Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 488/5236/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 30.08.2016. Зареєстровано: 30.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2016.
Дата набрання законної сили: 26.08.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №488/5236/15-к 26.08.2016 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Провадження №11-кп/784/673/16 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Категорія: ч.1 ст.115, ч.2 ст.185КК Доповідач апеляційної інстанції: ОСОБА_2 
		У Х В А Л А
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 26 серпня 2016 року                        м. Миколаїв
		Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
		Головуючої ОСОБА_2  
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участі секретаря      ОСОБА_5 
		розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за №12015150050002892 за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2016 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богданівка, Доманівського району Миколаївської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 
		- за ч.1 ст. 115, ч.2 ст.185 КК України
		Учасники судового провадження.
		прокурор ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		обвинувачений ОСОБА_7 
		захисник ОСОБА_10 .
		Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
		Потерпіла ОСОБА_6 просить вирок скасувати в частині призначеного покарання через його м`якість та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання у виді 15 років позбавлення волі. 
		В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок скасувати та повернути кримінальне провадження до суду 1 інстанції. 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. 
		ОСОБА_7  визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено покарання: за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк - 9 років 6 місяців; за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
		Ухвалено, що на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, покарання призначене цим вироком та покарання, призначене попереднім вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 04.11.2015 року, необхідно виконувати самостійно.
		Узагальнені доводи апелянтів. 
		Обвинувачений ОСОБА_7  зазначає, що досудовим слідством та судом не встановлена мета його приїзду в м. Миколаїв, не досліджувалася його переписка в соціальній мережі «В Контакті», телефонні дзвінки, записи з камер відеоспостереження з місць, де вони були з потерпілим ОСОБА_11 , а всі докази ґрунтуються лише на його показаннях. 
		Зазначає, що судово-психіатрічна експертиза була призначена лише через пів року після вбивства ОСОБА_12 , він не був попереджений про дату її проведення, тому був під дією заспокійливих препаратів, оскільки в СІЗО постійно вживав заспокійливий препарат «Валеріану». У зв`язку з цим висновки експертизи щодо його психологічного стану на момент скоєння злочину є сумнівними.
		Також на думку апелянта є сумнівними показання експерта ОСОБА_13 , щодо характеру нанесення ушкодження потерпілому, оскільки вони різняться по суті, експерт був допитаний судом повторно, але його допит не зафіксований в протоколі судового засідання з технічних причин. 
		Потерпіла ОСОБА_6  вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання не відповідає ступеню тяжкості вчинених ним злочинів та особі обвинуваченого.
		Зазначає, що суд не взяв до уваги, позитивну характеристику потерпілого ОСОБА_11 , її думку щодо призначення покарання ОСОБА_7 , відсутність пом`якшуючих покарання обставин, наявність обтяжуючої покарання обставини  рецидиву злочинів, та дані про особу останнього - наявність 6 непогашених судимостей, відсутність постійного місця роботи. Крім того, у ході досудового розслідування та в суді намагався ввести суд в оману вказуючи, що потерпілий спровокував його на скоєння злочину, тому він скоїв вбивство у стані сильного душевного хвилювання. Вважає, що умисні дії обвинуваченого після вбивства її брата, а саме викрадення майна потерпілого, спростовують цю версію обвинуваченого.
		Позиції інших учасників.
		В запереченнях на апеляційну скаргу потерпілої захисник ОСОБА_10 просить залишити її без задоволення.
		Посилаючись на мотивувальною частину вироку не погоджується з доводами потерпілої про те, що при призначенні покарання суд не врахував її думку та не взяв до уваги попередні судимості ОСОБА_7 . 
		Також не погоджується з тим, що ОСОБА_7 намагався ввести суд в оману, оскільки, протягом досудового розслідування і в суді ОСОБА_7 давав однакові та послідовні пояснення.
		Зазначає, що позитивна характеристика потерпілого ОСОБА_11 не може впливати на розмір призначення покарання обвинуваченому.
		Встановлені судом першої інстанції обставини.
		ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочинів за наступних обставин.
		29.10.2015 року знаходячись в гостях у потерпілого ОСОБА_11 в квартирі АДРЕСА_2 , після спільного вживання алкогольних напоїв, близько 22 години між потерпілим та обвинуваченим виник конфлікт, під час якого у ОСОБА_7  на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою вбивства, взяв правою рукою ОСОБА_11 в області шиї та утримував його зі значною силою протягом 3-5 хвилин, після чого цією ж рукою потягнув у свій бік, перекинувши ОСОБА_11 через себе на диван. 
