Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 924/663/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 22.08.2016. Зареєстровано: 24.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
		___________________________________________________________
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ 
		"17" серпня 2016 р.Справа № 924/663/16
		Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали 
		 
		за позовом Першого заступника військового прокурора Західного регіону, м. Львів в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Міністерства оборони України, м. Київ 
		 
		до 1. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький
		 
		2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001", Хмельницька область, Теофіпольський район, смт. Теофіполь 
		 
		про визнання недійсним (на майбутнє) договору №149 від 20.06.2014р. про спільну обробку землі та додаткові угоди до нього
		 
		Представники учасників судового процесу: 
		від позивача не приймав участь
		від відповідача 1 Луценко К.В. - за довіреністю №2897 від 04.09.2015р.
		від відповідача 2 Войцешук В.І. - за довіреністю №25 від 06.06.2016р. 
		від прокуратури Кучерук А.М. прокурор військової прокуратури Хмельницького
		гарнізону 
		 
		У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Рішення приймається 17.08.2016р., оскільки в судовому засіданні 15.08.2016р. оголошувалась перерва. 
		Суть спору
		Перший заступник військового прокурора Західного регіону, м. Львів в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Міністерства оборони України, м. Київ звернувся до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький та Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001", Хмельницька область, Теофіпольський район, смт. Теофіполь про визнання недійсним (на майбутнє) договору №149 від 20.06.2014р. про спільну обробку землі та додаткові угоди до нього, які укладені між відповідачами.
		В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на те, що 20.06.2014р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький та Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" укладено договір №149 від 20.06.2014р. про спільну обробку землі. В подальшому до договору укладались додаткові угоди від 01.07.2014р. та від 19.06.2015р. Пунктами 39, 40 "Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 22.12.1997р. № 483, передбачено, що передача земель в тимчасове користування оформлюється рішенням сільської, селищної чи міської рад. На час укладення спірного договору та на момент подання позовної заяви, Кабінетом Міністрів України не визначено порядок надання військовими частинами дозволу фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури на землях, наданих їм у постійне користування. Звертає увагу суду, що чинним на момент укладення спірного договору законодавством передбачено, що військові частини мають, за наявності погодження відповідного органу, уповноваженого від імені держави на розпорядження цією землею, право надавати дозвіл фізичним та юридичним особам на вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, що належать до категорії земель оборони. Разом з тим, відсутність порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, унеможливлювала реалізацію такого права. Наголошує, що договір №149 від 20.06.2014р. не погоджувався Хмельницькою обласною державною адміністрацією, Красилівською районною державною адміністрацією, чи Яровецькою та Кузьминською сільськими радами Красилівського району Хмельницької області, що підтверджується відповідними листами вказаних органів. 27.05.2016р. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький направив на адресу ТОВ "Україна 2001" лист про розірвання договору, проте договір на момент подання позовної заяви не розірваний. Вважає, що Міністерство оборони України не вжило заходів щодо захисту інтересів держави, оскільки оборонне відомство не вбачало підстав для звернення до суду з відповідним позовом чи вжиття інших заходів для забезпечення такого захисту. Зазначає, що відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про використання земель оборони" військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування. Враховуючи те, що в порушення ч.1 ст.4 Закону України "Про використання земель оборони", п.п. 39, 40 "Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями" передача земель в тимчасове користування за договором №149 від 20.06.2014р. здійснена без погодження Старокостянтинівської районної ради та Кузьминської сільської ради, вважає, що договір №149 від 20.06.2014р. про спільну обробку землі та додаткові угоди до нього, відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підлягають визнанню недійсними, оскільки сторонами порушено вимоги ст. 203 ЦК України.
		У додаткових поясненнях(вх.№05-22/7864/16 від 15.08.2016р.) прокурор посилається на те, що фактично КЕВ м. Хмельницький за період 2014-2015р. надано ТОВ "Україна 2001" послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур на суму 11206197,6грн., за цей же період КЕВ отримало аналогічні послуги на загальну суму 8940860грн. Різниця між вартістю наданих та отриманих послуг і становить винагороду КЕВ м. Хмельницький в сумі 1800000грн. У той же час при умові рівноцінного розподілу доходу від реалізації вирощеної продукції, із вирахуванням понесених витрат на оплату отриманих і наданих послуг, відшкодування земельного податку МОУ могло б отримати дохід близько 14601351,65грн. Також наголошує, що відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про використання земель оборони" військові частин за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування. На час укладання спірного договору, Кабінетом Міністрів України не визначено порядок надання військовими частинами дозволу фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, , наданих їм у постійне користування.
