмірі  29 540,12 грн. господарський суд відмовляє у їх включенні до реєстру вимог кредиторів боржника.
		-  ПАТ "Дельта Банк" з грошовими вимогами до боржника в розмірі 830 031 907, 27 грн. та 2756,00 грн. судових витрат  -  з яких основний борг - 503 112 464 ,31 грн. в т.ч. 100 259 500,00 грн. (забезпечених заставою), 326 919 442,96 грн. штраф, пеня та 2756,00 грн. судовий збір.
		Згідно повідомлення боржника та розпорядника майна від 04.05.2016р. (т.1 а.с. 138-139) вимоги  ПАТ "Дельта Банк" до боржника визнаються частково, а саме в розмірі                    100 259 500,00 грн. (вимоги забезпечені заставою) та 2 756,00 грн.- судового збору.
		Господарський суд, розглянувши в судовому засіданні заявлені вимоги ПАТ "Дельта Банк", заслухавши пояснення учасників провадження у справі, прийшов до висновку про часткове визнання вимог, виходячи з наступного.
		Щодо вимог ПАТ "Дельта Банк" до боржника в розмірі 815 203 320,23 грн.
		Заявлені грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" підтверджуються: договором кредитної лінії  № НКЛ - 2005422 від 23.11.2010р. із додатковими угодами; іпотечним договором  № НКЛ - 2005422/S-5 від 01.12.2010 року із додатковими договорами про внесення змін до іпотечного договору  № НКЛ - 2005422/S-5 від 01.12.2010 року ; 
		Проте, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, основним боржником по кредитному договору  № НКЛ - 2005422 від 23.11.2010 року  є ТОВ "Агро ХХІ", а ОСОБА_7 підприємство, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" є лише майновим поручителем за іпотечним договором   НКЛ - 2005422/S-5 від 01.12.2010 року із додатковими договорами.
		Відповідно до п.1 договору про внесення змін та доповнень №9 до іпотечного договору від № НКЛ- 2005422/S-5 від  01.12.2010 року заставна вартість предмета іпотеки є договірною і погоджується сторонами в розмірі 100 259 500,  00 грн.  
		Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема,  заставою.
		Згідно ст. 572 ЦК України кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
		Згідно ч. 1 ст. 574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
		Виходячи із вимог ст. 575 ЦК України іпотека є окремим видом застави, а саме, заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
		Заставодавцем, відповідно до ч. 1 ст. 583 ЦК України, може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).
		Відповідно до ст.1 Закону України "Про заставу", застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; - майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.
		Статтею 589 ЦК України та статтею 19 Закону України "Про заставу" передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
		Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
		Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
		Згідно ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
		Отже, слід розмежовувати юридичні поняття "поручитель" та "майновий поручитель", оскільки вказані особи є суб'єктами різних за змістом цивільних правовідносин, а саме - поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення як порука на підставі ст.ст. 546, 572 ЦК України, а  майновий поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення зобов'язань як застава (іпотека), правова природа якого визначена Законом України "Про заставу", Законом України "Про іпотеку".
		Правова природа застави (іпотеки) полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572 - 593) глави 49 ЦК України та спеціальним законом. Правові статуси поручителя і майнового поручителя врегульовані окремо, з суттєвими видовими відмінностями, достатніми для їх розрізнення і для вирішення спорів з їх участю шляхом безпосереднього застосування відповідних норм цивільного закону. (Висновок Судової палати у господарських справах Верховного Суду України викладено в постанові від 16.10.2012 року у справі № 5023/6981/11).
		Як вбачається з матеріалів справи, вимоги ПАТ "Дельта Банк" в частині вимог                   815 203 320,23 грн.  підтверджуються: договором кредитної лінії  № НКЛ - 2005422 від 23.11.2010р. із додатковими угодами; іпотечним договором  № НКЛ - 2005422/S-5 від 01.12.2010 року із додатковими договорами про внесення змін до іпотечного договору  № НКЛ - 2005422/S-5 від 01.12.2010 року як до майнового поручителя. 
		Договір кредитної лінії  № НКЛ - 2005422 від 23.11.2010р. із додатковими угодами укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "АГРО ХХІ".
		Отже, ОСОБА_7 підприємство, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС", в даному випадку не є позичальником за основними кредитними договорами, як і не є особою, яка отримувала кредитні кошти. Однак, норми Закону про банкрутство не обмежують право банку звернутися з грошовими вимогами до майнового поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг.
		Згідно вимог ч. 1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
		Отже, відповідальність майнового поручителя, як іпотекодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов'язанні, обмежується переданим у іпотеку майном (його вартістю, визначеною в договорі іпотеки).
		Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про заставу" сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).
		Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.
		У визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).
		Такої правової позиції дотримується Верховний Суду України в постанові №14/030 від 03.06.2014 року у справі №25/5005/6641/2012 та в постанові від 26.08.2014 року у справі № 5024/948/2012. В наведених постановах Верховний Суд України дійшов висновку про те, що майновий поручитель та основний боржник, зобов'язання якого перед кредитором забезпечені заставою майна, що належить майновому поручителю на праві власності, відповідають перед кредитором солідарно, тому заставодержатель, як кредитор, вправі вимагати виконання основного зобов'язання як від основного боржника, так і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. При цьому, вимоги кредитора-заставодержателя, заявлені у справі про банкрутство майнового поручителя, є грошовими, оскільки забезпечують виконання позичальником основного зобов'язання (кредитного договору), яке за своєю правовою природою є грошовим, та забезпечені заставою майна майнового поручителя, тому повинні включатися до реєстру вимог кредиторів окремо та задовольняються у першу чергу. (ОСОБА_4 висновки підлягають врахуванню щодо черговості задоволення вимог кредиторів, зокрема з посиланням на ч. 9 ст.45 Закону про банкрутство, відповідно до якої погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна боржника, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.
