Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/1966/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; усунення перешкод у користуванні майном.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2016. Зареєстровано: 14.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2016.
Дата набрання законної сили: 18.04.2017
Результат оскарження 18.04.2017 Донецький апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  2/62/16
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07.09.2016                                                              Справа №  908/1966/16
		  
		Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
		за позовом: Комунального підприємства Запорізьке міське інвестиційне агентство, 
		м.   Запоріжжя,
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб, м. Запоріжжя,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство Паркування, м. Запоріжжя,
		про усунення перешкод в користуванні майном
		        за участю представників:
		від позивача  ОСОБА_1. довіреність № 1023/015 від 27.11.2015 р.;   
		від відповідача  ОСОБА_2, довіреність б/н від 30.06.2015 р.;
		        ОСОБА_3, директор;
		від третьої особи  ОСОБА_4, довіреність б/н від 01.05.2016 р.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		До господарського суду Запорізької області звернулося комунальне підприємство Запорізьке міське інвестиційне агентство з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням № 1 виробничої майстерні (літ. В) площею 68,3 кв.м., розташованим за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 31, шляхом виселення.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.04.2016 р. рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради в господарське відання комунального підприємства «Запорізьке міське інвестиційне агентство» було передано нежитлове приміщення  №1 виробничої майстерні (літ. В), яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул.Волгоградська, 31. Між КП «Паркування» та КП «Запорізьке міське інвестиційне агентство» 20.05.2016 р. був підписаний акт прийому-передачі нежитлових приміщень. Однак з моменту отримання спірного приміщення КП «Запорізьке міське інвестиційне агентство» не може реалізувати своє право на користування вказаним приміщенням у звязку з тим, що його незаконно використовує ТОВ «Будмонтажснаб». 
		Позов заявлено на підставі ст. 391 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 136, 147 Господарського кодексу України.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.07.2016 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/62/16 та призначено розгляд справи на 18.08.2016 р.
		Ухвалою суду від 18.08.2016 р. за клопотанням відповідача відкладено розгляд справи на 31.08.2016 р. у звязку з невиконанням сторонами вимог ухвали суду в повному обсязі та необхідністю витребування додаткових доказів.
		17.08.2016 р. від позивача надійшли письмові пояснення про те, що замість власника майна згоду на поліпшення орендованого майна надав колишній керівник КП «Паркування» ОСОБА_5 без належних повноважень. Вважає, що зазначений лист КП «Паркування» вих. №27 від 26.01.2007 р. не відповідає вимогам наказу Фонду державного майна від 03.10.2006 р. №1523, яким затверджено «Порядок надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невідємних поліпшень орендованого державного майна», і який за аналогією зобовязані виконувати орендодавці та орендарі комунального майна. Крім того, спірне приміщення №1 не було предметом договору оренди. 
		В судовому засіданні 18.08.2016 р. оголошено перерву до 07.09.2016 р. 
		31.08.2016 р. відповідач надав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволені позову у повному обсязі. Посилається на те, що 08.09.2006 р. між територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в особі директора КП «Паркування» ОСОБА_5 та ТОВ «Будмонтажснаб» був укладений та нотаріально посвідчений договір оренди нежитлових приміщень за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 31. В договорі оренди серед приміщень, які передаються в оренду, не були зазначені приміщення № 1 та №2 будівлі літ. В. Зважаючи на те, що Запорізька міська рада не відмовила ТОВ «Будмонтажснаб» передати в оренду приміщення №1 та №2 будівлі літ. В, між керівництвом ТОВ «Будмонтажснаб» та КП «Паркування» було досягнуто згоди оформити оренду зазначених приміщень договором зберігання майна ТОВ «Будмонтажснаб» у вказаних приміщеннях. При цьому в договорі зберігання було обумовлено, що за договором зберігання ТОВ «Будмонтажснаб» буде використовувати приміщення №1 та №2 у будівлі літ. В саме як орендар для зберігання належних йому матеріалів та іншого майна, що використовується ним у господарській діяльності. ОСОБА_6 зберігання в подальшому переукладався сторонами і наразі діє договір зберігання транспортних засобів від 03.01.2013р. на території адміністративної будівлі літ. В. Однак фактично у зазначених будівлях транспортні засоби ТОВ «Будмонтажснаб» ніколи не зберігало, оскільки ці приміщення для цього не пристосовані. Фактично зазначені приміщення відповідач використовував як орендар, а формально дані правовідносини оформлялись договорами зберігання майна. За згодою КП «Паркування» відповідач здійснив капітальний ремонт орендованих приміщень, у тому числі приміщення №1. ТОВ «Будмонтажснаб» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання договору зберігання удаваним правочином і 19.08.2016 р. за даним позовом порушено провадження у справі. 
