Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/16521/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 01.09.2016. Зареєстровано: 01.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 201/47/16-к
		Провадження № - 1кп/201/16521/2016
		 
		ВИРОК
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		01 вересня 2016 року                        м. Дніпро
		Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська кримінальне провадження № 1201204000000048 відносно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, українця, проживаючого у цивільному шлюбі, маючого на утриманні неповнолітню дитину та матір похилого віку, освіта середня технічна, працюючого заступником директора ПП «Паритет СП», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
		обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, 
		В судовому засіданні приймали участь:
		прокурор                     ОСОБА_4 
		потерпілі                     ОСОБА_5 
		ОСОБА_6 
		ОСОБА_7 
		ОСОБА_8 
		ОСОБА_9 
		представники потерпілих             ОСОБА_10 , ОСОБА_11 
		обвинувачений                 ОСОБА_3 
		захисник                     ОСОБА_12 
		ВСТАНОВИВ:
		11.04.2012 близько 11 год. 20 хв. ОСОБА_3 керуючи автомобілем Тоуота Avensis реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходячись на вул. Олеся Гончара в м. Дніпропетровську з боку вул. Паторжинського в напрямку вул. Гусенка, у порушення, вимог п.п. 1.5, 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), (п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну...., технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.) проявив власну необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, розпочинаючи рух на регульованому перехресті вул. Чернишевського та вул. Олеся Гончара, рух через який регулюється світлофором, при виявленні небезпеки для руху, яка виражалася у наближенні до перехрестя, з ліва на право по ходу його руху, по вул. Чернишевського автомобіля Volkswagen Jetta, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_9 , в порушення вимог п. 12.3 ПДР України ( У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.) не зменшив швидкості руху аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу, а навпаки продовжив рух, виїхавши на перехрестя вул. Чернишевського та вул. Олеся Гончара допустив зіткнення з автомобілем Volkswagen Jetta, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
		Після зіткнення транспортних засобів автомобіль Volkswagen Jetta, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в некерованому стані в результаті заносу виїхав на зустрічну смугу руху де допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , які переходили вул. Чернищевського. У результаті дорожньо-транспортної пригоди:
		- пішохід ОСОБА_13 отримав згідно висновку судово-медичної експертизи № 754/166-Е від 25.04.2012 тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: у лобній ділянці посередині, дещо ліворуч садно; в лобній ділянці ліворуч садна; в ділянці крила носа ліворуч з переходом на передню поверхню, в нижній третині спинки, садно; у навколо вушній ділянці ліворуч садно; у лівій виличній ділянці садно; у ділянці підборіддя ліворуч садна; на тильній поверхні правого променево-зап`ястного суглобу численні дрібні садна; на тильній поверхні правої кисті, біля основи 2,3,4,5 пальців садна; у ділянці основи 3 та 4 пальців, на тильній поверхні правої кисті синець; на зовнішній, бічній поверхні правої кисті, у ділянці основи 1,2-го пальців садно; у ділянці променево-зап`ястного суглобу правої верхньої кінцівки садно; на тильній поверхні лівої кисті численні (в кількості 12-ти) садна; на зовнішній бічній поверхні правого стегна, у середній третині, три садна; на передній поверхні правого колінного суглобу садно; у верхній третині правої гомілки, на передній поверхні, садна; на передній поверхні правої гомілки, у середній та нижній третині, численні дрібні садна; на зовнішній бічній поверхні правої гомілки, у середній третині, синець; на зовнішній бічній поверхні правої стопи з переходом на зовнішню бічну поверхню гомілково-ступневого суглобу три садна; на внутрішній поверхні лівого колінного суглобу два садна; на тильній поверхні лівої стопи, на внутрішній бічній поверхні, у верхній третині, синець на тлі якого садно; у ділянці гомілково-ступневого суглобу праворуч; на внутрішній бічній поверхні рана; у товщі м`яких тканин у ділянці вищеописаних рани вогнищевий крововилив; у грудному відділу хребта між 7 та 8 грудними хребцями перелом хребта з ушкодженням спинного мозку; переломи ребер 1,2,3,4,5,6,7,8 праворуч; переломи ребер ліворуч по лопатковій лінії: 7,8 ребер; по передній пахвовій лінії 5,6,7 ребер; по білягрудинній лінії 4,6,7, 9, 10 ребер; в товщі-м`яких тканин спини в ділянках вищезазначених переломів вогнищеві темно-червоні крововиливи; в товщі м`яких тканин на бічній та задній поверхні, ліворуч, крововилив; перелом тіла грудини в верхній третині; безуламковий перелом верхньої та нижньої гілок правої лобкової кістки; переломи крижово-клубових з`єднань праворуч та ліворуч; безуламковий перелом правої променевої та ліктьових кісток у середній третині, зі зміщенням кісткових уламків; внутрішній вивих голівки великогомілкової кістки з розривом суглобової капсули у ділянці гомілково-стопного суглобу праворуч; вогнищеві крововиливи оточуючих переломи м`яких тканинах; ушкодження печінки, легень; у плевральних порожнинах та черевній порожнині темно-червона рідка кров, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, а в даному випадку призвели до смерті останнього і знаходяться в прямому причинному зв`язку з отриманими в результаті дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями.
		- пішохід ОСОБА_7 згідно висновку судово-медичної експертизи № 762/64-е від 14.05.2012 отримала тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла: внутрішньочерепна травма: вогнищеві крововиливи під м`якими мозковими оболонками, поодинокі мікрогеморагії у речовині головного мозку, масивний інфільтруючий крововилив у товщі м`яких покровів тім`яно-потиличної ділянки голови посередині з розповсюдженням ліворуч та ліву тім`яно-скроневу ділянку, садно на шкіряних покровах правої щоки, синець на шкіряних покровах правої виличної ділянки обличчя; закрита травма грудної клітини: переломи 8,9-го ребер грудної клітини по лопатковій лінії праворуч з пошкодженням пристінкової плеври, вогнищеві інтра- та екстра альвеолярні крововиливи, незмінені еритроцити у просвітах деяких бронхів середнього калібру в легенях; закрита травма черева: розрив селезінки (за даними мед документації), масивні крововиливи у товщі брижі та стінок кишковика, ушиті розриви брижі кишковика та очеревини в проекції маточно-прямокишечної ділянки; подвійний перелом правої клубової кістки, неповний перелом в ділянці лівого клубово-крижового з`єднання, переломи обох гілок лобкової кістки праворуч, перелом нижньої гілки лобкової кістки ліворуч; уламковий перелом лівої стегнової кістки на відстані від підошовної поверхні стоп 72 см, уламковий перелом правої стегнової кістки на відстані від підошви стоп 70 см; крайовий перелом мищелка правої великогомілкової кістки, перелом нижньої третини правої малогомілкової кістки; численні садна, синці та ділянки осаднень на шкіряних покровах тіла трупа; нерівномірне кровонаповнення судин внутрішніх органів, вогнищеві крововиливи у товщі ендокарду серця, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, а в даному випадку призвели до смерті останньої, і знаходяться в прямому причинному зв`язку з отриманими в результаті дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями.
		Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 286 КК України, а саме, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель двох осіб.
		Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні не визнав себе винним та пояснив, що 11.04.2014 р. він на належному йому автомобілі рухався по вул.. О. Гончара в м. Дніпропетровську з боку пр.. Карла Маркса на Південний вокзал. Приблизно об 11-20 годин він по вказаній вулиці під`їхав до перехрестя з вул. Чернишевського. Так як йому горів червоний сигнал світлофора, то він зупинився в крайній правій смузі за два метри від світлофора, щоб бачити його сигнали і керуватись ними. Зліва від нього зупинився автобус, який повністю перекрив видимість зліва, а напроти автомобіля обвинуваченого, за вул..Чернишевського, стояв автомобіль, який мав намір повернути ліворуч по ходу свого руху і повинен був пропустити обвинуваченого. Коли загорівся зелений сигнал світлофору обвинувачений переконався в тому, що автомобіль, який стоїть напроти, пропускає його, і як звичайно, без ривка, почав рух прямо. Коли він вже переїжджав другу трамвайну колію по відношенню до нього, що розташовані на вул.. Чернишевського, відчув сильний удар і в його автомобілі спрацювали подушки безпеки. Він прийшов до тями, вийшов з машини але все погано пам`ятає, так як був у шоковому стані. До нього підходили люди, він записував їх телефони в свій мобільний і телефонував їм, щоб запам`ятати номер. Внаслідок ДТП пошкодило капот, зірвало бампер, пошкодило праве переднє крило, а у іншої машини пошкоджений правий бік. 
		Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, його винність у вчинені інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження в наданих сторонами кримінального провадження і досліджених в судовому засіданні доказах.
		Так, потерпіла ОСОБА_8 пояснила, що загинула її донька, однак обставини ДТП вона не спостерігала. Після події потерпіла зустрічалась з ОСОБА_9 , який вибачався за смерть доньки та відшкодував 36000 гривень матеріальної шкоди і 250000 гривень моральної шкоди. Також вона зустрічалась зі ОСОБА_3 , який під час зустрічі не лише не вибачився, а й почав доводити свою невинуватість. 
		Потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що в той день він був на роботі коли йому з телефону його доньки зателефонувала раніше не знайома ОСОБА_14 , яка працює в перукарні, і повідомила, що остання потрапила в ДТП. Після чого потерпілий поїхав до лікарні ім..Мечникова, зателефонувавши перед цим своїй дружині ОСОБА_8 .
		Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що загинула її сестра. В той день потерпіла вийшла на обід і зателефонувала матері, однак в телефоні почула сльози і істерику. Вона з`ясувала що сталось ДТП і відразу поїхала до лікарні. 
		Потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що обставин ДТП вона не спостерігала. Після події вона зустрічалась з ОСОБА_9 , який вибачився і надав матеріальну допомогу, а ОСОБА_3 перед нею не вибачався, а доводив свою невинуватість. 
		Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що в той день було світло, тепло і сухо. Він на належному йому автомобілі Volkswagen Jettaне поспішаючи їхав в бік центру міста. З пр. Гагаріна він повернув ліворуч на вул. Чернишевського та продовжив свій рух в напрямку центру міста. Так як з правого від нього боку на узбіччі стояли припарковані автомобілі, він взяв лівіше і лівим колесом їхав по трамвайному полотну, а правим по дорозі, рухаючись зі швидкістю близько 50 км/год. Коли він під`їжджав до перехрестя з вул.О.Гончара, то йому горів дозволяючий зелений сигнал світлофору і він не мав будь-яких перешкод для проїзду перехрестя, а тому продовжив свій рух. З права на вул.. О. Гончара він не бачив автобуса. Коли він вже виїжджав з перехрестя боковим поглядом помітив тінь з правого боку і відразу відчув сильний удар в правий бік свого автомобіля від чого спрацювали праві подушки безпеки. Автомобіль в некерованому стані розвернуло і в цей час потерпілий почув ще удар зліва і вибухнули ліві подушки. Як з`ясувалось пізніше це був удар об потерпілих. Від розвороту автомобіля потерпілий вдарився об стійку і незначний час був дезорієнтований. Коли він прийшов до тями, то вийшов з автомобіля і побачив, що останній стоїть на рейках зустрічної смуги руху трамваю, розвернутий на 180 градусів від напрямку свого руху на відстані більше 10 м. від перехрестя, а позад автомобіля лежить тіло ОСОБА_13 , який вже був мертвий. Потерпілому хтось повідомив про дівчину і тоді він побачив ОСОБА_7 , яка лежала на тротуарі між будинком та стовпом біля входу в перукарню. Він підійшов до неї і весь час до приїзду швидкої знаходився поруч, намагаючись надати допомогу. Дівчата з перукарні винесли ковдру, щоб підкласти під потерпілу. Через деякий час приїхав наряд патрульно-постової служби, які зібрали розкидані папери ОСОБА_13 та поклали їх потерпілому в автомобіль. Ще через деякий час приїхала швидка, яка забрала потерпілу та міліціонери, які тривалий час складали протокол огляду місця події. Як з`ясувалось по пошкодженням автомобіля удар прийшовся в задні ліві двері автомобіля потерпілого. Наступного дня потерпілий розуміючи, що треба знайти свідків ДТП, зателефонував знайомому голові профкому ДНУ, який серед студентів поширив інформацію про пошук свідків даного ДТП внаслідок чого знайшовся студент ОСОБА_15 , який бачив ДТП. 
		Свої покази в частині місця розташування автомобіля на проїжджій частині в момент під`їзду до перехрестя потерпілий підтвердив в ході слідчого експерименту 10.10.2012 (т. 2 а.с. 196) яким встановлено відстань від правих коліс автомобіля до правого краю проїжджої частини 3,6 м.
		Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що в квітні 2012 р він являвся студентом Придніпровської державної академії архітектури та будівництва і в день ДТП був на заняттях. Також він працював у коллцентрі і у нього був плаваючий графік. В той день він вирішив піти на роботу раніше, а тому відпросився з пари і о 10-45 годин вийшов на вулицю з товаришами, де покурив та через деякий час пішов по правому боці вул.. Чернишевського в бік пр.. Гагаріна, щоб сісти на маршрутне таксі і поїхати на роботу на вул.. Тітова. Коли він йшов то спостерігав за автомобілями, так як йому були цікаві правила дорожнього руху і як і на чому люди їздять. Коли він знаходився на відстані близько 50 метрів від перехрестя з вул.О. Гончара то побачив, що з боку пр.. Гагарна в бік центру їхав темний автомобіль, а за ним жовтий автомобіль Volkswagen Jetta, які рухались через перехрестя на дозволяючий для них зелений сигнал світлофору. З лівого боку по ходу руху свідка на вул.. О. Гончара в крайній лівій смузі на червоний сигнал світлофору стояла маршрутка Спринтер або Богдан. Коли Volkswagen Jetta перетинав перехрестя з вул.. О. Гончара, з цієї вулиці, з лівого боку по ходу руху свідка виїхав темний автомобіль, який вдарив ОСОБА_16 в задню частину. Від удару ОСОБА_16 розвернуло, викинуло на пішоходів і зупинило, однак чи були пішоходи на тротуарі чи на дорозі свідок сказати не може. Після ДТП на дорозі зупинився трамвай. Свідок побачив, що чоловік пішоход лежав біля воріт без ознак життя, а дівчина лежала біля стовпа і була в тяжкому стані. Їй почали допомагати люди і до неї підійшов водій ОСОБА_16 . Після цього свідок пішов на роботу, а вечорі йому зателефонували і запитали чи не бачив він події ДТП, він сказав, що бачив і тоді зустрівся з ОСОБА_9 , який попросив дати свідчення. 
		   Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що він працює старшим інспектором МНС і в день дорожньо-транспортної пригоди, яка розглядається в судовому засіданні він на автомобілі Хюндай Соната зеленого кольору виїхав з подвір`я прокуратури Жовтневого району на вул.. Чернишевського і, повернувши ліворуч, розпочав рух в бік вул.. О. Гончара з боку пр.. Гагаріна. Коли він під`їжджав до перехрестя з вул.. О. Гончара, то почав мигати зелений сигнал світлофору і він спочатку хотів «проскочити», однак зрозумів, що це небезпечно і зупинився. Відразу після зупинки, незважаючи на те, що вікна його автомобіля були зачинені, почув гучний гул автомобільного двигуна і подивився в ліве дзеркало заднього огляду в якому побачив, як об`їжджаючи всі автомобілі, які стояли за автомобілем свідка і набираючи швидкість рухався автомобіль Volkswagen Jetta. В цей час свідок перевів свій погляд на проїжджу частину і побачив, що на іншому боці перехрестя дорогу по вул.. Чернишевського переходять люди, зокрема дівчина потерпіла вже була на середині дороги. В цей же час розпочали свій рух автомобілі, що знаходились з права від свідка на вул.. О. Гончара. Свідок зрозумів, що зіткнення не уникнути, однак нічого не міг вдіяти і сподівався, що люди не постраждають. Автомобіль Volkswagen Jetta виїхав на перехрестя на червоний сигнал світлофору і його вдарив автомобіль Тоуота Avensis. Від удару ОСОБА_16 розвернуло і він вдарив людей, які відлетіли від нього, а автомобіль продовжило розвертати на дорозі. При цьому на тротуар він не виїжджав. Чоловік потерпілий від удару відлетів не менш ніж на 20 метрів. Коли загорівся зелений сигнал світлофору для руху свідка, він переїхав перехрестя, припаркувався і підійшов до дівчини, яка була в тяжкому стані і лежала біля стовпа. Він подивився на чоловіка, але той був без ознак життя. Після цього свідок розповів дівчатам з салону краси що він бачив і залишив свій номер телефону. 
		Показання свідка ОСОБА_17 в частині того, що він зупинився на забороняючий сигнал світлофору на перехресті підтверджуються і його показами даними в ході слідчого експерименту 08.10.2012 (т. 2 а.с. 199) в ході якого також встановлено, що його автомобіль в момент зупинки знаходився на відстані 1,3 м. від правого колеса до правого краю проїжджої частини та 14.3 м. від переднього бампера до перехрестя вулиць. 
		Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що 10-15 квітня 2012 р., можливо більш точно 11 квітня, вона на належному їй автомобілі Хюндай їхала по вул..Чернишевського з боку пр.. Гагаріна в напрямку вул. Чкалова. Під`їжджаючи до перехрестя з вул.. О Гончара вона побачила, що замигав жовтий сигнал світлофору і автомобілі, які їхали попереду неї зупинились. Вона також зупинилась і виявилась третьою - перед нею стояв серебристий і зелений легковики. Також за нею зупинився ще ряд автомобілів. При цьому одним колесом вона стояла на трамвайній лінії, так як збоку був припаркований мікроавтобус, який заважав стояти на своїй смузі руху . В цей же час вона звернула увагу, що два автомобілі, випередивши її встигли проїхати на жовтий сигнал світлофору та в дзеркало заднього вигляду побачила як з ряду за нею виїхав сірий автомобіль під керуванням, як з`ясувалось пізніше, ОСОБА_9 і, набираючи швидкість, рухаючись не менше 60 км/год., намагався проскочити на жовтий сигнал за першими двома автомобілями, однак в цей час йому вже горів червоний сигнал світлофору і в нього з правого боку в`їхав автомобіль обвинуваченого внаслідок чого автомобіль потерпілого розвернуло. На тротуар при цьому він не виїжджав. Удар прийшовся в праву частину сірого автомобіля ближче до заду і удар відбувся за 1-ю колією ближче до другої по ходу руху Тоуота Avensis. З автомобіля сірого кольору вийшов ОСОБА_9 , який почав битись в істериці, а також з Тоуота Avensis вийшов обвинувачений який вів себе спокійно. Потім загорівся зелений і свідок рушила за автомобілями, однак коли проїжджала то побачила дівчину, яка лежала на тротуарі біля стовпа, а тому свідок відразу припаркувалась трохи нижче банку «Форум» і пішла до дівчини, яка була з поломаним тазом і якісь люди намагались її підняти. Свідок сказала не чіпати дівчини і почала з нею розмовляти, щоб та не втратила свідомість. Дівчата з перукарні винесли рушник під голову дівчинці. В цей час хтось знайшов телефон дівчини і свідок телефонувала її батькові повідомити про подію на що батько перший раз відмахнувся, вважаючи що це жарт, а тому свідок зателефонувала йому другий раз і повідомила про трагедію. Під час цих подій з розмов свідок зрозуміла, що є ще одна жертва  чоловік однак вона його не бачила і не намагалась подивитись, так як чула, що йому допомогти неможливо. Також перед нею зупинився автомобіль Тоуота зеленого кольору і чоловік з цього автомобіля намагався надати допомогу а коли почув звук сирени, то поїхав назустріч швидкій. Через деякий час свідок, розуміючи що допомогти вже нічим не зможе також поїхала по своїм справам і біля ПДБАА зустріла чоловіка на  ОСОБА_19 спитала де швидка, на що він повідомив, що швидка приїхала не до них і він чекає лікарів для того щоб провести їх на місце ДТП. 
		В ході слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_18 24.01.2013 було встановлено, що її автомобіль в момент ДТП знаходився на відстані 3,2 м. від правих коліс до правого краю проїжджої частини та на відстані 27,3 м. від передньої частини автомобіля до перехрестя вулиць Чернишевскього і О. Гончара. (т. 2 а.с. 210), що об`єктивно підтверджує її показання про те, що вона стояла на перехресті за автомобілями третьою. 
		Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що 11 квітня приблизно о 11-00 годині ранку вона на автомобілі Тоуота виїхала з паркінгу будинку № 17 по вулиці Гусенка, повернула праворуч та почала рух по вулиці О. Гончара в бік вулиці Чернишевського. На перехресті з вул.. Чернишевського вона зупинилась на червоний сигнал світлофора, а коли загорівся жовтий то почала повільний рух до перехрестя, готуючись до маневру поворот ліворуч. На іншому боці вул.. Чернишевського на вул.. О. Гончара стояв автомобіль Тоуота Avensis, якого вона мала б пропустити. Вказаний автомобіль розпочав свій рух на зелений сигнал світлофору, однак в цей час вона боковим зором побачила автомобіль Volkswagen Jetta, який їхав по вул..Чернишевського з боку пр..Гагаріна, об`їжджаючи стоячі на забороняючий сигнал світлофору автомобілі, виїхав на перехрестя і сталось зіткнення автомобілів Тоуота Avensis і Volkswagen Jetta від чого ОСОБА_16 розвернуло на 180 градусів і в ході розвороту він збив чоловіка, який переходив проїжджу частину. Цей чоловік, якого збив ОСОБА_16 , злетів в повітря та пролетів значну відстань. Вона зупинила автомобіль, так як злякалась та звернула увагу, що перед нею наліво повернув автомобіль «Богдан» жовтого кольору, який стояв напроти неї паралельно з автомобілем Тоуота Avensis. Після цього свідок повернула на право, зупинила автомобіль та через деякий час поїхала додому, де поставила автомобіль в паркінг, а сама повернулася на місце ДТП та надала показання як свідка. Тільки тоді вона дізналась про те, що постраждала ще й дівчина. Свідок поговорила з водіємОСОБА_16 , який метушився, присідав, дзвонив комусь, а водій Тоуота Avensis в цей час просто стояв біля своєї машини. Після цього свідок дала пояснення працівникам ДАІ, автомобіль яких було припарковано на вул.. О. Гончара в напрямку вул.. Гусенко. 
		Показання свідка ОСОБА_20 підтверджуються і її показами даними в ході слідчого експерименту 04.12.2014 (т. 2 а.с. 205) в ході якого вона пояснила що в той час користувалась телефоном № НОМЕР_3 також встановлено:
		- що автомобіль свідка після зупинки на червоний сигнал світлофору знаходився на відстані 1.8 м до світлофорного об`єкту та на відстані 0,95 м. від осі переднього правого колеса до правого краю проїжджої частини;
		- автомобіль свідка після відновлення руху на жовтий сигнал світлофору проїхав 1,5 м.;
		- відстань від світлофорного об`єкта до краю проїзної частини склала вул. Чернишевського складає 3,3 м.;
		- автомобіль Toyota-Avensis який стояв навпроти у зустрічному напрямку знаходився на відстані 5.5 м. до уявної лінії краю проїзної частини вул. Чернишевського;
		- з моменту загоряння зеленого світла світлофора до зіткнення транспортних засобів пройшло близько 1.7 с.
		Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що в той день в період часу приблизно з 12 до 14 години він знаходився у своєму автомобілі, припаркованому на правому узбіччі вул.. О. Гончара на відстані 20-100 м. від вул.. Чернишевського в бік вул.. Гусенко і його автомобіль стояв передом в бік вул.. Гусенко. Було сонячно, але вікна його автомобіля були зачинені. В якийсь момент свідок почув звук удару і відразу подивився в дзеркало заднього огляду і побачив, що автомобілям, які рухались по вул.. Гусенко горів зелений сигнал світлофору. Через деякий час свідок вийшов з автомобіля і пішов на місце ДТП, де побачив дівчину, яка лежала за стовпом, на трамвайній колії за 10 метрів до перехрестя стояв трамвай, напрямок руху якого був Нагорний ринок. Також на місці ДТП був присутній юрист райвиконкому, якого свідок знав раніше, який розказав, що сталась ДТП. Свідок залишив юристу свою візитівку і через деякий час з ним зв`язались слідчі. 
		Показання свідка ОСОБА_21 в частині того, що він у дзеркало заднього огляду бачив відразу після звуку удару, що автомобілям, які рухались по вул.. Гусенко, горів зелений сигнал світлофору підтверджуються протоколом слідчого експерименту від 04.12.2014 (т. 2 а.с. 215) в ході якого встановлено, що він дійсно мав таку можливість і міг бачити описані ним обставини. 
		Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що станом на день пригоди, яка розглядається в суді вона працювала в салоні краси, що знаходиться на вул.. Чернишевського неподалік від перехрестя з вул.. О. Гончара. В момент ДТП свідок знаходилась в салоні краси біля вікна і розмовляла з адміністратором. В цей момент вона почула звук удару і відразу поглянула у вікно, де побачила як над дорогою навскоси на тротуар полетів чоловік, а на дорозі на проїжджій частині, не виїжджаючи на тротуар розвернуло автомобіль Volkswagen Jetta, однак скільки точно оборотів він зробив свідок сказати не може. Відразу після цього свідок зі своїми колегами вибігли на вулицю, де побачили неподалік від входу в салон дівчину, яка лежала біля стовпа і була у вкрай тяжкому стані. Вони підбігли до неї і почали намагатись надати допомогу. В цей час до них підходили люди, які говорили, що бачили пригоду і що в ній винен водій автомобіля Volkswagen Jetta, який проїхав перехрестя на червоний сигнал світлофору. Зокрема, до свідка підійшов чоловік у військовій формі, який говорив, що стояв на перехресті на вул.. Чернишевського на забороняючий сигнал світлофору, коли автомобіль Volkswagen Jetta, об`їхавши його виїхав на перехрестя і сталась ДТП, а також жінка, яка пояснювала ті ж обставини, які вона спостерігала стоячи на перехресті на вул.. Чернишевського на забороняючий сигнал світлофору у третій машині на перехресті. Також приблизно через дві хвилини після того як свідок вийшла з салону краси під`їхав трамвай з боку вул.. Жуковського, водій якого пояснювала, що в момент ДТП вона була на вул.. Жуковського на зупинці і бачила ДТП, однак хто порушив ПДД в момент ДТП вона сказати не змогла і весь час плуталась, надаючи пояснення. Всі свідки залишили свої телефони, які ОСОБА_22 передала слідчому. Також свідок пояснила, що коли надавали допомогу дівчині то в цей же час хтось викликав швидку, хтось телефонував родичам дівчини, хтось фотографував місце ДТП, було багато людей. 
		Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснив, що в той день, точний час він не пам`ятає, він з ОСОБА_24 на автомобілі належному останньому виїхали з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в напрямку їх офісу, який знаходився на пр.. Гагаріна, рухались по вул.. О. Гончара з боку вул.. Паторжинського в бік вул. Чернишевського та мали намір повернути на вул.. Чернишевського в бік Нагорного ринку. Рухались вони у крайній лівій смузі, за кермом знаходився ОСОБА_24 , а свідок сидів на передньому пасажирському сидінні. Перед перехрестям з вул.. Чернишевського вони зупинились за попереду їдучими автомобілями на червоний сигнал світлофору, також зупинилась і смуга руху, яка була праворуч від автомобіля в якому знаходився свідок. Після зупинки перед ними було 2-3 автомобіля. Свідкові було добре видно як світлофорний об`єкт так і автомобілі, які були попереду, зокрема, він звернув увагу на те, що першим стояв автомобіль Тоуота Avensis, однак в якій смузі свідок не пам`ятає. Коли загорівся зелений сигнал світлофору почали свій рух обидві смуги по вул.. О. Гончара, причому автомобіль Тоуота Avensis розпочав свій рух саме на зелений сигнал світлофору, а також розпочав рух автомобіль свідка, однак проїхавши не більше 2-х метрів свідок почув звук удару. Після цього вони виїхали на вул..Чернишевського, де свідок побачив, наслідки зіткнення автомобіля Тоуота Avensis та автомобіля Volkswagen Jetta, який був розвернутий на 180 градусів. Вони повернули на вул..Чернишевського і зупинились біля Жовтневої районної прокуратури. Вони з ОСОБА_24 вийшли з автомобіля і попрямували до місця ДТП, де ОСОБА_24 почав фотографувати місце ДТП. Свідок бачив пошкодження автомобілів Тоуота Avensis (розбитий передній бампер, крила, лобове скло, вистреляли подушки безпеки) та Volkswagen Jetta (зм`ято передні дверцята, вистелені подушки безпеки), а також дівчину та труп чоловіка, яких збив автомобіль Volkswagen Jetta. Як зрозумів свідок автомобіль Volkswagen Jetta рухався по вул.. Чернишевського з боку пр.. Гагаріна в напрямку центра міста і, внаслідок зіткнення з автомобілем Тоуота Avensis, здійснив наїзд на пішоходів. При цьому, на думку свідка, пішоходи знаходились на пішохідному переході, так як там булі сліди крові та лежали речі потерпілого. Свідок залишив свої координати водієві Тоуота Avensis, дочекався доки швидка забере дівчину і вони з ОСОБА_24 поїхали з місця ДТП через 30 хв. після того, як воно сталось. Також на місці ДТП свідок зустрів ОСОБА_21 , який являвся проректором ПАБА та депутатом Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради та був знайомий ОСОБА_23 так як останній працював юрисконсультом вказаної райради. На той час свідок користувався телефонами №№ НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 . 
		Показання свідка ОСОБА_23 об`єктивно підтверджуються даними встановленими в ході слідчих експериментів за його участі 04.12.2014 та 12.10.2015 в ході яких він дав аналогічні показання та було встановлено місце розташування автомобіля в якому він знаходився в момент коли він бачив як загорівся зелений сигнал світлофору і він почув звук ДТП, а також час з якого загорівся зелений сигнал світлофору до звуку ДТП
		Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що в той день, дату та час він точно не пам`ятає, він керував належним йому на праві власності автомобілем і рухався по вул.. О. Гончара з боку вул.. Паторжинського в бік вул.. Чернишевського в м.Дніпропетровську, маючи намір повернути на вул.. Чернишевського ліворуч. Було ясно і сонячно. На передньому пасажирському сидінні знаходився його товариш ОСОБА_23 . Вони рухались у крайній лівій смузі і зупинились на забороняючий червоний сигнал світлофору перед вул..О.Гончара, третіми чи четвертими за попереду зупинившимися автомобілями. Також зупинились автомобілі, які рухались у правій від свідка смузі руху. Через деякий час загорівся зелений сигнал світлофору і передні автомобілі розпочали свій рух і свідок також розпочав рух, однак проїхавши близько одного метра почув звук удару та побачив, як розлітаються частини автомобілів. Після цього свідок продовжив рух, повернув ліворуч на вул.. Чернишевського, зупинив свій автомобіль біля будинку Жовтневої районної прокуратури і вони з ОСОБА_23 вийшли з автомобіля і попрямували на місце ДТП, де побачили автомобіль Тоуота Avensis, який знаходився на трамвайній колії і мав пошкодження у вигляді розбитого бамперу, переднього скла, автомобіль Volkswagen Jetta, який був розвернутий на 180 градусів, знаходився на трамвайній колії та мав пошкодження. Свідок почав все фотографувати на свій телефон, а фотографії передав слідчому під час свого першого допиту. Також свідок повідомив свої данні водієві автомобіля Тоуота Avensis, який стояв біля свого автомобіля. Поїхав свідок звідти тільки після того, як приїхали швидка медична допомога. На той час свідок користувався телефоном номер НОМЕР_7 . 
