Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 703/1665/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 18.08.2016. Зареєстровано: 19.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 23.08.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                                                      Справа № 703/1665/16-ц  
		                                                                                                                                  2/703/1016/16 
		            
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 серпня 2016 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
		     
		головуючого судді               Васильківської Т.В.
		 
		секретар судових засідань          ОСОБА_1 
		                                                                                                            
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла  цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до СПД ФОП ОСОБА_3 про захист прав споживачів, стягнення неустойки у звязку із простроченням термінів повернення телефону з гарантійного ремонту ,-
		встановив:
		Позивач 11 травня 2016 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, згідно якого просив суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 5 266 грн. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 30 січня 2015 року позивачем було придбано мобільний телефон LG G3 C\H вартістю 6 774 грн. 80 коп. в магазині Фокстрот, розташованому по вул.Леніна в місті Сміла. 28 серпня 2015 року у зв'язку із несправністю товару позивачем було передано його відповідачу в сервісний центр для усунення недоліків. Після спливу строку усунення недоліків відповідачем не було повернуто товар та не було повідомлено про можливість його отримання, в свою чергу на усні звернення позивача, представниками сервісного центру неодноразово повідомлялось про перебування телефону на ремонті в іншому місті та неможливість його повернення. 24 листопада 2015 року дружина позивача звернулась до відповідача з письмовою претензією про повернення телефону, після чого 4 грудня 2015 року товар було повернуто позивачу особисто, про що він написав розписку та віддав працівникам сервісного центру. 
		В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача за дорученням ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що вважає відповідний позов зловживанням позивача. Стверджував, що дійсно 28 серпня 2015 року відповідачем було прийнято на гарантійний сервісний ремонт мобільний телефон LG G3 C\H, який одразу було направлено до м.Львову, де відповідно до умов договору №01/03-13 від 1 березня 2013 року про сервісне обслуговування мобільних терміналів здійснювався ремонт вказаного телефону ФОП «ОСОБА_5М.», який є сертифікованим сервісним центром по ремонту відповідного товару, та у вересні 2015 року телефон був повернутий до відповідача, про що він письмово повідомив позивача листом від 21 вересня 2015 року. Проте, позивач жодного разу до сервісного центру не зявився. Замість позивача до сервісного центру декілька раз приходила його дружина, якій розяснювалось, що для отримання телефону повинен прийти безпосередньо власник. Проте позивач так і не зявився, а тому позивачу було повторно письмово повідомлено про готовність видачі телефону власнику. В грудні телефон було повернуто дружині позивача, яка предявила свідоцтво про укладення шлюбу. Ніяких розписок відповідач про передачу телефону не отримував. Крім того зауважив, що позивач не є споживачем, оскільки придбаний телефон, він подарував своїй дружині, яка ним користувалась, а тому його позовні вимоги вважає безпідставними, просив у задоволенні позову відмовити.
		Допитана в якості свідка ОСОБА_6, будучи повідомленою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, та приведеною до присяги, суду надала показання, що вона являється дружиною позивача, у січні 2015 року позивач придбав мобільний телефон, який в подальшому перебував у їх спільній власності, як подружжя, тому вона ним користувалась, також телефоном користувався і безпосередньо позивач. Влітку в роботі телефону було виявлено недоліки, тому його здали на ремонт до сервісного центру «АЦС Майфон» (СПД ФОП ОСОБА_3В.), де телефон прийняли, про що позивач отримав квитанцію. Через чотирнадцять днів їм ніхто не зателефонував, тому у вересні 2015 року, коли вони разом будули в магазині, де знаходиться сервісний центр, то підійшли до працівників «АЦС Майфон» спитати чи вже виконано ремонт, та чи можуть вони забрати свій телефон. Їм повідомили, що телефон ще на ремонті, коли він буде повернутий, невідомо. Потім вона особисто ще тричі приходила до сервісного центру, та кожного разу їй повідомляли, що телефон ще не відремонтовано. Жодного разу їй ніхто не казав про довіреності, оскільки працівники сервісного центру знали що вона дружина ОСОБА_2. Також до сервісного центру ходив і сам позивач, але кожного разу йому також повідомляли, що телефон ще на ремонті. 24 листопада 2015 року вона звернулась із письмовою претензією, яку особисто вручила представнику «АЦС Майфон», при цьому у неї при собі була довіреність від чоловіка на вчинення відповідної дії, але її ніхто не запитав, тому вона її не надала. Через деякий час чоловіку зателефонували, та повідомили, про можливість забрати мобільний телефон, що він і зробив особисто у грудні 2015 року. 
		Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, показання свідка, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Судом встановлено, що 30 січня 2015 року позивачем було придбано мобільний телефон LG G3 C\H вартістю 6 774 грн. 80 коп. в магазині Фокстрот, розташованому по вул. Леніна в місті Сміла. Дана обставина підтверджується копією фіскального чеку (а.с. 3 зворот), копією роздруківки з терміналу (а.с.3) та копією розрахункової картки, оригінал якої знаходиться у позивача (а.с.28). Крім того обставина придбання позивачем відповідного мобільного телефону за вказаною ціною не заперечується відповідачем.
		Відповідно до положень ст. 678 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати серед іншого безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк. Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред'явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.
		Відповідно до квитанції № 3479, 28 серпня 2016 року позивач передав до сервісного центру «Майфон» для проведення сервісного ремонту вказаний товар, у зв'язку з виявленням недоліків. (а.с. 3)
		За змістом ч. 3 ст. 709 ЦК України, п. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк. 
		Після збігу 14 денного строку відповідач неодноразово звертався до сервісного центру про повернення йому телефону, проте отримував відмови. Відповідна обставина підтверджується показаннями свідка ОСОБА_6, про те що і позивач, і вона, як його дружина неодноразово звертались до сервісного центру протягом вересня, жовтня та листопаду 2015 року. Обставину усних звернень ОСОБА_6, яка є дружиною позивача до відповідача із вимогою повернути товар, підтвердив в судовому засіданні і представник відповідача, який повідомив, що зі слів персоналу сервісного центру така особа дійсно декілька раз зверталась до сервісного центру у вересні 2015 року.
		24 листопада 2015 року відповідачу від імені ОСОБА_7 вручено лист претензію про повернення телефону, у зв'язку з перевищенням 14 -денного строку гарантійного ремонту товару, яка того ж дня прийнята працівниками АСЦ «Майфон». (а.с.51).
		25 листопада 2015 року відповідачем виготовлено лист повідомлення на імя позивача, відповідно до якого мобільний телефон відремонтовано, та передано на відділ прийому АСЦ «Майфон»» для передачі власнику(а.с.33).
		4 грудня 2015 року мобільний телефон LG G3 C\H передано власнику ОСОБА_2. На дану обставину вказує позивач, та підтверджує тим, що мобільний телефон знаходиться в його розпорядженні. Крім того повідомив суду, що розписку про отримання мобільного телефону у відповідний день він підписав власноручно, та передав працівникам АСЦ «Майфон» отримавши взамін мобільний телефон. В свою чергу відповідачем не надано жодних доказів повернення позивачу мобільного телефону в інший день, та заявлено про відсутність будь-яких розписок з цього приводу.
		Враховуючи, що відповідачем не спростовано твердження позивача про дату повернення йому мобільного телефону 4 грудня 2015 року, суд враховує саме таку дату як встановлену в судовому засіданні.
		Таким чином судом встановлено, що мобільний телефон LG G3 C\H, що був зданий позивачем для гарантійного ремонту відповідачу перебував на ремонті 78 днів ( із розрахунку: вересень -14 днів, жовтень -30 днів, листопад -30 днів, грудень 3дні), в свою чергу аналогічний товар позивачеві надано не було.
		Згідно з ч. 5 ст. 709 Цивільного кодексу України, ч. 9 ст. 8 Закону України „Про захист прав споживачів за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.
		Відповідно до вимог вказаної норми Закону, сума неустойки, яку відповідач зобовязаний виплатити на користь позивача становить 5 226 грн. 00 копійок (із розрахунку 67грн. ( 1% від 6774,80грн) х 78 днів).