		Відповідач 1 - Квартирно-експлуатаційного відділ м. Хмельницький у відзиві на позов (вх.№05-22/7839/16) та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує. Посилається на те, що відповідно до п.4.5 Положення про КЕВ м. Хмельницький установа користується закріпленою за нею землею, а також іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності. Згідно Протоколу №53 наради з керівним складом органів військового управління МОУ та Генштабу ЗСУ з питань визначення варіанту охорони військових об`єктів військових частин ЗСУ та використання земель оборони у сільськогосподарських цілях на полігонах ЗСУ від 23.09.2013р., затвердженого Міністром оборони України прийнято рішення з метою ефективного використання земель оборони на полігонах ЗСУ у сільськогосподарських цілях про укладення військовими частинами договорів щодо надання послуг з вирощування сільгосппродукції та подальше спрямування отриманих від надання послуг коштів до спец фонду МОУ. Наголошує, що саме на виконання вказаного розпорядження було і укладено спірний договір. Також повідомив, що окремим дорученням Міністра оборони України (вх.№9860 від 23.09.2015р.) з метою залучення додаткових джерел фінансування структурним підрозділам ЗСУ, в т.ч. і КЕВ м. Хмельницький, повторно надано вказівку здійснювати вирощування сільськогосподарської продукції в установленому порядку та за умови збереження обороноздатності держави. З урахуванням наведеного саме МОУ було ініціатором укладення КЕВ м. Хмельницький договору щодо надання послуг з вирощування сільгосппродукції. Також звертає увагу суду на те, що саме завдяки укладеному договору КЕВ м. Хмельницький має змогу сплачувати земельний податок, а Міністерство оборони України має додаткове самостійне джерело кошів. Зазначає, що земельні ділянки на яких відбувається вирощування сільськогосподарської продукції за укладеним договором використовуються за цільовим призначенням, зберігається родючість землі, застосовуються природоохоронні технології виробництва, не допускається погіршення екологічної ситуації, вносяться мінеральні добрива, унеможливлюється самозахоплення земель, оскільки на ній постійно ведуться роботи. З урахуванням наведеного вважає, що безпідставним є посилання прокурора та позивача на порушення інтересів держави. Також вважає помилковим посилання прокурора та позивача на порушення при укладенні оспорюваного договору вимог Закону України "Про використання земель оборони", п.39, п.40 Порядку надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997р. №483", оскільки даними нормами регулюється порядок передачі земель в постійне або тимчасове користування. За умовами оспорюваного договору не відбувалось передачі земель в постійне користування або надання дозволу на вирощування сільськогосподарської продукції третім особам. Оспорюваний договір за своєю правовою природою є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договору підряду та надання послуг, що підтверджується преюдиційними фактами, встановленими під час розгляду справи №924/412/15.
		У поясненнях (вх.№05-22/7979/16 від 17.08.2016р.) повідомив, що відповідно до п.7.3 договору договір діє до повного виконання сторонами, сторонами шляхом прийняття заявок до виконання продовжено дію договору до збирання врожаю 2016р. та складання актів звірки розрахунків за результатами діяльності 2016р. Продовження строку дії договору підтверджується також укладеною між сторонами додатковою угодою №5 від 01.03.2016р. Додатково наголошує, що на підставі укладеного договору сторонами здійснюється спільна обробка землі задля залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності та життєдіяльності КЕВ м. Хмельницький, надходження додаткових коштів на рахунок Міністерства оборони України. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" у відзиві на позов (вх.№05-22/7854/16 від 15.08.2016р.) та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує. Посилається на те, що при укладенні оспорюваного договору не порушено норми чинного законодавства. Спірний договір вже був предметом розгляду у справі №924/412/15, за результатами якої встановлено факти щодо правової природи даного договору та зобов`язань сторін взятих за умовами останнього. Посилаючись на ст.35 ГПК України вважає, що зазначені обставини не потребують повторного доказування. Так, у справі №924/412/15 встановлено, що оспорюваний договір є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договору підряду та надання послуг, метою договору є спільна діяльність щодо вирощування сільськогосподарської продукції на землях МОУ. Згідно свідоцтва №422 від 27.08.2010р., КЕВ м. Хмельницький зареєстрований як суб`єкт господарської діяльності у збройних силах України та згідно додатку до вищевказаного свідоцтва має право займатись таким видом діяльності як вирощування зернових та технічних культур. Звертає увагу суду, що за умовами оспорюваного договору фактичного переходу земельної ділянки або прав на неї до відповідача 2 не відбулось, а змістом договору є двостороння участь у обробітку землі. Наголошує, що договір №149 від 20.06.2014р. не суперечить інтересам держави і суспільства і не існує законодавчих обмежень стосовно його укладання. Вважає, що при укладенні договору сторонами не порушено вимоги ст.203 ЦК України, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним на підставі ст.215, ст.228 ЦК України або 207 ГК України. Просить суд у позові відмовити.
