Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/4353/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: 07.09.2016. Зареєстровано: 08.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2016.
Дата набрання законної сили: 14.02.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                                                    Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 Харків  
		06 вересня 2016 р.                                                                                 № 820/4353/16 
		 
		Харківський окружний адміністративний суд  в особі судді Самойлової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
		  ОСОБА_1   до  Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного   управління ДФС у м. Києві, третя особа: Головне управління Держгеокадастру   у м. Києві    про скасування податкового повідомлення-рішення, 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві № 454-1305 від 25.04.2016 року, прийняте щодо нього.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про наявність підстав для нарахування земельного податку є безпідставними, оскільки за даними земельного кадастру, які оприлюднені на офіційному сайті «Публічна кадастрова карта України», за адресою, де розташовані належні позивачу нежитлові приміщення, відсутня сформована земельна ділянка, що робить неможливим визначення площі на якій розташована будівля та площі прибудинкової території, за яку також здійснюється нарахування земельного податку.
		Представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
		Представник відповідача - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, який належним чином, згідно до ст. 35 КАСУ, повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання  не прибув без повідомлення про причини неприбуття, заперечень проти позову не надав.
		Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві  в судове засідання не прибула, подавши клопотання про розгляд справи за  її відсутності та письмові пояснення у справі, згідно до яких станом на теперішній час державна реєстрація земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2. з присвоєнням кадастрового номера в порядку, встановленому постановою КМУ від 17.10.2012 року № 1051, територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у м. Києві, не здійснювалась.
		Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у ній доказів відповідно до ч. 6 ст. 128 КАСУ.
		Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1, є власником 2498/10000 групи приміщень, розташованих на першому поверсі п'ятиповерхової будівлі за адресою АДРЕСА_2.
		Згідно відомостей, наданих Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві у письмових поясненнях, станом на 01 вересня 2016 року державна реєстрація земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, тобто внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера не здійснювалась.
		При вирішенні даного спору, суд враховує наступні обставини та нормативні положення.
		Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
		Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Згідно п.1 Постанови Кабінету міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
		Відповідно до п. 4 Порядку подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011р. №1386, Держгеокадастр та Мін'юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі:
		Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.
		У відповідності зі ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
		Згідно з ч. 3 ст. 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
		Згідно з ч. 4 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
		Згідно з ч. 9 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
		Відповідно до ч. 10 ст. 79-1 ЗК України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
		Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		Відповідно до ч.1 ст. 5 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки.
		У відповідності зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
		Відповідно до пп. 14.1.42 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.
		Відповідно до пп.14.1.74. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.
		З цитованих вище норм вбачається, що для ідентифікації конкретної земельної ділянки необхідно визначити її межі, місце розташування, цільове (господарське) призначення та визначити права щодо неї. Ця інформація обов'язково повинна бути зареєстрована в Державному земельному кадастрі. Відсутність такої інформації про земельну ділянку унеможливлює проведення будь-яких нарахувань за користування нею.
		Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.
		Згідно з ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру про:
		а) межі адміністративно-територіальних одиниць;
		б) кадастрові номери земельних ділянок;
		в) межі земельних ділянок;
		г) цільове призначення земельних ділянок;
		ґ) розподіл земель між власниками і користувачами (форма власності, вид речового права);
		д) обмеження у використанні земель та земельних ділянок;
		е) зведені дані кількісного та якісного обліку земель;
		є) нормативну грошову оцінку земель та земельних ділянок;
		ж) земельні угіддя;
		з) частини земельної ділянки, на які поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;
		и) координати поворотних точок меж об'єктів кадастру;
		і) бонітування ґрунтів;
		ї) інші відомості про земельні ділянки, передбачені статтею 15 та частиною другою статті 30 цього Закону, крім відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання, дату народження фізичної особи, які є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.
		Відповідно до ч.2 ст. 36 цього ж Закону, відомості, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, з моменту їх внесення до Державного земельного кадастру.
		Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки.
		Єдиною підставою для нарахування земельного податку у відповідності до п. 286.1 ст. 286 ПК України є дані державного земельного кадастру.
		Судом встановлено, і це підтверджується поясненнями третьої сторони, а також наявними доказами справи, що відомості про земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 до державного земельного кадастру не вносились. Також доказом цього є дані Публічної кадастрової карти України, відповідно до яких відомості про земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 в державному земельному кадастрі відсутні. 
		Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охоронюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.
		Відповідно ст. 94 КАСУ, позивачеві підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,21 грн.
		 
		Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Позов задовольнити.
		Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 25.04.2016 року № 454-1305, прийняте щодо ОСОБА_1.
		Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь ОСОБА_1 (61023, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,21 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 21 коп.
		Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.               
		   
		 
		Суддя                                                                                      Самойлова В.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...