Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/1812/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 31.08.2016. Зареєстровано: 01.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 02.09.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/1812/16-ц
		Провадження № 2/761/3343/2016
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03 серпня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді Малинникова О.Ф.
		при секретарі - Данилевській Є.П.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», треті особи Первинна профспілкова організація Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», Міністерство інфраструктури України про стягнення грошових коштів, утриманих із заробітної плати безпідставно, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невиплачену невикористану відпустку, 
		в с т а н о в и в :
		У січні 2016 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі ДП «АМПУ»), треті особи Первинна профспілкова організація Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», Міністерство інфраструктури України про стягнення грошових коштів, утриманих із заробітної плати безпідставно, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невиплачену невикористану відпустку.
		Позивач зазначив, що Наказом голови ДП «Адміністрація морських портів України» Амеліна А.М. від 27.02.2015 № 67-к позивача звільнено з посади начальника відділу організації процедур закупівель служби з організації закупівель та здійснення договірної роботи на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України за порушення трудової дисципліни - відсутнсть на робочому місці більше трьох годин без поважних причин 26 січня 2015 року.
		Наказом № 68-к 3-1 від 27.02.2015 року «Про припинення трудового договору» позивача звільнено  з 27.02.2015 p., причина звільнення: п.4 ст. 40 КЗпП України - за прогул без поважних причин, підстава звільнення: наказ № 67-к від 27.02.2015 року. Наказом № 78-к 6-1 від 10.03.2015 року внесено зміни до наказу про припинення трудового договору № 68-к 3-1 від 27.02.2015 за п.4 ст. 40 КЗпП України - за прогул без поважних причин, а саме вважати позивача звільненим з 10.03.2015 у зв'язку з хворобою.
		У зв'язку з  неотриманням розрахунку нарахованих йому сум у день його звільнення, 11 грудня 2015 року позивач звернувся з письмовою заявою до загальної канцелярії ДП «АМПУ» про надання розрахунку, на заяву не надано відповіді, розрахунок не виплачено. 
		За його позовом до ДП «АМПУ» про поновлення на роботі, визнання наказів незаконними, недійсними записів у трудовій книжці та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року у справі № 761/9301/15-ц, його поновлено на роботі на посаді начальника відділу організації процедур закупівель служби з організації закупівель та здійснення договірної роботи ДП «АМПУ» з 10.03.2015 року та задоволено інші вимоги.
		Однак, його подальші звернення за розрахунком не були задоволені і лише 05 січня 2016 року відповідач направив листом на адресу Позивача розрахунок нарахованих сум за видами нарахувань за березень 2015 року. 11 січня 2016 року позивачем отримано вказаний лист з розрахунком. При ознайомленні з розрахунком сум, належних при звільненні з 10.03.2015 року було встановлено, що із його заробітної плати ДП «АМПУ» з незаконних підстав було утримано кошти, а саме оплата по окладу за січень у розмірі 2425, 26 грн. та компенсація невикористаної відпустки у розмірі 211, 73 грн.
		При цьому позивач зазначив, що він не пропустив трьохмісячний строк для звернення до суду, оскільки дізнався про незаконне утримання коштів саме 11.01.2016 після отримання розрахунку.
		Посилаючись на порушення ст. 127 КЗпП України, якою передбачені випадки відрахування із заробітку працівника, позивач вважає незаконними дії відповідача щодо відрахування із заробітної плати позивача за січень 2015 року 2 425, 26 грн., та невиплати компенсації за невикористану відпустки у розмірі 211, 73 грн. 
		Окрім того, відповідальними особами служби з організації закупівель та здійснення договірної роботи було подано «Табель обліку робочого часу за період з 01.01.2015 по 31.01.2015» до відділу кадрів. Жодного запису щодо відсутності Позивача у січні місяці у ньому немає. Крім цього, на підставі цього табелю Позивачу було виплачено Відповідачем заробітну плату за січень 2015 у повному розмірі без будь-яких відрахувань, про що свідчить розрахунковий лист за 01.2015, який було отримано Позивачем на електронну пошту.
		Відповідно до ч. 1 ст. 47 та ст. 116 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку та провести з ним розрахунок у повному обсязі. Наслідки недотримання положень зазначеної статті згідно із ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що не було виконано відповідачем. 
		Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, у тому числі нарахування середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, провадяться відповідно до положень пункту другого та восьмого Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
		Крім того, 12.03.2014 року було створено Первинну профспілкову організацію ДП «Адміністрація морських портів України, яка була легалізована у встановленому діючим законодавством порядку, що підтверджено наказом Міністерства юстиції України від 07.04.2014 № 161/01-01-11 «Про легалізацію Первинної профспілкової організації державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та Свідоцтвом про реєстрацію профспілки, об'єднання профспілок від 07.04.2014 № 158-2014 П.С., позивач є членом виборного органу ППО ДП «АМПУ» - профспілкового комітету.
		На підставі правових норм про додаткові гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів відносно робітників, обраних до складу виборних профспілкових органів, роботодавець може реалізувати своє право на зміну умов трудового договору та оплату праці тільки за наявності попередньої згоди виборного профспілкового органу, членом якого є робітник.
		Всупереч вищенаведеному, Відповідачем не надано ДП «АМПУ» для попереднього ознайомлення та погодження наказу, на підставі якого змінювались умови трудового договору Позивача щодо зміни умов оплати праці або будь-яких відрахувань. Всупереч вимог п.п.2 п.7 Порядку погодження проектів розпорядчих документів ДП «Адміністрація морських портів України», наказ ДП «АМПУ» про відрахування з заробітної плати позивача не був погоджений (завізований) головою ППО ДП "АМПУ" як члена виборного органу - профкому ППО ДП «АМПУ».
		Враховуючи вищевикладене та посилаючись на ст.ст. 117, 127 КЗпП України, позивач просив:
		Стягнути з державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (п/р 26007010064207 в AT «Укрексімбанк», МФО 322313) на користь ОСОБА_1 (ПАТ КБ ПриватБанк, МФО 305299, код СДРПОУ 14360570, п/р НОМЕР_1, для поповнення картки № НОМЕР_2) утримані з заробітної плати без належних підстав кошти в сумі за січень у сумі 2425, 26 грн. та компенсацію невикористаної відпустки у розмірі 211, 73 грн., всього стягнути 2636 дві тисячі шістсот тридцять шість) грн., 99 коп.
		Стягнути з державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (п/р 26007010064207 в AT «Укрексімбанк», МФО 322313) на користь ОСОБА_1 (ПАТ КБ ПриватБанк, МФО 305299, код СДРПОУ 14360570, п/р НОМЕР_1, для поповнення картки № НОМЕР_2) середній заробіток за весь час затримки виплати належних сум по день постановлення судового рішення.
		У запереченнях проти позову від 29.03.2016 року (а.с. 34) представник відповідача посилається на необґрунтованість позовних вимог, посилаючись на наступні доводи.
		Стосовно утримання із заробітної плати 2425,26 грн. та відповідно з компенсації невикористаної відпустки у розмірі 211.73 грн. зазначено, що заробітна плата позивача за січень 2015 року була нарахована із розрахунку 17 робочих днів згідно табелю обліку робочого часу за січень від 03.02.2015. 
		Однак у зв'язку з отриманням відкорегованого табелю Обліку робочого часу від 16.03.2015 року у зв'язку із недостовірності даних стосовно присутності на роботі за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року позивачу проставлено прогули за 26, 29 та 30 січня, тому кількість робочих днів Позивача склала 14 робочих днів. З вищезазначених причин було проведено перерахунок за січень 2015 року, тобто були відраховані суми із зарплати за цей час - 2 425,26 грн. та відповідно компенсація невикористаної відпустки у розмірі 211.73 грн.
		Дії адміністрації відповідач вважає відповідають п. 5.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників апарату управління ДГІ «АМПУ», (додатком 1 до колективного договору трудового колективу апарату управління ДП «АМПУ» на 2013-2014 роки), на підприємстві, якими встановлюється режим роботи по годинам кожного робочого дня. Режим роботи 26 та 29 січня 2015 - з 8.30 год. до 17.30 год.; 30 січня 2015 - з 8.30 год. до 16.15 год.
		Що стосується посилання позивача про відсутність відповідно наказу відповідача про утримання грошових сум.