		У звязку з цим 31.08.2016 р. відповідач подав заяву про зупинення провадження у справі до вирішення господарської справи №908/2201/16 за позовом ТОВ «Будмонтажснаб» до КП «Паркування» про визнання договору зберігання транспортних засобів від 03.01.2013р. удаваним правочином. 
		Позивач та третя особа у справі надали суду письмові заперечення проти даного клопотання. Вказують, що предметом договору зберігання транспортних засобів від 03.01.2013р. є надання послуг із зберігання транспортних засобів на території адміністративної будівлі (виробничої майстерні літ. В). Тобто транспортні засоби повинні зберігатися на території, яка знаходиться в постійному користуванні КП «Паркування», прилеглій, як до адміністративної будівлі, так і до виробничої майстерні. Отже, даний договір взагалі не передбачає зберігання транспортних засобів всередині виробничої майстерні. Оскільки предметом спору є усунення перешкод в користуванні приміщенням №1, а не земельною ділянкою по вул. Волгоградська, 31, то справи №908/1966/16 та №908/2201/16 не є повязаними, а тому перешкоди для розгляду даної справи відсутні. 
		Третя особа також надала письмові пояснення про те, що у звязку з передачею спірного приміщення №1 (літ. В) позивачу в господарське відання між КП «Паркування» та ТОВ «Будмонтажснаб» 03.05.2016 р. було укладено договір відповідального зберігання товарно-матеріальних цінностей, яким було визначено конкретне місце зберігання, а саме: приміщення № 2 літ. ОСОБА_7 26.08.2016 р. КП «Паркування» направило ТОВ «Будмонтажснаб» листа-вимогу, яким повідомило, що в разі несплати суми заборгованості до 01.09.2016 р., КП «Паркування» із зазначеного часу перестає надавати послуги зі зберігання транспортних засобів та ТМЦ. Станом на 30.08.2016 р. заборгованість ТОВ «Будмонтажснаб» перед КП «Паркування» складає понад 97 тис. грн. 
		В судовому засіданні 07.09.2016р. були присутні представники сторін та третьої особи, за заявою яких фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
		Представник позивача та третьої особи підтримали заявлені позовні вимоги. 
		Представник відповідача проти позову заперечив.
		Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд відмовив у його задоволенні, оскільки розгляд справи №908/2201/16 про визнання договору зберігання транспортних засобів від 03.01.2013р. удаваним, не перешкоджає вирішенню господарського спору в даній справі про усунення перешкод в користуванні приміщенням №1 літ. В. 
		Так, предметом спору в даній справі є усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням № 1 виробничої майстерні (літ. В) площею 68,3 кв.м. по вул. Волгоградська, 31, м. Запоріжжя. А предметом договору зберігання транспортних засобів від 03.01.2013 р. є послуги зберігання транспортних засобів, які належать замовнику, на території адміністративної будівлі (виробничої майстерні літ. В) за адресою: вул. Волгоградська, 31. Тобто місцем надання послуг за договором зберігання транспортних засобів є територія виробничої майстерні літ. В, а не спірне приміщення №1, в якому на даний час знаходяться товарно-матеріальні цінності. Факт зберігання транспортних засобів саме на території біля виробничої майстерні літ.В відповідач не заперечив. У спірному приміщенні знаходяться інше майно відповідача, а не транспортні засоби, що також було підтверджено відповідачем в судовому засіданні. Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для застосування ст.79 ГПК України відсутні.     
		Крім того, якщо у справі №908/2201/16 будуть встановлені факти, які, на погляд позивача, можуть вплинути на правовідносини сторін у даному спорі, то відповідач не позбавлений можливості звернутись до господарського суду Запорізької області в порядку, встановленому нормами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України,  з відповідною заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.     
		Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті. 
		В судовому засіданні 07.09.2016р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, судом встановлено наступне.
		Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.04.2016 р. №210/1 вилучено з господарського відання комунального підприємства «Паркування» та передано в господарське відання комунальному підприємству «Запорізьке міське інвестиційне агентство» нежитлові приміщення контори літ. А-2 та виробничої майстерні літ. В по вул. Волгоградській, 31 згідно з додатком до рішення.
