Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 805/2211/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2016. Зареєстровано: 15.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2016.
Дата набрання законної сили: 28.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Україна
		 Донецький окружний адміністративний суд 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		      07 вересня 2016 р.                                                             Справа № 805/2211/16-а                                                                                          
		  Донецький окружний адміністративний суд в складі колегії судді: головуючого судді Кониченка О.М., суддів  Смагар С.В., Кірієнка В.О. при секретарі судового засідання Шташаліс О.О. розглянувши адміністративну за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» м.Горлівка 
		до Державної фіскальної служби України           
		про скасування податкової консультації №12627/6/99-99-1-02-03-15 від 08.06.2016 року та зобов'язати надати нову письмову податкову консультацію
		                    
		ВСТАНОВИВ:
		 
		           Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України про скасування податкової консультації №12627/6/99-99-1-02-03-15 від 08.06.2016 року та зобов'язати надати нову письмову податкову консультацію на його звернення від 05.05.2016 року.
		В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначив, що 05 травня 2016 року він звернувся до Державної фіскальної служби України із письмовим зверненням про надання податкової консультації щодо практичного застосування норм п.9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме чи вважається підприємство, яке знаходиться  в зоні проведення антитерористичної операції звільненим від виконання своїх обов'язків у відповідності до  частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». 08 червня 2016 року позивач отримав податкову консультацію за №12627/6/99-99-13-02-03-15, відповідно до якої зазначалось, що норми, практичне застосування яких просив роз'яснити позивач втратили чинність, тому позивач не має права на звільнення від сплати єдиного соціального внеску. Позивач не погоджується з такою податковою консультацією та вважає що її має бути скасовано.  Просив суд скасувати  податкову консультацію №12627/6/99-99-1-02-03-15 від 08.06.2016 року та зобов'язати Державну фіскальну службу України надати нову письмову податкову консультацію на його звернення від 05.05.2016 року. 
		Представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. 
		Представник відповідача надав через канцелярію суду заперечення до позовної заяви та просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.
		Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами.
		 
		Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
		Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» звернувся до Державної фіскальної служби України зі зверненням  від 05 травня 2016 року про надання податкової консультації щодо практичного застосування п.9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Відповідно до якого зазначив, що ТОВ «Тар Альянс» є платником єдиного внеску, який має зареєстроване місцезнаходження у м. Горлівка - населеному пункті, визначеному переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014.
		Просив відповідача надати податкову консультацію з питання, чи вважається підприємство яке має місцезнаходження у населеному пункті, який належить до Переліку, затвердженого розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р, звільненим від виконання своїх обов'язків визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану у разі подання підприємством заяви у довільній формі про таке звільнення. 
		Державна фіскальна служба України розгляну лист позивача та надала податкову консультацію від 08 червня 2016 року №12627/6/99-99-13-02-03-15 про таке.
		«Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 
		року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове 
		державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, 
		утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на 
		умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених 
		законодавством, чи за цивільна - правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. 
		Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність до 
		фіскального органу за основним місцем обліку платника єдиного строки, порядку та за формою, що визначені законодавством (пункту 1 та 4 частини другої статті 6 Закону №2464).  
		Частиною восьмою статті 9 Закону № 2464 визначено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. 
		Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435, страхувальники, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім 
		цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), зобов'язані подавати звіт за таких осіб до фіскальних органів протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. 
		Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасного або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. 
		Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VІІІ «Про внесення змін 
		до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України від 02 вересня 2014 року № 16б9-УІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669), зокрема вилучено п.п. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669 та, відповідно, скасовано п. 9 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 щодо звільнення від виконання обов'язків, передбачених частиною другою от. 6 Закону № 2464, платників єдиного внеску, які перебувають на обліку у контролюючих органах, 
		розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція. 
		Отже, законодавством не передбачено особливих умов щодо виконання зобов'язань платниками єдиного внеску, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводится антитерористична операція.»
		Надаючи оцінку оскаржуваній податковій консультації, суд зазначає наступне.
		Відповідно до пункту 14.1.172 статті 14 Податкового Кодексу України, податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
		Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Податкового Кодексу України, контролюючі органи за зверненням платників податків надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
		Відповідно до пункту 52 статті 52 Податкового Кодексу України, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
		Відповідно до пункту 52.4 статті 52 Податкового Кодексу України, консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, або митним органом за місцем митного оформлення товарів, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи.
		Відповідно до пункту 53.3 статті 53 Податкового Кодексу України, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
		Отже, Податковим кодексом України передбачено право платника податків оскаржувати податкову консультацію, а також встановлені правові наслідки визнання податкової консультації недійсною (скасування).
		Спірним питанням даної справи є звільнення платників єдиного внеску, що здійснюють діяльність в зоні проведення антитерористичної операції від зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на час проведення АТО.
		Правові  та  організаційні  засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,  умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу,  що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
		Згідно з абзацом 1 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
		Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI, встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
		Пунктом 1 частини 2 статті 6 цього Закону на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
		Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
		02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон №1669-VII, що набув чинності 15.10.2014 року, який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
		Статтею 1 Закону №1669 визначено, що період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" (далі - Указ № 405) та датою набрання чинності Указом Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України». 
		Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу №405.
		Підпунктом б пункту 8 статті 14-1 Закону №1669-VII розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення»  Закону №2464-VI  було доповнено  пунктом  9-3 такого  змісту:
		«9-3. Платники  єдиного  внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів,  визначених  переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N405/2014,  звільняються  від  виконання  своїх обов'язків, визначених  частиною  другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
		Законом України від 02.03.2015 №219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.
		Законом  України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону  України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669 виключено.
		Посилання відповідача на втрату чинності п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у зв'язку з набранням 01.01.2016 року чинності Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», пунктом 28 розділу І якого виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», - є безпідставним, оскільки положення пп.8 п.4 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а змін безпосередньо до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було.
		На теперішній час жодних рішень про виключення з чинної редакції закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" пункту 9-4 розділу VIII прийнято не було.
		Опублікований в газеті «Голос України» від 31.12.2015 року №250 Закон України від 24 грудня 2015 року  № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не містить у собі інформації щодо виключення з  «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пункту 9-4.
		Таким чином, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»  за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску не застосовуються.
		Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне.
		Приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Закону України №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» допускають протилежну фактичну і правову ситуацію та є нечіткими, неузгодженими і непередбачуваними у застосуванні, адже допускають декілька варіантів юридично значимої поведінки суб'єктів правовідносин та множинне розуміння їх прав та обов'язків, що є порушенням принципу правової визначеності.
		Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості та однозначності правових норм, зокрема передбачуваності (прогнозованості) законодавчої політики в соціальній сфері та стабільності правових норм як відсутності частого внесення змін до нормативно-правових актів. Тож правова визначеність вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій та правовідносин, що виникають.
		Відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб'єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням.
		Аналогічна правова позиція, викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від  31 серпня 2016 року по справі № 826/1162/16.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про невідповідність  податкової консультації Державної фіскальної служби України, викладеної в листі від 08 червня 2016 року №12627/6/99-99-13-02-03-15 правовим нормам, які регулюють порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування платниками податків які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводится антитерористична операція, у зв'язку із чим вона підлягає скасуванню.
		За вказаних обставин підлягає  задоволенню позовна вимога щодо зобов'язання відповідача надати нову письмову податкову консультацію ТОВ «Тар Альянс» на його звернення від 05.05.2016 року з урахуванням висновків суду.
		Відповідно до частини першої ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись Конституцією України,  ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» до Державної фіскальної служби України           про скасування податкової консультації №12627/6/99-99-1-02-03-15 від 08.06.2016 року та зобов'язати надати нову письмову податкову консультацію з урахуванням висновків суду - задовольнити.
		Скасувати податкову консультацію надану Державною фіскальною службою України Товариству з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» №12627/6/99-99-1-02-03-15 від 08.06.2016 року.
		Зобов'язати Державну фіскальну службу України надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» нову письмову податкову консультацію на його звернення від 05.05.2016 року з урахуванням висновків суду. 
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» (84609, Донецька область, м. Горлівка, вул. Умова, 1/1, ЄДРПОУ 33853132) судовий збір у розмірі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім).
		Повний  текст постанови складений та підписаний  12 вересня 2016 року.            
		Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.                       
		 
		       Головуючий суддя                                                        Кониченко О.М. 
		 
		       Судді                                                                              Смагар С.В. 
		 
		                                                                                        Кірієнко В.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...