Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2114/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Недоговірних зобов’язань; повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 12.09.2016. Зареєстровано: 13.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2016.
Дата набрання законної сили: 24.10.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"06" вересня 2016 р.Справа № 922/2114/16
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Байбака О.І.       
		при секретарі судового засідання Цірук О.М.
		 
		розглянувши справу 
		за позовом   Громадської організації "Харківський антикорупційний центр", м. Харків     до  1) Харківської міської ради, м. Харків ,    2) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив Житлобуд-1", м. Харків   про  зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішення за участю представників сторін:
		позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 18.07.2016 р.);
		1-го відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 08-11/7816/2-15 від 30.12.2015 р.);
		2-го відповідача - ОСОБА_3 (довіреність б/н від 06.07.2016 р.);
		                              ОСОБА_4 (довіреність б/н від 06.07.2016 р.). 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Громадська організація "Харківський антикорупційний центр", м. Харків звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд:
		1) визнати незаконним та скасувати п. 5.1 додатку 1 рішення Харківської міської ради, м. Харків (далі за текстом  1-й відповідач) № 35/15 Про надання земельних ділянок для будівництва обєктів від 23.12.2015 р. щодо надання Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Житлобуд-1", м. Харків (далі за текстом  2-й відповідач) у власність земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови, площею 7,5538 га (кадастровий номер 6310138200:03:004:0010) для будівництва та обслуговування житлового комплексу по просп. Московському (між просп. Архітектора Альошина (колишній просп. Орджонікідзе) та просп. Індустріальний (колишній просп. Фрунзе); 
		2) зобовязати 2-го відповідача повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 7,5538 га (кадастровий номер 6310138200:03:004:0010) на підставі відповідного акту приймання-передачі земельної ділянки, а Харківську міську раду  прийняти цю ділянку.
		Позов обґрунтовано з посиланням на те, що 1-й відповідач при прийнятті рішення № 35/15 від 23.12.2015 р. Про надання земельних ділянок для будівництва обєктів щодо надання 2-му відповідачу у власність зазначену земельну ділянку порушив вимоги ст. 19 Конституції України,  ст. 41 Земельного Кодексу України, ст. ст. 133, 134, 137 Житлового кодексу УРСР, Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою ОСОБА_5 міністрів УРСР № 168 від 30.04.1985 р., що зумовило порушення прав та інтересів територіальної громади м. Харкова.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.07.2016 р. зазначений позов прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.07.2016 р.
		Ухвалами господарського суду Харківської області від 19.07.2016 р. та від 03.08.2016 р. розгляд справи відкладався.
		В судовому засіданні 30.08.2016 р. задоволено клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи (вх. № 28412 від 30.08.2016 р.), продовжено строк розгляду справи на 15  днів, оголошено перерву в судовому засіданні до 06.09.2016 р.
		Суд направляв копію ухвали господарського суду Харківської області від 03.08.2016 р. по даній справі на адресу Прокуратури Харківської області з метою вирішення останньою питання щодо необхідності захисту інтересів держави в процесі розгляду даної справи, передбачених Конституцією України, нормами Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про прокуратуру".
		На відповідну ухвалу Прокуратура Харківської області жодним чином не відреагувала.
		В процесі розгляду справи 2-й відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 23186 від 14.07.2016 р.), в якому просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись в т.ч. на перевищення позивачем при зверненні до суду своїх повноважень, на відсутності у позивача порушеного права при прийнятті оскаржуваного рішення № 35/15 від 23.12.2015 р. Про надання земельних ділянок для будівництва обєктів, на захист якого останній звернувся до суду з позовом по даній справі.
		1-й відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 23729 від 19.07.2016 р.), в якому просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на відповідність оскаржуваного рішення № 35/15 від 23.12.2015 р. Про надання земельних ділянок для будівництва обєктів вимогам чинного законодавства України; на відсутності у позивача порушеного права на захист якого останній звернувся до суду з позовом по даній справі; на те, що вимоги позивача про повернення 2-м відповідачем земельної ділянки суперечить практиці Європейського суду з прав людини, тощо.
