Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/6104/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти правосуддя; Невиконання судового рішення.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2016. Зареєстровано: 15.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2016.

Результат оскарження 07.02.2017 Апеляційний суд Запорізької області: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   1Справа № 335/6104/15-к   1-кп/335/106/2016 
		 ВИРОК
		                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 вересня 2016 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_7 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12015080060000507, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31січня 2015 року, за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сімферополь, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, працює на посаді Голови Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 172 КК України, 
		                               ВСТАНОВИВ:
		Судом встановлено, що Пленумом комітету Товариства сприяння обороні України головою Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України обрано ОСОБА_6 .
		Наказом Голови Товариства сприяння обороні України № 11 від 02 лютого 2000 року ОСОБА_6 затверджено на посаді голови Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України. 
		Відповідно до п. 4.21 статуту Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України, зареєстрованого із змінами Головним управлінням юстиції у Запорізькій області наказом 1468/03/3, на ОСОБА_6 , як голову обласної організації покладені обов`язки щодо організації та керування роботою, затвердження структуру і штату апарату обласного комітету, підпису фінансових документів, приймання, звільнення з роботи працівників штатного апарату обласного комітету та штатних керівників організацій обласного підпорядкування.
		Згідно посадової інструкції голови організації Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських організацій ТСО України на ОСОБА_6 покладені наступні обов`язки: приймати та звільняти з роботи працівників апарату обласного (йому рівного) комітету й керівників підпорядкованих йому організацій Товариства згідно з номенклатурою, затвердженою бюро обласної (їй рівної) організації ТСО України, затверджувати штатний розпис апарату обласного (йому рівного) комітету, розпоряджатися фінансовими коштами комітету та контролювати їх витрати.
		З огляду на викладене, ОСОБА_6 , займаючи посаду голови Запорізької обласної організації ТСО України, постійно виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарчі обов`язки, у зв`язку з чим відповідно до п. 1 Примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.
		Відповідно до наказу голови Запорізької обласної організації ТСО України, ОСОБА_6 № 109- - від 13 травня 2004 року ОСОБА_8 призначено на посаду директора Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України.
		Наказом голови Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України ОСОБА_6 № 200 від 05 серпня 2013 року - ОСОБА_8 звільнено з посади директора Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією Запорізької РТШ ТСО України, на підставі наказу № 110 від 29 травня 2013 року» Про реорганізацію РТШ ТСОУ».
		Згідно з вимогами ст. 43 Конституції України, кожен має прав на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.
		Частиною 6 ст. 43 Конституції України, встановлено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		Згідно ч. 2 ст. 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
		Згідно п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівники відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяця про наступне вивільнення.
		Не погоджуючись із звільненням, захищаючи у законний спосіб свої конституційні права, ОСОБА_8 звернувся з позовом до Комунарського районного суду м. Запоріжжя про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2013 року позов ОСОБА_8 до Запорізької обласної організації ТСО України про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ № 200 від 05 серпня 2013 року Голови Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_8 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України, поновлено ОСОБА_8 на роботі, на посаді директора в Запорізькій радіотехнічній школі Товариства сприяння обороні України, на користь ОСОБА_8 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 серпня 2013 року до дня поновлення на роботі у розмірі 5145 грн. 80 коп. Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 11 грудня 2013 року відхилено та в задоволення позову ОСОБА_8 до Запорізької обласної організації ТСО України про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу відмовлено. 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 26 лютого 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_8 задоволено частково, рішення Апеляційного суду Запорізької області від 11 грудня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		11 червня 2014 року ухвалою Апеляційного суду Запорізької області по справі № 22-ц /778/2179/14 за позовом ОСОБА_8 до Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу залишено без змін, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2013 року, яким визнано незаконним звільнення та скасовано наказ № 200 від 05 серпня 2013 року Голови Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_8 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України, поновлено ОСОБА_8 на посаді директора в Запорізькій радіотехнічній школі Товариства сприяння обороні України та визнано, що звільнення ОСОБА_8 відбулося з грубим порушенням норм трудового законодавства, що регулюють вивільнення працівника.