		Позивач зазначає, що жодних наказів власника або уповноваженого ним органу не видавалося щодо відрахувань із заробітної плати, посилаючись на ст. 127 КЗпП України. Разом з тим, ч. 2 ст. 127 КЗпП України встановлює виключний перелік підстав, коли здійснюється відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють. Утримання із заробітної плати позивача у розмірі 2 425,26 грн. та 211,73 грн. є не відрахуванням із заробітної плати в розумінні ст. 127 КЗпП України, а є поверненням надлишково виплаченої суми. Чинним законодавством України не встановлено вимоги щодо видачі наказу про поверненням надлишково виплаченої суми працівникові. За таких обставин відповідач вважає дотриманими положення ч. 3 ст. 252 Кодексу законів про працю КЗпП України, у яких передбачені такі випадки у разі зміни умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, що допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є. Тобто, законодавство встановлює виключний перелік питань, які потребують погодження з виборним профспілковим органом. Серед яких, відсутнє погодження повернення надлишково виплаченої суми Позивачу.
		Крім того, п.п. 2 п. 7 Порядку встановлює вичерпний перелік питань щодо управління персоналом щодо яких повинні бути погоджені проекти розпорядчих актів, зокрема з головою профспілкового комітету. Серед вказаних у п.п.2 п. 7 Порядку, відсутнє питання повернення надлишково виплаченої суми працівнику.
		Враховуючи вищезазначене відповідач просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову про стягнення коштів у повному обсязі.
		Позивачем надані додаткові пояснення, у яких він не погоджується з висновками, викладеними Відповідачем у запереченнях, вважає їх безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству.
		Згідно п. 5.4 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників апарату управління ДП «АМПУ», що затверджені зборами трудового колективу від 23.09.2013, протокол № 1, у структурних підрозділах Підприємства (ДП «АМПУ») ведеться облікробочого часу шляхом складання табелів відповідальною особою та не передбачено використання електронної бази входу/виходу для обліку робочого часу. Отже, використання електронної бази для визначення пропуску робочого часу працівником замість обліку, який ведеться складанням табелю робочого часу, не передбачено нормативно-правовими актами та внутрішніми правилами. 
		Заперечуючи проти позову та зазначаючи про те, що ОСОБА_3 був відсутній на робочому місці більше трьох годин 26.01.2015 року, будь-яких доказів відповідачем не надано.
		За таких обставин встановити, коли саме Відповідачу стало відомо про порушення ОСОБА_3, на його думку, 26.01.2015 року трудової дисципліни, невідомо, оскільки акту щодо часу та причин відсутності на роботі Позивача Відповідачем не надано, не повідомлено останнім і про складання такого. При цьому Відповідачем не надано доказів про проведення дисциплінарного розслідування порушення ОСОБА_3 трудової дисципліни, що є прямим порушенням ст. 149 КЗпП України.
		Доказів щодо з'ясовування відповідачем причини відсутності ОСОБА_3 26.01.2015 року на робочому місці більше трьох годин, зважаючи і на ту обставину, що у своїх запереченнях Відповідач вказав, що ОСОБА_3 прибув на робоче місце о 12:26:05 Відповідач не надав.
		Щодо заперечень відповідача, що утримання із заробітної плати позивача грошової суми у розмірі 2 425, 26 грн. та 211, 73 грн. є не відрахуванням із заробітної плати в розумінні ст. 127 КзПП України, а поверненням надлишково сплаченої суми внаслідок лічильної помилки не узгоджуються із трудовим законодавством України, у положеннях якого відсутній термін «повернення надлишково сплачених сум», є лише термін «відрахування із заробітної плати працівника», яке провадиться тільки у випадках, передбачених законодавством України.
		Щодо лічильної помилки у перерахуванні грошових коштів позивач зазначив, що відповідно до ст. 127 КзПП відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу у випадках вказаних у цій статті, серед яких відсутні підстави викладені відповідачем у запереченнях 
		Нарахування відповідачем заробітної плати позивачу по окладу за січень у розмірі 2 425, 26 грн. та 211, 73 грн. проводилось на підставі відповідних табелів, які були складені та підписані посадовими особами Відповідача, а отже, у даному випадку правових підстав вважати такі нарахування лічильною помилкою не має.
		У судовому засіданні представники сторін підтримали викладені доводи як письмові доводи так і усні пояснення позивачем та його представником з одного боку та відповідно заперечення представника відповідача з посиланням на зазначені кожним з них обставини.
		Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені.
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
		Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_3, працював на посаді начальника відділу організації процедур закупівель служби з організації закупівель та. здійснення договірної роботи ДП «Адміністрація морських портів України».
		Наказом Голови ДП «Адміністрація морських портів України» Амеліна А.М. від 27.02.2015 року № 67-к «Щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності», ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу організації процедур закупівель служби з організації закупівель та здійснення договірної роботи на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України за порушення трудової дисципліни, а саме відсутності на робочому місці 26 січня 2015 року більше трьох годин без поважних причин.