		Доручено комунальному підприємству «Паркування» передати, в комунальному підприємству «Запорізьке міське інвестиційне агентство» прийняти нежитлові приміщення контори літ. А-2 та виробничої майстерні літ. В по вул. Волгоградській, 31 згідно з додатком до рішення. 
		Додатком до вказаного рішення визначено перелік нежитлових приміщень по вул. Волгоградській, 31, які підлягають передачі в господарське відання комунальному підприємству «Запорізьке міське інвестиційне агентство», серед яких, зокрема нежитлове приміщення №1 виробничої майстерні літ. В площею 68,3 кв.м.
		20.05.2016 р. комунальним підприємством «Паркування» та комунальним підприємством «Запорізьке міське інвестиційне агентство» підписано акт прийому-передачі майна в господарське відання, у тому числі нежитлового приміщення №1 виробничої майстерні літ. В площею 68,3 кв.м.
		В забезпечення акту прийому-передачі приміщень комунальне підприємство «Паркування» передало комунальному підприємству «Запорізьке міське інвестиційне агентство» комплект ключів у кількості 3 штуки від приміщення №1 літ. В, про що повідомило останнього листом вих. №115 від 14.06.2016 р.
		14.06.2016 р. робочою групою у складі представників департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, комунального підприємства «Паркування» та комунального підприємства «Запорізьке міське інвестиційне агентство» проведено перевірку використання обєкта по вул. Волгоградській, 31 та встановлено, що виробнича майстерня літ.В площею 276,8 кв.м. складається з приміщень №№ 1, 2, 3 з окремими входами  металевими воротами. Приміщення №1 (68,30 кв.м.) використовується як склад КП «Паркування» та ТОВ «Будмонтажснаб». На підставі наказу управління комунальної власності Запорізької міської ради від 06.07.2006 р. №175 «Про надання згоди комунальному підприємству «Паркування» на передачу в оренду приміщень по вул. Волгоградській, 31 товариству з обмеженою відповідальністю «Будмонтажснаб» укладено договір оренди від 08.09.2006 р. б/н між ТОВ «Будмонтажснаб» та КП «Паркування». Відповідно до договору обєктом оренди є нежитлові приміщення №№ 22, 23 будівлі літ. А-2 загальною площею 47,50 кв.м. та нежитлові приміщення №3 будівлі літ. В площею 77,20 кв.м. (за зовнішніми замірами) по вул. Волгоградській, 31. Строк дії договору оренди  7 років до 08.09.2013 р. ОСОБА_6 посвідчено нотаріально. Додаткова угода про продовження договору відсутня. 
		Підставою для виходу комісії було звернення орендаря ТОВ «Будмонтажснаб» про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням №1, яким він користується спільно з КП «Паркування», та яке на теперішній час передано в господарське відання КП «Запорізьке міське інвестиційне агентство» від КП «Паркування». 
		Разом із  тим, комісією встановлено, що обєктом оренди є приміщення №3 (68,40 кв.м.), а приміщення №1 та №2 загальною площею 208,40 кв.м. орендарем зайняті самовільно без будь-яких дозвільних документів та договору оренди, що призводить до неможливості використання комунальними підприємствами Запорізьке міське інвестиційне агентство» та «Паркування» майном, що перебуває у них в господарському віданні та відповідно не можуть розглядатися як обєкт оренди, на якому виконувалися роботи з його поліпшення.
		Про результати перевірки складено акт від 14.06.2016 р.
		22.06.2016 р. комісія  КП «Запорізьке міське інвестиційне агентство» здійснила огляд та опис нежитлового приміщення №1 будівлі літ.В площею 68,3 кв.м. по вул. Волгоградська, 31, м. Запоріжжя та встановила, що приміщення захаращено майном, яке ймовірно належить ТОВ «Будмонтажснаб», у звязку з чим КП «Запорізьке міське інвестиційне агентство» не може використати вказане приміщення в повному обсязі за призначенням. Результати огляду зафіксовані в акті огляду від 22.06.2016 р. В даному акті також зазначено, що в ході огляду було запропоновано ТОВ «Будмонтажснаб» звільнити приміщення від майна, яке йому належить, однак останній проігнорував пропозицію та не приймав участі в подальшому огляді. 