		Розглядом матеріалів справи встановлено:
		Відповідно до Положення квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький, затв. Начальником Західного Територіального КЕУ, квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький (надалі Установа) є державною установою, яка заснована на базі Хмельницької квартирно-екплуатаційної частини району згідно директиви Міністра оборони України № 322/1/10 від 20.04.2005 року та створена Міністерством оборони України (надалі Засновник) і підпорядковано Західному Територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню. Квартирно-експуатаційний відділ міста Хмельницький є правонаступником Хмельницької КЕЧ району.
		Пунктом 4.5 статті 4 Положення встановлено, що установа користується закріпленою за нею землею, а також іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства.
		Згідно п. 5.1.3, п. 5.1.6 статті 5 Положення, установа має право укладати договори, набувати майнові та немайнові права. Нести обов`язки, бути позивачем і відповідачем у судових органах. Установа має право займатися видами діяльності, які передбачені свідоцтвом про реєстрацію як суб`єкта господарської діяльності у Збройних Силах України № 422 від 27.08.2010 року. 
		Відповідно до Державних актів на право користування землею Б № 041659, Б № 041646 за Квартирно-експуатаційним відділом м. Хмельницький закріплено 2947,3 га земель. 
		Згідно протоколу № 53 від 23.09.2013 року, затвердженого Міністром оборони України, прийнято рішення щодо ефективного використання військовими частинами земель оборони військових полігонів у сільськогосподарських цілях, а саме, про укладення договорів щодо надання послуг з вирощування с/г продукції з метою виконання завдань МОУ. Також в протоколі Міністром оборони України визначено: військовим частинам, у яких можливо укладання договорів щодо надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції отримати свідоцтва про реєстрацію військової частини як суб`єкта господарської діяльності у Збройних силах України, у порядку, визначеному наказом Міністерства оборони України від 12.11.2007 року №635; договори щодо надання послуг укладати терміном на один рік, за умови щомісячної виплати коштів; оплату наданих послуг проводити виключно в грошовій формі; кошти отримані від надання послуг розподіляти наступним чином, а саме, 20% залишати на рахунку військової частини, 80% використовувати для наповнення спеціального фонду Міністерства оборони України з метою забезпечення житлом військовослужбовців, з них 30% - для вирішення житлових питань військовослужбовців гарнізону, до якого відноситься зазначений полігон.
		Згідно свідоцтва №422 від 27.08.2010 року, виданого Департаментом фінансів Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький зареєстрований як суб`єкт господарської діяльності у Збройних силах України; ідентифікаційний код 07928461 з переліком дозволених видів господарської діяльності.
		Відповідно до додатку до свідоцтва від 30.10.2013р., види господарської діяльності КЕВ м. Хмельницький доповнено ще одним видом діяльності  вирощування зернових та технічних культур.
		Згідно розділу 3 Акту обстеження земельних ділянок військових містечок №/№ 22, 23 Старокостянтинівського району, землі загальною площею 2303,0351 га (2303га) можливо використати для вирощування сільськогосподарських культур.
		20.06.2014 року, між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Хмельницький (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Україна 2001" смт. Теофіполь, Хмельницької області (Замовник) укладено договір № 149, згідно п. 1.1 якого, з метою залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності в КЕВ м. Хмельницький сторони дійшли згоди про те, що даний договір є змішаним у розумінні ст. ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України в порядку та на умовах, визначених цим договором. Виконавець зобов`язується за умови сприяння та підтримки Замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату роботи/виконати послуги з вирощування сільськогосподарської продукції на землях Міністерства оборони України, які належать КЕВ на підставах державного акту на право користування землею: Б № 041646 від 1979р., Б №041659 від 1979р., а Замовник зобов`язується оплачувати виконані роботи згідно умов даного договору. Площа посівів становить 2303 га., згідно двостороннього комісійного акту, що є невід`ємною частиною даного договору.
