Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 4-50/09 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.09.2009. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2009.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                  Справа № 4-50/09 
		 
			П О С Т А Н О В А 
			 
				   12 червня 2009 року                                  селище Велика Багачка      
				 
				     Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Хоролець В.В., при секретарі Костенко Л.О., з участю прокурора Дубинки М.О., розглянувши подання начальника СКР Великобагачанського РВ ГУМВС України в Полтавській області Животовського Ю.І., що підтримане виконуючим обовязки начальника Великобагачанського РВ ГУМВС України в Полтавській області Соломахою С.М. та погоджене з прокурором Великобагачанського району Полтавської області Дубинкою М.О. про тимчасове взяття під варту громадянина Російської Федерації ОСОБА_1, -  
				 
					в с т а н о в и в: 
					 
						12.06.2009 року до Великобагачанського районного суду Полтавської області надійшло подання начальника СКР Великобагачанського РВ ГУМВС України в Полтавській області Животовського Ю.І., що підтримане виконуючим обовязки начальника Великобагачанського РВ ГУМВС України в Полтавській області Соломахою С.М. та погоджене з прокурором Великобагачанського району Полтавської області Дубинкою М.О. про тимчасове взяття під варту громадянина Російської Федерації ОСОБА_1, що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.228 КК Російської Федерації.  
						З подання вбачається, що 9.06.09 року співробітниками СКР Великобагачанського РВ ГУМВС України в Полтавській області в с. Білоцерківка Великобагачанського району Полтавської області був затриманий гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженець АДРЕСА_1, росіянин, громадянин Російської Федерації (паспорт НОМЕР_1 виданий 14.05. 2003 року  ОВС Мартиновского району Ростовської області Росія, код органу 612-028), зареєстрований в АДРЕСА_2, фактично проживав з 15.10.2008 року в АДРЕСА_3 
						В ході перевірки було встановлено, що згідно інформаційно  пошукової системи «АРМОР» ОСОБА_1. перебуває у міждержавному розшуку за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 228 КК Російської Федерації, ініціатор розшуку ОВС Волгодонського району Ростовської області Російської Федерації, розшукова справа № 08045 від 9.11.08 року, постановою судді Волгодонського районного суду Ростовської області Російської Федерації Ліпкіної Л.М. 24.10.08 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. 
						Посилаючись на ці обставини та на те, що в даний час необхідно вирішити питання про видачу (екстрадицію) ОСОБА_1 до компетентних органів Російської Федерації, а він, перебуваючи на волі, може ухилитися від слідства та суду, начальник СКР Великобагачанського РВ ГУМУС України в Полтавській області в поданні просить суд тимчасово взяти ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. під варту на 40-денний термін до надходження запиту компетентних органів РФ про його видачу (екстрадицію) і до вирішення питання Міністерством юстиції України та надходження оригіналів документів тримати ОСОБА_1 в Полтавському СІЗО №23. 
						   Суд, вивчивши матеріали подання відносно ОСОБА_1, допитавши ОСОБА_1, який пояснив, що дійсно він притягується до кримінальної відповідальності на території Російської Федерації за ч.2 ст.228 КК РФ за злочин, повязаний з незаконним обігом наркотичних засобів, заслухавши думку начальника СКР Животовського Ю.І., який підтримав подане подання, думку прокурора Великобагачанського району Дубинки М.О., який вважає, що є підстави для тимчасового взяття під варту на 40-денний термін ОСОБА_1, який ухиляється від органів слідства та суду Російської Федерації, вважає, що є підстави для тимчасового взяття під варту на 40-денний термін ОСОБА_1, що перебуває в міждержавному розшуку, виходячи з таких підстав.       
						Судом встановлено, що 09.06.09 року співробітниками СКР Великобагачанського РВ ГУМВС України в Полтавській області в с. Білоцерківка Великобагачанського району Полтавської області був затриманий гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженець АДРЕСА_1, росіянин, громадянин Російської Федерації (паспорт НОМЕР_1 виданий 14.05. 2003 року ОВС Мартиновского району Ростовської області Росія, код органу 612-028), зареєстрований АДРЕСА_2, фактично проживав з 15.10.2008 року в АДРЕСА_3 
						Згідно інформаційно  пошукової системи «АРМОР» ОСОБА_1 перебуває у міждержавному розшуку за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 228 КК Російської Федерації. Ініціатор розшуку ОВС Волгодонського району Ростовської області Російської Федерації, розшукова справа № 08045 від 9.11.08 року, постановою судді Волгодонського районного суду Ростовської області Російської Федерації Ліпкіної Л.М. 24.10.08 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. 
						9.06.09 року ОСОБА_1. був доставлений до В-Багачанського РВ де затриманий в порядку ст. 106 КПК України. Під час затримання ОСОБА_1. було розяснено його права передбачені ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 1-12 Європейської Конвенції з прав людини. 
						Про затримання ОСОБА_1 на території України 09.06.09 року каналами факсимільного звязку поінформовано ініціатора розшуку ОВС Волгодонського району Ростовської області, надзвичайного і Повноважного Посла Російської Федерації в Україні. 
						Згідно медичного висновку В-Багачанської ЦРЛ стан здоровя у ОСОБА_1 нормальний, він працездатний, протинаркотичного та протиалкогольного лікування не потребує, туберкульозом не хворіє. В умовах ІТТ та СІЗО утримуватися може. 
