Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/9498/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2016. Зареєстровано: 15.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2016.
Дата набрання законної сили: 24.11.2016 (частково)
Результат оскарження 24.11.2016 Апеляційний суд міста Києва: змінено рішення місцевого суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  14.09.2016 Справа № 756/9498/16-ц
		                                                                  Унікальний № 756/9498/16-ц
		Справа № 2/756/4721/16
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ
		 
		 
		14 вересня 2016 року                              Оболонський районний суд м. Києва
		в складі головуючого судді                         Васалатія К.А. 
		при секретарі                             Івченко В.П. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» про поновлення на роботі та стягнення грошових коштів, - 
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на наступне. В обґрунтування було вказано, що позивач працював в ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» - відповідача на посаді заступника директора з 16.03.2015 р. Наказом № 55-ОС від 30.06.2016 р. позивача було звільнено 01.07.2016 р. за вчинення проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, у відповідності до п. 3 ст. 41 КЗпП України, і зазначений наказ підписано т.в.о. директора - заступником директора Бельбасом В.В. 
		Позивач вважає, що таке звільнення порушує його трудові права, незаконним і необґрунтованим, так як наказ № 55-ОС від 30.06.2016 р. про його звільнення було підписано під час перебування у відрядженні у відповідності до наказу № 197-в від 26.06.2016 р.. Із даним наказом позивач ознайомився лише 02.07.2016 р., без повідомлення підстав та обґрунтувань звільнення та отримання від позивача будь яких пояснень. При цьому звільненню не передувало проведення відповідачем службовою розслідування, у зв'язку із вчиненням позивачем будь яких дій, а також відсутні будь які фактичні дані, результати перевірок будь яких компетентних органів судові рішення тощо.
		На думку позивача, дане звільнення порушує абз. 5 п. 7.7 Статуту відповідача, керівник підприємства призначає та звільняє своїх заступників за виключно погодженням з ДК «Укроборонпром».
		Тому позивач просить суд поновити його на посаді заступника директора ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» як незаконно звільненого, з дати звільнення - 01.07.2016 р., стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та забезпечити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та відшкодування середнього заробітку за час прогулу.
		У судовому засіданні позивач уточнив позовну вимогу в частин стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 344728,98 грн. за 54 дні прогулу, а в іншій частині залишив без змін. 
		Представник відповідача у судовому засіданні подав письмові заперечення щодо невизнання позову. 
		Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків у процесі, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими такі факти та обставини та приходить до наступних висновків: 
		Згідно вимог ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Судом з'ясовано, що з 16.03.2015 р. позивач працював в ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» - відповідача на посаді заступника директора. При цьому у відповідності до наказу № 55-ОС від 30.06.2016 р., підписаного т.в.о. директора - заступником директора Бельбасом В.В., позивача було звільнено з посади заступника директора за вчинення проступку не сумісного з продовженням даної роботи згідно з п. 3 ст. 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
		У відповідності до ст. 40 КЗпП України, звільнення працівника, який виконує виховні функції, в разі вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи, не можливо у період його тимчасової непрацездатності та у період відпустки. В свою чергу, жодні обмеження щодо звільнення працівника на час перебування у відрядженні відсутні, оскільки відповідно до норм трудового законодавства, час перебування працівника у відрядженні прирівнюється до звичайної роботи.
		Як вбачається із вимог ч. 3 ст. 41 КЗпП України «Крім підстав, передбачених ст. 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.
		Як вбачається із пояснень сторін, у період з 02 по 03 червня 2016 року, в рамках досудового слідства, співробітниками Національного антикорупційного бюро України було проведено слідчі дії у приміщенні ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», в ході яких, у підприємства вилучено ряд речей та документів. 06.06.2016 р. з метою уникнення перешкод у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, відповідача було повідомлено про можливість повернення вилучених речей та документів в приміщенні НАБУ за адресою: м. Київ, вул. В. Сурикова 3. При цьому позивач особисто здійснював представництво ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» під час отримання вилучених речей та документів. У відповідності до наказу № 202-в від 29.06.2016 р., тимчасове виконання обов'язків директора на період відрядження останнього з 29.06. по 01.07.2016 р. було покладено на заступника директора Бельбаса В.В.
		Як з'ясовано судом та підтверджено самим позивачем особисто (з наданням ксерокопії фотографії), після повернення вилучених матеріальних носіїв інформації, позивач сфотографувався на фоні приміщення Національного антикорупційного бюро України, тримаючи в руках повернуті документи та оргтехніку. 
		На підставі даної інформації, керівництво відповідача в особі т.в.о. заступник директора Бельбас В.В. на підставі особистих умовиводів визнав даний вчинок аморальним та таким, що не сумісний з продовженням даної роботи, а тому підписав оскаржуваний наказ № 55- ОС від 30.06.2016 р., у відповідності до якого позивача було звільнено з посади заступника директора за ч. З ст. 41 КЗпП України, незважаючи на його перебування на той час за кордоном у відрядженні. 
		У відповідності до п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» - розірвання трудового спору з підстав п. 3 ст. 41 КЗпП України не є заходом дисциплінарного стягнення і тому вимоги ст. 148 та 149 КЗпП України про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не поширюються.
		Таким чином суд приходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про поновлення його на посаді заступника директора Дочірнього підприємства ДК «Укрспецекспорт» - ДГЗП «Спецтехноекспорт» знайшло своє підтвердження, так як жодного аморального поступку позивачем не було вчинено, щоб свідчило про негативне ставлення до своєї роботи або ж спричинило у подальшому матеріальні збитки підприємству відповідача. 
		Вирішуючи питання щодо стягнення із відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу то суд прийшов до висновку, що обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу повинно проводитись у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.
		У відповідності до ч. 2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує вимоги про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		В цьому разі відповідно до правил ст. 235 КЗпП може бути проведено оплату вимушеного прогулу за час після закінчення тримісячного строку (протягом якого за працівницею зберігається середня заробітна плата) і до правил ст. 236 КЗпП - за час затримки виконання рішення щодо працевлаштування.
		Як з'ясовано судом та не заперечувалось представником відповідача (а під час уточнення даної позовної вимоги позивачем, ще було підтримано у повному об'ємі), загальний заробіток позивача до оподаткування склав 242586,95 грн. за період травень - червень 2016 р., і середньоденний заробіток позивача складав 6383,87 грн., тобто уточнений розрахунок позивача станом на 14.09.2016 р. у сумі 344728,98 грн. знайшов своє підтвердження. 
		У відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, а також виплату підлягає негайному виконанню.
		Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку не гпайного викоання рішення в цій чатсині також знайшло своє підтвердження в судовому засіданні. 
		Враховуючи викладене та керуючись ст. 40, 41, 47, 48, ст. 115, ст. 233, 235, 236, 241 КЗпП України, ст. 10, 60, 62, 81, 213-215, ст. 218 ЦПК України, суд 
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. 
		Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт».
		Стягнути з ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 344728,98 грн. 
		Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку підлягає негайному виконанню згідно з ст. 217 ЦПК України та ч. 5 ст. 235 КЗпП України.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 
		СУДДЯ                                                                                   Васалатій К.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...