		В результаті таких дій обвинуваченого потерпілому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді саден на лівій та правій бокових поверхнях шиї, крововиливами в м`яких тканинах шиї та переламом ріжків під`язикової кістки та великих ріжків щитовидного хряща, які були небезпечні для життя в момент їх заподіяння та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого, яка наступила відразу від механічної асфіксії внаслідок здавлювання органів шиї руками.
		Після вчинення вбивства потерпілого, ОСОБА_7 таємно, вчинив крадіжку майна, яке належало останньому, а саме: грошових коштів у сумі 300 гривень, мобільним телефоном марки «Fly IQ434», ноутбуком марки «Toshiba», спричинивши матеріальну шкоду на загальну суму 1500 гривень.
		Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
		Суд, заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_10 на підтримку апеляційної скарги обвинуваченого та їх заперечення на апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 , прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг у їх межах, прийшов до таких висновків.
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. 
		Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом. 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
		Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Ці вимоги закону судом виконано.
		Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.185 КК України при обставинах, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються сукупністю належним чином дослідженими у суді доказами. 
		Свої висновки суд вірно обґрунтував даними, зафіксованими у протоколі огляду місця події та огляду трупа, про те, що 01.11.2015р., в квартирі АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_11 з ознаками насильницької смерті, даними висновку судово-медичної експертизи №825 від 04.12.2015р., згідно якого смерть потерпілого настала в результаті механічної асфіксії. Крім того, на тілі ОСОБА_11 виявлені легкі тілесні ушкодження у виді синців лівого плеча та лівої бокової поверхні грудної клітини та садна на животі, які могли утворитись незадовго до смерті від дії тупих твердих предметів, показаннями обвинуваченого щодо його причетності до злочинів. 
		Поряд з цим, суд першої інстанції ретельно дослідив та дав належну оцінку показанням обвинуваченого, щодо форми його вини у спричиненні смерті потерпілому.
		Так, обвинувачений у суді пояснив, що познайомившись із потерпілим через соціальну мережу Інтернет як з особою нетрадиційної сексуальної орієнтації, 29.10.2015р. зустрівся із ним та після сумісного відпочинку у різних розважальних закладах приїхали до місця мешкання потерпілого, де він залишився ночувати. Уночі, його розбудив потерпілий, який був повністю роздягнутий та вчиняв розпусні дії. Така поведінка потерпілого привела його в стан сильного душевного хвилювання і , намагаючись припинити такі дії, він різко піднявся з ліжка, схопив потерпілого за шию, і сильно стиснувши за шию руками перекинув його через себе на диван. Від падіння потерпілий став хрипіти, а потім помер. Після чого, побоюючись, що ОСОБА_12 під час його сну міг зробити непристойні фотознімки чи відеозапис з його зображенням, він забрав належні потерпілому технічні пристрої  мобільний телефон та ноутбук, та, крім того, 300грн. 
		Показання обвинуваченого щодо механізму та причин смерті обвинуваченого узгоджуються з висновком СМЕ №825 від 04.12.2015р., згідно якого смерть ОСОБА_11 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлювання органів шиї рукою (руками), про що свідчить наявність саден на лівій і правій бокових поверхонь шиї, крововиливів в м`які тканини шиї, переломів ріжків під`язичної кістки і великих ріжків щитовидного хряща.
		Даний висновок підтвердив у судовому засіданні експерт ОСОБА_13 . Будь яких істотних суперечностей у показаннях експерта з іншими доказами у справі, які могли б вплинути на правильність висновків суду, не встановлено. 
		Проте, як вірно зазначив суд першої інстанції, показання обвинуваченого щодо стану афекту, тобто раптового сильного душевного хвилювання, яке могло б вплинути на усвідомлення його дій, висновком судово-психіатричної експертизи №198 від 13.05.2016р., згідно з яким, ОСОБА_7 на момент вчинення злочину та в теперішній час психічним захворюванням не страждає та не страждав раніше. В стані фізіологічного афекту чи в іншому емоціональному стані, який чинив би суттєвий вплив на його свідомість, поведінку чи інтелектуально вольовий контроль ОСОБА_7 не знаходився. 