		   Показання свідка ОСОБА_24 об`єктивно підтверджуються даними встановленими в ході слідчих експериментів за його участі 04.12.2014 та 12.10.2015 в ході яких він дав аналогічні показання та було встановлено місце розташування його автомобіля в момент коли він бачив як загорівся зелений сигнал світлофору і він почув звук ДТП, а також час з якого загорівся зелений сигнал світлофору до звуку ДТП
		З протоколу огляду місця ДТП від 11.04.2012 та план-схеми і фото таблиці до нього (т. 2 а.с. 17) вбачається, що місцем огляду являється перехрестя вул.. Чернишевського та вул.. О. Гончара, проїзд по якому регулюється світлофором. Вулиця О. Гончара має напрямок руху в один бік та дві смуги для руху, а вул.. Чернишевського має напрямок руху в обидва боки по одній смузі в кожний, які розділені трамвайним полотном шириною 5,4 м. З протоколу огляду вбачається місце розташування автомобілів після ДТП, місце осипу грязі з автомобілів, місце розташування деталей автомобілів, сліди сковзання автомобіля Volkswagen Jetta на проїжджій частині, місце розташування трупа ОСОБА_13 на тротуарі на відстані більше 11 м. від автомобіля Volkswagen Jetta. Зі схеми додатково вбачається слід крові потерпілого ОСОБА_13 , який мається на бордюрному камені напроти передніх коліс автомобіля Volkswagen Jetta, який розвернутий у протилежний своєму ходові руху бік, а потім слід крові, який розпочинається на тротуарі на відстані 3,5 м. від попередньо описаного сліду та 0,3 м. від бордюру та закінчується біля трупа ОСОБА_5 на відстані 10,4 м. від її початку і 2,4 м. від бордюрного каменю. 
		З довідки КП «Дніпродорсервіс» вбачається, що перехрестя вул.. Чернишевського та вул..О. Гончара регулюється світлофорним об`єктом, який на момент ДТП був у нормальному робочому режимі і його пофазний роз`їзд виключає можливість одночасного руху по двох вулицях. (т. 2 а.с. 77, 78, 79), що говорить про те, що якщо одній вулиці горить дозволяючий сигнал світлофору, то іншій вулиці горить виключно забороняючий. 
		В ході досудового слідства було проведено слідчий експеримент за участі водія ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 201) в ході якого було встановлено:
		- розташування автобуса про наявність його говорив ОСОБА_3 на відстані 3,9 м. від його правих коліс до правого краю проїжджої частини та 3,75 м. від передньої частини автобуса до перехрестя вулиць;
		- розташування автомобіля Тоуота Avensis на відстані 0,65м. від його правих коліс до правого краю проїжджої частини та 9,05 м. від передньої частини автомобіля до перехрестя вулиць;
		- час проїзду автомобілем Тоуота Avensis 6,5 м.  від місця виїзду на перехрестя до місця зіткнення. Який склав 5,4, 5, 4,2 с.;
		- відстань від кутового будинку на вул.. О. Гончара до лівого краю проїжджої частини по ходу руху автомобіля Тоуота Avensis, яка склала 7,3 м., а також відстань від цього ж будинку до до правого краю проїжджої частини по вул.. Чернишевського по ходу руху автомобіля Volkswagen Jetta, яка склала 2, 48 м.;
		- відстань від світлофорного об`єкту розташованого на вул.. Чернишевського перед перехрестям з вул.. О. Гончара до лівого краю проїжджої частини вул.. О. Гончара по ходу руху автомобіля Тоуота Avensis склала 9,4 м.;
		- відстань від робочого місця водія автомобіля Тоуота Avensis до передньої частини автомобіля 2,2 м., до лівої бокової частини 0,5 м..
		 
		З висновку комплексної судової автотехнічної та трасологічної експертизи № 2020-2012-12 від 25.09.2012 року (т. 2 а.с. 80-98) вбачається, що взаємне розташування автомобілів «VOLKSWAGEN JETTA» «TOYOTA AVENSIS» в момент їх первинного контакту складав порядку 80 +/- 5 градусів, найбільш ймовірним місце зіткнення вказаних автомобілів знаходиться на місці осипі землі з передніх підкрилок автомобіля «TOYOTA AVENSIS», а найбільш ймовірна мінімальна швидкість автомобілів в момент зіткнення склала: «VOLKSWAGEN JETTA» приблизно V1=52 км/год., а «TOYOTA AVENSIS» приблизно V2=22 км/год.
		Вказаний висновок не спростовано в судовому засіданні і дані отримані в ході даного експертного дослідження покладені як вихідні данні при проведенні експертиз, які описано нижче. 
		З варіанту № 1 висновку експерта № 70/27-71 від 31.10.2012 (т. 2 а.с. 100) вбачається, що в дорожній обстановці, яка склалась на момент події водій автомобіля Тоуота Avensis ОСОБА_3 мав діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР, а водій автомобіля Volkswagen Jetta ОСОБА_9  відповідно до вимог п. 8.10. ПДР, обидва водії мали можливість попередити зіткнення, а саме, водій ОСОБА_3 при своєчасному застосуванні екстреного гальмування, а водій ОСОБА_9 простим виконанням вимог п. 8.10. ПДР і з технічної точки зору при заданому механізмові події дії ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 12.3. ПДР, що знаходиться в причинному зв`язку з даною ДТП, а дії ОСОБА_9 не відповідали вимогам п. 8.10. ПДР, що також знаходиться і причинному зв`язку з даною ДТП. 
		Аналогічного висновку дійшов у експерт 28.01.2013 (т. 2 а.с. 110) за № 70/27-80.
		Саме висновок № 70/27-71 від 31.10.2012 (по варіанту № 1) та № 70/27-80 від 28.01.2013 суд вважає достовірними, оскільки вихідні данні, зазначені для проведення цих висновків відповідають даним встановленим в судовому засіданні, а саме, даним встановленим в ході огляду місця події, в ході слідчих експериментів описаних вище, з урахуванням висновку експерта № 2020-2012-12 від 25.09.2012 року (т. 2 а.с. 80-98) та з показань свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_24 і ОСОБА_23 про те, що автомобіль Тоуота Avensis рухався на дозволяючий сигнал світлофору, а автомобіль Volkswagen Jetta  на забороняючий. 
		01.11.2013 р. було складено висновок комплексної судової транспортно-трасологічної та авто-технічної експертизи (т. 2 а.с. 118), яка проведена за вихідними даними, якими керувались і попередні експерти. В ході даної експертизи підтверджено висновок експерта № 2020-2012-12 від 25.09.2012 року (т. 2 а.с. 80-98) про те, що місце зіткнення автомобілів знаходиться в районі осипу ґрунту з підкрилків передніх коліс автомобіля Тоуота Avensis. А також встановлено, що відповідно до показів водія автомобіля Toyota-Avensis ОСОБА_3 , а також свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , автомобіль Toyota-Avensis відновив рух та виїхав на перехрестя вул. О. Гончара та вул. Чернишевського на сигнал світлофора, що дозволяє рух в його напрямку зелений. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій Toyota-Avensis ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути зіткнення транспортних засобів для водія автомобіля Toyota-Avensis ОСОБА_3 визначалася шляхом виконання ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. Дії водія автомобіля Toyota-Avensis ОСОБА_3 в даній дорожньо-транспортній ситуації не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
		З висновку судово-медичної експертизи трупів № 754/166-Е котра була проведена в період з 20.04.2012 року по 25.04.2012 року ( Т. 2 а.с. 53-55) вбачається при дослідженні трупа ОСОБА_13  виявлено сумісну тупу травму тіла: у лобній ділянці посередині, дещо ліворуч садно. В лобній ділянці ліворуч садна. В ділянці крила носа ліворуч з переходом на передню поверхню, в нижній третині спинки, садно. У навколо вушній ділянці ліворуч садно. У лівій виличній ділянці садно. У ділянці підборіддя ліворуч садна. На тильній поверхні правогопроменево-запястого суглобу численні дрібні садна. На тильній поверхні правої кисті, біля основи 2,3,4,5 пальців садна. У ділянці основи 3 та 4 пальців, на тильній поверхні правої кисті синець. На зовнішній бічній поверхні правої кисті, у ділянці основи 1,2-ого пальців садно. У ділянці променево-запястового суглобу правої верхньої кінцівки садно. На тильній поверхні лівої кисті численні ( в кількості12-ти) садна. На зовнішній бічній поверхні правого стегна, у середній третині, три садна. На передній поверхні правого колінного суглобу садно. У верхній третині правої гомілки, на передній поверхні, садна. На передній поверхні правої гомілки, у середній та нижній третині, численні дрібні садна. На зовнішній бічній поверхні правої гомілки, у середній третині, синець. На зовнішній бічній поверхні правої стопи з переходом на зовнішнього бічну поверхню гомілкового-ступневого суглобу три садна. На внутрішній поверхні лівого колінного суглобу два садна. На тильній поверхні лівої стопи, на внутрішній бічній поверхні, у верхній третині, синець на тлі якого садно. У ділянці гомілково-ступневого суглобу праворуч, на внутрішній бічній поверхні рана. У товщі мяких тканин у ділянці вищеописаної рани вогнищевий крововилив. У грудному відділі хребта між 7 та 8 грудними хребцями перелом хребта з ушкодженням спинного мозку. Перелом ребер 1,2,3,4,5,6,7,8 праворуч. Перелом ребер ліворуч по лопатковій ліеії: 7,8 ребер; по передній пахвовій лінії 5,6,7, ребер; по білягрудинній лінії 4,6,7,9,10 ребер. В товщі мяких тканин спини в ділянках вищезазначених переломів вогнищеві темно-червоні крововилив. В товщі мяких тканин на бічній та задній поверхні, ліворуч крововилив. Перелом тіла грудини в верхній третині. Безуламковий перелом верхньої та нижньої гілок правої лобкової кістки. Перелом крижово-клубових зєднань праворуч та ліворуч. Безуламковий перелом правої променевої та ліктьових кісток у середній третині, зі зміщенням кісткових уламків. Внутрішній вивих голівки великогомілкової кістки з розривом суглобової капсули у ділянці гомілково-стопного суглобу праворуч. Вогнищеві крововиливи оточуючих переломи мяких тканинах. Ушкодження печінки, легень. У плевральних порожнинах та черевній порожнині темно-червона рідка кров.    Виявлені при дослідженні трупа вищеописані ушкодження прижиттєві, виникли за деякий час до настання смерті від дії тупого твердого предмету, предметів, або при ударі об такий, такі , та знаходяться у причинному звязку з настанням смерті. Не виключенні можливість, що данні ушкодження могли виникнути у результаті удару виступаючими частинами транспортного засобу, який рухався, у праву бічну поверхню тулуба в той час як потерпілий знаходився у вертикальному чи близькому до нього положенні, з послідуючим закиданням тіла на капот, ковзанням тіла по ньому, з послідуючим відкиданням тіла та падінням його на шляхове покриття. Виявленні при дослідженні трупа тілесні ушкодження, у своїй сукупності, в момент спричинення є небезпечним для життя і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_13 наступила від сумісної тупої травми тіла, з численними переломами кісток скелету та ушкодження внутрішніх органів і ускладнилася шоком, що підтверджується даними судово-медичного дослідження трупа. 
