Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/5507/16-п : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 22.08.2016. Зареєстровано: 23.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2016.
Дата набрання законної сили: 07.11.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                       
		22.08.2016 
		Провадження № 3/331/794/2016
		ПОСТАНОВА                    331/5507/16-п
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		     22 серпня 2016 року                                      м. Запоріжжя
		    Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Пивоварова Ю.О., за участю прокурора Євсюкова Ф.Б., захисника ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні 
		ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, розлученого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює начальником Запорізького обласного відділення Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, мешкає за адресою: місто Запоріжжя, вул. Чумаченка, 37/105
		у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,-
		ВСТАНОВИВ:
		У період часу з 26 квітня 2015 року (з дня введення в дію Закону України «Про запобігання корупції») до 15 червня 2016 року включно, та з 14 серпня 2015 року до 30 листопада 2015 року включно, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді начальника Запорізького обласного відділення (Філії) Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, яка є бюджетною установою та фінансується за рахунок державного бюджету, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 8, будучи посадовою особою інших державних органів згідно до п.1 и) ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», достовірно знаючи, що ОСОБА_3, яка працює на посаді секретаря керівника Філії, а з 15.06.2015 року  на посаді спеціаліста другої категорії Філії є його дружиною, здійснював повний контроль за роботою даної державної утанови, давав вказівки та розпорядження всім працівникам, в тому числі своїй дружині ОСОБА_3, чим допустив виникнення реального конфлікту інтересів, при цьому не проінформував Комітет про те, що ОСОБА_3 є близькою йому особою та у нього виник реальний конфлікт інтересів, чим порушив п.2 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».
		Крім того, ОСОБА_2 в порушення п. 3 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», за вказаний період часу, постійно приймав рішення та вчиняв дії в умовах реального конфлікту інтересів відносно своєї дружини ОСОБА_3, яка знаходилась в його прямому підпорядкуванні, а саме: виносив накази про її преміювання та надбавки: № 19-К від 27.04.2015 року, № 20-К від 26.05.2015 року, № 34-К від 25.08.2015 року, № 44-К від 27.10.2015 року, № 47-К від 23.11.2015 року.
		Крім того, з 21 вересня 2015 року до теперішнього часу ОСОБА_2, перебуваючи на посаді начальника Запорізького обласного відділення (Філії) Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, яка є бюджетною установою та фінансується за рахунок державного бюджету, будучи посадовою особою іншого державного органу згідно до п.1 и) ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» достовірно знаючи, що ОСОБА_4, яка працює на посаді секретаря керівника Філії, є його близькою особою, а саме: матір»ю його двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, 05.02.2010 року, які знаходяться на вихованні та утриманні ОСОБА_4, із якою він має взаємні права та обов»язки з приводу виховання та утримання дітей, здійснював повний контроль за роботою даної державної установи, давав вказівки та розпорядження всім працівникам, в тому числі своїй близькій особі ОСОБА_4, чим допустив виникнення реального конфлікту інтересів, при цьому не проінформував Комітет про те, що ОСОБА_4 є близькою йому особою та у нього виник реальний конфлікт інтересів, чим порушив п.2 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».
		Крім того, ОСОБА_2 в порушення п. З ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», за вказаний період часу, постійно приймав рішення та вчиняв дії в умовах реального конфлікту інтересів відносно своєї близької особи ОСОБА_4, яка знаходилась в його прямому підпорядкуванні, а саме: виносив накази про її преміювання та надбавки: № 44-К від 27.10.2015 року, №47-К від 23.11.2015 року, № 54 від 21.12.2015 року, № 1-К від 25.01.2016 року, № 12-К від 26.02.2016 року, № 19-К від 28.03.2016 року, а також видав наказ № 16-к від 21.03.2016 року, яким ОСОБА_4 було надано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі посадового окладу у зв'язку з лікуванням дитини ОСОБА_5, яка є донькою ОСОБА_2 
		     У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_2 пояснив, що на момент прийняття на роботу ОСОБА_3 не була його дружиною та працювала на посаді секретаря керівника. Після набрання чинності Законом України «Про запобігання корупції» у червні 2015 року він проконсультувався у Комітеті з приводу спільної робити зі своєю дружиною, де йому порекомендували вивести її зі свого прямого підпорядкування, що він і зробив, перевівши ОСОБА_3 на посаду спеціаліста другої категорії. Зауважив, що накази про преміювання він виносив після погодження цього питання комісією з питань преміювання, а не особисто, при цьому ніякої упередженості щодо надання премій ОСОБА_3 у більшому чи меншому розмірі він не допускав, тому вважав, що ніякого конфлікту інтересів у нього не виникло. ОСОБА_4 він прийняв на роботу як звичайного громадянина та видавав накази про преміювання та надання матеріальної допомоги на тих самих підставах, що і іншим працівникам. При цьому зазначив, що з ОСОБА_4 як чоловік та дружина він не мешкає, проживає з нею за однією адресою через відсутність іншого місця проживання, спільного побуту не веде, сімейних відносин не підтримує.
		    Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, виходжу з наступного.