		Відповідно до п. п. 1.3, 1.4, 1.5 даного договору, для виконання цілей даного договору сприяння та підтримка Замовника полягає у наданні в розпорядження Виконавця: насіннєвого матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин та інших необхідних компонентів для вирощування сільськогосподарських культур; надання послуг з обробітку, посіву, збору урожаю та транспортування сільськогосподарської продукції; сільськогосподарської техніки, її керування та технічної експлуатації екіпажами (водіями) Замовника. Детальна інформація щодо робіт, які виконуються за цим договором визначається у завданні Замовника, яке надається ним Виконавцеві. Сторони дійшли згоди, що для досягнення мети цього договору. Роботи/послуги передаються Виконавцем Замовнику на підставі актів прийому - передачі.
		Згідно п. п. 1.6, 1.7 договору, строки та способи передачі Виконавцем робіт/послуг Замовнику визначаються за домовленістю сторін шляхом укладання додаткових угод. Сторони дійшли згоди, що право власності на сільськогосподарську продукцію отриману в результаті надання послуг/виконання робіт Виконавцем, належить Замовнику.
		Відповідно до п. 2.2, 2.3 договору, грошова сума, яку Замовник зобов`язується перерахувати Виконавцю за надані послуги/виконанні роботи, повинна бути не меншою ніж 1590192 грн. на рік, в т.ч. ПДВ 265032 грн. Сторони погодились, що Замовник перераховує Виконавцю планові грошові кошти в розмірі 1590192 грн. на рік, в т.ч. ПДВ 265032 грн. рівними частинами щомісячно на рік. Кінцева сума оплати буде здійснена після зведення розрахунків згідно актів виконаних робіт.
		Згідно п. 7.3 договору, цей договір набуває чинності з 01.07.2014р. та діє до моменту його повного виконання сторонами.
		01.07.2014р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 149 від 20.06.2014р.
		Відповідно до п. 1 додаткової угоди, додано п. 4.1.3 договору у наступній редакції: „Щомісячно компенсувати Виконавцю витрати понесені по сплаті земельного податку пропорційно площі землі на якій відповідно до даного договору та комісійного акту (який є невід`ємною частиною договору) вирощується сільськогосподарська продукція.
		19.06.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору № 149 від 20.06.2014р., якою п.1.1 договору викладено в редакції "Метою укладення даного договору є залучення додаткових джерел фінансування для підтримки на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності КЕВ м. Хмельницький Міністерства оборони України. Сторони дійшли згоди про те, що даний договір є змішаним у розумінні ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного Кодексу України та є таким, що спрямований на реальне настання результатів та наслідків господарської діяльності по даному договору.
		В порядку та на умовах, визначних цим договором, сторона-1 зобов`язується за умови сприяння та підтримки сторони-2 протягом визначеного в договорі строку надавати за плату роботи/виконати послуги з вирощування сільськогосподарської продукції на землях Міністерства оборони України, які належать КЕВ м. Хмельницький на підставах Державного акту на право користування землею: Б №041646 від 1979р.; Б №041659 від 1979р. загальною площею 2 303га, а сторона-2 зобов`язується оплачувати виконані роботи згідно умов даного договору. Інформація роботи/послуги з вирощування сільськогосподарської продукції вказується сторонами у замовленнях або окремих додатках до даного договору площа посівів становить 2,303 га, згідно двостороннього акту, що є невід`ємною частиною даного договору.".
		Пунктом 2 додаткової угоди сторони погодили п.2.2 та п.2.3 основного договору викласти в наступній редакції:
		"2.2 Грошова сума, яку сторона-2 зобов`язується перерахувати стороні-1 за надані послуги/виконані роботи, повинна бути не меншою ніж 1800000грн. з урахуванням ПДВ на рік, в т.ч. ПДВ 300000грн.
		2.3 Сторони погодились, що сторона-2 перераховує стороні-1 планові грошові кошти в розмірі 1800000грн. з ПДВ рівними частинами щомісячно. Кінцева сума оплати буде здійснена після звірення розрахунків згідно актів виконаних робіт.".
		Відповідно до п.3 додаткової угоди остання укладена у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін.
		Пунктом 4 додаткової угоди встановлено, що дана угода вступає в силу з 01.07.2015р. включно та діє до моменту повного виконання сторонами основного договору (тобто до складання та підписання уповноваженими особами Сторін актів звірки взаєморозрахунків). У разі, коли на момент закінчення договору на землях буде засіяно сільськогосподарські культури, то даний договір продовжує діяти до моменту їх збирання (при умові оплати усіх послуг/робіт, що надані Стороною-1 Стороною-2).