		Наказом № 68-к 3-1 від 27.02.2015 року «Про припинення трудового договору»ДП «Адміністрація морських портів України» позивача звільнено з посади начальника відділу організації процедур закупівель служби з організації закупівель та здійснення договірної роботи з 27.02.2015 p., причина звільнення: п.4 ст. 40 КЗпП України - за прогул без поважних причин, підстава звільнення: наказ № 67-к від 27.02.2015.
		Наказом «З особового складу» ДП «Адміністрація морських портів України» № 78-к 6-1 від 10 березня 2015 року внесено зміни до наказу про припинення трудового договору № 68-к 3-1 від 27.02.2015 року за п.4 ст. 40 КЗпП України - за прогул без поважних причин, а саме вважати звільненим з 10.03.2015 року у зв'язку з хворобою. (а.с.10)
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року справі № 761/9301/15-ц, залишеним без зміни Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 06.04.2016 року, задоволено частково позов ОСОБА_1, а саме
		-про визнання незаконними дій голови Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» щодо підписання наказу № 67-к від 27 лютого 2015 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача із звільненням з посади за п.4 ст.40 КЗпП за відсутність на робочому місці 26.01.2015 року більше трьох годин без поважних причин,
		-визнано незаконним наказ № 68-к від 27 лютого 2015 року про припинення трудового договору,
		-визнано незаконним наказ № 78-к від 10 березня 2015 року «З особового складу»,
		-поновлено позивача на посаді начальника відділу організації процедур закупівель служби з організації закупівель та. здійснення договірної роботи ДП «Адміністрація морських портів України»з 10 серпня 2015 року,
		-визнано недійсними записи № 20 від 27.02.2015 року та №21 від10.03.2015 року у трудовій книжці позивача про звільнення за прогул без поважних причин,
		-стягнуто з  ДП «Адміністрація морських портів України» середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.03.2015 року по 24 грудня 2015 року у сумі 288.465,35 грн.
		-стягнуто моральну шкоду у сумі 3.000 грн.
		У іншій частині позову відмовлено.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.12.2015 року виправлено арифметичну помилку у рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року, а саме щодо суми середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь позивача за час вимушеного прогулу за період з 10.03.2015 року по 24 грудня 2015 року та зазначено вірну суму - 195.637,40 грн.
		Додатковим рішенням того ж суду від 25.12.2015 року визнано незаконним наказ Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» № 67-к «Щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності», ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу організації процедур закупівель служби з організації закупівель та здійснення договірної роботи на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України за порушення трудової дисципліни, а саме відсутності на робочому місці 26 січня 2015 року більше трьох годин без поважних причин.
		Звертаючись до суду у справі, що розглядається за № 2/761/3343/2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 такого змісту:
		1. Стягнути з державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 для поповнення картки № НОМЕР_2) утримані з заробітної плати без належних підстав кошти в сумі за січень у сумі 2425, 26 грн. та з компенсації невикористаної відпустки у розмірі 211, 73 грн., всього стягнути 2636 дві тисячі шістсот тридцять шість) грн., 99 коп.
		2. Стягнути з державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 для поповнення картки № НОМЕР_2 середній заробіток за весь час затримки виплати належних сум по день постановлення судового рішення.
		У квітні 2016 року позивач уточнив розмір суми середнього заробітку та просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток з дати звільнення зазначеної у рішенні суду у справі №761/9301/15-ц до дати стягнення заборгованості у сумі за 283 робочі дні, тобто з 10.03.2015 року по 26.04.2016 року у сумі 282.476,45 грн. (із розрахунку 998,15 грн. його середнього заробітку за рішенням суду у справі № 761/9301/15-ц ) 
		У серпні 2016 року позивач зазначив, що вимушений прогул складає 347 робочих тому збільшив позовні вимоги у цій частині і просив стягнути 346.358,05 грн. = 998,15х 347 днів за період з 10.03.2015 року по 03.08.2016 року.
		Досліджуючи матеріали справи та виходячи із постановлених судових рішень у справі №761/9301/15-ц, судом встановлено наступне.
