Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/415/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інтелектуальна власність; Авторське право і суміжні права.
Надіслано для оприлюднення: 07.09.2016. Зареєстровано: 08.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 08.09.2016.
Дата набрання законної сили: 06.09.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 вересня 2016 року Справа № 910/415/16           
		Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Вовк І.В. і Львов Б.Ю. 
		розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київстар", м. Київ,
		на рішення господарського суду міста Києва від 28.03.2016 та 
		постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016
		зі справи № 910/415/16
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Корпорейшн", м. Київ (далі - Позивач), 
		до приватного акціонерного товариства "Київстар" (далі - Відповідач)
		про стягнення 68 900 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських та суміжних прав.
		Судове засідання проведено за участю представників сторін:
		Позивача - Ясінської Н.В., Закордонця М.М.,
		Відповідача - Алдошиної Н.О.
		 
		За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням господарського суду міста Києва від 28.03.2016 (суддя Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 (колегія у складі: Пантелієнко В.О. - головуючий, Верховець А.А. і Доманська М.Л.):
		- позов задоволено частково;
		- з Відповідача стягнуто на користь Позивача 13 780 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав Позивача та 275,60 грн. судового збору;
		- у решті позову відмовлено.
		У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України (з додатковими письмовими поясненнями до неї) Відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і передати останню на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням попередніми судовими інстанціями приписів Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме статей 42, 47, 43 цього Кодексу.
		У відзиві на касаційну скаргу Позивач заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. 
		Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.
		Відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на перебування у відпустці представника Відповідача ОСОБА_9 як "фахового спеціаліста в галузі інтелектуальної власності". Вищий господарський суд України не знайшов підстав для задоволення даного клопотання з урахуванням такого. Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.08.2016 з даної справи явку представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги визнано необов'язковою. Перебування представника Відповідача у відпустці не є достатньою підставою для відкладення розгляду справи, до того ж у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги присутній інший представник Відповідача. Доводи скаржника ґрунтовно викладені у скарзі та в поясненнях до неї, а матеріали справи містять достатньо відомостей для розгляду скарги в даному судовому засіданні.
		Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
		Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.
		16.02.2015 ОСОБА_10 (творчий псевдонім - "ОСОБА_11"; правоволоділець) і Позивачем (видавництво) укладено договір від 16.02.2015 (далі - Договір), за умовами якого:
		- правовласник на строк та в межах території України передає видавництву права на твори, відеокліпи, виконання і фонограми, перелік яких затверджується сторонами у відповідних додатках до Договору,  а видавництво бере права і зобов'язується виплачувати правовласнику винагороду (пункт 2.1);
		- правовласник також передає видавництву:
		виключне право збирати винагороду (роялті) за використання творів, відеокліпів, виконань та фонограм третіми особами, починаючи з моменту опублікування таких творів, відеокліпів, виконань та фонограм на відповідній території України (пункт 2.3);
		право перешкоджати неправомірному використанню творів, фонограм, виконань, у тому числі забороняти третім особам використання творів, фонограм, виконань у цілому або будь-яких їх окремих частин, фрагментів способами, передбаченими пунктом 1.4 Договору, в межах терміну і на території України (пункт 2.4);
		- права на твори, відеокліпи, виконання і фонограми переходять до видавництва з моменту підписання відповідних додатків до Договору (пункт 3.1);
		- видавництво має право передавати права на твори, відеокліпи, виконання і фонограми третім особам як повністю, так і частково на виключній та невиключній основі (пункт 3.3);
		- Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків; при цьому якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про припинення дії Договору, Договір вважається автоматично пролонгованим кожного разу на 1 календарний рік (пункт 6.1);
		- сторона, яка бажає розірвати Договір, у тому числі на підставах, вказаних у Договорі або в чинному законодавстві України, зобов'язана надіслати на адресу іншої сторони письмове повідомлення не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дати розірвання (пункт 6.7).
		За додатком № 2 до Договору ОСОБА_10 передав Позивачу права на твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор музики, слів та виробник фонограми ОСОБА_10; виконавець ОСОБА_11); частка належних правовласнику прав на музику - 100%; частка належних прав на текст - 100%; частка належних правовласнику прав на виконання - 100%; частка належних правовласнику прав на фонограму - 100%.
		Позивач за Договором отримав виключні майнові авторські права та суміжні права на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (далі - Твір) та його складові частини і має право захищати свої права, в тому числі у судовому порядку. 