		Додаткова угода підписана представниками та скріплена відтисками печаток сторін.
		01.03.2016р. між сторонами укладено додаткову угоду №5 до договору № 149 від 20.06.2014р., якою викладено назви сторін в іншій редакції. В п.3 угоди зазначено, що вона вступає в силу з 01.03.2016р. та діє до моменту повного виконання сторонами основного договору. Усі інші положення Основного договору залишаються незмінними (п.4 угоди).
		17.07.2014р. ТОВ "Україна 2001" подала заявку КЕВ м.Хмельницький на вирощування сільськогосподарських культур (вих. №354) під урожай 2015р., всього 2303га.
		На виконання умов договору КЕВ м.Хмельницький протягом 2014р. надіслав на адресу ТОВ "Україна 2001" наступні заявки на проведення робіт: №2039 від 20.07.2014р., 2221/1 від 11.08.2014р., №2914/1 від 01.09.2014р., № 3143/1 від 22.09.2014р., № 3246/1 від 01.10.2014р., №3366/1 від 15.10.2014р., №3555/1 від 03.11.2014р., № 3925/1 від 01.12.2014р.
		У 2014 році сторонами договору було підписано акти надання послуг № 101 від 31.08.2014р., №104 від 22.09.2014р., № 105 від 30.09.2014р., №106 від 30.09.2014р., №115 від 08.10.2014р., №119 від 31.10.2014р., №134 від 24.11.2014р., №154 від 26.12.2014р. та акти приймання-передачі виконаних робіт б/н від 21.08.2014р., № 2/990 від 31.08.2014р., № 3 від 22.09.2014р., № 4 від 30.09.2014р., №5 від 30.09.2014р., №6 від 08.10.2014р., №7 від 31.10.2014р., №8 від 21.11.2014р., №9 від 26.12.2014р.
		Протягом 2015 року КЕВ м. Хмельницький надіслав на адресу ТОВ "Україна 2001" наступні заявки на виконання робіт: № 415/1 від 02.02.2015р., № 772/1 від 27.02.2015р., №1043/1 від 20.03.2015р., №1183/1 від 31.03.2015р., №1458/1 від 21.04.2015р., № 1564 від 30.04.2015р., №1571 від 05.05.2015р., №1628/1 від 12.05.2015р., №1857/1 від 29.05.2015р., №2131/1 від 15.06.2015р., 2320/1 від 01.07.2015р., №2597/1 від 31.07.2015р., №2925/1 від 08.09.2015р., № 2601/1 від 31.07.2015р., №2966/1 від 11.09.2015р., №3190/1 від 30.09.2015р., 3158/1 від 29.09.2015р., №3343/1 від 19.10.2015р., №3438 від 22.10.2015р., № 3519/1 від 30.10.2015р., №3952/1 від 30.11.2015р., №4265/1 від 14.12.2015р.
		Виконавцем (КЕВ м.Хмельницький) були виконані роботи та складені акти надання послуг: №24 від 10.02.2015р., №50 від 20.03.2015р., №53 від 31.03.2015р., №72 від 22.04.2015р., №81 від 30.04.2015р., №83 від 06.05.2015р., №87 від 12.05.2016р., №91 від 27.05.2015р., №99 від 17.06.2015р., №101 від 30 червня 2015р., №111 від 30.07.2015р., №118 від 11.08.2015р., №121 від 17.08.2015р., №134 від 21.09.2015р., № 135 від 28.09.2015р., №144 від 12.10.2015р., №145/1 від 20.10.2015р., №161 від 06.11.2015р., №162 від 10.11.2015р., №172 від 30.11.2015р., № 173 від 30.11.2015р., №184 від 16.12.2015р., №188 від 28.12.2015р.
		Протягом 2015 року між сторонами було підписано акти приймання-передавання виконаних робіт: №1 від 10.02.2015р., № 2 від 20.03.2015р., №3 від 31.03.2015р., №4 від 22.04.2015р., №5 від 30.04.2015р., №6 від 05.05.2015р., №7 від 12.05.2015р., №8 від 27.05.2015р., №9 від 17.06.2015р., №10 від 30.06.2015р., №11 від 30.07.2015р., №12 від 11.08.2015р., №13 від 17.08.2015р., №14 від 21.09.2015р., №15 від 28.09.2015р., №16 від 12.10.2015р., №17 від 20.10.2015р., №18 від 06.11.2015р., №19 від 10.11.2015р., №20 від 30.11.2015р., №21 від 30.11.2015р., №22 від 16.12.2015р.