		Відповідно до ч.1 ст. 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
		Частиною 2 статті 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Відповідно до п. «и», п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 як посадова особа іншого державного органу згідно з пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
		Ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або у колегіальному органі Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		     Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
		    У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 з 26 червня 2013 року по теперішній час прийнятий на посаду начальника Запорізького обласного відділення (Філії) Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, тобто є керівником державного органу, що підтверджується копією контракту № 7 від 26.06.2013 року та копією наказу про призначення на посаду № 7 від 26.06.2013 року.
		    03.11.2014 року на підставі наказу № 132 ВК ОСОБА_2 призначив на посаду секретаря керівника ОСОБА_3, яку 15.06.2015 року перевів на посаду спеціаліста другої категорії Філії, що підтверджується копіями відповідник наказів.
		    Згідно актового запису про шлюб № 1298 від 13.12.2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб.
		     У період свого перебування на посаді ОСОБА_2 виносив накази про преміювання ОСОБА_3, що підтверджується копіями наказів № 19-К від 27.04.2015 року, № 20-К від 26.05.2015 року, № 34-К від 25.08.2015 року, № 44-К від 27.10.2015 року, № 47-К від 23.11.2015 року.
		При цьому, як вбачається з відповіді Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України ОСОБА_2 не повідомляв про реальний конфлікт інтересів щодо спільної роботи із дружиною ОСОБА_3 та матірь"ю своїх дітей ОСОБА_4
		     Наказом № 39 від 21.09.2015 року підтверджується факт прийняття на посаду секретаря Радкевич З.А., яка займає вказану посаду до теперішнього часу.
		    Згідно свідоцтв про народження дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_2 мають спільних дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, 05.02.2010 року, які мешкають спільно із матір»ю та знаходяться на її утриманні.
		    При цьому, ОСОБА_2 як керівник філії неодноразово виносив накази про преміювання ОСОБА_4, а саме: згідно наказів № 44-К від 27.10.2015 року, №47-К від 23.11.2015 року, № 54 від 21.12.2015 року, № 1-К від 25.01.2016 року, № 12-К від 26.02.2016 року, № 19-К від 28.03.2016 року.
		Відповідно до наказу ОСОБА_2 № 16-К від 21.03.2016 року ОСОБА_4 було надано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі посадового окладу у зв'язку з лікуванням дитини ОСОБА_5. 
		     Вирішуючи питання про наявність у діях ОСОБА_2 складу даного адміністративного правопорушення, виходжу з того, що ОСОБА_4 України «Про запобігання корупції» був введений в дію 25.04.2015 року, при тому, що згідно до ст.. 9 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» положення щодо спільної роботи близьких родичів не розповсюджувались на осіб, які працюють у галузі освіти, науки, культури, охорони здоров»я, фізичної культури та спорту, вважаю, що відповідальність за вчинення діяння, пов»язаного із корупцією ОСОБА_2, може наставати лише з 25.04.2015 року.
		    Доводи захисника ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 виносив накази про преміювання на підставі діючого законодавства, не виокремлюючи свою дружину, тому не вчинив корупційного правопорушення, сприймаю критично, оскільки маючи у підпорядкуванні свою дружину та мати своїх неповнолітніх дітей, які знаходяться на її утриманні, у ОСОБА_2 за даних обставин існувала суперечність між приватним інтересом, яким в тому числі можна вважати як приклад позитивне, на користь близьких осіб вирішення питання щодо преміювання та його службовими повноваженнями, щодо обов'язку організації роботи державного органу, в тому числі дотриманням трудового законодавства, дисципліни,що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень, тобто на наявність реального конфлікту інтересів.
		Таким чином, приймаючи рішення про преміювання вказаних осіб, ОСОБА_2 мав особистий інтерес, який полягав у можливості встановлення своїм близьким особам певних матеріальних благ, покращення матеріального становища, що свідчить про перебування її в умовах реального конфлікту інтересів. Безпідставними є і твердження ОСОБА_2 про те, що у нього не було упередженості у прийнятті рішень щодо преміювання близьких осіб, оскільки склад правопорушення, передбаченого ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП є формальним, і відповідальність за його вчинення настає незалежно від наслідків, в тому числі упередженості чи неупередженості у прийнятті того чи іншого рішення.
		Вирішуючи питання про сплив строків накладення адміністративного стягнення, вважаю, що дане адміністративне правопорушення є триваючим та було виявлено 21.06.2016 року  у день складання первісного протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2
		Вислухавши пояснення правопорушника, дослідивши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП.
		У відповідності з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
		Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
		Враховуючи те, що станом на теперішній час ОСОБА_3 звільнена із займаної посади, тобто правопорушення припинено, дія Закону України «Про запобігання корупції» до 25.04.2015 року не розповсюджувалась на осіб, які працюють у сфері освіти та спорту, обмеження спільної роботи близьких осіб існує нетривалий час, дії ОСОБА_2 значних негативних наслідків не спричинили, ОСОБА_2 має на утриманні двох неповнолітініх дітей, визнаю дане порушення малозначним та вважаю за можливе звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності, обмежившись оголошенням йому усного зауваження.
		Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 221, 283-285, 294 КУпАП,-
		                                                                   
		ПОСТАНОВИВ:
		Провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 за ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП закрити з огляду на малозначність вчиненого ним правопорушення, обмежившись оголошенням усного зауваження.
		Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена учасниками процесу на протязі десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги, а також прокурором у порядку, передбаченому ч.5 ст. 7 КУпАП.
		Суддя:                                     Ю.О. Пивоварова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...