		На підставі зазначеного КП «Запорізьке міське інвестиційне агентство» звернулося до ТОВ «Будмонтажснаб» з листом вих. №454/016 від 01.06.2016 р. про звільнення нежитлового приміщення виробничої майстерні літ. В від речей, якщо там безпідставно знаходяться речі ТОВ «Будмонтажснаб».
		У відповідь ТОВ «Будмонтажснаб» листом вих. №2/06 від 01.06.2016 р. повідомило, що використовує приміщення №1 літ. В площею 68,3 кв.м. під складські та виробничі потреби спільно з КП «Паркування». Останнє без згоди ТОВ «Будмонтажснаб» передало дане приміщення КП «Запорізьке міське інвестиційне агентство». Однак за договором оренди ТОВ «Будмонтажснаб» за згодою орендодавця здійснило невідокремлювані поліпшення майна за рахунок власних коштів, які підлягають компенсації. Запропонував виконати вимоги чинного законодавства, а також погасити заборгованість за воду і стоки.
		КП «Запорізьке міське інвестиційне агентство», у свою чергу, надіслало ТОВ «Будмонтажснаб» лист вих. №537/016 від 22.06.2016 р., в якому запропонувало повідомити про наявність у спірному приміщенні майна ТОВ «Будмонтажснаб» або третіх осіб з наданням підтверджуючих документів та вказати дату звільнення приміщення.  
		ТОВ «Будмонтажснаб» у листі вих. №23/06 від 23.06.2016 р. відмовилось звільняти приміщення, посилаючись на те, що майно в приміщенні зберігається на законних підставах згідно договору зберігання від 10.10.2009 р. В листі вих. №132 від 11.07.2016 р. ТОВ «Будмонтажснаб» уточнило, що між КП «Паркування» та ТОВ «Будмонтажснаб» укладено два договори зберігання: про зберігання транспортних засобів і про відповідальне зберігання ТМЦ.
		Враховуючи те, що ТОВ «Будмонтажснаб» не надало жодного документу, яке підтверджує належність йому майна у спірному приміщенні №1, а КП «Паркування» передало  дане приміщення в господарське відання КП «Запорізьке міське інвестиційне агентство» без будь-яких застережень стосовно наявності майна третіх осіб у ньому, позивач звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ «Будмонтажснаб» у даній справі про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням № 1 виробничої майстерні (літ. В) площею 68,3 кв.м., розташованим за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 31, шляхом виселення.
		У ч. ч. 1, 3 ст. 136 Господарського кодексу України визначено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
		Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.  
		Згідно з ч. 4 ст. 147 Господарського кодексу України право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються способами, передбаченими законом.
		Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.
		Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 391 Цивільного кодексу позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
		В даному випадку, як встановлено судом, спірне приміщення №1 літ. В перебуває в господарському віданні позивача, а тому право позивача на володіння, користування і розпорядження даним майном підлягає захисту відповідно до положень про захист права власності, у тому числі він вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Відповідач в підтвердження свого права на користування спірним приміщенням посилається на договір оренди нерухомого майна від 08.09.2006 р., укладений між територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в особі директора КП «Паркування» та ТОВ «Будмонтажснаб», а також на договори зберігання транспортних засобів від 03.01.2013 р. та зберігання товарно-матеріальних цінностей від 02.01.2013 р., укладені між КП «Паркування» та ТОВ «Будмонтажснаб», якими, за доводами відповідача, підтверджується фактична оренда спірного приміщення №1 літ. В.
		Так, із договору оренди нерухомого майна від 08.09.2006 р., який укладений між територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в особі директора КП «Паркування» (орендодавець) та ТОВ «Будмонтажснаб» (орендар) і посвідчений нотаріально, слідує, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення, а саме: літ. А-2 приміщення 22, приміщення 23, загальною площею 47,5 кв.м., в літ. В приміщення 3, загальною площею 77,2 кв.м., розташовані за адресою: м.Запоріжжя, вул. Волгоградська, 31, які знаходяться на балансі Комунального підприємства «Паркування», для використання на правах оренди під офіс та склад. ОСОБА_6 укладено строком на 7 років із пролонгацією на той самий термін в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору (п. 10.1, 10.6 договору оренди). 
		За актом прийому-передачі від 08.09.2006 р. відповідачу були передані в оренду нежитлові приміщення літ. А-2 приміщення 22, приміщення 23, загальною площею 47,5 кв.м., в літ. В приміщення 3, загальною площею 77,2 кв.м., розташовані за адресою: м.Запоріжжя, вул. Волгоградська, 31.