		Позивач надав суду письмові пояснення (вх. № 23728 від 19.07.2016 р.), в яких уточнює власну правову позицію у спорі по даній справі, та зазначає про порушення відповідачами при прийнятті оскаржуваного рішення № 35/15 від 23.12.2015 р. Про надання земельних ділянок для будівництва обєктів вимог чинного законодавства та прав та інтересів територіальної громади м. Харкова в т.ч. засновників позивача права власності на земельну ділянку, вказану в цьому рішенні.
		1-й відповідач подав до суду додаткові пояснення (вх. № 25659 від 03.08.2016 р.), в яких повідомляє суд про те, що позивач не є власником спірної земельної ділянки, фактично діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради. Зазначене, на думку 1-го відповідача, свідчить про те, що позивач при зверненні до суду з позовом по даній справі невірно обрав спосіб захисту.
		Позивач надав суду письмові пояснення у справі (вх. № 28414 від 30.08.2016 р.) в яких зазначає, що один з засновників 2-го відповідача, а саме ПАТ «Трест Житло буд-1» в даний час здійснює продаж квартир у Житловому комплексі «Мир», розташованому в т.ч. на земельній ділянці, що є предметом даного судового розгляду, площею 7,5538 га.
		Зазначене, на думку позивача, свідчить про те, що 2-й відповідач отримав зазначену земельну ділянку не для поліпшення житлових умов юридичних осіб, а для здійснення підприємницької діяльності та отримання цими юридичними особами прибутку.
		2-й відповідач надав суду письмові пояснення (вх. № 28416 від 30.08.2016 р.), в яких зазначає, що на спірній земельній ділянці будівельні роботи не ведуться.
		1-й відповідач надав суду додаткові письмові пояснення (вх. № 28417 від 30.08.2016 р.), в яких уточнив власну правову позицію у спорі по даній справі, просить суд повністю відмовити позивачу в задоволенні позову.
		Позивач надав суду письмові пояснення (вх. № 28736 від 02.09.2016 р.), в яких зазначає, що на підставі ст. 2 ЗК України він є субєктом земельних відносин, а тому має право на оскарження рішень органів владних повноважень щодо виділення земельних ділянок, в т.ч. спірної земельної ділянки, обставини щодо видачі якої стали підставами для його звернення до суду з позовом по даній справі. Крім того, позивач також наполягає на тому, що 1-й відповідач при виділенні 2-му відповідачу спірної земельної ділянки не проводила перевірку відповідності мети створення та порядку організації  Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив Житлобуд-1" вимогам ЖК та примірного статуту ЖБК.
		2-й відповідач надав суду відповідь на пояснення позивача (вх. № 29238 від 06.09.2016 р.), в яких наполягає на тому, що позивач, як юридична особа, не має повноважень на представництво інтересів територіальної громади м. Харкова в суді; що права позивача при прийнятті спірного рішення Харківської міської ради не є порушеними; що станом на сьогодні членами Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив Житлобуд-1" є фізичні особи, які є членами територіальної громади м. Харкова, перебувають на обліку бажаючих вступити до кооперативу та потребують поліпшення житлових умов.
		Також 2-й відповідач супровідним листом (вх. № 29233 від 06.09.2016 р.) надав для залучення до матеріалів справи  копію постанови Верховного суду України від 11.11.2014 р.
		На судове засідання 06.09.2016 р. прибули представники сторін.
		Представник позивача підтримує позицію, викладену в позовній заяві, просить її задовольнити.
		Представники відповідачів просять суд в задоволенні позову відмовити.
		Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:
		Як свідчать матеріали справи, 23.12.2015 року Харківською міською радою (Відповідач 1) було прийнято рішення № 35/15 Про надання земельних ділянок для будівництва обєктів. 
		Згідно з п. 5.1 додатку 1 до вказаного рішення Харківська міська рада (1-й відповідач) надала ОК ЖБК Житлобуд-1 (2-му відповідачу) у власність земельну ділянку із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови, площею 7,5538 га (кадастровий номер 6310138200:03:004:0010) для будівництва та обслуговування житлового комплексу по просп. Московському (між просп. Архітектора Альошина (колишній просп. Орджонікідзе) та просп. Індустріальний (колишній просп. Фрунзе).
		Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 23), станом на 23.12.2015 р. учасниками ОК ЖБК Житлобуд-1 були:
		- ПАТ  Трест-Житлобуд-1 (код ЄДРПОУ 01270285);
		- ТОВ Харківжитлобуд-1 (код ЄДРПОУ 33290414);
		- ПАТ Харківелектромонтажкомплект (код ЄДРПОУ 14077940).