		Таким чином, всупереч зазначених вимог Закону голова Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України ОСОБА_6 здійснив грубе порушення законодавства про працю під час видачі наказу № 200 від 05 серпня 2013 року, яким ОСОБА_8 було звільнено з посади директора Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України, оскільки на момент його звільнення та на момент розгляду справи в суді, станом на 11 червня 2014 року, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців Запорізька радіотехнічна школа Товариства сприяння обороні України не знаходилася в стадії припинення та реорганізації взагалі не проводилася, що було підтверджено ухвалою Апеляційного суду Запорізької області по справі № 22-ц/778/2179/14.
		Вказаними діями голова Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України ОСОБА_6 , незаконно звільнивши ОСОБА_8 з посади директора Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України, грубо порушив законодавство про працю.
		6 жовтня 2014 року до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції надійшов виконавчий лист та заява про відкриття виконавчого провадження від ОСОБА_8 щодо примусового виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_8 на роботі на посаді директора в Запорізькій області Товариства сприяння обороні України.
		9 жовтня 2014 року державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_9 відкрито виконавче провадження та боржнику Запорізькій обласній організації Товариства сприяння обороні України встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 15 жовтня 2014 року. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення боржником постанову отримано 13 жовтня 2014 року.
		19 листопада 2014 року, 28 листопада 2014 року, 08 грудня 2014 року державним виконавцем направлено вимоги Запорізькій обласній організації Товариства сприяння обороні України про поновлення ОСОБА_8 на роботі на посаді директора в Запорізькій радіотехнічній школі Товариства сприяння обороні України, у яких боржника згідно п. 11 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» повідомлено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
		17 грудня 2014 року державним виконавцем проведено перевірки виконання керівництвом Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України рішення суду про поновлення ОСОБА_8 на роботі, про що складено акт державного виконавця від 17 грудня 2014 року та встановлено, що станом на 17 грудня 2014 року рішення суду не виконано, ОСОБА_8 на роботі не поновлено.
		Керівником Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є ОСОБА_6 , якого наказом Голови Товариства сприяння обороні України № 17 від 27 лютого 2015 року, затверджено на посаді голови Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України.
		Відповідно до п. 4.21 статуту Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України, зареєстрованого із змінами Головним управлінням у Запорізькій області наказом № 1468/03-03, на ОСОБА_6 , як на голову обласної організації покладені обов`язки щодо організації та керування роботою, затвердження структури і штату апарату обласного комітету, підпису фінансових документів, приймання, звільнення з роботи працівників штатного апарату обласного комітету та штатних керівників організацій обласного підпорядкування.
		З огляду на викладене, ОСОБА_6 , займаючи посаду голови Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України, постійно виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарчі обов`язки, у зв`язку із чим, відповідно до п. 1 Примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою.
		Так, ОСОБА_6 , діючи умисно, всупереч 124 Конституції України, відповідно до якої судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України, проігнорував вимоги державного виконавця, внаслідок чого, 09 грудня 2014 року керуючи ст. ст. 76, 89 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу на керівника ЗОО ТСОУ ОСОБА_6 , який згідно квитанції ПАТ «АБ Радабанк» сплачено. 
		22 січня 2015 року державним виконавцем проведено перевірки виконання керівництвом Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України рішення суду про поновлення ОСОБА_8 на роботі, про що складено акт державного виконавця від 22 січня 2015 року.
		22 січня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на керівника ЗОО ТСОУ ОСОБА_6 у подвійному розмірі.
		Накладення штрафів у зв`язку з невиконанням рішення судів Запорізька обласна організація товариства сприяння обороні України не оскаржувала, штрафи сплачено.
		Однак, рішення суду про поновлення ОСОБА_8 на роботі директором Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України ОСОБА_6 умисно не виконано, у зв`язку з чим державним виконавцем 22 січня 2015 року до Орджонікідзевського РВ ГУМВС України в запорізькій області направлено подання про притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за невиконання рішень суду.