		З викладеного вбачається, що спірне приміщення №1 літ. В. не було предметом оренди за договором оренди нерухомого майна від 08.09.2006 р.
		В матеріалах справи наявний лист ТОВ «Будмонтажснаб» №13 від 25.01.2007 р., директору КП «Паркування», відповідно до якого відповідач просив надати дозвіл на виконання невідкладного капітального ремонту орендованих приміщень літ. А-2 приміщення №№22, 23, літ. В приміщення №№ 1-3, літ. Г приміщення №1. У відповідь КП «Паркування» листом вих. №27 від 26.01.2007 р. надало згоду на виконання поліпшень орендованого майна, у тому числі в приміщенні №1 літ. В. 
		Нормою абз. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України від 10.04.1992р. № 2269-XII «Про оренду державного та комунального майна» в редакції, яка діла на момент отримання згоди на виконання поліпшень, було передбачено, що орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати  реконструкцію,  технічне  переоснащення, поліпшення орендованого майна.
		Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України від 10.04.1992 р. № 2269-XII «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцями майна, яке перебуває в комунальній власності, є органи, уповноважені Верховною  Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном.
		Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.04.2003 р. серії САА№912209 підтверджено, що приміщення літ. В по вул. Волгоградській, 31 в м.Запоріжжі перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. 
		Як вбачається із зведеного акту вартості будівель та споруд Запорізького МБТІ від 03.08.2006 р., плану приміщення від 18.03.20103 р. та експлікації внутрішніх площ до плану будівлі, приміщення літ. В складається із трьох приміщень: №1 - площею 68,3 кв.м., №2  площею 140,1 кв.м., №3  площею 68,4 кв.м.
		Таким чином, приміщення №1 літ. В по вул. Волгоградській, 31 в м. Запоріжжі є комунальною власністю і повноваження на розпорядження даним нерухомим майном має Запорізька міська рада.    
		Спірне приміщення №1 літ. В є окремим самостійним приміщенням і не було предметом договору оренди від 08.09.2006р. та в порядку, встановленому законом, в оренду відповідачу власником або уповноваженим ним органом не передавалось. Згідно Положення про порядок передачі в оренду обєктів комунальної власності територіальної громади м.Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради, повноваження орендодавця комунального майна покладені на Департамент комунальної власності та приватизації. Тому КП «Паркування» неправомірно та безпідставно надало згоду відповідачу на поліпшення цього майна. 
		Згідно з ч. 1 ст. 2, ст.3, 9-13 Закону України від 10.04.1992р. № 2269-XII «Про оренду державного та комунального майна» правовою підставою для користування комунальним майном на умовах оренди є договір оренди, укладений відповідно до вимог цього закону.
		Враховуючи викладене, посилання відповідача на зроблені ним поліпшення спірного приміщення №1 літ. В у якості правової підстави для використання ним цього приміщення, є безпідставними і не надають відповідачу законних підстав для використання цього приміщення. 
		Як вказує відповідач у відзиві, зважаючи на те, що Запорізька міська рада не відмовила ТОВ «Будмонтажснаб» передати в оренду приміщення №1 та №2 будівлі літ. В, між керівництвом ТОВ «Будмонтажснаб» та КП «Паркування» було досягнуто згоди оформити оренду зазначених приміщень договором зберігання майна ТОВ «Будмонтажснаб» у вказаних приміщеннях. На підтвердження зазначених обставин відповідач надав договір відповідального зберігання ТМЦ від 02.01.2013 р. та договір зберігання транспортних засобів від 03.01.2013 р., акти виконаних робіт та рахунків-фактур до договорів зберігання. 
		Частиною 1 статті 936 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
		Відповідно до п. 1.1 договору зберігання транспортних засобів від 03.01.2013 р. зберігач (КП «Паркування») зобовязується надати замовнику (ТОВ «Будмонтажснаб») в порядку та на умовах даного договору послуги зберігання транспортних засобів, які належать замовнику, на території адміністративної будівлі (виробничі майстерні літ. В) за адресою: вул. Волгоградська, 31, а замовник зобовязується в порядку та на умовах даного договору оплатити послуги зберігання належних йому транспортних засобів в кількості 6 одиниць.   