		01.03.2015 Позивачем (компанія) і Відповідачем (Київстар) укладено договір № 149325 про передачу майнових прав інтелектуальної власності              (далі - Договір № 149325), за умовами якого: компанія передає Київстар невиключні майнові права інтелектуальної власності на використання об'єктів права у формі контенту, а саме: відтворення (пряме та/або опосередковане) та опублікування об'єктів права у формі контенту; публічне виконання, публічне сповіщення, публічна демонстрація і публічний показ об'єктів права у формі контенту; технічна переробка, адаптація та інші подібні зміни об'єктів права для надання їм форми контенту за допомогою будь-яких технічних пристроїв; розповсюдження об'єктів права у формі контенту; подання об'єктів права у формі контенту до загального відома користувачів таким чином, що вони можуть отримати до них доступ з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором, у тому числі і за допомогою технічних засобів; публічне сповіщення об'єктів права та їх примірників у формі контенту таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором (пункт 1.1).
		Позивач надіслав Відповідачу повідомлення від 25.08.2015, в якому відповідно до пункту 10.2 Договору № 149325 зазначив про розірвання даного договору в односторонньому порядку з 30.09.2015.
		За твердженням Позивача, 01.10.2015 ним було виявлено факт відтворення Твору  (автором і виконавцем якого є ОСОБА_10, творчий псевдонім - ОСОБА_11) у форматі мобільного контенту у формі послуги "Ді-Джингл" через Інтернет на сайті http://465.ua/.
		З офіційного сайту Відповідача вбачається, що послуга "Ді-Джингл" (сайт http://465.ua/) пропонується мобільним оператором "КИЇВСТАР".
		Крім того, власником доменного імені http://465.ua/ є Відповідач.
		Як доказ доведення Твору до загального відома Позивач подав диски з відеозаписами, з яких вбачається, що в мережі Інтернет відкрито два сайти: 24Timezones.com та http://465.ua/; на першому сайті вказано точну дату - 01.10.2015, на другому особи прослухали Твір у виконанні ОСОБА_11.
		На думку Відповідача, інформація, яка міститься на диску, не відповідає дійсності у зв'язку з таким:
		диск DVD-R із відеозаписом огляду сайту не доводить використання Відповідачем Твору без відповідного дозволу шляхом його доведення до загального відома 01.10.2015; 
		веб-сторінка точного часу, наявна в записі, "може бути семульована на локальному комп'ютері"; 
		при внесенні змін у локальну таблицю маршрутизації при введенні в рядок адреси браузера 24Timezones.com буде здійснено перехід не на оригінальний веб-сайт, а на його локальну копію, на якій "можна вказати будь-який необхідний час"; 
		веб-сторінка сайту 465.ua, наявна в записі, могла бути емульована, тобто можна створити локальну копію сайту 465.ua, внісши зміни у локальну таблицю маршрутизації, зімітувати перехід на даний сайт; 
		на відео не зафіксований факт придбання мелодії, що підтверджує, що всі дії відбуваються на локальному комп'ютері, без передачі інформації на сервери послуги 465.ua; 
		зовнішній вигляд сайту 465.ua, що відображений на відео, та в реальності мають відмінності; зокрема, на реальному сайті у нижній частині відображається кнопка "Завантажити ще", а на відео, починаючи із 54 сек., видно, що дана кнопка відсутня, тобто дане відео "не відповідає дійсності".
		Доводи Відповідача документально не підтверджені, а саме відеозапис є безперервним, і підстав вважати, що він здійснений не 01.10.2015, у суду немає.
		У перегляді відеозаписів сайту http://465.ua/ встановлено, що, дійсно, на відеозаписі, якщо спускатися до нижньої частини сторінки, з'являється кнопка "Завантажити ще", після натискання якої завантажуються додаткові мелодії, які можливо замовити на цьому сайті, а на відеозаписі Позивача така кнопка відсутня. Проте у перегляді сайту http://465.ua/ у мережі Інтернет встановлено, що: по-перше, "одразу така кнопка не з'являється, спускаючись до нижньої частини сторінки, додаткові мелодії декілька разів завантажуються самостійно, після чого з'являється кнопка "Завантажити ще"; по-друге, з наданого Позивачем відеозапису вбачається, "що ним було прослухано мелодію "ІНФОРМАЦІЯ_1" у верхній частині сторінки сайту http://465.ua/ у розділі "ТОП", в якому праворуч і ліворуч знаходяться кнопки навігації, після натискання яких з'являються додаткові мелодії, в переліку яких позивачем і було виявлено твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" у виконанні ОСОБА_11".
		Доводи Відповідача про те, що сайти, зафіксовані на відеозаписах, відрізняються один від одного, не взяті судом до уваги, оскільки Позивачем відеозапис було зроблено 01.10.2015, а Відповідачем - 17.03.2016, і протягом часу, який минув між цими датами, Відповідач мав можливість внести зміни у дизайн сайту http://465.ua/.
		Заперечення Відповідача є безпідставними.
		У матеріалах справи відсутні докази правомірності використання Відповідачем Твору на момент фіксації 01.10.2015.
		Відповідачем подано довідку товариства з обмеженою відповідальність (далі - ТОВ) "Санні Мобайл" від 18.03.2016 № 61 на підтвердження видалення Твору з сайту http://465.ua/. ТОВ "Санні Мобайл" за укладеним з Київстар договором від 30.04.2011 № 70132 надає Відповідачеві послуги [технічну підтримку провайдером телекомунікаційних послуг оператора з надання доступу до контенту користувачам шляхом підготовки і завантаження (розміщення) контенту на порталах оператора та платформу "Ді-Джингл", а також управління раніше завантаженим на платформу контентом, що полягає у зміні його розміщення, публікації, ротації, зняття з публікації тощо (підпункт 1.9 пункту 1 договору № 70132]. У довідці названого товариства зазначено, що Твір видалено з відповідного сайту 29.09.2015. Проте з інших доказів у справі вбачається, що  станом на 01.10.2015 Твір у форматі мобільного контенту у формі послуги "Ді-Джингл" був розміщений на сайті http://465.ua/.
		Використання Відповідачем Твору шляхом публічного сповіщення відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди.