		За таких обставин, у голови Запорізької обласної організації Товариства сприяння оборони України ОСОБА_6 були відсутні будь-які правові підстави для невиконання рішень суду про поновлення ОСОБА_8 на роботі і він як службова особа, умисно не виконав рішення суду, що набрало законної сили. 
		Допитаний обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбаченихч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 172 КК України під час судових засідань не визнав, дав покази на спростування висунутих йому обвинувачень. Зокрема зазначив, що Запорізькою ОО ТСО України, як Засновником ЗРТШ ТСОУ, за погодженням з центральною організацією було прийнято рішення про реорганізацію Запорізької РТШ. З вказаним рішенням, а також зі скороченням посади директора ЗРТШ був ознайомлений потерпілий ОСОБА_8 .
		Відповідно до вказаних наказів ОСОБА_8 було зобов`язано підготувати накази про звільнення скорочених штатних одиниць, а також передати документи та товарно-матеріальні цінності комісії з реорганізації. Однак ним не було виконано вказаних наказів і ним утримувались статутні документи та печатки організації, що унеможливлювало державну реєстрацію процесу реорганізації та належне оформлення звільнення керівника. Неправомірно утримуючи печатки та документи організації потерпілий також не видав наказу про своє звільнення, що спричинило необхідність оформлення наказу №200 від 05.08.2013р. з метою дотримання процедури звільнення та подальшого розрахунку з потерпілим. Однак в подальшому потерпілим була підписана та завірена печаткою ЗРТШ Форма-4, що подається державному реєстратору для зміни керівника юридичної особи, що підтверджує вчинення активних дій з боку потерпілого для складення повноважень керівника.
		Щодо порушення вказаними діями конституційного права ОСОБА_8  на працю, то вказані права не були порушені. В ході розгляду інших справ було встановлено, що з 2007 року по теперішній час потерпілий зареєстрований, як фізична особа  підприємець та здійснював активну господарську діяльність, реалізуючи своє право на працю здійснюючи підприємницьку діяльність, що спростовує можливість обвинувачення у здійсненні злочину, передбаченого ст.172 КК України і свідчить про відсутність складу злочину.
		Щодо обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України ОСОБА_6 зазначив наступне. Запорізька ОО ТСОУ з погодженням центральної організації прийняла рішення щодо реорганізації ЗРТШ та створення комісії з реорганізації ЗРТШ, яке не могло бути зареєстроване у державному реєстрі у зв`язку з протиправним утримання печаток та документів та бездіяльність потерпілого. В подальшому було прийнято рішення про ліквідацію ЗРТШ ТСОУ.
		В ході ліквідаційної процедури всі повноваження щодо управління справами юридичної особи переходять до ліквідаційної комісії, а в подальшому до ліквідатора і засновник втрачає можливість втручатись в управління та діяльність суб`єкта господарювання, що ліквідується.
		Таким чином, вказане судове рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_8 не могло бути виконано ані обвинуваченим особисто, ані організацією ТСО України з об`єктивних причин, відповідно до норм діючого законодавства ні на момент набрання рішенням суду законної сили, ні на момент відкриття виконавчого провадження, ні протягом строку кримінального провадження, ні на даний момент з об`єктивних причин, що не залежали ні від колегіальних органів ТСО України, ні особисто від голови Запорізької ОО ТСО України.
		Також, вказане судове рішення, передбачало виплату ОСОБА_8 заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 5 145,80 грн., які були сплачені ОСОБА_8 ще в вересні 2014 року, що підтверджується банківськими виписками.
		Проте, незважаючи на позицію обвинуваченого щодо невизнання вини, його винуватість у вчинені правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 172 КК України підтверджується зібраними по справі доказами.
		Показаннями у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_8 , який пояснив суду, що згідно з наказом голови Запорізької обласної організації ТСО України ОСОБА_6 № 109- - від 13 травня 2004 року ОСОБА_8 призначено на посаду директора Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України.