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, та вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Що стосується тверджень представника відповідача, про те, що позивач не є споживачем в значенні цього поняття визначеного п.22 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки придбав відповідний товар не для власних потреб, а для дарунку своїй дружині, та з передачею телефону їй перестав бути його користувачем, суд оцінює як таке, що не відповідає вимогам закону. 
		Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, та згідно з вимогами ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності. 
		Як встановлено в судовому засіданні, і ця обставина не заперечується сторонами, ОСОБА_2 (позивач) та ОСОБА_6 є подружжям, тому майно набуте одним із них правомірно перебуває у володінні та користуванні кожного з них, при цьому жоден із них не втрачає у звязку з цим свого права на користування відповідним майном.
		Також суд критично оцінює пояснення представника відповідача про те, що телефон був відремонтований вчасно, про що позивача повідомили письмово. 
		Так аналізуючи докази надані представником відповідача на підтвердження вказаної обставини суд враховує, що будь-яке підтвердження отримання позивачем листа відповідного змісту від 21.09.2015 року (а.с.32) відповідачем суду не надано, крім того в листі від 25 листопада 2015 року відсутнє будь-яке посилання на існування попереднього листа, а тому такий доказ не є належним та не приймається судом до уваги.
		Оцінюючи доказ наданий представником відповідача, - довідку №88.0473(а.с.29), відповідно до якої сервісним центром «МЕНС» м. Львів (ФОП ОСОБА_5М.) було видано мобільний телефон 13.09.2015 року, суд враховує, що зазначена довідка видана особою, з якою у позивача відсутні будь-які правовідносини, вона не містить підпису позивача, та містить інформацію, що явно не відповідає дійсності, зокрема, невірно зазначено модель телефону LG D325, в той час як на ремонт здавався телефон моделі LG G3 (а.с.3), крім того відповідно до вказаної довідки вбачається що телефон видано 13.09.2015 року, в свою чергу в листі від 24 листопада 2015 року відповідач повідомляє письмово про надходження відповідного телефону до сервісного центру 11.09.2015 року, тобто відповідачем надані докази, зміст яких суперечать один одному. Та враховуючи, що дана довідка видана особою, зацікавленою в результаті розгляду справи, та не підтверджена будь-якими іншими доказами щодо дат надсилання і отримання мобільного телефону відповідачем, зокрема відсутня документація поштового чи то курєрського надсилання, то суд вважає такий доказ неналежним та не приймає його до уваги. 
		Також суд критично оцінює твердження представника відповідача про час направлення позивачу листа датованого 25 листопадом 2015 року, лише 5 грудня 2015 року, в якості спростування отримання позивачем телефону 4 грудня 2015 року, оскільки дана обставина не спростовує твердження позивача про отримання ним телефону саме 4 грудня, та крім того, зі змісту поштової квитанції (а.с.34) неможливо встановити що саме було направлено позивачу відповідачем, зазначено лише що це рекомендований лист, при цьому опис вкладення відсутній. 
		Разом з тим, датування відповідачем вказаного листа 25 листопадом 2015 року, обєктивно підтверджує факт знаходження на той час мобільного телефону саме у відповідача.
		Враховуючи, що на думку суду позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, то відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп..
		Керуючись ст. 10, 59, 60, 88, 209, 213, 215, 218ЦПК України, суд, -
		вирішив:
		Позов ОСОБА_2 до СПД ФОП ОСОБА_3 про захист прав споживачів, стягнення неустойки у звязку із простроченням термінів повернення телефону з гарантійного ремонту  задовольнити.
		Стягнути з СПД ФОП ОСОБА_3, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_1 а проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1), на користь ОСОБА_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, 5 266 грн. 00 коп. неустойки за час прострочення усунення недоліків під час гарантійного ремонту.
		Стягнути з СПД ФОП ОСОБА_3 в бюджет держави судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.
		Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайсуд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня його проголошення. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження  після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.
		Повний текст рішення виготовлено 16 серпня 2016 року 
		Головуючий                                    Т.В. Васильківська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...