		Позивач вважає дане рішення Харківської міської ради щодо безоплатного виділення ОК ЖБК Житлобуд-1 земельної ділянки незаконним, оскільки воно суперечить вимогам Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою ОСОБА_5 міністрів УРСР № 168 від 30.04.1985 р.
		Позивач з посиланням на відомості з сайту одного з тодішніх членів  ОК ЖБК Житлобуд-1, а саме: ПАТ Трест-Житлобуд-1, за посиланням http:gs1.com.ua, зазначає, що зазначене товариство здійснює підприємницьку діяльність з продажу квартир, що мають побудуватися на зазначеній земельній ділянці. Позивач вказує, що ОК ЖБК Житлобуд-1 отримало зазначену земельну ділянку не для поліпшення житлових умов своїх членів, які до того ж є юридичними особами, а з метою ведення підприємницької діяльності.
		Обставини щодо визнання незаконним та скасування рішення Харківської  міської ради № 35/15 в відповідній частині стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.
		Надаючи правову кваліфікацію існуючим між сторонами правовідносинам суд виходить з наступного: 
		Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
		Наведеною нормою передбачена можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена як житлово-будівельний кооператив, а тому при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід враховувати саме мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.
		Відповідно до статті 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).
		Створення та діяльність житлово-будівельних кооперативів регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України Про кооперацію, а також чинними на даний час Житловим кодексом Української РСР та прийнятим на його основі Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу, що затверджений постановою ОСОБА_5 Міністрів Української РСР від 30.04.1985 зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України.
		Відповідно до ст. 5 Закону України "Про кооперацію" законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань кооперації.
		Закон України "Про кооперацію" містить загальні вимоги до створення та діяльності різних видів та типів кооперативів. Разом з тим створення та діяльність безпосередньо житлово-будівельних кооперативів як одного з видів обслуговуючих кооперативів регулюється нормами глави 5 Житлового кодексу УРСР та прийнятого на виконання ст. 137 цього Кодексу Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу.
		Житловий кодекс УРСР є чинним і його дію може бути припинено виключно Верховною ОСОБА_5 України як єдиним органом законодавчої влади. Житловий кодекс УРСР не визнавався не чинним ні Законом України Про кооперацію, ні іншим законодавчим актом, а відтак його норми є обов'язковими до виконання всіма юридичними та фізичними особами, органами влади та посадовими особами. Більш того, окремі норми глави 5 Житлового кодексу УРСР уточнялися Законом України від 29.06.2010 № 2367-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла.
		Статтею 6 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній на момент прийняття рішення) встановлено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі  членства  для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються  на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
		Статус житлово-будівельного кооперативу закріплено в Житловому кодексі Української РСР, порядок його створення, організації, порядок вступу до кооперативу, хто може бути членом кооперативу, статтями 133 та 137 якого встановлено, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті. Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється, зокрема, цим Кодексом та Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства Української РСР.
		Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу і зареєстрованого в установленому порядку. Громадяни, яких включено до затвердженого виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ОСОБА_5 народних депутатів списку осіб, що вступають до організовуваного житлово-будівельного кооперативу, вважаються членами цього кооперативу з дня реєстрації статуту, а громадяни, яких прийнято до діючого житлово-будівельного кооперативу, - з дня затвердження виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ОСОБА_5 народних депутатів рішення загальних зборів членів кооперативу про прийом до кооперативу (частини 5, 6 статті 137 Житлового кодексу).
		Згідно зі ст. 133 Житлового кодексу УРСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру.
		Відповідно до ч. 1 ст. 134 Житлового кодексу УРСР на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов.
		При цьому, згідно з ч. 4 ст. 134 Житлового кодексу УРСР облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ОСОБА_5 народних депутатів.
		Порядок обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР.
		Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, затверджуються ОСОБА_5 Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.
		ОСОБА_5 Міністрів Української РСР і Української ОСОБА_6 професійних спілок від 05.06.1985 № 228 затверджено Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу.
		Відповідно до пункту 2 Правил обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, кооперативний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ОСОБА_6 народних депутатів.
		Частиною 5 статті 7 Закону України Про кооперацію встановлено, що чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.
		Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів визначається ст. 137 Житлового кодексу УРСР. 