		Наказом голови Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України ОСОБА_6 № 200 від 05 серпня 2013 року, ОСОБА_8 звільнено з посади директора Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією Запорізької РТШ ТСОУ України, на підставі наказу № 110 від 29 травня 2013 року» Про реорганізацію РТШ ТСОУ». Зі звільненням потерпілий не погодився, звернувся з позовом до Комунарського районного суду м. Запоріжжя про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2013 року позов ОСОБА_8 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ № 200 від 05 серпня 2013 року Голови Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_8 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України, поновлено ОСОБА_8 на роботі, на посаді директора в Запорізькій радіотехнічній школі Товариства сприяння обороні України, на користь ОСОБА_8 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Однак рішення суду про поновлення ОСОБА_8 на роботі директором Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України ОСОБА_6 не було виконано, просить суд 
		про притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду та грубе порушення законодавства про працю. 
		 Показами свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які в судовому засіданні своїми поясненнями підтвердили факт звільнення ОСОБА_8 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України за наказом за підписом ОСОБА_6 , факт не поновлення потерпілого на роботі, а саме і факт не виконання судового рішення. 
		Допитаний в ході судового засідання свідок ОСОБА_9 , працюючий на час відбуття подій державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ показав, що 6 жовтня 2014 року до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції надійшов виконавчий лист та заява про відкриття виконавчого провадження від ОСОБА_8 щодо примусового виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_8 на роботі на посаді директора в Запорізькій радіотехнічній школі Товариства сприяння обороні України, в зв`язку з чим відкрито виконавче провадження та боржнику Запорізькій обласній організації Товариства сприяння обороні України встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 15 жовтня 2014 року. 19 листопада 2014 року, 28 листопада 2014 року, 08 грудня 2014 року державним виконавцем направлено вимоги Запорізькій обласній організації Товариства сприяння обороні України про поновлення ОСОБА_8 на роботі на посаді директора в Запорізькій радіотехнічній школі Товариства сприяння обороні України, у яких боржника згідно п. 11 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» повідомлено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. Однак станом на 22 січня 2015 року рішення суду було не виконано, про що держвиконавцем складений акт та винесена постанова про накладення на боржника штрафу, який було сплачено.
		 Оцінюючи кожний вказаний доказ окремо, як показання, які згідно з ч. 4ст. 95 КПК Українибезпосередньо сприйняті під час судового засідання, суд вважає їх належними, оскільки вони стосуються предмету доказування, та допустимими.
		Окрім того, вина обвинуваченого ОСОБА_6 підтверджується зібраними досудовим слідством та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема наступним.
		Встановлено, що Пленумом комітету Товариства сприяння обороні України головою Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України обрано ОСОБА_6 .
		Наказом Голови Товариства сприяння обороні України № 11 від 02 лютого 2000 року, ОСОБА_6 затверджено на посаді голови Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України. 
		Відповідно до п. 4.21 статуту Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України, зареєстрованого із змінами Головним управлінням юстиції у Запорізькій області наказом 1468/03/3, на ОСОБА_6 , як голову обласної організації покладені обов`язки щодо організації та керування роботою, затвердження структуру і штату апарату обласного комітету, підпису фінансових документів, приймання, звільнення з роботи працівників штатного апарату обласного комітету та штатних керівників організацій обласного підпорядкування.
		Згідно посадової інструкції голови організації Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських організацій ТСО України на ОСОБА_6 покладені наступні обов`язки: приймати та звільняти з роботи працівників апарату обласного (йому рівного) комітету й керівників підпорядкованих йому організацій Товариства згідно з номенклатурою, затвердженою бюро обласної (їй рівної) організації ТСО України, затверджувати штатний розпис апарату обласного (йому рівного) комітету, розпоряджатися фінансовими коштами комітету та контролювати їх витрати.
		Відповідно до наказу голови Запорізької обласної організації ТСО України, ОСОБА_6 № 109 - від 13 травня 2004 року ОСОБА_8 призначено на посаду директора Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України.