		Згідно з п. п. 2.1, 2.4 договору зберігання вартість послуг зі зберігання шести транспортних засобів складає 1800,00 грн. за один місяць, в т.ч. ПДВ20% - 300 грн. Щомісячно зберігачем видається замовнику акт наданих послуг зі зберігання транспортного засобу. 
		За умовами п. 3.1 договору оплата послуг, що надаються зберігачем, здійснюється наступним чином: 100% щомісячна оплата на розрахунковий рахунок зберігача, не пізніше 10 числа наступного місяця за базові місяці. 
		У п. 5.5 договору зберігання сторони погодили, що у випадку недотримання замовником п. 3.1 даного договору зберігач вправі відмовити замовнику (уповноваженій особі замовника) в постановці транспортного засобу на територію адміністративної будівлі (виробничої майстерні літ. В).
		Строк дії договору зберігання встановлено в п. 6.4 договору до 31.12.2011 р. з моменту підписання сторонами і до повного виконання сторонами зобовязань по ньому. За умовами п.6.6 цього договору він вважається продовженим на один рік, якщо жодна із сторін не ініціювала його розірвання. Представники відповідача і третьої особи в судовому засіданні пояснили, що у п. 6.4 допущено описку, що договір зберігання від 03.01.2013р. укладався на 1 рік і  цей договір на момент розгляду судом спору діє. КП "Паркування" продовжує зберігати транспортні засоби відповідача. Претензія № 161 від 26.08.2016р., як пояснила представник  КП "Паркування", є пропозицією про розірвання договору зберігання.  
		Як вбачається зі змісту даного договору, предметом цього договору не була оренда приміщень, зокрема спірного приміщення №1 літ. ОСОБА_8 надання послуг зберігання є територія адміністративної будівлі (виробничі майстерні літ. В) за адресою: вул. Волгоградська, 31, а не поміщення №1 літ. ОСОБА_6 не містить передбачених законом умов щодо оренди спірного нерухомого майна, зокрема встановлених ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом, що регулює відносини з оренди комунального майна.  
		Згідно письмових пояснень КП «Паркування» транспортні засоби повинні зберігатися на території, яка знаходиться в постійному користуванні КП «Паркування», прилеглій, як до адміністративної будівлі, так і до виробничої майстерні. Отже, даний договір взагалі не передбачає зберігання транспортних засобів всередині виробничої майстерні. До того ж, як пояснили і представник КП "Паркування" і представники відповідача, у спірному приміщенні транспортні засоби ніколи не зберігались, а зберігались саме на території, що прилягає до поміщення №1 літ. В.
		На підтвердження права користування земельною ділянкою, на якій розміщена виробнича дільниця, КП «Паркування» надало суду державний акт на право користування земельною ділянкою серії ЯЯ№121670 від 19.07.2007 р. площею 0,0805 га по вул. Волгоградська, 31. 
		Таким чином, із наданого договору зберігання транспортних засобів від 03.01.2013 р. не вбачається будь-яких прав відповідача на використання спірного приміщення №1 літ. ОСОБА_7 не підтверджується факт використання для зберігання майна відповідача саме приміщення №1 літ. В, оскільки, транспортні засоби повинні зберігатися на території адміністративної будівлі (виробничі майстерні літ. В). Вказівок на те, що майно повинно зберігатися в приміщенні №1 в договорі немає, а тому у випадку вибуття цього приміщення з володіння та користування КП «Паркування» (в даному випадку  у звязку з передачею його в господарське відання позивача), зберігач може забезпечити зберігання майна замовника (транспортних засобів) в іншому місці на території адміністративної будівлі (виробничі майстерні літ.В). 
		КП "Паркування" пояснило, що речі, які наразі знаходиться в спірному приміщенні, належить відповідачу. Представники відповідача в судовому засіданні даний факт підтвердили і вказали не те, що відповідач використовував спірне приміщення № 1 під склад на підставі договору зберігання від 03.01.2013р. та сплачував відповідні платежі.   
		ТОВ «Будмонтажснаб» надало у справі платіжні доручення за період з 17.02.2015 р. по 18.03.2016 р. із призначенням платежу: за оренду та зберігання авто.