		У суду не виникає сумнівів щодо об`єктивності вказаного висновку, оскільки, він узгоджується з іншими доказами у справі.
		Зокрема, даними про те, що про нетрадиційну сексуальну орієнтацію потерпілого, обвинуваченому було заздалегідь відомо. Адже, обвинувачений познайомився з потерпілим через соціальні мережі, де той був зареєстрований на сайті осіб з нетрадиційною сексуальною орієнтацією. Після відпочинку у розважальних закладах він, на запрошення потерпілого, пішов до нього додому переночувати. 
		Тобто, обізнаність обвинуваченого про нетрадиційну сексуальну орієнтацію потерпілого, а також обстановка, у якій вони опинились тієї ночі, виключає несподіваний для обвинуваченого характер дій потерпілого, про які він вказує. 
		Крім того, у матеріалах справи відсутні будь які дані про наявність ознак боротьби між обвинуваченим та потерпілим, тобто будь якої агресивної поведінки потерпілого по відношенню до обвинуваченого. 
		За такого, доводи сторони захисту про розпусну, протиправну чи агресивну поведінку потерпілого, яка передувала вчиненню злочину, та стала причиною афективного стану обвинуваченого і потягла вбивство потерпілого у стані афекту, є голослівними.
		Твердження обвинуваченого ОСОБА_7 про вплив на висновок експерта про його(обвинуваченого) психологічний стан в момент вчинення злочину тієї обставини, що перебуваючи під вартою він приймав валеріану, колегія суддів вважає неспроможними. Будь якими доказами такі твердження не обґрунтовані. До того ж, висновки експерта стосуються не тільки психоемоційного стану обвинуваченого після вчинення злочину, а й у момент його вчинення, тобто тоді, коли обвинувачений, з його слів, валеріану не приймав. 
		Твердження обвинуваченого про те, що мобільним телефоном та ноутбуком він заволодів не маючи корисливої мети, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_14  співмешканки обвинуваченого, про те, що вона заклала викрадений обвинуваченим мобільний телефон у ПТ «Ломбард сінді кат- Плюс Гульцов та компанія». Тобто, вилучені кошти від викраденого майна обвинувачений звернув на свою користь та користь інших осіб. 
		З урахуванням наведеного доводи апеляційної скарги обвинуваченого апеляційний суд вважає неприйнятними, тому підстав для її задоволення не вбачається.
		Призначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, належним чином врахував обставини та тяжкість вчинених ОСОБА_7 злочинів,один з яких належить до категорії особливо тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, інкриміновані йому злочини вчинив під час судового розгляду іншого кримінального провадження відносно нього, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні неповнолітню дитину, характеризується посередньо. Обставиною, що обтяжує покарання суд вірно визнав рецидив злочинів.
		До того ж, судом враховано часткове повернення викраденого майна та думку потерпілої, яка наполягала на призначенні найсуворішого покарання обвинуваченому.
		На думку колегії суддів, врахувавши вище наведене, суд обґрунтовано прийшов до висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та призначив ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої законом за вчинені злочини.
		Підстав про призначення більш суворого покарання обвинуваченому, про що йдеться у апеляційній скарзі потерпілої, колегія суддів не вбачає. При цьому, суд зважує на те, що при призначенні покарання враховується думка потерпілої, проте, вона не є обов`язковою для суду. 
		Твердження потерпілої про неврахування судом даних про особу обвинуваченого суперечать змісту мотивувальної частини вироку, у якому зазначено, що розмір покарання визначено у тому числі і з урахуванням попередніх судимостей. 
		Щодо невизнання обвинуваченим умислу на позбавлення життя потерпілого, то вказане є позицією його захисту від висунутого обвинувачення, яка у сенсі положень ст.67 КК України не може вважатись обставиною, яка обтяжує покарання. До того ж, упродовж як досудового слідства так і в суді, обвинувачений давав послідовні показання щодо обставин вчинення злочину, які у сукупності з іншими доказами лягли у основу обвинувачення при винесенні обвинувального вироку. 
		З урахуванням наведеного всі доводи апеляційних скарг суд вважає неприйнятними, тому підстав для зміни чи скасування вироку не вбачається.
		Керуючись ст.ст.405,407,424,426,532 КПК України, апеляційний суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2016 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_7 залишити без змін.
		На підставі ч.5 ст.72 КПК України, зарахувати ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 04.11.2015р. по 26.08.2016р. з розрахунку один день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
		 Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...