						Згідно наданих компетентними органами РФ документів, ОСОБА_1. обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні без мети збуту наркотичної речовини  макової соломки постійною масою 699,995 грам, що згідно постанови №76 влади Російської Федерації від 7.02.06 року являється особливо великим розміром, тобто вчинив злочин на території Російської Федерації, передбачений ч. 2 ст. 228 КК РФ. 
						15.09.08 року слідчим Волгодонського ОВС ОСОБА_1 було предявлено звинувачення. 
						24.10.08 року постановою судді Волгодонського районного суду Ростовської області РФ Ліпкіної Л.М. у звязку з неявкою підсудного ОСОБА_1 в судове засідання він оголошений в розшук, запобіжний захід з підписки про невиїзд змінено на взяття під варту. 
						11.06.09 року каналами факсимільного звязку з Волгодонського районного суду Ростовської області Росія до Великобагачанського РВ ГУМВС України в Полтавській області надійшло підтвердження про наміри екстрадиції ОСОБА_1 на територію Російської Федерації. 
						Проведеною перевіркою щодо законності та підстав затримання ОСОБА_1, строків його тримання, наявності документів про арешт, мети приїзду особи в Україну, місця та часу його проживання і реєстрації, обставин і мотивів кримінального переслідування на території іноземної держави, встановлення громадянства, наявності перешкод для видачі, порушень прав затриманої особи не виявлено. 
						Правовідносини між Україною та Російською Федерацією щодо екстрадиції ( видачі) осіб регулюється Європейською Конвенцією про видачу правопорушників 1957 року та Конвенцією про правову допомогу і правових відносинах по цивільним, сімейним і кримінальним справам 1993 року, які є чинними для обох держав. 
						Згідно довідки СГІРФО Великобагачанського РВ ОСОБА_1. з заявою про набуття громадянства України не звертався, по обліках не значиться. Також ОСОБА_1. по обліках обласного адресно  довідкового бюро не значиться. 
						До компетентних органів України ОСОБА_1. з приводу отримання громадянства України не звертався, відповідно до Закону України «Про громадянство України» не є громадянином України. 
						Відповідно інформації відділу міграційної служби Полтавської області та Державного комітету України в справах національностей та релігії ОСОБА_1. з питань отримання в Україні притулку та статусу біженця не звертався. 
						Згідно даних ВІТ ГУМВС України в Полтавській області ОСОБА_1. значиться в міждержавному розшуку за вчинення на території РФ злочину передбаченого ст. 228 ч. 2 КК РФ. На території України до кримінальної відповідальності не притягується та не судимий. Під дію Закону України « Про амністію» не підпадає. 
						Частиною 1 ст. 309 КК України передбачена кримінальна відповідальність, за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, що карається позбавленням волі на строк до 3 років, тобто вказаний злочин є екстрадиційним та згідно ст. 12 КК України кваліфікується як злочин середньої тяжкості.  
						Одночасних запитів різних держав стосовно екстрадиції (видачі) ОСОБА_1 для притягнення його до кримінальної відповідальності не виявлено. 
						Стаття 29 Конституції України передбачає, що кожна людина має право на свободу та особистунедоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою  інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обгрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено  вмотивованого рішення суду про тримання під вартою. 
						Стаття 9 Конституції України встановлює, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного  законодавства України. 
						Частина 2 ст. 19 Закону України від 29.06.04 року № 1906-4 «Про міжнародні договори України» визначає, що у випадку, якщо міжнародним договором який вступив у законну силу у діючому порядку установлені інші правила ніж передбачені у відповідному акті законодавства України , то застосовуються правила міжнародного договору. 
						Відповідно до ст. 28 Конвенції, ця Конвенція, щодо тих країн, до яких вона застосовується, замінює положення будь-яких двосторонніх договорів, конвенцій або угод, які регулюють видачу правопорушників між будь-якими двома Договірними Сторонами. 
						Крім норм кримінально-процесуального законодавства України та ст. 10 КК України, питання повязане з обмеженням прав особи на свободу, пересування та особистої недоторканості регулюються також діючими міжнародними договорами, учасницею яких є Україна, зокрема Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року, Додатковим протоколом до неї 1975 року та Другим Додатковим протоколом 1978 року, які ратифіковані Законом України от 16.01.1998 року № 43/98- ВР із відповідними заявами і застереженнями, які не є перепоною для прийняття судом рішення щодо взяття особи під варту на час, необхідний для розгляду Міністерством юстиції України клопотання про видачу особи та забезпечення її фактичної передачі компетентним органам іноземної держави. 
						Законом України від 16.01.1998 року № 43/98-ВР визначено, що органом, на які покладено повноваження щодо запитів органів суду є Міністерством юстиції України, яке оцінює представлені компетентним органом іноземної держави документи на предмет повноти наданих доказів про вчинення особою злочину, наявність або відсутність підстав для її видачі. 
						Згідно ст. 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року, термін «постанова про утримання під вартою» означає будь-яке розпорядження, яке передбачає позбавлення волі і яке було проголошене кримінальним судом на додаток до вироку про увязнення або замість нього. 
