Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/12338/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини; Оренда земельної ділянки.
Надіслано для оприлюднення: 06.09.2016. Зареєстровано: 06.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 08.09.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30.08.2016Справа №910/12338/16
		За позовом Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю «Узай»
		до Київської міської ради
		про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
		Суддя Демидов В.О. 
		 
		Представники сторін:
		від позивача - Складаний В.А. (дов. від 05.07.2016);
		від відповідача - Тхорик С.М. (дов. №225-КМГ-2082 від 29.06.16);
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		06.07.2016 Українсько-турецьке товариство з обмеженою відповідальністю «Узай» звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Київської міської ради, у якій просило визнати укладеним з 23.06.2016 між Українсько-турецьким товариством з обмеженою відповідальністю «Узай» та Київською міською радою договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), про що зроблено запис від 23.03.2007 за №79-6-00488 у книзі записів державної реєстрації договорів в редакції договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), про що зроблено запис від 26.01.2009 за №79-6-00685 у книзі записів державної реєстрації договорів, в редакції, яка підписана Українсько-турецьким товариством з обмеженою відповідальністю «Узай», а саме: 
		1. Слова абзацу 17 підпункту 8.4 пункту 8 договору оренди: «передати Головному управління житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 7% загальної площі квартир (крім службового житла) в цьому багатофункціональному житлово-торговельно-розважальному комплексі на підставі пункту 38 рішення Київської міської ради від 17.01.2008 за №3/4475 «Про бюджет міста Києва за 2008 рік» - виключити.
		2. Слова абзацу 18 підпункту 8.4 пункту 8 договору оренди: «сплатити до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету міста Києва на розвиток будівництва до моменту здачі в експлуатацію кошти в розмірі 5% витрат з будівництва, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, установленої Міністерством регіонального розвитку і будівництва України для міста Києва станом на день оплати, на підставі пункту 39 рішення Київської міської ради від 17.01.2008 за №3/4475 «Про бюджет міста Києва на 2008 рік» - виключити.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані абзаци укладеного між сторонами договору оренди земельних ділянок, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), про що зроблено запис від 23.03.2007 за №79-6-00488 у книзі записів державної реєстрації договорів, не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема ч. 7 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2016 порушено провадження по справі №910/12338/16, розгляд справи призначено на 21.07.2016.
		21.07.2016 представник позивача через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
		21.07.2016 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, за змістом якого просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що ч. 7 ст. 40 Закону України «По регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності вже після прийняття Київською міською радою №176/176 від 28.08.2008 «Про внесення змін до проекту відведення земельної ділянки українсько-турецькому товариству з обмеженою відповідальністю «Узай» для проектування, будівництва та експлуатації багатофункціонального житлово-торговельно-розважального комплексу на вул. Онуфрія Трутенка, 24 у Голосіївському районі м. Києва» встановлено необхідність приведення у відповідність до вказаного Закону саме рішень органу місцевого самоврядування, а не укладених на виконання наведених рішень договорів оренди земельних ділянок.
		У судовому засіданні 21.07.2016 судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 09.08.2016.
		09.08.2016 представник відповідача через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
		У судовому засіданні 09.08.2016 судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 30.08.2016. 
		30.08.2016 представник позивача через загальний відділ діловодства суду подав додаткові докази по справі.
		У судове засідання 30.08.2016 прибули повноважні представники сторін, надали пояснення по суті справи.
		З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
		В судовому засіданні 30.08.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.
		 