		Так, ч. 3 вказаної статті передбачено, що Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства Української РСР.
		Частиною 4 ст. 137 Житлового кодексу УРСР чітко визначено, що Примірний статут житлово-будівельного кооперативу затверджується ОСОБА_6 Міністрів Українській РСР.
		Згідно з ч. 5 ст. 137 Житлового кодексу УРСР Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку.
		Таким чином, з огляду на приписи ст. ст. 133, 134, 137 Житлового кодексу УРСР засновниками житлово-будівельного кооперативу можуть бути виключно громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов.
		Пунктом 1 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою ОСОБА_6 міністрів УРСР № 168 від 30.04.1985 року передбачено, що житлово - будівельний кооператив організується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно - і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу з допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).
		Згідно з п. З Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу число громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у жилому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. Крім того, при будівництві одно - і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ОСОБА_6 народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.
		В той же час, як вже було зазначено вище, засновниками ОК ЖБК ЖИТЛОБУД-1 станом на 23.12.2015 року, тобто на день прийняття Харківською міською радою відповідного рішення, були:
		- ПАТ  Трест-Житлобуд-1 (код ЄДРПОУ 01270285);
		- ТОВ Харківжитлобуд-1 (код ЄДРПОУ 33290414);
		- ПАТ Харківелектромонтажкомплект (код ЄДРПОУ 14077940).
		Зазначені обставини, крім безпосередньо витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських, станом на 23.12.2015 р. формувань (а.с. 23), також підтверджуються Статутом ОК ЖБК Житлобуд-1, затвердженим протоколом загальних зборів членів кооперативу № 1 від 14.02.2014 р., та що за словами представників відповідачів, надавався до Харківської міської ради при винесенні спірного рішення від 23.12.2015 р.  
		Таким чином, засновниками ОК ЖБК  Житлобуд-1 станом на 23.12.2015 року були виключно юридичні особи.
		Згідно з ч. 1 ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
		Всі юридичні особи, засновники ОК ЖБК Житлобуд-1 є суб'єктами господарювання (підприємцями), створеними з метою отримання прибутку, про, що зазначено в статуті останнього.   
		Таким чином, безкоштовне відчуження Харківською міською радою земельної ділянки, що є предметом даного судового розгляду, у власність ОК ЖБК Житлобуд-1, фактично, має результатом отримання прибутку засновниками цієї юридичної особи, а саме суб'єктами господарювання (підприємцями): ПАТ Трест Житлобуд-1, ТОВ Харківжитлобуд-1 та ПАТ Харківелектромонтажкомплекг.
		Оскільки вказані юридичні особи не є членами територіальної громади міста Харкова, то отримання прибутку цими підприємцями не може бути спільним інтересом членів територіальної громади міста Харкова.
		Таким чином, створений ОК "ЖБК "Житлобуд-1" не відповідає положенням ч.1 ст. 134 Житлового кодексу Української РСР, п. 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою ОСОБА_6 Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186, адже засновниками останнього не були особи, які не перебували на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов в даному населеному пункті.
		Наведені обставини свідчать про те, що ОК "ЖБК "Житлобуд-1" не було створено як житлово-будівельний кооператив в розумінні Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою ОСОБА_6 Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186, що свідчить про відсутність у нього правових підстав на безоплатне отримання у власність спірної земельної земельних в порядку, визначеному ст.41 Земельного кодексу України.
		Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що Рішення Харківської міської ради №35/15 від 23.12.2015р., в оскаржуваній частині, порушує спільні інтереси територіальної громади міста Харкова.
		Суд також враховує, що Харківська міська рада, вирішуючи питання про наявність правових та фактичних підстав для ухвалення спірного рішення, мала можливість в силу покладених на неї публічних функцій, та була зобовязана діяти в інтересах усієї територіальної громади, а також була зобовязана зясувати правовий статус, мету та підстави створення ОК "ЖБК "Житлобуд-1", мала переконатись у додержанні ОК "ЖБК "Житлобуд 1" порядку його створення та у відповідності  його вимогам чинного законодавства, що регулює порядок передачі землі житлово-будівельним кооперативам. Однак, всього вищевказаного Харківської міською радою зроблено не було.
		За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що при прийняті оскаржуваного рішення Харківською міською радою не було дотримано підстав набуття земельних ділянок житлово-будівельними кооперативами, визначених ст. 41 Земельного кодексу України, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 27.01.2015 р. у справі № 910/4626/14.
		Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої не відповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		У відповідності до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Суд також вважає невірним твердження відповідачів відносно того, що на діяльність житлово-будівельних кооперативів не розповсюджуються вимоги ЖК УРСР та Примірного статуту житлово - будівельного кооперативу, затвердженого ОСОБА_5 Міністрів УРСР від 30.04.1985 та про пріоритет виключно норм закону України Про кооперацію, оскільки, як вже було зазначено вище Житловий кодекс УРСР є чинним і його дію може бути припинено виключно Верховною ОСОБА_5 України як єдиним органом законодавчої влади. Житловий кодекс УРСР не визнавався не чинним ні Законом України Про кооперацію, ні іншим законодавчим актом, а відтак його норми є обовязковими до виконання всіма юридичними та фізичними особами, органами влади та посадовими особами. 
		Так само безпідставними є посилання відповідачів на науковий висновок фахівців у галузі права викладачів Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, складений за зверненням Харківської міської ради від 30.10.2015р. №08-11-40432-15, оскільки такий науковий висновок не є висновком судової експертизи в розумінні ГПК, а тому оцінюється судом за правилами ст. ст. 32-34, 43 ГПК України виключно як думка зазначених викладачів. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 11 лютого 2014 року по справі №910/16211/13
		Так само безпідставними та такими, що суперечать приписам ст. 111-28 ГПК України є доводи відповідачів щодо неврахування судом при розгляді справи правової позиції, викладеної в постанові Верховного суду України від 17.06.2014 року по справі № 21-195а14.
		Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-28 цього Кодексу є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
		В постанові Верховного суду України від 17.06.2014 року по справі № 21-195а14 вказано: при вирішенні відповідною радою питання про надання житлово-будівельним (житловим) кооперативам безоплатно земельної ділянки має враховуватися мета створення такого кооперативу, порядок його організації відповідно до ЖК та Примірного статуту.
		Таким чином, Харківська міська рада при прийнятті оскаржуваного рішення про виділення ОК ЖБК Житлобуд-1 спірної земельної ділянки, зобов'язана була перевірити мету створення цього обслуговуючого кооперативу та порядок його організації на відповідність вимогам саме Житлового Кодексу УРСР та Примірного статуту.
		Крім того, Вищий господарський суд України дійшов до однозначної правової позиції щодо обов'язкового врахування положень ст.ст. 133, 134, 137 Житлового кодексу УРСР та вимог Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою ОСОБА_5 міністрів УРСР № 168 від 30.04.1985 року щодо мети створення кооперативу та порядку його організації при прийнятті місцевою радою рішення про безоплатну передачу у власність житлово-будівельного кооперативу земельної ділянки в порядку, передбаченому ст. 41 Земельного кодексу України, а саме, в постанові від 01.06.2016р. по справі №922/4176/15 ВСУ вказав: Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що передаючи земельну ділянку у власність ОК "ЖБК "Атлант-Сервіс", Харківська міська рада мала врахувати мету створення такого кооперативу, порядок його організації та діяльності відповідно до вимог Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту. З'ясування саме цих обставин при наданні земельних ділянок ОК "ЖБК "Атлант-Сервіс". як спеціальному суб'єкту, передбаченому статтею 41 Земельного кодексу України, зобов'язує раду з'ясовувати правовий статус, мету та підстави його створення.
		ОК "ЖБК "Атлант-Сервіс" створено із порушенням вищевказаних норм, оскільки згідно статуту утворено в організаційно-правовій формі обслуговуючого кооперативу, а тому фактично воно не є житлово-будівельним кооперативом в розумінні вимог глави 5 Житлового кодексу України та статті 41 Земельного кодексу України. Вказаний кооператив є обслуговуючим, тому що мета його створення, порядок створення, організації та діяльності не відповідає вимогам до житлово-будівельного кооперативу, оскільки його засновниками виступили лише три громадянина, які не перебували на обліку осіб, котрі потребують поліпшення житлових умов.