						Згідно ч.2 ст. 10 КК України іноземці або особи без громадянства, які постійно не проживають на території України, що скоїли злочини за межами України, можуть бути видані іноземним державам для притягнення до кримінальної відповідальності і передачі до суду лише в тому випадку, якщо така видача передбачена міжнародними договорами України. 
						Статтею 1 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року, Додатковим протоколом до неї 1975 року та Другим Додатковим протоколом 1978 року, передбачено , та ст.4,5,56 Конвенції про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним та кримінальним справам, 1993 року зазначено, що Договірні Сторони зобовязуються видавати одна одній, з урахуванням положень та умов, викладених у Конвенції, всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючої Сторони за вчинення правопорушення або які розшукуються зазначеними органами з метою виконання постанови про утримання під вартою. 
						Про необхідність перебування особи під вартою для видачі запитуючій стороні випливає також зі змісту ч. 5 ст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 та ст. 67-1 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, в редакції ст.16 Протоколу до вказаної конвенції 1997 року, які передбачають, що звільнення особи не перешкоджає повторному арешту і видачі правопорушників у разі отримання в подальшому запиту про видачу. Документи, які подаються, складаються мовою запитуючої або запитуваної Сторони (ст. 23 Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 року). Крім цього, чинним законодавством не передбачено необхідність надання до суду виключно всіх документів з їх перекладом. Згідно застережень до ст. 23 Конвенції, викладених у Законі України від 16.01.98 (№ 43/98-ВР), запит про видачу правопорушника та документи, які до нього додаються, мають надсилатися до України разом із перекладом на українську мову або на одну з офіційних мов Ради Європи, якщо вони не складені цими мовами. 
						Видача правопорушників здійснюється у звязку із правопорушеннями, які караються за законами запитуючої Сторони та запитуваної Сторони позбавленням волі або згідно з постановою про утримання під вартою на максимальний термін не менше одного року чи більш суворим покаранням (ст.2 ст. 23 Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 року, ст.56 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року. 
						Оскільки санкція ч.1 ст. 309 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк більше чим на 1 рік, вказаний злочин є екстрадиційним. 
						Згідно ст. 22 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року, якщо ця Конвенція не передбачає іншого, процедура стосовно видачі правопорушників і тимчасового арешту регулюється виключно законодавством запитуваної Сторони. 
						Відповідно до ст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року та ст.61,61-1 Мінської конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року і ст.14 Протоколу до вказаної конвенції 1997 року), особа, видача якої вимагається, може бути взята під варту і до отримання клопотання про видачу. 
						Про необхідність затримання особи саме на 40 діб, до надходження клопотання про видачу (екстрадицію особи, випливає також із змісту ч.4 ст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року та ст. 62 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року. в редакції ст. 15 Протоколу до вказаної конвенції 1997 року. 
						Суд вважає, що по справі є достатні дані, котрі вказують на існування обставин, які 
						обєктивно свідчать про те, що ОСОБА_1., перебуваючи на волі, може ухилитись від слідства та суду (не є громадянином України, в Україні не зареєстрований, постійного місці проживання не має, ніде не працює, не одружений, тривалий час розшукується правоохоронними органами Російської Федерації, а тому запитувана Сторона, як це вказує положення ст.ч.4 ст.16 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року, повинна 
						вжити будь-яких заходів, які. на її думку. необхідні для запобігання втечі розшукуваної особи. 
						Оскільки є підтвердження про намір направлення компетентним органом іноземної держави клопотання про екстрадицію особи, до надходження оригіналу вказаного клопотання встановленими каналами, є підстави для тимчасового взяття під варту ОСОБА_1 та тримання його в умовах СІЗО. 
						На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1,16 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року, Додатковим протоколом до неї 1975 року та Другим Додатковим протоколом 1978 року, ст.6, 56-57, 61, 61-1, 62 Мінської конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року і ст.14 Протоколу до вказаної конвенції 1997 року, ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 29 Конституції України, ст.ст.148,149,155,165,165-2 КПК України, -  
						  
						п о с т а н о в и в: 
						       
						1. Тимчасово взяти ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця АДРЕСА_1, росіянина, громадянина Російської Федерації, зареєстрованого в АДРЕСА_2 під варту на 40 (сорока)-денний термін, визначений відповідним міжнародним договором до надходження запиту компетентних органів Російської Федерації про його видачу (екстрадицію). 
						2. До вирішення Міністерством юстиції України питання про екстрадицію ОСОБА_1 та надходження оригіналів документів, утримувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження в Полтавському СІЗО № 23. 
						 
							    На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області протягом трьох діб з моменту її оголошення.  
							 
								     Суддя

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...