Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/651/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії.
Надіслано для оприлюднення: 08.09.2016. Зареєстровано: 09.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 14.09.2016.

Результат оскарження 26.10.2016 Донецький апеляційний господарський суд: змінено рішення місцевого суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  13/29/16
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		07.09.2016                                                                                 Справа №  908/651/16
		 
		За позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м. Київ
		до відповідача: Концерну Міські теплові мережі, м. Запоріжжя
		про стягнення 82 142 376,98 грн.
		 
		               Головуючий суддя: Серкіз В.Г.
		                  судді: Науменко А.О.
		                                                                    ОСОБА_1
		                                                                                        
		Представники:
		від позивача: не зявився 
		від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 228/20-19 від 11.07.2016р.;
		 
		 
		Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Концерну Міські теплові мережі про стягнення 82 142 376,98 грн. згідно договору купівлі-продажу природного газу                               № 13/3782-БО-13 від 18.03.2013р.
		10.03.2016р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду суддею Серкіз В.Г., порушено провадження у справі № 908/651/16 та призначено до розгляду на 07.04.2016р.
		В судовому засіданні 07.04.2016р. оголошено перерву до 11.04.2016р.
		11.04.2016р. ухвалою суду продовжено розгляд спору до 25.05.2016р. та призначено судове засідання на 16.05.2016р.
		В судовому засіданні 16.05.2016р. оголошено перерву до 24.05.2016р.
		24.05.2016р. суддя Серкіз В.Г. звернувся з заявою до голови суду про призначення колегіального розгляду справи № 908/651/16.
		Протоколом автоматичного розподілу від 25.05.2016р., на підставі заяви                         судді-доповідача у справі ОСОБА_3, у звязку зі складністю предмету спору, справу                    № 908/651/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Серкіз В.Г.,     суддів Дроздової С.С. та Гандюкової Л.П.   
		Ухвалою суду від 25.05.2016р. колегія суддів прийняла справу до свого провадження та призначила судове засідання на 16.06.2016р.
		16.06.20196р. ухвалою суду відкладено розгляд справи № 908/651/16 на 07.07.2016р., у звязку з виробничою необхідністю.
		07.07.2016р. головуючий суддя Серкіз В.Г. звернувся з заявою до голови суду щодо передачі справи № 908/651/16 на автоматичний розподіл, у звязку з перебуванням суддів-членів колегії у відпустці.
		Розпорядженням керівника апарату суду № П-352/16 від 07.07.2016р., відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.47 та 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/651/16, у звязку з перебуванням суддів-членів колегії у відпустці.
		Протоколом автоматичного розподілу від 07.07.2016р., на підставі заяви головуючого судді у справі ОСОБА_3, у звязку з перебуванням суддів-членів колегії у відпустці, справу № 908/651/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Серкіз В.Г., суддів Науменка А.О. та Топчій О.А.   
		Ухвалою суду від 07.07.2016р. колегія суддів прийняла справу до свого провадження та призначила судове засідання на 16.08.2016р.
		Ухвалою від 16.08.2016р. розгляд справи відкладено до 06.09.2016р.
		В судовому засіданні 06.09.2016р. оголошено перерву до 07.09.2016р.
		За ініціативи суду судовий розгляд справи проводився за допомогою засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України. 
		07.09.2016р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.
		В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві № 14/2-248в та просить суд стягнути з відповідача суму на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесі за весь час прострочення, що складає 78 677 771,33 грн. та три відсотки річних у розмірі 3 464 605,65 грн., загалом 82  142   376,98 грн. згідно договору № 13/3782-БО-13 купівлі-продажу природного газу від 18.03.2013р. Позовні вимоги засновані на приписах ст.ст. 526, 611, 625 ЦК України, ст. 22, 193, 231 ГК України та ст.ст. 1, 2, 12, 15, 54 ГПК України.
		В судове засідання 07.09.2016р. представник позивача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, жодних клопотань щодо відкладення розгляду справи від позивача не надходило.
		Представник відповідача в судових засіданнях підтримав заперечення викладені у відзиві на позовну заяву від 16.05.2016р. та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі.
		Також, в судовому засіданні 07.09.2016р. представник відповідача підтримав клопотання від 06.09.2016р. про призначення та проведення економічної експертизи.
		Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 41 ГПК України, для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
		Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду  питання, які мають бути розяснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
		Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах пятій і шостій статті 31 цього Кодексу.
		Розглянувши клопотання відповідача, суд не вбачає за потрібне проведення даної економічної експертизи та дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.
		Крім того, суд звертає увагу, що питання винесені відповідачем на розгляд експерта, а саме: «Чи мав можливість Відповідач розрахуватись з ПАТ «НАК Нафтогаз Україна» за спірний період по договору № 13/3782-БО-13 від 18.03.2013р. грошовими коштами, що надійшли протягом часу з 01.11.2014р. по 01.09.2016р. на рахунок зі спеціальним режимом використання?» є не коректним та не обґрунтованим.
		Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача (а в попередніх засіданнях і представника позивача), колегія суду
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Продавець) та Концерном Міські теплові мережі (Покупець) укладений договір купівлі-продажу природного газу № 13/3782-БО-13 від 18.03.2013р. (далі  Договір).
		Відповідно до умов п. 1.1 Договору, Продавець зобовязався передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не
		підпадають під дію статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього Договору.