		На підставі рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2006 у справі №2/635 між Київською міською радою (орендодавець) та Українсько-турецьким товариством з обмеженою відповідальністю «Узай» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), про що зроблено запис від 23.03.2007 за №79-6-00488 у книзі записів державної реєстрації договорів.
		Відповідно до умов вказаного вище договору оренди, об'єктом оренди є земельна ділянка за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Трутенка, 24, загальною площею 89 800,0 кв. м., кадастровий номер 8000000000:72:277:0001. Договір укладено на 50 років.
		Рішенням Київської міської ради від 28.08.2008 №176/176 «Про внесення змін до проекту відведення земельної ділянки Українсько-турецькому товариству з обмеженою відповідальністю «Узай» для проектування, будівництва та експлуатації багатофункціонального житлово-торговельно-розважального комплексу на вул. Онуфрія Трутунка, 24 у Голосіївському районі м. Києва» передано Українсько-турецькому товариству з обмеженою відповідальністю «Узай» в довгострокову оренду на 49 років земельну ділянку загальною площею 8,98 га для проектування, будівництва та експлуатації багатофункціонального житлово-торговельно-розважального комплексу на вул. Онуфрія Трутунка, 24 у Голосіївському районі м. Києва.
		Зобов'язано Українсько-турецьке товариство з обмеженою відповідальністю «Узай» передати Головному управління житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 7% загальної площі квартир (крім службового житла) в цьому багатофункціональному житлово-торговельно-розважальному комплексі на підставі пункту 38 рішення Київської міської ради від 17.01.2008 за №3/4475 «Про бюджет міста Києва за 2008 рік; сплатити до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету міста Києва на розвиток будівництва до моменту здачі в експлуатацію кошти в розмірі 5% витрат з будівництва, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, установленої Міністерством регіонального розвитку і будівництва України для міста Києва станом на день оплати, на підставі пункту 39 рішення Київської міської ради від 17.01.2008 за №3/4475 «Про бюджет міста Києва на 2008 рік.
		Керуючись рішенням Київської міської ради від 28.08.2008 №176/176 сторони 20.01.2009 уклали договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), про що зроблено запис від 26.01.2009 за №79-6-00685 у книзі записів державної реєстрації договорів.
		Відповідно до абзаців 17, 18 підпункту 8.4 пункту 8 договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки орендар зобов'язаний:
		- передати Головному управління житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 7% загальної площі квартир (крім службового житла) в цьому багатофункціональному житлово-торговельно-розважальному комплексі на підставі пункту 38 рішення Київської міської ради від 17.01.2008 за №3/4475 «Про бюджет міста Києва за 2008 рік;
		- сплатити до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету міста Києва на розвиток будівництва до моменту здачі в експлуатацію кошти в розмірі 5% витрат з будівництва, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, установленої Міністерством регіонального розвитку і будівництва України для міста Києва станом на день оплати, на підставі пункту 39 рішення Київської міської ради від 17.01.2008 за №3/4475 «Про бюджет міста Києва на 2008 рік.
		З листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.07.2016 №057021-13077 вбачається, що згідно з постановами від 20.07.2010, від 03.09.2010 №1601 та від 15.11.2012 №1663 слідчого відділу ГУ СБУ у м. Києві та Київській області та постановою слідчого відділу прокуратури м. Києва на вказану вище земельну ділянку було накладено арешт та визнано речовими доказами у кримінальних справах, а саме: заборонено проведення будь-яких дій по даній ділянці (оформляти права власності, вчиняти будь-які угоди, видавати державні акти на право власності тощо).
		Разом з тим, згідно із постановою Старшого слідчого В. Кобріна слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області  від 17.05.2016 скасовано арешт із земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Онуфрія Трутенка, 24, з кадастровим номером 8000000000:72:277:0001, який накладався у кримінальному провадженні №22012110000000031 під час досудового слідства у вказаних крмінальних справах.
		З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2016 позивач звертався до Київської міської ради з пропозицією про зміну умов договору оренди земельної ділянки, а саме про виключення абзаців 17, 18 підпункту 8.4 пункту 8 з договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, яка отримана відповідачем 02.06.2016 за вх. №08/9282. 
		Відповіді на вказану пропозицію матеріали справи не містять.
		Зважаючи на вищевикладене, позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою та просив внести зміни до договору оренди земельної ділянки шляхом виключення абзаців 17, 18 підпункту 8.4 пункту 8 з договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що вони не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема ч. 7 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»
		 
		Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав. 
		 
		Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Законом України від 25.12.2008 «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», що набрав чинності 14 січня 2009 року, внесено зміни до Закону України «Про планування і забудову територій», в тому числі доповнено частину 8 ст. 27-1 вказаного закону. Зазначеними змінами передбачено, що органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь- яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема, житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі (внеску) замовника, встановленої цією статтею.
		Пунктом 7 ст. 40 Закону України від 17.02.2011 року №3038-УІ «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності 12.03.2011 р., була закріплена заборона вимагати   органами місцевого самоврядування від замовників будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону.
		Також пунктом 7 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом. Будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом.
		Таким чином, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» в імперативному порядку було зобов`язано відповідача привести у відповідність з вищевказаним Законом рішення Київської міської ради від 28.08.2008 №176/176 «Про внесення змін до проекту відведення земельної ділянки Українсько-турецькому товариству з обмеженою відповідальністю «Узай» для проектування, будівництва та експлуатації багатофункціонального житлово-торговельно-розважального комплексу на вул. Онуфрія Трутунка, 24 у Голосіївському районі м. Києва».
		Станом на день розгляду справи, відповідач рішення Київської міської ради у відповідність із вищевказаним законом не привів, чим порушив цивільні права та інтереси позивача. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
		Суд звертає увагу на необхідність дотримання органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами законодавчих норм, встановлених нормами пункту 7 розділу V Прикінцеві положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з якими:
		по-перше - договори про пайову участь, які укладені до набрання чинності норм зазначеним Законом і не виконані замовниками у повному обсязі на поточний момент, у разі встановлення в таких договорах інших обсягів сплати коштів пайової участі, ніж визначено цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
		по-друге - будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, які на поточний момент не виконані у повному обсязі замовниками будівництва, підлягають приведенню у відповідність із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Отже, органи місцевого самоврядування за зверненням замовника будівництва (факт не звернення замовника будівництва щодо перегляду зазначених вище умов, встановлених отриманими рішеннями або умов укладених на підставі цих рішень договорів, може розглядатись як добровільна згода замовника будівництва на виконання таких рішень) зобов'язані з дотриманням строків розгляду таких звернень внести відповідні корективи у прийняті рішення та/або укладені договори, виходячи з норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». 
		Аналогічна правова позиція викладена у листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.07.2011 №23-11/6294/0/6-11.
		Судом не приймається до уваги твердження відповідача про те, що в Законі прямо не вказано, що відповідні рішення органів місцевого самоврядування, прийняті до набрання чинності цим Законом, є обов'язковими для приведення у відповідність, оскільки абзацом 2 п. 7 прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» чітко передбачено, що будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього закону, прийняті до набрання чинності цим законом, підлягають приведенню у відповідність із цим законом, а саме внесення відповідних корективів у прийняті рішення та/або укладені договори, виходячи з норм вказаного Закону, в тому числі і припинення зобов'язань, а згідно з ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, при цьому ч. 2 ст. 5 ЦК України встановлено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
		Згідно ст. ст. 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.
		Згідно зі ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Внесення змін до договору в односторонньому порядку передбачено ст. 652 ЦК України.
		Порядок зміни господарського договору врегульований статтею 188 Господарського кодексу України, відповідно до якої зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. 
		Відповідно до частини 4 цієї статті у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений двадцятиденний строк після одержання пропозиції про зміну (розірвання) договору, з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
		Таким чином враховуючи, що відповідачем не виконано покладених на нього функцій та не внесено відповідних корективів у прийняте рішення та укладений договір, виходячи з норм вказаного Закону, що виключає інший спосіб захисту порушених прав позивача, окрім судового, дослідивши умови спірних абзаців 17, 18 підпункту 8.4 пункту 8 договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки на відповідність їх вимогам чинного законодавства, суд встановив наявність матеріально-правових підстав для внесення змін до договору шляхом визнання укладеним з 23.06.2016 між сторонами договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки. 
		Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 11.02.2013 р. по справі № 5011-38/629-2012.
		За таких обставин, позовні вимоги Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю «Узай» є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Судові витрати, згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
		Керуючись ст. ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Визнати укладеним з 23 червня 2016 року між Українсько-турецьким товариством з обмеженою відповідальністю «Узай» та Київською міською радою договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), про що зроблено запис від 23.03.2007 за №79-6-00488 у книзі записів державної реєстрації договорів в редакції договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), про що зроблено запис від 26.01.2009 за №79-6-00685 у книзі записів державної реєстрації договорів, у наступній редакції:
		 
		«Договір
		про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
		 
		місто Київ, ____________________________________________________________року.
		 
		Київська міська рада (ідентифікаційний номер 22883141, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36) далі у тексті «Орендодавець», в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, який діє на підставі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - з однієї сторони, та Українсько-турецьке товариство з обмеженою відповідальністю «Узай» (ідентифікаційний номер 24367001, місто Київ, вулиця Лугова, будинок 12, зареєстроване Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією 20.08.1996р. за № 1 066 107 0007 00290) далі у тексті «Орендар», в особі директора Шутого Олега Михайловича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1), який діє на підставі Статуту, - з другої сторони, керуючись ст. 40, пунктом 2 та пунктом 7 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 188 Господарського кодексу України, домовились внести зміни до договору оренди земельної ділянки укладеного між сторонами та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), про що зроблено запис від 23 березня 2007 року за № 79-6-00488 у книзі записів державної реєстрації договорів в редакції договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), про що зроблено запис від 26 січня 2009 року за № 79-6-00685 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі у тексті - договір оренди), а саме:
		 
		1. Слова абзацу 17 підпункту 8.4 пункту 8 договору оренди: «передати Головному управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 7% загальної площі квартир (крім службового житла) в цьому багатофункціональному житлово-торговельно-розважальному комплексі на підставі пункту 38 рішення Київської міської ради від 17.01.2008 за №3/4475 «Про бюджет міста Києва за 2008 рік» - виключити.
		2. Слова абзацу 18 підпункту 8.4 пункту 8 договору оренди: «сплатити до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету міста Києва на розвиток будівництва до моменту здачі в експлуатацію кошти в розмірі 5% витрат з будівництва, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, установленої Міністерством регіонального розвитку і будівництва України для міста Києва станом на день оплати, на підставі пункту 39 рішення Київської міської ради від 17.01.2008 за №3/4475 «Про бюджет міста Києва на 2008 рік» - виключити.
		3. Цей договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з моменту набрання нею чинності є невід'ємною частиною договору оренди.
		4. Цей договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
		 
		Київський міський голова _______________________________________________
		 
		Орендар ______________________________________________________________»
		 
		3. Стягнути з Київської міської ради (01030, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код 22883141) на користь Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю «Узай» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12; код 24367001) судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили. 
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повне рішення складене та підписане - 05.09.2016.
		 
		 
		Суддя                                                                                                              В.О. Демидов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...