		Згідно постанови судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 03.06.2014 року у справі № 5005/6641/2012 в якій зазначено, що частиною 1 статті 11 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
		Крім того, в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 р.  № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів", частиною 2 пункту 4.3.5 якої передбачено, що: "Майновий поручитель несе відповідальність перед кредитором за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави. До майнового поручителя, який виконав забезпечене заставою зобов'язання, переходять усі права кредитора за цим зобов'язанням в тому обсязі, в якому він сам виконав вимоги кредитора".
		Таким чином, у разі невиконання основним боржником зобов'язання, забезпеченого заставою майна майнового поручителя, заставодержатель, як кредитор, вправі вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника, так і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, а у разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя у справі про банкрутство, останній відповідає в межах взятих на себе зобов'язань перед заставодержателем згідно умов договору застави з відповідним відображенням вимог кредитора-заставодержателя у реєстрі вимог кредиторів та з дотриманням процедури реалізації заставного майна в ході провадження у справі про банкрутство.
		З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що заява ПАТ "Дельта Банк" про визнання грошових вимог в частині 815 203 320,23 грн. підлягає до задоволення частково в розмірі 100 259 500,00 грн. - грошові вимоги, що забезпечені заставою майна боржника за іпотечним договором  № НКЛ - 2005422/S-5 від 01.12.2010 року із додатковими договорами про внесення змін до іпотечного договору  № НКЛ - 2005422/S-5 від 01.12.2010 року, а в решті заявлених вимог в розмірі  714 943 820,23 грн., необхідно відмовити.
		Щодо вимог ПАТ "Дельта Банк" до боржника в розмірі 14 828 587,04 грн.
		Наявність даних вимог, заявник ПАТ "Дельта Банк" обґрунтував наявністю договору кредитної лінії № НКЛ - 2005438 від 16.09.2011р., додатковим договором № 1 від 15.12.2011р. до договору кредитної лінії № НКЛ - 2005438 від 16.09.2011р. та розрахунком штрафних санкцій до договору кредитної лінії № НКЛ - 2005438 від 16.09.2011р. та просив суд на підставі викладеного включити 14 828 587,04 грн. до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_8 підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС".
		При цьому, згідно повідомлення боржника та розпорядника майна вимоги ПАТ "Дельта Банк" в розмірі 14 828 587,04 грн. боржником не визнаються, оскільки згідно бухгалтерських відомостей ОСОБА_8 підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" заборгованість за договором  кредитної лінії № НКЛ - 2005438 від 16.09.2011р. та додатковим договором № 1 від 15.12.2011р. до договору кредитної лінії № НКЛ - 2005438 від 16.09.2011р. відсутня.
		Крім того, заявник до своєї заяви не надав будь- яких доказів на підтвердження наявності заборгованості боржника перед ПАТ "Дельта Банк" згідно договору кредитної лінії № НКЛ - 2005438 від 16.09.2011р. та додатковим договором № 1 від 15.12.2011р.
		Господарський суд, розглянувши вимоги ПАТ "Дельта Банк" до боржника в частині        14 828 587,04 грн., заслухавши пояснення заявника та розпорядника майна, прийшов до висновку про відмову у визнанні останніх виходячи з наступного.
		Згідно ч. 1 ст. 23  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
		Як встановлено судом,  ПАТ "Дельта Банк" на підтвердження вимог в розмірі                  14 828 587,04 грн. надав суду договір кредитної лінії № НКЛ - 2005438 від 16.09.2011р., додатковим договором № 1 від 15.12.2011р. до договору кредитної лінії № НКЛ - 2005438 від 16.09.2011р. та розрахунком штрафних санкцій до договору кредитної лінії № НКЛ - 2005438 від 16.09.2011р.
		При цьому,  заявником  не подано суду доказів виконання умов договору кредитної лінії № НКЛ - 2005438 від 16.09.2011р. та додаткового договору № 1 від 15.12.2011р. до договору кредитної лінії № НКЛ - 2005438 від 16.09.2011р. (доказів перерахування коштів боржнику, доказів не погашення боржником боргу).
		У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Згідно ст. 34 ГПК України господарський  суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. 
		Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування 
		Отже, на підставі викладеного, саме існування договору кредитної лінії № НКЛ - 2005438 від 16.09.2011р., додаткового  договору  № 1 від 15.12.2011р. до договору кредитної лінії № НКЛ - 2005438 від 16.09.2011р. та розрахунку штрафних санкцій до договору кредитної лінії № НКЛ - 2005438 від 16.09.2011р. не може бути доказом наявності боргу в розумінні ч. 1 ст. 23  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Враховуючи, те що грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" до боржника підтверджуються матеріалами справи частково, визнані розпорядником майна та боржником частково, а тому підлягають задоволенню частково на суму 100 259 500,00 грн. - вимоги, що забезпечені заставою майна боржника ОСОБА_8 підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" та 2 756,00 грн. - судового збору. В решті заявлених вимог в розмірі                   729 775 407,27 грн. господарський суд відмовляє в їх включенню до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_8 підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС".
		Згідно з абз. 2 ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобовязаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. 
		За результатами розгляду у судовому засіданні матеріалів справи та поданих суду доказів, господарський суд дійшов висновку, що реєстр вимог кредиторів ОСОБА_8 підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" містить всі вимоги, передбачені статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідає чинному законодавству і може бути затверджений судом.
		Черговість задоволення вимог кредиторів встановлюється у порядку відповідно до ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Суд зазначає, що частиною 4 статті 23 Закону про банкрутство встановлено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
		Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 23, 25, 45  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд 
		 
