Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/2868/15-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		7 вересня 2016 року                                                                             м. Київ
		         
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		головуючого Червинської М.Є.,
		 
		суддів: Гримич М.К.,    Ізмайлової Т.Л.,
		            Коротуна В.М.,  Савченко В.О.,
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» на рішення апеляційного суду Львівської області від 25 квітня 2016 року,
		в с т а н о в и л а:
		У квітні 2015 року публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» (далі - ПАТ «Львівобленерго») звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідачів 1 739 грн 42 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги.
		Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідачі є співвласниками квартири по АДРЕСА_1. Даний будинок перебував на балансі ДЖКП ДК «Лорта» і відповідачі станом на 2014 рік заборгували підприємству 1 739 грн 42 коп. за надані житлово-комунальні послуги. Ухвалою господарського суду Львівської області від 9 липня 2014 року                     ДЖКП ДК «Лорта» ліквідоване, а право вимоги до боржників                              ДЖКП ДК «Лорта» за надані житлово-комунальні послуги, у тому числі і до відповідачів, перейшло до ПАТ «Львівобленерго» згідно договору від                       18 червня 2014 року про відступлення права вимоги.
		Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 17 лютого                2016 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3,                 ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь                                 ПАТ «Львівобленерго» 1 39 грн 42 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги. Вирішено питання про судовий збір.
		Рішенням апеляційного суду Львівської області від 25 квітня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.
		У касаційній скарзі ПАТ «Львівобленерго» просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
		Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що відповідачі на порушення вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не здійснювали оплату житлово-комунальних послуг, унаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь                                     ПАТ «Львівобленерго».
		Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, виходив із недоведеності позовних вимог та відсутності доказів щодо права позивача вимагати стягнення боргу на свою користь.
		Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.
		Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний вчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відсутність договірних відносин між сторонами щодо надання житлово-комунальних послуг не є підставою для звільнення споживача від оплати за фактично отримані послуги.
		Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб. права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).
		За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
		Частиною 4 ст. 60 ЦПК України установлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Судом установлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4,                         ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є власниками і зареєстровані в квартирі по АДРЕСА_1.
		Відповідачі за вказаною адресою отримували житлово-комунальні послуги, які до лютого 2014 року надавались ДЖКП ДК «Лорта», при цьому споживачі оплачували їх невчасно і не у повному обсязі, тому станом на лютий 2014 року в них утворилась заборгованість в розмірі 1 739 грн 42 коп., у тому числі 1 052 грн 84 коп. - за утримання будинку і прибудинкової території,               650 грн 82 коп. - за централізоване опалення та 35 грн 76 коп. за гаряче водопостачання. Відповідачами проведено часткову оплачу житлово-комунальних послуг, що підтверджується квитанціями.
		14 квітня 2014 року Залізничним районним судом м. Львова було видано судовий наказ за заявою ДЖКП ДК «Лорта» про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та  ОСОБА_7 1 739 грн 42 коп. заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги і 121 грн 80 коп судового збору, який у подальшому було скасовано.
		Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 18 червня 2014 року між ДЖКП ДК «Лорта» та ПАТ «Львівобленерго» укладено договір про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор                                   (ДЖКП ДК «Лорта») передає, а новий кредитор (ПАТ «Львівобленерго») приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору за надані житлово-комунальні послуги фізичним особам і стає кредитором за цими зобов'язаннями, зокрема відбулося відступлення права вимоги до відповідачів щодо оплати заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги. 
		Згідно з додатком до вищевказаного договору, який є невід'ємною частиною договору, заборгованість у відповідачів складає 1 739 грн 42 коп.
		Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора  переходять  права  первісного  кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором. 
		При цьому, неповідомлення про заміну кредитора тягне наслідки для боржника лише у вигляді виконання зобов'язання не новому, а колишньому кредитору. 
		Проте, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачі проводили погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги ні ДЖКП ДК «Лорта» ні ПАТ «Львівобленерго».
		Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, місцевий суд повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, у достатньому обсязі встановив фактичні обставини справи, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України.
		Апеляційний суд, відмовляючи в позові на підставі тих же доказів, що досліджував місцевий суд, дійшов протилежних висновків, не вказавши, які норми процесуального або матеріального права при цьому порушив суд першої інстанції, та не здобув нових  доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
		Відповідно до статті 339 ЦПК України встановивши, що апеляційним судом скасовано  судове  рішення,  ухвалене  згідно  із  законом,  суд  касаційної  інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.   
		За таких обставин,  рішення апеляційного суду  підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.   
		Керуючись ст. 336, 339, 344, 345  ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  
		у х в а л и л а :
		Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» задовольнити.
		Рішення апеляційного суду Львівської області від 25 квітня 2016 року скасувати та залишити в силі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 17 лютого 2016 року.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий М.Є. Червинська  Судді:М.К. Гримич   Т.Л. Ізмайлова   В.М. Коротун   В.О. Савченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...