		КП «Паркування» надало суду письмові пояснення про те, що у платіжних дорученнях на оплату заборгованості ТОВ «Будмонтажснаб» зазначало призначення платежу: сплата за оренду майна та зберігання транспортних засобів. Сплата заборгованості проводилась за двома договорами: договором оренди від 08.09.2006 р. та зберігання транспортних засобів від 03.01.2013 р. При цьому суд зауважує, що за договором оренди спірне приміщення не передавалось, тому ці платіжні доручення не можуть підтверджувати оплату оренди за спірне приміщення. 
		Отже, підстав для зберігання іншого майна ТОВ «Будмонтажснаб» на території адміністративної будівлі (виробничі майстерні літ.В) за договором зберігання транспортних засобів від 03.01.2013 р. наразі немає. 
		ОСОБА_7 між ТОВ «Будмонтажснаб» у якості замовника та КП «Паркування» у якості зберігача укладено договір відповідального зберігання від 02.01.2013 р., за яким замовник передає, а зберігач приймає на тимчасове відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), що належать замовнику, за актом приймання-передачі на відповідальне зберігання (додаток 1).  Відповідно до цього додатку 1 передано на зберігання столи, станки, скло, стелаж, контейнер, шафи, фурнітуру віконну, панелі, противогаз.
		Згідно з п. 3.1 договору на зберігання ТМЦ вартість послуг зберігання ТМЦ складає 200,00 грн. за один місяць, в т.ч. ПДВ20% - 33,33. 
		ОСОБА_6 на зберігання ТМЦ укладений строком на 3 місяці до 02.04.2013 р. та вступає у дію з дня його підписання. 
		Суд зазначає, що по-перше, дія даного договору на момент розгляду справи закінчилася, а по-друге, місце зберігання ТМЦ в даному договорі не визначено, а тому він не підтверджує правомірність зберігання майна відповідача саме у спірному приміщенні №1 літ. В.
		КП «Паркування» надало суду письмові пояснення про те, що у звязку з передачею спірного приміщення №1 літ. В у господарське відання позивача згідно з рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.04.2016 р. №210/1, між КП «Паркування» та ТОВ «Будмонтажснаб» було укладено договір відповідального зберігання товарно-матеріальних цінностей, яким було визначено конкретне місце зберігання, а саме: приміщення №2 літ. ОСОБА_9 даного договору надано у справу. 
		Статтею 33 ГПК України встановлено обовязок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається у якості підстави своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Відповідачем всупереч вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами правових підстав для використання ним спірного приміщення №1 літ. В, або доказів перебування його майна в цьому приміщенні на законних підставах. 
		За таких обставин позовні вимоги про зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб усунути перешкоди в користуванні комунальному підприємству Запорізьке міське інвестиційне агентство нежитловим приміщенням № 1 виробничої майстерні (літ. В) площею 68,3 кв.м., розташованим за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 31 є законним та обґрунтованими. 
		При цьому суд враховує, що за змістом Цивільного кодексу України такий спосіб захисту як «виселення» застосовується у правовідносинах по найму житла за участю фізичних осіб, зокрема, виселення фізичних осіб із житла (ч. 4 ст. 311, ст. 826 Цивільного кодексу України), а відповідно до положень ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом. В даному випадку договірних відносин між сторонами немає, а єдиним способом, що забезпечить відновлення порушених прав позивача є зобовязання відповідача усунути перешкоди позивачу в користуванні спірним приміщенням шляхом його звільнення від належного відповідачу майна.
		Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви покладаються на відповідача.  
		Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити.
		Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб (АДРЕСА_1, 69001, ідентифікаційний код 31757311) усунути перешкоди в користуванні комунальному підприємству Запорізьке міське інвестиційне агентство (вул. Південне шосе, буд. 2-А, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний код 25217812) нежитловим приміщенням № 1 виробничої майстерні (літ. В) площею 68,3 кв.м., розташованим за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 31 шляхом його звільнення.
		Видати наказ. 
		Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб (АДРЕСА_1, 69001, ідентифікаційний код 31757311) на користь Комунального підприємства Запорізьке міське інвестиційне агентство (вул. Південне шосе, буд. 2-А, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний код 25217812) витрати зі сплати судового збору в сумі 1378,00 грн. (одна тисячі триста сімдесят вісім грн. 00 коп.).
		Видати наказ. 
		                            Суддя                                                            Т.В.Мойсеєнко
		 
		Повне рішення оформлено і підписано,
		згідно із вимогами ст. 84 ГПК України  12.09.2016р.
		і набирає законної сили після закінчення
		десятиденного строку з дня його підписання.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...