		Відповідачем не подано доказів (у розумінні статті 32 ГПК України) на спростування доводів Позивача.
		Позивачем у зверненні до суду визначено суму компенсації за порушення авторського права 68 900 грн. з урахуванням того, що: суб'єктом майнових авторських прав щодо Твору є Позивач; мінімальна заробітна плата складає                    1 378 грн.; з огляду на кількість абонентів мобільного зв'язку мережі "Київстар", яким надано право доступу до нього, сума компенсації має складати 50 мінімальних заробітних плат.
		Водночас судом враховано, що: Відповідач припустився порушення щодо музичного твору вперше; використано один музичний твір з текстом; контрольовані частки видавника стосовно Твору: щодо прав на музику - 100%; щодо прав на текст - 100%; щодо прав на виконання - 100%; щодо прав на фонограму - 100%. Тому, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, слід притягнути Відповідача до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Станом на дату прийняття місцевим господарським судом рішення з даної справи розмір мінімальної заробітної плати складав 1 378 грн., а належна до стягнення сума компенсації - відповідно 13 780 грн.; у решті ж позову слід відмовити.
		Позивач просив суд стягнути з Відповідача компенсацію за порушення як виключних майнових авторських, так і суміжних прав на фонограму музичного твору. Проте відповідні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки в даному випадку для особи, яка здійснює комерційне використання фонограм (відеограм), діють обмеження, передбачені частиною першою статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) щодо можливості комерційного використання, однак обов'язково з виплатою винагороди.
		З висновку експерта Науково-дослідного центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності від 06.05.2016 № 126/16 вбачається, що на ресурсі/посиланні "http://465.ua" до 28.09.2015 був розташований та доступний для кінцевого користувача мультимедійний контент ("Діджингл"), що містить у назві/змістовній частині ключову літерну послідовність у вигляді "ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1". З 28.09.2015 (02:30:08) зазначений контент є видаленим, таким, що недоступний для кінцевого користувача контенту; але цей висновок суперечить іншим доказам, наявним у матеріалах справи, щодо використання Відповідачем Твору, а саме - даним про фіксацію порушення, що містяться на CD-диску (який наявний у матеріалах справи), та даним роздрукованого результату пошуку домену http://465.ua/.
		Причиною подання касаційної скарги стала незгода Відповідача із стягненням з нього суми компенсації за порушення права інтелектуальної власності Позивача.
		Судові інстанції у розгляді справи, керуючись положеннями статей 1, 15, 31, 32, 42, 50, 52 Закону, статей 440, 443. 445, 614 Цивільного кодексу України, з'ясувавши обставини, пов'язані з порушенням Відповідачем виключних майнових авторських прав Позивача на Твір, та, врахувавши принципи справедливості, добросовісності і розумності, дійшли висновків про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог і про відмову в решті таких вимог. 
		Відповідні висновки доводами касаційної скарги не спростовуються.
		Згідно з приписами ГПК України:
		- правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 42); 
		- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (частини перша і друга статті 43);
		- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, заперечень (частина перша статті 33);
		- господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (частина перша статті 34).
		Зазначаючи про порушення попередніми судовими інстанціями норм права, скаржник фактично вдається до заперечення обставин, установлених цими судовими інстанціями, та спростування здійсненої ними оцінки доказів у справі. Однак згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Відтак перевірка відповідних доводів скаржника перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, які визначено відповідною статтею ГПК України.
		Скаржником у попередніх судових інстанціях не додержано процесуального обов'язку щодо доведення тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень (див. наведені норми ГПК України), і недотримання такого обов'язку не може бути надолужене в суді касаційної інстанції в силу наведеної норми статті 1117 ГПК України.
		Поряд з тим не знаходять за змістом оскаржуваних судових рішень посилання скаржника на ненадання судовими інстанціями правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності та про викладення ними лише доводів і доказів Позивача. Натомість з цього змісту вбачається надання судами доводам і доказам обох сторін, включаючи й згадані скаржником дані ТОВ "Санні Мобайл" та висновок експерта № 126/16. Стосовно останнього слід також зазначити, що за приписами частини п'ятої статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. 
		Скаржником не наведено обґрунтованих доводів стосовно порушення попередніми судовими інстанціями передбачених статтею 43 ГПК України правил оцінки доказів.
		Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.
		Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
		 
		ПОСТАНОВИВ: 
		 
		         Рішення господарського суду міста Києва від 28.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 зі справи № 910/415/16 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київстар" - без задоволення.
		 
		Суддя                                                                                               В. Селіваненко 
		 
		 
		Суддя                                                                                               І. Вовк
		 
		 
		Суддя                                                                                               Б. Львов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...