		З висновку судово-медичної експертизи трупів № 762/64-Е котра була проведена в період з 10.05.2012 року по 14.05.2012 року (т. 2 а.с. 63-64) вбачається при дослідженні трупа ОСОБА_7 виявлено: стан після операцій: лапароскапія, лапоратамія, спленектомія, вшивання розривів кореня брижі тонкої кишки, маточно-прямокишечної складки. Первинна хірургічна обробка ран по задній поверхні правого стегна. Торакоцентрез, дренування правої плевральної порожнини. Сумісна тупа травма тіла: внутрішньочерепна травма: вогнищеві крововиливи під мякими мозковими оболонками, поодинокі мікрогеморагії у речовині головного мозку, масивний інфільтруючий крововилив у товщі мяких покровів тімяно-потиличної ділянки голови посередині з розповсюдженням ліворуч та ліву тімяно-скроневу ділянку, садно на шкіряних покровах рпавої щоки синець на шкіряних покровах правої величної ділянки обличчя. Закрита травма грудної клітини: переломи 8,9-ого ребер грудної клітини по лопатковій лінії праворуч з пошкодженням пристінкової плерви, вогнищеві інтра та екстраальвеолярні крововиливи, незмінені еритроцити у просвітах деяких бронхів середнього калібру в легенях. Закрита травма черева: розрив селезінки за даними медичної документації, масивні крововиливи у товщі брижі та стінок кишковика, ушиті розриви брижі кишковика та очеревини у товщі брижі та стінок кишковика, ушиті розриви брижі кишковика та очеревини в проекції маточно-прямокишечної ділянки. Подвіний перелом правої клубової кістки, неповний перелом в ділянці лвівого клубово-крижового зєднання, переломи обох гілок лобкової кістки праворуч, перелом нижньої гілки лобкової кістки ліворуч. Уламковий перелом лівої стегнової кістки на відстані від підошової поверхні стоп 72 см, уламковий перелом правої стегнової кістки на відстані від підошви стоп 70см. Крайовий перелом мищелка правої великогомілкової кістки, перелом нижньої третини правої малогомількової кістки. Численні садна, синці та ділянки осаднень на шкіряних покровах тіла трупа. Нерівномірне кровонаповнення судин внутрішніх органів, вогнищеві крововиливи у товщі еднокарду серця. Виявлені при дослідженні трупа тілесні пошкодження прижиттєві, виникли незадовго до настання смерті, від дії з великою силою, великою швидкістю дії, тупого твердого предмету та при ударі об такий, можливо в термін та за обставин, що зазначені у постанові слідчого, тобто за умов дорожньотранспортної події. Враховуючи характер та розташування тілесних пошкоджень найвірогідніше за все, що первинний контакт частинами автомобіля, який рухався прийшовся у праву зовнішню, задньо-зовнішню ділянку тіла. За своїм характером виявлені при дослідженні трупа тілесні пошкодження відносяться до категорії тяжких, що призвели до настання смерті потерпілої. Смерть її настала від сумісної тупої травми тіла, яка супроводжувалася переломами числених кісток скелету, з пошкодженням внутрішніх органів, зовнішньою та внутрішньою кровотечами та ускладнилися розвитком шоку, що підтверджується даними судового-медичного та додатковими методами дослідження.
		Аналізуючи вищеописані докази кожен окремо і в своїй сукупності суд вважає їх належними, оскільки вони підтверджують обставини викладені в обвинувальному акті та допустимим, оскільки вони отримані в порядку передбаченому КПК України, всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку дозволяють прийти до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 ,під час керування автомобілем порушив вимоги п. 12.3. ПРД, а саме, розпочинаючи рух на дозволяючий сигнал світлофору, при виникненні небезпеки для руху у вигляді автомобіля Volkswagen Jetta, що наближався до перехрестя з лівого боку, яку він об`єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Volkswagen Jetta, який, в свою чергу, допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_13 та ОСОБА_27 , внаслідок чого останні загинули і дії обвинуваченого органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель двох осіб.
		Показання потерпілого ОСОБА_9 в частині того, що він рухався на миготливий зелений сигнал світлофору, суд сприймає як неправді та такі, що направлені на ухилення від відповідальності, оскільки свідки ОСОБА_25 , ОСОБА_18 , ОСОБА_28 , які були безпосередніми очевидцями ДТП чітко пояснили, що автомобіль Фолькваген їхав на червоний сигнал світлофору і їх покази є достовірними, так як свідок ОСОБА_25 пояснив, що він, їдучи першим зупинився на вимогу червоного світлофору, а автомобіль Volkswagen Jetta обігнав його і проїхав перехрестя на забороняючий сигнал. 
		Показання свідка ОСОБА_15 в частині того, що автомобіль Volkswagen Jetta проїхав на зелений сигнал світлофору суд сприймає як помилкові, дані свідком з точки зору його сприйняття дорожньої ситуації, що склалась. Так, вказаний свідок знаходився на відстані 50 м. від місця ДТП і не був учасником дорожнього руху, тобто не слідкував за світлофорними об`єктами, які регулюють рух на перехресті вулиць Чернишевського і О. Гончара. Його покази прямо суперечать показанням свідків ОСОБА_25 . ОСОБА_18 та ОСОБА_28 , які були безпосередніми очевидцями ДТП чітко пояснили, що автомобіль Фолькваген їхав на червоний сигнал світлофору і їх покази є достовірними з підстав описаних вище. 
		В судовому засіданні було прослухано звукозапис допиту свідка ОСОБА_29 від 22.05.2015 року, дані нею у слідчого судді, згідно яких свідок пояснила, що станом на 11 квітня 2011 року вона працювала водієм трамвая № 5 Дніпропетровського ДЕПО №3, а в грудні 2014 р. переїхала на проживання до м. Керчь. В той день 11.04.2011 близько о 11-20 годині керувала трамваєм, рухаючись по вул. Чернишевського в бік пр.. Гагаріна. Вказана вулиця має два напрямки для руху автомобілів кожен з яких має дві смуги. На перехресті вулиці Чернишевського і Жуковського вона зупинила трамвай перед світлофором, а на зеленому світлі продовжила рух. В цей час з лівого боку на вул.. О. Гончара стояла маршрутка білого кольору, з правого боку було пуста дорога, попереду неї їхав автомобіль ВАЗ, а назустріч їхав автомобіль Volkswagen Jetta. Коли Volkswagen Jetta почав заїжджати на перехрестя з вул.. О. Гончара, почав змінюватися колір світлофора, а саме почав мигати зелений, в цей час зліва від трамвая з вулиці Олеся Гончара у крайній правій смузі швидко виїхав чорний автомобіль, який допустив зіткнення з автомобілем з задньою частиною Volkswagen Jettaа внаслідок чого останній виїхав на зустрічну смугу, на тротуар та на бордюр, вдарив двох людей, розвернувся на 180 градусів та зупинився. Після зіткнення світлофор мигнув ще два рази і переключився на забороняючий сигнал. Свідок зупинила трамвай, подзвонила в диспетчерську та вийшла з вагона. Біля воріт лежав чоловік, який не подавав ознак життя, а між перукарнею та стовпом лежала дівчина, яка була при тямі, однак у важкому стані. З перукарні вибігли дівчата, які почали надавати допомогу дівчині. Водій чорного автомобіля в цей час стояв біля свого авто і говорив по телефону. Він до потерпілих не підходив. Приблизно через дві з половиною години свідок поїхала з місця ДТП.
		Оцінюючи її показання в сукупності з показаннями інших свідків та описаних вище доказів, суд їх сприймає як помилкові, данні під впливом її індивідуального сприйняття події з місця з якого вона спостерігала за цими подіями, а саме, за квартал від подій. 
		Так, показання ОСОБА_30 в частині того, що автомобіль Volkswagen Jetta виїхав на зустрічну смугу руху тільки після зіткнення автомобілів є неспроможними, що підтверджується як висновком експерта № 2020-2012-12 від 25.09.2012 року (т. 2 а.с. 80-98), яким встановлено місце зіткнення автомобілів на місці осипі землі з передніх підкрилок автомобіля «TOYOTA AVENSIS», яке знаходиться згідно протоколу огляду (т. 2 а.с. 17) між трамвайними лініями  тобто по центру дороги, так і висновком експерта № 70/27-80 від 28.01.2013 року (а.с. 110-114) з якого вбачається, що покази свідка ОСОБА_30 про те, що місце зіткнення автомобілів знаходиться до трамвайних колій на стороні проїзжої частини вул. Чернишевського, рух по котрій здійснюється в напрямку вул. Виконкомівської, з технічної точки зору не спроможні, а також показаннями свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_18 які пояснили, що автомобіль Volkswagen Jetta виїхав зі своєї смуги руху на трамвайні колії коли намагався перетнути перехрестя. 