		УХВАЛИВ :
		 
		1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк"  у визнанні грошових вимог на суму 729 775 407,27 грн.
		2. Відмовити ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро"  у визнанні грошових вимог на суму  29 540,12 грн. 
		3. Включити до реєстру вимог кредиторів банкрута та затвердити реєстр вимог кредиторів банкрута  ОСОБА_8 підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" у наступному складі та обсязі:
		- ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" - основний борг - 7 480 638,62 грн. (4 черга вимог); штраф, пеня -    638 756,38 грн. (6 черга вимог); судовий збір 16 536,00 грн. (перша черга вимог).
		-  ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро"  - основний борг - 1 633 027,00 грн. (4 черга вимог);  судовий збір - 2 756,00 грн. (1 черга вимог).
		- Публічне акціонерне товариство  "Дельта Банк" - окремо внести до реєстру вимог кредиторів банкрута вимоги ПАТ  "Дельта Банк" в розмірі 100 259 500,00 грн. - вимоги, що забезпечені заставою майна боржника; судовий збір - 2 756,00 грн. (1 черга вимог).
		4. Розпоряднику майна внести зміни в реєстр вимог кредиторів відповідно до пункту 3 даної ухвали.
		5. Зобов'язати розпорядника майна протягом 10 днів письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення.
		6. Призначити підсумкове засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи прийнята постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду на 27.09.2016. року о 10 год. 30 хв.
		 
		Ухвалу направити всім учасникам провадження у справі. 
		 
		 
		 
		  Суддя                                                                        Заголдна Я.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...