		Також безпідставними є посилання відповідачів на те, що станом на момент прийняття даного судового рішення членами ОК "ЖБК "Житлобуд-1" є 5 фізичних осіб які потребують поліпшення житлових умов, і що визнання незаконним спірного рішення Харківської міської радим від 23.12.2015 р. нібито позбавить їх права отримати житло. Суд зазначає, що зазначені обставини жодним чином не впливають на незаконність прийняття Харківською міською радою вищезазначеного рішення від 23.12.2015 р., безпідставне не здійснення перевірки мети створення та правового статусу ОК "ЖБК "Житлобуд-1".
		При цьому, 5 фізичних осіб які потребують поліпшення житлових умов та є членами ОК "ЖБК "Житло буд-1" в подальшому не позбавлені права та можливості звернення до органів місцевого самоврядування з приводу надання їм земельних ділянок, або іншим чином вирішити відповідні житлові питання. До того ж, як неодноразово зазначали в судових засіданнях представники відповідачів, станом на момент винесення даного судового рішення ОК "ЖБК "Житлобуд 1" не здійснював забудову спірної земельної ділянки 7,5538 га (кадастровий номер 6310138200:03:004:0010) по просп. Московському (між просп. Архітектора Альошина (колишній просп. Орджонікідзе) та просп. Індустріальний (колишній просп. Фрунзе), тобто зазначені фізичні особи не понесли фактичних витрат на будівництво житла.
		Суд критично ставиться до посилань відповідачів на правову позицію, викладену в постанові Верховного суду України від 11.11.2014 р. у справі № 21-405а14, оскільки, як вже було зазначено вище, ОК "ЖБК "Житлобуд-1" отримав земельну ділянку 7,5538 га (кадастровий номер 6310138200:03:004:0010) по просп. Московському (між просп. Архітектора Альошина (колишній просп. Орджонікідзе) та просп. Індустріальний (колишній просп. Фрунзе) на підставі незаконного рішення Харківської міської ради. При цьому, ОК "ЖБК "Житлобуд-1" як субєкт цивільних правовідносин також зобовязаний в своїй діяльності дотримуватися вимог чинного законодавства України. Тобто, останній при зверненні до Харківської міської ради з приводу виділення зазначеної земельної ділянки був зобовязаний знати та виконувати відповідні законодавчі вимоги щодо кооперативу, який може отримати земельну ділянку в порядку, визначеному ст. 41 Земельного кодексу, а саме відповідати вимогам Житлового кодексу та Примірного статуту, проте свідомо відповідні вимоги Закону проігнорував.
		Тим більше, станом на момент винесення оскаржуваного рішення Харківської міської ради від 23.12.2015 р. існувала судова практика Верховного суду України, викладена в постанові від 17.06.2014 р. по справі № 21-195а14, яка в силу положень ст. 111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права.
		В силу приписів ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Враховуючи незаконне позбавлення Харківською міською радою та ОК "ЖБК "Житлобуд-1"  права власності на земельну ділянку, суб'єкт права власності, а саме члени територіальної громади міста Харкова, на підставі ч. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування мають право на судовий захист спільних інтересів територіальної громади, в т.ч. право вимоги повернення незаконно отриманої земельної ділянки територіальній громаді.
		Щодо доводів відповідачів про відсутність у ГО «Антикорупційний центр» права звернення до суду з вимогами про визнання незаконним спірного рішення Харківської міської ради  від 23.12.2015 р. та про повернення земельної ділянки територіальній громаді.
		Як свідчать матеріали справи, Громадська організація Харківський антикорупційний центр створена відповідно до вимог чинного законодавства України. Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - дата запису: 11.02.2016 Номер запису: 1 480 102 0000 068618.
		У межах міста Харкова постійно проживають троє засновників громадської організації, а саме:
		- ОСОБА_7. Адреса засновника: місто Харків, вул. Польова, буд. 36/45;
		- ОСОБА_8. Адреса засновника: місто Харків, вул. Коцарська, буд. 23. кв. 49:
		- ОСОБА_9. Адреса засновника: місто Харків, пр-т. Юбілейний. буд. 34. кв. 113.
		Таким чином, засновники ГО Харківський антикорупційний центр: ОСОБА_7. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є членами територіальної громади міста Харкова.
		Відповідно до п. 2.1. Статуту ГО Харківський антикорупційний центр головною метою діяльності Організації є: створення умов для протидії поширення корупційних явищ у суспільстві та активізації інститутів громадянського суспільства для боротьби із проявами корупції.