		Показання свідка ОСОБА_31 про те, що після зіткнення автомобілів ще продовжував мигати зелений колір світлофора для автомобіля Volkswagen Jetta, суд також сприймає критично, оскільки з показань свідка ОСОБА_17 , який стояв першим на перехресті, вбачається, що коли він зупинився вже горів забороняючий сигнал світлофору, з показань свідка ОСОБА_18 , яка стояла на перехресті третьою за ОСОБА_17 вбачається, що коли вона зупинилась, то їй горів забороняючий сигнал світлофору і обидва свідки підтвердили, що автомобіль Volkswagen Jetta почав їх об`їзд вже після їхньої зупинки, тобто на забороняючий сигнал світлофору. Показання свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_18 в цій частині підтвердили і свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_23 , які знаходились в автомобілі на вул.. О. Гончара і бачили, що автомобілі, що стояли перед ними, в тому числі і авто обвинуваченого, розпочали свій рух на зелений сигнал світлофору. 
		Показання свідка ОСОБА_31 про те, що після зіткнення автомобілів автомобіль Volkswagen Jetta виїхав саме на тротуар, де збив двох пішоходів, також суд сприймає критично з огляду на наступне: 
		-з показань свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 чітко вбачається, що автомобіль Volkswagen Jetta на тротуар не виїжджав; 
		-з протоколу огляду місця події (т. 2 а.с. 17) вбачається, що бордюр ний камінь має висоту 15 см., з цього ж протоколу також вбачається відсутність будь-яких слідів виїзду автомобіля Volkswagen Jetta на бордюр (скользіння, качання, сліди удару, тощо), а з протоколу огляду технічного стану автомобіля Volkswagen Jetta (т. 2 а.с. 34) не вбачається жодних пошкоджень коліс чи дисків автомобіля, які б свідчили про виїзд ним на бордюрний камінь;
		-траєкторія сліду крові потерпілого ОСОБА_5 , зображена на план-схемі (т. 2 а.с. 17), на підставі базових знань фізики дозволяє зробити висновок, що тіло ОСОБА_5 переміщалось з початку тротуару (від бордюрного каменю) до його кінця (міських будов), тобто вірогідно розпочало свій рух з проїжджої частини. 
		Всі ці обставини в сукупності з показаннями свідка ОСОБА_17 про те, що на момент ДТП люди були вже на проїжджій частині, дозволяють прийти до однозначного висновку, що автомобіль Volkswagen Jetta на тротуар не виїжджав, а зіткнувся з перехожими, які знаходились на проїжджій частині, переходячи дорогу на дозволяючий для них сигнал світлофору. 
		   Більш того, свідок ОСОБА_22 пояснювала, що тільки через дві хвилини після того як вона вийшла з салону краси під`їхав трамвай з боку вул.. Жуковського, водій якого пояснювала, що в момент ДТП вона була на вул.. Жуковського на зупинці і бачила ДТП, однак хто порушив ПДД в момент ДТП вона сказати не змогла і весь час плуталась, надаючи пояснення, що підтверджує неспроможність показань свідка ОСОБА_30 , а неможливість її допиту в судовому засіданні не надає суду можливості усунути неточності в її показах і задати питання в світлі даних встановлених з показів інших свідків. 
		    Показання свідка ОСОБА_30 не можуть бути прийняті до уваги ще й з огляду на наступне. 
		Свідок ОСОБА_32 була допитана слідчим суддею під час досудового слідства, однак такий допит відбувався за відсутності сторони захисту з огляду на те, що на час допиту свідка підозру оголошено не було.
		В подальшому свідок ОСОБА_32 , виїхала на постійне місце проживання в м. Керчь АР Крим і незважаючи на неодноразове направлення судових повісток на можливу адресу її проживання, її виклик здійснити не вдалось, а застосування приводу є недоцільним з огляду на те, що АР Крим, згідно Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» являється тимчасово окупованою територією, і на вказаній території Національна поліція України не має можливості здійснювати свої повноваження в частині виконання ухвали суду про привід. 
		В той же час прийняття її показань без надання можливості стороні захисту задати їй питання є прямим порушенням права на захист, що Європейським судом з прав людини неодноразово наголошувалось у рішеннях «Жуковський проти України», «Рудніченко проти України», «Вєренцов проти України». Зокрема, ЄСПЛ вказує на те, що загальні правила пп.1 і 3«d» ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагають надання підсудному відповідної та належної можливості заперечувати показання свідка обвинувачення й допитати його або під час надання останнім своїх показань, або пізніше. Для забезпечення дотримання прав обвинуваченого буде достатнім забезпечення допиту свідка в присутності самого обвинуваченого у відкритому судовому засіданні в суді першої інстанції. Вирок не може грунтуватися виключно або вирішальною мірою на показаннях, які сторона захисту не може заперечити. 
		Враховуючи практику ЄСПЛ, показання інших свідків та матеріали справи, які спростовують показання свідка ОСОБА_30 , відсутність можливості допитати цього свідка в судовому засіданні з метою усунення протиріч в її показаннях та показаннях інших свідків, суд приходить до висновку, що показання , ОСОБА_30 не можуть бути покладені в обґрунтування вироку.
		Варіант № 2 висновку експерта № 70/27-71 від 31.10.2012 (т. 2 а.с. 100) суд не приймає до уваги, оскільки експерт дійшов такого висновку виходячи з показань свідків ОСОБА_30 і ОСОБА_15 , покази яких визнані судом неспроможніми про що описано вище, та показань потерпілого ОСОБА_9 показання якого суд сприймає критично, так як вони суперечать доказам, дослідженим в судовому засіданні і, можливо, надані потерпілим з метою уникнення відповідальності. 
		Висновок комплексної судової транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи (т. 2 а.с. 118) від 01.11.2013 р. по варіанту 1 в частині дій водія ОСОБА_9 суд не приводить у вироку, оскільки в силу ст.. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а тому суд максимально можливо не дає оцінку діям ОСОБА_9 . 
		Висновок комплексної судової транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи (т. 2 а.с. 118) від 01.11.2013 р. по варіанту 2 суд не приймає до уваги, оскільки експерт дійшов такого висновку виходячи з показань свідків ОСОБА_30 і ОСОБА_15 , покази яких визнані судом неспроможніми про що описано вище, та показань потерпілого ОСОБА_9 показання якого суд сприймає критично, так як вони суперечать доказам, дослідженим в судовому засіданні і, можливо, надані потерпілим з метою уникнення відповідальності. 
		Висновок експертів судової транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи № 338/7199/15-52 від 24.04.2014 (т. 2 а.с. 138) суд не приймає до уваги, так як вказаний висновок ґрунтується на вихідних даних згідно яких автомобіль Тоуота Avensis виїхав на перехрестя на забороняючий сигнал світлофору, а автомобіль Volkswagen Jetta їхав на дозволяючий сигнал світлофору, в той час як в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що автомобіль Тоуота Avensis виїхав на дозволяючий сигнал світлофору про що описано вище. Більш того, після зміни обвинувачення в судовому засіданні ОСОБА_3 обвинувачується у порушенні п. 12.3. ПДР, в той час як зі вказаного висновку в його діях вбачається порушення п. 8.3 ПДР, а отже прийняття цього висновку до уваги буде фактично виходом за межі пред`явленого обвинувачення, що не допустимо в силу ст.. 377 КПК України. 
		Необхідно звернути увагу, що підстав у суду призначати з власної ініціативи додаткові експертизи в порядку ч. 2 ст. 332 КПК України не має, так як досліджені судом висновки експертів в цілому не суперечать один одному, а різниця їх висновків обумовлена тим, що для проведення вказаних експертиз надавались різні вихідні данні. 
		В судових дебатах прокурор просив визнати недопустимими показання свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 з тих підстав, що вони не були відкриті стороною захисту стороні обвинувачення під час досудового слідства.
		Суд вважає таке клопотання прокурора не обґрунтованим, так як вказані свідки були допитані під час досудового слідства стороною обвинувачення, що вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, а тому заявлення стороною захисту клопотання про допит цих свідків являється всього лише реалізацією права сторони захисту на допит свідків у відкритому судового засіданні.
		В обвинувальному акті зазначено, що автомобіль Volkswagen Jetta після зіткнення з автомобілем Тоуота Avensis в некерованому стані в результаті заносу виїхав на ліве узбіччя щодо напрямку свого руху де допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , які знаходилися на узбіччі вул. Чернищевського поряд з будинком № 25. 
		Факт виїзду на ліве узбіччя суд вважає спростованим в судовому засіданні, оскільки ці обставини підтверджувались лише показаннями свідка ОСОБА_30 , які судом не прийняті до уваги про що описано вище. В той же час свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 чітко пояснили, що автомобіль Volkswagen Jetta на тротуар не виїжджав; знову ж таки з протоколу огляду місця події (т. 2 а.с. 17) вбачається, що бордюр ний камінь має висоту 15 см., з цього протоколу також вбачається відсутність будь-яких слідів виїзду автомобіля Volkswagen Jetta на бордюр (скользіння, качання, сліди удару, тощо), а з протоколу огляду технічного стану автомобіля Volkswagen Jetta (т. 2 а.с. 34) не вбачається жодних пошкоджень коліс чи дисків автомобіля, які б свідчили про виїзд ним на бордюр ний камінь; траєкторія сліду крові потерпілого ОСОБА_5 , зображена на план-схемі (т. 2 а.с. 17) на підставі базових знань фізики дозволяє зробити висновок, що тіло ОСОБА_5 переміщалось з початку тротуару (від бордюрного каменю) до його кінця (міських будов), тобто вірогідно розпочало свій рух з проїжджої частини. Всі ці обставини в сукупності з показаннями свідка ОСОБА_17 про те, що на момент ДТП люди були вже на проїжджій частині, дозволяють прийти до однозначного висновку, що автомобіль Volkswagen Jetta на тротуар не виїжджав, а зіткнувся з перехожими, які знаходились на проїжджій частині, переходячи дорогу на дозволяючий для них сигнал світлофору. 
		В зв`язку з викладеним у формулюванні обвинувачення доведеного судом вказано, що автомобіль Volkswagen Jetta після зіткнення в некерованому стані в результаті заносу виїхав на зустрічну смугу руху де допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , які переходили вул. Чернишевського.