		19 серпня 2015р. на адресу КЕВ м.Хмельницький надійшов лист від ТОВ "Україна 2001" (вих.№ 490 від 19.08.2015р.), який містив завдання на вирощування КЕВ м.Хмельницький сільськогосподарських культур під урожай 2016р.
		КЕВ м. Хмельницький підтвердив продовження договірних відносин з ТОВ "Україна 2001" на 2016 рік шляхом надсилання відповідних заявок на виконання робіт №2966/1 від 11.09.2015р. (якою повідомив ТОВ "Україна 2001" про необхідність здійснити дискування, передпосівну культивацію, внесення мінеральних добрив під посів пшениці озимої та посів озимої пшениці), № 3190/1 від 30.09.2015р. (здійснення глибокої оранки поля під посів цукрового буряка), №3158/1 від 29.09.2015р. (обробіток засобами захисту рослин пшеницю озиму). № 3343/1 від 19.10.2015р. (культивація та внесення мінеральних добрив під посів цукрового буряка), № 3519/1 від 30.10.2015р. (дискування поля під посів кукурудзи), №3952/1 від 30.11.2015р. (оранка поля під посів сої), №4265/1 від 14.12.2015р. (внесення мінеральних добрив для пшениці озимої).
		Протягом 2016 року на виконання умов договору, КЕВ м.Хмельницький були подані ТОВ "Україна 2001" наступні заявки на виконання робіт: №709 від 24.02.2016р., №1111 від 24.03.2016р., №1200/1 від 31.03.2016р., №1200/2 від 31.03.2016р., №1231 від 05.04.2016р., №1412/1 від 14.04.2016р., №1479 від 20.04.2016р., №1451 від 18.04.2016р., №1603/1 від 28.04.2016р., №1719/1 від 13.05.2016р., №1903/1 від 30.05.2016р., №2126/1 від 21.06.2016р.
		У 2016р. сторонами підписано акти надання КЕВ м. Хмельницький послуг: №32 від 29.02.2016р., №40 від 28.03.2016р., №42 від 31.03.2016р., № 48 від 05.03.2016р., №51 від 08.04.2016р., №56 від 18.04.2016р., №58 від 20.04.2016р., №62 від 25.04.2016р., №68 від 27.04.2016р., №74 від 13.05.2016р., №82 від 31.05.2016р., №97 від 23.06.2016р., №98 від 30.06.2016р. та наступні акти приймання-передачі виконаних ТОВ "Україною 2001" робіт: №01 від 29.02.2016р., №02 від 28.03.2016р., №03 від 31.03.2016р., №04 від 05.04.2016р., №05 від 08.04.2016р., №06 від 18.04.2016р., №07 від 20.04.2016р., №08 від 25.04.2016р., №09 від 27.04.2016р., № 716 від 13.05.2016р., №761 від 31.05.2016р., №983 від 22.06.2016р., №1012 від 30.06.2016р.
		Рішенням господарського суду Хмельницької області по справі №924/412/15 від 19.05.2016р. (залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.07.2015р.) відмовлено у позові військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах Міністерства оборони України до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" про визнання недійсним договору № 149 про спільну обробку землі укладеного 20.06.2014 року як удаваного та укладеного з метою приховати відносини оренди, що фактично мають місце, припинивши його дію на майбутнє з моменту набрання рішенням законної сили.
		Підставою позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України у справі №924/412/15 були доводи щодо удаваності договору № 149 від 20.06.2014 року, укладення останнього без реального настання правових наслідків та з метою приховати фактичні відносини оренди земельної ділянки.
		У рішенні суду по справі №924/412/15 встановлено, що договір про спільну обробку землі, який за своїм правовим змістом є змішаним договором та містить елементи договорів підряду та надання послуг. При укладенні спірного договору КЕВ м. Хмельницький та ТОВ "Україна 2001" була визначена певна мета, права та обов`язки сторін і вклади кожного учасника, в зв`язку з чим суд прийшов до висновку, що договір був укладений з ціллю створити певні правові наслідки. Умови договору про строковість, платність та отримання доступу до користування певною земельною ділянкою, є елементом договору про співпрацю на земельній ділянці, наявність яких в договорі не змінює правової природи такого договору. Враховуючи викладене та зважаючи на те, що КЕВ м. Хмельницький є користувачем земельної ділянки та зареєстрований як суб`єкт господарської діяльності у Збройних Силах України, судом встановлено, що спірний договір укладений на виконання завдань Міністерства оборони України, при цьому, воля сторін була направлена на досягнення саме тих правовідносин, які і були в ньому передбачені. Спірний договір за своєю правовою природою не є договором оренди та не містить ознак удаваного правочину та спрямований на реальне настання правових наслідків.
		Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке.
		Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно з вимогами частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.
		У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Статтею 203 ЦК України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, виходячи із вимог частини першої вказаної статті правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
		Спір між сторонами у справі виник на підставі того, що прокурор в інтересах держави в особі Міністерства оборони України вважає, що оспорюваний договір не відповідає положенням чинного законодавства, зокрема ч.1 ст.4 Закону України "Про використання земель оборони", за змістом якої військові частини лише за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування. Також прокурор та позивач зазначають про невідповідність договору п.39, п.40 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 22.12.1997р. №483, щодо вимог про обов`язкове погодження та оформлення рішенням органу місцевого самоврядування передачі земельних ділянок в користування та порушення інтересів держави в частині недоотриманих доходів.
		Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (абз. 4 п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").
		Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
		Згідно з ч.ч.1, 3 ст.77 Земельного кодексу України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.
		Правові засади і порядок використання земель оборони визначаються Законом України "Про використання земель оборони", в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
		Так, частиною 1 статті 4 Закону України "Про використання земель оборони" передбачено, що військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.
		Судом встановлено, що предметом договору № 149 від 20.06.2014 року є зобов`язання Виконавця - КЕВ м. Хмельницький за умови сприяння та підтримки Замовника  ТзОВ "України 2001" протягом визначеного в договорі строку надавати за плату роботи/виконати послуги з вирощування сільськогосподарської продукції на землях Міністерства оборони України, які належать КЕВ на підставах державного акту на право користування землею: Б № 041646 від 1979р., Б №041659 від 1979р., а Замовник зобов`язується оплачувати виконані роботи згідно умов даного договору. Площа посівів становить 2303 га., згідно двостороннього комісійного акту, що є невід`ємною частиною даного договору.
		Судом враховується, що відповідно до п.7.3, 7.4 договору та наявних в матеріалах справи доказів, якими підтверджується прийняття Виконавцем до виконання заявок Замовника на 2016рік сторонами фактично продовжено строк дії договору на 2016рік до складання та підписання актів взаєморозрахунків.
		Відповідно до п. п. 1.3, 1.4, 1.5 договору, для виконання цілей даного договору сприяння та підтримка Замовника полягає у наданні в розпорядження Виконавця: насіннєвого матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин та інших необхідних компонентів для вирощування сільськогосподарських культур; надання послуг з обробітку, посіву, збору урожаю та транспортування сільськогосподарської продукції; сільськогосподарської техніки, її керування та технічної експлуатації екіпажами (водіями) Замовника. Детальна інформація щодо робіт, які виконуються за цим договором визначається у завданні Замовника, яке надається ним Виконавцеві. Сторони дійшли згоди, що для досягнення мети цього договору. Роботи/послуги передаються Виконавцем Замовнику на підставі актів прийому - передачі.
		Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що земельні ділянки на яких надаються послуги по вирощуванню сільськогосподарської продукції, належить до категорії земель оборони, а отже порядок їх використання є предметом регулювання Закону України "Про використання земель оборони".
		Проаналізувавши предмет договору та умови договору щодо зобов`язань сторін, спрямованих на досягнення цілей договору, суд приходить до висновку, що ні право користування земельними ділянками, які є землями оборони та перебувають у КЕВ м. Хмельницький на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею Б041646 від 1979р., №Б041659 від 1979р., ні надання дозволу ТзОВ "Україна 2001" на вирощування сільськогосподарських культур на зазначених землях умовами зазначеного договору не встановлено. 
		Натомість змістом оспорюваного договору є зобов`язання КЕВ м. Хмельницький надавати послуги по вирощуванню сільськогосподарських культур за сприяння Замовника.
		Право Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький на заняття таким видом господарської діяльності як вирощування зернових та технічних культур, підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом №422 від 27.08.2010 року (з додатком від 30.10.2013р.), виданим Департаментом фінансів Міністерства оборони України, про реєстрацію суб`єкта господарської діяльності у Збройних силах України; ідентифікаційний код 07928461.
		При цьому судом враховується, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.05.2015р. у справі №924/412/15 (залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.03.2016р.) надано правову оцінку умовам оспорюваного договору та визначено правову природу договору № 149 від 20.06.2014 року як змішаного договору, який містить в собі елементи договору підряду та надання послуг.