		Згідно п. 1.2 Договору, газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, (далі  споживачам Покупця) 
		В пункті 2.1 Договору, Сторони передбачили, що Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 77 020 тис. куб. м. в тому числі по місяцях та кварталах 2013 року (тис. куб. м.).
		При цьому, в п. 2.1.1 Договору Сторони передбачили, що обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. 
		Відповідно до умов п. 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. 
		Пунктом 11.1 Договору визначено, що він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01 січня 2013 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків  до їх повного здійснення. 
		Позивач (Продавець) належним чином виконав умови Договору та поставив протягом січня-грудня 2013 року природний газ на загальну суму 254 718 297,64 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (копії в матеріалах справи), які підписано обома сторонами без зауважень.
		Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.06.2015р. та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.09.2015р. у справі № 908/2373/15-г з Концерну Міські теплові мережі було вже стягнуто суму основного боргу та суми нарахованих штрафних санкцій за період прострочення виконання зобовязань з 14.02.2013р. по 27.02.2015р. за поставлений природний газ у січні-грудні 2013 році за даним договором. Кінцевою датою нарахування штрафних санкцій є 27.02.2015р. 
		Як встановлено судом, основний борг відповідачем не сплачено у повному обсязі.
		Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір. 
		Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
		В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір купівлі-продажу природного газу № 13/3782-БО-13 від 18.03.2013р.
		Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. 
		Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір купівлі-продажу природного газу № 13/3782-БО-13 від 18.03.2013р., відповідач таким чином прийняв пропозицію позивача укласти договір на зазначених у ньому умовах і, відповідно, взяв на себе зобовязання по виконанню умов договору.
		Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
		Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. 
		Відповідно до умов п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. 
		Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.06.2015р. та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.09.2015р. у справі № 908/2373/15-г з Концерну Міські теплові мережі було вже стягнуто суму основного боргу та суми нарахованих штрафних санкцій за період прострочення виконання зобовязань з 14.02.2013р. по 27.02.2015р. за поставлений природний газ у січні-грудні 2013 році за даним договором. Кінцевою датою нарахування штрафних санкцій є 27.02.2015р. 
		Як встановлено судом, основний борг відповідачем не сплачено у повному обсязі.
		Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Аналогічний припис містить п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
		Відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобовязання і сплати суми боргу у встановлений договором строк. 
		Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
		Підстави для припинення зобовязання за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3782-БО-13 від 18.03.2013р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.
		Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Згідно розрахунку позивача, розмір інфляційних втрат за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3782-БО-13 від 18.03.2013р. за період прострочення з 28.02.2015р. по 11.11.2015р. за поставлений природний газ у січні-грудні 2013 році складає 78 677 771,33 грн. та розмір 3% річних складає 3 464 605,65 грн.
		Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з Концерну Міські теплові мережі інфляційних втрат на загальну суму 78 677 771,33 грн. та 3 % річних на загальну суму 3 464 605,65 грн. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
		Заперечення відповідача не взяті судом до уваги, оскільки не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на Законі.
		Згідно зі статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
		Боржник, який  прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
		Позиція суду, щодо обґрунтованого нарахування 3% річних та інфляційних втрат на період відстрочення/розстрочення виконання рішення повністю співпадає з позицією Верховного Суду України висловленою у постанові від 04.07.2011р. у справі № 13/210/10 та є аналогічною з інформаційним листом Вищого господарського суду України від 21.11.2011р. № 01-06/1624/2011.
		Як зазначено у постанові ВСУ від 04.07.2011р. у справі № 13/210/10, що згідно ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Відповідно до п. 1.10 Постанови ВГС України від 17.12.2013р. № 14 за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю.
		Наведене стосується й випадків здійснених господарським судом відстрочки і розстрочки виконання рішення, зміни способу та порядку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на кошти боржника (стаття 121 ГПК), оскільки під час таких відстрочки чи розстрочки або зміни інфляційні процеси тривають, грошове зобов'язання залишається повністю або частково невиконаним і негативний вплив такої ситуації на позивача потребує відповідної компенсації згідно з вимогами частини другої статті 625 ЦК України (п.7.2 Постанови № 14)
		Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
		Керуючись ст. 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, колегія суду
		 
		ВИРІШИЛИ:
		 
		1. Позовні вимоги задовольнити.
		2. Стягнути з Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 78 677 771 (сімдесят вісім мільйонів шістсот сімдесят сім тисяч сімсот сімдесят одну) грн. 33 коп. інфляційних втрат, 3 464 605 (три мільйона чотириста шістдесят чотири тисячі шістсот пять) грн. 65 коп. 3 % річних та 206 700 (двісті шість тисяча сімсот) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		3. Повне рішення складено 08.09.2016р.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя           В.Г. Серкіз
		 
		 
		Суддя            А.О. Науменко
		 
		 
		Суддя                        О.А. Топчій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...