		Необхідно звернути увагу, що дане формулювання обвинувачення судом не являється виходом за межі пред`явленого особі обвинувачення, так як судом у вироку лише викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, встановлені в судовому засіданні і зазначено у вироку, як це вимагається у ст.. 374 КПК України - формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		В обвинувальному акті зазначено, що водій ОСОБА_3 , наближаючись до регульованого перехрестя вул. Чернишевського та вул. Олеся Гончара, рух через який регулюється світлофором, при виявленні небезпеки для руху, яка виражалася у наближенні до перехрестя, з ліва на право по ходу його руху, по вул. Чернишевського автомобіля Volkswagen Jetta, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_9 , в порушення вимог п. 12.3 ПДР України не зменшив швидкості руху аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу, а навпаки продовжив рух, виїхавши на перехрестя вул. Чернишевського та вул. Олеся Гончара допустив зіткнення з автомобілем Volkswagen Jetta, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
		Зі встановлених в судовому засіданні обставин вбачається, що водій ОСОБА_3 не наближався до перехрестя безпосередньо перед ДТП, а стояв на перехресті на забороняючий сигнал світлофору та розпочав свій рух на дозволяючий сигнал, що підтверджено показаннями свідків ОСОБА_24 і ОСОБА_23 , які стояли в крайній лівій смузі на вул..О. Гончара та бачили, що на крайній правій смузі руху також автомобілі стояли а не рухались, а тому судом викладено в мотивувальній частині вироку спосіб вчинення кримінального правопорушення такий, як встановлено в судовому засіданні. 
		Необхідно звернути увагу, що дане формулювання обвинувачення судом не являється виходом за межі пред`явленого особі обвинувачення, так як судом у вироку лише викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, встановлені в судовому засіданні і зазначено у вироку, як це вимагається у ст.. 374 КПК України - формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним і при цьому суд не вийшов за межі обвинувачення та не змінив підстави для обвинувачення висунутого прокурором. 
		Така зміна не є порушенням права на захист обвинуваченого, так як останній захищається від пред`явленого йому обвинувачення по ч. 3 ст. 286 КК України, що виразилось в порушенні вимог п. 12.3. ПДР і ці обставини судом не змінені. 
		В судовому засіданні як сторона обвинувачення так і потерпілі поставили під сумнів показання свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , посилаючись на те, що ці свідки заявлені стороною захисту з метою виправдання обвинуваченого, так як ці свідки на місці ДТП не знаходились, їх показання суперечливі, а свідок ОСОБА_25 взагалі не зміг назвати деталей навколишньої обстановки перед ДТП, що ставить під сумнів його знаходження на місці ДТП.
		Вказані заперечення суд не приймає до уваги оскільки вони явно надумані і суперечать обставинам встановленим в судовому засіданні. 
		Так, в судовому засіданні вищевказані свідки дали показання які доповнюють і підтверджують покази один одного, не суперечать обстановці ДТП, описаній в протоколі огляду місця події, а незначні суперечності в їх показах, свідчать про індивідуальне сприйняття кожним подій, учасниками і очевидцями яких вони були і не впливають на висновки суду щодо установлення фактичних обставин провадження та ролі обвинуваченого при скоєнні злочину. 
		Так, свідок ОСОБА_25 міг не звернути увагу, який автобус стояв чи не стояв на перехресті з права від нього до моменту ДТП, так як ця обставина для нього не мала суттєвого значення. Аналогічно він міг не звернути уваги на те як вишикувались за ним автомобілі («ялинкою», як про це зазначала свідок ОСОБА_33 чи «в шеренгу»). 
		Присутність на місці ДТП свідка ОСОБА_25 підтвердила і свідок ОСОБА_22 , присутність якої на місці ДТП сторонами не оспорюється, яка пояснила, що до них підходив чоловік у формі, яким міг бути ОСОБА_25 , працюючи на посаді інспектора МНС, 
		Більш того, як вбачається з роздруківки та інформації наявної на диску (т. 3 а.с. 52, 53, 61) мобільний телефон № НОМЕР_8 , яким на час ДТП, згідно даних сторони обвинувачення, користувався свідок ОСОБА_25 реєструвався в 11:18 та в 11:29 на базовій станції № 46222 (м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 24а), що свідчить про те, що в момент ДТП об 11-20 годин ОСОБА_25 знаходився на місці ДТП. 
		Далі, як вбачається з роздруківки та інформації наявної на диску (т. 3 а.с. 67, 68, 74) мобільний телефон № НОМЕР_9 , яким на час ДТП, згідно даних сторони обвинувачення, користувалась свідок ОСОБА_18 реєструвався в 11:06 на базовій станції розташованій на пр.. Гагаріна в м. Дніпропетровську, а в 11:36 реєструвався на базовій станції, що знаходиться на вул.. Леніна, 36. Як пояснювала свідок в момент ДТП вона їхала з пр.. Гагаріна, повернула на вул.. Чернишевського, після ДТП, нетривалий час пробула на місці і поїхала у своїх справах. Оскільки шлях між пр.. Гагаріна до вул.. Леніна проходить по вул.. Чернишевського, а в 11:20 (момент ДТП) телефон свідка не реєструвався в деінде іншому місці, то її місцезнаходження в момент ДТП на місці не виключено. 
		Як вбачається з роздруківки інформації (т. 3 а.с. 36) мобільний телефон № НОМЕР_3 , яким на час ДТП користувався свідок ОСОБА_20 реєструвався в 11:21 та в 11:33 на базовій станції розташованій на АДРЕСА_2 . Аналогічні данні містяться на диску (т. 3 а.с. 45), що свідчить про те, що в момент ДТП об 11-20 годин ОСОБА_20 дійсно знаходилась на місці ДТП. 
		Як вбачається з інформації наявної на диску (т. 3 а.с. 29) мобільний телефон № НОМЕР_10 , яким на час ДТП, згідно даних сторони обвинувачення, користувався свідок ОСОБА_21 реєструвався в 11:01, 11:06, 11:16 на базовій станції розташованій на вул.. Чернишевського, 24а, в 11:22 реєструвався на базовій станції розташованій по АДРЕСА_3 , яка знаходиться в безпосередній близькості від станції розташованої по АДРЕСА_2 , та в 11:43 знову реєструвався на базовій станції розташованій на АДРЕСА_2 ,, що свідчить про те, що в момент ДТП об 11-20 годин ОСОБА_21 міг знаходитись на місці ДТП. 
		Як вбачається з інформації наявної на диску (т. 3 а.с. 23) мобільний телефон № НОМЕР_5 , яким на час ДТП користувався свідок ОСОБА_23 реєструвався в 11:13 в зоні дії базової станції № 07293(м. Дніпропетровськ, район ділянки вул. Чкалова, обмеженої вул. Леніна та вул. Кірова), а о 11:26, 11:40, 11:42, 11:43 реєструвався в зоні дії базової станції № 46222 ( АДРЕСА_2 ), що свідчить про те, що в момент ДТП об 11-20 годин ОСОБА_23 міг знаходитись на місця ДТП. 
		Як вбачається з роздруківки місцезнаходження мобільного телефону № НОМЕР_7 , яким станом на 11.04.2012 користувався ОСОБА_24 (т. 3 а.с. 7), вказаний номер в цей день реєструвався в 11:02 годин, 11:08 годин, 11:14 годин в зоні дії станції розташованої на вул.. Леніна, 36, в 11:27, 11:42 в зоні дії станції на АДРЕСА_4 , а в 11:45 в зоні дії станції по АДРЕСА_2 , що свідчить про те, що вказаний номер телефону в момент ДТП в 11:20 не знаходився на місці ДТП, яке розташоване неподалік базової станції на АДРЕСА_2 .
		Однак, в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 підтвердив факт знаходження ОСОБА_24 на місці ДТП, а факт перебування там ОСОБА_23 підтверджує свідок ОСОБА_21 , який пояснював, що на місці ДТП зустрів юриста райради, яким працював ОСОБА_23 та данні про місцезнаходження телефону свідка ОСОБА_23 в місці ДТП (т. 3 а.с. 23), що описано вище. 
		Більш того, базова станції на АДРЕСА_4 знаходиться від базової станції на АДРЕСА_2 на значній відстані, яку в робочий день складно подолати за 3 хв., а як вбачається з роздруківки саме з різницею в 3 хв. були здійснені дзвінки з базової станції на пр.. Ілліча та станції на вул.. Чернишевського, що, з урахуванням вищевикладених обставин, ставить під сумнів достовірність даних, викладених в роздруківці щодо місця знаходження абонента ОСОБА_24 в певний час. 
		Що стосується диску (т. 3 а.с. 16) на якому міститься інформація про місцезнаходження абонента мобільного телефону № НОМЕР_4 , яким станом на 11.04.2012 користувався ОСОБА_23 на який сторона обвинувачення посилається як на доказ того, що свідок ОСОБА_23 в той час знаходився в іншому місці, то слід звернути увагу, що на вказаному диску містяться данні за 11.04.2014 р., в той час як подія ДТП мала місце 11.04.2012, а отже вказаний доказ є неналежним та до уваги не може бути прийнятим. Теж саме стосується графічного зображення знаходження телефону (т. 3 а.с. 106)
		В судовому засіданні потерпілі також посилались на наявність змови між обвинуваченим та свідками ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_21 , посилаючись на данні про їх телефонні з`єднання. 
		Вказані посилання суд також не приймає до уваги та вважає їх надуманими з огляду на наступне. 
		Як вбачається з роздруківки телефонних переговорів ОСОБА_3 11.04.2012 об 11:26 годин ОСОБА_23 телефонував ОСОБА_3 (т. 3 а.с. 83), 11.04.2012 об 11:45 годин ОСОБА_34 телефонував ОСОБА_35 (т. 3 а.с. 83), 12.04.2012 о 09:55, 14:18, 14:25, 14:27, 17.04.12 о 13:38 25.04.2012 о 13:56 ОСОБА_24 і ОСОБА_3 зв`язувались по телефону. (т. 3 а.с. 87, 89, 92, 93), 11.04.2012 о 12:39 12:54 та 12.04.2012 о 15:00, 15:50 15:51 ОСОБА_3 зв`язувався з ОСОБА_21 (т. 3 а.с. 89).
		Тобто, на місці ДТП ОСОБА_24 і ОСОБА_36 телефонували обвинуваченому. Як вбачається їх пояснень на місці ДТП вони залишали номери своїх телефонів ОСОБА_3 і для зручності їх збереження телефонували йому. В подальшому після ДТП ОСОБА_3 зв`язувався зі свідками, відомими йому, що являється нормальною реакцією учасника ДТП направленою на встановлення всіх обставин події, в тому числі з`ясування свідків події і їх зв`язок зі слідчим. 