		Як вбачається із пояснень відповідача, відповідно до відкорегованого 16.03.2015 року табелю Обліку робочого часу за період з 01.01.2015 по 31.01.2015 табель було встановлено за електронною системою обліку робочого часу за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року, за яким Позивачу за 26, 29 та 30 січня 2015 року було проставлено прогули. Заробітна плата позивача за січень 2015 року була нарахована із розрахунку 17 робочих днів за діючим табелем обліку робочого часу за січень від 03.02.2015 року. Однак у зв'язку з отриманням відкорегованого табелю Обліку робочого часу 16.03.2015 за січень 2015 року кількість робочих днів Позивача склала 14 робочих днів. У зв'язку з вищенаведеним, був проведений перерахунок заробітної плати Позивача за січень 2015 року, в результаті якого до утримання підлягала сума 2 425,26 грн. та відповідно компенсація невикористаної відпустки у розмірі 211.73 грн.
		Позивач, оспорюючи дії відповідача, зазначив, що згідно п. 5.4 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників апарату управління ДП «АМПУ», що затверджені зборами трудового колективу від 23.09.2013, протокол № 1, у структурних підрозділах ДП «АМПУ» ведеться облік робочого часу шляхом складання табелів відповідальною особою.
		Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників апарату управління ДП «АМПУ» не передбачено використання електронної бази входу/виходу для обліку робочого часу, в ДП «АМПУ» не має жодного локального нормативно-правового акту, яким би визначалась необхідність використання електронної системи входу/виходу чи встановлювались правила її використання.
		Для обліку робочого часу працівників підприємств застосовується Табель обліку використання робочого часу, який с основним джерелом інформації з цього питання. Типову форму Табеля обліку використання робочого часу № П-5 затверджено наказом Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 року № 489.
		Підставою для внесення до Табеля обліку робочого часу того чи іншого коду причин неявок на роботу є підтверджуючі документи: накази роботодавця щодо направлення у відрядження, про відпустку, листки непрацездатності, медичні довідки, пояснювальні записки тощо.
		Табель обліку робочого часу, оформлений належним чином і засвідчений підписами осіб, відповідальних за його заповнення, у встановлений строк передають до відділу кадрів (іншого профільного структурного підрозділу). Перевіривши правильність заповнення (відповідність наказам, розпорядженням тощо), працівник із кадрів також підписує Табель і передає його до бухгалтерії для нарахування заробітної плати. Табель є однією з головних підстав для нарахування заробітної плати, складання статистичної і податкової звітності. 
		Згідно із ст.127 КЗпП України про обмеження відрахувань із заробітної плати визначено, що відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.
		Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:
		1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;
		2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію; 
		Стосовно самого факту, який не оспорюється відповідачем, застосування замість передбаченого внутрішніми правилами змін до табелю обліку робочого часу, який містить поіменний список усіх працівників відділу, служби чи іншого структурного підрозділу або установи в цілому з відмітками про використання робочого часу протягом облікового періоду і використовується при обчисленні заробітної плати, іншого виду обліку часу, то відповідачем не наведено достатніх доказів щодо законності перерахунку даних обліку робочого часу за електронною системою обліку робочого часу  за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року, та стосовно внесення таких змін до внутрішніх положень, які передбачили Табель обліку робочого часу, що був застосований був у січні 2015 року, у якому були відсутні дані про прогули позивача 26, 29 та 30 січня 2015 року.
		Отже, як встановлено судом, у зв'язку із корегуванням табеля обліку робочого часу за січень 2015 року були визнані прогулами 26, 29, 30 січня, що призвело до зміни облікового табелю з вилученням зазначених днів із числа робочих днів позивача за січень 2015 року та послідуючим перерахунком заробітку за цей місяць із зменшенням на суму 2425,26 грн. та відповідно зменшення коипенсації за невикористану відпустку у сумі 211,73 грн.. Наказу керівництва щодо відрахування із нарахованого заробітку за січень 2015 року прийнято не було.
		Що стосується позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати належних сум, то як слідує із судових рішень у справі №761/9301/15-ц, то на підставі ч.3 ст.61 ЦПК України суд виходить із обставин встановлених рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року, уточненого ухвалою того ж суду від 25.12.2015 року, у якій виправлено арифметичну помилку та зазначено суму за вимушений прогул у зв'язку із незаконним звільненням за період з 10 березня 2015 року, тобто дня звільнення по 24 грудня 2015 року, день постановлення рішення про поновлення на роботі у розмірі 195.637,40 грн..