		Згідно із п.2.2 Статуту, Організація має право реалізовувати свою мету (цілі) шляхом ... звернення з позовними заявами до суду для реалізації статутних завдань.
		Відповідно, до ч. 1 ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями.
		Згідно зі ст. 3 Закону України Про місцеве самоврядування, громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.
		Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування, представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
		Згідно зі ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування, Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл. селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл. селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради га їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл. селищ, міст.
		Частиною 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування передбачено, що Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції  України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Тобто Харківська міська рада, як представницький орган місцевого самоврядування, має право приймати будь-які рішення виключно від імені територіальної громади міста Харкова. Кожне рішення Харківської міської ради повинно мати за свою мету виключно задоволення спільних інтересів членів територіальної громади міста Харкова. Таким чином Харківська міська рада повинна діяти також від імені та в інтересах засновників ГО Харківський антикорупцііїний центр.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування, місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:
		підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;
		судового захисту прав місцевого самоврядування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
		Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Таким чином, вищезазначеними вимогами закону встановлено, що розпорядження землею, як найціннішою матеріальною основою місцевого самоврядування, органи місцевого самоврядування повинні здійснювати виключно в спільних інтересах членів територіальної громади і відповідно до закону.
		У випадку порушення законних прав та спільних інтересів територіальної громади члени територіальної громади мають право на судовий захист своїх спільних прав та інтересів.
		Згідно з ч. 6 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування, доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.
		Безоплатне відчуження об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Харкова приводить до ненадходження до міського бюджету жодних доходів, зменшення бюджету розвитку міста, а отже порушує спільні інтереси територіальної громади міста Харкова.
		Таким чином враховуючи, що ГО Харківський антикорупційний центр, створена членами територіальної громади в т.ч. для судового захисту спільних інтересів, суд приходить до висновку, що остання має право на звернення до господарського суду за захистом порушених або оспорюваних прав, права власності своїх засновників на земельну ділянку, тобто є належним позивачем у даній справі.
		При цьому, відповідачами не було наведено норми права, яка прямо забороняє ГО Харківський антикорупційний центр звертатися до суду з відповідними позовами. Більш того, право громадських об'єднань звертатися із позовними заявами до суду прямо передбачено законом, що регулює їх діяльність, а саме п. 2. 6 ч. І ст.21 закону України Про громадські об'єднання.
		Зазначене спростовує твердження відповідачів щодо відсутності у ГО Харківський антикорупційний центр прав на звернення до суду з відповідними вимогами, що розглядаються в межах даної справи.
		Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм закону, а також враховуючи, що відповідачі в установленому ст.ст. 32-33 ГПК України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростували, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
		З урахуванням вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати у даній справі підлягають покладенню на відповідачів.
		Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -   
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити.
		 
		Визнати незаконним та скасувати п. 5.1 додатку 1 рішення Харківської міської ради № 35/15 Про надання земельних ділянок для будівництва обєктів від 23.12.2015 р. щодо надання Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Житлобуд-1" у власність земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови, площею 7,5538 га (кадастровий номер 6310138200:03:004:0010) для будівництва та обслуговування житлового комплексу по просп. Московському (між просп. Архітектора Альошина (колишній просп. Орджонікідзе) та просп. Індустріальний (колишній просп. Фрунзе).
		 
		Зобовязати Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Житлобуд-1" (код ЄДРПОУ: 36224907) повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059243) земельну ділянку площею 7,5538 га (кадастровий номер 6310138200:03:004:0010) на підставі відповідного акту приймання-передачі земельної ділянки, а Харківську міську раду (код ЄДРПОУ: 04059243)  прийняти цю ділянку.
		 
		Стягнути з Харківської міської ради (адреса: 61003 м. Харків, м-н Конституції, буд. 7; код ЄДРПОУ: 04059243) на користь Громадської організації "Харківський антикорупційний центр" (адреса: 61068 м. Харків, вул. Польова, буд. 36/45; код ЄДРПОУ: 40270358) 1378 грн. судового збору.
		 
		Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Житлобуд-1" (адреса: 61023, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 36224907) на користь Громадської організації "Харківський антикорупційний центр" (адреса: 61068, м. Харків, вул. Польова, буд. 36/45; код ЄДРПОУ: 40270358) 1378 грн. судового збору.
		 
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		 
		Повне рішення складено 12.09.2016 р.   
		 
		Суддя ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...