Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 465/7901/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано судом: 13.09.2016. Зареєстровано: 14.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2016.
Дата набрання законної сили: 12.12.2016
Результат оскарження 12.12.2016 Апеляційний суд Львівської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		465/7901/14-ц 
		2/465/332/16 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		08.09.2016  року Франківський районний суд м. Львова в складі
		головуючого судді Дзеньдзюра С.М.
		при секретарі Стасишин А.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи  підприємця ОСОБА_2 про встановлення факту перебування в трудових відносинах, внесення запису до трудової книжки, поновлення на роботі, стягнення страхових виплат, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
		в с т а н о в и в:
		Позивач звернулась до суду з позовом, який в подальшому збільшила про встановлення факту перебування в трудових відносинах, внесення запису до трудової книжки, поновлення на роботі, стягнення страхових виплат, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позову посилається на те, що вона з 15.06.2012 року була прийнята на роботу відповідачем і з цього часу працювала у неї на посаді адміністратора Фітнес центру «Спартак» по вул. Мельника, 18 у м. Львові. Вказує, що працювала на вказаній посаді по графіку одна доба (24 год.) через три доби та за виконану роботу отримувала від відповідача заробітну плату у розмірі 2000,00 грн. за місяць. 01.11.2014 року керуюча фітнес центру «Спартак» СПД ФО ОСОБА_2 по телефону повідомила її, що вона звільнена з займаної посади, цього ж дня з нею був проведений розрахунок за жовтень у розмірі 2000,00 грн. Зазначила, що підстав, передбачених трудовим законодавством для її звільнення не було. Під час оформлення звільнення їй стало відомо про те, що прийняття на роботу належним чином роботодавцем оформлене не було, наказ чи розпорядження про її працевлаштування не видавався, запис про оформлення трудових відносин в трудовій книжці не оформлявся, повідомлення в центр зайнятості не здійснювалось, за весь час її роботи, передбачені чинним законодавством обовязкові платежі та страхові внески відповідачем не нараховувались та не сплачувались. На думку позивача, її робота мала постійний характер, виконання обов'язків здійснювалося з її відома та згоди, що свідчить про наявність трудових відносин між сторонами, а фактичний допуск до роботи - є укладенням трудового договору. Окрім того, вважає, що неправомірними діями відповідача їй спричинена моральна шкода, яка полягає у тому, що вона відчуває невпевненість у завтрашньому дні, залишившись без джерела доходу, змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя, погіршена її ділова репутація, що завдає їй сильних моральних страждань, погіршення стану здоров'я та необхідності проходити лікування.
		Просить встановити факт її перебування у трудових відносинах із СПД ФОП ОСОБА_2 на посаді адміністратора у період з 15.06.2012р. по 01.11.2014р.; зобовязати відповідача укласти з нею трудовий договір з 15.06.2012р. шляхом винесення наказу про її прийом на роботу із внесенням відомостей до її трудової книжки, зареєструвати укладення трудового договору з 15.06.2013р. у державній службі зайнятості; зобовязати відповідача внести запис до її трудової книжки про прийняття на роботу на посаду адміністратора з 15.06.2012р.; стягнути з відповідача на її користь компенсацію за невикористані відпустки період з 15.06.2012р. по 01.11.2014р. 3853,70 грн.; зобовязати відповідача нарахувати та сплатити всі необхідні податки та збори від її заробітної плати за період з 15.06.2012р. по 01.11.2014р. в розмірі 40782,69 грн.; поновити її на займаній посаді адміністратора Фітнес центру «Спартак» з 01.11.2014р.; стягнути з відповідача на її користь середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу до дня фактичного поновлення; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
		Позивач в судове засідання не зявилась.
		У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задоволити.
		Відповідач у судове засідання не зявилась, надіслала на адресу суду заперечення в якому просила у задоволенні позову відмовити. Зазначила, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - приватний підприємець, яка перебуває на обліку в податковій інспекції у Франківському районі м.Львова по даний час. У 2012 році між нею, як приватним підприємцем ОСОБА_2 та позивачем фізичною особою - приватним підприємцем ОСОБА_1, як двома суб'єктами господарської діяльності було укладено усний договір з надання послуг, де з одного боку позивач як сторона договору зобов'язувалась надавати послуги, як адміністратор у фітнес центрі «Спартак» з одного боку, а ОСОБА_2, як споживач даного продукту друга сторона зобов'язувалась здійснювати проплату за надані послуги. Дані договірні зобов'язання виконувались беззаперечно обома сторонами, що не заперечується позивачем. Вказала, що фінансово - господарські операції не реалізовувалися в межах трудового договору, а відносини були виключно в межах здійснення господарської діяльності.
		Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає.
		Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.     
		Згідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язуються виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. 
		Відповідно до ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:при організованому наборі працівників;укладенні трудового договору в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні договору в письмовій формі;при укладенні трудового договору з неповнолітнім;при укладенні трудового договору зфізичною особою;в інших випадках, передбачених законодавством України.
		Відповідно до вимог ст.24-1 КЗпП України, в редакції чинній на час спірних правовідносин, у разі укладення трудового договору між фізичною особою та працівником, фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи, зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, встановленому Міністерством праці та соціальної політики України, а запис у трудовій книжці, відповідно до вимог законодавства проводиться після реєстрації трудового договору у центрі зайнятості, після чого трудова книжка зберігається у найманого працівника.
		Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 заяву про укладення трудового договору не писала і у Львівському міському центрі зайнятості такий договір не реєструвався, не вносилися такі записи і в трудову книжку позивача, відповідач також не сплачувала відповідні внески за найманого працівника.
		В матеріалах справи також не міститься будь-яких інших доказів того, що позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачкою, зокрема, ознайомлення з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, з посадовою інструкцією, документами, у яких обумовлено розмір щомісячної заробітної плати, визначено робоче місце тощо.
		Відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 08.06.2001 року за №260 (із змінами та доповненнями), який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, фізична особа повинна зареєструвати трудовий договір у центрі зайнятості, апрацівник який влаштовується на роботу до фізичної особи при реєстрації договору повинен надати паспорт, трудову книжку та за наявності довідку податкової про присвоєння ідентифікаційного номера. Трудова книжка після проведеного в ній службою соціального захисту запису про прийняття на роботу зберігається безпосередньо у працівника.
		Таким чином, при укладенні трудового договору з фізичною особою, яка використовує найману працю обов'язок належного оформлення трудових відносин було покладено на обидві сторони трудового договору.
		З часу прийняття на роботу позивач не оспорювала таких дій роботодавця, зважаючи на ту обставину, що запис у трудовій книжці, відповідно до вимог законодавства, яке діяло на момент спірних правовідносин, проводиться після реєстрації трудового договору у центрі зайнятості, після чого трудова книжка зберігається у найманого працівника.
		За таких обставин, у суду немає передбачених законом підстав вважати, що між сторонами укладався трудовий договір та задовольняти позовні вимоги про встановлення факту перебування в трудових відносинах, внесення запису до трудової книжки, поновлення на роботі, стягнення страхових виплат, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки позивач, працюючи заїї твердженням у відповідача з 15.06.2012 року, не оспорювала зазначені дії відповідача,а доводи про те, що вона виконувала для ФОП ОСОБА_2 певну роботу не свідчать про наявність саме трудових відносин міжними.
		Оцінюючи докази у їх сукупності, оскільки позивачем не доведено наявності між нею та відповідачкою трудових відносин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
		Відповідно до ст. ст.23,1167 ЦК Українипідставами для присудження моральної шкоди є фізичний біль чи страждання, пережиті особою у звязку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоровя, душевні витрати по причині неправомірної поведінки третіх осіб неї, знищення чи пошкодження майна, приниження честі і гідності.
		Як вбачається із п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Подібних фактів у позовній заяві та поясненнях суду позивач ОСОБА_1 не навела, доказів на їх підтвердження не надала.
		Відтак, наявність шкоди, протиправних дій та причинного звязку між шкодою та такими діями є не доведеним, а тому в задоволенні позову в частині стягнення в відповідача моральної шкоди слід відмовити.
		Керуючись ст.ст. 10,11,60,208-209,212-215,218 ЦПК України, суд,-
		в и р і ш и в :
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи  підприємця ОСОБА_2 - відмовити.
		Судові витрати покласти на позивача. 
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення.
		Суддя                                                                                          Дзеньдзюра  С.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...