		Позов ОСОБА_1 щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із недоотриманням належної йому заробітної плати у січні 2015 року що розглядається у даній справі, полягає у стягненні середнього заробітку у зв'язку із затриманням розрахунку за січень 2015 року внаслідок відрахування із нарахованого заробітку за січень 2015 року у сумі 2425,26 грн. та зменшення компенсації за невикористану відпустку у сумі 211,73 грн..
		З огляду на встановлені обставини та на підставі положень ч.1 ст.116 КЗпП України щодо наслідків порушення строків розрахунку при звільненні, суд дійшов висновку про задоволення позову про стягнення незаконно утриманої суми заробітку у розмірі 2425,26 грн. та зменшеної на суму 211,73 грн. компенсації за невикористану відпустку.
		А тому на підставі ст.117 КЗпП України суд вважає підлягає задоволенню позов про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати належних сум. 
		Позивач просив стягнути середній заробіток за період з 10 березня 2015 року, тобто з часу звільнення по день прийняття рішення судом у даній справі, що розглядається, а всього за 347 робочих днів у сумі 346.358,05 грн., з розрахунку визначеного у додатковій заяві від 02.08.2016 року.
		Суд погоджуючись із позовними вимогами про стягнення середнього заробітку у зв'язку із затримкою виплат, вважає, що позов у цій частині підлягає частковому задоволенню, враховуючи рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року, уточненого ухвалою того ж суду від 25.12.2015 року, у якій виправлено арифметичну помилку та зазначено суму за вимушений прогул у зв'язку із незаконним звільненням за період з 10 березня 2015 року, тобто дня звільнення по 24 грудня 2015 року, день постановлення рішення про поновлення на роботі у розмірі 195.637,40 грн..
		Таким чином, при визначенні суми за затримку виплати заробітної плати, яка позивачем вказана у розмірі 346.358,05 грн. підлягає заліку стягнута рішенням Шевченківського районного суду, вказана в уточненій ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 25.12.2015 року сума 195.637,40 грн., як розмір середнього заробітку за вимушений прогул у зв'язку із незаконним звільненням, що становить: 346.358,05 грн. - 195.637,40 грн. = 150.720,50 грн.
		При цьому на підставі ст. 234 КЗпП суд вважає можливим задовольнити заяву позивача щодо поновлення строку давності у трудовому спорі про стягнення заробітної плати, вважаючи поважними викладені ним доводи.  
		За таких обставин на підставі ст.ст. 116,117,127,233,234 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд                       
		                                                   В и р і ш и в :
		Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», треті особи Первинна профспілкова організація державного підприємства «Адміністрація морських портів України», Міністерство інфраструктури України про стягнення коштів утриманих з заробітної плати безпідставно, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невиплачену невикористану відпустку - задовольнити частково.
		Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», юридична адреса: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, (п/р 26007010064207 в AT «Укрексімбанк», МФО 322313, код за ЄДРПОУ 38727770) на користь ОСОБА_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, (ПАТ КБ ПриватБанк, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, п/р НОМЕР_1, для поповнення картки № НОМЕР_2) утримані з заробітної плати без належних підстав у період за січень 2015 року, грошові кошти у сумі 2425 (дві тисячі чотириста двадцять п'ять) грн., 26 коп., та компенсацію невикористаної відпустки у розмірі 211 (двісті одинадцять) грн.,73 коп., всього стягнути 2636 (дві тисячі шістсот тридцять шість) грн., 99 коп.
		Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», юридична адреса: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, (п/р 26007010064207 в AT «Укрексімбанк», МФО 322313) на користь ОСОБА_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, (ПАТ КБ ПриватБанк, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, п/р НОМЕР_1, для поповнення картки № НОМЕР_2) середній заробіток за час затримки за період з 10.03.2015 року по 03.08.2016 року 346 робочих днів, що становить суму 345 359 (триста сорок п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн., 09 коп.
		Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», юридична адреса: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, (п/р 26007010064207 в AT «Укрексімбанк», МФО 322313) на користь держави судовий збір у розмірі 3479 (три тисячі чотириста сімдесят дев'ять) грн. 96 коп.
		У позовних вимогах ОСОБА_1 про стягнення коштів за вихідний день 14 жовтня 2015 року в сумі 998 (дев'ятсот дев'яносто вісім) грн., 15 коп., з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційному суду міста Києва через Шевченківський районний суд м. Києва, який ухвалив оскаржуване рішення.
		Суддя:                                                                   Малинников О.Ф.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...