		В той же час стороною обвинувачення та потерпілими не надано жодних доказів «змови» між обвинуваченим та свідками, крім самого факту заяви про таку «змову». 
		В судових дебатах потерпіла ОСОБА_8 просила прийняти в якості доказу відеозапис (т. 2 а.с. 49) на якому жінка (можливо ОСОБА_32 ) розповідала на місці ДТП про те, що автомобіль Volkswagen Jetta проїхав на зеленний сигнал світлофору, однак вказаний доказ судом не може бути прийнятий до уваги так як він являється недопустимим в силу 86 КПК України. Так показання вказаної особи не отриманні в порядку допиту свідка, а отже данні з її слів отримані не в порядку встановленому КПК України і прийняті до уваги бути не можуть. 
		При визначенні виду та розміру покарання ОСОБА_37 суд виходить зі ступеня тяжкості вчиненого злочину, який являється тяжким, даних про особу обвинуваченого, який має зареєстроване місце проживання, неповнолітнього сина на утриманні, по місцю проживанню характеризується позитивно (т. 2 а.с. 240, 253, 251), працює та по місцю роботи характеризується позитивно (т. 2 а.с. 252, 254), раніше до адміністративної відповідальності за порушення ПДР не притягувався (т. 2 а.с. 244), не судимий (т. 2 а.с. 245, 246), на обліку у лікаря нарколога не перебуває (т. 2 а.с. 247).
		Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66, 67 КК України в судовому засіданні не встановлено. 
		З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі, однак враховуючи його особу та обставини злочину, таке покарання має бути призначене не в максимальному його розмірі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам та наслідкам, даним про особу обвинуваченого і посприяє подальшому виправленню останнього. Також суд вважає за необхідне призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Підстав для застосування до обвинуваченого положень ст.. 69 КК України не встановлено. 
		Вирішуючи заявлений ОСОБА_5 цивільний позов про стягнення зі ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 37000 гривень, суд приходить до висновку, що потерпілою понесено витрати на поховання, поминальні обіди згідно українських традицій та облаштування могили, а тому позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Статтею 1201 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати напохованнята на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		В судовому засіданні встановлено, що підтверджено чеками (т. 1 а.с. 40, 41, 47-55, 57), що потерпілою понесено вищевказані витрати на загальну суму 30021,79 гривень, які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої. 
		Квитанції на лікарські препарати (а.с. 39, 43, 44, 45, 46, 49, 50, 52, 55, 58) на загальну суму 4817,32 гривень суд не бере в рахунок матеріальної шкоди спричиненої потерпілій саме діями обвинуваченого, оскільки в судовому засіданні цивільним позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував зв`язок між діями обвинуваченого і необхідністю прийняття саме цих ліків потерпілою. 
		Також суд не бере в рахунок матеріальної шкоди цінники магазину «Billa» (а.с. 56), оскільки вони не являються доказом понесення витрат.
		Квитанція на (а.с. 57) на 4000 гривень являється копією тієї ж квитанції, що і на (а.с. 40), а тому судом в розрахунок матеріальної шкоди не береться. 
		Вирішуючи заявлений ОСОБА_5 цивільний позов про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в загальному розмірі 200000 гривень, суд приходить до наступних висновків.
		Суд вважає встановленим, що цивільному позивачеві протиправними діями обвинуваченого спричинена моральна шкода, яка виразилась у моральних переживаннях потерпілої в зв`язку з втратою близької людини, 
		Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу суд враховує характер та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань позивача, завданих внаслідок втрати рідної людини, характер немайнових втрат  порушення нормальних життєвих зв`язків, тривалість немайнових втрат, які продовжуються до сьогоднішнього дня. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості і вважає грошовий вираз спричиненої моральної шкоди, заявлений позивачем співмірном та адекватним, а тому з обвинуваченого на користь потерпілої підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 200000 гривень на підставі ст. 1167 ЦК України.
		Вирішуючи заявлений ОСОБА_8 цивільний позов про стягнення зі ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 124666,53 гривень, суд приходить до висновку, що потерпілою понесено витрати на поховання своєї доньки, поминальні обіди згідно українських традицій та облаштування могили, а тому позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Статтею 1201 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати напохованнята на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		В судовому засіданні встановлено, що підтверджено чеками (т. 1 а.с. 68-71, 99, 101, 103-114, 117), що потерпілою понесено вищевказані витрати на загальну суму 38959,64 гривень, які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої. 
		Крім того, потерпілою понесено витрати пов`язані з прибуттям до місця досудового розслідування (т. 1 а.с. 86) на загальну суму 664,24 гривень, які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої на підставі ст.. 124 КПК України, якою передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати до яких згідно ст.. 118 КПК України відносяться і витрати, пов`язані із прибуттям до місцядосудового розслідування.
		Квитанції на лікарські препарати та медичні процедури (а.с. 72, 73, 74, 75, 76, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 115, 116, 117, 121, 122, 123) на загальну суму 64381,44 гривень суд не бере в рахунок матеріальної шкоди спричиненої потерпілій саме діями обвинуваченого, оскільки в судовому засіданні цивільним позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував зв`язок між діями обвинуваченого і необхідністю прийняття саме цих ліків потерпілою. 
		Суд не бере до уваги квитанції про витрати на поштові послуги в загальній сумі 32 гривень (т. 1 а.с. 77), так як позивачем в судовому засіданні не надано доказів того, що ці витрати пов`язані з кримінальним провадженням і спричинені внаслідок дій обвинуваченого.
		Суд не бере до уваги квитки на поїдку у м. Харків (т. 1 а.с. 87) та до м. Києва (т. 1 а.с. 132), оскільки в судовому засіданні позивачкою не доведено необхідність цієї поїздки саме внаслідок дій обвинуваченого та пов`язаність цих поїздок з кримінальним провадженням. 
		Суд не бере до уваги квитанцію на придбання одягу на суму 538 гривень (т. 1 а.с. 109), та як в судовому засіданні позивачкою не доведено причинний зв`язок між діями обвинуваченого і необхідністю придбання спортивного одягу. 
		Також суд не бере до уваги чеки (т. 1 а.с. 76, 78, 118, 119, 120)  витрати на продукти харчування, які понесені 22.01.2013, 27.01.2013, 28.01.2013, 06.02.2013 та в серпні 2014, і не пов`язані з поминками загиблої. 
		Також суд не бере в рахунок матеріальної шкоди цінники магазину «Varus» (а.с. 106), оскільки вони не являються доказом понесення витрат.
		Також потерпіла просила стягнути з обвинуваченого витрати на правову допомогу, однак не надала суду будь-яких доказів оплати такої допомоги, а оскільки відповідно до вимог ст.. 118, 124 КПК України суд стягує тільки документально підтверджені витрати, то в цій частині її вимог необхідно відмовити. 
		Вирішуючи заявлений ОСОБА_8 цивільний позов про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в загальному розмірі 500000 гривень, суд приходить до наступних висновків.
		Суд вважає встановленим, що цивільному позивачеві протиправними діями обвинуваченого спричинена моральна шкода, яка виразилась у моральних переживаннях потерпілої в зв`язку з втратою доньки. 
		Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу суд враховує характер та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань позивача, завданих внаслідок втрати рідної людини, характер немайнових втрат  порушення нормальних життєвих зв`язків, тривалість немайнових втрат, які продовжуються до сьогоднішнього дня. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості і вважає грошовий вираз спричиненої моральної шкоди, заявлений позивачем співмірном та адекватним, а тому з обвинуваченого на користь потерпілої підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 500000 гривень на підставі ст. 1167 ЦК України.
		Вирішуючи заявлений ОСОБА_9 цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди суд вважає, що він задоволений бути не може в межах даного кримінального провадження з огляду на наступне. 
		Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількохджерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
		Під час судового розгляду даного кримінального провадження судом встановлено винність ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого йому злочину - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель двох осіб. Стороною обвинувачення не висувалось ОСОБА_3 обвинувачення у діях, які спричинили пошкодження автомобіля потерпілого, а отже в судовому засіданні не встановлювалось причинного зв`язку між діями обвинуваченого та пошкодженнями автомобілів.
		В той же час в судовому засіданні було встановлено і ту обставину, що ОСОБА_9 не дотримався вимог ПДР в момент ДТП, однак ця обставина не береться судом до уваги з огляду на вимоги ст.. 337 КПК України, якою визначено межі судового розгляду і, відповідно, судом не встановлюється причинний зв`язок між діями потерпілого та пошкодженням автомобілів. 
		ОСОБА_9 в своєму позові та в судовому засіданні також не доведено наявності причинного зв`язку лише між діями обвинуваченого та пошкодженням автомобіля потерпілого. 
		В зв`язку з викладеним, суд позбавлений можливості визначити дії кожного з учасників ДТП, причинний зв`язок між цими діями і ступінь вини кожного з метою визначення ступеню участі (внеску) кожного з них у спричиненні наслідку, а тому в задоволенні позову ОСОБА_9 необхідно відмовити в зв`язку з недоведеністю позовних вимог.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
		ЗАСУДИВ:
		    ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки. 
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту його затримання після набрання вироком законної сили. 
		Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 30021,79 гривень та в рахунок відшкодування моральної шкоди 200000 гривень, а всього 230021,79 гривень.
		В іншій частині позовних вимог ОСОБА_5 відмовити. 
		Позовні вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 38959,64 гривень та в рахунок відшкодування моральної шкоди 500000 гривень, а всього 538959,64 гривень.
		В іншій частині позовних вимог ОСОБА_8 відмовити. 
		Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 витрати пов`язані з прибуттям до органу досудового розслідування в розмірі 664,24 гривень. 
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 відмовити. 
		Речовий доказ  автомобіль Volkswagen Jetta Джета д/н НОМЕР_2 повернути потерпілому ОСОБА_9 . 
		Речовий доказ  автомобіль Тоуота Avensis Авенсіс д/н НОМЕР_1 повернути обвинуваченому ОСОБА_3 . 
		Речовий доказ  ком пакт диск «Esperanza CD-Recodable-52-700 MB-80MIN» зберігати в матеріалах кримінального провадження. 
		Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів в загальному розмірі 10816 гривень. (т. 2 а.с. 109, а.с. 117, а.с. 137).
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
		    Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору. 
		Головуючий - суддя:             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...