		Також у рішенні суду встановлено, що за договором № 149 від 20.06.2014 року, воля сторін була направлена на досягнення саме тих правовідносин, які і були в ньому передбачені. Сторонами спірного договору здійснювались та здійснюються дії по його виконанню, що підтверджується як заявками на виконання робіт, так і актами про надання послуг та актами приймання-передачі виконаних робіт, а також платіжними дорученнями. Договір № 149 від 20.06.2014 року, укладений між сторонами, не суперечить вимогам ст. 628 Цивільного кодексу України, оскільки містить елементи різних договорів: підряду та надання послуг, що не суперечить вимогам законодавства та відповідає вимогам ст. 627 Цивільного кодексу України щодо свободи договору.
		За змістом ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Згідно долучених до матеріалів справи доказів, які підтверджують виконання зобов`язань сторін за договором вбачається, що протягом 2014-2016 років Замовником подавались Виконавцю заявки на вирощування сільськогосподарських культур, які виконувались, що підтверджується актами приймання-передавання виконаних робіт.
		В свою чергу, КЕВ м. Хмельницький, з метою належного виконання взятих на себе зобов`язань за договором №149 від 20.06.2014р., уклав договори на виконання робіт №2/14- від 22.07.2014р., №3/14-П від 25.12.2014р., №1/15-П від 31.07.2015р., №2/15-П від 07.09.2015р., №3/15-П від 12.10.2015р., №4/15-П від 30.10.2015р., №1101/5 від 11.01.2016р., що згоджується із приписами ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, за змістом якої кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		На підставі наведеного, суд вважає, що сторонами під час укладення договору не порушено ч.1 ст.4 Закону України "Про використання земель оборони", оскільки укладенням оспорюваного договору не надавався дозвіл на вирощування сільськогосподарських культур на землях оборони, а КЕВ м. Хмельницький, як Виконавець за сприяння Замовника проводить вирощування сільськогосподарських культур. Не встановлено судом і порушень п.39, п.40 "Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 22.12.1997р. №483, оскільки передачі земельної ділянки в користування не передбачалось та не відбувалось.
		Факт відсутності передачі земельної ділянки в користування підтверджується також обставинами, встановленими рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.05.2015р. у справі №924/412/15 (залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.03.2016р.), в якій договір № 149 від 20.06.2014 року оспорювався з підстав удаваності та невідповідності вимогам встановленим для договорів оренди землі.
		Стосовно доводів прокурора та позивача про порушення інтересів держави в частині неотриманого доходу судом враховується, що спірний договір було укладено за результатами конкурсних торгів, які оформлені протоколом від 20.06.2014р., що підтверджується довідкою перевірки окремих питань щодо додержання службовими особами КЕВ м. Хмельницький вимог Земельного кодексу України, Закону України "Про використання земель оборони" при укладенні договору №149 від 20.06.2014р. з ТзОВ "Україна 2001" від 22.10.2014р., складеною головним державним фінансовим інспектором Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області. У довідці також зазначено, що під час торгів ТзОВ "Україна 2001" було запропоновано найбільш економічно вигідну ціну - 1580тис.грн. серед інших учасників, а саме ТзОВ "Грузевиця-Агро" 1380тис.грн., ТзОВ ім. Черняхівського  1250тис.грн.
		Враховуючи зазначені обставини, відсутність належних та допустимих доказів в підтвердження більш економічно вигідної пропозиції щодо укладення договору суд відхиляє доводи прокурора та позивача щодо порушення інтересів держави шляхом недоотримання прибутку як непідтверджені та безпідставні.
		При цьому судом враховується, що зміна вартості послуг за договором можлива шляхом внесення змін до договору в частині умов, які їх встановлюють.
		Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		З урахуванням наведеного вище суд приходить до висновку, що прокурором та позивачем не доведено, а під час розгляду справи не встановлено наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, з огляду на що у позові необхідно відмовити.
		Керуючись ст. ст.1, 12, 22, 32-34, 42-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд  
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У позові відмовити.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повне рішення складено 22.08.2016р.
		 
		СуддяВ.О. Кочергіна
		 
		 
		Віддруковано 5 примірників:
		1 - до справи;
		2 - позивачу (м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6);
		3 - відповідачу 1 (м. Хмельницький, вул. Ціолковського, 3/1);
		4 - відповідачу 2 (Хмельницька область, Теофіпольський район, смт. Теофіполь, вул. Леніна, 37В);
		5 - Військовому прокурору Західного регіону (м. Львів, вул. Клепарівська, 20).
		Всім простим:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...