		Наказом голови Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України ОСОБА_6 № 200 від 05 серпня 2013 року, ОСОБА_8 звільнено з посади директора Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією Запорізької РТШ ТСОУ України, на підставі наказу № 110 від 29 травня 2013 року» Про реорганізацію РТШ ТСОУ».
		З рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2013 року, слідує, що задоволено позов ОСОБА_8 до Запорізької обласної організації ТСО України про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу частково, визнано незаконним та скасовано наказ № 200 від 05 серпня 2013 року Голови Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_8 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України, поновлено ОСОБА_8 на роботі, на посаді директора в Запорізькій радіотехнічній школі Товариства сприяння обороні України, на користь ОСОБА_8 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 серпня 2013 року до дня поновлення на роботі у розмірі 5145 грн. 80 коп.
		Згідно досліджених матеріалів виконавчого провадження, 06 жовтня 2014 року до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції надійшов виконавчий лист та заява про відкриття виконавчого провадження від ОСОБА_8 щодо примусового виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_8 на роботі на посаді директора в Запорізькій області Товариства сприяння обороні України.
		09 жовтня 2014 року державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_9 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та боржнику Запорізькій обласній організації Товариства сприяння обороні України встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 15 жовтня 2014 року. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення боржником постанову отримано 13 жовтня 2014 року.
		19 листопада 2014 року, 28 листопада 2014 року, 08 грудня 2014 року державним виконавцем направлено вимоги Запорізькій обласній організації Товариства сприяння обороні України про поновлення ОСОБА_8 на роботі на посаді директора в Запорізькій радіотехнічній школі Товариства сприяння обороні України, у яких боржника згідно п. 11 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» повідомлено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
		17 грудня 2014 року державним виконавцем проведено перевірки виконання керівництвом Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України рішення суду про поновлення ОСОБА_8 на роботі, про що складено акт державного виконавця від 17 грудня 2014 року та встановлено, що станом на 17 грудня 2014 року рішення суду не виконано, ОСОБА_8 на роботі не поновлено.
		Відповідно до ч. 2ст. 382 КК України,кримінальна відповідальність наступає за умисне невиконаннявироку,рішення,ухвали,постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, вчинене службовою особою. Доказування суб`єктивної сторони злочину можливе лише на підставі аналізу її зовнішніх проявів.
		Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винний, якому необхідно виконувати судове рішення, усвідомлює характер своїх обов`язків, але не виконує цього рішення за наявності можливості виконати його або перешкоджає такому виконанню.
		Об`єктом злочину передбаченогост. 382 КК Україниє діяльність суду по відправленню правосуддя, що передбачає точне і своєчасне виконання його приписів, які реалізують цю функцію, кожної службовою особою.
		Крім того, об`єктивною стороною злочину передбаченогост. 382 КК Україниє невиконання будь-якого судового рішення, яке безпосередньо запропоновано виконати даній службовій особі, або перешкоджання службовою особою його виконання.
		Згідно Примітки достатті 364 КК Українислужбовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних чи комунальних унітарних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		Суб`єктом злочину може бути лише службова особа, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення або завдяки своїм повноваженням мала можливість перешкодити останньому. Такими службовими особами можуть бути керівники та інші службові особи підприємств, установ, організацій, державні виконавці тощо.
		Невиконання судового рішення полягає у невжитті службовою особою, до якої звернуто виконання вироку, рішення, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили, передбачених законом заходів щодо їх виконання. Невиконання може виражатися у прямій відмові виконати судове рішення або в ухиленні від його виконання. Відмова означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання службової особи виконати судове рішення. Ухилення - та сама відмова, яка має завуальований характер: службова особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання.
		Невиконання судового акта є бездіяльністю, яка означає незастосування службовою особою передбачених законом і цим судовим актом заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо на цю службову особу покладено обов`язок і вона має реальну можливість виконати цей судовий акт. Форми (способи) невиконання судового акта можуть бути різними: пряма і відкрита відмова від його виконання, тобто висловлене в усній чи письмовій формі (наказ, розпорядження, повідомлення) небажання його виконати. Невиконання може мати і характер ухилення, коли службова особа відкрито не відмовляється від виконання судового акта, однак вживає певних зусиль, які фактично роблять неможливим його виконання.
		Відповідно дост. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
		Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1ст. 172 КК України, передбачає порушення конкретної норми трудового законодавства, що пов`язане з незаконним звільненням працівника з роботи або іншим грубим порушенням законодавства про працю, і наявності грубого характеру цього порушення. Під «грубим порушенням законодавства про працю» слід розуміти випадки обмеження трудових прав громадян або зневажливого до них ставлення. Поняття «грубе порушення» має оціночний характер, і в кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися, виходячи з кількості потерпілих, тяжкості можливих наслідків, тривалості, систематичності порушень, злісності мотивів тощо. 
		Таким чином, стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність умислу у ОСОБА_6 , направленого на ухилення від невиконання рішення суду, також доведено допущення ним грубого порушення трудового законодавства.
		Отже, зібрані у справі докази у своєму взаємозв`язку дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 винуватий у вчиненні вищезазначених кримінально караних діянь, передбачених ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 172 КК України за ознаками, які полягають у вчиненні умисного невиконання рішення суду, що набрало законної сили, вчинене службовою особою та у вчиненні іншого грубого порушення законодавства про працю.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 66, ст. 67 КК України судом під час розгляду кримінального провадження встановлено не було.
		Згідно ч. 2ст. 65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Відповідно до довідок Запорізького обласного психіатричного диспансеру та Запорізького обласного наркологічного диспансеру, на обліку у лікарів нарколога та психіатра ОСОБА_6  не перебуває. 
		При визначенні ОСОБА_6 покарання, суд керується вимогами ст. 65 КК України, роз`ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» і враховує характер і ступінь тяжкості скоєних злочинів, які відповідно достатті 12 КК Українивідноситься до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості злочинів,обставини справи та особу обвинуваченого, який вину не визнав, проте, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце роботи і проживання, працює, має сім`ю, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, його вік та стан здоров`я.
		Відповідно до довідок Запорізького обласного психіатричного диспансеру та Запорізького обласного наркологічного диспансеру, на обліку у лікарів нарколога та психіатра ОСОБА_6  не перебуває. 
		Зі змісту ч. 2ст. 50 КК Українита п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року«Про практику призначення судами кримінального покарання» випливає, що особі яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		Санкцією ч. 2ст. 382 КК Українипередбачено призначення покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі на строк до п`яти років, з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю.
		Частиною 1 статті 172 КК України встановлено призначення покарання у вигляді штрафу або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльності, або виправні роботи.
		Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, зурахуванням всіх обставин у справі, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що покарання у вигляді штрафу буде сприяти виправленню обвинуваченого, а покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади з організаційно-розпорядчими, адміністративно-господарськими функціями є занадто суворим покаранням, та таким, що не відповідає обставинам справи. Суд вважає виправлення обвинуваченого можливим без застосування вказаного виду покарання, та зазначає, що метою покарання є виправлення особи, а не покарання.
		Суд не знаходить підстав для застосування ст. 48 КК України.
		 Арешт на майно по кримінальному провадженню не накладався.
		 Цивільний позов по справі  відсутній.
		 Речові докази по справі та процесуальні витрати  відсутні.
		 Керуючись ст. ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд -
		 УХВАЛИВ:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 172 КК України, тапризначити йому наступне покарання:
		За ч. 2 ст. 382 КК України у вигляді штрафу у розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права обіймати посади з організаційно-розпорядчими, адміністративно-господарськими функціями.
		За ч. 1 ст. 172 КК України у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права обіймати посади з організаційно-розпорядчими, адміністративно-господарськими функціями.
		На підставіст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більше суворим, призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права обіймати посади з організаційно-розпорядчими, адміністративно-господарськими функціями.
		 Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили скасувати. 
		Матеріали кримінального провадження № 12015080060000507 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням зі справою № 335/6104/15-к.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення їй копії вироку, до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		Суддя:                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...